Geum.ru

Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008

Вид материалаДиплом
Подобный материал:
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   ...   188

Досвід використання Фурамагу для профілактики виникнення циститу при ендоуретральній електростимуляції шийки сечового міхура у жінок із стресовим та змішаним нетриманням сечі

Горовий В.І.

Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова


Нетримання сечі (НС) зустрічається у 4,8 – 58,4% жінок різних вікових груп, із них частка стресової інконтиненції (нетримання сечі при напруженні) складає близько 50%, імперативної – 20%, змішаної – 30% (Abrams P., Artibani W., 2004). Першою лінією консервативної терапії стресового та змішаного видів НС є медикаментозна терапія, вправи для зміцнення м’язів тазового дна та електростимуляція сфінктерного апарату уретри. Для електростимуляції сфінктерного уретри ми на протязі останніх 17 років застосовуємо ендоуретральну електростимуляцію шийки сечового міхура апаратом ,,Інтратон – 1’’ у комплексному лікуванні жінок із стресовим та змішаним НС (раціоналізаторська пропозиція №805/15 від 15.11.1999 р.). У зв’язку з інвазивністю ендоуретральної електростимуляції для профілактики виникнення циститу ми на протязі останніх 7 років (2001 – 2007 рр.) застосовуємо препарат Фурамаг (“OlainFarm”) у дозі 1 капсула (50 мг) тричі на добу на протязі курсу електростимуляції (щоденно по 20 хвилин, на курс 8 – 10 сеансів). Вибір препарату був обумовлений широким спектром протимікробної дії у нього, високою біодоступністю, а також низькою резистентністю до E. coli – найбільш частого збудника інфекцій сечових шляхів. Фурамаг був застосований у 46 жінок із стресовим та 12 із змішаним НС. Вік хворих коливався від 32 до 76 років. Ефективність профілактики циститу при ендоуретральній електростимуляції шийки сечового міхура оцінювали на основі даних опитування (відсутність симптомів циститу), а також за даними лабораторних досліджень (загальний аналіз сечі та крові, засів сечі). У всіх жінок до лікування були відсутні зміни в загальному аналізі сечі та відсутність бактеріурії. У процесі лікування не було відмічено скарг, які б свідчили про виникнення у пацієнток циститу (часте та болюче сечовипускання, різі при сечовипусканні). Через 10 днів не було виявлено змін у загальному аналізі сечі та наявність бактеріурії. Препарат добре переносився, лише у 3 (5,2%) жінок в процесі лікування виявлена нудота, що змусило перейти на двохразовий прийом Фурамагу (50 мг двічі на добу). Алергійних реакцій та випадків відмови від вживання Фурамагу не було відмічено. Таким чином, препарат Фурамаг показав високу ефективність профілактики циститу при комплексному лікуванні жінок із стресовим та змішаним НС із застосуванням ендоуретральної електростимуляції шийки сечового міхура з незначними побічними ефектами.


Сочетанное противовирусное действие стандартной терапии и сорбционных методов при лечении гепатобилиарной системы

Горчаков В.В.1, Пьянова Л.Г.2, Лузянина Л.С.2

ГОУ ВПО Омская Государственная медицинская академия Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию РФ;1 Институт проблем переработки углеводородов СО РАН2


Нами неоднократно сообщалось о применении разработанных в ИППУ СО РАН углеродных сорбентов для лечения заболеваний гепатобилиарной системы [1,2]. Сорбенты характеризуются высоким качеством, практическим отсутствием ультрадисперсной углеродной пыли, прочностью гранул. Однако основным их преимуществом является максимальное содержание (до 80 % общего количества пор) на поверхности гранул мезопор диаметром 50-60 нм, предназначенных для сорбции и выведения из организма больного токсинов средней молекулярной массы.

В наших сообщениях указывалось количество больных - порядка 300 человек с острыми и хроническими вирусными, а также токсическими (алкогольными и наркотическими) гепатитами, с острой фазой описторхоза. Во всех случаях имел место положительный результат очищения крови сорбентами: быстрое снижение уровня билирубина, повышение протромбинового индекса. После курса гемосорбции наблюдалось быстрое снижение АлАТ, АсАТ, свидетельствующих о процессе разрушения клеток печени.

Мы полагаем, что наблюдаемый эффект гемосорбции на углеродных адсорбентах связан не только с уменьшением действия токсических факторов. Известно о высокой адсорбционной активности углеродных сорбентов к веществам, размер молекул которых соизмерим с величиной пор поверхности. Размеры вирусов гепатитов (А,В,С,Д,Е) 22-45 нм, что позволяет сделать вывод о возможном проникновении их в поры и физической адсорбции на внутренней поверхности сорбента. Мы считаем, что наблюдаемый нами быстрый и эффективный результат как антитоксической, так и противовирусной терапии являлся следствием механического удаления не только токсинов, но и значительного числа вирусных частиц, циркулировавших в кровеносном русле, и воздействием стандартной противовирусной терапии в условиях меньшей вирусной нагрузки.


Вірусна інфекція трансфузійного ґенезу у хворих на гемофілію

Гриза П.В.1, Стасишин О.В.2, Бужерак Н.Ф.2

Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького1, ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини АМН України»2


Спадкові коагулопатії зумовлені дефіцитом одного з компонентів системи коагуляційного гемостазу із-за зменшення його синтезу в організмі, або якісним дефектом у структурі одного із прокоагулянтів. Однією з спадкових коагулопатій являється гемофілія, яка спостерігається з частотою 1:10000 новонароджених хлопчиків. Найпоширенішою формою є гемофілія А, яка становить 87- 94% випадків, гемофілія В зустрічається у 6-13% випадках. В Україні станом на 1.01.2007 р. зареєстровано 2456 хворих на коагулопатії, в тому числі 636 дітей (23,8%), хворих на гемофілію А (дефіцит VIII фактору) – 1405 дорослих та 400 дітей, гемофілію В (дефіцит ІХ фактору) – 190 дорослих і 81 дитина; хворобу Віллебранда – 233 дорослих і 100 дітей. Небезпекою є те, що хворі на коагулопатії дають тяжкі кровотечі при травмах, наданні хірургічної та стоматологічної допомоги, які важко піддаються лікуванню. Для лікування хворих на гемофілію застосовуються антигемофільні препарати виготовлені з донорської плазми (антигемофільна свіжозаморожена плазма (СЗП), кріопреципітат). На сьогоднішній день антигемофільні препарати в Україні не проходять вірусну інактивацію, що зумовлює високу вірогідність інфікування хворих на гемофілію гемотрансфузійними інфекціями, в першу чергу - гепатовірусами, ВІЛ, цитомегаловірусами тощо. Нами проведено обстеження 180 хворих на гемофілію м. Львова, які знаходяться на диспансерному обліку в консультативній поліклініці Інститут патології крові та трансфузійної медицини АМН України на наявність маркерів гепатовірусів В, С, D. Визначення маркерів гепатитів проводилось методом ІФА з урахуванням форми захворювання. Результати виявлення маркерів гепатовірусів В,С, D у хворих на гемофілію представлено в табл.1.

Таблиця 1. Частота виявлення маркерів гепатитів В, С, D у хворих на гемофілію залежно від форми тяжкості м. Львова (2007 р.) n = 180

Маркери вірусних гепатитів

Гемофілія А n =148

Гемофілія В n= 32

Форми захворювання

тяжка

помірна

легка

тяжка

помірна

легка

HbsAg

28,4%

10,9%

2,6%

33,4%

14,3%

20%

HCV

95,1%

82%

64,9%

100%

71,4%

50%

HDV

20%

0

0

40%

25%

0

Як видно з табл.1, у хворих на гемофілію А маркери HbsAg виявлено у 2,6% - 28,4%, маркери HCV – 64,9% - 95,1% залежно від форми захворювання, маркери HDV – 20%. У хворих на гемофілію В маркери HbsAg виявлено e 20% - 33,4%, маркери HCV – 50% - 100% залежно від форми захворювання, маркери HDV - 25% - 65%. Найбільша інфікованість гепатовірусами усіх трьох типів вірусів відмічена в групах хворих на важку форму захворювання. Так, для зупинки кровотечі хворому на гемофілію тяжкої форми необхідно перелити 120-150 доз кріопреципітату для виготовлення якого, необхідно мати до 150 донорів. Таким чином, з метою запобігання інфікування хворих на гемофілію гепатовірусами та іншими трансмісивними інфекціями необхідно: 1.Запровадити в ЗСК України сучасні високоінформативні технології виявлення маркерів гепатовірусів у донорів на ранніх стадіях вірусоносійства (полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), NAT технологія). 2.Налагодити власне промислове виробництво антигемофільних імуноглобулінів із донорської плазми замість антигемофільної ЗСП, кріопреципітату. 3.Запровадити сучасні технології подвійної та потрійної вірусінактивації антигемофільних препаратів (сорбент-детергентний метод, метод фотохімічної модифікації з барвником метиленовим синім (МВ), інактивація вірусів з застосуванням 2- йодацетальдегіду тощо).