Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008

Вид материалаДиплом

Содержание


Антибактеріальні очні краплі ципрофарм у лікуванні захворювань очей, що викликані Chlamydia trachomatis
выявление аутоантител и их клиническое значение у больных хроническим гепатитом С на фоне интерферонотерапии
Подобный материал:
1   ...   52   53   54   55   56   57   58   59   ...   188

Антибактеріальні очні краплі ципрофарм у лікуванні захворювань очей, що викликані Chlamydia trachomatis

Дацко О.В.1, Євтушенко В.О.1, Дацко А.О.2

Донецький національний медичний університет ім.М.Горького1, Донецьке обласне клінічне територіально-медичне об'єднання2


Ера антибіотиків почалася близько 70 років тому, після відкриття пеніцилінів. За цей короткий проміжок часу антибіотики міцно ввійшли в арсенал медикаментозних засобів, що застосовуються в терапії і хірургії. Разом з тим при застосуванні цієї групи препаратів лікарі зштовхнулися з низкою проблем, однією з яких є формування резистентності мікроорганізмів стосовно дії антибіотиків. На даному етапі розвитку медицини однієї з найбільш ефективних груп антибіотиків є група хінолонів. Перші препарати цієї групи , насамперед налидіксова кислота, протягом багатьох літ застосовувалися тільки при інфекціях сечових шляхів. Але після одержання фторхінолонів стало очевидно, що вони можуть мати велике значення при лікуванні системних бактеріальних інфекцій. В останні роки це група антибіотиків, що найбільш динамічно розвивається .

Хінолони поділяються на чотири покоління. Найбільш часте застосування в клінічній практиці одержали хінолони другого покоління (ципрофлоксацин, норфлоксацин і ін.). Препарати цієї групи мають ряд значних переваг перед хінолонами першого покоління – більш широкий спектр активності – грампозитивні і грамнегативні бактерії, деякі внутрішньоклітинні мікроорганізми (Chlamydia trachomatis, легіонели); окремі препарати (ципрофлоксацин, офлоксацин, ломефлоксацин і ін.) активні проти M.tuberculosis. Також, фторхінолони менш токсичні і небажані ефекти з боку ШКТ і ЦНС зустрічаються рідше.

В офтальмологічній практиці широко застосовуються різні антибактеріальні препарати з групи фторхінолонов. Так, очні краплі ломефлоксацину призначаються при лікуванні бактеріальних захворювань кон’юнктиви, рогівки (виразки рогівки, у тому числі викликаної синегнойною паличкою і гонококом). Представник хінолонов норфлоксацин застосовується, крім лікування пацієнтів з кон’юнктивітами і кератитами різної этиологии, у профілактиці вторинної інфекції в пацієнтів, що перенесли кератопластичні операції.

Метою даного дослідження з'явилося вивчення клінічної ефективності фторхінолонового антибактеріального препарату Ципрофарм (ципрофлоксацин) 0,3% очні/вушні краплі (виробництво Фармак, Україна) у лікуванні пацієнтів з гострими і хронічними кон’юнктивітами, кератитами і кератоувеїтами, викликаними Chlamydia trachomatis.

Матеріал і методи. Під нашим спостереженням знаходилося всього 29 пацієнтів (54 ока), а саме 4 пацієнтів (4 ока) з кератоувеїтом, 5 пацієнтів (5 очей) з кератитом, 7 пациєнтів (13 очей) із хронічними і гострими кон’юнктивітами. 13 хворих склали контрольну групу: 4 (4 ока) пацієнта з кератоувеїтом, 9 (18 очей) пацієнтів із хронічним кон’юнктивітом. Запальний процес у всіх пацієнтів був викликаний Chlamydia trachomatis (хламідії в мазках з урогеніталій виявлені в 89,0% випадків, в інших спостереженнях етіологія підтверджувалася наявністю в сироватці крові противохламідійних антитіл).

У пацієнтів І групи при біомикроскопічному обстеженні відзначалися наступні ознаки запалення – блефароспазм, гіперемія кон’юнктиви очного яблука, помірне слизувате відокремлюване. При обстеженні пацієнтів ІІ-ої групи, при проведенні біомікроскопії, крім перерахованих вище симптомів, визначалося слизувато-гнійне відокремлюване, виражене, як правило, у незначному ступені, набряклість кон’юнктивальній тканини.

Краплі Ципрофарм призначалися всім пацієнтам основної групи у виді інстиляцій 4 рази на добу, тривалість лікування складала від 1 тижня до 1 місяця в залежності від динаміки патологічного процесу. Лікування проводилося на тлі стандартного курсу протизапальної терапії, застосовуваного в залежності від виду патології, що включає стероїдні та нестероїдні протизапальні засоби, мідриатики, лаферон. Хворим контрольної групи призначали в інстиляціях 0,25% розчин левоміцетину і симптоматичну терапію, що була анологічна основній групі.

Результати й обговорення. Вибір місцевої антибіотикотерапії грає дуже важливу роль у лікуванні захворювань переднього відрізка ока. Відзначено, що в І групі пацієнтів купировання запального процесу відбувалося в середньому на 3-5 добу, у той час як у контрольній – на 6-8 добу. При опитуванні пацієнтів, що одержували Ципрофарм, було виявлено, що вже на 3-5 добу хворі відзначали зменшення скарг на болючі відчуття в очах, почуття «піску», почервоніння очей, зменшення чи повну відсутність відокремлюваного. При проведенні біомикроскопії відзначено купировання ознак запалення в ті ж терміни. У контрольній групі поліпшення стану наставало на 5-7 днів пізніше.

Слід зазначити гарну переносимість пацієнтами крапель Ципрофарм: з 29 хворих відзначили легке печіння при інстиляції 4 пацієнта, алергійної реакції нами також відзначено не було.

Висновки. Таким чином, згідно отриманим нами даним, очні краплі Ципрофарм є ефективним препаратом для купировання запальних процесів переднього відрізка ока, викликаних Chlamydia trachomatis. Терміни купировання скоротилися в цілому на 3-7 днів. З огляду на гарну переносимість, низьку алергійність крапель Ципрофарм, його можна рекомендувати для комлексного лікування запальних процесів переднього відрізка ока, викликаних Chlamydia trachomatis.


выявление аутоантител и их клиническое значение у больных хроническим гепатитом С на фоне интерферонотерапии