Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008
| Вид материала | Диплом |
- Учебник под редакцией, 9200.03kb.
- Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006, 5907.56kb.
- Р. А. Хальфин 08. 12. 2006 г. N 6530-рх методические рекомендации, 1062.91kb.
- Программа студенческой олимпиады мгмсу по стоматологии 30. 10., 33.94kb.
- Оао «Сильвинит» "ахиллес" соль древнего пермского моря пермь Соликамск. 2001 ббк. 65., 502.69kb.
- Удк 37 ббк 74. 05, 475.58kb.
- М. А. Рыбалко (отв редактор), проф, 973.68kb.
- Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007, 7242.75kb.
- Реферат циклу підручників «Україна в світовій політиці», 148.74kb.
- Колективу авторів у складі: проф. Гаращенко Ф. Г., проф. Закусило О. К., проф. Зайченко, 259.94kb.
влияние терапии ремаксолом на показатели пентозо–фосфатного цикла при хроническом гепатите С
Речник В.Н., Шульдяков А.А., Савинова Г.А.
Саратовский государственный медицинский университет
Формирование патологического процесса при хроническом гепатите С (ХГС) протекает на фоне окислительного стресса с уменьшением синтеза макроэргических образований, что определяет необходимость проведения патогенетической терапии.
В клинической практике в качестве биологически активных веществ с широким фармакологическим спектром действия с успехом применяют соединения янтарной кислоты. Из группы отечественных препаратов, в состав которых входит янтарная кислота, наиболее известен реамберин. Согласно современным представлениям о патогенетической метаболической терапии, кроме янтарной кислоты в состав комбинированных средств целесообразно включать предшественники макроэргов, незаменимые кислоты и соединения, корригирующие окислительно–восстановительные процессы. В полной мере этим требованиям соответствует новый лекарственный раствор – ремаксол, однако исследований эффективности данного средства при ХГС до настоящего времени не проводилось. "Ремаксол" является гепатопротектором, чей цитопротективный эффект опосредуется биологическими (антигипоксантами, антиоксидантами и энергетическими) эффектами его активных компонентов: янтарной кислоты, рибоксина, никотинамида, метионина, натрия, калия, магния хлорида.
Для оценки влияния ремаксола на клинико-биохимические показатели было проведено двойное слепое плацебо-контролируемое исследование в двух группах: в 1-й группе (50 человек) в комплексном лечении использовался курс ремаксола (по одной инфузии ежедневно в течение 12 дней), во 2-й группе (50 человек) пациенты получали инфузии плацебо наряду с общепринятой терапией. Влияние препарата на пентозо-фосфатный цикл оценивалось по активности ключевого фермента цикла - глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы в эритроцитах.
После анализа полученных данных установлено, что на фоне комплексной терапии с использованием ремаксола отмечается более динамичное восстановление параметров пентозофосфатного цикла в сравнении с группой, получавшей плацебо. Благоприятная биохимическая динамика коррелировала с клиническим улучшением, параметрами качества жизни.
Аналіз смертності від інфекційних захворювань як невід’ємний елемент епіднагляду
Рєзніков А.П., Шевченко Г.М.
Рівненська облсанепідемстанція
Ефективний епіднаглад передбачає проведення аналізу смертності від інфекційних захворювань. У Рівненській області такий аналіз запроваджений більш ніж двадцять років тому.
Проведення аналізу смертності від інфекційних захворювань дозволяє визначати пріоритетні нозології та пропонувати заходи щодо покращення профілактики окремих інфекційних захворювань, а також організації протиепідемічних заходів.
Нами запроваджене розслідування причин кожного випадку смерті від інфекційної патології із складанням відповідного акту. Розроблена стандартна форма акту, що включає усі необхідні для аналізу дані. Такі акти у подальшому аналізуються на рівні обласної санепідстанції.
Розслідування випадків смертей від інфекційних захворювань дає можливість виявити існуючі проблеми в організації раннього виявлення інфекційних захворювань, прослідкувати на яких етапах проводились ті чи інші мікробіологічні (вірусологічні) дослідження, їх повноту та своєчасність, оцінити стан діагностики, своєчасність госпіталізації, а також дати заключення про якість протиепідемічних заходів.
Питома вага смертності від інфекційних захворювань у структурі загальної смертності в області складає в останні роки від 1,3 до 1,5%.
Звертає на себе увагу, висока питома вага смертності від інфекційних захворювань дітей віком до одного року, на яку припадає 16,9% усіх причин смертності у цій віковій групі.
Основні нозології, що спричиняють смертність від інфекційних захворювань – це туберкульоз, питома вага якого складає понад 80%, СНІД, смертність від якого в останні роки постійно зростає (за 2007 р. питома вага склала 7,0%). А також внутрішньоутробні інфекції (3,4-5,3%) та грип і інші гострі респіраторні вірусні інфекції, що складають 1,7-1,9% у структурі смертності від інфекційної захворюваності.
Аналіз тенденцій смертності від інфекційних захворювань за останні 20 років показав, що зменшилась смертність від кишкових інфекцій і правця, у той же час постійно зростає смертність від СНІДу і туберкульозу.
Отже, в оцінці епідемічного процесу, крім захворюваності, важливим показником є смертність від інфекційних захворювань.
Эффективность фармако-физиотерапии острой внебольничной пневмонии у лиц с сопутствующей кардиологической патологией
Роздильская О.Н., Сорокина Е.И., Калюжка А.А.
Харьковская медицинская академия последипломного образования
В настоящее время в Украине актуальность и социальная необходимость проблемы совершенствования программ лечения и реабилитации больных с сочетанной патологией внутренних органов не вызывает сомнения. Это касается и лиц с заболеваниями бронхо-лёгочной системы на фоне имеющейся кардиологической патологии.
Вместе с тем, большую роль уделяют использованию физических факторов при лечении пульмонологических и кардиологических больных. Из них ингаляционный способ введения вазоактивных препаратов стал популярен не только в практике пульмонологии, но и в кардиологии и неврологии, а ингаляции курантила разработаны и успешно применяются у больных с патологией коронарных и церебральных сосудов (О.Н.Роздильская и др., 1993-2004). Ультразвук относится в признанным высокоэффективным методам физиотерапии, обладает доказанным противовоспалительным, иммуннокорригиргирующим, дронхобилятирующим и положительным гемодинамическим свойствами.
В связи с этим, проанализирована эффективность стационарного лечения больных с острой внебольничной пневмонией на фоне предшествующей патологии сердечно-сосудистой системы (ССС) с использованием ингаляций дипиридамола и процедур ультразвука.
Результаты показали, что у всех наблюдаемых больных с сочетанной патологией острая пневмония возникала на фоне имеющихся изменений со стороны вентиляционно-перфузионных взаимоотношений в лёгких и нарушений функционального состояния ССС. У 1/3 лиц через 12-14 дней пребывания в стационаре перед выпиской отсутствовала отчётливая положительная ретгенологическая динамика, сохранялись клинические (кашель, одышка, общая слабость, потливость) и инструментальные (нарушения функции внешнего дыхания, дисфункция миокарда правого и (или) левого желудочков, признаки повышения давления в лёгочной артерии) признаки патологии обеих систем.
Ингаляции 2% раствора дипиридамола и паравертебрального озвучивания грудного отдела позвоночника хорошо клинически переносились больными и вызывали разовые гемодинамические реакции, потенцирующие и дополняющие друг друга.
При этом после проведенного лечения у наблюдаемых больных улучшалось клиническое состояние, функциональное состояние бронхо-лёгочной и сердечно-сосудистой систем, что сопровождалось улучшением системной и лёгочной гемодинамики, повышением переносимости физических нагрузок.
Таким образом, полученные результаты свидетельствуют о том, что разработанный фармако-физиотерапевтический метод возможен и целесообразен у данной категории больных, перспективен для дальнейших исследований и внедрения в лечебную практику.