Geum.ru

Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008

Вид материалаДиплом
Подобный материал:
1   ...   140   141   142   143   144   145   146   147   ...   188

Показники вмісту цитокінів у хворих на хронічний гепатити С при різних стадіях фіброзу печінки

Рябоконь О.В.1, Іпатова Д.П.2, Рябоконь Ю.Ю.1

Запорізький державний медичний університет1, Запорізька обласна інфекційна клінічна лікарня2


Найчастішою причиною розвитку хронічного вірусного гепатиту є HCV-інфекція, що становить загрозу розвитку надалі цирозу печінки і гепатоцелюлярної карциноми. Відповідно до сучасних даних, однією з причин розвитку хронічної HCV-інфекції більшість авторів вважає неповноцінність відповідної реакції організму у зв'язку з порушенням функціонування імунної системи. У механізмах фіброгенезу велике значення приділяється цитокінам, індуктором синтезу яких є будь-який антиген, у тому числі HCV.

Ціль роботи – дослідити вміст ряду цитокінів в сироватці крові хворих на хронічний гепатит C (ХГC) при різних стадіях фіброзу печінки.

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням було 78 хворих на ХГС, які проходили обстеження в гепатологічному центрі Запорізької обласної інфекційної лікарні. Вік хворих був від 18 до 52 років (53 чоловіки й 25 жінок). У всіх хворих діагноз ХГС підтверджено морфологічним дослідженням гепатобіоптатів. Виразність фіброзу печінки оцінювали за шкалою METAVIR. Залежно від стадії фіброзу печінки хворі на ХГС були розділені на групи: I група –59 пацієнтів зі стадіями фіброзу печінки F 1-2 й II група –19 хворих зі стадіями F 3-4. При дослідженні вмісту цитокінів в сироватці крові хворих на ГС та осіб контрольної групи використовували ELISA-набори для кількісного виміру: ProCon (Росія) – для визначення ІЛ-2 й ІЛ-4; BIOSOURCE (EUROPE S.A.) – для визначення ІЛ-12; DIACLONE (Франція) – для визначення ІЛ-6; DRG (Німеччина) – для визначення TGF-1β. Метод ІФА проведено з використанням приладу DigiScan-400 (Австрія). Підрахунок результатів здійснювали в автоматичному режимі з використанням програми DigiWin Version 3.30 (License № 8252).

Результати дослідження та обговорення. Проведені дослідження показали, що у хворих на ХГС досліджуваних груп зареєстровані зміни цитокінового статусу (табл. ).

Таблиця. Вміст цитокінів у сироватці крові хворих на ХГС із різною стадією фіброзу печінки (M±m).

Показник

Здорові люди

(n=25)

Хворі

F 1-2 (n=59)

F 3-4 (n=19)

ІЛ-12, пкг/мл

195,41±11,77

98,13±5,07 *

88,95±6,94 *

ІЛ-2, МО/мл

212,62±10,37

139,46±6,44

76,81±11,04 * ***

ІЛ-4, пкг/мл

9,81±0,99

105,31±11,14 *

187,04±17,11 * **

ІЛ-6, пкг/мл

3,37±0,23

2,86±0,16

1,70±0,24 * ***

TGF-1β, пкг/мл

1218,78±133,40

2146,26±121,41 *

4921,79±142,81 * **


Примітки: 1. * – порівняно із здоровими людьми (Р<0,01); 2. ** – з показниками хворих із стадією фіброзу печінки F 1-2 (Р<0,01); 3. *** – з показниками хворих із стадією фіброзу печінки F 1-2 (Р<0,05).

У пацієнтів зі стадіями фіброзу печінки F 1-2 за даними морфологічного дослідження, на фоні статистично не змінених показників вмісту ІЛ-2 і ІЛ-6, порівняно із здоровими людьми, зареєстровано вірогідне (Р<0,01) зниження вмісту ІЛ-12, який склав від показника здорових людей (50,2±2,6) % при підвищенні вмісту ІЛ-4 (в 10,7 разу) і TGF-β1 (176,1±9,9) %. У пацієнтів зі стадіями фіброзу печінки F 3-4 зареєстровано вірогідне (Р<0,01), порівняно з аналогічними показниками в контролі, зменшення вмісту ІЛ-12 (45,5±3,6) %, ІЛ-2 (36,1±5,2) %, ІЛ-6 (50,4±7,1) % та підвищення вмісту в сироватці крові ІЛ-4 (в 19,1 разу) і TGF-β1 (в 4 разу) (табл.).

Порівняльний аналіз вмісту цитокінів у сироватці крові хворих на ХГС із стадіями фіброзу печінки F 1-2 з показниками F 3-4 показав, що в останніх вміст ІЛ-2 і ІЛ-6 вірогідно нижче (Р<0,05), а вміст ІЛ-4 і TGF-1β вірогідно вище (Р<0,01) (табл.). Кореляційний аналіз дозволив виявити наявність прямого високого зв’язку (Р<0,01) між вмістом TGF-β1 і стадією фіброзу печінки (r= +0,84), середнього ступеня (Р<0,01) корелятивні зв’язки між вмістом ІЛ-4 і стадією фіброзу печінки (r= +0,38), між вмістом ІЛ-4 і TGF-β1 (r= +0,45).

Таким чином, у дисбалансі між синтезом і розпадом екстрацелюлярного матрикса з перевагою першого, що приводить до фіброзу й цирозу, при ХГС важливе значення відіграють цитокіни. Дисбаланс у секреції цитокінів (недостатня продукція ІЛ-6 при високому вмісті ІЛ-4 й, особливо, TGF-β1), виявлений нами у хворих на ХГС, сприяє, імовірно, стимуляції фіброгенезу за відсутності активації фібролізу. Вказані цитокіни, можна вважати, відіграють важливу роль у патогенезі ХГС. Визначення вмісту TGF-β1 у сироватці крові можна використати як один з індикаторів прогресування фіброзу печінки.