Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008
| Вид материала | Диплом |
- Учебник под редакцией, 9200.03kb.
- Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006, 5907.56kb.
- Р. А. Хальфин 08. 12. 2006 г. N 6530-рх методические рекомендации, 1062.91kb.
- Программа студенческой олимпиады мгмсу по стоматологии 30. 10., 33.94kb.
- Оао «Сильвинит» "ахиллес" соль древнего пермского моря пермь Соликамск. 2001 ббк. 65., 502.69kb.
- Удк 37 ббк 74. 05, 475.58kb.
- М. А. Рыбалко (отв редактор), проф, 973.68kb.
- Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007, 7242.75kb.
- Реферат циклу підручників «Україна в світовій політиці», 148.74kb.
- Колективу авторів у складі: проф. Гаращенко Ф. Г., проф. Закусило О. К., проф. Зайченко, 259.94kb.
Эффективность циклоферона как средства лечения ОРВИ
Сретенская Д.А., Рамазанова К.Х., Царева Т.Д., Шульдяков А.А.
ГОУ ВПО "Саратовский государственный медицинский университет" Росздрава
Острые респираторные вирусные инфекции (ОРВИ) являются наиболее массовыми заболеваниями и встречаются в течение всего года. В России ежегодно регистрируется около 50 млн. случаев инфекционной патологии, в структуре которой ОРВИ занимают ведущее место и составляют 80-90%. Высокая частота заболеваний респираторного тракта обусловлена многообразием этиологических факторов, легкостью распространения возбудителей, гетерогенностью и изменчивостью антигенных свойств вирусов, часто смешанным характером инфекции, быстро развивающейся резистентностью к препаратам, развитием вторичного иммунодефицита. В связи с этим, большое значение приобретают средства, действие которых направлено на повышение активности естественных механизмов противоинфекционной защиты.
На современном этапе одной из перспективных групп лекарственных средств, используемых в терапии ОРВИ, можно считать индукторы интерферона (ИФН) – вещества природного или синтетического происхождения, способные вызывать в организме человека продукцию собственного (эндогенного) ИФН. Представителем отечественных индукторов ИФН является циклоферон (метилглюкамина акридонацетат), который обладает высокой иммунофармакологической потенцией, широким спектром действия и удобной схемой применения (особенно таблеточная форма) при лечении многих инфекционных заболеваний. Препарат способен подавлять репродукцию широкого спектра возбудителей ОРВИ (ортомиксовирусы, парамиксовирусы, аденовирусы, коронавирусы и др.), нормализуя нарушения в системе иммунитета, характерные для этих заболеваний.
Группами наиболее высокого риска в отношении ОРВИ являются организованные коллективы, в то числе и военнослужащие. В связи с этим, целью настоящего исследования явилась сравнительная оценка эффективности циклоферона в терапии ОРВИ среди данного контингента больных.
Проведено обследование и лечение 50 заболевших ОРВИ новобранцев в возрасте от 18 до 25 лет, находившихся в учебных подразделениях в осенне-зимний период и не принимавших иммуномодулирующих и противовирусных препаратов в течение 4-6 месяцев перед настоящим исследованием. Все военнослужащие были разделены на 2 сопоставимые группы: в 1-й группе (25 человек) в комплексном лечении использовался циклоферон (1-й день 4 таблетки, последующие приемы по 2 таблетки на 2, 4, 6, 8 сутки); во 2-й группе (25 человек) на фоне общепринятых методов терапии назначался плацебо-препарат.
В результате проведенного исследования нами установлено, что клиническая картина заболевания у всех военнослужащих характеризовалась симптомами интоксикации (повышение температуры до субфебрильных или фебрильных цифр, головная боль, снижение аппетита, слабость, недомогание, боли в мышцах, тошнота и др.) и проявлениями катарального синдрома (выделения из носа, кашель, затрудненное носовое дыхание, осиплость голоса, одышка, хрипы в легких, конъюнктивит).
Оценивая результаты лечения больных респираторными инфекциями военнослужащих с использованием циклоферона, прежде всего, учитывали клиническую эффективность препарата на основании динамического анализа основных симптомов заболевания. Установлено, что у больных 1-й группы (циклоферон) основные клинические проявления респираторной инфекции исчезали на 1-3 дня раньше, чем во 2-й группе (плацебо). Так повышенная температура тела сохранялась в 1-й группе 2,7±0,2 дней против 3,8±0,3 дней во 2-й; недомогание - 2,4±0,2 и 3,9±0,3 дней соответственно; снижение аппетита - 2,4±0,3 против 3,5±0,3 дней; головная боль - 2,3±0,2 и 3,5±0,3 дней; боли в мышцах - 2,3±0,3 и 3,6±0,3 дней; выделения из носа - 4,0±0,4 против 4,8±0,4 дней; гиперемия зева - 4,2±0,4 и 5,9±0,4 дней; кашель - 3,8±0,4 и 5,4±0,5 дней соответственно. Необходимо отметить, что по всем показателям различия были достоверными (p<0,05).
Распределение больных новобранцев по форме тяжести болезни на фоне терапии циклофероном имело свои особенности: в большинстве случаев (84%) ОРВИ протекали в легкой форме, а у 4 военнослужащих (16%) наблюдалась среднетяжелая форма заболевания с типичной клинической картиной без осложнений и последующим выздоровлением. В группе больных ОРВИ, которым проводилось традиционное лечение заболевание протекало в легкой форме у 14 человек (56%), в среднетяжелой – в 9 случаях (36%), в тяжелой – у 2 пациентов (8%). У 4 военнослужащих (16%) развились осложнения в виде бронхопневмонии, отита, гайморита.
Таким образом, применение таблеточной формы циклоферона в комплексном лечении военнослужащих с ОРВИ в период формирования частей на фоне сезонного подъема заболеваемости позволяет существенно ускорить процесс выздоровления, а также изменить структуру патологии в сторону преобладания легких форм болезни с уменьшением среднетяжелых, тяжелых и осложненных форм заболевания и, тем самым, значительно повысить качество лечебного процесса.
Вплив асоціативної культури лактобактерій на герпетичний менінгоенцефаліт у мишей
Старовойтова С.О.1, Тимошок Н.О.2, Співак М.Я.2
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»1, Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України2
Захворювання, викликані вірусами простого герпесу 1 типу (ВПГ-1), є дуже розповсюдженими та слабо контрольованими. Латентний характер та тривала персистенція герпесвірусної інфекції нерідко призводить до зниження неспецифічного захисту організму, що обумовлено послабленням окремих ланок імунної системи, зокрема макрофагальної, внаслідок чого зменшується здатність організму до елімінації вірусу. Лікування герпетичної інфекції залишається складним завданням. Препарати, що виявляють терапевтичну активність при герпетичній інфекції поділяють на: хіміопрепарати (аномальні нуклеозиди), індуктори ІФН та імуномодулятори. Останнім часом увагу дослідників привертають імуномоделюючі властивості лактобактерій. Тому вирішено було перевірити здатність асоціативної культури лактобактерій виявляти профілактичну та терапевтичну активність при експериментальному герпетичному менінгоенцефаліті у мишей.
Об’єктом дослідження була композиція потенційного пробіотичного препарату створена на основі п’яти штамів бактерій роду Lactobacillus: L. delbrueckii subsp. bulgaricus LB86 ВКПМ-В-5788, L. delbrueckii subsp.delbrueckii DSM20074, L. rhamnosus LB3 IMB B-7038, L. acidophilus, L. rhamnosus V®.
Дослідження противірусної активності асоціативної культури лактобактерій in vivo проводили на моделі експериментального герпетичного менінгоенцефаліту на мишах BALB/c вагою 10-12г. Мишей інфікували інтрацеребрально ВПГ-1 типу, в дозі 100 ЛД50/0,025 мл (титр вірусу – 5lg ЛД50). Композицію лактобактерій та препарат порівняння – Лактобактерин тваринам вводили per os по 0,5 мл за схемами: 1) до інфікування та щодобово 6 діб – профілактична схема введення; 2) через 24 год після зараження вірусом та протягом наступних 6 діб – лікувальна схема. Оцінку активності препаратів проводили шляхом порівняння летальності тварин в дослідних та контрольних групах. При цьому враховували: відсоток летальності тварин; кратність захисту (КЗ) – кратність зменшення кількості мишей, які загинули в дослідних групах, порівняно з контрольними; індекс ефективності (ІЕ) обчислювали за формулою:
Таблиця 1. Протективна дія дослідних препаратів при експериментальному герпетичному менінгоенцефаліті у мишей.
Препарат | Доза, кл/мишу | Кількість тварин | Летальність | КЗ | ІЕ | |
всього | % | |||||
Профілактична схема введення препаратів | ||||||
Композиція лактобактерій | 1х105 | 10 | 8 | 80 | 1,25 | 37,5 |
Композиція лактобактерій | 1х109 | 10 | 5 | 50 | 2,0 | 50,0 |
Лактобактерин | 1х109 | 10 | 7 | 70 | 1,4 | 28,0 |
Лікувальна схема введення препаратів | ||||||
Композиція лактобактерій | 1х109 | 12 | 8 | 66,6 | 1,5 | 33,3 |
Композиція лактобактерій | 1х105 | 10 | 7 | 30,0 | 1,43 | 30,0 |
Лактобактерин | 1х109 | 12 | 7 | 58,3 | 1,7 | 41,17 |
плацебо | 10 | 10 | 100 | - | - | |
Композиційний препарат лактобактерій мав виражену профілактичну дію в дозі 1х109 кл/мишу, а також лікувальні властивості, оскільки ІЕ –30 та більше, є показником антигерпетичної активності in vivo (табл. 1). Шестиденний курс композиції лактобактерій дозволив на 20% попередити гибель тварин за профілактичною та на 33% за терапевтичною схемами застосування.
Скоріш за все наявність у композиції лактобактерій противірусної активності пов’язано з її здатністю стимулювати продукцію ІФН імунокомпотентними клітинами макроорганізму. Попередні досліди показали високі інтерфероногенні властивості досліджених препаратів in vivo. Максимум інтерферону визначався на 6 год після введення дослідних препаратів і становив 3,7 log2 од/мл (Р<0,05) – для композиції лактобактерій та 3,9-4,0 log2 од/мл (Р<0,05) – для Лактобактерину, проти 1,0 log2 од/мл у контролі. Рівень інтерферону залишався таким протягом 24 год. Продукція інтерферону дослідними препаратами корелювала з підвищенням функціональної активності фагоцитуючих клітин та цитотоксичною активністю природних клітин кілерів.
Тобто дослідна композиція та Лактобактерин виявляють імуномоделюючу активність, що відкриває можливості поєднаного застосування цих препаратів поряд з відомими протигерпетичними засобами.