Geum.ru

Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007 року Під загальною редакцією проф. Малого В. П., проф. Кратенко І. С. Харків 2007

Вид материалаДиплом

Содержание


Аміноплазмаль гепа-10% в лікуванні та профілактиці печінковоклітинної недостатності
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київська міська клінічна лікарня №32
Подобный материал:
1   ...   95   96   97   98   99   100   101   102   ...   150

АМІНОПЛАЗМАЛЬ ГЕПА-10% В ЛІКУВАННІ ТА ПРОФІЛАКТИЦІ ПЕЧІНКОВОКЛІТИННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

Никула Т.Д.1, Мойсеєнко В.О.1, Милованова Н.С.2, Шевчук С.Г.1, Милованов В.С.1

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця1, Київська міська клінічна лікарня №32


На відміну від відомих розчинів для парентерального живлення, які використовуються при печінковій недостатності, Аміноплазмаль Гепа – 10 % (міжнародна назва  розчин амінокислот, „Bibraun”, Німеччина) містить більше амінокислот – 20 (незамінних – 8, замінних – 12), високу складову з яких становлять амінокислоти з розгалуженим ланцюгом (ізолейцин, лейцин і валін) та зниженою концентрацією ароматичних амінокислот (фенілаланін та тирозин), що забезпечує кращу адаптованість до амінокислотного і білкового метаболізму пацієнтів з цирозом печінки.

Мета роботи – вивчити клінічну ефективність застосування Аміноплазмалю Гепа –10 % у хворих на цирози печінки з гепатоцелюлярною недостатністю за даними клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження.

Обстежено 26 хворих (чоловіків – 17, жінок – 9, середній вік – 43,5±5,7 року) на декомпенсований цироз печінки в період загострення хвороби. Серед обстежених – 18 (69,23 %) хворих на цироз печінки НСV-етіології, з них – у 8 (44,4 %) виявлений зв’язок з токсичним ураженням печінки, пов’язаним із супутнім алкоголізмом чи наркоманією, та 8 (30,77 %) – з алкогольним цирозом печінки. Функція печінки оцінена за шкалою Чайлда: Іст. – у 2 (7,69 %), ІІ – у 9 (34,62 %), ІІІ – у 15 (57,69 %). Хворі були розподілені на дві групи в залежності від терапії, що проводилась. До основної групи ввійшли 14 хворих, які отримували парентеральне живлення Аміноплазмалем Гепа – 10 %, до контрольної  12 хворих, які знаходилися на стандартній терапії без Аміноплазмалю Гепа – 10 % (дієтотерапія, кортикостероїди, вітаміни). Базисна терапія передбачала припинення контакту з токсичними агентами, за показаннями – реосорбілакт, глюкозо-інсулін-калієва суміш, антибактеріальні засоби, бета-адреноблокатори.

Максимальна швидкість уведення Аміноплазмалю Гепа внутрішньовенно через центральний або периферичний венозний катетер/голку (осмолярність 875 мосм/л) – 10 % – 20 крапель, що відповідає 1 мл чи 0,1г АК/кг маси тіла/год при добовій дозі не більше 2 г/кг маси тіла. Швидкість уведення зростає в 1,5 рази при введенні одночасно з жирами та вуглеводами. При введенні 1 мл/кг на добу з 5 г/кг маси тіла на добу глюкози позитивний ефект наставав у середньому через 8 год. Після першого введення Аміноплазмалю Гепа – 10 % прогресування печінкової недостатності обмежилося І-ІІ стадією енцефалопатії, зниженням протромбінового індексу в межах 43-51 %, незначним зростанням геморагій, жовтяницею з рівнем білірубіну 200-290 мкмоль/л і схильністю до гіпоглікемії. Явища печінкової недостатності зберігалися тривалий час.

Під впливом 3-тижневого лікування хворих зникли або значно зменшилися ознаки астено-вегетативного, цитолітичного, холестатичного синдромів. знизилася вираженість енцефалопатії. При застосуванні Аміноплазмалю Гепа – 10 % в комплексному лікуванні спостерігався загальний позитивний клінічний ефект у 82,66±2,83 % (P<0,05) хворих. Динаміка вираженості клінічних ознак під впливом комплексного лікування з включенням Аміноплазмалю Гепа – 10 % свідчила про покращення самопочуття хворих, яке відбулося, очевидно, завдяки усуненню чи зменшенню амінокислотного дисбалансу, що проявлялося зменшенням церебральних, кардіальних та інтоксикаційних проявів, зокрема, частоти скарг на головний біль – на 52,64 % (P<0,05), психоемоційну лабільність – на 18,23 % (P<0,05), запаморочення – на 16,87 % (P<0,05), болю в ділянці серця – на 44,12 % (P<0,05), перебоїв у роботі серця – на 15,75 % (P<0,05), нудоти – на 62,35 % (P<0,05), блювання – на 21,40 % (P<0,05). Покращився апетит – на 26,84 % (P<0,05). Мали тенденцію до зниження явища жовтяниці, набряковий синдром. Зменшились прояви астенічного синдрому – на 16,03 % (P<0,05). 9 хворих (34,62 %) відмічали значне покращення сну (P<0,05).

Після лікування з використанням парентерального живлення Аміноплазмалем Гепа –10 % у хворих зменшилися прояви цитолітичного синдрому (трансаміназна активність), синдрому імунного запалення (рівень гамма-глобулінів та показники тимолової проби), холестазу (концентрація в крові білірубіну та активність лужної фосфатази), коагулопатії (протромбіновий індекс).

Показники зв’язувальної здатності альбуміну в основній групі знижувалися швидше у порівнянні з контролем. Позитивна динаміка в хворих основної групи утримувалася вірогідно довше (р<0,05), ніж у групі порівняння, що свідчить про придатність препарату для проведення вторинної профілактики уражень печінки. Переносимість Аміноплазмалю Гепа – 10 % в основному була доброю. Лише у 2-х хворих спостерігався головний біль, у 3-х – тахікардія до 90 уд./хв, котрі зазвичай зникали впродовж доби, що не потребувало відміни введення препарату.

Таким чином, наші дані, співзвучні з даними літератури, показали, що адаптований розчин Аміноплазмалю Гепа – 10 % як препарату парентерального живлення, який вирівнює співвідношення між амінокислотами з розгалуженим ланцюгом та ароматичними амінокислотами, нормалізує коефіцієнт Фішера, сприяє переходу печінкової енцефалопатії у більш легку стадію, знижує рівень аміаку в крові, забезпечуючи позитивну динаміку астено-вегетативного, цитолітичного, холестатичного, геморагічного синдромів. дозволяє зменшити прояви печінковоклітинної недостатності у хворих на цироз печінки, його застосування патогенетично обґрунтоване, сприяє підвищенню ефективності лікування та покращенню якості життя пацієнтів.