Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007 року Під загальною редакцією проф. Малого В. П., проф. Кратенко І. С. Харків 2007
| Вид материала | Диплом |
- Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006, 5907.56kb.
- Резолюція національної науково-практичної конференції з питань віл-інфекції/сніду, 259.41kb.
- Харківському національному університету ім. В. Н. Каразіна та 80-річчю кафедри інфекційних, 5474.32kb.
- За загальною редакцією, 1428.32kb.
- Ііі Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції з міжнародною участю «Дошкільна, 33.37kb.
- А. М. Бойко, доктор пед наук, проф, 3357.78kb.
- Іі міжнародна науковО-практична конференція, 57.44kb.
- Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008, 8344.22kb.
- Програма підсумкової науково-практичної конференції за міжнародною участю, 1664.98kb.
- Оналізації та перспективи розвитку (матеріали науково-практичної конференції) За загальною, 2639.43kb.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ УРСОХОЛ В ЛІКУВАННІ ХОЛЕСТАТИЧНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ НА ЦИРОЗ ПЕЧІНКИ
Хворостінка В.М., Цівенко О.І., Лахно О.В.
Харківський державний медичний університет
Метою дослідження є оцінка впливу препарату урсохол на клінічні, біохімічні та імунологічні прояви у хворих цирозом печінки алкогольного ґенезу з холестатичним синдромом.
Матеріали та методи дослідження: під нашим наглядом знаходилися 53 хворих (43 чоловіків та 9 жінок в віці 28-57 років) з цирозом печінки алкогольного ґенезу в стадії компенсації та субкомпенсації. Всі хворі були розділені на 2 групи: 22 хворих, які отримували тільки базисну терапію (контроль) та 35 хворих – базисну терапію та урсохол в дозі 10 мг/кг/доб. на протязі 6 місяців. Біохімічні (білірубін, холестерин, фосфоліпіди, жовчні кислоти, АЛТ, АСТ, ЛФ, ГГТП) та імунологічні (імуноглобуліни, ЦІК, Т-лімфоцити) дослідження проводилися до лікування та через 1-3-6 місяців після лікування.
Результати. Вірогідний позитивний клінічний ефект у кінці курсу лікування був у десяти (45%) хворих які отримували базисну терапію та двадцяти восьми (80%) хворих які отримували урсодезокісіхолеву кислоту. На фоні терапії урсохолом концентрація білірубіну, жовчних кислот, АЛТ, АСТ, ЛФ, ГГТП у сироватки крові вірогідна (p<0,05) зменшилася не тільки у порівняльні з початковими даними, але й у відношенні до показників хворих контрольної групи. Зниження вмісту імуноглобуліну М, ЦІК та імунорегуляторного індексу супресії (CD4/ CD8) спостерігалося лише у хворих, які отримували УДХК. Позитивна динаміка біохімічних та імунологічних показників корелірувала із ступенем зменшення клінічних проявив, синдрому холестаза до кінця курсу лікування. Через 6-ть місяців декомпенсація циротічного процесу спостерігалася у 39% хворих 1-ої групи та у 19% хворих другої групи.
Заключення. Тривале застосування урсохолу сприяє зменшенню клініко-біохімічних показників синдрому холестаза та імунологічних проявів цирозу печінки алкогольного ґенезу.
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА МЕТОДОВ ВВЕДЕНИЯ АЛЬФА-ЛИПОЕВОЙ КИСЛОТЫ ПРИ ХВГВ И ХВГС: РЕЗУЛЬТАТЫ ДВОЙНОГО СЛЕПОГО ПЛАЦЕБО-КОНТРОЛИРУЕМОГО ИССЛЕДОВАНИ
Ходиев А.В.
НИИ Эпидемиологии, микробиологии и инфекционных заболеваний, Узбекистан
Введение. В рамках изучения эффективности применения альфа-липоевой кислоты (АЛК) нами проведена оценка методов ее введения. АЛК является кофактором α-кетоацид дегидрогеназного комплекса, участвует в расщеплении глицина, цикле лимонной кислоты, деградации аминокислот и их биосинтезе. В основном интерес к АЛК продиктован ее уникальными окислительно-восстановительными свойствами. В медицине АЛК нашла свое применение как мощный антиоксидант при лечении диабетической нейропатии, однако ее свойства делают ее перспективным средством при патологиях печени, хронических заболеваниях, связанных с окислительным стрессом.
Материалы и методы. На протяжении трехнедельной стадии лечения пациенты принимали орально либо плацебо, либо 2 х 600 мг АЛК. Другой группе пациентов вводили внутривенно либо 600 мг АЛК (т.е. 2 х 300 мг), либо изотонический раствор NaCl. Основные критерии включения больных в иследование были показатели билирубина и гамма-глютаматтранспептидаза (-ГТ) на 50% выше верхнего предела нормы (ВПН), АлАT и АсАТ в 1,5-2 раза выше ВПН. Критерием сравнительной оценки были разница в показателях билирубина и его фракций, АЛТ, АСТ и γ-ГТ. Распределение больных по группам лечения и нозологии предаставлено в таблице 1.
Таблица 1
Распределение обследованных больных по нозологическим формам ХВГ и методам лечения
| Группа | Подгруппа | n | |
| ХВГВ | АЛК | в/в | 14 |
| орально | 10 | ||
| Плацебо | в/в | 12 | |
| орально | 14 | ||
| ХВГС | АЛК | в/в | 12 |
| орально | 13 | ||
| Плацебо | в/в | 14 | |
| орально | 12 | ||
Результаты. Согласно полученным данным в лечебных группах как при ХВГВ, так и при ХВГС метод введения АЛК не оказывал достоверного влияния на параметры биохимических показателей, в связи с чем. Только в плацебо группе при ХВГС отмечались достоверная разница в показателях непрямого билирубина, что возможно указывала на определенные свойства введения физиологического раствора как средства дезинтоксикационного действия.
Выводы. Таким образом, при отсутствии показаний для орального введения АЛК, таких как, например, язвенные процесс желудка и кишечника и.т.д., оральное введение АЛК является более предпочтительным, так как метод введения не оказывает существенного влияния на биохимические показатели. Кроме того, в/в введение препаратов является более трудоемким, имеет ряд возможных нежелательных последствий, таких как инфицирование, тромбоз периферических и глубоких вен, психологическое воздействие на пациентов, и т.д.