Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007 року Під загальною редакцією проф. Малого В. П., проф. Кратенко І. С. Харків 2007
| Вид материала | Диплом |
- Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006, 5907.56kb.
- Резолюція національної науково-практичної конференції з питань віл-інфекції/сніду, 259.41kb.
- Харківському національному університету ім. В. Н. Каразіна та 80-річчю кафедри інфекційних, 5474.32kb.
- За загальною редакцією, 1428.32kb.
- Ііі Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції з міжнародною участю «Дошкільна, 33.37kb.
- А. М. Бойко, доктор пед наук, проф, 3357.78kb.
- Іі міжнародна науковО-практична конференція, 57.44kb.
- Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008, 8344.22kb.
- Програма підсумкової науково-практичної конференції за міжнародною участю, 1664.98kb.
- Оналізації та перспективи розвитку (матеріали науково-практичної конференції) За загальною, 2639.43kb.
ШИРОТА ПОШИРЕННЯ ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ Е СЕРЕД ОСІБ ГРУПИ РИЗИКУ НА НЕЕНДЕМІЧНІЙ ТЕРИТОРІЇ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
Хоронжевська-Муляр І.С., Шевченко Г.М., Мартинюк Г.А., Резніков А.П., Стаховська Л.І., Корнійчук Г.В., Масанов В.І., Матлушинський М.І.
Рівненська обласна СЕС, м. Рівне
Спалахи вірусного гепатиту Е (ГЕ) постійно реєструються в країнах тропічного і субтропічного клімату. Особливістю ГЕ є висока смертність (більше 60%) серед вагітних жінок, які заразились в 3-му триместрі вагітності.
Дослідження, які проводились в останні роки показали, що і у мешканців країн з помірним кліматом виявляються антитіла до вірусу гепатиту Е (анти-ВГЕ), а також реєструються „власні” випадки ГЕ ( Михвйлов М.І., Кюрегян К.К., Груздєв К.Н.).
За даними ряду авторів ГЕ може викликати безсимптомну інфекцію у свиней і вони можуть бути джерелом інфекції для людини ( Михайлов М.І., Кузін С.М., Фаворов М.О.).
На території Рівненської області випадки гострого ГЕ не реєструвались, але це не виключає можливого завезення збудника з ендемічних районів внаслідок міграції населення, а також тварин (завезення порід свиней та ін.)
Метою роботи було вивчення широти поширення ГЕ серед співробітників свиноферм на неендемічній територіі Рівненської області Північно-Західного регіону України.
Дослідження проводили у вірусологічній лабораторії Рівненської обласної СЕС. Антитіла до вірусу ГЕ класу Ig G (анти-ВГЕ Ig G) виявляли методом імуноферментного аналізу (ІФА) з допомогою тест-систем „ ДС-ІФА-анти-НЕV- G ” науково-виробничого об’єднання „Діагностичні системи” (м. Ниж-ній Новгород , Росія).
Для визначення широти поширення ГЕ нами були обстежені на анти-ВГЕ Ig G сироватки крові 95 співробітників свиноферм і підсобних господарств із 9 районів Рівненської області. Серед обстежених усі були сільськими жителями, жінок було 72 чол.(75,8%), чоловіків – 23 чол.(24,2%). Групу порівняння склали 86 безоплатних донорів крові.
Результати дослідження показали, що серед 95 працівників свиноферм анти-ВГЕ Ig G були виявлені у 18 чоловік, що склало 18,9% від числа обстежених. В той же час у 86 безоплатних донорів крові анти- ВГЕ IgG були виявлені у 2 чол. (2,3%).
Серед позитивних на анти-ВГЕ працівників свиноферм жінок було 66,7%, ніхто із них за межі України, на території ендемічні по захворюваності на ГЕ, раніше не виїжджав.
За віком позитивні на анти-ВГЕ працівники свиноферм розподілились наступним чином: серед 11 осіб 15-29 років було виявлено 2 чол. позитивних, серед 25 осіб 30-39 років- 4 позитивних (16%), у 35 осіб 40-49 років – 7 позитивних (20%), а у 20 осіб 50-69 років- 2 позитивних (10%), серед 4 осіб старших 70 років- 3 позитивних.
Таким чином, на неендемічній території Рівненської області Північно-Західного регіону України серед працівників свиноферм у 18,9% були виявлені антитіла до вірусу гепатиту Е класу IgG , в той же час серед безоплатних донорів крові цей показник був у 8,2 рази нижчим і складав 2,3%. Ці дані дають підставу припустити, що на неендемічній території працівники свиноферм і особи, що доглядають за свиньми, є групою ризику по інфікуванню вірусом ГЕ.
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЭРБИСОЛА ПРИ ХРОНИЧЕСКИХ ВИРУСНЫХ ГЕПАТИТАХ В и С
Худойберганова Н.А., Косимов И.А., Осипова Е.М., Атаева Р.А.
Ташкентский педиатрический медицинский институт
Введения. Известно, что в механизме хронических вирусных гепатитов, ведущее место занимает иммунные нарушения в организме человека. По этому коррекция этих нарушений является актуальной.
Целью нашего исследования является изучение влияния украинского препарата эрбисола на течение хронических вирусных гепатитов В и С.
Материал и методы исследования. Исследования проведены у 20 пациентов с хронический вирусным гепатитом В и С, умеренно и высокой степени активности. Все больные были разделены на 2 группы. 1-группу составили: 15 больных, получавших базисную терапию. 2-контрольную группу составили 20 больных, у которых был применен препарат эрбисол с иммунно- корригирующей целью. Для контроля за динамикой болезни использовались 2–х кратной биохимические исследования.
Результаты. После проведенного курса лечения у контрольной группы больных наблюдалось заметные уменшение выраженности и длителности проявлений астеновегетативного синдрома, диспептических явлений (снижения аппетита, тошнота, рвота, горечь во рту метеоризм ), а также уменшение выраженности болевого синдрома. У больных основной группы регрессии таких диспептических симптомов, как тошнота, рвота, снижение аппетита наблюдается раньше (3-4 недели лечения). К концу курса лечения отмечается исчезновение астенических и диспептических синдромов у 18 (90%) больных, желтушности у всех, а в контрольной группе у (60%). Исчезновение болевого синдрома отмечена у 18 больных (85%) основной группы, у 6-в контрольной группе (60%), тенденция к уменьшению размеров печени отмечалось в 100% случаях (20 больных) в основной группе и в 80% (8 больных) основной группы. После применения эрбисола наблюдается снижения содержания общего биллирубина и его фракции, активности шелочной фосфатазы с 1,36 до 0,96 у пациентов основной группы и до 1,18 –у пациентов контрольной группы (P<0.05) активность трансаминаз после лечения остается повышенной, хотя и имеет тенденцию к снижению, в основной группе у 15 человек (75%), в контрольтной группе у 6 человек (60%) (P<0.05). Так, количество общего белка сыворотки крови боьных основной группы после лечения составило 66,5 г/л, у больных контрольной группы заметного повышения не наблюдалось.
Заключения:
Препарат эрбисол может быть рекомендован к применению для лечения хронических гепатитов в качестве гепатопротекторного средства, а также в качестве иммунокорригирующего средства. Рекомендуемая доза по 2 мл в /м 2 раза в день в течение 20 дней.