Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007 року Під загальною редакцією проф. Малого В. П., проф. Кратенко І. С. Харків 2007
| Вид материала | Диплом |
- Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006, 5907.56kb.
- Резолюція національної науково-практичної конференції з питань віл-інфекції/сніду, 259.41kb.
- Харківському національному університету ім. В. Н. Каразіна та 80-річчю кафедри інфекційних, 5474.32kb.
- За загальною редакцією, 1428.32kb.
- Ііі Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції з міжнародною участю «Дошкільна, 33.37kb.
- А. М. Бойко, доктор пед наук, проф, 3357.78kb.
- Іі міжнародна науковО-практична конференція, 57.44kb.
- Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008, 8344.22kb.
- Програма підсумкової науково-практичної конференції за міжнародною участю, 1664.98kb.
- Оналізації та перспективи розвитку (матеріали науково-практичної конференції) За загальною, 2639.43kb.
КЛІНІЧНА ОЦІНКА ЗАСТОСУВАННЯ ГЕПАТОПРОТЕКТОРА АНТРАЛЯ У ХВОРИХ НА ЦИРОЗ ПЕЧІНКИ
Шаповал О.А.
Івано-Франківський державний медичний університет
У роботі заплановано використання гепатопротектора антраля у комплексній терапії хворих на компенсований цироз печінки при місячному курсі лікування в дозі по 0,2 г 3 рази на день. Препарат являє собою координаційну сполуку алюмінію з амінокарбоновою кислотою. Має виражені антиоксидантні, холатостимулюючі та мембраностабілізуючі властивості, а також значну імунокоригуючу, протизапальну, ангіопротекторну та анальгезуючу дію
Обстежено 15 хворих на цироз печінки, з них 11 чоловіків та 6 жінок. У залежності від етіології пацієнти розподілились наступним чином: 13 – алкогольного генезу, 2 – біліарний цироз. Середній вік хворих склав - 51,5±1,9 років, середня тривалість захворювання – 4 роки. Пацієнти на фоні базової терапії отримували гепатопротектор антраль у дозі 0,2 г 3 рази на день протягом місяця.
До і після лікування проводилось вивчення клінічних проявів захворювання, біохімічних показників, УЗД органів черевної порожнини. Усі хворі скаржились на загальну слабкість, диспепсичні прояви, біль у ділянці правого підребер’я, жовтяницю, кровоточивість з ясен і носа. Також у всіх було відзначено дифузне збільшення розмірів печінки та селезінки за даними УЗД дослідження. Спостерігались : гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, зростання рівня тимоволої проби. Зафіксовано зростання рівня білірубіну крові в середньому у 2 рази, аспартатамінотрансферази (АсАТ) – у 3,9 рази, аланінамінотрансферази (АлАТ) – у 2,3 рази, лужної фосфатази крові – у 1,5 рази.
Використання антраля у комплексну схему лікування даних хворих покращило суб’єктивні та об’єктивні показники стану пацієнтів, а саме, було відзначено поліпшення самопочуття хворих, зникнення загальної слабкості, кровоточивості з ясен і носа, больових відчуттів і важкості у правому підребер’ї, диспепсичних явищ. Зменшувались розміри печінки та селезінки ( по даним УЗД органів черевної порожнини), вираженість синдрому ендогенної інтоксикації, інтенсивність жовтяниці та прояви астеновегетативного синдрому. Було виявлено швидке зниження рівня загального білірубіну, лужної фосфатази та активності сироваткових амінотрансфераз (АлАТ, АсАТ), рівня тимолової проби. Побічних ефектів не спостерігали.
Препарат добре переноситься хворими та має позитивний результат. Таким чином, гепатопротектор антраль може бути рекомендованим до застосування у комплексному лікуванні хворих на цироз печінки.
УРОВЕНЬ ПРОТИВООРГАННЫХ АНТИТЕЛ У БОЛЬНЫХ НАРКОМАНИЕЙ
Шаркова В.А., Мотавкина Н.С., Вавренчук В.В.
Государственный медицинский университет, г. Владивосток
В крови здоровых людей обнаружено большое число видов естественных антител (аАТ) разной специфич-ности к эндогенным антигенам. Наркотики, соединяясь с белками организма, освобождаемыми при воспале-нии и разрушении тканей, также превращаются в полноценные антигенные комплексы и дают начало синтезу как противонаркотических, так и противоорганных антител. Это способствует развитию аутоиммунных сдви-гов с последующим формированием различной висцеральной патологии. Наиболее частым является пораже-ние главного дезинтоксикационного органа - печени.
Целью работы послужило изучение уровня противоорганных антител у наркозависимых больных, законо-мерностей их распространения.
Материалом исследования послужили 120 сывороток крови больных наркоманией (опиатной, каннабино-идной и полинаркоманией), 40 сывороток здоровых доноров, 6 видов тканевых антигенов, полученных из биоптатов здорового и наркотизированного лиц.
При обследовании пациентов в 80% случаев была выявлена различная, чаще сочетанная висцеральная па-тология, в том числе у 29,2% больных наркоманией отмечен вирусный, криптогенный гепатит, у 23,3% - брон-холегочная патология, из них у 18,3% она обусловлена туберкулезным процессом, 4,2% больных - с энцефа-лопатией и другие соматические и инфекционные заболевания. Они могли быть как причиной, так и следстви-ем синтезируемых противоорганных антител разной специфичности, что подчеркивает их патогенетическую роль в аутоиммунных процессах.
Результаты исследования показали, что уровень титров противоорганных антител у больных наркоманией превышают их уровень у здоровых лиц в зависимости от вида в 15-59 раз и отражает наиболее чувствительные органы-мишени (печень, легкие, мозг, сердце, селезенка) и нарушение целостности гематоэнцефалического барьера. Наиболее высокий уровень аутоантител отмечен у опиато- и каннабиноидозависимых пациентов. При этом с длительностью потребления опиатов более активно возрастают титры противосердечных, противопече-ночных и противомозговых антител. При наркозависимости свыше 3 лет они составляют 1: (274 19,4), 1: (259 16,9) и 1: (237 18,2) соответственно. У потребителей каннабиноидов с увеличением стажа заболевания наи-более интенсивно нарастают противолегочные, противопеченочные и противосердечные антитела [1: (344 88), 1: (312 84) и 1: (309 78,8), соответственно]. У полинаркоманов уровень аутоантител был ниже. Среди данной категории больных преимущественное положение зан имали противоселезеночные, противомозговые и противопеченочные антитела [1: (144 65,4), 1: (112 50,4) и 1: (96 20,4), соответственно].
Возрастание содержания сывороточных аутоантител говорит о повышении иммунореактивности организ-ма. Это проявляется в ингибирующем или стимулирующем действии на физиологические функции соответст-вующих органов, продукцию их биологически активных соединений. Отмеченный более низкий уровень про-тивоорганных антител у полинаркоманов, на наш взгляд, предполагает развитие толерантности иммунной сис-темы при суммарном действии нескольких видов наркотиков.
Определение уровня аАТ к широкому комплексу антигенных детерминант является не только объектив-ным показателем степени поражения соответствующего органа, что позволяет предполагать развитие нару-шений его функций. Влияние вида наркомании, сроков наркотической зависимости на аутоантителогенез (из-менение количества аутоантител к определенным органо-тканевым антигенам) могут служить основой для новых методических подходов в диагностике и лечении висцеральной патологии у больных наркоманией.