Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007 року Під загальною редакцією проф. Малого В. П., проф. Кратенко І. С. Харків 2007

Вид материалаДиплом

Содержание


Захворюваність на гострий вірусний гепатит с (вгс) у дніпропетровському регіоні
Ефективність вакцинопрофилактики вірусного гепатиту в (вгв) у дніпропетровському регіоні
Подобный материал:
1   ...   142   143   144   145   146   147   148   149   150

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ГОСТРИЙ ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ С (ВГС) У ДНІПРОПЕТРОВСЬКОМУ РЕГІОНІ

Шевченко О.П.1, Литвин К.Ю.1, Стрига В.А. 2, Шулик Т.В. 3, Зуєва О.О. 3 ,Гук К.Ю.3

Дніпропетровська державна медична академія1, Дніпропетровська державна обласна санітарно-епідеміологічна станція2, Дніпропетровська міська клінічна лікарня №21 ім. проф. Є.Г. Попкової3


Офіційна реєстрація ВГС в Україні, причому, гострих форм, розпочалася з 2003 року. Обстеження хворих на маркери ВГС у Дніпропетровському регіоні триває з 1995 року. Наводимо дані захворюваності на ВГС у Дніпропетровському регіоні, а саме по м. Дніпропетровську, містам Дніпропетровської області (м. Дніпродзержинськ, м. Кривий ріг, м. Павлоград та ін..) і сільським районам Дніпропетровської області у порівнянні з даними по Україні в інтенсивних показниках на 100 тис. населення (Табл. 1).

Таблиця 1




2001

2002

2003

2004

2005

2006

м. Дніпропетровськ

6,44

10,5

6,9

1,2

1,33

1,86

Міста Дніпропетровської обл.

8,11

9,33

6,9

2,8

2,96

3,32

Райони Дніпропетровської обл.

1,89

2,19

2,4

1,1

1,94

2,25

Дніпропетровська обл.

6,52

7,5

5,8

2,4

2,7

3,04

По Україні

-

-

2,75

2,33

2,55

2,18

Як видно на діаграмі захворюваність у містах значно перевищує її рівень у сільських районах, що, напевно, пов'язане з більш налагодженою серологічною діагностикою даного захворювання у містах, ніж у районах. Пік захворюваності приходився на 2002 рік, а найнижчій рівень спостерігався у 2004 році. Останні 2 роки (2005-2006) захворюваність утримується на відносно низькому рівні з незначною тенденцією до підвищення. Але цих даних не достатньо для більш віддалених прогнозів. Показники 1,86 – 3,04 є невисоким і, на нашу думку, пов’язані з тим ,що реєстрація ВГС не зовсім об’єктивна, тому що офіційно реєструються лише гострі форми захворювання без урахування хронічних, субклінічних та латентних форм, яких значно більше. Таким чином, необхідні розробка і упровадження системи епідеміологічного нагляду за ВГС на місцевому, регіональному та національному рівнях, нормативної бази і роздільної статистичної звітності різних форм ВГС. Вважаємо також за необхідне, розробку стандартного визначення випадку “гострий” та “хронічний” ВГС.


ЕФЕКТИВНІСТЬ ВАКЦИНОПРОФИЛАКТИКИ ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ В (ВГВ) У ДНІПРОПЕТРОВСЬКОМУ РЕГІОНІ

Шевченко О.П.1, Стрига В.А. 2, Шулик Т.В. 3, Чумак В.І. 3, Савченко О.А.3

Дніпропетровська державна медична академія1, Дніпропетровська державна обласна санітарно-епідеміологічна станція2, Дніпропетровська міська клінічна лікарня №21 ім. проф. Є.Г. Попкової3


Нами вивчалась ефективність вакцинопрофілактики ВГВ у Дніпропетровському регіоні. Згідно календаря профілактичних щеплень в України вакцинації для профілактики ВГВ підлягають усі діти віком до 1 року та медпрацівники, які професійно мають контакт з кров’ю. Оцінювався рівень захворюваності на ВГВ по Дніпропетровській області у популяції в цілому, серед медпрацівників та дітей віком від 0 до 2 років за період до проведення проф. щеплень з 2001 року та при проведенні масової імунізації з 2003 року в інтенсивних показниках на 100 тис. населення. Проводилась статистична обробка даних (Табл. 1).

Таблиця 1

Захворюваність на ВГВ у Дніпропетровському регіоні на 100 тис. населення

 

2001

2002

2003

2004

2005

Загальна захворюваність на ВГВ

21,9

22,0

20,1

13,9

12,55

Захворюваність дітей від 0 до 2 років

5,1

7,7

1,3

1,3

0

Захворюваність медпрацівників

-

25,4

18,6

6,9

9,3

Малюнок 1

% Охоплення щепленнями проти ВГВ у м. Дніпропетровськ та Дніпропетровської області



Слід відмітити, що серед щеплених випадків захворювання на ВГВ не спостерігалось, а в популяції найбільш високий рівень захворюваності серед осіб віком 15 - 19 років та 20 – 29 років, що приходиться на вік найбільшої сексуальної активності та тим, що частина підлітків, хоча б одноразово вживає наркотичні речовини внутрішньовенне, що є вже не тільки медичною, але і соціальною проблемою. Як видно з таблиці 1, спостерігається загальна тенденція щодо зниження рівня захворюваності на ВГВ у популяції в цілому – з 21,9 до 12,55, так і серед дітей віком від 0 до 2 років – з 7,7 до 0, та серед медпрацівників з 25,4 до 9,3. При оцінці відсотку щеплених від осіб, що підлягають вакцинації видно віддалені результати вже у наступному році після початку щеплень (Мал. 1), а саме – зниження загального рівня захворюваності за три останні роки в 1,6 рази, захворюваності серед дітей віком від 0 до 2 років в 5,9 раз, захворюваності серед медпрацівників в 3,7 рази.

Таким чином, спостерігається загальна тенденція щодо зниження рівня захворюваності на ВГВ. Захворюваності серед щеплених не зареєстровано. Вважаємо, слід рекомендувати розширити категорії осіб, які підлягають селективній вакцинації, а саме за рахунок підлітків та осіб з сексуально ризикованою поведінкою, для того, щоб добитись стійкого та вагомого зниження рівня захворюваності на ВГВ.