Geum.ru

Методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету модуль №1 загальна патологія

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Вкажіть причину розвитку виразково-некротичної ангіни у хворого.
Загальна мета заняття
2. Що відноситься до місцевих, а що – до загальних ознак?
5. Підвищення температури тканини.
1. Прискорення кровотоку. 2. Почервоніння тканини.
Яке значення етіологічного фактору в патогенезі?
Яка роль етіологічного фактору в патогенезі у даному випадку?
2. Чи можна вважати запалення суто місцевим процесом?
1. На вказаному прикладі дайте характеристику взаємозв’язку структури та функції в патогенезі.
1. Назвіть, що є місцевим, а що є загальним у даному випадку?
2. Який тип причинно-наслідкових взаємовідносин може розвиватися при даній патології?
1. Що таке головна ланка патогенезу?
Яка роль етіологічного фактору в патогенезі у даному випадку?
Патогенна дія факторів зовнішнього середовища
Загальна мета заняття - в
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8
У ліквідатора аварії на атомному підводному човні, який отримав несмертельну дозу опромінення, розвинулась виразково-некротична ангіна.
  1. Вкажіть причину розвитку виразково-некротичної ангіни у хворого.
  2. Назвіть умову, що сприяла розвитку даної патології.



Тема: «Загальне вчення про патогенез» (семінар).


Актуальність теми.

Вчення про патогенез належить до найактуальніших проблем сучасної медицини, адже лише зрозумівши загальні закономірності виникнення, розвитку, перебігу та наслідків захворювань, можна вважати себе «думаючим» лікарем.

Загальне вчення про патогенез ґрунтується на узагальнених даних по вивченню окремих видів хвороб та їх груп, а також на результатах експериментального відтворення моделей хвороб чи окремих їх ознак на тваринах. При цьому встановлюється послідовність змін в організмі для кожного захворювання, виявляються причинно-наслідкові взаємовідносини між різними структурними, метаболічними і функціональними змінами, тобто встановлюються чинники, що сприяють подальшому розвитку хвороби.

Аналіз патогенезу вимагає чіткого розуміння ролі етіологічного чинника в патогенезі, а також співвідношення між загальним та місцевим, структурним і функціональним. Розуміння причинно-наслідкових зв’язків та вміння побачити і виділити «головну ланку» патогенезу дозволить лікарю будь-якого фаху ліквідувати патологічний процес та пришвидшити настання сприятливих наслідків хвороби.


Загальна мета заняття. Вивчити основні положення патогенезу, правильно інтерпретувати механізми розвитку патологічних процесів.


Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):
  1. Засвоїти поняття "патогенез".
  2. Вміти пояснити основні механізми впливу на організм патогенних факторів.
  3. Вміти виділяти головну ланку патогенезу, причинно-наслідкові взаємозв’язки, "порочне коло".


Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.
  1. Знати основні філософські категорії: річ, властивість, відношення, причина і наслідок, одиничне і загальне, необхідне та випадкове, дійсність і можливість, зміст і форма, сутність і явище, система, елемент, структура і функція (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  2. Мати поняття про зв’язок філософії та медицини (теорії хвороб цивілізації, екологічні концепції) (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  3. Мати поняття про такі філософські поняття, як: матерія, рух, простір і час (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  4. Мати поняття про загальнологічні методи: абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняння і аналогія (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти в наступних підручниках:
  1. Степанов В. Філософія для студентів та аспірантів медичного фаху. Навч. посібник. – Вінниця: Тезис, 2001. – 292с.
  2. Степанов В. Філософія для студентів та аспірантів медичного фаху. Навч. посібник. – Вінниця: Тезис, 1999. – 296с.
  3. Філософія: Навч. посібник / Л.В. Губернський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін. – К.:Вікар, 2004. – 457с.
  4. А.Г. Спиркин. Философия. – М.: Гардарики, 2000. – 816с.


Перевірка первинного рівня знань.


Дайте відповіді на наступні запитання:
  1. Дайте визначення поняття «патогенез».
  2. Роль етіологічного фактору в патогенезі (навести приклади).
  3. Назвіть варіанти взаємодії етіологічного чинника з організмом в часі.
  4. Дайте характеристику ролі структурних і функціональних змін в патогенезі.
  5. Дайте характеристику співвідношенню між “загальним” і “місце-вим” в патологічному процесі.
  6. Що таке головна ланка патогенезу?
  7. Назвіть типи причинно-наслідкових зв’язків.
  8. Дайте визначення поняття «порочне коло» в патогенезі.
  9. Наведіть приклад прямого типу причинно-наслідкових зв’язків.
  10. Наведіть приклад причинно-наслідкового зв’язку по типу «конвергенції».
  11. Наведіть приклад причинно-наслідкового зв’язку по типу «дивергенції».
  12. Наведіть приклад причинно-наслідкового зв’язку по типу «порочного кола».
  13. Значення загального вчення про патогенез.


Тестовий контроль для перевірки первинного рівня знань


1. Які положення характеризують поняття «патогенез»: (4)

1) вчення про механізми виникнення, перебігу і результату хвороби

2) вчення про причини і умови виникнення хвороб

3) конкретні механізми розвитку патологічних процесів


2. Чи є патогенез вченням про причини та умови розвитку хвороби?(1)

1. так 2. ні

3. Чи вивчає патогенез механізми розвитку хвороб?(1)

1. так 2. ні


4. Вкажіть, які питання вивчає патогенез? (1)

1. причини виникнення патологічних процесів, станів і хвороб

2. механізми виникнення, перебігу і наслідки процесів, станів і хвороб
6. Що таке патогенез? (1)
  1. вчення про причини захворювань
  2. вчення про сукупність умов, що викликають розвиток захворювань
  3. вчення про механізми розвитку хвороб
  4. вчення про причини і умови виникнення хвороби


Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності.
  1. Визначення поняття "патогенез".
  2. Роль етіологічного фактору в патогенезі.
  3. Діалектичне розуміння ролі структурних та функціональних змін в патології.
  4. Проблема "місцевого" та "загального" в патогенезі.
  5. Причинно-наслідкові взаємовідносини. Основні типи причинно-наслідкових зв’язків. Основна ланка патогенезу. "Порочні кола".
  6. Значення загального вчення про патогенез.
  7. Основні принципи патогенетичної терапії.


Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:
    • Адаптація, компенсація. Механізми негайної і довготривалої адаптації.
    • Роль Р. Вірхова в розвитку вчення про патогенез. Позитивне та негативне значення клітинної теорії.

Література.

Основна:
  1. Патологічна фізіологія. За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. Київ: Вища школа, 1995. – С.26-37;
  2. О.В. Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Вінниця: Нова книга, 2007. – С.15-20;
  3. Методичний посібник, виданий на кафедрі "Загальне вчення про патогенез".


Додаткова:
  1. А.Д.Адо – "Вопросы общей нозологии", М., 1985г.
  2. «Загальна нозологія». Методичні рекомендації до практичних занять з патофізіології. Тернопіль, 1990р.
  3. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы общей патологии. – Санкт-Петербург: ЭЛБИ-СПб, 1999.
  4. Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах / Под ред. В.А. Фролова и др. – М: Медицинское информационное агентство, 2003. – С.279;
  5. Долгих В.Т. Лекции по общей патофизиологии. - Омск: Изд-во Омской гос. мед. академии, 1995. - 106 с.
  6. Хорст А. Молекулярные основы патогенеза болезней. Пер. с англ., М., "Медицина", 1982г.
  7. Ситуационные задачи и практические навыки (пособие для студентов, изучающих патофизиологию) / Под ред. проф. В.Т. Долгих. - Омск: Изд-во Омской гос. мед. академии, 1998. - 115


Перевірка кінцевого рівня знань:


Ситуаційні задачі:


Задача № 1.

У хворого М., 56 років, із набутою вадою серця, визначаються наступні ознаки серцевої недостатності:
  • Розширення лівого передсердя.
  • Стеноз лівого атріовентикулярного отвору.
  • Застій в малому колі кровообігу.
  • Порушення функції правого шлуночку.
  • Застій у великому колі кровообігу.
  • Кисневе голодування циркуляторного типу.
  • Задишка.
  1. Побудуйте ланцюг причинно-наслідкових взаємовідносин.
  2. Визначте головну ланку патогенезу, ліквідація якої призведе ліквідації всіх вищезгаданих порушень.


Задача № 2

Хвора С., 40 років, поступила в клініку зі скаргами на біль пульсуючого характеру у ділянці верхньої губи, головний біль, загальну слабкість, втрату апетиту. Об'єктивно: верхня губа набрякла, пальпується гнійне ущільнення. Температура тіла - 38,5 С. Кількість лейкоцитів в крові - 18х109/л, ШОЕ - 20 мм/год. З анамнезу відомо, що хворий страждає фурункульозом.

1. Який взаємозв'язок описаних місцевих і загальних змін?

2. Що відноситься до місцевих, а що – до загальних ознак?


Задача № 3

Хворий Т., 15 років, доставлений в лікарню у важкому стані з термічним опіком II ступеня. Постраждало близько 30% загальної поверхні тіла. Свідомість затьмарена, АТ - 80/50мм.рт.ст, пульс - 120 уд/хв, слабкого наповнення. Дихання часте і поверхневе, температура тіла 35,7ОС. У загальному аналізі крові: еритроцити - 5,2х1012/л, Нb – 105 г/л, лейкоцити - 20х109/л, показник гематокриту - 0,52.

1. Охарактеризуйте відомі вам типи причинно-наслідкових взаємин.

2. Охарактеризуйте тип причинно-наслідкових взаємовідносин у хворого?


Задача № 4

Для артеріальної гіперемії характерні наступні прояви:

1. Прискорення кровотоку. 2. Почервоніння тканини.

3. Розширення артеріол. 4. Збільшення об'єму органу.

5. Підвищення температури тканини.

6. Посилення обміну речовин.

1. Що таке головна ланка патогенезу?

2. Визначте головну ланку патогенезу артеріальної гіперемії, усунення якого приведе до ліквідації перерахованих порушень.


Задача № 5

Для артеріальної гіперемії характерні наступні прояви:

1. Прискорення кровотоку. 2. Почервоніння тканини.

3. Розширення артеріол. 4. Збільшення об'єму органу.

5. Підвищення температури тканини.

6. Посилення обміну речовин.

1. Дайте визначення, що таке причинно-наслідкові взаємини.

2. Який тип причинно-наслідкових взаємин може спостерігатися при даній патології?


Задача № 6

Хворий 34 років, був прооперований з приводу флегмони стегна. В післяопераційному періоді йому був призначений суворий постільний режим та гепарин, з метою профілактики тромбозу. Проте хворий не дотримувався призначеного лікування, у зв’язку з чим через три дні після операції у нього розвинулась тромбоемболія легеневої артерії.
  1. Яке значення етіологічного фактору в патогенезі?
  2. Від яких характеристик етіологічного фактору залежать наслідки в даному випадку?


Задача № 7

У вогнищі запалення є характерними наступні прояви:

1. Почервоніння ділянки.

2. Підвищення температури.

3. Посилення процесів катаболізму.

4. Руйнування лізосомальних мембран.

5. Збільшення розщеплювання біополімерів.

6. Підвищення осмотичного тиску.

7. Вихід гідролаз із лізосом у клітину.

8. Підвищення онкотичного тиску.

9. Розвиток запального набряку.

1. Що таке головна ланка патогенезу?

2. Визначте головну ланку в даному випадку, усунення якої призведе до ліквідації всіх вищезгаданих порушень.


Задача № 8

Дитина, 4 років, під час обіду у дитячому садочку вилила на себе щойно заварений гарячий чай. Машиною швидкої дитина була терміново доставлена в опікове відділення обласної лікарні. Черговим лікарем встановлено діагноз «опік ІІ ступеня».
  1. Яка роль етіологічного фактору в патогенезі у даному випадку?
  2. Назвіть варіанти взаємодії етіологічного чинника з організмом в часі.


Задача № 9


Для вогнища запалення характерні наступні прояви:

1. Почервоніння ділянки.

2. Гарячка.

3. Порушення обміну речовин.

4. Руйнування лізосомальних мембран.

5. Лейкоцитоз із зрушенням лейкоцитарної формули вліво.

6. Підвищення осмотичного тиску у вогнищі запалення.

7. Підвищення онкотичного тиску у вогнищі запалення.

8. Набряк тканин у зоні запалення.

1. Перерахуйте окремо місцеві і загальні ознаки запалення.

2. Чи можна вважати запалення суто місцевим процесом?


Задача № 10

У хворого із нелікованим карієсом зуба розвинувся пульпіт, що ускладнився остеомієлітом нижньої щелепи. При обстеженні хворого виявлено: температура тіла 39,5ОС, лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ.

1. Перерахуйте окремо місцеві і загальні ознаки запалення.

2. Чи можна вважати запалення суто місцевим процесом?


Задача № 11

У хворого із психічними розладами після ретельного обстеження сучасними методами досліджень лікарями не було виявлено жодних органічних вражень головного мозку.

1. На вказаному прикладі дайте характеристику взаємозв’язку структури та функції в патогенезі.

2. Чи можна вважати психічні захворювання функціональними?


Задача № 12

У хворої 55 років із декомпенсованим цукровим діабетом розвинулась гангрена пальців лівої ноги.

1. Назвіть, що є місцевим, а що є загальним у даному випадку?


Задача № 13

У дитини 8 років лікарем-ендокринологом був встановлений діагноз «цукровий діабет І типу», в патогенезі якого головною ланкою є зменшення вироблення інсуліну підшлунковою залозою.

2. Який тип причинно-наслідкових взаємовідносин може розвиватися при даній патології?


Задача № 14

У дитини 8 років лікарем-ендокринологом був встановлений діагноз «цукровий діабет І типу», в патогенезі якого головною ланкою є зменшення вироблення інсуліну підшлунковою залозою.

1. Що таке головна ланка патогенезу?

2. Для чого потрібно виділяти головна ланка патогенезу?

Задача № 15

Чоловік 47 років, за фахом електрик, в нетверезому стані ремонтував телевізор, який був підключений до електромережі. Це призвело смерті, внаслідок враження чоловіка електричним струмом.
  1. Яка роль етіологічного фактору в патогенезі у даному випадку?
  2. Назвіть варіанти взаємодії етіологічного чинника з організмом в часі.

Задача № 16

Хвора С., 40 років, поступила в клініку зі скаргами на біль пульсуючого характеру у ділянці верхньої губи, головний біль, загальну слабкість, втрату апетиту. Об'єктивно: верхня губа набрякла, пальпується гнійне ущільнення. Температура тіла - 38,5 С. Кількість лейкоцитів в крові - 18х109/л, ШОЕ - 20 мм/год. З анамнезу відомо, що хворий страждає фурункульозом.

1. Який взаємозв'язок описаних місцевих і загальних змін?

2. Чи завжди загальне є ведучим у розвитку патологічного процесу?


Тема: ПАТОГЕННА ДІЯ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (механічний фактор, іонізуюче випромінювання).


Актуальність теми.

Іонізуюче випромінювання – це випромінювання, взаємодія якого з середою приводить до іонізації з утворенням електричних зарядів різних знаків. Іонізація і виникаюче разом з нею збудження атомів і молекул є пусковим механізмом процесів, що приводять до розвитку променевого враження біологічних структур клітин, тканин, органів, систем і усього організму вцілому.

Вивчення механізмів патогенної дії іонізуючого випромінювання, наслідків його дії на організм має велике значення, враховуючи забруднення навколишнього середовища радіонуклідами.

Механічна травма є однією з головних причин госпіталізації та передчасного виходу на пенсію по інвалідності. За даними ВООЗ, щорічно в світі від ДТП гине 250 тис. чоловік і одержують каліцтва – більше 10 млн.


Загальна мета заняття - вивчити механізми патогенної дії механічних факторів та іонізуючого випромінювання на організм.


Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

1.Дати характеристику патогенним факторам зовнішнього середовища.

2.Розкрити механізми патогенної дії механічних факторів.

3.Пояснити значення механічного фактору в розвитку патології дитячого віку.

4.Чітко пояснити механізми патогенної дії іонізуючого випромінювання.

5.Дати характеристику променевої хвороби.

6.Вказати на патофізіологічні основи радіопротекції.


Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.

1.Фізична сутність механічної сили (кафедра фізики).

2.Фізична природа різних видів іонізуючого випромінювання(кафедра фізики).

3.Біологічна природа різних видів іонізуючого випромінюван-ня(кафедра фізики).

4. Формені елементи крові і методи їх підрахування (кафедра нормальної фізіології).


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань можна знайти в наступних підручниках:

1. М. Р. Гжегоцький, В.І. Філімонов та ін. Фізіологія людини, К. "Книга плюс", 2005р., С. 254-256, 263-269.

2. Медична і біологічна фізика Під ред. О.В. Чалого. К.: 2005р. с. 115-121, 645-705.


Перевірка первинного рівня знань.


Дайте відповідь на наступні запитання:

1. Які структури мають найбільшу стійкість до розриву?

2. Які тканини найбільш стійкі до стиснення?

3. Порушення функцій яких органів і систем є ведучим при „синдромі довготривалого розчавлення”?

4. Які зміни в картині крові характерні для першого періоду кістково-мозкової форми променевої хвороби?

5. Які зміни в картині крові характерні для другого періоду кістково-мозкової форми променевої хвороби?

6. Які зміни в картині крові характерні для третього періоду кістково-мозкової форми променевої хвороби?

7. Як називається перший період кістково-мозкової форми променевої хвороби?

8. Як називається другий період кістково-мозкової форми променевої хвороби?

9. Як називається третій період кістково-мозкової форми променевої хвороби?

10. Як називається четвертий період кістково-мозкової форми променевої хвороби?

11. Які форми променевої хвороби Вам відомі?

12. Наслідки променевої хвороби.

13. Від чого залежать наслідки променевої хвороби?

14. В чому полягають механізми патогенної дії іонізуючого випромінювання.

15. Що таке радіоліз води? Яке його значення в механізмах патогенної дії іонізуючого випромінювання?

16. Які є види випромінювання?

17. Що таке радіотоксини? Які Ви знаєте радіотоксини? Яке їх значення в механізмах патогенної дії іонізуючого випромінювання?

18. Яка система є найбільш чутливою до випромінювання? Обґрунтуйте відповідь.

19. Від чого залежать чутливість тканин до дії іонізуючого випромінювання?

20. Які виділяють стадії травматичного шоку?

21. Перерахуйте основні механізми патогенної дії механічного фактору.

22. В чому полягають механізми патогенної дії іонізуючого випромінювання.


Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності.

1. Класифікація патогенних факторів зовнішнього середовища.

2. Характеристика механічного фактору. Основні механізми патогенної дії механічного фактору.

3. Синдром довготривалого розчавлення. Причини, механізми розвитку.

4. Види іонізуючого випромінювання. Механізми патогенної дії іонізуючого випромінювання.

5. Прояви радіаційних уражень на різних рівнях (молекулярному, клітинному, тканинному, органному, системному).

6. Променева хвороба, її характеристика.

7. Наслідки патогенної дії іонізуючого випромінювання.

8. Вплив іонізуючого випромінювання на дитячий організм.

9. Патогенна дія інфрачервоних та ультрафіолетових променів.


Література.

Основна:
  1. Патологічна фізіологія. За редакцією М.Н.Зайка, Ю. В. Биця та ін., К: " Вища школа ", 1995р., С. 45-46, 51-60.
  2. О.В.Атаман - Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В."Нова книга", 2007р., С. 30, 32-36.
  3. Навчально-методичний посібник „Патогенна дія факторів зовнішнього середовища” (І), Вінниця, 2006р.


Додаткова:
  1. В.П.Терещенко Л.В.Дегтярева Т.П.Сегеда «Чернобыльская катастрофа: патологическая анатомия и патоморфоз некоторых заболеваний». Киев: Чернобыльинтеринформ, 1999г.
  2. А.П.Зильбер «Актуальные проблемы медицины критических состояний». Петрозаводськ, 1999г.
  3. В.А.Бузунов, И.А.Лихтарев «Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции». Киев, «МЕДЭКОЛ» МНИЦ БИО – ЭКОС, 1999г.
  4. Ю.П.Зозуля «Хронічний вплив малих доз опромінення на нервову систему» /АМН України, ін-т нейрохірургії/, Київ, 1998р.
  5. А.Ю.Романенко «Оцінка впливу радіаційних і нерадіаційних факторів навколишнього середовища на здоров’я дітей, які проживали на територіях, що постраждали від аварії на ЧАЕС». Київ, 2000р.
  6. Ю.И.Москалев «Отдаленные последствия воздействия ионизирующих излучений». М., 1991г.


Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:

1. Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання.

2. Патогенна дія інфрачервоних променів.

3. Патогенна дія ультрафіолетових променів.

4. Медичні аспекти наслідків аварії на ЧАЕС.


Перевірка кінцевого рівня знань:


Тести з банку даних „Крок-1”


1. Ліквідатор на ЧАЕС зазнав загального опромінення. В якому органі чи в якій тканині найбільш вірогідне виникнення злоякісної пухлини?
  1. Кровотворна тканина
  2. Легені
  3. Шлунок
  4. Шкіра
  5. Кісткова тканина

2. Хворий страждає на кістково-мозкову форму променевої хвороби. Які ростки кровотворення вражаються при цьому захворюванні?
  1. Всі.
  2. Еритроцитарний.
  3. Мегакаріоцитарний.
  4. Гранулоцитарний
  5. Агранулоцитарний


3. У чоловіка, 35 років, через 15 хв. Після автомобільної аварії виявлена масивна травма нижніх кінцівок без значної зовнішньої крововтрати. Постраждалий перебуває в збудженому стані. Який компонент патогенезу травматичного шоку є ведучим і потребує негайної корекції?
  1. Біль.
  2. Гостра печінкова недостатність.
  3. Інтоксикація.
  4. Прушення функції серця.
  5. Внутрішня плазмовтрата.


4. У результаті пошкодження одного з реакторів АЕС відбулося витікання радіоактивних продуктів . Люди , які знаходилися в зоні підвищеної радіації , орієнтовно отримали по 250-300 Р. Їх негайно госпіталізовано . Який ведучий симптом буде характерний у потерпілих?
  1. Лімфопенія
  2. Лейкопенія
  3. Анемія
  4. Тромбоцитопенія
  5. Нейтропенія


5. Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до розвитку променевої хвороби у ліквідаторів. Порушення виникають внаслідок первинного радіохімічного впливу іонізуючого опромінення головним чином на молекули:
  1. Води
  2. Білків
  3. Ліпідів
  4. Ферментів
  5. Вуглеводів


6. У хворого одразу після опромінення (доза - одноразово 80 Гр) блискавично розвинулися такі симптоми: колапс, втрата свідомості, анурія, судоми та параліч. Яка форма променевої хвороби діагностована в даному випадку?
  1. Церебральна гостра
  2. Кістково-мозкова гостра
  3. Токсемічна гостра
  4. Шлунково-кишкова гостра
  5. Хронічна променева хвороба


7. Одним з молекулярних механізмів непрямої дії іонізуючого опромінення є утворення таких радіотоксинів як ліпідні та хінонові. Який механізм впливу радіотоксинів на клітини?
  1. Пригнічення синтезу нуклеїнових кислот
  2. Активація ПОЛ
  3. Стимуляція окиснення піримідинових основ
  4. Пригнічення активності антиоксидантної системи
  5. Дезамінування пуринових основ


8. В результаті порушення правил техніки безпеки працівник радіологічного відділення обласної лікарні одержав одноразове опромінення. Через 8 днів розвилися виразково-некротичні зміни в порожнині рота. В аналізі крові: Ер-3,2 Т/л, ретикулоцити 0,01%, Hb-60г/л, лейк. 2,3Г/л, тромбоцитів 50 Г/л Для якого періоду променевої хвороби характерні описані зміни?
  1. Періоду розгорнутих клінічних ознак
  2. Періоду первинних реакцій
  3. Прихованого періоду
  4. Періоду удаваного благополуччя
  5. Наслідків хвороби


9. Яка із особливостей нервової тканини обумовлює її високу радіорезистентність?
  1. Відсутність у нейронів мітотичної активності
  2. Високий вміст в ній ліпідів
  3. Зниження проникливості для іонізуючого випромінювання плазматичної мембрани нейронів
  4. Постійна висока функціональна активність
  5. Велика інтенсивність споживання кисню


10. Під час роботи з радіоактивними речовинами співробітник в наслідок аварії отримав дозу загального опромінення 4 Гр. Скаржиться на головний біль, нудоту, головокружіння. Які зміни в складі крові можна очікувати у хворого через 10 год. після опромінення?
  1. Нейтрофільний лейкоцитоз
  2. Лімфоцитоз
  3. Лейкопенію
  4. Агранулоцитоз
  5. Нейтропенію


11. У досліді вивчали патогенну дію іонізуючого опромінення. Навіть симптомокомплекс, який не розвивається при опроміненні організму середніми дозами іонізуючої радіації.
  1. Грубі структурні зміни і загибель нервових клітин
  2. Геморагічний синдром
  3. Кишкова ауто інтоксикація
  4. Порушення нервово-рефлекторної діяльності
  5. Пригнічення гемопоезу



12. Потерпілий під час аварії на підводному атомному човні отримав дозу опромінення 6 Гр. У нього слід очікувати істотних порушень функції і структури клітин:
  1. Кісткового мозку
  2. Епітелію кишківника
  3. Епітелію шкіри
  4. Пульпи селезінки
  5. Щитовидної залози


13. У реанімаційне відділення доставили водія, який потрапив в автомобільну аварію. Він не відразу реагує на питання, байдужий до всього, блідий, дихання поверхневе, рідке, АТ дорівнює 75/50 мм.рт.ст. Назвіть головну ланку патогенезу вказаної патології.
  1. Гальмування центральної нервової системи
  2. Збудження ЦНС
  3. Крововтрата
  4. Токсемія
  5. Перерозподіл крові


14. Як можна ліквідувати головну ланку, що виникає при травматичному шоці?
  1. Знеболенням
  2. Збудженням судинно-рухового центру
  3. Гіпертензивними засобами
  4. Активацією зсідання крові
  5. Антиоксидантами


15. Працівника АЕС доставили в клініку після одноразового опромінення зі скаргами на головний біль, непритомність, підвищення температури тіла, слабість, блювання, пронос. В аналізі крові - лейкоцитоз із лімфопенією. Який період променевої хвороби найбільш імовірний у пацієнта?

  1. Продромальный
  2. Первинних реакцій
  3. Латентний
  4. Розгорнутої клінічної картини
  5. Удаванного благополуччя


16. Під час ліквідації аварії на ЧАЕС робітник одержав дозу радіації 4 Гр. В аналізі крові виявлено: еритроцитів - 2,3х1012/л, ретикулоцитів – 0,02%, Hb – 60 г/л, лейкоцитів – 3х109/л, у лейкоцитарній формулі відзначається лімфопенія, тромбоцитів – 40х109/л. Для якого періоду променевої хвороби характерні такі зміни?
  1. Початкового
  2. Прихованого
  3. Розпалу
  4. Первинних реакцій
  5. Удаваного благополуччя


17. Пацієнт, що перебуває в клініці з приводу гострої променевої хвороби, скаржиться на головний біль, розлади сну, виражену слабість, утруднення прийому їжі. Під час обстеження виявлено запалення ясен, некротичну ангіну, на шкірі численні крововиливи, кров у сечі й калі. Ураження якої тканини є провідним у патогенезі розладів у цьому випадку?
  1. Кісткової
  2. Залозистого епітелію
  3. Нервової
  4. Лімфоїдної
  5. Кровотворної


18. Внаслідок порушення правил техніки безпеки працівник радіологічного відділення обласної лікарні отримав одноразове опромінення. Через 8 днів розвинулися виразково-некротичні зміни в порожнині рота. При аналізі крові виявлено невелику гіпохромну анемію, виражену лейкопенію, значну тромбоцитопенію, зниження кількості ретикулоцітов. Для якого періоду променевої хвороби характерні описані зміни?
  1. Періоду первинних реакцій
  2. Періоду розгорнутих клінічних ознак
  3. Прихованого періоду
  4. Періоду удаваного благополуччя
  5. Кінця хвороби


19. У період розпалу гострої променевої хвороби в пацієнта відзначалася різка слабість, холодний піт, блідість шкірних покривів, тахікардія, біль у різних відділах кишечнику, блювання, домішка крові в калі. Артеріальний тиск - 70/40 мм. рт.ст. Два тижні тому хворий одержав дозу опромінення 30 Гр. Якій формі променевої хвороби властиві такі симптоми?
  1. Кишковій
  2. Токсемічній
  3. Кістковомозковій
  4. Геморагічній
  5. Церебральній



20. Білий щур отримав рентгенівське опромінення дозою 10 Гр. Назвіть найбільш імовірну зміну периферичної крові, що спостерігається через 10 годин після опромінення:
  1. Лейкопенія, анемія
  2. Анемія
  3. Анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія
  4. Нейтрофільний лейкоцитоз
  5. Агранулоцитоз


21. Кріль отримав опромінення дозою 0,5 Гр. У якій системі спостерігаються найбільш виражені розлади через 10 годин після опромінення?
  1. Кровотворній
  2. Нервовій
  3. Серцево-судинній
  4. Статевій
  5. Лімфоїдній


22. При роботі з ліквідації наслідків аварії на АЕС працівник одержав дозу опромінення 10 Гр. Скаржиться на головний біль, нудоту, непритомність. Які зміни з боку лейкоцитів можна чекати у хворого через 10 годин після опромінення?

  1. Лімфоцитоз
  2. Лейкопенію
  3. Агранулоцитоз
  4. Нейтрофільний лейкоцитоз
  5. Лейкемію


23. У період розпалу гострої променевої хвороби у хворого спостерігалися лейкопенія, тромбоцитопенія, аутоінфекція, аутоінтоксикація, кровоточивість, підвищення температури тіла. Для якої форми променевої хвороби характерна така картина?

  1. Кишкової
  2. Кістковомозкової
  3. Токсемічної
  4. Церебральної
  5. Геморагічної


Ситуаційні задачі:

Задача№1

В результаті пошкодження контейнера одного з блоків реактора АЕС виник витік радіоактивних продуктів. В зоні підвищеної радіоактивності орієнтовно вони отримали по 8 Гр. Їх терміново доставили в клініку.

Які наслідки можна очікувати у постраждалих?

Поясніть механізми патогенної дії іонізуючого випромінювання.


Задача№2

В результаті пошкодження контейнера одного з блоків реактора АЕС виник витік радіоактивних продуктів. В зоні підвищеної радіоактивності орієнтовно вони отримали по 8 Гр. Їх терміново доставили в клініку.

1. Які дослідження слід провести для з”ясування тяжкості враження. (Обґрунтуйте свої міркування).


Задача№3

В результаті пошкодження контейнера одного з блоків реактора АЕС виник витік радіоактивних продуктів. В зоні підвищеної радіоактивності орієнтовно вони отримали по 8 Гр. Їх терміново доставили в клініку.
    1. Що таке променева хвороба. Які форми вам відомі?
    2. Охарактеризуйте стадії кістково-мозкової форми променевої хвороби.


Задача№4

В результаті пошкодження контейнера одного з блоків реактора АЕС виник витік радіоактивних продуктів. В зоні підвищеної радіоактивності орієнтовно вони отримали по 10 Гр. Їх терміново доставили в клініку.

1.Яка форма променевої хвороби виникла у постраждалих?

2.Що таке геморагічний синдром? Механізми його розвитку.


Задача№5

В результаті пошкодження контейнера одного з блоків реактора АЕС виник витік радіоактивних продуктів. В зоні підвищеної радіоактивності орієнтовно вони отримали по 7 Гр. Їх терміново доставили в клініку.

1.Яка форма променевої хвороби виникла у постраждалих?

2. В чому полягає гематологічний синдром?


Задача№6

В результаті пошкодження контейнера одного з блоків реактора АЕС виник витік радіоактивних продуктів. В зоні підвищеної радіоактивності орієнтовно вони отримали по 30 Гр. Їх терміново доставили в клініку.

1. Яка форма променевої хвороби виникла у постраждалих?

2. Дайте характеристику цієї форми.


Задача№7

В результаті пошкодження контейнера одного з блоків реактора АЕС виник витік радіоактивних продуктів. В зоні підвищеної радіоактивності орієнтовно вони отримали по 100 Гр. Їх терміново доставили в клініку.

1. Яка форма променевої хвороби виникла у постраждалих?

2. Дайте характеристику цієї форми.