Проценко Ніна Федорівна, викладач правових дисциплін, спеціаліст вищої категорії Унавчально-методичному посібнику висвітлюються комплексно питання про закон

Вид материала

Закон

Содержание 5.4.8. Логічні сполучники в правових контекстах 5.5. Логічна структура суджень і тлумачення норм права Запитання до розділу Логічні сполучники та їхнє табличне визначення) 6.1. Природні закони, нормативні закони, закони логіки

Подобный материал:

• Маляренко Світлана Олексіївна, спеціаліст вищої категорії, «старший учитель». «Нестандартні, 102.6kb.
• В. М. Захарова Використання інтерактивних методів навчання на урок, 682.45kb.
• Заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель математики вищої категорії,, 1763.48kb.
• Програма для вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації за спеціальністю, 2244.39kb.
• Вданій роботі подано методичні рекомендації, щодо використання методу проектів у курсі, 231.92kb.
• Програма вступного іспиту на базі освітньо-професійної програми підготовки молодшого, 194.52kb.
• Кияниця Ніна Віталіївна викладач української мови та літератури вищої категорії Тема,, 153.54kb.
• Довідка про підсумки проведення міських предметних олімпіад, 318.23kb.
• Формування ужиткових компетенцій при викладанні хімії Ряшина С.І., викладач вищої категорії,, 2216.75kb.
• Узгоджено: затверджую, 594.17kb.

5.4.8. Логічні сполучники в правових контекстах

Знання визначень логічних сполучників та вміння виявляти логічну форму того чи іншого правового закону може значно допомогти юристам при витлумаченні законодавства. Можна навіть стверджувати, що без знання логічної форми закону з'ясувати його смисл взагалі неможливо. Якщо юрист хоче не тільки запам'ятати текст закону, вивчити його напам'ять, але й зрозуміти, про що в ньому йдеться, тоді увагу слід приділяти не тільки аналізу змісту цього документа, а й виявленню його логічної форми, при визначенні якої особливо важливо вміти розрізняти логічні сполучники.

Наведемо у зв'язку з цим декілька прикладів з Криміна­льного кодексу України.

1. Розглянемо статтю 296 «Хуліганство» Кримінального кодексу України. У диспозиції цієї статті стверджується: «Хуліганство, тобто умисні дії, що грубо порушують громад­ський порядок і виражають явну неповагу до суспільства, караються».

З точки зору логіки це складне висловлювання, склада­ється з двох простих:

(1) «Хуліганство, тобто умисні дії, що грубо порушують громадський порядок, караються»;

(2) «Хуліганство, тобто умисні дії, що виражають явну не­повагу до суспільства, караються».

Ці два простих висловлювання поєднуються граматичним сполучником «і», аналогом якого в пропозиційній логіці є логічний сполучник «кон'юнкція». Формалізується це скла­дне висловлювання таким чином: р q.

Це означає, що для обґрунтування кримінальної відпо­відальності за статтею 296 потрібна наявність у діях особи всіх перелічених у диспозиції ознак, тобто людину можна звинувачувати у хуліганстві лише в тому випадку, якщо вона порушує громадський порядок і її дії виражають явну не­повагу до суспільства. Якщо ж, наприклад, людина тільки порушила громадський порядок, але в її діях не було непо­ваги до суспільства, тоді її поведінка не може бути кваліфі­кована як хуліганство. Теж саме можна стверджувати й у Тому випадку, коли наявна неповага до суспільства, однак людина при цьому не порушує громадський порядок. І, на­решті, не можна звинувачувати у хуліганстві людей, які не порушують громадський порядок і не виражають неповагу до суспільства.

2. Розглянемо статтю 366 «Службовий підлог» Криміналь­ного кодексу України. У диспозиції цієї статті стверджу­ється: «Службовий підлог, тобто внесення службовою особою в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, складання і видача завідомо неправдивих документів, а та­кож підробка документів... карається».

З точки зору логіки це складне висловлювання, склада­ється з чотирьох простих:

(1) «Службовий підлог, тобто внесення службовою осо­бою в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, карається».

(2) «Службовий підлог, тобто складення завідомо неправ­дивих документів, карається».

(3) «Службовий підлог, тобто видача завідомо неправди­вих документів, карається».

(4) «Службовий підлог, тобто підробка документів, карає­ться».

Записати це складне висловлювання мовою логіки висло­влювань можна таким чином: р V (q s) V r.

Застосування у формулі логічного сполучника «диз'юнк­ція» означає, що для обґрунтування кримінальної відпові­дальності за статтею 366 потрібна наявність у діях особи хо­ча б однієї із перелічених у диспозиції ознак, тобто людину можна звинувачувати в службовому підлозі тільки у тому ви­падку, коли вона, будучи службовою особою, або внесла в офіційні документи завідомо неправдиві відомості, або скла­ла і видала завідомо неправдиві документи, або підробила їх.

Наявність усіх цих ознак для того, щоб кваліфікувати дії людини як службовий підлог, не обов'язкова. Але враховую­чи те що у статті застосовується логічний сполучник «не-строга диз'юнкція», можливі ситуації, коли у діях людини будуть наявні декілька ознак одночасно.


5.5. Логічна структура суджень і тлумачення норм права

Норми права мають накази державної влади, обов'язкові до виконання. У логічному відношенні норми права виража­ються завжди у формі суджень. Одні норми права виражені законодавцем у формі атрибутивних суджень, другі — у формі умовних, треті — у вигляді кон'юнктивних або диз'юнктив­них суджень.

Знання логічної структури суджень, їхньої особливості мають важливе значення для з'ясування змісту правової нор­ми "тлумачення закону" та його застосування. Так, якщо кримінально-правова норма виражена у формі єднально-роз­подільного судження, то для обґрунтування кримінальної відповідальності необхідна наявність у діях особи не всіх перелічених у диспозиції статті ознак, а тільки однієї з них, причому будь-якої. Якщо ж стаття закону (норма права) ви­ражена у формі єднального (кон'юнктивного) судження, то склад злочину у діях особи буде мати місце лише тоді, коли в її діях наявні усі ознаки, зазначені в законі.

Покажемо це на прикладах. Стаття 185 КК України, части­на друга, описуючи кваліфіковану крадіжку, наголошує: "Кра­діжка, яка спричинила значну шкоду потерпілому, і вчинена за попередньою змовою групою осіб або повторно, — карається..."

Тут склад злочину виражений у формі єднально-розпо­дільного судження (S є Р₁₍ або Р₂, або Р₃). Отже, у діях особи буде склад крадіжки як у тому випадку, коли в її діях будуть наявні усі названі ознаки (Р₁, Р₂ і Р₃), так і в тому, коли в діях обвинувачуваного наявна лише одна, причому будь-яка із перелічених ознак.

Інакше розв'язується питання про наявність чи відсутність у діях обвинувачуваного складу злочину, коли стаття кодек­су, що передбачає той чи інший склад злочину, виражена у формі кон'юнктивного (єднального) судження.

Так, стаття кримінального кодексу, яка передбачає відпо­відальність за спекуляцію, визначає останню так: "Спекуля­ція, тобто скуповування і перепродаж із метою наживи то­варів чи інших предметів". Перша частина цієї статті вира­жена у формі єднального (кон'юнктивного) судження: "Спе­куляцією називається скуповування і перепродаж і т. д (S є Р₁ і Р₂)". Отже, склад спекуляції буде мати місце лише у тому випадку, коли у діях особи наявні обидві ознаки, зазначені в предикаті: і скуповування (Р₁), і перепродаж (Р₂). Якщо ж пред­мет думки (дії особи) має одну ознаку, а саме, мало місце тільки скуповування товарів з метою перепродажу, але перепродаж з якоїсь причини не відбувся, то така дія не є спекуляцією (вона буде кваліфікуватися як спроба спекуляції).

Другий приклад. Стаття кодексу, яка перелічує ознаки юридичної особи, виражена у формі кон'юнктивного суджен­ня: юридичні особи, які "...мають відособлене майно, можуть від свого імені придбавати майнові і особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, ар­бітражі або у господарському суді" (S є Р₁ і Р₂, і Р₃). Отже, пере­лічені ознаки належать юридичній особі одночасно.


ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ

1. Які види складних суджень ви знаєте?
   
2. Які судження називаються єднальними?
   
3. Що характерне для розділових суджень?
   
4. Які судження відносяться до умовних?
   
5. Яке значення має логіка висловлювань?
   
6. Які ви знаєте типи складних висловлювань?
   
7. Які висловлювання називаються «завжди істинними» (за­конами логіки)?
   
8. Які висловлювання називаються «завжди хибними»?
   
9. Які висловлювання належать до невизначених (викону­ваних)?
   
10. За яких умов кон'юнкція є істинною?
    
11. За яких умов є істинною нестрога диз'юнкція?
    
12. За яких умов є істинною строга диз'юнкція?
    
13. За яких умов є хибною імплікація?
    
14. За яких умов є істинною еквіваленція?
    
15. Що характерне для операції заперечення?
    

Вправи


1. Визначте, які з виразів, наведених нижче, є формулами логіки висловлювань:

• р q; •(рq)s;

•р ~ q; • ~рV q ~.


2. Нехай р буде «Сьогодні ясно», q — «Сьогодні йде дощ», S — «Сьогодні йде сніг», r — «Учора було хмарно». Пере­кладіть українською мовою такі формули:

• Р ~ (q а s); • (r q) V р;

• rp ; • p<-> ((q~ s) V r);

• r(р V q); • (рq)(~ s V r).

3. Формалізуйте висловлювання, тобто визначте формули, які їм відповідають:

• Жарко і йде дощ;

• Йде дощ, але не жарко;

• Дощ не йде, але не жарко;

• Або я тебе не розумію, або ти не розумієш мене;

• Ця людина — юрист, якщо тільки він не лінгвіст;

• «Хто вмер, але не забутий, той безсмертний» (Лао-цзи);

• «Хто є мудрим, той є добрим» (Сократ);

• Не замісивши глини, не виліпиш глечик;

• «Лише найрозумніші і найдурніші не можуть змінитися» (Конфуцій);

• 5 більше 4, але менше 6;

• Честь і ганьба разом не живуть;

• Люди — смертні, слава — невмируща;

• Добра робота швидко не робиться;

• Уміти втішатися прожитим життям — означає жити двічі;

• Старість — не радість;

• «Поети прагнуть приносити або користь, або насолоду» (Горацій);

• «Ці заняття (наукою) живлять юнаків, приносять насоло­ду старим, прикрашають у щасті, дають притулок і розраду в нещасті» (Ціцерон);

• Ораторами стають, поетами народжуються;

• Лиш той життя і волі гідний, Хто б'ється день у день за них.

(Й.-В. Гете);

• «Хто риє яму, той впаде до неї; і хто покотить вгору камінь, до того він і повернеться» (Соломон);

• Поганий початок — поганий кінець;

• Лихої жінки, вогню і води не побороти;

• Я — тобі, ти — мені;

• «Знання — сила» (Ф. Бекон);

• Те дерево не плодоносить восени, яке не розквітло навесні;

• Щире слово, добре діло душу й серце обігріло;

• Якщо він розумна людина, то він побачить свою помилку, якщо він щира людина, то він визнає її;

• «Доки батьки живі, не від'їжджай далеко; а якщо від'їхав, обов'язково живи в певному місці» (Конфуцій);

• «Доброчесність не поділяється на частки; вона або є, або її немає» (О. Бальзак);

• «Альтернатива відома: або ми не є вільними і відповідь за зло лежить на всемогутньому Бозі; або ми вільні і відпові­дальні, а бог не є всемогутнім» (А. Камю);

• Не є злочином дія, вчинена в стані необхідної оборони;

• Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає осо­ба, яка вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння;

• Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності діянь, вчинених винним, ступінь здійснення злочинного наміру і причин, через які злочин не було доведено до кінця;

• Якщо особа, стосовно якої порушена кримінальна справа, не вважає себе винною або з яких-небудь причин наполягає на розгляді справи у суді, припинення справи та передача на по­руки не дозволяється;

• Особа, яка вчинила злочин, звільняється за вироком суду під покарання, якщо визнається, що на підставі наступної без­доганної поведінки і чесного ставлення до праці ця особа на час розгляду справи у суді не вважається суспільно небезпеч­ною.

Вправи

(ЛОГІЧНІ СПОЛУЧНИКИ ТА ЇХНЄ ТАБЛИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ)

1. Які логічні сполучники розглядаються у логіці вислов­лювань?

2. Як можна визначити логічний сполучник? Що таке таб­лиця істинності?

3. Істинна кон'юнкція складається з трьох висловлювань -р, q, r. При цьому встановлено, що р і q— істинні. Яке значення істинності r?

4. Чи можна стверджувати істинність кон'юнкції, яка скла дається з чотирьох висловлювань, якщо три з них істинні, значення істинності четвертого невідоме?

5. Яка диз'юнкція (строга чи нестрога) застосовується в наведених висловлюваннях:

• Він здібний або старанний;

• Він навчається на юридичному або філософському фа­культеті;

• Обвинувачений учора був на місці злочину або на роботі;

• Вирок суду буває обвинувальним або виправдувальним;

• «Треба запастися або розумом, щоб розуміти, або мотуз­кою, щоб повіситися» (Антісфен з Афін);

• «Мені все одно, буду я багатим чи бідним, оскільки я не шлю, що для мене краще» (Умар Б. Ал-Хаттаб);

• Або зі щитом, або на щиті;

• Чи пан, чи пропав;

• Не можна сказати, що читання цього роману приємне або корисне;

• Новий рік він буде зустрічати або в Києві, або в Харкові;

• «Дев'ять десятих тих людей, з якими ми зустрічаємося, є тим, що вони є — добрими чи злими, корисними чи неко­рисними, — завдяки вихованню» (Джон Локк);

• «Важко сказати, чого більше заслуговує нерішучість — жалості чи презирства, і невідомо, що небезпечніше — прий­няти помилкове рішення або не прийняти ніякого» (Жан де Лабрюйєр);

• «Ми такі сліпі, що не знаємо, коли нам журитися і коли радіти: ми майже завжди переживаємо чи хибний смуток, чи хибну радість» (Монтеск'є);

• «Випадковості не існує — все на цьому світі або випро­бування, або покарання, або нагорода, або передбачення» (Вольтер);

• Або ви погоджуєтеся з моєю думкою, або ви втрачаєте все, чим володієте;

• Злочин може бути вчинений умисно або з необережності;

• Угоди можуть укладатися усно або в письмовій формі;

• Діяльність юридичної особи припиняється шляхом ліквідації або реорганізації;

• Виправно-трудові роботи призначаються з позбавленням свободи або без нього;

• Судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості;

• Адвокат може прохати або задовольнити позов (заяву, скаргу) повністю чи частково, або відмовити в їх задоволенні, або припинити провадження по справі, або залишити їх без розгляду;

• У судовому засіданні прокурор або підтримує обвинува­чення, або відмовляється від нього;

• Розбійний напад здійснюється або однією людиною, або групою осіб.

6. Вставте замість слів, які пропущені у наведених вис­ловлюваннях, словосполучення «необхідно, але недостатньо», «достатньо, але не необхідно», «необхідно та достатньо» так, щоб отримати істинні висловлювання:

• Попередня змова групи осіб є.........умовою для того, щоб вважати розбій кваліфікованим;

• Усунення причин та умов, які сприяють породженню злочинності, є.........умовою для ліквідації злочинності;

• Наявність випадків прояву злочинності є.........умовою для застосування суворих мір покарання до осіб, які вчинили небезпечні для суспільства злочини;

• Застосування кримінальної репресії є.........умовою для ліквідації злочинності;

• Обвинувальний вирок суду є.........умовою для застосування кримінального покарання;

• Здійснення злочину є.........умовою для покарання зло­чинця;

• Подільність числа на 2 є.........умовою для визнання пев­ного числа парним;

• Те, що Кай — людина, є ......... умовою для того, щоб визнати його смертним;

• Складання вступних іспитів є.........умовою для вступу до вузу;

• Те, що дахи на будинках мокрі, є.........умовою того; що пройшов дощ.

7. Нехай р — «Я складу іспит з логіки», q — «Я буду систематично розв'язувати логічні задачі». Запишіть у символічній формі такі висловлювання:

• Я складу іспит з логіки, якщо буду систематично розв'язувати логічні задачі;

• Систематичний розв'язок логічних задач є необхідною умовою для того, щоб скласти іспит з логіки;

• Складання іспиту з логіки є достатньою умовою для того, щоб я систематично розв'язував логічні задачі;

• Я складу іспит з логіки в тому і тільки в тому випадку, що я буду систематично розв'язувати логічні задачі;

• Систематичний розв'язок логічних задач є необхідною і достатньою умовою для того, щоб я склав іспит з логіки.

8. Проаналізуйте з точки зору логіки наведені статті Кримі­нального кодексу України. Для цього з'ясуйте їх логічну фор­му, звернувши особливу увагу на визначення логічних сполуч­ників, які застосовуються у цих статтях:

• «Злочином визначається передбачене кримінальним зако­нодавством суспільно небезпечне діяння, що посягає на сус­пільний лад України, її політичну та економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права, свободи громадян, а також інше передбачене кримінальним за­конодавством суспільно небезпечне діяння, яке посягає на пра­вопорядок» (стаття 11 «Поняття злочину»);

• «Не є злочином дія, яка хоч і підпадає під ознаки діяння, передбаченого кримінальним законодавством, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті інтересів держави, гро­мадських інтересів, особи чи прав того, хто обороняється, або іншої людини від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було до­пущено перевищення меж необхідної оборони» (стаття 15 «Не­обхідна оборона»);

• «Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадя­нином України на шкоду суверенітету, територіальній недотор­каності, обороноздатності або державній безпеці України ка­рається...

Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання інозем­ної держави, іноземної організації або їх представників не вчи­нив ніяких дій і добровільно заявив органам влади України про свій зв'язок з ними» (стаття 111 «Державна зрада»);

• «Передача або збирання з метою передачі іноземній дер­жаві, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну чи військову таємницю, вчинені іно­земним громадянином або особою без громадянства на шкоду інтересам України, — караються...

Передача або збирання за завданням іноземної розвідки відо­мостей, що не становлять державної чи військової таємниці для використання їх на шкоду інтересам України, вчинені іноземним громадянином або особою без громадянства, —

Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, але добровільно припинила злочинну діяльність і повідомила органам влади про вчинене, якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено нанесення шкоди інтересам України» (стаття 114 «Шпигунство»).


Розділ 6 ОСНОВНІ ЗАКОНИ ЛОГІКИ


6.1. Природні закони, нормативні закони, закони логіки

Людина у своєму житті стикається, принаймні, з трьома типами законів. Це — природні закони (або закони приро­ди), нормативні закони (або норми), логічні закони (або закони логіки). Одними рисами вони схожі, іншими суттєво відрізняються один від одного.

Так, природні закони демонструють жорстку незмінну регулярність, яка або насправді має місце в природі (у цьому випадку закон є істинним), або не існує (у цьому випадку закон є хибним). Такі закони є незмінними і не допускають винятків. Вони не підлягають контролю з боку людини, тобто закони природи не можуть бути створені людьми або порушені ними. їх незнання або ігнорування може призвес­ти до біди. Прикладами таких законів можуть бути закони, які описують рух планет, закони гравітації, закони термоди­наміки тощо.

Нормативні закони істотно відрізняються від законів при­роди. Вони покликані описувати не факти, а орієнтири по­ведінки людей. Норми часто називають хорошими чи пога­ними, правильними чи неправильними, прийнятими чи не-прийнятими. Істинними чи хибними їх назвати навряд чи можна. Так, наприклад, християнська заповідь «Не вбий!» оцінюється скоріше за все як правильна, але не як істинна, бо вона не є описом стану речей у дійсності, а є певним керівництвом до дії. Норми можуть змінюватися з плином часу і мати винятки. Вони повністю залежать від людини: вона їх створює і може порушувати. Існування нормативних законів завжди зумовлене людським контролем — людськи­ми рішеннями і діями. Цей контроль звичайно здійснюється шляхом застосування санкцій — покаранням або попере­дженням того, хто порушує закон. Таким чином, природні закони і нормативні закони навряд чи мають щось спільне між собою крім назви (ті та інші — закони).

Логічні істини схожі як з першими, так і з другими. Во­ни являють собою схеми, форми, на основі яких людина може міркувати правильно. їх можна кваліфікувати як від­повідні норми правильного міркування. Специфіка цих норм полягає у тому, що людина їх не встановлює, вони мають об'єктивний характер і не залежать від конкретної особи чи соціальної групи осіб. У цьому логічні істини схо­жі із законами природи. Однак на відміну від останніх, які повністю незалежні від людини (вона їх не встановлює і не може порушити), закони логіки можуть порушуватися лю­дьми. У цьому логічні істини схожі із нормативними законами. Однак за порушення логічних законів людина не несе ніякого покарання, їй може бути тільки вказано на ті помилки, які вона допустила у своєму міркуванні.

Типи законів:

№№	Назва закону	Створюються людиною	Порушуються людиною
1	Природні закони (закони природи)	—	—
2	Нормативні закони (норми)	+	+
3	Логічні закони	—	+