Кияниця Ніна Віталіївна викладач української мови та літератури вищої категорії Тема, над якою працює: Організація та проведення нетрадиційних урок

Вид материалаУрок

Содержание


Обсяг матеріалу
Ведуча - учениця
Ведучий - учень
Ведуча - викладач
Ведучий – викладач
Ведучий – викладач
Ведуча – викладач
Ведуча – викладач
Ведучі читають вірші , а випускниця вручає директорові хліб на вишитому рушникові . На сцену виходить ведучі – учні.
Ведуча – учениця
Ведучі йдуть зі сцени . Виступ заступника директора
Виступає заступник директора Пісня ” Куда уходит детство”
Ведуча – учениця
На сцену підіймається майстер в/н
Звучить пісня “Вчителько моя “ На сцені ведучі учні та викладачі .
Ведуча - учениця
Ведуча – викладач
Батьки розстеляють рушник та кажуть наступні слова. Звучить мелодія “Рідна мати моя”...
Батько Кладемо гілку дуба , щоб міцними та здоровими були, як дуб , щоб мали сили здолати ті перешкоди , які готує вам життя. Ма
Ведуча – викладач
...
Полное содержание
Подобный материал:

Корсунь-Шевченківський професійний аграрний ліцей





Сценарій випускного вечора




Кияниця НінаВіталіївна, викладач української мови та літератури КШПАЛ


м.Корсунь-Шевченківський 2007 р.


Корсунь-Шевченківський професійний аграрний ліцей


Кияниця Ніна Віталіївна


викладач української мови та літератури вищої категорії

Тема, над якою працює:

Організація та проведення нетрадиційних уроків з української мови і літератури


Назва матеріалу:

Під звуки прощального вальсу. Сценарій випускного вечора




Анотація.

Щороку в навчальних закладах лунають звуки прощальних вальсів на випускних вечорах. Щороку ми, викладачі, прагнемо влаштувати прощальне свято для випускників, батьків. Даний методичний посібник дає можливість творчого підходу до організації та проведення випускного вечора.

Розраховано для класних керівників, заступників по навчально-виховній роботі.


Обсяг матеріалу: 20 сторінок.


Матеріали схвалені педагогічною радою
Корсунь-Шевченківського професійного аграрного ліцею
Протокол №5 від 13 березня 2007 р.

На сцені журнальний столик, вази з квітами лунає мелодія «Шкільного вальсу» . На сцені ведучі-викладачі та ведучі-учні.




Ведуча - викладач

День сьогодні такий не звичайний
Встало сонце, умите в росі,

Кличе в ліцей нас дзвоник останній

І на свято зібралися усі

Ведучий - викладач
Ось зайдуть на бал востаннє

Наші друзі – наш ІІІ курс

Хай здійсняться всі ваші бажання

З нетерпінням чекаємо вас тут.


Ведуча - учениця
Три роки пройшло з того часу

В ліцеї знов і знов дзвенів дзвінок

Три не так уже й багато,

А скільки за цей час було подій!

От і сьогодні бал – прощальне свято

В професійній школі дорогій


Ведучий - учень

Скільки радощів і бід тут пережито.

Скільки вже було випускників

Сум стоїть в очах учителя

Знову виряжають дочок і синів.


Ведуча - викладач

Шановні батьки, любі вчителі, гості нашого свята! Зараз в цей зал увійдуть ваші друзі – увійдуть випускники Корсунь – Шевченківського професійного аграрного ліцею. Нині їм тісно за шкільними партами – вони, як пташенята ось – ось вилетять із рідного шкільного гнізда.

Ведучий – викладач

Випускники нам знов несуть розлуку


Випускники – як зорі – зоряниці

Прощай учителю! Спасибі за науку!

Зросли, окріпли – полетім, як птиці!


Ведуча – викладач

Дорогі випускники, ласкаво просимо вас у зал.


Випускники заходять в зал під звуки “Шкільного вальсу”, оплески присутніх і стають на сцені. Ведучі - учні ідуть за куліси.

Ведучий – викладач
Той хто залишається , той , хто йде,-

Оберніться ще раз обличчям один до одного!

Той хто залишаеться, той , хто йде,-

Розірвіть плин ваших думок,

Вашої любові!

Зустрінтесь поглядами, той хто залишається.

І той хто йде ! Вдивіться ще раз

В очі любих друзів, дорогих батьків,

Шановних вчителів!


Ведуча – викладач
Нам кожному дісталась

Часточка душі і серця Учителя!



О, чуєш земле добра і тепла,

З травами шовковими й співучими пташками,

З пшеничним степом,

З трудовою радістю людською?!

Ви чуєте голос нашого Учителя!

Право розпочати сьогоднішнє свято та вручити дипломи, атестати надається директору ліцею(називається прізвище).


Директор підіймається на сцену і розпочинає свято, та вручає дипломи і атестати. Урочисте свято в честь випускників ліцею 200__ року вважається відкритим. Ведучі тримають атестати і називають прізвища випускників, а директор вручає дипломи, атестати .В кінці цієї церемонії директор вітає випускників із закінченням ліцею від імені вчителів.


Ведуча – викладач

Шановні вчителі!

Мудра народна скарбниця береже найкращі традиції. Здавна в народі так ведеться, що на знак великої шани вручають хліб – сіль.

Шановний директоре, прийміть від випускників хліб – сіль.


Ведучі читають вірші , а випускниця вручає директорові хліб на вишитому рушникові . На сцену виходить ведучі – учні.

Ведучий – учень

У світлий парі – щастя на Землі,

Встає для Вас за ясним видноколом

Цілую хліб гарячий на столі ,

Що пахне сонце щедрістю і полем.


Ведуча – учениця
В душі цвіте хай чарівна калина

І сонячні пісні для вас хай линуть,

Днів ясних, світлих, красивих,

Досягнень у долі щасливих
Не знали ніколи журби і біди

Хай вам сонце всміхається завжди.

Низький вам уклін

Від імені випускників шановний директоре.

Ведучий – учень

Шановний директоре, а ще прийміть від випускників 2004 року в подарунок пісню.

Пісня “Сіла птаха”
(На сцені ведучі, - викладачі, та ведучі- учні).

Ведуча – учениця

Подають у вечірні класи

Нам свої останні позивні

І на серці терпко, як ніколи

Ти ще учень –


І водночас – ні !


Ведучий – учень

Хай завжди буде літо І прощання .

Легкий смуток і веселий сміх .

Останній вечір і палкі бажання

Вітаємо друзі з святом вас усіх.

Ведучий – викладач

Нехай завжди серця не знають спокою.

Нехай обганяють мрії часу біг,

І ваша юність буде хай такою

Щоб їй ніхто не заздрити не міг .

Ведуча – викладач

Шановні випускники вас вітає заступник директора (називається ім.’я).


Ведучі йдуть зі сцени . Виступ заступника директора

Ведучі – учні виходять на сцену без вчителів

Ведуча – учениця

Шановний (називається ім.’я) для вас та всіх учителів звучить пісня

Пісня “Одна калина”.
Ведуча – учениця

Ваше дитинство дзвоником злетіло


Доросле починається життя .

Вам атестати щойно всім вручили

Путівку в невідоме майбуття .
Ведучий – учень

Промчали роки . Від землі в вас сила ,

Земля зростила дочок і синів ,

Ліцей вас мудрості учив.

Терпіння й доброти від вчителів.

Ведуча – учениця

Шановні випускники, вас вітає заступник директора по виховній роботі (називається ім.’я).


Виступає заступник директора
Пісня ” Куда уходит детство”


Ведуча – учениця

О земле рідна, земле пребагата!

Куди я не піду ,куди не гляну ,

І де б не був я, де не шукав дороги-

Я не забуду вчителя свого!


Ведуча – учениця

Шановні випускники, вас вітає класний керівник (називається ім.’я) та майстер виробничого навчання (називається ім.’я).


Виступ класного керівника.

Лебединою піснею пролетіло три роки життя в ліцеї .Перший бал! Зашарілі і ніжні . Як збентеження подолать ? Мов лебідоньки білосніжні ви збираєтесь відлітати . Дорогі діти але але деб ви не були, нехай завжди в вашій пам’яті залишаюця світлі спогади про рідний ліцей . Хай спогади про нього сяє тим помічником любові й добра, який вказує як іти , щоб не оступитися . А ще візьміть в дорогу життя , шановні випускники , отчий дім , ніжну мамину колискову, солов’їну рідну мову , батькову мудрість та вчительське слово


Дорогі мої діти ,

Скільки з вами ми пережили свят ,

Виховні відкриті ми давали

І урок на камеру знімали,

І завжди, в навчанні і житті

Ви були на висоті .

Отож ми ,керівники групи нагороджуємо вас особливими похвальними грамотами .


На сцену підіймається майстер в/н

Грамота вручається ... і присвоюється звання “Найартистичніша”.

Виступ майстра в\н

Дорогі випускники ! Сьогодні ви ввійдете в абсолютно новий для вас світ . Весь цей час ви стояли тільки біля його дверей . Ми віримо , що Талант і Щастя будуть вам вірними супутниками в цій дорозі , а чарівна музика дитинства звучатиме завжди у вашому серці.


Ось і прийшов розлучатися час ,

Ви підросли і дорослими стали,

Роки ліцейні не повернуть до вас,

Як би ви довго на них не чекали .

Дай же , земле, з джерел своїх сили ,

І відваги, й наснаги їм дай ,

Перший крок вони вже зробили,

На дорогах життя їх стрічай.

Ваша мрія хай зіркою світить,

Кличуть в даль їх дороги земні

Україно! Ось твої діти ,

Ти прийми їх в обійми свої.

Щастя вам дорогі діти!

Звучить пісня “Вчителько моя “
На сцені ведучі учні та викладачі .

Ведуча – учениця

Можна в світі чимало зробити :

Перетворити зиму на літо ,

Можна моря й океани здолати ,

Гору найвищим штурмом узяти .

Можна пройти крізь пустелі та хащі,

Тільки без мами не можна нізащо.

Бо все найдорожче стоїть за словами:

В світі усе починається з мами.

Ведучий – учень

Без батьків , чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла

Без батьківської строгості і жарту

Без нашого родинного тепла .


Ведуча - учениця
Вони всіх нас як пташенят зростили ,

Давали дітям як могли


І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

Ведучий - викладач

Шановні випускники, вас вітають найрідніші в світі люди, ваші батьки.


Ведуча – викладач:

Шановні батьки!

Традиції та звичаї народу ...

У них життя, характер і душа .

Тож рушником розпочинається дорога,

Коли дитя батьківський дім лиша.

Право постелити перед випускниками рушничок щастя та сказати наступні слова надається

Батьки розстеляють рушник та кажуть наступні слова. Звучить мелодія “Рідна мати моя”...

Мати

Дорогі наші діти !


Цей рушничок , заквітчаний півнями

Щоб від зла й біди оберігав, давав наснагу і поїв піснями

До рідної світлиці повертав.


Батько

А ще ми принесли з собою чарівне горнятко

Мати

Ми сиплем у цей горщик жменю жита,

Щоб вам було весело жити


Батько

Кладемо гілку дуба , щоб міцними та здоровими були, як дуб , щоб мали сили здолати ті перешкоди , які готує вам життя.

Мати

А ще кладу трохи гороху ,

Щоб багатіли ви потроху

Батько

Я вкидаю часнику, щоб все було вам до смаку
Мати

Додам ще я квасолі,

Для гарної і творчої долі
Батько

Та ось ще жменя вівса,

Щоб частіше збиралася

Учнівська родина уся.


Якщо ви через кілька років зустрінетесь, то в цьому горщику зваріть кашу і кожен покуштуйте її. Колись тих, хто їв кашу з одного горщика, називали однокашниками.
Мати

Будьте діти щасливі! Ніколи не забувайте ліцей, вчителів.

Звучить вірш

Земле дочекалась і рясту, і сонця, і цвіту,

Душа мов калина, розте і цвіте від тепла.

Нічого не треба , нічого не хочу від цвіту,

Лишень ,аби мати на білому світі була.


З-за гір віє вітер, в степах повмирали морози,

Шумлять осокори ,весною зітхають гаї,

А мати рідненька стоїть на високім порозі,

Тай думає мати, як маються діти її


А діти світами , а діти у веснах та зимах,

Прийдуть та скажуть:

“Нам ,двері, матусю, відтворіть.”

І доти всі діти живуть по світах молодими,

Допоки чекають, допоки живі матері.


Ведуча – викладач:

Мої дорогі діти! Три роки ми вас зустрічали в ліцеї. Ми вас поважали, любили як рідних дітей своїх. А все життя поруч з вами знаходилися найрідніші ваші люди – батько та мати.


Ведучий – викладач:

Мама... Закрий очі і прислухайся. І кожен з вас почує мамин голос. Він живе в тобі, такий знайомий , рідний. Його не сплутаєш ні з ким іншим . Навіть коли станеш дорослим, завжди будеш пам’ятати мамин голос, мамині руки, мамині очі. З образом матері-батька пов’язано усе: і біленька хата, і вишні в саду, і зелений луг – усе дороге і близьке серцю. Тож завжди пам’ятайте, що все життя за вами «будуть мандрувати очі матері і білява хата.» Пам’ятайте ту вербу, що додому повертає. Пам’ятайте материну мову, її руки, усмішку, доброту. Не забувайте дарувати матері любов постійно, кожну хвилину, секунду, все життя.

Ведуча – викладач:

Дорогі наші випускники! Ми повинні берегти наших батьків, наших мам. Отож, перед обличчям своїх друзів,вчителів, батьків прокажіть слова клятви. Повторюйте за мною.

Клятва

Ми, випускники 2004 року урочисто обіцяємо берегти, любих наших мам, ніколи не забувати стежину до рідного дому, бути добрими і мудрими.

Клянемось. Клянемось. Клянемось.

Ведучий – викладач

Шановні батьки! Прийміть від ваших дітей в подарунок пісню.

Звучить пісня “Мамо, тобі низесенько вклонюся”
Під програш вручають квіти мамам.)

Звучить вірш “Мамі”

Ведуча – учиниця:

В народі кажуть:” Материнська молитва з дна моря дістане”. І перші слова молитви:” Пошли Боже діткам щастя і здоров’я, віру в завтрашній день, людяності, пошли милосердя, доброти, світлого розуму голові, і дай їм бажання працювати, примножувати багатство роду, не зазіхати на чуже добро”.

Ведучий - учень:

Але й існує молитва дитини за маму. Шановні батьки, з своєю молитвою до Всевишнього звертаються наші випускники.

Молитва за батьків

Всемилосердний Боже! Дякуємо тобі за батьків та за все добре, що ти нам продав через них. Вони виховують нас. Навчають любити твої заповіді, не грішити. Ми любимо їх і хочемо завжди шанувати і слухати. А ти, Господи, поможи нам у цьому твоєю ласкою. Благослови їх, Господи, поможи нам у цьому твоєю ласкою. Благослови їх, господи, здоров’ям та довгим і щасливим життям, охорони від злого, дай їм силу перемогти всі труднощі, діждатися потіхи від своїх дітей,а по смерті їх і нас до небесного царства. Амінь!

На сцену виходять ведучі

Ведучий – учень:

Сьогодні в нас найкраще в житті свято. Та ви чомусь сумні, наші любі вчителі... І в мам замість усмішок на очах сльози... Тому наші випускники всією групою порадились і вирішили...

Ведуча – учениця:

Що не дадуть вам більше сумувати,

На всі проблеми буде завтра новий день.

Дозвольте слово зі сцени їм сказати

І на прощання заспівати вам пісень!

Ведучі ідуть за куліси,
в цей час виносять стілець і на ньому сидить нудьгує Уляна.

Уляна (веде монолог , зазираючи в люстерко, підфарбовуючи губи та поправляючи зачіску):


От життя настало! Поки була неосвіченою селянською дівкою, то всі парубки з мене очей не зводили. Нащо вже наш Стецько, оте опудало горохове й нечупара. І той проходу не давав: ”Виходь, та виходь Уляно за мене заміж!” А тепер що? Ліцей закінчила, диплом та атестат зрілості в кишені маю, зачіску нову зробила, плаття – шик, туфлі - модерн, губки – шнурочки, заміж – тато з мамою хоч сьогодні б мене віддали, а женихів путніх – чортма! Навіть гидкий – бридкий Стецько і той останнім часом запропастився...

( З’являється Стецько , з парасолькою, у капелюсі).


Стецько Казав мені батько, що якщо глузду в мене вистачить, то я поздоровляю якихось дядьків і тіток (це, мабудь, вас) з випускним, а тоді запросять мене до столу. Бо ж їсти я люблю – страх як, а батько каже, що мене легше вбити , ніж прогодувати, тому й відправив мене до вас. А ще батько казав ,що це – незвичайна ніч, і часто на випускний закохуються. Так я оце почухав потилицю і вирішив сьогодні посвататись. Не знаю, до кого? Юро і Саша, ви відразу відпадаєте, куди воно годиться, щоб наречена була в штанях і з цигаркою в зубах? Як же мені вибрати, коли всі ви мені підходите і за красою, і за фігурою, і за ростом. Так, ще потрібно в зуби заглянути, а то потім ще на “Бленд – а - мед” гроші викидати доведеться. О , я знаю, що робити! Я порахую, - яка вийде, та й буде моя (рахує). Стакан води – вийди ти, стакан сиропу – вийди... Ні, ні, ні! Батько казав, що так не можна. А, добре, багато думати – ще голова розболиться.

Стецько звертає увагу на Уляну.

Стецько:

Так, так, так.

Подивимось... Перевіримо... Подумаємо...

Уляна (здивовано, сама до себе):

О – о – о! За вовка промовка, а він із лісу...(до Стецька)

Добрий день, Стецю. А я дивлюся – і не впізнаю ніяк! Чи це ти, чи не ти ?

Стецько:

Та я це, Уляно, власною персоною – Стецько Кандзюбенко, прошу любити й поважати!

Уляна:

Та що це з тобою, Стецю? (підходить і здивовано розглядає його)

Голос твій, а з виду, їй – богу, чужий чоловік!

(на бік від нього пошепки)

Тю-ю-ю, на нього, наче блекоти об’ївся? І не залицяється, як завжди.

Стецько: Та я Уляно , як ото татових останніх кабанців на базарі за зелененькі сплавив, то подався зразу ж по
заграницях досвіт, значить, переймати...

Уляна:

І що?

Стецько:

Що? Що? Слухай уважно і не перебивай! Я оце про тебе й приміряюсь, чи потягнеш ти в моїй фірмі працювати.

Уляна:

А ти мене випробовуй. Ну дай мені якесь завдання, а я його виконаю.

А тоді ми з тобою про контракт поговоримо...

Стецько (крутячи Уляну на всі боки):

Та я що, я не проти. Фігурка в тебе нічого, плаття підходящого фасону... А от організаторські здібності я зараз перевірю! Бачиш глядачів? Вони чомусь заклопотані...

Уляна:

І що?

Стецько:

Так от придумай, як їх зацікавити нашою фірмою, щоб мені грошей не довелося викладати з кишені, щоб, значить, моя фірма була у виграші. Справишся, до ранку, то як сонечко зійде, підпишемо контракт.

(Стецько виходить)

Уляна(розмовляє з собою):

Оце влипла! І де цей Стецько взявся на мою голову? Дурепа – дурепою! Жениха знайшла. Тьху на тебе, мішок задрипаний!... Але ж із доларами...

(на сцену входять ведучі – учні)

Ведучі – учні:

Егей дівко, чого зажурилась? Сьогодні в ліцеї випускний вечір і лети в світ вільною пташкою...

Уляна:

Полетиш, коли в кишені пусто !Так і чекають мене безгрошову в престижному вузі .. А тут ще й Стецько, як сніг на голову мені впав зі своїх заграниць та зі своїми контрактами...

Ведуча – учениця :

І що цей мамин і татів синок із тебе хоче?

Уляна :

Та бачиш , я йому зі своїм дипломом в фірму не годжусь(обурено). Вирішив влаштувати мені випробовування й часу дав всього до світанку.


Ведуча – учениця:

А що ти маєш робити?

Уляна:

Та, розвеселити шановних вчителів, батьків., гостей.

Ведуча – учениця:

Не сумуй, Уляно! Одна голова добре, а 30 – краще! Всі виходять . Ведучі учні через 1 хвилину знову повертаються на сцену.

Ведуча – учениця:

Отож, наші дорогі, ми порадились і вирішили трішки вас розвеселити.

Ведучий – учень:

Частівки для вас виконують наші випускники.

Звучать частівки.
На сцену виходять ведучі учні


Ведуча – учениця:

Дорогі вчителі! Мабуть не всі випускники були уважними на уроках. Отже у них залишаються питання.

Ведучий – учень:

Я хочу задати тестове запитання директору ліцею. В чому році будуть приймати до ліцею дітей 3-х річного віку?

А) 2045

Б) 2049

В) 2050

Ведуча – учениця:

Запитання до вчителя математики. Ми хочемо перевірити , скільки буде 2х2?

А) 2

Б) 3

В) 5

Вибрати правильну відповідь.

Ведучий-учень:

І знову тест . Для вчителів історії.

Які написи залишилися на історичному камінні?

А) тут був Вася

Б) Коля + Оля = Любов

В) Маруся , я тебе кохаю

Ведуча – учениця:

Запитання до вчителя географії. Яке море глибше: Чорне чи земне ?

Ведучий – учень:

Шановні вчителі ! На всі питання ви дали нам правильні відповіді. І ми знаємо, що завжди в житті ми можемо розраховувати на вашу допомогу .

( Відкривається сцена )

Ведуча – учениця :

І знову наші випускники дарують нам пісню .

Звучить пісня “Екзамени кончатся скоро”.
На сцену виходять ведучі – викладачі.

Ведучий – викладач:

Душа моя була не зі мною, а з тобою. Якщо вона не з тобою , то її нема ніде.

Ведуча – викладач:

Без тебе моя душа не може існувати . Але благаю тебе, зроби так, щоб душі моїй було з тобою добре і затишно.

Ведучий - викладач:

Саме так і між нашими випускниками зароджувалося перше ніжне почуття.

Звучить вірш” Ти станеш туманом , я стану росою “
( під ніжну мелодію
)
Учень:

Я стану туманом , ти станеш росою,

Слухаємо трави високі з тобою.

У соннім світанку і квіти пахучі

Аж поки зсушить нас втер із кручі.


Учениця:

Ти станеш дощем , а я білою хмарою -

Пройдемо по висі блаженною парою

З веселки я буду тебе напувати ,

А вітром й дощем ти мине цілувати.


Учень:

І блискавка буде , й розкотистий грім –


То ми заспіваємо літові гімн.

І теплим серпанком напоєм земне.


Учениця:

Ти снігом здивуєш , а я завірюхою,

Мороз обвінчає замріяний втіхою..


Учень:

Закритим весільним танок до тих пір,

Доки не вигляне сонце з - за гір.


Учениця:

Ти станеш струмком, а я водицею талой

Й повіки ми будемо нерозлучною парою.

Ти станеш туманом я стану росою.


На сцену виходить ведучий – викладач.

Ведучий – викладач:

Шановні випускники!


Не розгубіть скарбів душі

І не зречіться маминої мови,

Бо вже життя – то не лише обнови,

Є в ньому біль і терни на межі.


Ведучий – викладач:

Що нелегке – то дороге встократ ,

Мов мамина незгласна колискова.

Життя таки – не карнавал казковий ,

Без буднів , друзі, не буває свят!

Дорогі випускники , вас вітає наш завтрашній ІІІ – й курс піснею.


( Пісні “Школьная пора”).

На сцені з’являються ведучі – учні ведучі – викладачі.


Ведучий – учень:

Дорогі випускники!


Промайнули ліцейні роки,

Відлетіли в німу голубінь,

Перед вами дороги широкі

Відкриває нова далечінь.


Ведуча – учениця:


Вам стежини життя невідомі,

Та по них вже потрібно іти.

Вас хвилюють питання знайомі,

До них відповідь треба знайти.


Ведуча – викладач:

У вас з остраху серце німіє

Перед шляхом до майбуття,

Але наша любов вас зігріє

І розквітає гіркі почуття.


Ведучий – викладач:

А хтось може із вас опинитися


У далекім , чужому краю,

Ліцей рідний вам буде снитця.

Не забудьте ніколи його .

Ведуча – викладач:

Стрічка перед новим будинком


Означає вхід до нового житла.

Стрічка , яку ви переріжете зараз

Символізує ваш вихід у нове життя.

Будь – ласка, переріжте цю стрічку

(Викладачі тримають стрічку, а випускник перерізає її).


Ведучий – викладач:

Віднині ви вже не учні, але ліцей не каже вам : “Прощай”, він каже : “До побачення! Дорогі випускники!”.

Пісня “Ми бажаємо щастя вам”

Під пісню випускники дарують квіти викладачам.


Використана література:

  1. Журнал «Все для вчителя» 2002 р. №5
  2. Журнал «Позакласний час» 2003 р. №4