«Українська мова 7 клас»

Вид материалаУрок

Содержание


Тип уроку
Хід уроку
V. Домашнє завдання.
Подобный материал:
Бойко Г. В., учител української мови та літератури Новоукраїнської школи Мар’їнського району, учитель вищої категорії, педагогічний стаж 26 років


Інтегрований урок у 7 класі (українська мова, інформатика)


Тема уроку: Мова – скарбниця духовності народу

Мета уроку: пояснити роль і значення національної мови у формуванні й удосконаленні духовної сутності народу й кожної людини; виховувати патріотичні почуття, почуття національної гідності, повагу й любов до рідної мови; розвивати логічне й образне мислення, увагу, пам’ять, емоційну й естетичну сфери, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: мультимедійний проектор, комп’ютери, тлумачний словник, ППЗ «Українська мова 7 клас»


ХІД УРОКУ


І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.


Застосування мультимедійного проектора. Виконати завдання, спроектовані через мультимедійний проектор.


СЛАЙД 1


* Прочитайте. Поясніть лексичне значення виділених слів.

І. Українська держава зможе по-справжньому утвердитися в світі передовсім духовністю, не схожою на інші, а тому й цікавою. Адже матеріальним достатком Європу нині не здивуєш. Культура – то єдина неординарна, виняткова сила нашого народу, яка зараз перебуває у стані стислої пружини перед вивільненням.

За Р.Іваничуком.





СЛАЙД 2


* Прочитайте статті з тлумачного словника.


Духовність – спрямованість світогляду, в основу якого покладено відстороненість від усього матеріального, приземлено практичного; специфічна людська якість, недосяжна як для тварини, так і для машини. Пронизує всі форми людської свідомості: моральну, політичну, релігійну, художню. Духовність пов’язана з внутрішньою чистотою, порядністю, скромністю.


Культура – сукупність матеріальних і духовних цінностей, а також способи їхнього створення, вміння використовувати для людського прогресу, передавати з покоління в покоління.






СЛАЙД 3

* Виразно прочитайте уривок з поезії.


Яка у ній сила і кличе, й сія,

Яка в ній мелодія лине

В натхнення хвилини! О мово моя,

Душа голосна України!

Це – матері мова. Я звуки твої

Люблю, наче очі дитини…

О мово вкраїнська!.. Хто любить її,

Той любить мою Україну.

В.Сосюра.

* Дайте відповіді за запитання:
  • Чому поет називає мову «душа голосна України»?
  • Як потрібно ставитися до рідної мови? державної мови? чому?
  • Як неетнічні українці мають ставитися до державної мови України? чому?





ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.


Едуард Драч (наш сучасник) емоц­ійно передав цікаві думки у своєму сатиричному творі «Новітній яничарський марш, або Політична заява в районо Грицька Івановича Придурченка, хохла за національністю» (деклама­ція твору):


Здравствуй, дорогое наше районе!

Я пишу заяву і смотрю в окно:

Це ж моєй дитинє скоро сьомий год,

Ето ж в школу нинє вже оно пайдьот.

Но вмешалась сила сатанинськая,

Бо ближайша школа — українськая!

Що ето такеє, спрашиваю вас,

Нікуди дитину вести в первий клас!

Пнулись я і жінка з яслєй-садіков,

Щоб була ж дитина, як в начальніков.

Бо какой начальній, рило свинськоє,

Скажеть вам хоть слово українськеє?

В українську школу я б дітей не вів,

Їх учебнік школьний весь би посадив.

Та хотя б Шевченка прочитайте зміст —

Ето же отпєтий націоналіст!!!

Як сприймьот дитина все натурою —

Піде неодмінно за Петлюрою!

(Сам я українську закончів давно,

Так казали: «Грицька — будущий Махно»).

Хто там ще за мову, що за голоса?

А по мне, била би в доме ковбаса.

І щоб хата скраю, і щоб самогон —

Ой лунала б песня — ото всех стороні

Ми пойдем все хором в саму свєтлу жизнь!

А заклеймим позором націоналізм!

І спайом, как Сталін научил нас пєть:

Гаркнем — «Україну з України геть! Геть! Геть!

Геть! Гав! Гав!


ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

Пояснення вчителя.

Ще в сиву давнину люди зрозуміли, що мова – то не лише засіб спілкування, вона облагороджує, шліфує людську душу, формує світогляд, робить людину істотою духовною. Саме за допомогою слів у свідомість можна вкласти знання, що навернуть до добра, справедливості, виплекають найкращі моральні риси. Коли над Україною нависла загроза загибелі, Тарас Шевченко саме на мову покладав місію рятівника нації, оборонця своїх співвітчизників:

Я на сторожі коло їх

Поставлю Слово!

За П.Кононенком.

ІV. Виконання вправ на застосування і закріплення знань.

І група виконує вправи 1, 2, 3 з розділу «Мова – скарбниця духовності народу» (ППЗ «Українська мова 7 клас»). Висновок записати як результат групової роботи «Роль мови у формуванні особистості»

ІІ група -робота за комп’ютерами. У даних поетичних рядках знайти слова, що доцільно використати у письмовій роботі на темі «Мова – душа народу» (адреса: мій комп’ютер/мої документи/українська мова/7 клас/контекстні матеріали/ файл Мова, духовність.

Слова летять у душу, як лебідки,

І пахнуть п’янко житом і росою,

Калиною, цілющою травою,

Вербички юної дівочою косою...


Слова летять у душу, як лебідки,

О Боже, це неждане щастя звідки?!

Чи ненькою дароване, весною,

Чи сивих предків піснею дзвінкою? (І. Редчиць)


Мова, наша мова —

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

Мова, наша мова —

Літ минулих повість,

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість.

Мова, наша мова,

Мрійнику — жар-птиця,

Грішнику — спокута,

Спраглому — криниця,

А для мене, мово,

Ти, мов синє море,

У якому тоне

І печаль, і горе.

Мова, наша мова —

Пісня стоголоса,

Нею мріють весни,

Нею плаче осінь.

Нею марять зими,

Нею кличе літо.

В ній криваві рими

Й сльози «Заповіту».

Я без тебе, мово, —

Без зерна полова,

Соняшник без сонця,

Без птахів діброва.

Як вогонь у серці,

Я несу в майбутнє

Невгасиму мову,

Слово незабутнє.

(Ю. Рибчинський «Наша мова»)


*Попереджувальний диктант.

Записати речення, пояснити значення слів душа, дух, духовність. Як пов’язані духовність і мова?


І. 1.Мова – це пісня душі, покладена на слова. (Д.Білоус).2. Коли забудеш рідну мову, забудеш душу ти свою (В.Сосюра). 3. У свою пісню й мову народ укладав увесь свій дух, свою мораль, весь свій розум, своє світобачення. (В.Захарченко). 4. Хліб і мова – поняття однозначні. Забрати хліб насущний або забрати хліб духовний – і народ гине. (М.Іщенко.)

ІІ. 1. Мова росте разом із душею народу (І.Франко) 2. Спіткнулася душа об чужослів’я. (І.Редчиць) 3. Мова – це душа народу нашого, а душу ми свою не віддамо. (С.Пушик.) 4. У слова свої закони вічно мінливого руху. Слово – клітина мислі, артерія сили духу. (П.Воронько).5. Той, хто дихає суржиком, не може мати духовного здоров’я (Д.Павличко).


*Диктант з коментуванням.


І. 1. Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків (О.Гончар). 2. Збирай, як діаманти, ті слова. Твого народу в них душа жива. (С.Черкасенко.) 3. Усе на цім світі зника і сплива, лиш слово не згине без вашої згоди. Для мене слова – це моя булава, хоругви мої, бунчуки і клейноди. (І.Коваленко) 4. Якщо нищиться духовність, мова, то нищиться нація. Відновити духовність тяжче, ніж зарадити найбільшим економічним катастрофам. (З газ.) 5. Воля і Незалежність залежать саме від духовності, сили духу (З журналу).

ІІ. Що таке мова? Якщо підійти прагматично, то все зрозуміло. Це засіб спілкування між народами, індивідуумами. Виробництво, політика, армія потребують чітких і доступних команд із метою точного їхнього виконання. Але чи тільки для цього слугує мова людям? Як верталася колись надвечір жниця з поля, вона співала зовсім не з огляду на спілкування. Співала для себе, для вираження своєї душі. Мова – продукт душі і сама душа. Либонь, варто замислитись (В.Биков).

ІІІ. Нас душили й пригноблювали, руйнували нашу культуру, нашу духовність. Намагалися підкорити, знищити, ополячити, отуречити, онімечити, зрусифікувати. Та наша мова, наша духовність пробивалися крізь заборони й переслідування, тендітними паростками пробивалися на камені й металі. (За М.Красуцьким).


* Пояснити, чи є взаємозамінними слова духовність і душевність. Розкрити лексичне значення кожного слова. Звіритись із тлумачним словником.


СЛОВНИК. Клейнод – регалії Запорозького козацького війська: прапори, бунчуки, литаври, барабани) й символи влади (булава) у гетьманів і козацьких отаманів. Прагматичний – такий, що надає перевагу міркуванням вигоди, практичної користі. Індивідуум (індивід) – окрема людина, особа.


V. Домашнє завдання. Вправа 5 (за підручником О.Глазова, Ю.Кузнецов. Рідна мова: підруч. для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. –К.: «Педагогічна преса», 2007) Додатково – завдання 4 (ППЗ «Українська мова 7 клас»).


VІ. Підбиття підсумків уроку.


Творча робота.

Усно розкрити зміст одного з виразів (на вибір). Довести актуальність слів поета.
  • В океані рідного народу відкривай духовні острови (В.Симоненко).
  • Людині для польоту потрібна сила духу, а не пір’я. (О.Ільченко.)
  • Твоє безсмертя в силі духу твого. Твоя тимчасовість у бездуховності твоїй. (О.Довгий.)