Проценко Ніна Федорівна, викладач правових дисциплін, спеціаліст вищої категорії Унавчально-методичному посібнику висвітлюються комплексно питання про закон
| Вид материала | Закон |
- Маляренко Світлана Олексіївна, спеціаліст вищої категорії, «старший учитель». «Нестандартні, 102.6kb.
- В. М. Захарова Використання інтерактивних методів навчання на урок, 682.45kb.
- Заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель математики вищої категорії,, 1763.48kb.
- Програма для вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації за спеціальністю, 2244.39kb.
- Вданій роботі подано методичні рекомендації, щодо використання методу проектів у курсі, 231.92kb.
- Програма вступного іспиту на базі освітньо-професійної програми підготовки молодшого, 194.52kb.
- Кияниця Ніна Віталіївна викладач української мови та літератури вищої категорії Тема,, 153.54kb.
- Довідка про підсумки проведення міських предметних олімпіад, 318.23kb.
- Формування ужиткових компетенцій при викладанні хімії Ряшина С.І., викладач вищої категорії,, 2216.75kb.
- Узгоджено: затверджую, 594.17kb.
Міністерство аграрної політики України
Чигиринський технікум Уманського ДАУ
Навчально-методичний посібник
для забезпечення самостійної роботи студентів заочної форми навчання із навчальної дисципліни
“Логіка”
для спеціальності 5.03040101 “Правознавство”
Номінація: Навчально-методичні матеріали для забезпечення
самостійної роботи студентів
2009
Автор Некопаненко Михайло Григорович , викладач правових дисциплін, спеціаліст ІІ категорії
Рецензент Проценко Ніна Федорівна, викладач правових дисциплін, спеціаліст вищої категорії
У навчально-методичному посібнику висвітлюються комплексно питання про закони правильного мислення, ідеї і проблеми формальної логіки, показано зв'язок з практикою судового пізнання, форми і способи мислення для тих хто вчиться правильно формулювати, висловлювати і відстоювати свої думки. Окрім теоретичного матеріалу після кожного розділу є запитання для самоперевірки, вправи і задачі та приклади їх розв’язання. Наявність словника основних термінів полегшить розуміння матеріалу, а перелік додаткових завдань в кінці посібника до всіх розділів сприятиме пошуку потрібних завдань для наведення і підготовки прикладів по темах. Матеріали складено на основі навчальної програми курсу.
Посібник призначений для студентів юридичних відділень заочної форми навчання системи закладів вищої освіти.
Може бути використаний студентами стаціонарної форми навчання юридичних відділень, усіма, хто цікавиться логікою.
Логіка
Частина І
План
Вступ........................................................................................................................... 6
Розділ 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ..................................................... 10
1.1. Поняття мислення....................................................................................11
1.2. Мислення і мова .....................................................................................12
1.3. Поняття форми мислення і закони мислення ..................................... 13
1.4. Істинність і правильність мислення..................................................... 14
1.5. Аналіз і критика мислення…………………………………………….15
1.6. Мова логіки............................................................................................. 17
1.7. Міркування, його структура………………………………………….. 26
1.8. Визначення логіки як науки...................................................................29
1.9. Логіка в історії………………………………………………………… 36
1.10. Логіка формальна й діалектична ........................................................ 55
1.11. Значення логіки для судового пізнання.............................................. 60
1.12. Значення логіки для юристів………………………………………… 61
Розділ 2. ПОНЯТТЯ..................................................................................................63
2.1. Загальна характеристика поняття.......................................................... 63
2.2. Поняття і слово ...........................................…………………………….66
2.3. Зміст і обсяг поняття................................................................................67
2.4. Зміст поняття і склад злочину.................................................................68
2.5. Логічна сутність кримінально-правової кваліфікації злочину………69
2.6. Види понять ............................................................................................ 70
2.7. Відношення між поняттями .................................................................. .81
2.8. Логічна характеристика юридичних понять…………………………..86
2.9. Операції над поняттями.......................................................................... 87
2.10. Узагальнення і обмеження понять ........................................................ 89
Розділ 3. ВИЗНАЧЕННЯ І ПОДІЛ ПОНЯТЬ.......................................................96
3.1. Сутність визначення................................................................................ 96
3.2. Види визначень........................................................................................ 97
3.3. Правила визначення і помилки, можливі при визначенні ………….. 98
3.4. Поділ понять ............................................................................................101
3.5. Правила поділу.........................................................................................102
3.6. Види поділу понять..................................................................................102
3.7. Класифікація.............................................................................................103
Розділ 4. СУДЖЕННЯ (висловлювання)..............................................................113
4.1. Визначення логіки висловлювань……………………………………..113
4.2. Загальна характеристика суджень .........................................................114
4.3. Структура судження................................................................................115
4.4. Судження і речення.................................................................................116
4.5. Роль запитань в пізнанні……………………………………………….117
4.6. Про роль запитання в судовому пізнанні ..............................................117
4.7. Просте судження, види і структура........................................................118
4.8. Категоричні судження, їх види...............................................................119
4.9. Розподіленість термінів у судженнях ....................................................122
4.10. Логічні змінні та логічні постійні..........................................................124
4.11. Судження і пропозиційна функція.........................................................124
4.12. Поняття про квантори..............................................................................125
4.13. Поділ суджень за модальністю................................................................126
4.14. Відношення між судженнями. Види відношень ……………………...129
4.15. Значення суджень як форми мислення…………………………………131
Розділ 5. СКЛАДНІ СУДЖЕННЯ .........................................................................137
5.1. Умовне судження.....................................................................................137
5.2. Єднальні (кон'юнктивні) судження .......................................................139
5.3. Розподільні (диз 'юнктивні) судження...................................................139
5.4. Логічні сполучники та їх табличне визначення………………………140
5.4.1. Поняття про таблицю істинності………………………………………140
5.4.2. Заперечення, його умови істинності…………………………………..141
5.4.3. Кон'юнкція, її умови істинності……………………………………….142
5.4.4. Диз'юнкція, умови істинності…………………………………………142
5.4.5. Імплікація, її умови істинності…………………………………………144
5.4.6. Еквіваленція, її умови істинності………………………………………145
5.4.7. Логічний закон, логічне протиріччя, виконувана формула…………..147
5.4.8. Логічні сполучники в правових контекстах…………………………..148
5.5. Логічна структура суджень і тлумачення норм права..........................149
Розділ 6. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ЛОГІКИ...............................................................154
6.1 Природні закони, нормативні закони, закони логіки………………..154
6.2. Загальна характеристика основних законів логіки…………………..154
6.3. Закон тотожності ....................................................................................156
6.4. Закон суперечності..................................................................................160
6.5. Закон виключеного третього..................................................................163
6.6. Закон достатньої підстави.......................................................................166
6.7. Закон подвійного заперечення…………………………………………167
6.8. Значення законів логіки для судового дослідження …........................168
6.9 Логічні тавтології……………………………………………………….170
6.10 Можливі світи…………………………………………………………..172
Розділ 7. УМОВИВІД. БЕЗПОСЕРЕДНІ УМОВИВОДИ (міркування)..........181
7.1. Загальна характеристика умовиводів ....................................................181
7.2. Безпосередні умовиводи.........................................................................184
Розділ 8. ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ (міркування)….................................189
8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів..............................189
8.2. Категоричний силогізм, його визначення і склад ……………………190
8.3. Аксіома силогізму....................................................................................191
8.4. Загальні правила категоричного силогізму...........................................192
8.5. Фігури і модуси категоричного силогізму.............................................195
8.6. Категоричні силогізми з виділяючими засновками..............................199
8.7. Категоричні силогізми, в яких більшим засновком є судження-
визначення……………………………………………………………….199
8.8. Категоричні силогізми, побудовані із суджень можливості................201
8.9. Категоричні силогізми з імовірними засновками.................................203
8.10. Логічні помилки, які трапляються в категоричних силогізмах ..........203
Частина ІІ
Розділ 9. ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ (продовження) ..................................211
9.1. Умовно-категоричний силогізм..............................................................211
9.2. Висновки із еквівалентних і одиничних умовних суджень .................214
9.3. Суто умовний силогізм ...........................................................................215
9.4. Роль умовних умовиводів в аналізі й оцінці судових доказів.............216
9.5. Розподільно-категоричний силогізм......................................................219
9.6. Умовно-розподільний силогізм .............................................................221
9.7. Розподільно-умовний силогізм………………………………………..223
9.8. Скорочені силогізми................................................................................223
9.9. Складні і складноскорочені силогізми...................................................227
9.10. . Умовиводи із суджень із відношеннями...............................................231
Розділ 10. ІНДУКТИВНІ УМОВИВОДИ (міркування)......................................244
10.1. Поняття про індукцію .............................................................................244
10.2. Індукція в судовому пізнанні...................................................................246
10.3. Спостереження та експеримент..............................................................247
10.4. Повна індукція ..........................................................................................248
10.5. Неповна індукція.......................................................................................249
10.6. Індукція через простий перелік ..............................................................251
10.7. Індукція через простий перелік у судовому дослідженні.....................252
10.8. Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові
узагальнення ……………………………………………………………254
10.9. Наукова індукція......................................................................................254
10.10. Методи встановлення причинних зв'язків між явищами……………255
10.11. Зв'язок індукції і дедукції.......................................................................260
Розділ 11. Логічний аналіз діяльності……………………………………………264
11.1. Теоретичні і практичні міркування…………………………………….264
11.2. Дія й практичне міркування. Поняття про логіку дії…………………265
11.3. Поняття про дію. Зовнішні і внутрішні аспекти дії…………………...265
11.4. Структура дії……………………………………………………………..266
11.5. Мовленнєва комунікація як різновид соціальної дії…………………..267
11.6. Взаємодія і практичне міркування……………………………………..273
11.7. Типи взаємодії. Поняття про логіку взаємодії ………………………..273
11.8. Поняття про соціальну дію……………………………………………..274
11.9. Загальна характеристика соціальних норм……………………………274
11.10. Логіка санкцій………………………………………………………….274
11.11. Поняття про імператив. Запитання як різновид імперативів……….274
11.11.1. Види запитань………………………………………………………..275
11.11.2. Види відповідей………………………………………………………277
Розділ 12. АНАЛОГІЯ..............................................................................................284
12.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією………………………..284
12.2. Аналогія в судовому пізнанні................................................................286
Розділ 13. ДОВЕДЕННЯ І СПРОСТУВАННЯ (аргументація)........................296
13.1. Поняття доведення...................................................................................296
13.2. Логічне доведення і судовий доказ.......................................................297
13.3 Поняття про суперечку. Види суперечок…………………………….298
13.4. Побудова доведення...............................................................................301
13.5. Види доведення......................................................................................306
13.6. Поділ доведень на прямі й непрямі у логіці та кримінальному
процесі………………………………………………………………….308
13.7. Спростування...........................................................................................308
13.8. Правила доведення і спростування: помилки, які трапляються в ….310
13.9. Софізми і паралогізми, парадокси, антимонії і абсурд………………318
Розділ 14. ГІПОТЕЗА................................................................................................367
14.1. Поняття гіпотези і її структура ..............................................................357
14.2. Види гіпотез..............................................................................................359
14.3. Доведення і спростування гіпотези……………………………………362
14.4. Пізнавальна роль гіпотези……………………………………………..363
14.5. Версія в судовому дослідженні..............................................................365
14.6. Висування версій ....................................................................................365
14.7. Перевірка версій ......................................................................................367
Короткий термінологічний словник......................................................................371
Вправи .........................................................................................................................373
Література....................................................................................................................422
Вступ
Відомо, що деякі люди (а серед них були і видатні мислителі) схильні недооцінюва-ти, а то й ігнорувати значення формальної логіки. Одні з них вважали, ніби міркування людей можуть бути досконалими й без знання логіки, тому її вивчення — зайве чи принаймні малоефективне. Нігілістичне ставлення до логіки деяких інших людей пояснюється їх антипатією до знеособленого відношення суб'єкта суворо логічного міркування до проблем, які розв'язуються за допомогою цих міркувань. Подібні погляди, звичайно, мають деякі, хоча й недостатні, підстави.
Дійсно, кожна людина володіє більш чи менш досконалою стихійно сформованою, інтуїтивною логікою. Без неї вона взагалі не могла б правильно міркувати, спілкуватися з людьми тощо. Та стихійно сформована логіка ніколи не може замінити свідомо засвоєних знань законів і форм мислення. По-перше, вона не завжди спроможна вирішувати ті проблеми, які постають перед людьми. А по-друге, лише незначний відсоток людей, які не вивчали логіки, має більш-менш задовільний рівень стихійно сформованої логічної культури.
Про необхідність вивчення курсу логіки свідчить той факт, що немало людей не можуть відрізнити правильні міркування від неправильних.
Розкриваючи проблему значення логіки, з'ясуємо, по-перше, яку роль відіграє вона як наука, а по-друге, яке значення має знання логіки як науки. З'ясовуючи перший аспект, треба зазначити, що рівень розвитку логіки постійно давався взнаки у всіх сферах наукового пізнання, а в кінцевому підсумку — і в практиці. Історія свідчить про нерозривний (хоча далеко й неоднозначний) зв'язок логіки з іншими науками, прогресом техніки і технології. Особливо переконливо цей зв'язок виявляється в наш час. Один з відомих засновників кібернетики американський математик Н. Вінер вважав, що виникнення кібернетики було б неможливим без сучасної логіки. Автоматика і електронно-обчислювальна техніка, що застосовуються в кібернетиці, як відомо, використовують алгебру логіки, а в керуючих системах кібернетики важливу роль відіграють релейно-контактні схеми, які моделюють логічні операції. Опис цих операцій, який надається логікою, сприяє скрупульозному аналізу структури думок і відкриває багаті можливості автоматизації логічних процесів, використання для їх здійснення автоматичних машин.
Сучасна логіка проникає у нові галузі науки і техніки. При цьому досягнення логіки використовуються в усіх галузях знання, бо вона досліджує загальні засади правильного міркування, зв'язки між засновками і висновками незалежно від того, з якої сфери пізнання взяті ці засновки. Важливо враховувати й те, що різні логічні системи (класична й некласична) і навіть різні розділи цих систем, особливо некласичної, виконують свої специфічні функції.
З'ясовуючи значення знання логіки як науки, треба насамперед зазначити, що воно підвищує загальну інтелектуальну культуру людини, сприяє формуванню логічно правильного мислення, основними рисами якого є чітка визначеність, послідовність, несуперечливість та доказовість. Освоєння логічної науки дає можливість свідомо будувати правильні міркування, відрізняти їх від неправильних, уникати логічних помилок, вміло й ефективно обґрунтовувати істинність думок, захищати свої погляди і переконливо спростовувати хибні думки та неправильні міркування своїх опонентів, сприяє удосконаленню стихійно сформованої логіки мислення. Завдяки логіці, особливо сучасної, людина прилучається до новітніх результатів логічних досліджень.
Необхідність знання логіки пояснюється вже тією обставиною, що вона досліджує загальнолюдські закони мислення, які діють у всіх галузях науки. Можливість вивчати дисципліну, майючи в посібнику велику теоретичну базу та масу запитань для самоперевірки підкріплених вправами та зразками розв’язків, надзвичайно полегшує її опанування та отримання задоволення від роботи з текстом. А висока логічна культура громадян країни сприяє її прогресу в усіх сферах життя. Тому, вивчаймо логіку!
ЛОГІКА
ПРОГ РАМА
ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ПО ПІДГОТОВЦІ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ІЗ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5.060101"ПРАВОЗНАВСТВО"
1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Навчальна програма з логіки розрахована на студентів вищих навчальних закладів І-1І рівнів акредитації спеціальності 5.060101 "Правознавство".
Вона охоплює вісім основних тем і передбачає засвоєння студентами дисципліни "Логіка" як науки, історії її розвитку, основних форм та принципів мислення, взаємозв'язку його формально-логічних та діалектичних законів.
Автор програми прагне запровадити українські відповідники визначення таких форм мислення як судження та умовиводи, замінивши їх термінами висловлювання і міркування.
З метою посилення професійної орієнтації викладання дисципліни кожна з тем містить питання використання понять, висловлювань, міркувань та законів мислення в юриспруденції, практиці судового пізнання, додатково передбачено теми про логічний аналіз діяльності та основи теорії аргументації, введено ряд розділів сучасної логіки, зокрема логіка модальностей, темпоральна логіка тощо.
Програма розрахована на 80 годин навчального часу. Автор пропонує розподілити його наступним чином: 54 години виділити на аудиторні заняття ( у т.ч. 34 год. - лекційні, 20 годин - практичні); 26 годин - на самостійне вивчення. Запропонований розподіл навчального часу є орієнтовним і може творчо переглядатись викладачами.
У результаті вивчення дисципліни "Логіка" студент повинен знати основні форми та закони мислення, основи теорії аргументації, оволодіти практичними навиками виконання логічних операцій з поняттями, висловлюваннями та міркуваннями, логічного аналізу діяльності, аргументації та спростування гіпотез і версій, логічно обґрунтованого ведення попереднього слідства та судового пізнання.
Приведений у програмі план є орієнтовним. При складанні робочої програми викладач у разі необхідності може змінювати кількість годин, які відводяться на вивчення окремих тем, з обов'язковим зберіганням загальної кількості годин, передбаченої навчальним планом.
Внесені в план зміни повинні бути обговорені на засіданні циклової (предметної) комісії та затверджені заступником директора з навчальної роботи.