Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко І. В., Іванишина В. П., Носко М. О., Сидоренко В. К., Кузьомко Л. М., Ляшенко О

Вид материалаДокументы

Содержание


Використані джерела
The m.i. pyrogov’s scientific and pedagogical activity
Програма професійної підготовки учнів воздвиженської сільськогосподарської школи чернігівської губернії у 1920
Program for professional training of pupils of vozdvyzhens’ka agricultural school in chernihiv province during 1920s
Застосування технології "case study"
Подобный материал:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   39

Використані джерела
  1. Мусин-Пушкин А.А. Н.И.Пирогов, как педагог / А.А.Мусин-Пушкин. – Пг., 1916. – 145 с.
  2. Пирогов Н.И. Вопросы жизни. Дневник старого врача. Ноябрь 1879 – ноября 1881 гг. / Н.И. Пирогов. – СПб., 1884. – 464 с.
  3. Пирогов Н.И. Избранные педагогические сочинения / Сост. и ввод. ст. проф. В.З. Смирнова / Н.И. Пирогов. – М., 1953. – 752 с.
  4. Пирогов Н.И. Избранные педагогические сочинения / Сост. и авт. комент. А.Н. Алексюк, Г.Г. Савенок; Отв. ред. А.Н.Алексюк / Н.И.Пирогов. – М., 1985. – 496 с.
  5. Пирогов Н.И. Собрание сочинений: В 8 т. / Ред. кол. : А.Н. Бакулев, И.Г. Руфанов (отв. ред.) и др. / Н.И. Пирогов. – М., 1957 – 1962. – 4151 с.
  6. Пирогов Н.И. Сочинения: Издание в память столетия со дня рождения Н.И. Пирогова (1810 – 13 ноября – 1910) / Н.И. Пирогов. – К., 1910. – Т.1. – 962 с., Т.2. – 682 с.
  7. Пирогов Н.И. Университетский вопрос. Дополнение к замечанию на проект общего устава императорских российских университетов / Н.И. Пирогов. – Спб., 1864. – 85 с.
  8. Пирогов Н.И. Чего мы желаем? // Избр. пед. соч. / Н.И. Пирогов. – М., 1952.
  9. Сихарулидзе Ш.К. Общественно-педагогическая деятельность великого русского ученого Н.И. Пирогова / Под ред. Н.М. Скробова и М.И. Пыльнева. Вводная статья Н.М. Скобова / Ш.К.Сихарулидзе. – Тбилиси, 1955. – 165 с.
  10. Старченко С.Н. Повременна (периодическая) печать – газеты Украины о Николае Ивановиче Пирогове (1857 – 1957): автореф. канд. дис. – К., 1967.
  11. Ушинський К.Д. Педагогічні твори М.І. Пирогова // К.Д. Ушинський. Твори: В 6 т., К.: Рад. шк., 1954. – Т.1. – С. 281-329.

Bondar L.

THE M.I. PYROGOV’S SCIENTIFIC AND PEDAGOGICAL ACTIVITY:
HIS 200’S ANNIVERSARY (FROM HIS BIRTHDAY)


This article deals with the M.I. Pyrogov’s scientific and pedagogical activity and discovers his achievements in the development of the Motherland’s pedagogical thought.

Key words: professor, surgeon, scientific and pedagogical activity.

Стаття надійшла до редакції 12.05.2010

УДК 37 (09)

Терлецька У.І.

ПРОГРАМА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ ВОЗДВИЖЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ШКОЛИ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ У 1920-х рр.

Дається стислий огляд програми професійної підготовки учнів Воздвиженської сільськогосподарської школи Чернігівської губернії в 1920-х рр.

Ключові слова: професійна підготовка, сільськогосподарська школа, Чернігівська губернія.

Перші сільськогосподарські школи на Чернігівщині з’явилися ще в кінці ХІХ столітті. Одна з них – Воздвиженська сільськогосподарська школа Янгольської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії була відкрита 4 серпня 1885 року і за роки свого існування внесла помітний внесок у підготовку кваліфікованих кадрів для сільського господарства Чернігівщини. Школа була заснована місцевим поміщиком М.М. Неплюєвим, який виділив їй понад 73 десятини землі, з яких 60 десятин займали навчально-дослідні поля, 12 десятин лугу, 0,5 дес. городу і 0,75 дес. питомнику.

Школа мала два підготовчі класи. До першого підготовчого класу зараховувалися учні різних станів православної віри віком від 13 до 16 років. Всі учні утримувались на кошти Хрестовоздвиженського трудового братства. Прийом учнів до школи здійснювався в серпні, а випускні екзамени у березні-квітні.

На початку 1912 р. у школі налічувалося 80 учнів; із 149 абітурієнтів до школи було зараховано лише 26 учнів. За станом на 1912 р. до школи вступило 524 учні, а курс закінчили 222 учні.

Державний обласний архів Чернігівської області містить фонд Р-674, оп. 1, од. зб. 403, в якому зібрані змістовні матеріали за 1920 – 1925 рр., зокрема аркуші 106 – 118 відтворюють Програми теоретичних і навчально-демонстраційних занять Воздвиженскої сільськогосподарської професійної школи.

Аналіз архівних матеріалів показує, що професійна підготовка передбачала вивчення учнями школи таких предметів: анатомія і фізіологія тварин, тваринництво (загальне й окреме), городництво, садівництво, бджільництво, лісівництво, землеробство, професійна гігієна і охорона праці сільськогосподарське рахівництво. Крім того, професійне спрямування мали й такі загальноосвітні предмети як землемірство (геодезія), ботаніка, зоологія, мінералогія

Так, у курсі АНАТОМІЇ Й ФІЗІОЛОГІЇ ТВАРИН вивчалися зокрема питання про зовнішні й внутрішні органи тварин, нервову систему, м’язи, системи органів дихання, виділення, почуттів.

Демонстративні заняття з анатомії тварин при проходженні курсу передбачали спостереження й препаровку органів тварин. У процесі навчального року розглядаються: кістки, трубчатих плоскі, трубчастої будови, їх поперечний і поздовжній розтин із вказівкою входження й виходу кровоносних судин і нервів: хрящі, зв’язки, суглобні сумки, прикріплення м’язів і сухожиль; зуби, язик, гортань, дихальне горло, стравохід, шлунок, печінка, нирки, легені, серце, око, мозок і вихідні з нього нерви. Шкіра, волосся, копита, пазурі й механізм їхнього прикріплення й діяльності.

У позаурочний час учні мали бути присутні при розтині трупів коня, корови, лошати, теляти, свині, причому звертається їхня увага на будову й взаємний зв’язок внутрішніх органів тварин, їхня взаємна подібність і розходження.

Використовувалися підручник Наумова “Анатомія й фізіологія людини”, посібники: Зав’ялова, Доброхатова і Варавви. “Анатомія й фізіологія людини”, Светлова “Анатомія й фізіологія тварин”, Гросмана і Кнебеля “Анатомічні таблиці”.

Навчальний предмет ТВАРИННИЦТВО мало два розділи. У розділі “Загальне тваринництво” вивчалися питання про розведення тварин, найголовніші види сільськогосподарських тварин, користь, принесена людині тваринами, роль скотарства для кочового й осілого населення, оцінка тварин за зовнішніми ознаками, способи розведення, годівля тварин, приміщення для худоби й догляд за тваринами тощо.

У розділі “Окреме тваринництво” детально вивчалися питання пов’язані з розведенням свиней та овець.

Під час проходження курсу здійснюювалися наступні навчально-практичні й демонстраційні заняття. Ознайомлення з чередою симентальської худоби ферми-комуни “Трудове Братерство” й швицьких корів ферми Преображенской школи. Визначення живої ваги корів, коней, свиней шляхом обмірювання. Складання кормових норм і раціонів за Датськими кормовими одиницями й крохмальному еквівалентові. Ознайомлення з порядком робіт на скотарнях, годівлею худоби й підготовкою кормів. Ознайомлення з доїнням корів, зважуванням молока, сепаруванням, доглядом за молоком і молочним посудом. Ознайомлення з чередою свиней йоркширів. Огляд череди бершкирських свиней і овець каракульскої породи в господарстві “Трудове Братерство”.

К
© Терлецька У.І., 2010
рім демонстраційних занять учні проходили курс практичних робіт на скотарнях, виконуючи роботи по очищенню, годівлі, доїнню корів, сепаруванню молока, поїнню телят і допомоги ветеринарові при лікуванні тварин, складанні раціонів по Датських і крохмальних еквівалентах та обліку результатів годівлі на шкільному свинарнику. На стайні особисто доглядаючи за кіньми, виконували всі роботи з годівлі, чищенню й запряганню коней.

Використовувалися підручник Червінського “Підручник тваринництва для нижчих сільськогосподарських шкіл. Ч. 1 і 2”, посібники: Червінського “Загальне тваринництво”, Кулешова “Свинарство. Вівчарство”, Калугіна “Годівля сільськогосподарських тварин”.

Предмет ОГОРОДНИЦТВА передбачав знайомство учнів з домашнім і промисловим город, вибір місця під нього, склад ґрунту, закладку його й первісну обробку, знаряддя для обробки ґрунту в городі, удобрення й удобрювальні матеріали; поняття про розсадники, парники, посів, догляд за парниками, приготування насіння до посіву й посів, догляд за рослинами, збір урожаю й насіння, особливості вирощування капусти різних видів, брукви, ріпи, редьки, редису, моркви, петрушки, буряка, шпинату, томатів, цибулі різних видів, огірків, гарбузових, картоплі, гороху, квасолі, маку, салату й соняшнику.

На навчально-практичних заняттях учні розбивали парники, засівали, доглядали й збирали вирощений урожай різних огородних культур, У городі учні здійснювали оранку з добривом і без добрив, перекопку із закладенням гною й без нього, обробку грядок, різноманітні посіви й посадку насінників а також збирання урожаю різних огородних культур.

У процесі навчання використовували підручники: Ритов. “Огородничество”, Пашкевич. “Учебник садоводчества, ч. 1”; посібника: Шредер. “Русcкий огород”, Карцев. “Огородничество на Юге России”, Штейнберг. “Домашний огород”.

Навчальний предмет САДІВНИЦТВО передбачав ознайомлення учнів з загальними засадами садівництва (мета, завдання, умови фактори, методи роботи з грунтами, насінням, деревами тощо), детально аналізувалися питання про догляд за очкуванням, вибором місця для плодового саду, приготування дерев до посадки, обрізка кореня й крони, догляд у перші роки після посадки, очищення й проріджування гілля у дорослих дерев, омолодження; про кущове плодівництво, ягідники; упакування й зберігання плодів, хвороби плодових дерев та заходи боротьби з ними тощо.

Навчально-практичні заняттяпередбачали добування насіння та його стратифікація, посів, пікіровка й догляд за сіянцями. Викопка й сортування. Обробка ґрунту в розпліднику, засадка його дичками й догляд за ними до щеплення. Очкування й догляд за щепленнями. Формування напівштамба й куща. Обрізка на шип, на крону, закладка ярусів крони. Боронування штамба, обмазування вапном, обприскування бордоськой рідиною, зеленню, гасовою емульсією й тютюновим відваром. Обкурювання саду димом, сіркою й тютюновим димом. Обробка ґрунту в саду, удобрювання саду й розплідника. Розведення смородини черешками. Посадка малини й земляники. Встановлення підпірок. Збір і впакування плодів. Обтоптування снігу взимку в саду й збір гнізд бояришниці.

Використовувалися підручники: Раевский. “Плодовая школа и плодовый сад”, Пашкевич. “Учебник садоводства”; посібники: Гребницкий. “Уход за плодовым садом”, Гоше. “Руководство к плодоводству”.

У курсі БДЖІЛЬНИЦТВА розглядалося поняття про бджільництво, його значення у житті людини й рослин, розвиток членів бджолиної родини бджолиний промисел, облаштування пасіки, види вуликів, догляд за бджолами, їхні вороги і боротьба з ними, викачування меду з вулика, його зберігання, зимівля бджіл в омшанику та ін.

Навчально-практичні заняття в літній період передбачали виставлення бджіл з омшаника й очищення ден. Перший осінній огляд родин: огляд молодняка й запасу. Чищення рамок і стінок вулика. Складання гнізда на весну й підгодівля. Перегін бджіл з колодного в рамковий вулик за допомогою "нальоту". Приготування воскових пластин для штучної вощини. Вироблення штучної вощини на вальця. Ломакування й навощування рамок. Осінній огляд бджіл і складання гнізда на зимівлю. Викачування меду на медогонці. Витоплювання воску на сонячної воскотопці й добування за допомогою воскопресу. Знайомство з структурою корпуса вулика й рамок систем: Дадана-Блатта, Левицького.

Використовувалися: підручник Бутлера “Учебник пчеловодства”; посібники: Потехин. “Учебник пчеловодства”. Дернов. “Главные пасечные работы”.

У курсі ЛІСІВНИЦТВО вивчалися такі питання: предмет лісівництва, насадження дерев і розподіл їх по породі, віку тощо, загальний огляд хвойних і листяних порід, шкода, що завдається лісу морозом, вітром, пожежами, комахами, посадка лісу вручну, збір насіння, зберігання й очищення його, розплідники та їх облаштування, висів насіння, закладка лісу; поняття про форми й системи лісового господарства, вимірювання товщини, діаметра дерева й визначення за ними площі його перерізу, визначення об’єму звалених і ростучих дерев; баварські масові таблиці, тимчасові масові таблиці, способи обліку деревної маси різних сортиментів, визначення такої вартості, визначення приросту, подорожчання деревини.

Навчально-демонстраційні заняття передбачали: ознайомлення з відмінністю між насінням хвойних порід, збір шишок сосни, огляд насіння й визначення відсотків схожості, посів, досвід пересадження 3-літньої сосни, дослідження кореневої системи саджанців сосни, що загинули на 8-9 році життя; ознайомлення зі складом насаджень при обході по кварталах лісової ділянки: породами, підростом і підліском, віком насаджень, життям комах, що приносять шкоду лісу, з хворобами лісових порід; заняття по таксації, визначення віку зрубаних дерев по концентричним колам, вимірювання довжини кола й діаметра дерева, визначення за отриманими даними площі його перерізу, визначення висоти дерева, визначення об’єму зваленого й ростучого дерева, одержання досвідним шляхом видового числа для ялини, застосування тимчасових масових таблиць.

Використовувалися підручник Ф.К. Арнольда. “Курс лесоводства для лесных школ”; посібник: Турского. “Лесоводство”.

Навчальний предмет ЗЕМЛЕРОБСТВО передбачав два розділи: загальне землеробство іокреме землеробство.

У першому розділі вивчалися короткі визначення сільськогосподарського промислу, значення в ньому землеробства, зв'язок землеробства зі скотарством, поділ загального землеробства на ґрунтознавство, відділ обробки, удобрення й ґрунтового удосконалення, загальної культури й сільськогосподарських машин.

У розділі “Окреме землеробство” передбачалося вивчення обробки зернових, бобових, коренеплодів, кукурудзи, соняшнику та інших сільськогосподарських культур, знарядь збирання, очищення, сортування й зберігання продуктів.

Стосовно кожної культури вивчалися ботанічні характеристики, мета обробки, головні особливості в господарському відношенні, вимоги, що висуваються до ґрунту, клімату, обробки, потреби в добриві, місця в сівозміні, особливості культури, час і способи посіву, догляд, збирання врожаю й обробка. Шкідники й боротьба з ними.

Навчально-демонстраційні й навчально-практичні заняття передбачали ознайомлення з гірськими породами й продуктами їхнього руйнування, фізичними властивості ґрунтів, з матеріалами для виготовлення сільськогосподарських знарядь, чищення й змащення знарядь і машин шкільного господарства для зберігання та ін.

Улітку. Дослідження поверхні ґрунтів, приготування ґрунту до посіву. Спостереження за розвитком звичайних і піддосліних рослин у господарстві училища. Екскурсія на околишні поля. Луг, вигони й травосіяння на полях. Оцінка лугів з огляду на їх природнє розташування, вологість ґрунту, його властивості, складу лугової рослинності. Знайомство з найголовнішими луговими травами, бур’янистою травою й отрутною рослинністю лугів. Догляд за лугами: знищення бур'янистої рослинності, заростей, купин, пнів і т.д. Борування лугів, укочування, скарифікація й ін. Осушення болотистих лугів. Поновлення дернини. Підсів трав. Удобрювання лугів.

Приготування сіна зеленого, бурого (силосування трави). Просівання сіна. Стоги. Скирти. Саран для сіна. Стогоскладачі.

Травосіяння на полях. Посіви різноманітних трав, кормової кукурудзи й ін. Вимоги рослин до багатства й вологості ґрунту, обробки його й чистоти від бур'янистих трав.

Навчально-демонстраційні заняття передбачали екскурсії на околишні луги, вивчення польових і лугових трав, складання гербаріїв.

Використовувалися підручники: Власов И.Ф. “Краткий курс общего земледелия”. Варгин В.Н. “Орудия и обработка. Приемы обработки. О семенах и посеве”. Арцыбалев. “Сельскохозяйственные машины и орудия”. Козловский. “Частное земледелие”. Кренеке. “Травосеяние”.

Посібники: Костычев. “Почва, ее обработка и удобрение”, “Общедоступное руководство по земледелию”. Колесов. “Об удобрении почв”. Трухановский. “Удобрение”. Новацкий. “Возделывание злаков”. Пряничников. “Частное земледелие”. Будрин. Черняев. “Очистка семян”. Зеттегаст. “Посев и уход за посевом”. Штеблер и Шрейтор. “Кормовые травы”.

У курсі ПРОФЕСІЙНА ГІГІЄНА Й ОХОРОНА ПРАЦІ розглядалися питання про роль праці та її значення для організму, шкідливий вплив різних професійних занять на здоров'я, значення чистого повітря для продуктивної праці. Особливості праці при несприятливих умовах. Шкідливий вплив промислових виробництв на населення, що там проживає. Заходи оздоровлення праці і їх значення. Охорона праці дітей і підлітків. Праця жінок. Робочий день. Понаднормова й нічна робота. Турбота про чистоту приміщень. Заходи проти нещасних випадків.

Програма курсу СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ РАХІВНИЦТВО передбачала знайомство з основними поняттями сільськогосподарське рахівництво, його мету, завдання, види; інвентарне, поточне, систематичне (звітне) рахівництво, подвійною італійською бухгалтерією тв її застосуванням у сільськогоподарському рахівництві. Рахунки лицьові (головні) і балансові (допоміжні). Поняття про сальдо. Сальдо-дебет і Сальдо-кредит. Укладання рахунків.

З цих питань організовувалися навчально-практичні заняття.

Учні навчалися за підручником Ясенецького. “Сельскохозяйственное счетоводство”, посібником Утехина. “Счетоводство”.

Такою була програма професійної підготовки учнів Воздвиженської сільськогосподарської професійно-технічної школи вперіод її існування.

Використані джерела
    1. Воздвиженская сельскохозяйственная школа // Черниговская земская неделя. – 1913. – № 18. – С. 9 – 10.
    2. Державний обласний архів Чернігівської області. Ф. Р-674, оп. 1, од. зб. 403.

Terlets’ka I.

PROGRAM FOR PROFESSIONAL TRAINING OF PUPILS OF VOZDVYZHENS’KA AGRICULTURAL SCHOOL IN CHERNIHIV PROVINCE DURING 1920S

The brief review of pupils’ professional training program of Vozdvyzhens’ka agricultural school of Chernihiv Governorate in 1920’s is given.

Key words: professional training, agricultural school, Chernihiv Governorate.

Стаття надійшла до редакції 29.09.2010


УДК 371.315: 37(09)

Кміть О.В.

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ "CASE STUDY"
У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
ВЧИТЕЛЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ


У статті висвітлюється один із аспектів проблеми формування методичної компетенції вчителя англійської мови початкової школи, зокрема підвищення результативності цього процесу за рахунок застосування навчальної технології "Case Study". Автор наголошує на тому, що педагогічні ідеї К.Д. Ушинського знаходять своє втілення у розв’язанні проблем сучасної освіти. Стаття містить опис сутності кейсової технології навчання, вимог до кейсу, моделі організації занять з методики викладання англійської мови в початковій школі на основі названої технології, її переваг.

Ключові слова: методична компетенція вчителя англійської мови початкової школи, методичні знання, навички та вміння, технологія "Case Study".


Визначення на державному рівні доцільності раннього шкільного вивчення іноземної мови (ІМ) в Україні, починаючи з 2-ого класу загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ), зумовило необхідність підготовки кваліфікованих вчителів іноземної, зокрема англійської мови (АМ) початкової школи.

Отже проблема підготовки фахівців, здатних забезпечити належний рівень іншомовної освіти молодших школярів є актуальною сьогодні. Вивчення педагогічних ідей К.Д. Ушинського дає підстави стверджувати, що проблема підготовки кваліфікованих учительських кадрів для молодших класів існувала у 19 столітті і була висвітлена вченим у статті «Проект учительської семінарії». Найістотнішим недоліком у справі тодішньої народної освіти К.Д. Ушинський вважав нестачу хороших наставників, спеціально підготовлених до виконання своїх обов’язків. Разом з цим К.Д. Ушинський обстоював гостру необхідність відкриття і функціонування педагогічних факультетів при університетах [1]. У статті «Про користь педагогічної літератури» видатний педагог, підкреслюючи важливість постійного розвитку професійної компетенції вчителя, писав: «Справжній учитель – це той, хто постійно сам вчиться, займається самоосвітою, знайомиться з найновішою педагогічною літературою, підвищує й удосконалює свою кваліфікацію» [2].

Повертаючись до сьогодення слід зазначити, що педагогічні ідеї

К.Д. Ушинського знаходять своє втілення у розв’язанні проблем сучасної освіти, зокрема у питанні формування методичної компетенції вчителя АМ початкової школи. Підготовка спеціалістів вказаного профілю, що здійснюється на факультеті початкового навчання Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, має на меті забезпечити належний рівень професійної, в тому числі методичної компетенції майбутніх вчителів АМ, здатних удосконалюватися у професійному плані, розвиваючи свої професійні якості та здібності.

Методична компетенція, яку виділяють у складі професійної компетенції вчителя АМ початкової школи, є сукупністю його методичних знань, навичок і вмінь та індивідних суб’єктних й особистісних якостей, що функціонує як здатність проектувати, адаптувати, організовувати, вмотивовувати, досліджувати й контролювати навчальний, пізнавальний, виховний і розвиваючий аспект англомовної освіти молодших школярів у класній і позакласній роботі з ІМ через і під час спілкування з учнями [3, с. 12-13].

П
© Кміть О.В., 2010
роцес формування методичної компетенції вчителя АМ початкової школи здійснюється на рівнях грамотності, ремесла й майстерності, кожний з яких корелює із системою складників методичної компетенції: знаннями, навичками й уміннями. На рівні грамотності студент набуває методичних знань, на рівні ремесла – оволодіває методичними навичками, на рівні майстерності – опановує методичні вміння. (Звичайно рівні окреслено суто з гностичною метою, оскільки на практиці неможливо чітко розмежувати процеси набуття знань й оволодіння навичками й уміннями) [3, с. 20-21].

У сучасній науковій літературі обґрунтовано, що студенти можуть пройти рівні грамотності, ремесла та досягнути рівня майстерності більш результативно, будучи залученими в активний навчальний процес [4, 5].

Однією з ефективних технологій формування методичної компетенції, що може використо­вуватися у курсі методики викладання АМ у початковій школі, забезпечуючи активні навчальні стратегії, виступає "Case Study".

Ця технологія виникла в середині ХХ століття в стінах Гарвардської школи бізнесу та отримала широке застосування у підготовці фахівців економічного та юридичного профілів. Згодом почалося впровадження названої технології у професійно-спрямоване навчання ІМ та у процес методичної підготовки викладачів-мовників. Теоретичні та практичні положення щодо використання кейс-технології розроблені закордонними вченими Е. Монтер, М. Лідере, Дж. Еракін, М. Норфі. У вітчизняній освітній практиці застосування цього методу знаходиться на початковому етапі.

"Case Study" є надзвичайно популярною технологією навчання у вищих навчальних закладах та відіграє важливу роль у набутті знань і формування навичок й вмінь студентів.

Технологія кейсів визначається як "студентоцентрована" діяльність, що забезпечує застосування теоретичних положень у процесі вирішення практичних завдань. Кейс – це єдиний інформаційний комплекс, що складається із трьох частин: інформації потрібної для ситуаційного аналізу, опису конкретної проблемної ситуації, практичних завдань.

Сутність технології навчання «Case Study» полягає в тому, що студентам пропонується в результаті знайомства з навчальними матеріалами осмислити зміст проблемної ситуації та запропонувати свій варіант її розв'язання на основі вже набутих знань, навичок та вмінь.


Кейс, що застосовується у курсі методики викладання АМ в початковій школі, повинен відповідати наступним вимогам:
  • мати чітко визначену мету;
  • мати відповідний рівень складності;
  • бути актуальним;
  • ілюструвати типові ситуації у навчанні АМ молодших школярів;
  • сприяти розвитку аналітичного мислення студентів;
  • заохочувати студентів до дискусії;
  • мати декілька варіантів вирішення.


Вважають, що кейси можуть бути "мертвими" та "живими". "Мертві" кейси містять всю необхідну для аналізу інформацію. Для того, щоб "оживити" кейс необхідно заохотити студентів до пошуку додаткової інформації для подальшого аналізу.

Модель організації занять з методики викладання АМ в початковій школі на основі технології «Case Study» складається з трьох етапів.

Організаційний етап передбачає пояснення викладача про характер роботи з матеріалами кейсу, знайомство студентів з його змістом. На основному етапі здійснюється детальне вивчення студентами матеріалів кейсу, вироблення позиції із запропонованої проблеми, розробка плану презентації результатів проведеного аналізу, прийняття рішення стосовно обговорюваної проблеми. Завершальний етап включає виступи студентів- лідерів підгруп, обговорення проблеми, коментарі викладача щодо оцінки роботи учасників, виконання письмового завдання за результатами обговорення.

У контексті застосування кейс-технології для формування методичної компетенції вчителя АМ початкової школи можуть обговорюватися наступні проблеми.

  1. Навчання англомовного спілкування молодших школярів через спілкування: за та проти.

З метою підготовки до обговорення проблеми студенти вивчають матеріали із таких посібників:

Куліш В.Г. Курс лекцій з методики викладання англійської мови у початковій школі. Навчально-методичний посібник. – Донецьк.: Юго-Восток, 1999; Басіна А. Методика викладання іноземної мови в початковій школі. – К.: Шк. світ, 2007.

  1. Уточнення змісту професійної компетенції вчителя англійської мови початкової школи та визначення його професійно-значущих якостей.


З метою підготовки до обговорення проблеми студенти вивчають матеріали із таких посібників:

Пассов Е.И. и др. Мастерство и личность учителя (на примере деятельности учителя иностранного языка). – М., 2001; Морська Л.І. Інформаційні технології у навчанні іноземних мов: Навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2008; Бігич О.Б. Теорія і практика формування методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи: Навчальний посібник. – К.: Ленвіт, 2006.


До переваг застосування кейс-технології у курсі «Методика викладання АМ в початковій школі» відносяться:
  • забезпечення розвитку професійно-педагогічної спрямованості майбутнього вчителя АМ початкової школи, його критичного мислення, професійно-значущих особистісних якостей, методичної культури, методичної компетенції;
  • забезпечення можливості для студентів застосовувати теоретичні положення у вирішенні проблемних ситуацій;
  • створення відповідних умов для освітньої автономії студента;
  • сприяння активізації навчального процесу та забезпечення реалізації інтелектуальних, пізнавальних можливостей студентів;
  • використання принципів проектного навчання;
  • забезпечення різноманітності форм взаємодії міжособистісного спілкування;
  • формування навичок роботи у команді, навичок презентації;
  • стимулювання інтересу до навчання.


Таким чином викладені у цій статті положення обґрунтовують доцільність застосування технології "Case Study" у формуванні методичної компетенції вчителя англійської мови початкової школи.