Geum.ru

України Любові Богдан Використані також світлини Юрія Безкровного І Віктора Гіржова Культурний центр України в Москві. М.: Олма медіа Групп, 2008. стор. Ця книга

Вид материалаКнига

Содержание


Проект «Тарас Шевченко»
Проект «Діаспора»
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39

Проект «Тарас Шевченко»



Важливим починанням в роботі Культурного центру в Рік України в Росії є здійснення крупних творчих проектів. Скажімо, проект «Тарас Шевченко» проходить під девізом пронизливих шевченкових слів:


Свою Україну любіть,

Любіть її... Во время люте,

В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.


В рамках цього проекту в Центрі, раніше ніж в Україні, відбулася презентація перших двох томів Повного дванадцятитомного зібрання творів Кобзаря з участю заступника голови редколегії, директора Національного музею Т.Г. Шевченка С.А. Гальченка. Так само в Центрі пройшла презентація документального телефільму «Мій Шевченко», знятого на «Студії 1 + 1». Глядачі зустрілися з авторами фільму Юрієм Макаровим і Оленою Чекан.

Відбуваються вечори й концерти, присвячені національному генію. У березні цього року ми запросили на такий концерт з Санкт-Петербургу народного артиста України й Росії Валерія Івченка. Він потрясаюче прочитав поезії «Минули літа молодії...» та «Чи не покинуть нам, небого...»

Постійно приїздять до Центру лауреати Національної премії імені Тараса Шевченка, скажімо Богдан Ступка вже став його живим талісманом. У нас виступали лауреати Шевченківської премії Ніна Матвієнко, Марія Стеф’юк, Євген Станкович, Мирослав Скорик, Раїса Недашківська, пройшла фотовиставка Василя Пилип’юка...

Нещодавно ми провели відкритий конкурс на краще читання творів Тараса Шевченка. Переможцями змагання стали учні 9 класу Московського лінгвістичного ліцею № 1555 Оля Дерлюк, Євген Мацарський і Володимир Зубик, яким були вручені грошові премії Культурного центру й подарунки.

Квінтесенцією проекту «Тарас Шевченко» є підготовка і видання коштом Центру збірки вибраних поетичних творів Кобзаря українською та російською мовами, ілюстрованої акварелями, малюнками і офортами самого Тараса Григоровича.

Поезії Шевченка й раніше виходили в світ російською мовою. Тридцять років назад в «Библиотеке всемирной литературы» вийшов «Кобзарь» (тираж 300 тис. прим.) в перекладах Л. Вишеславського, М. Ісаковського, О. Твардовского, О. Суркова, А. Тарковського, О. Безименського та багатьох інших відомих майстрів. Проте наше видання буде унікальним. Передусім, зазначу, що в одному томі двома мовами твори Шевченка друкуються чи не вперше. Серйозний текстолог, шевченкознавець, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України М.М. Павлюк провів додаткове редагування збірника, склав популярний коментар до російського тексту. По виходу в світ збірник творів Шевченка буде цілеспрямовано розісланий в усі організації української діаспори.

На ІІІ Конгресі українців Росії (квітень 2002 року) ми запропонували представникам регіонів об’єднати наші зусилля на темі «Шевченко в українській діаспорі Росії». Йдеться про виявлення кращого досвіду вивчення творчості Кобзаря в російських регіонах і пропаганду через Культурний центр.

Будемо сукупно, невтомно й постійно підтверджувати те, що, говорячи словами Олеся Гончара, правда «Кобзаря», як і правда Святого Письма, ніколи не постаріє, не погасне!

Проект «Діаспора»



Відповідно до міждержавної угоди між Україною й Росією про діяльність інформаційно-культурних центрів ми здійснюємо культурно-просвітницьку й інформаційну роботу серед співвітчизників, які постійно проживають в Росії, поглиблюємо й зміцнюємо зв’язки з їх об’єднаннями. В останній час в Центрі пройшли презентації Товариства української культури «Мрія» (м. Іваново), Національно-культурного об’єднання українців Пушкінського району Московської області «Криниця», Української національно-культурної автономії Санкт-Петербурга, Інституту Тараса Шевченка при Оренбурзькому держуніверситеті. В жовтні 2001 року на базі Лазаревського центру української культури та мистецтв (м. Сочі) за сприяння Мінкультури Російської Федерації відбувся Перший семінар-лабораторія українського традиційного мистецтва, в якому взяли участь керівники творчих колективів української діаспори.

З 2002 року ми розпочали здійснення концептуального проекту «Діаспора», який передбачає вивчення, узагальнення й поширення кращого досвіду роботи українських організацій в різних регіонах Росії. Першою значною акцією стала презентація Республіканського національно-культурного центру українців Башкортостану «Кобзар». В ній взяли участь високі посадові особи з уряду Росії й Башкортостану, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації М.П. Білоблоцький.

Згідно перепису 1989 року в Башкортостані проживає 75 тис. українців, тобто близько 2% населення республіки. На жаль, в Росії нараховується лише 12 шкіл з викладанням української мови і 9 з них працюють саме в Башкортостані. Діє Українське відділення Уфимського педагогічного коледжу, у філіалі Московського державного відкритого педагогічного університету ім. М.О. Шолохова в Уфі студенти мають можливість вивчати українську мову. У філіалі плідно працює «Центр україністики», який підготував і видав книги: «Украинцы Башкирской ССР», «Башкортостан — Украина: связь времен» та ін. В республіці нараховується близько 20 українських самодіяльних колективів, регулярно проводяться фестивалі української культури. Про роботу національно-культурного центру «Кобзар» постійно розповідає башкирське радіо і телебачення.

Словом, є чому повчитися владним структурам, українським організаціям інших регіонів Росії. «Круглий стіл» в Культурному центрі мав справді науково-практичний характер і спонукав російських державних службовців до конкретних дій. В Центрі пройшла виставка українських художників і відбувся концерт українських самодіяльних колективів Башкортостану.

Ми підтримуємо тісні контакти з українськими земляцтвами Москви — Донецьким, Дніпропетровським, Луганським, Севастопольським, Херсонським, Чернігівським. Особливо активно працює Регіональна громадська організація «Земляцтво Донбасівців». Разом з Культурним центром лише в останній час вони провели: ювілейний концерт народної артистки Росії, заслуженої артистки України Тамари Міансарової; урочистий вечір і святковий концерт, присвячений визволенню Донбасу від німецько-фашистських загарбників; концерт переможців Донецького конкурсу-фестивалю ліричної пісні імені Євгена Мартинова; виставку робіт юних художників Донбасу Олександра та Олексія Онищуків...

Нарешті пробила собі дорогу довгожданна тенденція до співпраці між земляцтвами й українськими громадськими організаціями. На ІІІ Конгресі українців Росії з цією метою було обрано Координаційну раду, до якої ввійшли голова Федеральної національно-культурної автономії «Українці Росії» О.О. Руденко-Десняк, керівник «Земляцтва Донбасівців» М.С. Луньов і президент Товариства української культури «Славутич» П.Р. Попович. До речі, знаменитий льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу П.Р. Попович нещодавно був нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України за вагомий внесок у зміцнення дружби між народами України і Російської Федерації.

Не можу не сказати про те, що Культурний центр підтримує ділові контакти з міністром Російської Федерації В.Ю. Зоріним, який координує питання національної політики в Уряді РФ і неодноразово бував у нас. Так само творчо співпрацюємо з головою Державного комітету України у справах національностей та міграції Г.П. Середою.

...Що стосується проблем української діаспори в Росії, то їх, на жаль, надто багато, щоб говорити про них побіжно. Нагадаю лише, що в Зверненні ІІІ Конгресу українців Росії до Президента В.В. Путіна, Федеральних зборів і Уряду РФ зазначалося, що в даний час важко говорити про задовільну реалізацію національно-культурних прав російських українців. Це в першу чергу стосується освіти й інформації рідною мовою.

Не в силах Культурного центру кардинально поміняти цю печальну ситуацію, але ми робимо все, що можемо. Втім, про це — окремо.