України Любові Богдан Використані також світлини Юрія Безкровного І Віктора Гіржова Культурний центр України в Москві. М.: Олма медіа Групп, 2008. стор. Ця книга
| Вид материала | Книга |
- Книга є першою у серії видань «Україна на Старому Арбаті», 2798.29kb.
- Послання Президента України Віктора Ющенка до Верховної Ради України про внутрішнє, 211.4kb.
- Кабінету Міністрів України від 28. 11. 2007 n 1059-р "Про перенесення робочих днів, 13.79kb.
- Міністерство внутрішніх справ україни, 3009.03kb.
- Г. Н. Владимирская программа для общеобразовательных учреждений Русский язык 5-9 классы, 447.96kb.
- Міністрів України від 14., 38.13kb.
- Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2008 р. N 440 ( 440-2008-п ) Про реалізацію, 137.67kb.
- України Володимира Голубченка «Боян Сіверського краю», присвячену життєпису І творчому, 1346.86kb.
- О туризму, розбудови сучасної туристичної інфраструктури згідно з Указом Президента, 76.08kb.
- Програма діяльності кабінету міністрів україни «український прорив: для людей,, 1445.21kb.
Культурный центр Украины в Москве представляет страну
В Культурном центре Украины в Москве, разместившемся в самом центре российской столицы, на Арбате, 9, только что закончилась выстав-
____________________
1 Для цього вже багато зроблено, але далеко не все.
ка-презентация Сумской области. В её работе приняли участие Чрезвычайный и Полномочный Посол Украины в Российской Федерации Николай Белоблоцкий, руководители Сумской области, представители российского правительства, деловых кругов Москвы. Экспозиция содержала важную информацию об экономическом и инвестиционном потенциале области. Состоялись встречи с московскими предпринимателями, наметились контакты в агропромышленной сфере. Прошли выставки живописи и фотографий. Важнейшим событием стало создание общественной организации «Сумское землячество в Москве».
Ранее в Культурном центре по инициативе Посольства Украины в РФ прошли презентации экономических возможностей Донецкой, Днепропетровской, Запорожской, Черниговской областей. Каждая из них имела свои особенности. Скажем, в ходе днепропетровской выставки первый заместитель Премьера Правительства Москвы Людмила Швецова и заместитель Председателя облгосадминистрации Сергей Бычков обменялись документами о сотрудничестве между Москвой и Днепропетровской областью. Черниговчане привезли с собой обширную концертную программу и представили духовное лицо области. Теперь это становится традицией и открывает новые возможности гармоничного сочетания деловых и культурных обменов.
Безусловно, нынешние выставки учитывают то, что они проходят в рамках Года Украины в России. Но значение их значительно шире временной полосы в один год. На мой взгляд, они произросли из объективного процесса реинтеграции между Украиной и Россией и отражают обозначившийся вектор их нового прагматичного сотрудничества в ХХІ веке.
Мне представляется, что в Культурном центре Украины в Москве в ближайшие годы должны быть представлены все области Украины. Не сомневаюсь, что в это время будет накоплен уникальный опыт создания наибольшего благоприятствования не только культурному, но и экономическому, торговому, научно-техническому сотрудничеству двух соседних стран. Народная мудрость гласит: «Соседство — взаимное дело». Во имя взаимовыгодного дела мы и работаем.
Конечно, Культурный центр, призванный пропагандировать украинскую культуру и духовность, не претендует на значительное место в иных сферах обоюдного интереса двух государств, но и здесь нынче нельзя не учитывать феномен Центра, его значительные и еще невостребованные возможности.
«Кіевскій телеграфъ», 24–30 червня 2002 року.
Прапор України на Арбаті, 91
(Феномен Культурного центру України в Москві)
Старий Арбат знайшов абсолютно нову рису — над будинком № 9 тепер майорить Державний прапор України. Тут знаходиться Культурний центр України в Москві — унікальна, поки-що єдина за кордоном українська державна установа такого роду. На початку минулого року Центр очолив Володимир Мельниченко — доктор історичних наук, член Національної спілки журналістів України, член Спілки журналістів Москви, член Національної спілки театральних діячів України. Має значний досвід управлінської роботи, наприкінці 80-х років очолював великий архів у Києві, на початку 90-х — директор крупного музею в Москві. З приходом нового керівника Культурний центр суттєво активізував роботу, розширив своє функціональне призначення.
________________
1 Цикл статей під такою назвою було опубліковано в газеті «Культура і життя» в червні-липні 2002 року. Відповідні номери газети названі в кінці матеріалу.
Генеральний директор Культурного центру України в Москві Володимир Мельниченко розповідає про його різнобічну діяльність.
В Угоді між урядами України й Росії, підписаній на початку 1998 року, зазначається, що Культурний центр здійснює свою діяльність під загальним керівництвом глави дипломатичного представництва України в Російській Федерації і Міністерства культури і мистецтв України. Знаходячись у системі Мінкульту, Центр, разом з Посольством України в РФ, здійснює відповідальну місію духовного представництва нашої держави в Москві...
В останній час в діяльності Центру з’явилися принципово нові моменти, про які найперше хочеться сказати. Найголовніше полягає в тому, що Культурний центр почав працювати на імідж держави в тісному контакті з Посольством України в Російській Федерації. В Центрі відбуваються дипломатичні прийоми й ділові зустрічі, підписуються протокольні документи. Саме у нас у лютому цього року пройшла урочиста церемонія, присвячена 10-й річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією.
Десять днів у травні
Як переконливо розповісти про нашу роботу читачам, які, можливо, навіть не знають ще про існування Центру або знають дуже мало? Давайте просто разом поглянемо на ті десять травневих днів, впродовж яких я писав цю статтю.
13–16 травня. У нас проходять Дні малого і середнього бізнесу України (також новий момент у роботі!). Організатори: Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва і Культурний центр. До Москви прибула представницька делегація на чолі з головою Комітету О.В. Кужель. Разом з нею пленарне засідання Днів відкрили Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації М.П. Білоблоцький і міністр РФ з антимонопольної політики та підтримки підприємництва І.О. Южанов. В рамках Днів у Центрі було розгорнуто виставкову експозицію, що ілюструвала практичне втілення Національної програми сприяння малому підприємництву в Україні. Відбулася презентація Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва, пройшла прес-конференція О.В. Кужель і І.О. Южанова. Нарешті, було підписано Меморандум про співробітництво між Україною і Росією з актуальних питань розвитку підприємництва.
17 травня. Відкриття персональної виставки «Натхнення» Наташі Маховської (живопис, коллаж, ляльки). 20 років, студентка ІІІ курсу Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, сценограф. Хтось із критиків порівняв її з юним героєм із «Попелюшки»: «Я ще не чарівник. Я тільки вчусь». Ні, вона вже чарівник, бо має талант. А таланту не вчаться. Він — від Бога. Талант обов’язково треба підтримувати. Що ми й робимо. Бо ж виставкові площі надаємо безплатно, а художники приїжджають в Москву за рахунок Центру.
Культурний центр постійно представляє в Москві відомих українських майстрів — Миколу Глущенка і Тетяну Яблонську, Віктора Шаталіна і Олександра Лопухова, Тетяну Голембієвську і Сергія Шишка. Минулого року ми з успіхом показали москвичам роботи класика українського живопису, народної художниці України Валентини Цвєткової (АР Крим) та Валерія Франчука — «символічного реаліста», динамічного, експресивного, філософськи глибокого художника. Майже всі російські телеканали побували в Центрі, коли тут експонувалася виставка сліпого харківського художника Дмитра Дидоренка. Пройшли вражаючі фотовиставки Валентина Наугольного й Василя Пилип’юка...
20 травня. Вечір пам’яті народного артиста СРСР І.С. Козловського, який вела його дочка, письменниця А.І. Козловська. Пройшла презентація телевізійного фільму «Іван Козловський» київської телестудії «Контакт» (режисер С. Лисенко). Затим відбувся концерт із репертуару Козловського та його улюблених творів. У ньому взяли участь солісти Великого театру Росії, Музичного театру ім. К.С. Станіславського та В.І. Немировича-Данченка, Московської державної філармонії.
Цей творчий вечір може бути класичним прикладом роботи колективу в спільному полі двох культур — української й російської. Так само, як, скажімо, літературно-мистецький вечір, присвячений 200-річчю від дня народження видатного російського та українського лексикографа, етнографа і письменника В.І. Даля. В ньому взяли участь керівники Луганської області і віце-губернатор Оренбургської області В.С. Рябов. Оренбургське земляцтво представляв Герой Радянського Союзу, письменник В.В. Карпов, Російську Академію наук — директор Інституту російської мови О.М. Молдован і академік Є.П. Челишев, Російську державну бібліотеку — її директор В.В. Федоров. Погодьтеся, що в Центрі збираються серйозні люди.
В цьому ж ряду — творчий вечір народного артиста Росії, випускника Київського театрального інститу, кінорежисера Володимира Бортка за участю заступника міністра культури РФ Н.Л. Дементьєвої, президента Гільдії кінодраматургів Росії Аркадія Ініна, відомих акторів Миколи Караченцова, Тетяни Догілєвої та ін.
22 травня. Вечір, присвячений 40-річчю виходу на екран фільму режисера В. Іванова «За двома зайцями». У своїх спогадах О. Борисов писав: «Після «За двома зайцями» успіх був буремний. Мабуть, більший, ніж картина того була варта». Життя показало, що фільм не тільки цілком заслужив шалений успіх, але й став класикою української кінокомедії. Ми запросили з Києва виконавицю ролі Проні Прокопівни, народну артистку України Маргариту Криницину і народного артиста України, оператора фільму Вадима Іллєнка. Вони й розповіли зачарованим глядачам, які спочатку подивилися фрагменти фільму, про зйомки кіношедевру за участю Н. Копержинської, Н. Наум, М. Яковченка та ін.
Окрасою вечора став виступ акторів Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка Любові Богдан й Анатолія Гнатюка, які зіграли яскраві епізоди зі спектаклю «За двома зайцями», поставленого С. Данченком.
23 травня. В Культурному центрі започатковано новий проект «Українське мистецтво. Світові величини». Першу тему — «Українські художники Москви і Петербургу» — розкрив один із кращих мистецтвознавців України, професор Дмитро Горбачов. Були представлені також документальні фільми «Києво-Печерська Лавра» і «Казимир великий або Малевич Селянський» про автора «Чорного квадрату».
Між іншим, якщо в Культурному центрі читаються доповіді чи лекції, то ми прагнемо, щоб вони не були сухими, напучувальними, а завжди оздоблювалися живими штрихами. Скажімо, наукова доповідь голови Державного комітету архівів України, доктора історичних наук Р.Я. Пирога про М.С. Грушевського супроводжувалася виставкою маловідомих документів і фільмом.
24 травня. День слов’янської писемності й культури. Вирішили відзначити його незвично — презентацією наукових праць доктора філологічних наук, професора Московського педагогічного університету А.Ф. Войтенко. Хіба це не диво, що українка з Поділля вже понад 40 років вивчає... діалекти Підмосков’я, склала «Лексический атлас Московской области», «Словарь говоров Подмосковья». Особлива привабливість у тому, що про ці говори Войтенко розповідає вишуканою українською мовою.
Втім, є приклади зворотнього порядку. Скажімо, на початку року в Центрі пройшла виставка живопису росіянки, члена Спілки московських художників Антоніни Кибрик під назвою «Путивльська рапсодія в Москві». Практично вся творчість корінної москвички присвячена людям і природі чудового міста Путивль на Сумщині. До речі, на знак особливої поваги до художниці з Путивля до Москви приїхав мер міста, на відкритті художньої виставки виступили путивльські художні колективи.
Отже, згадані кілька днів дають уяву про інтенсивність й багатобарвність нашої роботи, в них, як у краплині води, відображені деякі її сутністні моменти. Проте далеко не всі...