України Любові Богдан Використані також світлини Юрія Безкровного І Віктора Гіржова Культурний центр України в Москві. М.: Олма медіа Групп, 2008. стор. Ця книга

Вид материалаКнига

Содержание


Діти в Культурному центрі України
У творчому пошуку
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   39

Діти в Культурному центрі України



Не мислю Культурного центру без дітей, без їх участі в нашій роботі. Тож, до слова, відразу хотів би запросити до співпраці ректора Київської дитячої Академії мистецтв, народного артиста України Михайла Чембержі з його талановитим дитячим колективом1. Діти — вимогливі, але й вдячні відвідувачі, здатні глибоко сприйняти найсерйознішу тему. Ще раз переконався в цьому, коли у квітні пройшла презентація книги заступника Голови Верховної Ради України, доктора юридичних наук Степана Гавриша «Маленькі історії про великі істини. Права та свободи дитини». На неї прийшли більше сотні школярів московських шкіл, і вони повністю зрозуміли мудру розповідь вченого й наставника про те, що правова культура особистості, як і культура взагалі, формується в дитинстві. Успіх зустрічі був забезпечений і тим, що вона проходила в жанрі невимушеної розмови—концерту, в якому взяв участь український дитячий хор «Жайворонок».

Про «Жайворонок» скажу окремо, бо цей колектив працює в Центрі, й керує ним випускниця Львівської державної консерваторії Галина Кульчицька. В «Жайворонку» діти московських українців виховуються на українській пісні, в любові до духовної спадщини, звичаїв, обрядів українського народу. Вже склалася традиція відзначення колективом у

_________________

1 Згодом у Центрі було започатковано проект «Представляємо Київську дитячу Академію мистецтв».

Центрі різдвяних і великодних свят, дня Святого Миколая. «Жайворонок» бере участь у загальномосковських концертах і міжнаціональних фестивалях. Колектив був учасником Міжнародного дитячого фольклорного фестивалю «Московський хоровод», де представляв Україну. Минулого року «Жайворонок» з допомогою Центру гастролював у Санкт-Петербурзі, дав там благодійний концерт у дитячому санаторії, спілкувався з українською діаспорою. Сподіваємося, що діти невдовзі побувають і в Києві.

Ми познайомили Москву з мистецтвом лауреата міжнародних фестивалів дитячим ансамблем народного танцю «Цвітень» з Дніпропетровська (керівник В. Терленко). На нашій сцені виступали дитячі колективи з Італії, Росії та інших країн в рамках Першого всесвітнього молодіжного хорового конгресу «Москва-2001». Тоді всіх вразила висока майстерність хорової капели хлопчиків і юнаків «Дзвіночок» із Києва (керівник О. Волкова).

Серед музичних кіл України й Москви вже давно відомо, що в Центрі постійно грають переможці та лауреати Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця і Міжнародного конкурсу юних піаністів Володимира Крайнєва. На початку жовтня саме в Центрі відбудеться вечір, присвячений 10-річному ювілею конкурсу Крайнєва1.

Чималий успіх серед московських школярів має абонемент «Юні музиканти — третьому тисячоліттю», який ми організували з Комітетом по культурі Уряду Москви. В його програмі: українська і російська хорова музика (Д. Бортнянський, М. Березовський, М. Мусоргський та ін); українська і російська фортепіанна музика; інструментальні твори українських і російських авторів; українські і російські народні пісні і т. д.2

________________

1 Концерт відбувся 2 жовтня 2002 року в присутності самого Володимира Крайнєва.

2 Цей проект з обновленою назвою «Юні таланти нового століття» здійснюється до цього часу.


Повз нас не проходять й такі незвичайні акції, як Всеросійський конкурс школярів на краще написання твору по темі «Наш сусід — Україна»1. В червні ми приймали у себе переможців цього конкурсу — дітей з Інгушетії, Ставропілля, Татарстану, Свердловської, Томської, Кемеровської областей. В їх ушануванні взяв участь Посол України в РФ Микола Білоблоцький, який вручив дітям іменні годинники від Президента України Леоніда Кучми, а також були присутні академіки Академії педагогічних наук України Олександра Савченко, Неля Ничкало.

Так само пильно слідкуємо за творчістю дітей-художників. Для прикладу відзначу виставку робіт юних живописців із Донецької області братів Онищуків, які стали переможцями міжнародного конкурсу журналу «Мир женщины». Між іншим, журнал відзначив, що тепер уже неможливо «уявити живописну Єсеніану без майстерних поетичних пейзажів Саші й Олексія Онищуків...»

Навесні цього року в Центрі з успіхом пройшла Всеукраїнська виставка-конкурс дитячого малюнка «Ласкаво просимо до України, діти!», організована Спілкою рекламістів України за участю Міністерства культури і мистецтв України та при підтримці Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна — дітям». Треба було бачити, яка вражаюча панорама українського життя й національних традицій розгорнута в дитячих малюнках. На відкритті виставки були присутні автор і куратор незвичайного проекту — член Національної спілки художників України Олександр Куз’янц, відповідальний секретар Київської організації Спілки рекламістів України Ларіон Бальзак, директор Міжнародної дитячої художньої галереї (Москва) Олексій Понько.


_______________

1 В рік України в Росії Культурний центр взяв активну участь у проведенні подібного Всеукраїнського конкурсу школярів, присвяченого Росії.

У творчому пошуку



До речі, наприкінці минулого року у нас пройшла чарівна виставка акварелей художника Ларіона Бальзака «Київ Михайла Булгакова». Ще багатьом запам’яталося, як у контексті цих вишуканих творів актриса Олена Чекан захоплююче читала уривки з творів Булгакова «Біла гвардія» та «Майстер і Маргарита»1.

Заступники директора Юрій Василенко і Полікарп Ткач, відділ культурно-мистецьких програм (нач. відділу — Л. Табурянська), постійно шукають й знаходять нові цікаві й живі штрихи до нових творчих проектів. Скажімо, перед ними було поставлене завдання популяризації національного інструменту, своєрідного символу України — бандури. Пам’ятаєте, Микола Гоголь писав, що саме з її допомогою вічний духом бандурист говорив про запорізьких козаків і всю Україну густе й могутнє слово, розносячи славу про українців по всьому світові. Зараз на бандурі блискуче інтерпретуються кращі зразки світової музичної класики. Щоб показати це, ми запросили до себе народного артиста України, професора Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського Сергія Баштана, його відомого учня — лауреата численних конкурсів та фестивалів, заслуженого артиста України Романа Гриньківа, а також викладача Академії Ларису Дедюх, аспіранта Івана Панасюка, студентку Оксану Степанюк. Їх концерт у Центрі показав, що сучасні бандуристи й кобзарі вдихнули у бандуру друге життя, зробили її повноцінним музичним інструментом сьогодення. Окремо відзначу, що до різних концертів ми часто включаємо номери з бандурою, скажімо, в Центрі неодноразово виступало тріо бандуристок «Вербена» із Черкас у складі народних артис-

_______________

1 Актриса виступала у нас ще й у жовтні 2002 року з читанням творів Марини Цвєтаєвої до 110-ї річниці від дня народження поетеси.


ток України Лідії Зайнчківської, Людмили Ларікової, Ольги Калини і тріо «Росава» Житомирської облфілармонії — заслужені артистки України Надія Недашківська, Людмила Нестерчук і артистка Алла Вальчук. Є у нас і своя бандуристка, співробітник Центру, випускниця Київської державної консерваторії Лариса Бондарук, яка своєю натхненною грою прикрасила не один святковий концерт.

Постійно відбувається пошук різних варіантів творчої співпраці з російськими колективами й виконавцями. Багато наших відвідувачів добрим словом згадують концерт Центрального концертного зразкового оркестру Військово-Морського Флоту Росії ім. М.О. Римського-Корсакова, який виконував твори українських композиторів, зокрема, знамениту «Пісню про рушник» П. Майбороди чи «Віночок із українських пісней» О. Уманця. Зі свого боку, наші виконавці часто беруть участь у концертах в інших регіонах Росії. Щойно отримав подяку від керівника Українського національно-культурного центру «Промінь» у Самарі М. Карпенка «за підтримку в проведенні обласного фестивалю української культури в Самарському районі. Виступ заслуженого артиста України Олександра Круша на фестивалі став вінцем свята!» О. Круш — наш працівник. Широкою популярністю користується Міжнародна хорова капела «Славутич» Культурного центру України в Москві, якою керує співробітник Центру, талановитий митець, заслужений артист України і Росії Олександр Сьомака. Російські артисти-вокалісти, які входять до капели, чудово співають українські пісні, до концертів «Славутича» продумано залучаються оркестрові й танцювальні групи. З успіхом виступає в Культурному центрі й за його межами Українська народна хорова капела м. Москви під керівництвом заслуженого працівника культури України Вікторії Скопенко.

Любителі музики знають, що сольні концерти оперних співаків збирають у Центрі елітну аудиторію. З аншлагом пройшли виступи народних артисток України Марії Стеф’юк, Людмили Юрченко, заслуженої артистки України і Росії, солістки Великого театру Росії Галини Чорноби. До речі, співаки Великого театру — імениті і молоді — часто виступають на нашій сцені. Серед них назву народного артиста Росії Олександра Ворошило, лауреатів міжнародних конкурсів Сергія Мавнукова, Катерину Головльову, Михайла Гужова, Олену Околишеву, Сергія Гайдея... Культурний центр гордиться й тим, що в його концертному залі звучить музика славетних сучасних українських композиторів М. Скорика, Є. Станковича, Л. Дичко, В. Сильвестрова та ін.

Необхідно відзначити, що в приміщенні Всеросійського музичного товариства творчо й плідно працює Український музичний салон, організаторами якого є Комітет громадських міжрегіональних зв’язків Уряду Москви, Всеросійське музичне товариство, Культурний центр України й Об’єднання українців Москви.

На жаль, наша сцена не пристосована до повномасштабного показу театральних спектаклів, але все-таки в Центрі гастролював Львівський державний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької і Житомирський державний український музично-драматичний театр ім. І. Кочерги, Київська театральна майстерня «Сузір’я». Кілька разів свої вистави показував Московський відкритий студентський театр при Комітеті по культурі Уряду Москви. Богдан Ступка разом із сином Остапом зіграли у нас «Записки божевільного» Миколи Гоголя.

Серед нових і цікавих напрямів нашої роботи — творче співробітництво з посольствами й культурними центрами інших держав в Москві. Скажімо, масштабна мистецька акція «Словаччина — Україна: діалог культур» перетворилася на міжнародний фестиваль, в рамках якого відбулося кілька концертів, художніх, книжкових виставок, вечір української поезії, круглий стіл «Україна й Словаччина: мости культурного співробітництва» та інші заходи.

Саме багатогранна творча діяльність нашого колективу дає право сказати, що Культурний центр України в Москві став унікальним осередком української культури, духовності й ментальності. Проте це лише ледь початий край дуже важливої для всієї держави роботи...