Geum.ru

України Любові Богдан Використані також світлини Юрія Безкровного І Віктора Гіржова Культурний центр України в Москві. М.: Олма медіа Групп, 2008. стор. Ця книга

Вид материалаКнига

Содержание


Духовний повпред України в Москві
Подобный материал:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   39

Духовний повпред України в Москві



Десять років тому Уряд Москви та Уряд України підписали угоду про передачу в довгострокову оренду українській державі два житлових будинки по вул. Арбат, буд. 9 з наступною реконструкцією та розміщенням у них Культурного центру України в Москві (з 2001 року будівля Центру викуплена і є власністю України).

Обидві сторони дивилися далеко вперед, розуміючи, що майбутнє сусідніх незалежних держав неможливе без поглиблення дружніх відносин. Тим більше, що вирішено було зберегти на Старому Арбаті одне з його самих привабливих місць — магазин «Українська книга», який знаходився у будинку № 9 з початку 30-х років. Він магнітом притягував московських інтелектуалів, у яких ніколи не згасав щирий інтерес до української літератури, поезії... А для тих, хто був родом з України, цей куточок старої Москви завжди нагадував про Батьківщину. Народний артист України та Росії Олександр Голобородько розповідав мені, як частенько приходив сюди за книгами улюблених українських авторів.

На початку 1998 року була підписана угода між Міністерством закордонних справ Росії та Міністерством культури і мистецтв України, яка регламентує діяльність інформаційно-культурних центрів. Цей документ визначав певні концептуальні орієнтири в організації роботи Культурного центру України, націлював його співробітників на якнайшвидше вирішення питань, пов’язаних з презентацією у Москві українських театрів, музичних колективів, провідних виконавців, проведенням художніх та книжкових виставок, передбачав участь Центру в розробці та реалізації довгострокових міждержавних програм в галузі розвитку гуманітарних, науково-технічних, інформаційних зв’язків.

Після офіційного відкриття Культурного центру в листопаді 1998 року була відновлена робота книгарні, почали функціонувати курси української мови, серед гостей Центру все частіше стали з’являтися відомі українські та російські поети, письменники, композитори, художники, вчені, політики, діячі науки та культури. Московському глядачеві був запропонований для огляду й осмислення широкий пласт досягнень національної культури незалежної України, що інтенсивно оновлюється.

Уже на перших порах у москвичів та гостей російської столиці з’явилася можливість побачити акварелі та малюнки Тараса Шевченка, зустрітися з відомими українськими композиторами Євгеном Станковичем, Мирославом Скориком, почути виступи кращих солістів Національної опери України, побувати на гастролях українських театрів, на концертах блискучих камерних оркестрів, відомих українських хорових колективів тощо.

Покликаний виконувати культурно-освітню функцію, усіляко зміцнювати міжнародний авторитет України в Російській Федерації, сприяти консолідації української діаспори, Культурний центр України в Москві зумів за 5 років роботи довести, що він гідно виконує відповідальні задачі. Не буде перебільшенням сказати, що він багато у чому перевершив за більшістю основних показників культурні представництва Франції, Англії, Польщі, Угорщини, Словаччини тощо, які мають багаторічний досвід роботи. Навіть формальні кількісні дані про роботу Культурного центру вражають — 12-13 тисяч відвідувачів за рік, близько 60 концертів, творчих вечорів та спектаклів за сезон, більше 150 заходів протягом календарного року.

Постійно розширюється спектр діяльності Центру, в останні роки був зроблений акцент на поглибленні контактів з Посольством України в Російській Федерації, на науковій діяльності, діловому співробітництві, партнерстві з різними організаціями та відомствами у здійсненні великих культурологічних проектів.

Колектив Центру чуйно реагує на різні культурні та політичні події в Україні та Росії, постійно урізноманітнює форми та методи роботи: від виставок-презентацій економічних досягнень областей та регіонів України до фестивалів українських хорових колективів Російської Федерації, від масштабного проекту «Діаспора» до науково-практичних конференцій та гала-концертів, присвячених важливим історичним і пам’ятним датам у житті української держави тощо.

Головне — постійна активна пропаганда української культури, духовності, самобутності та української мови. До нас приходять тисячі людей, щоб почути рідну мову, насолодитися її мелодикою, поспілкуватися українською мовою зі співвітчизниками. Практично всі заходи продумані так, щоб у них панувала українська мова, особливе значення надаємо святкуванню Дня української писемності та мови.

У Центрі працює інформаційно-довідкова бібліотека, видається щоквартальний бюлетень «Панорама культурного життя України». Відвідувачі читального залу та бібліотеки мають можливість познайомитися з новітніми українськими виданнями, довідковою, історичною, юридичною літературою, підручниками та навчальними посібниками, художніми альбомами, газетами, журналами тощо. За останні два роки кількість книг у бібліотеці зросла у сім разів. У ній працюють багато вчених, діячів культури, звичайні відвідувачі.

Особливої уваги заслуговує співпраця Культурного центру з українськими громадськими організаціями Росії. Їхня кількість безупинно зростає, що свідчить про прагнення росіян з українським корінням долучитися до культури, мови та традицій своїх предків.У наших планах — презентація української організації Республіки Татарстан, зустріч із членами національно-культурної автономії українців Тюмені. За сприяння Міністерства культури Росії на базі Центру української культури та мистецтва Лазаревського району м. Сочі організовано семінар-лабораторію українського народного мистецтва. Щорічно, восени у Лазаревському збираються керівники українських самодіяльних колективів Росії для підвищення своєї кваліфікації, обміну досвідом та творчого спілкування.

Культурний центр співпрацює з регіональними громадськими організаціями Москви, які поєднують вихідців з України за територіальною ознакою, і виявилися дуже привабливими для москвичів, які мають родинні зв’язки з цими регіонами та містами України. Земляцтва опираються на загальні для двох братерських народів культурні цінності, що зміцнюють дух дружби і співробітництва, а головне — сприяють подальшому розвитку економічних та культурних зв’язків.

Розуміючи, що українська культура буде привабливою для москвичів і гостей столиці Росії лише в тому випадку, якщо її представлять кращі з кращих, Культурний центр зробив ставку на високе мистецтво і духовність. Його сцена надана чудовим українським артистам, лауреатам Національної премії ім. Тараса Шевченка, народним артистам України Б. Ступці, М. Скорику, Р. Недашківській, Н. Матвієнко, Б. Которовичу, М. Стеф’юк, І. Пономаренку, М. Гнатюку, М. Дідику, А. Дьяченку, О. Гурецу, Л. Забилястій, Є. Мирошниченко, В. Степовій, Л. Юрченко, Н. Крюковій, А. Паламаренку і багатьом іншим. Тут зіграли свої спектаклі Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка, Львівський академічний драматичний театр ім. М. Заньковецької, Житомирський обласний театр, Львівський театр Бориса Озерова, Київський «Молодий театр», Московський театральний український дует «Двоїна», Київський театр «Сузір’я», українська трупа Московського театру на Перовській.

В орбіту творчих інтересів Культурного центру включені також видатні російські актори і музиканти. У рамках нового проекту «Відомі українці в Росії» торік відбулися творчі вечори відомого кінорежисера, народного артиста Росії Володимира Бортка і народної артистки СРСР Клари Лучко. У наших планах зустрічі з народним артистом СРСР Оскаром Фельцманом, народними артистами Росії Олексієм Петренком, Василем Лановим, композитором Олександром Морозовим, поетом-піснярем Анатолієм Поперечним.

Стало традицією, що в концертних програмах святкових і ювілейних концертів тон задають провідні солісти Національної опери України і Великого театру Росії. Олександр Ворошило, Ірина Журина, Галина Чорноба, Олена Околишева, Сергій Гайдей, Анатолій Зайченко, Михайло Гужов — далеко не повний перелік солістів головної оперної сцени Росії, що виступали в Культурному центрі разом зі своїми колегами з Києва.

У культурних акціях і програмах Центру беруть участь російські драматичні актори, народні артисти Росії Олександр Філіпенко, Олександр Голобородько, Валерій Івченко, Аристарх Ліванов, заслужений артист України Олександр Парра та ін. Неодноразово співав у Центрі народний артист України і Росії Йосип Кобзон.

Усі вони виступають у нас українською мовою тому, що справжнім хазяїном сцени Культурного центру є українське слово, українська пісня. Уже нікого з наших постійних відвідувачів не дивує, що в репертуарі Міжнародної хорової капели «Славутич» Культурного центру України в Москві, що складається переважно з росіян, виконуються, в основному, українські народні пісні і хори українських композиторів. Артисти російського фольклорного ансамблю «Слобода» підготували до відкриття Року України в Російській Федерації українську концертну програму.

Культурний центр України здобув собі славу солідного виставкового комплексу, що ретельно відбирає авторів для формування експозицій. Тим, хто регулярно відвідує виставки в Культурному центрі, вдалося познайомитися з блискучим живописом талановитої кримчанки Валентини Цвєткової, зосередитися на модернізмі й експресіонізмі робіт всесвітньо відомого Миколи Глущенка, зануритися в роздум біля картин незрівнянної Тетяни Яблонської, чия виразна палітра фарб, магічна гра світла і тіні заворожує, будоражить думки...

У Центрі з величезним успіхом були представлені чудові гобелени Людмили Жоголь і Олександра Мединського, довершені композиції класиків українського образотворчого мистецтва Олександра Лопухова, Тетяни Голембієвської, Віктора Шаталіна, Сергія Шишка, Валентина Філатова, Ніни Божко і багатьох інших.

Разом з тим ми піклуємося про талановиту українську молодь. Зокрема, у нас виставлялися театральна художниця Наталя Маховська (Київ), скульптор Ігор Гречаник (Київ), мариніст Сергій Григораш (Феодосія), майстриня розпису по шовку Олена Лапко (Київ) та ін. Не менш двох-трьох разів у році експонуються роботи дитячих студій (Москва, Донецьк, Київ), разом з Міжнародною дитячою галереєю (Москва) торік була успішно проведена виставка дитячого малюнка, у якій брали участь юні дарування з 15 європейських країн.

У Культурному центрі постійно діє книжкова експозиція, що оновлюється не менш одного разу на місяць. Проходять також тематичні книжкові виставки, що знайомлять відвідувачів з науковими працями академічних інститутів і вузів України, новинками поезії і літератури, із друкованою продукцією провідних державних і приватних видавництв. Щорічно зростає перелік українських періодичних видань у довідково-інформаційній бібліотеці Культурного центру. Так що будь-який бажаючий може безперешкодно одержати інформацію про сучасну Україну, її історію і культуру.

Ефективність роботи з пропаганди української наукової, публіцистичної і художньої літератури істотно зросла в рамках нового проекту «Презентація». Наші відвідувачі мають можливість з перших вуст одержати інформацію про найбільш значимі наукові праці, про новинки художньої літератури, про історичні і політичні дослідження, присвячені проблематиці російсько-українських відносин, чи, що не менш важливо, ознайомитися з виданнями, що побачили світ завдяки спільним зусиллям російських і українських авторів...

Діяльність Культурного центру знаходить своє відображення у численних публікаціях в українських і російських періодичних виданнях, у підтримці постійного сайта Центру в мережі Інтернет, у телерепортажах, інтерв’ю, радіопередачах, що висвітлюють різні аспекти його роботи. Про кожну подію, кожну культурну акцію, що проходить у Культурному центрі, у ЗМІ Росії й України постійно надсилаються інформаційні повідомлення...

Орієнтир на розвиток різноманітних форм співробітництва, активну позицію в міждержавних культурних зв’язках, втілився у численних контактах Центру з акредитованими в Москві культурними представництвами інших країн, російськими громадськими організаціями і держструктурами. У цьому контексті можна згадати серію культурних заходів, проведених спільно зі Словацьким культурним інститутом, Польським культурним центром у Москві, Посольствами Австрії і Словенії, Міжнародною асоціацією сприяння культурі тощо.

Особливо варто виділити дві науково-практичні конференції з питань співробітництва Росії й України в сфері інформатизації, організовані і проведені Центром разом з Всеросійським науково-дослідним інститутом проблем обчислювальної техніки й інформатизації, а також російсько-українські зустрічі, присвячені 42-й річниці запуску першого штучного супутника Землі та початку космічної ери. Під прапори цих зустрічей удалося зібрати весь цвіт російської й української аерокосмічної науки, виробництва, керівників великих конверсійних проектів, льотчиків-космонавтів усіх поколінь.

Наївно було б думати, що в нас немає проблем, чи ми не бачимо свої недоліки. Нам хочеться, щоб магазин української книги був багатшим і масштабнішим, щоб курси української мови знайшли всемосковську популярність. Не вистачає грошей на серйозну рекламу наших заходів, на видавничу діяльність, на великі культурологічні проекти, безліч інших ідей і задумів. Однак ми не стоїмо на місці і наполегливо вирішуємо виниклі проблеми.

Підбиваючи підсумки, хочеться звернути увагу на зростаючу роль Культурного центру України в Москві в справі зміцнення культурних зв’язків між Україною і Росією, розвитку діалогу культур двох братерських народів, установлення контактів між творчими і культурно-просвітницькими організаціями.

У тісному співробітництві з Посольством України в Російській Федерації Культурний центр активно сприяє становленню і розвитку партнерських відносин між регіонами і містами України і Росії, налагодженню духовних зв’язків українців Росії з материковою Україною.

Культурний центр України в Москві можна порівняти з ниткою, що зв’язує велике полотно духовного простору двох сусідніх держав. Далеко не все від нього залежить, однак, подібно дипломатичному представництву, Центр упевнено виступає повноважним представником української культури і духовності в Росії, у цій найважливішій іпостасі його значення важко переоцінити.


«Украинские вести» (Москва), листопад 2003 року.