України Любові Богдан Використані також світлини Юрія Безкровного І Віктора Гіржова Культурний центр України в Москві. М.: Олма медіа Групп, 2008. стор. Ця книга

Вид материалаКнига

Содержание


Україна на Старому Арбаті
Подобный материал:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   39

Україна на Старому Арбаті


(Культурний центр України в Москві на початку 2004 року)


Михайло Грушевський, який в 1916—1917 роках жив на Арбаті і працював серед українців у Москві, говорив: «Ми повинні пам’ятати, що представляємо великий народ і зобов’язані представляти його з достоїнством». В цих словах — кредо нашої роботи.

З початку року в Культурному центрі вже відбулося два десятки заходів, його відвідали близько 3 тис. чоловік. Центральне місце зайняло святкування Дня соборності України. Урочистий вечір відкрив радник-посланник Посольства України в РФ, доктор філософських наук Григорій Хоружий. У концерті, присвяченому знаменній даті, взяли участь народні артистки України, лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка Ніна Матвієнко та Неоніла Крюкова, народний кобзар з Черкащини Василь Лютий, лауреат міжнародного конкурсу Олена Кухта, лауреат Всеросійського конкурсу, фольклорний ансамбль «Слобода» під орудою Олега Щукіна, Міжнародна хорова капела «Славутич» Культурного центру України в Москві (художній керівник та головний диригент — заслужений артист України та Росії Олександр Сьомака). У їх виконанні прозвучали українські народні та авторські пісні, поезії Тетяни Майданович, гуморески. Програму концерту завершив український духовний гімн Миколи Лисенка «Боже великий, єдиний».

Було також відкрито книжкову виставку, присвячену 85-й річниці проголошення об’єднання двох українських республік — УНР і ЗУНР в єдину соборну державу — Україну та розгорнуто масштабну експозицію «Нові книги України», що надійшли до нашої інформаційно-довідкової бібліотеки.

В січні в Центрі експонувалася унікальна виставка яскравих творів студентів Київської дитячої академії мистецтв, яку привіз її ректор, народний артист України, академік Михайло Чембержі. Ми домовилися про нові виставки юних авторів, а серед них уже оголошено конкурс на кращий фірмовий знак Культурного центру України в Москві.

Подією стала персональна виставка члена Спілки художників Росії, українця за походженням, випускника Київського художнього інституту (майстерня Тетяни Яблонської), художника-монументаліста Степана Химочки «Україна — ненька моя». В центрі експозиції — історичні полотна козацької доби, мальовничі пейзажі центральної України та Підмосков’я. До речі, цю виставку відвідав голова Національної спілки художників України Володимир Чепелик, який нещодавно був гостем Центру. З ним ми домовилися про те, що деякі студенти випускного курсу Української академії мистецтв будуть ліпити скульптурні портрети безпосередньо для інтер’єрів Культурного центру. Почнуть молоді таланти вже в цьому місяці з портретів Тараса Шевченка і Михайла Грушевського.

Ще про одну зустріч. 19 січня до Культурного центру України несподівано завітала група солістів Черкаського народного хору. Артисти подарували нам веселі колядки та щедрівки. Відразу було прийняте рішення про запрошення хору для участі в святкуванні Дня Конституції України1.

Великий успіх, у тому числі серед творчої еліти Москви, мав вечір

____________________

1 29 червня 2004 року Черкаський народний хор взяв участь в концерті, присвяченому Дню Конституції України.

пам’яті відомого українського кіноактора і режисера Леоніда Бикова, присвячений 75-річчю з дня його народження і 30-річчю виходу фільму «В бій ідуть лише старики». Його вів артист Московського академічного театру ім. В.Маяковського Олександр Макогон. Зі спогадами про Бикова виступили народна артистка СРСР Еліна Бистрицька і народна артистка Росії Євгенія Симонова. З щирою цікавістю присутні слухали двічі Героя Радянського Союзу, генерал-полковника, почесного громадянина Москви Віталія Попкова, який у свій час підштовхнув Бикова до написання сценарію про «співаючу ескадрилью». Виступав і льотчик-космонавт, Герой Радянського Союзу Олександр Лавейкін, батько якого був її командиром.

Так само хвилююче пройшов вечір з циклу «Повернення забутих імен», присвячений пам’яті визначного українського та російського композитора з Рівненщини Всеволода Задерацького. Для виконання творів композитора, ім’я якого на Україні вже стало хрестоматійним, була запрошена лауреат міжнародних конкурсів, студентка Львівської консерваторії Оксана Журко. У вечорі взяв участь син композитора, доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедрою історії музики Московської державної консерваторії ім. П.І. Чайковського, заслужений діяч мистецтв Росії Всеволод Задерацький, який багато років працював у Львівській та Київській консерваторіях.

Уже три роки разом з творчим об’єднанням з естетичного виховання «Музична юність» Комітету з культури м.Москви здійснюємо спільний проект «Юні таланти нового століття», в рамках якого виконуються твори українських і російських композиторів. Коли проходив музичний конкурс серед студентів, кожний з десяти лауреатів обов’язково виконував українську народну пісню. Шедеври світової фортепіанної і скрипкової музики грали посланці України Сергій Сухобрусов, Діана Пасько, Микола Дрозд та ін. В січні дітям був показаний балет «Казка про Золушку та Принца» у виконанні дипломанта конкурсу хореографічних колективів дитячого театру танцю «Мажор».

В рамках проекту «Російські митці та Україна» пройшов вечір пам’яті Миколи Ткаченка — українця за походженням, мистецтвознавця, історика-сходознавця, члена Спілки художників Росії. Своєю діяльністю він активно сприяв пропагуванню досягнень української хореографічної школи, зокрема в Японії. Відбулася презентація книги відомого українського письменника, мовознавця, громадського діяча Бориса Антоненка-Давидовича «Прочитайте после моей смерти» (переклад з української мови Ярини Голуб), випущеної Львівським видавництвом «Каменяр». До 80-річчя від дня народження видатного вірменського та українського кінорежисера Сергія Параджанова в Центрі було показано фільм «Тіні забутих предків», а до 100-річчя Аркадія Гайдара — документальний фільм «Партизанською стежкою Гайдара».

Чималу аудиторію зібрали творчі вечори поета, композитора та співака з Черкащини Геннадія Діброви і заслуженого артиста України, працівника Центру Олександра Круша.

Серед громадсько-політичних заходів відзначу проведення 27 січня установчих зборів Ради земляцтв України в Російській Федерації. В їх роботі взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол України в РФ Микола Білоблоцький, працівники Посольства України в РФ, голови українських земляцтв в м.Москві, представники Урядів РФ та Москви, ділових кіл, відомі діячі науки та культури, зокрема народний артист СРСР Василь Лановий.

Віце-президент НАН України академік Іван Курас назвав нашу установу науково-культурним центром, і в цьому є серйозний резон, бо в нас ведеться дослідницька робота. Зокрема, готується наукова монографія «Михайло Грушевський на Арбаті», щойно в провідному московському видавництві «Олма-Пресс» вийшла в світ українською мовою книга «Прапор України на Арбаті» про роботу Культурного центру України та історію Старого Арбату.

Окремо про масштабний проект «Тарас Шевченко». Нещодавно в його рамках в Центрі відбулася презентація інтернет-порталу «Тарас Шевченко», створеного за підтримки ТОВ «Кобзар» (Україна). На початку лютого цікаво пройшла презентація наукової монографії М.Зимомрі та О.Білоус «Освоение литературного опыта. Преемственность традиции восприятия творчества Тараса Шевченко» (видавництво «Коло», Дрогобич, 2003) за участю доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри Дрогобицького державного педагогічного університету імені І.Франка Миколи Зимомрі.

Зараз ми готуємося до великого урочистого вечора й концерта, присвячених 190-й річниці від дня народження Тараса Шевченка. Запрошуємо до себе директора Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, академіка Миколу Жулинського й директора Національного музею Тараса Шевченка, доктора філологічних наук Сергія Гальченка, а ще — провідних українських артистів, у тому числі лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка. Невдовзі відкриємо також експозицію «Шевченко в народному мистецтві» з фондів Національного музею Тараса Шевченка.

До Шевченкового ювілею у видавництві «Либідь» вийде в світ збірка вибраних поезій Кобзаря «Я так її, я так люблю...» українською та російською мовами, підготовлена Культурним центром України в Москві за підтримки Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. Це видання буде розіслане в організації української діаспори Росії.

Отже, судіть самі, наскільки цікаво, різноманітно й насичено живе Культурний центр України в Москві.


«Культура і життя», 25 лютого 2004 року.