Всеукраїнської науково-практичної конференції (30 жовтня 2009 р.) Київ 2009 ббк 74. 212 Розповсюдження І тиражування без офіційного а 43 дозволу іпк дсзу заборонено

Вид материала

Документы

Содержание Шляхи підвищений ефективності професійного навчання безробітних Особливу увагу необхідно звертати на розвиток трудових ресурсів країни. В соціальній політиці. Маршавін Ю.М. Список літератури

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки України Дніпродзержинський технологічний коледж, 631.81kb.
• Облік І аудит", 050. 104 „Фінанси І кредит", 050. 100 „Економічна кібернетика" Вінниця, 803.77kb.
• Розповсюдження та тиражування без офіційного дозволу хінем заборонено!, 1230.23kb.
• Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
• Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
• Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
• Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали ІІІ, 4064.21kb.
• Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
• Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі», 8512.4kb.
• Матеріали ХVII міжнародної науково-практичної конференції удвох частинах Ч. I харків, 6941.25kb.

Шляхи підвищений ефективності

професійного навчання безробітних

Рівень конкурентоспроможності громадян на ринку праці у певній мірі залежить від ступеня оволодіння ними тією професією, спеціальністю, що користуються попитом на ринку праці. Досягнення цієї мети для безробітних здійснюється завдяки проведенню активної політики зайнятості. Одним із важливих заходів цієї політики є професійне навчання безробітних, що активно впливає на профілактику масового вимушеного безробіття серед різних груп працездатного населення.

Сьогодні ясно те, що враховуючі сучасні умови, які склалися на ринку праці, неможливо вважати ефективним професійне навчання, мета якого не враховує вимог реального сектору економіки, а зміст не зорієнтований на формування знань та навичок, які дозволяють робітнику чи спеціалісту бути конкурентоспроможним та мати значний «упереджувальний» потенціал. В значній мірі це відноситься і до проблеми пошуку ефективних механізмів професійного навчання безробітних, як складової системи професійно-технічної освіти в Україні.

Основною метою профнавчання безробітних є сприяння у працевлаштуванні шляхом отримання ними професії, спеціальності, або удосконалення кваліфікації із спеціальності, професії та підвищення за рахунок цього рівня їх конкурентоспроможності на ринку праці.

Профнавчання включає в себе професійну підготовку безробітних громадян, котрі не мають професії; професійну перепідготовку робітників та спеціалістів за новими професіями і спеціальностями; підвищення кваліфікації робітників та спеціалістів. Професійна підготовка безробітних громадян, котрі не мають професії, спрямовується на оволодіння спеціальними знаннями, вміннями та навичками та професіями, користуються попитом на регіональному ринку праці, або ж розраховані на отримання знань з напрямів, що дозволяють безробітному відкрити свою власну справу. Професійна перепідготовка робітників та спеціалістів здійснюється з метою оволодіння спеціальними знаннями, вміннями та навичками за новою професією, якщо їм не може бути запропонована підходяща робота за наявною професією, спеціальністю. Підвищення кваліфікації робітників та спеціалістів спрямовується на розширення і поглиблення їх знань, вмінь та навичок за раніше набутими професіями, спеціальностями відповідно сучасним вимогам науки та техніки, а також на опанування спеціальними знаннями, що сприятиме зайнятості громадян.

Професійне навчання безробітних здійснюється відповідно до Законів України „Про зайнятість населення”, „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття” та “Положенням про порядок надання Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття послуг з питань професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації”.

Характерною рисою суспільного ладу сьогодні є те, що державній монополії на замовлення в сфері професійного навчання прийшли на зміну запити, що надходять безпосередньо від підприємств. Враховуючи це виникла потреба в більш різноманітних та гнучких формах професійного навчання, у тому числі безробітних громадян. Як наслідок, змінились вимоги до видів та форм професійного навчання, рівня підготовки викладачів та майстрів виробничого навчання, якості навчальних матеріалів та навчального обладнання, рівня адміністрування. Саме державна служба зайнятості намагається враховувати все це при організації професійного навчання безробітних.

З метою підвищення ефективності діяльності служби зайнятості -виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття щодо професійного навчання безробітних у відповідності до потреб ринку праці, (замовлення роботодавців) цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та забезпечення збалансованості попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці (за обсягами та напрямами профнавчання). Державним центром зайнятості було розроблено нормативну базу, на основі якої базується організація професійного навчання безробітних громадян, вимоги та можливості якої сьогодні є достатніми при організації роботи з профнавчання безробітних.

Ефективність професійного навчання, як соціально-економічна категорія, повинна бути на постійному контролі діяльності кожного спеціаліста профільних відділів базових центрів зайнятості. І не лише мати на меті раціональне та економне використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а впливати на зміцнення трудового потенціалу України.

Враховуючи те, що професійне навчання безробітних громадян, як дієвий засіб адаптації працівника до динамічних умов ринкової економіки, визнано одним із ключових факторів сучасної політики зайнятості в Україні, службою зайнятості Рівненщини створена певна система з цього напряму роботи. Є позитивні напрацювання з навчальними закладами області, підприємствами, організаціями, установами, щодо залучення їх до процесу професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних. В області створений та успішно працює навчальний заклад служби зайнятості - Рівненський центр професійно-технічної освіти. До професійного навчання безробітних залучаються кращі викладачі та майстри виробничого навчання, висококваліфіковані робітники та спеціалісти.

З метою залучення громади до стратегічного управління навчальним закладом служби зайнятості та побудови ефективних зв'язків із роботодавцями, у Рівненському центрі професійно-технічної освіти створено дорадчий комітет. Такі комітети, до речі, працюють у всіх професійно-технічних навчальних закладах області. Робота цих дорадчих органів сприяє поглибленню зв'язків навчального закладу з роботодавцями, посиленню їх ролі у визначенні стратегії розвитку навчального закладу, підвищенню ефективності професійного навчання безробітних та збільшенню обсягів навчання безробітних за конкретними замовленнями роботодавців, зокрема, за індивідуальною формою.

При організації професійного навчання безробітних пріоритетними с потреби роботодавців, їх замовлення щодо підготовки кваліфікованих робітничих кадрів, а також залучення до профнавчання безробітних жителів сільської місцевості, зорієнтоване на задоволення потреб сільського роботодавця та підвищення конкурентоспроможності мешканців села на ринку праці.

Проблему невідповідності попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці області спеціалісти служби зайнятості вирішують завдяки нарощуванню обсягів роз'яснювально-консультаційної та інформаційної роботи із потенційними роботодавцями про можливості центрів зайнятості щодо підбору та підготовки для них конкурентоздатних та кваліфікованих робітничих кадрів.

З метою забезпечення високого рівня працевлаштування безробітних після закінчення профнавчання проводяться спільні наради у базових центрах зайнятості за участю спеціалістів профільних відділів щодо оперативного вивчення наявних вакансій.

Щомісячно проводиться моніторинг показників працевлаштування осіб, які закінчили навчання за направленнями центрів зайнятості. З метою забезпечення ефективності працевлаштування після профнавчання постійно аналізується ринок праці, враховуються вимоги та замовлення роботодавців. Так, протягом 2008 року кількість укладених базовими центрами зайнятості договорів про співпрацю з роботодавцями досягла понад 1,5 тисячі. У І кварталі 2009 року договори переглянуті та внесені до них відповідні зміни.

Спільна робота з профільними відділами регіонального центру зайнятості з роз'яснення та презентації послуг, які надає служба зайнятості, залишається однією з найефективніших форм інформаційної роботи.

Щорічно 60-70 відсотків безробітних проходять професійне навчання за замовленнями роботодавців. Наприклад, протягом 2008 року проходили професійне навчання за конкретними замовленнями роботодавців 5361 безробітний. Було укладено 1647 договорів на працевлаштування безробітних після закінчення навчання з 1363 підприємствами, організаціями та установами. Закінчили навчання 5109 безробітних, з них 96,0 % працевлаштовано після закінчення навчання, ще 130 випускників курсів працевлаштовані протягом першого кварталу 2009 року. У І півріччі 2009 року професійне навчання за замовленнями роботодавців проходили майже 3,0 тис. безробітних.

Прикладом тісної співпраці між службою зайнятості, навчальним закладом та роботодавцем є багаторічна спільна робота з підготовки кадрів для сільського господарства згідно із договором про співпрацю між обласним центром зайнятості, головним управлінням агропромислового розвитку Рівненської облдержадміністрації та Державним навчальним закладом „Рівненський обласний навчальний центр підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів АПК” щодо організації профнавчання безробітних громадян, які проживають в сільській місцевості, за замовленням сільськогосподарських підприємств різних форм власності.

Згідно з цим договором на замовлення роботодавців лише протягом 2008 року проходили підготовку, перепідготовку та підвищували кваліфікацію 63 електрогазозварники, 174 трактористи - машиністи сільськогосподарського виробництва різних категорій, 87 робітників фермерського господарства, 197 операторів та машиністів (кочегарів) котельні тощо. У 2009 році в цьому навчальному закладі проходило навчання 165 безробітних.

Крім того, на замовлення сільськогосподарських підприємств за різноманітними напрямами проходили навчання ще понад 700 безробітних.

За замовленням КП “Рівнеелектроавтотранс” щорічно організовуємо підготовку водіїв тролейбуса.

У навчальному підрозділі ВАТ „Сарненський завод мостових технологічних конструкцій” організовувалось навчання безробітних за професіями дробильник, грохотник, електрогазозварник, машиніст екскаватора для гірничих підприємств області, а також робітників з металообробки для власних потреб.

Продовжується плідна співпраця з комунальними підприємствами з профнавчання безробітних, які направляються службою зайнятості на робоче місце, пов'язане з обслуговуванням котелень.

Сьогодні в Рівненському центрі професійно-технічної освіти служби зайнятості розроблені анкети та проводиться опитування слухачів та роботодавців про якість організації професійного навчання.

Незважаючи на кризові явища в економіці області, центру професійно-технічної освіти спільно з фахівцями базових центрів зайнятості, вдалося забезпечити у 2008 році загальний показник працевлаштування випускників на рівні 81,9 %. У першому півріччі цього року показник очікується значно вищим, ніж середньообласний.

Варто зазначити, що рівень працевлаштування випускників за пілоткою професією українсько-канадського проекту – верстатник деревообробних верстатів зріс з 92,3 % у 2007 році до майже 100% у 2008 році.

Впровадження у навчальному закладі служби зайнятості досвіду канадських партнерів проекту “Децентралізація управління професійним навчанням в Україні” щодо взаємодії з замовниками робітничих кадрів сприяла значному поглибленню співпраці центру з роботодавцями регіону, її піднесенню на якісно новий рівень, підвищенню ефективності професійного навчання безробітних в цілому.

Протягом минулого року обласним центром зайнятості, управлінням освіти і науки, головним управлінням економіки та інвестиційної політики, спільно з громадською організацією «Волинський ресурсний центр» проводилося дослідження перспектив розвитку галузей економіки у частині прогнозування кадрового потенціалу Рівненської області на 2009-2011 роки.

Ці заходи, що проводяться службою зайнятості Рівненської області безумовно направлені на підвищення ефективності професійного навчання безробітних.

Практика показує, що поєднання індивідуального підходу до безробітного, відповідальність кожного спеціаліста служби зайнятості за кінцевий результат, активна позиція безробітного на ринку праці, зусилля всіх зацікавлених, у тому числі роботодавців – веде до зростання ефективності професійного навчання безробітних.

Основними видами ефективності професійного навчання безробітних є:

• економічна – зростання національного доходу, підвищення продуктивності праці, підвищення якості продукції, зниження собівартості продукції;
  
• соціально-економічна – зайнятість населення, створення нових робочих місць, поліпшення умов праці;
  
• соціальна – стабільність людини на ринку праці, зміцнення загальнолюдських та сімейних відносин, зниження впливу стресових ситуацій на людину, поліпшення добробуту населення.
  

Служба зайнятості сьогодні досягла певних успіхів у соціально-економічній ефективності професійного навчання безробітних.

Що заважає прикладати зусилля в інші види ефективності професійного навчання безробітних, зокрема, в економіці?

Особливу увагу необхідно звертати на розвиток трудових ресурсів країни.

Трудові ресурси – частина населення країни, яка володіє загальноосвітніми та професійними знаннями для роботи в народному господарстві країни, найважливіший елемент економічного потенціалу країни.

Характерною тенденцією структурного складу трудових ресурсів в Україні є збільшення питомої ваги зайнятих у невиробничій сфері. На жаль це не факт високої ефективності виробництва, а навпаки переростання колись індустріальної країни в споживацьку, в сировинний придаток високо індустріальних країн. Сьогодні ринок нашої країни переповнений неякісними товарами, продуктами харчування з інших країн, як наслідок власний виробник залишається осторонь. На багатьох виробництвах існує малопродуктивне, морально і фізично застаріле обладнання. Катастрофічних розмірів набула тіньова економіка, заробітна плата сьогодні не економічне поняття, а політичне. Економічне поняття «мінімальна заробітна плата» є для суб'єктів господарської діяльності як правило встановлення такого розміру оплати праці найманого працівника взагалі. Як правило, переважна більшість вакансій, які подають роботодавці Рівненщини, а також інших областей – з мінімальною оплатою праці. Разом з тим роботодавці очікують від своїх працівників високої кваліфікації і високого рівня компетентності, самостійності і відповідальності, готовності до змін та інновацій, поєднання кількох професій і стирання традиційних відмінностей між ними. В багатьох випадках при оформленні трудових відносин не враховується освітньо-кваліфікаційний рівень претендента на роботу. На обліку перебувають безробітні, які не бажають щось робити для вирішення питання свого працевлаштування. Статус безробітного взагалі влаштовує багатьох. Незадовільним є те, що сьогодні дуже низький загальний освітньо-кваліфікаційний рівень безробітних.

В соціальній політиці.

Політична нестабільність в Україні, наслідки світової економічної кризи нівелюють зусилля державної служби зайнятості щодо поліпшення життя безробітних громадян. Сьогодні технологія обслуговування безробітних громадян не передбачає конкретної відповідальності за конкретний результат. А ним повинен бути не факт прийому на роботу, а факт адаптації на робочому місці, відповідний рівень оплати праці.

Сьогодні зусилля зацікавлених сторін необхідно направити на відновлення мотивації до праці молоді в тому числі безробітної та пропаганди професії робітника серед школярів. Мотивація до праці це не лише проблема служби зайнятості. Загальнодержавна система профорієнтації серед учнів загальноосвітніх шкіл могла б вирішувати це питання. В країні не вирішується питання створення регіональних центрів профорієнтації. Сьогодні лише служба зайнятості намагається вирішувати проблеми професійної орієнтації.

З метою підвищення ефективності професійного навчання безробітних необхідно:

• виробити методику використання державного стандарту професійної освіти в якості структуроутворюючої основи навчально-програмної, методичної та контрольно-аналітичної бази професійного навчання безробітних;
  
• проводити аналіз ринку праці щодо визначення об'ємів та напрямів професійного навчання робітників та спеціалістів в кожному регіоні; враховувати попередній професійний досвід безробітних, їх психологічного стану, схильностей до навчання, можливих напрямів професійної підготовки, потенційної сфери працевлаштування та інше;
  
• практикувати диференціальний підхід до складу навчальних груп;
  
• взаємодіяти з роботодавцями з питань розробки та погодження навчальних планів та програм, організації виробничої практики;
  
• впроваджувати сучасні педагогічні технології професійного навчання дорослого населення;
  
• організовувати професійне навчання безробітних в конкурентоздатних навчальних закладах;
  
• розвивати мережу навчальних закладів служби зайнятості, з метою оперативного реагування на потреби регіонального ринку праці;
  
• впроваджувати в роботу навчальних закладів постійно діючу систему управління якістю навчальних програм;
  
• практикувати оцінку якості навчальних програм слухачами та роботодавцями;
  
• широко впроваджувати модульну систему підготовки кадрів;
  
• підвищити відповідальність працівників служби зайнятості за кінцевий результат - працевлаштування та адаптацію на робочому місці;
  
• вивчати та впроваджувати досвід передових країн з ринковою економікою з питань професійної освіти.
  

Служба зайнятості України має достатньо досвіду та засобів впливу для підвищення ефективності професійного навчання безробітних осіб, проте основою вирішення піднятих проблем можуть бути лише системні реформи в економіці.

Маршавін Ю.М.

Айстраханов Д.Д.

м. Київ

Методика оцінки ефективності професійного навчання

клієнтів центрів зайнятості


Важливим засобом сприяння формуванню продуктивної зайнятості в нашій країні є система професійного навчання безробітних. Про її можливості говорить той факт, що за останні 5 років за направленням державної служби зайнятості пройшли профнавчання понад 1 мільйона осіб. Причому, цей напрям активного сприяння працевлаштуванню розвивається дуже динамічно: чисельність громадян, які щорічно проходили таке навчання, збільшилась за 5 років з 184 тис. до 245 тис. чол., а за період із 2000 р. – майже у два рази. Природно, що у зв'язку із загальними інфляційними процесами і зростанням вартості складових навчання це спричиняє ще більш динамічне зростання витрат коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Все це висовує на передній план завдання підвищення ефективності профнавчання клієнтів державної служби зайнятості.

Під ефективністю професійного навчання ми розуміємо співвідношення додаткових економічних і соціальних переваг, що утворюються за рахунок більш повного і продуктивного використання трудового потенціалу осіб, які пройшли професійне навчання, з врахуванням зростання їх власного добробуту, до витрат, що здійснюють державна служба зайнятості, суспільство в цілому на навчання [2, с. 311].

Метою оцінки ефективності профнавчання клієнтів центрів зайнятості, яка потребує розробки певних критеріїв, є:

• виявлення центрів зайнятості та навчальних закладів, в яких досягається найвища ефективність профнавчання, для подальшого вивчення, узагальнення та поширення досвіду їхньої роботи;
  
• визначення методик, навчальних технологій, інших складових високої ефективності професійного навчання клієнтів центрів зайнятості, перерозподілу на цій підставі матеріальних ресурсів;
  
• визначення особливостей високоефективного навчання різних категорій і прошарків населення, зокрема дорослого населення і молоді, довготривалих безробітних, жінок, інвалідів тощо; найефективніших організаційних форм і методів залучення у програми навчання кожної категорії клієнтів;
  
• врахування при організації профнавчання безробітних андрагогичних методик, дидактичних засобів і навчальних технологій, що використовують навчальні заклади.
  

Аналіз показує, що підрозділи державної служби зайнятості основним критерієм ефективності профнавчання клієнтів традиційно вважають працевлаштування, а показником – частку працевлаштованих після проходження профнавчання. Безперечно, такий підхід є досить обґрунтованим. Проте цей показник, на наш погляд, не дає повного уявлення про ефективність навчання. Відомо, що у програмах навчання приймає участь найбільш активна частина безробітних. Є підстави вважати, що багато хто із таких клієнтів може працевлаштуватися й без професійної перепідготовки. Тому важливим є з'ясування саме питання, чи вплинуло навчання на загальну кількість працевлаштованих? Одним із методів оцінки даної залежності, який доповнює попередній, на нашу думку, є порівняння питомої ваги громадян, які проходили профнавчання, у загальної чисельності тих, що перебували на обліку в центрах зайнятості, і питомої ваги працевлаштованих із числа зареєстрованих клієнтів.

Для з'ясування наявності цієї залежності здійснимо кореляційний аналіз взаємозв'язку зазначеної показників. В якості математичного інструменту аналізу використаємо метод розрахунку коефіцієнта кореляції   добутку моментів Пірсона (r), котрий досить надійно віддзеркалює ступень лінійної залежності між двома множинами будь яких даних [3, с.51]. Відповідно можно записати:

, де

  значення по одному і тому ж регіону питомої ваги громадян, які проходили профнавчання у загальної чисельності осіб, що перебували на обліку у службі зайнятості, і показники питомої ваги працевлаштованих громадян у загальної чисельності осіб, які перебували на обліку в центрах зайнятості, відповідно;

  середні арифметичні значення питомої ваги громадян, що проходили профнавчання у загальної чисельності осіб, які перебували на обліку у службі зайнятості, і питомої ваги працевлаштованих у загальної чисельності осіб, хто перебував на обліку в центрах зайнятості, відповідно;

n   кількість регіонів; Візьмемо у якості об'єкту аналізу вказані дані щодо регіонів України за період: 2000 – 2008 рр.

Результаті розрахунків показують, що коефіцієнти кореляції в цей період коливаються у межах 0,73 – 0,76. Отримані показники свідчать про досить детерміновану залежність загального рівня працевлаштування безробітних від проходження їхньої частки профнавчання. Отже, чим більше питома вага осіб, які проходили навчання у загальної чисельності тих, хто перебував на обліку в центрах зайнятості, тим вище загальний рівень працевлаштування клієнтів центрів зайнятості.

Але даний висновок не враховує реальних можливостей державної служби зайнятості нести відповідні витрати на профнавчання, адже ніколи не буде можливості направлення на навчання більшості клієнтів (до речи, цього й не можна робити). Отже, важливим завданням є не тільки збільшення обсягів навчання, але й використання засобів, що забезпечують найбільший вплив на ефективність профнавчання.

Багаторічний аналіз показує, що ефективність профнавчання безробітних визначають три групи чинників [1, с. 6]:

– організаційні чинники, пов'язані з визначенням професій для навчання;

– соціально-психологічні чинники стосуються формування у безробітних мотивації професійного навчання;

– навчально-технологічні чинники включають все, що безпосередньо визначає якість навчального процесу: викладацький склад навчального закладу, методичне забезпечення, навчальні технології.

На думку авторів, при всієї важливості і багатоманітності визначених факторів домінуюче значення для підвищення ефективності профнавчання безробітних має вибір професій, за якими здійснюється навчання. Це повинні бути професії (спеціальності), які одночасно відповідають таким вимогам: користуються попитом і відповідають сучасному етапу науково-технічного прогресу, надають працівнику можливості одержання гідної заробітної плати; мають перспективу – гарантують їх володарю сталу і високооплачувану зайнятість в майбутньому.

До організаційних чинників ефективності навчання безробітних також відноситься визначення доцільності і передумов залучення у програму навчання саме даного безробітного в конкретних умовах місцевого ринку праці. Зараз, на жаль, мають місце випадки, коли центри зайнятості залучають безробітних до програм професійного навчання без врахування того, чи вичерпані звичайні (і більш дешеві) заходи щодо підбору йому роботи, і без з'ясування питання, чи зможе людина працевлаштуватися без перенавчання. Такий підхід створюватиме умови як для виникнення надлишкових витрат коштів, так і дестимулюючого ефекту цих заходів для частини безробітних, яка надає перевагу навчанню, а не працевлаштуванню.

Для використання другої групи чинників, спрямованих на формування у безробітних мотивації професійного навчання велике значення мають методи їх психологічної підтримки. Це пояснюється тим, що значна частина безробітних знаходиться в стані розгубленості, емоційного стресу. Вагомим засобом психологічної підтримки безробітних є формування у них впевненості в власних силах. В деяких навчальних закладах цьому присвячується окремий навчальний модуль тривалістю від одного до шості занять. Відповідно до інших методик, які поділяє і автор, завдання психологічної підтримки вирішуються "попутно" у процесі всього професійного навчання. Обов'язковим елементом професійного навчання безробітних, як це передбачається Державним центром зайнятості, повинно стати їх навчання методам самостійного пошуку роботи. В ході спеціальних занять безробітні оволодівають методами і прийомами пошуку вільних робочих місць, роботи з джерелами інформації про вакансії, оволодівають технікою спілкування з роботодавцями, прийомами самопрезентації тощо.

Посиленню мотивації навчання сприяє інформування слухачів в процесі навчання про тенденції розвитку професій, по яким здійснюється навчання, роль кожної теми, кожного заняття в досягненні мети навчання. Це допомагає дорослим учасникам навчального процесу підвисити мотивацію не просто до навчання, а до навчання саме за обраною професією, свідомо і цілеспрямовано приймати участь в навчальному процесі.

Використання навчально-технологічної групи чинників має будуватися на чіткому розумінні організаторами навчального процесу особливостей даної категорії його учасників: як дорослих людей, що мають певний життєвий і професійний досвід, сформувалися як особистості, більшість з яких переживає певний стрес в результаті втрати роботи.

Навчання в зрілому віці має ряд істотних відмінностей від ситуації первинного професійного навчання підлітка, зокрема, зниження об'єктивних можливостей засвоєння нових знань і професійних навичок, тому якісні зміни в особистості дорослої людини, пов'язані з освоєнням нової професії, можливі тільки через важкі внутрішні переживання, глибокі кризові колізії. Все це обумовлює надзвичайно ретельне відношення до вибору методики і дидактичних засобів навчання. Аналіз показує, що при навчанні безробітних високий ефект дають наступні педагогічні прийоми і форми проведення занять:

– застосування активних форм навчання. Оскільки доросла людина “тримається” за свої цінності і професійні стереотипи доти, поки на діяльностному рівні не усвідомить необхідність відмови від деяких з них, то вирішення цих задач можливо при застосуванні активних форм навчання. Перш за все таких, як групова робота (у том числі в малих групах¹), створення моделей ситуацій, які можуть виникати в професійної діяльності слухачів, "мозковий штурм", різноманітні методи імітаційно-ігрового моделювання, в тому числі навчання на базі реальних фірм і т.д.;

– занурення, яке припускає інтенсифікацію навчальної діяльності шляхом розширення тимчасових рамок роботи над вирішенням певної реальної або штучно змодельованої проблеми, створення умов для творчої діяльності кожного слухача. Один з прикладів використання такої методики є проведення 3-х денних інноваційних ігор, у процесі яких слухачі, розподілені на декілька підгруп (по 10-12 осіб), працюють над вирішенням однієї, ними визначеної проблеми. Дана методика дозволяє зосередитися винятково на виконанні навчальних завдань і досягти високих результатів у стислий термін;

– використання модульного принципу проектування процесу навчання створює можливість гнучкої побудови та оперативної перебудови моделі навчання з врахуванням попиту підприємств, зміни потреб економіки в працівниках різних спеціальностей, оперативного контролю результатів навчальної діяльності за кожним модулем;

– узгодження комунікативних культур слухачів. Оскільки дорослі люди під час навчання мають різноманітні комунікативні субкультури, що обумовлено їх минулим професійним і життєвим досвідом, необхідно сформувати комунікативну культуру, яка дасть можливість спільній колективній діяльності. Тому важливою умовою підвищення ефективності навчання є проведення групоутворюючих занять, спеціальних тренінгів ділової взаємодії –"тренінгів спілкування" тощо;

– формування у слухачів навичок презентації результатів своєї навчальної діяльності, формалізації результатів навчання. Вони можуть здійснюватися в формі виконання слухачами певних практичних завдань, вирішення яких допоможе їм у подальшої професійної діяльності: розроблення в письмової формі алгоритмів, технологій і програм майбутньої професійної діяльності і т. ін. Наприклад, слухачі, які навчаються за професійним напрямком "Менеджмент малого бізнесу", можуть складати бізнес - плани, розробляти установчі документи фірм, здійснювати їх реєстрацію і т. ін.;

– раціональне сполучення традиційних і нетрадиційних форм і методів проведення занять, що довели свою ефективність. На початкових етапах навчання поряд з лекціями і семінарами, акцент доцільно робити на теоретичному аналізі наукової та навчальної літератури, ситуаційному аналізі, проведенні прямих і непрямих інтерв'ю і бесід, "круглих столів" і дискусії тощо. У ході наступного етапу навчання слід використовувати методи імітаційно-ігрового і рольового моделювання, моделювання елементів і фрагментів майбутньої професійної діяльності, забезпечення інформаційної достатності, занурення, виконання практичних вправ у складі малих груп, відеотренінги, “мозкові штурми” і т. ін.

На діаграмі, зображеної на рис. 1, представлені чинники, які впливають на ефективність навчання безробітних.

Рис. 1. Чинники ефективності профнавчання клієнтів центрів зайнятості.

Із зазначених чинників центри зайнятості та навчальні заклади мають зосереджувати зусилля саме на тих, що дають найвищу ефективність. Саме таки чинники потребують розвитку, концентрації зусиль і ресурсів. Але на сьогодні відсутні методи і методики визначення того, який із чинників надає найбільший вплив на кінцевий результат – працевлаштування клієнтів. Адже йдеться про десятки зазначених та інших чинників, про майже 700 центрів зайнятості, що працюють в різних умовах (з точки зору професійного складу незайнятих громадян, чисельності і професійного складу вільних робочих місць, кількості навчальних закладів, що можуть здійснювати навчання, їх обладнання, викладацького складу, професій і спеціальностей, за якими вони можуть навчати тощо).

Отже, через значну складність об'єкта аналізу, велику кількість і різноманіття чинників автори вважають доцільним використання перш за все методику експертної оцінки вагомості чинників. Причому, слід використовувати як індивідуальні, так і колективні експертні оцінки. Індивідуальні експертні оцінки включають: метод «інтерв'ю», при якому здійснюється безпосередній контакт експерта з фахівцем за схемою «питання – відповідь»; аналітичний метод, при якому здійснюється логічний аналіз прогнозованої ситуації; метод написання сценарію, засно­ваний на визначенні логіки процесу чи явища в часі за різними умовами. Колективні експертні оцінки охоплюють методи: комісій; Дельфі; колективної генерації ідей («мозкова атака»); матричний (метод сценаріїв).

Для обробки надвеликого масиву інформації, що отримуватиметься в результаті, треба відібрати із широкого спектра математичних методів той, що відповідають таким вимогам:

• простота використання;
  
• наочність результатів;
  
• можливість інтерпретації отриманих результатів.
  

Цим вимогам відповідає методика побудови вагових коефіцієнтів чинників ефективності професійного навчання безробітних методом експертних оцінок. В якості критеріальної змінної автори обирають показник «працевлаштування осіб, які перебувають на обліку в центрі зайнятості», оскільки це є результатом ефективної роботи державної служби зайнятості взагалі та системи професійного навчання безробітних зокрема. Чинники, від яких залежить критеріальна змінна, наведені вище. Отже, ми визначили N показників, для яких необхідно розрахувати вагові коефіцієнти.

Далі необхідно сформувати групу експертів із 15-20 чол., перш за все із числа роботодавців, керівників навчальних закладів, досвідчених викладачів, спеціалістів центру зайнятості (М – кількість експертів) і надати кожному з них анкету за формою 1. Анкета може бути як персоніфікованою, так й анонімною.


Форма 1. Опитувальна анкета експерта.

№ п/п	Назва показника	Оцінка (ваговий коефіцієнт показника)
1	Показник 1
2	Показник 2
3	Показник 3
...	...	...
N	Показник N
	ПІБ експерта	Підпис

Оцінка, яку надає кожному чиннику (показнику) кожен експерт – бал важливості показника, який має вимірюватися цифрою від 0 до 10.

Для обробки інформації, що міститься у формі 1 та визначення вагових коефіцієнтів необхідно створити форму 2, яку заповнює окремий фахівець, який підраховує вагові коефіцієнти.

Форма 2. Розрахунок вагових коефіцієнтів.

№ п/п	Назва показника	Оцінка першого експерта	Оцінка другого експерта	...	Оцінка М -го експерта	Середня оцінка всіх експертів	Ваговий коефіцієнт показника
1	Показник 1
2	Показник 2
3	Показник 3
...	...
N	Показник N
						Сума середніх оцінок

Середня оцінка всіх експертів для кожного показника розраховується за формулою:

Середня оцінка дорівнює сумі всіх оцінок для показника поділена на кількість експертів.

Для визначення вагових коефіцієнтів кожного показника необхідно:

• знайти суму середніх оцінок для всіх N показників;
  
• визначити ваговий коефіцієнт за формулою;
  

Ваговий коефіцієнт показника дорівнює 100 помножене на середню оцінку показника та поділене на суму середніх оцінок всіх показників. Отримуємо вагові коефіцієнти для кожного показника, сума яких дорівнює 100.

Таким чином, оскільки статистика за визначеними в роботі чинниками ефективності професійного навчання безробітних відсутня і немає можливості будувати регресійні моделі залежності критеріальної змінної від цих чинників та аналізувати їх, пропонується розраховувати вагові коефіцієнти чинників методом експертних оцінок. Аналіз вагових коефіцієнтів факторів дасть змогу для кожного регіонального або базового центру зайнятості визначити ті фактори, що найбільш впливають на ефективність професійного навчання безробітних. Це має стати підгрунтям для прийняття управлінських рішень щодо концентрації уваги, зусиль та ресурсів на тому чи іншому чиннику і, нарешті, сприятиме підвищенню ефективності профнавчання незайнятих громадян.

Список літератури

1. Маршавін Ю.М. Підвищення ефективності системи професійного навчання безробітних як чинник забезпечення продуктивної зайнятості.// Актуальні проблеми професійного навчання безробітних. – К.: ІПК ДСЗУ, 2000. С. 3-10.

2. Маршавін Ю.М. Шляхи підвищення ефективності професійного навчання безробітних. Доповідь на науково-практичній конференції "Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання безробітних" 28 вересня 2006 р. // Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання безробітних: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.: ІПК ДСЗУ, 2006. – С. 310-323.

3. Морозов С., Шкарапута Л. Методи математичної статистики.-К.: ІПК ДСЗУ, 1999.  Частина I. - 120 с.

4. Теорія ймовірностей та математична статистика. Дисперсійний аналіз. Експертні оцінки: Метод. матеріали для самостійної роботи для студ. всіх спец. / Львівська комерційна академія / І.М. Копич (уклад.).   Л. : Видавництво Львівської комерційної академії, 2003.   56с. — Бібліогр.: с. 54-56.