Всеукраїнської науково-практичної конференції (30 жовтня 2009 р.) Київ 2009 ббк 74. 212 Розповсюдження І тиражування без офіційного а 43 дозволу іпк дсзу заборонено

Вид материалаДокументы

Содержание


УДК 658. 386 Капченко Л. М. м. Київ
Ключові слова
Постановка проблеми.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Методи дослідження.
Рівень працевлаштування безробітних після закінчення професійного навчання
Аналіз працевлаштування безробітних у 2009 році (за регіонами)
Аналіз результатів
Підсумовуючи, можна зробити такий висновок.
Подобный материал:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   30

УДК 658. 386 Капченко Л. М.

м. Київ


Капченко Р.Л.

м. Севастополь

Інновації у професійному навчанні – ефективна зайнятість безробітних


Анотація: На основі узагальнення наукових поглядів, аналізу документальних джерел та спеціальної літератури, нормативно-правових документів з питань професійного навчання, аналізу досвіду професійного навчання дорослого населення під конкретні потреби роботодавців та практичної діяльності служби зайнятості щодо організації стажування безробітних на підприємствах, в організаціях і установах, результатів анкетування роботодавців і випускників професійно-технічних навчальних закладів та з метою забезпечення стовідсоткового працевлаштування безробітних обґрунтовано необхідність упровадження інноваційної складової професійного навчання − передвипускної виробничої (стажувальної) практики у навчально-виробничий процес в центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.

Ключові слова: передвипускна виробнича (стажувальна) практика, інноваційна складова професійно-практичної підготовки безробітних, технологія професійного навчання, працевлаштування безробітних.

Постановка проблеми. Узагальнення теоретичних досліджень у сфері політики зайнятості, практики формування робітничих кадрів для матеріально-виробничої сфери у країнах з розвиненою та перехідною економікою дозволяють стверджувати, що пріоритетними завданнями в Україні є не тільки забезпечення можливості працевлаштування незайнятих (у відповідності з їх інтересами і вимогами до умов найму і оплати праці), але й сприяння зростанню рівня їх конкурентоспроможності за рахунок якісного професійного навчання.

Вкрай важливим залишається проблема дисбалансу на ринку праці, потребує вирішення питання відповідності якості професійно-кваліфікаційної структури робітничих кадрів потребам виробництв, рівноваги попиту і пропозиції професійних кадрів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз сучасної наукової літератури свідчить, що різноманітним проблемам стосовно зайнятості людських ресурсів і трудового потенціалу, безробітних зокрема, присвячено чимало робіт вітчизняних учених: І.Ф. Гнибіденка, О.А. Грішнової, І.М. Грищенка, О.Д. Гудзинського А.С. Криклій, В.І. Куценко, Е.М. Лібанової, Л.С. Лісогор, Ю.М. Маршавіна, Н.Г. Ничкало, В.Л. Осецького, В.О. Савченка, Ю.І. Саєнка, А.А. Чухна, Л.М. Фільштейна та ін.

Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження й реалізації поставлених завдань у статті використано комплекс методів наукового пізнання. Зокрема, застосовано: абстрактно-логічний – для виокремлення науково-методичного забезпечення аналізу проблем формування робітничих кадрів, зростанню рівня конкурентоспроможності безробітних за рахунок якісного їх професійного навчання при роботі з науковими працями відомих сучасних і класичних учених-економістів; економіко-логістичний – для визначення демографічних передумов та факторів формування робітничих кадрів; емпіричний – при обробці результатів анкетування роботодавців і випускників професійно-технічних навчальних закладів та статистичних даних; теоретичний для аналізу документальних джерел та спеціальної літератури, нормативно-правових документів з питань професійного навчання, аналізу досвіду професійного навчання дорослого населення під конкретні потреби роботодавців та практичної діяльності служби зайнятості щодо організації стажування безробітних на підприємствах, в організаціях і установах, а також методи класифікації і типології, аналізу і синтезу теоретичних джерел для з’ясування напрямів оптимізації організаційно-методичного забезпечення стажування безробітних, експертних оцінок.

Реалізація політики зайнятості на етапі ринкової трансформації спрямована на забезпечення продуктивної зайнятості та попередження стрімкого зростання безробіття шляхом включення в дію ринкових механізмів, що сприяють встановленню динамічної рівноваги попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці. Пріоритетного значення набувають заходи активної політики зайнятості – сприяння повній, продуктивній та вільно обраній зайнятості з метою стимулювання економічного зростання й розвитку, підвищення рівня життя, задоволення потреб у робочій силі та ліквідації безробіття [2].

На нашу думку, активна політика зайнятості, націлена, насамперед, на підвищення рівня конкурентоспроможності незайнятого населення, адаптованості його до структурних змін, скорочення періоду вимушеної незайнятості, завдяки, здійсненню професійної перепідготовки, сприянню розвитку самозайнятості та запобіганню маргіналізації, що поширена в економічно розвинених країнах. І хоча зміст та методи управління програмами цієї політики в різних країнах суттєво різняться, усі вони спрямовані на сприяння стабільній зайнятості, тобто на працевлаштування безробітних, підвищення мобільності робочої сили за рахунок запровадження програм професійної підготовки та перепідготовки кадрів, мінімізацію наслідків тривалого перебування в стані незайнятості.

Не зважаючи на те, що через економічну кризу Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття [4] фінансування витрат на професійне навчання безробітних в останні роки помітно скоротились а кількість осіб, які закінчили навчання значно зменшується, зберігається тенденція до збільшення питомої ваги їх не працевлаштування.



Сформовано за даними Ф2-ПН (працевлаштування) затверджена наказом Держкомстату 31.12.1997р. №120 Додатки Працевлаштування безробітних після закінчення професійного навчання за 2007, 2008, січень-серпень 2009 років.


Рис. 1. Динаміка працевлаштування безробітних після закінчення професійного навчання

Як видно з рис. 1 у січні-серпні 2009 р. на 60,7 тис. осіб проти аналогічного періоду 2007 р. та на 98,4 тис. осіб 2008 року зменшено кількість безробітних, які закінчили професійне навчання.

Зменшується відсоток працевлаштованих безробітних після закінчення професійного навчання, який відповідно становив у 2008 р.   79,9%, січні − серпні 2009 р. 76,2% (таблиця 1).

Таблиця 1

Рівень працевлаштування безробітних після закінчення професійного навчання

№ з/п

Рік

Працевлаштовано (%)

Не працевлаштовано (%)

1

2007

77,7

22,3

2

2008

79,9

20,1

3

2009

76,2

23,8

Сформовано за даними Ф2-ПН (працевлаштування) затверджена наказом Держкомстату 31.12.1997р. № 120 Додатки Працевлаштування безробітних після закінчення професійного навчання за 2007, 2008, січень-серпень 2009 років.

Динаміка чисельності не працевлаштованих безробітних (таблиця 2), які проходили професійне навчання в регіональних навчальних закладах України свідчить про те що, впродовж січня-серпня 2009 року кожен четвертий (23,8%) випускник навчального закладу не зміг працевлаштуватися. Значно більший цей показник у Волинській (42,2%), Рівненській (39,0%), м. Севастополі (37,2%), Чернівецькій (36,0%), Харківській (33,5%), Житомирській (32,0).

Таблиця 2

Аналіз працевлаштування безробітних у 2009 році (за регіонами)

Найменування

Чисельність безробітних, які перебувають на обліку на 01.01.2009 як такі, що закінчили навчання

Закінчили навчання у звітному періоді

Всього
(гр. 1+3)

Працевлаштовані та зняті з обліку на підставі заяви про відмову від послуг служби зайнятості
(з гр. 4)

5/4


(%)

Не праце

влаштовано


(%)

всього

в т.ч. вперше

1

2

3

4

5

6

7

Україна

27019

101980

101859

128878

98190

76,2

23,8

АР Крим

1220

4397

4394

5614

4223

75,2

24,8

Вінницька

370

6039

6039

6409

5781

90,2

9,8

Волинська

917

1880

1878

2795

1593

57,0

42,2

Дніпропетровська

1755

6243

6241

7996

5968

74,6

25,4

Донецька

2965

5734

5706

8671

6363

73,4

26,6

Житомирська

1722

2777

2773

4495

3058

68,0

32,0

Закарпатська

860

2482

2468

3328

2685

80,7

19,3

Запорізька

1514

3894

3894

5408

3747

69,3

30,7

Івано-Франківська

870

1881

1879

2749

1988

72,3

27,7

Київська

1375

3813

3801

5176

3605

69,6

30,4

Кіровоградська

547

4473

4473

5020

4152

82,7

17,3

Луганська

1173

4883

4861

6034

4621

76,6

23,4

Львівська

1111

5429

5425

6536

4630

70,8

29,2

Миколаївська

435

4205

4203

4638

4277

92,2

7,8

Одеська

432

3815

3812

4244

3493

82,3

17,7

Полтавська

874

5009

5006

5880

4822

82,0

18

Рівненська

971

4678

4674

5645

3446

61,0

39,0

Сумська

1183

2472

2470

3653

2882

78,9

21,1

Тернопільська

527

2206

2206

2733

1963

71,8

28,2

Харківська

1345

7470

7464

8809

5858

66,5

33,5

Херсонська

1011

2587

2584

3595

3072

85,5

14,5

Хмельницька

201

4441

4441

4642

4429

95,4

4,6

Черкаська

633

4218

4217

4850

4379

90,3

9,7

Чернівецька

449

1994

1992

2441

1562

64,0

36

Чернігівська

736

2825

2825

3561

2778

78,0

22

м. Київ

1593

1868

1868

3461

2504

72,3

27,7

м. Севастополь

230

267

265

495

311

62,8

37,2

Сформовано за даними Ф2-ПН (працевлаштування) затверджена наказом Держкомстату 31.12.1997р. №120 Додатки Працевлаштування безробітних після закінчення професійного навчання за січень-серпень 2009 років.

Показовим для аналізу працевлаштування безробітних є результати анкетування роботодавців з питань діяльності ПТНЗ [5] та випускників навчальних закладів [6] проведеного протягом 2008-2009 р.р. (зведені у таблиці 3).

Таблиця 3

Аналіз результатів

анкетування замовників робітничих кадрів та випускників ПТНЗ (%)


Рівень

підготовки *

Адаптація

випускників*

Причини

непідготовленості випускників**

Побажання щодо

покращення навчання**

Причини, за яких немає

роботи**

Потреба у взаємодії з підприємствами *

Не відповідає потребам виробництва

Відповідає частково

Відповідає повністю

Закріплення наставників

Зменшених норм виробітку

робота на сучасному обладнанні та за сучасними технологіями

Низький рівень підготовки у ПТНЗ

Не бажають працювати за отриманою професією

Покращити теоретичну підготовку

Покращити практичну підготовку

Недостатньо досвіду

Потрібне подальше навчання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

2,0

25,1

72,9

61,3

14,6

50,5

13,1

52,1

24,3

49,4

5,1

10,7

90,7
* Результати анкетування роботодавців з питань діяльності ПТНЗ (анкетування проведене 2009 р.)

** Результати анкетування випускників ПТНЗ 2008 року (анкетування проведене протягом 2008-2009р.)


Аналіз результатів анкетування свідчить, що кожне друге підприємство (анкетування проводилося на 31,5 тис. підприємствах, де працевлаштовані випускники за 2738 професіями) не надало учням, слухачам у період проходження виробничої практики можливості набути практичних навиків на сучасному обладнанні та за сучасними технологіями. Не проходження виробничої практики на сучасному обладнанні та за сучасними технологіями не сприяло у подальшому адаптації випускників на даному підприємстві.

В той же час кожен четвертий випускник професійно-технічних навчальних закладів (опитано 144,6 тис. випускників, що становить 62,4% від їх загальної кількості) висловив побажання щодо покращання теоретичної підготовки та кожен другий − практичної підготовки.

Не відповідає (2,0%) або відповідає тільки частково (25,1%) потребам виробництва і рівень підготовки майбутніх робітників. Серед причин непідготовленості до роботи на робочих місцях випускники називають не бажання працювати за отриманою професією (52,1%) та низький рівень підготовки у ПТНЗ (13,1%) а серед причин за яких немає роботи   недостатній досвід (5,1%) та потреба у подальшому навчанні (10,7%). В той же час, практично всі підприємства (90,2%), що брали участь у опитуванні висловили зацікавленість у співпраці з навчальними закладами які готують робітничі кадри у тому числі з числа безробітних.

Як зазначалось вище (табл. 3), близько 60% респондентів з числа роботодавців з метою адаптації випускників закріплювали наставників з числа досвідчених працівників, 14,6% застосовували зменшені норми виробітку, разом з тим майже половина (49,5%) визначили необхідність у покращанні практичної підготовки, особливо на сучасному обладнанні та за сучасними технологіями і що вкрай важливо, на робочих місцях безпосередньо на підприємстві. Безперечно, покращання якості професійної підготовки в свою чергу призводить до підвищення рівня працевлаштування, закріплення випускників на робочих місцях, забезпечує формування ефективної зайнятості безробітних.

Враховуючи те, що у Положенні про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах [7], яке є методологічною основою для організації навчально-виробничого процесу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних не обґрунтована можливість отримання слухачами практичних навиків на сучасному обладнанні та за сучасними технологіями, які здобуваються не тільки у майстернях навчального закладу а і на робочих місцях підприємств, організацій, установ (професійним навчанням охоплено близько третини всіх безробітних, що направляються на навчання, питома вага підприємств, організацій, установ у структурі навчально-матеріальної бази становить понад 90%) у робочих навчальних планах та програмах виробничої практики більшістю навчальних закладів не передбачається засвоєння трудових операцій притаманних конкретному підприємству, зміни, що відбуваються у технологічних процесах виробництва, не забезпечується отримання практичних навиків і додаткових професійних компетенцій. Про потребу покращання практичної підготовки висловив кожен другий респондент (табл. 3) з числа випускників навчальних закладів.



Рис. 2 Модель організації передвипускної виробничої (стажувальної) практики у Центрах ПТО державної служби зайнятості


Враховуючи вищезазначене та з метою формування робітничих кадрів для матеріально-виробничої сфери, та сфери послуг, забезпечення якісної професійної підготовки, економії фінансових витрат на професійну підготовку безробітних, виключення необхідності додаткового навчання випускників ПТНЗ на підприємстві, скорочення витрат, пов’язаних з недовикористанням професійно-кваліфікаційного потенціалу робочої сили, унеможливлення відмови замовниками кадрів у працевлаштуванні безробітних та як наслідок зменшення довготривалого безробіття пропонується запровадити інноваційну складову професійно-практичної підготовки (виробничої практики на підприємстві, організації, установі) − передвипускну виробничу (стажувальну) практику, як одну із активних форм професійно-практичної підготовки безробітних під конкретне замовлення роботодавців за програмами професійно-практичної підготовки, зміст яких визначається переліком додаткових завдань та обов’язків, не визначених кваліфікаційною характеристикою професії, модель якої представлена на рис.2.

Підсумовуючи, можна зробити такий висновок.

Запровадження моделі організації передвипускної виробничої (стажувальної) практики у Центрах ПТО державної служби зайнятості зменшить фінансові витрати на професійну підготовку безробітних, приведе у відповідність зміст професійного навчання потребам ринку робочої сили, підвищить адаптацію випускників навчальних закладів, зокрема Центрів ПТО державної служби зайнятості до змін в умовах сучасного виробництва.

Література:

1. Гнібіденко І.Ф. Ринок освітніх послуг і ринок праці: взаємодія і вплив на професійне навчання та профорієнтацію населення. // Ринок праці та зайнятість населення. – К. : ІПК ДСЗУ, 2008. – 55с.

2. Капченко Р.Л. Активна політика зайнятості як фактор формування робітничих кадрів. // Ринок праці та зайнятість населення.–К. : ІПК ДСЗУ, 2008. – С. 49 52

3. Ринок раці України у 2007 році : аналіт. стат. зб. – К. : Держ. центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики. – 299с.

4. Положення про порядок надання Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття послуг з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації (затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України 13 лютого 2001 р. № 53/59)

5. Результати анкетування роботодавців з питань діяльності ПТНЗ (анкетування проведене протягом 2009 року) Режим доступу : ссылка скрыта

6. Результати анкетування випускників ПТНЗ 2008 року (анкетування проведене протягом 2008-2009р.) Режим доступу : ссылка скрыта

7. Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах (затверджено наказом МОН України від 30.05.2008 р. № 419).