Всеукраїнської науково-практичної конференції (30 жовтня 2009 р.) Київ 2009 ббк 74. 212 Розповсюдження І тиражування без офіційного а 43 дозволу іпк дсзу заборонено

Вид материала

Документы

Содержание Дані щодо професійного навчання безробітних на робочих місцях ПОУ за індивідуальними планами та програмами Професійне навчання безробітних шляхом КЦП і стажування Динаміка рівня охоплення безробітних громадян професійним навчанням у Миколаївській області в 2000-2008 рр. Динаміка працевлаштування безробітних після закінчення професійного навчання безробітних на Миколаївщині в 2006-2008 рр. Базисний темп зростання Базисний темп зростання Базисний темп зростання Базисний темп зростання Базисний темп зростання Базисний темп зростання Динаміка витрат коштів на реалізацію програми Абсолютне базисне відхилення показника, +/

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки України Дніпродзержинський технологічний коледж, 631.81kb.
• Облік І аудит", 050. 104 „Фінанси І кредит", 050. 100 „Економічна кібернетика" Вінниця, 803.77kb.
• Розповсюдження та тиражування без офіційного дозволу хінем заборонено!, 1230.23kb.
• Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
• Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
• Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
• Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали ІІІ, 4064.21kb.
• Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
• Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі», 8512.4kb.
• Матеріали ХVII міжнародної науково-практичної конференції удвох частинах Ч. I харків, 6941.25kb.

Бичкова О.О.

Кладова О.В.

м. Луганськ

Особливості професійного навчання безробітних

як дорослого населення

Перед сучасною теорією і практикою навчання стоїть завдання осмислювання процесу розвитку освітнього потенціалу дорослої людини, її можливостей у реалізації цілей та змісту безперервного професійного навчання, що є предметом теорії навчання дорослих – андрагогіки.

У Гамбурзькій декларації про навчання дорослих, прийнятою п'ятою Міжнародною конференцією щодо навчання дорослих, яка проходила 14-18 липня 1997 р., саме освіта дорослих названа одним із ключів, що відкривають двері в XXI сторіччя. У документі відзначалося, що мета освіти молоді й дорослих, що триває протягом всього життя, полягає у розвитку самостійності й відповідальності у людей і громад, зміцненні здатності адаптуватися до перетворень, що відбуваються в економіці, культурі й суспільстві в цілому, а також у сприянні співіснуванню, терпимості, усвідомленій і творчій участі громадян у житті їх громад, іншими словами, у забезпеченні того, щоб люди і громади могли самі визначати свою долю і в такий спосіб вирішувати завдання, які стоять перед ними. Надто важливо, щоб у підходах до навчання дорослих ураховувалися такі аспекти, як спадщина, культура, цінності й попередній досвід, а різні форми втілення в життя цих підходів заохочували й стимулювали активну участь і вираження думки кожного громадянина [4].

З ініціативи Великої Британії, яка у 1992 році провела національний тиждень навчання дорослих, протягом наступних 1993-1999 років такі тижні почали проводити у 28 країнах світу [2].

Велику увагу навчанню дорослих приділяють в Естонії, Росії, Франції. Наприклад, у Таллінні щорічно проводиться тиждень навчання дорослих, у рамках якого у різних освітніх установах міста функціонують більше 50 різних курсів, майстерень, інфоднів, лекцій і презентацій. Протягом тижня можна відвідати курси зі складання документів, необхідних для прийому на роботу, прослухати лекції з народної культури, взяти участь у заняттях, що допомагають зміцнити здоров'я, відвідати курси танців. Також можна навчитися розпису по шовку й порцеляну, ткацькій і столярній справі. Мета тижня - пропаганда принципів навчання, яке триває все життя, а також мотивація дорослих, які займаються своїм навчанням. Як правило, тиждень проводять Міністерство освіти й науки та Естонська асоціація дорослих учнів Andra.

З 2000 року тижні дорослих стали проводити всі країни – члени ООН. У 2000 році був розроблений перший проект "Тижня освіти в Росії" у рамках Міжнародного руху "Гарна школа". Перший Тиждень освіти дорослих проводився у формі Міжнародного пересувного інституту "Санкт-Петербург - Владивосток". Учасники тижня отримали можливість ознайомитися з досвідом роботи більш ніж 100 організацій і навчальних закладів 15 міст у 12 регіонах Росії. Під час зустрічей предметом обговорення були найрізноманітніші проблеми: підвищення кваліфікації й перепідготовка, навчання молодих фахівців і людей "третього віку", жінок, імігрантів тощо. При цьому вдалося скласти уявлення і про різноманіття форм навчання дорослих: від традиційних "круглих столів", лекцій, практикумів - до активно освоюваних андрагогами тренінгів, "мозкових" атак, творчих майстерень, ділових ігор, майстрів-класів. Підтвердилася правильність формування соціального партнерства в галузі освіти дорослих як найбільш ефективного механізму активізації освітньої роботи в регіоні.

В Україні за сприянням Інституту освіти ЮНЕСКО створено Всеукраїнське координаційне бюро Міжнародної громадсько-державної програми "Освіта дорослих в Україні" з метою формування життєвої необхідності дорослих громадян у постійному удосконаленні власної освіти протягом усього життя. У 2000 році з ініціативи Всеукраїнського координаційного бюро розпочата робота з щорічного проведення у нашій країні Міжнародних «Тижнів освіти дорослих».

У рамках проведення IV Міжнародного «Тижня освіти дорослих» в Україні, у вересні 2003 року відбувся круглий стіл «Професійне навчання безробітних: шляхи удосконалення та розвитку» (м. Рахов). У заході брали участь начальники відділів організації профнавчання регіональних центрів зайнятості. У матеріалах круглого столу розглядалися питання впровадження у навчальний процес безробітних дистанційного навчання. Разом з цим, подальшого розвитку цей процес не знайшов.

Дистанційне навчання має свої переваги та недоліки. До переваг у першу чергу можна віднести :

• гнучкість; можливість займатися у зручний для себе час (навіть уночі), у зручному місці та темпі; нерегламентований інтервал часу для засвоєння дисципліни;
  
• модульність та варіативність; можливість з набору незалежних навчальних курсів (модулів) формувати навчальний план, що відповідає індивідуальним чи груповим потребам;
  
• економічність: ефективне використання навчальних площ, тематичних та транспортних засобів, концентроване, уніфіковане надання навчальної інформації та мультидоступ до неї, що скорочує витрати на підготовку фахівців (за підрахунками, в середньому дистанційне навчання на 50 – 60% дешевше традиційного навчання);
  
• технологічність: використання в освітньому процесі новітніх досягнень педагогічної та наукової думки, сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, що сприяють просуванню людини у світовий постіндустріальний простір; відсутність проблем щодо поєднання комп’ютерного обладнання операційних систем;
  
• соціальна рівність: рівні можливості отримання освіти незалежно від місця проживання, стану здоров'я, елітарності та матеріальної забезпеченості того, хто навчається; відносна анонімність комп'ютерного спілкування дозволяє висловлюватися людям, які розгублюються в ситуаціях безпосереднього спілкування, це призводить до того, що оцінювання слухача відбувається тільки згідно його досягнень, без всякого впливу "зовнішніх культурних ознак";
  

• інтернаціональність: експорт та імпорт світових досягнень на ринку освітніх послуг.
  

Недоліками є:

• обмежені технічні можливості та повільні модеми обумовлюють затримки під час передачі звуку, відео та графіки, незважаючи на те, що технології постійно покращуються;
  
• дефіцит довіри до електронних засобів спілкування та навчання: слухачі бажають бачити викладача та спілкуватися з ним "на живу";
  
• слухачі перетворюються у пасивних споживачів занадто структурованих порцій знань. Незважаючи на те, що через Інтернет можна здійснювати активне навчання, деякі користувачі наполягають на тому, що він, так само, як і телебачення, дає тільки пасивні форми навчання;
  
• успішність навчання частково залежить від технічних навичок учнів в управлінні комп'ютером, орієнтування в Інтернет та від вміння впоратися з технічними складнощами;
  
• є ціла низка практичних навичок, які можна отримати тільки при виконанні реальних (а не віртуальних) практичних та лабораторних робіт;
  
• у деяких випадках у сільських районах все ще ускладнений доступ до Інтернет, це стосується і деяких категорій інвалідів;
  
• негативним фактором може бути соціальна ізольованість. Недостатність невербальних взаємодій може заважати спілкуванню; комунікаційні технології приводять до ізоляції тих, хто навчається, слабне контроль зі сторони викладача;
  
• відсів слухачів при дистанційному навчанні вище, ніж при традиційному; наприклад, у різних американських коледжах відсоток відрахованих коливається від 20 до 50%; за оцінками деяких адміністраторів, питома вага тих, хто закінчив повний курс навчання, серед студентів традиційних курсів на 10 – 20% вище, ніж серед студентів дистанційного навчання, це, зокрема, обумовлено причинами, що вказані у попередньому пункті;
  
• менше різних форм навчального процесу та плюралізму поглядів.[5].
  

При організації професійного навчання безробітних, яке повинне бути спрямоване на розвиток їхнього професійного потенціалу, необхідно враховувати принципові особливості дорослих безробітних як суб'єктів навчання.

Сьогодні навчання дорослих безробітних здійснюється в тих же навчальних закладах, у яких навчаються учні, студенти, з використанням тих же форм і методів навчання, які не враховують специфіку дорослої людини – безробітного [3].

Але при організації професійного навчання безробітних, якщо воно спрямоване на розвиток їх професійного потенціалу, слід враховувати дві принципові відмінності:

• безробітні   це в основному дорослі люди, які мають певний життєвий і професійний досвід, сформувалися як особистості;
  
• ця категорія слухачів – не просто дорослі, а люди, більшість з яких переживає певний психічний стрес в результаті втрати роботи та неможливості знайти нову.
  

Насамперед, більшість безробітних, як і дорослих взагалі, сприймає навчання болісно. Воно супроводжується «бар’єрами» сприйняття, оскільки у них вже склалися основні ціннісні орієнтири життя.

До факторів, що сприяють формуванню таких «бар’єрів», належать:

• внутрішня невпевненість, викликана як необхідністю перебудовувати свою діяльність у нових умовах, так і зниженням своєї «професійної самооцінки» в результаті необхідності змінити вид діяльності;
  

• стереотипи професійної діяльності, в результаті впливу яких безробітні мають установку на те, що їм начебто і так усе відомо. Це бар’єр упередження проти нововведень і змін;
  
• втрата раніше сформованих «учнівських» вмінь і навичок, зокрема, пов’язаних з самоосвітою. Звідси невпевненість під час виконання вимог навчального процесу. [6, с.5-6].
  

Тому професійне навчання для безробітних - це ще й шлях подолання актуальних психологічних проблем, засіб виходу зі сформованої й негативно сприйнятої ситуації. Під час навчання безробітних необхідна їх психологічна підтримка, формування активної життєвої позиції, мотивації до праці. Дорослі люди відіграють провідну роль у своєму навчанні, оскільки кожна доросла людина   самостійна самокерована особистість, що прагне за допомогою навчання вирішити конкретну життєву проблему. У процесі навчання доросла людина – рівноправна з учителем, тому традиційні педагогічні методи навчання не можуть створювати оптимальних умов для професійного розвитку. Тому в навчальних закладах державної служби зайнятості широко впроваджуються активні методи навчання: імітаційної гри, рольового моделювання майбутньої діяльності, різні тренінги, «мозкові штурми» тощо. При проведенні цих занять викладачі виконують функції консультантів, керівників, а слухачі - активні суб'єкти навчальної діяльності [3]. Кроком уперед в цьому напрямку стало затвердження наказом Державного центру зайнятості від 10.06.09р. №41 Положення про Методичну раду державної служби зайнятості з питань професійного навчання дорослого населення. Одним з повноважень Ради є саме визначення проблематики наукових досліджень з питань професійного навчання дорослого населення та пропаганда передового досвіду педагогічних працівників та впровадження його в практику роботи.

Істотною базою визначення андрагогічних принципів освіти дорослих є вже порівняно давно доведене в психології положення про те, що розвиток особистості людини, її мислення, засвоєння всіх теоретичних знань і відповідних їм практичних знань і умінь здійснюється лише в активній діяльності. При пасивному відношенні й сприйнятті не можна сформувати ні міцних знань, ні глибоких переконань, ні гнучких умінь (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, В.В. Давидов, П.Я. Гальперін, А.В. Запорожець, В.П. Зінченко, Ю.Н. Кулюткін, А.Н. Леонтьєв, Б.Ф. Ломів, Н.А. Менчинська, З.Л. Рубінштейн, Н.Ф. Тализіна, Д.Б. Ельконін та ін.).

В організації освіти дорослих необхідно дотримуватися основних принципів освіти дорослих, обумовлених андрагогічною моделлю навчання. На відміну від педагогічної моделі навчання, де домінуюче положення займає навчаючий, в андрагогічній моделі навчання провідна роль належить тому, хто навчається. В останні десятиріччя стосовно дорослої людини затверджується позиція як суб'єкта в освітній діяльності, за умови, що він розділяє позитивні цінності суспільства, організації, сприяє реалізації свого потенціалу в цьому напрямку у своїй життєдіяльності [1].

Під час зустрічей фахівців служби зайнятості з викладачами Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Луганського національного аграрного університету, Державного закладу «Луганський інститут праці та соціальних технологій» останні вказували, що навчати дорослих безробітних цікаво, але дуже відповідально. Від слухачів поступає багато запитань, вони знають, що навчаються для успішного працевлаштування, а не заради отримання свідоцтва, тому охоче залишаються після занять, щоб отримати додаткові навички. Разом з цим свої невдачі дорослі безробітні бачать у «поганих викладачах», «незрозумілих методичних матеріалах та підручниках», друзях, які не допомагають. У свою чергу слухачі у своїх анкетах щодо оцінки навчального процесу висловлюють побажання, щоб викладачі обов'язково мали виробничий досвід, вміли знайти підхід до дорослої аудиторії, яка не завжди «здатна все зрозуміти з першого разу», особливо в галузі нових комп’ютерних технологій.

Все вищевикладене визначає необхідність організації навчання безробітних в окремих навчальних закладах, які будують навчальний процес із використанням принципів андрагогіки.

Необхідно забезпечити підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, які здійснюють навчання дорослих людей, у нашому випадку, безробітних. Викладачі повинні навчитися працювати саме з цим контингентом [3].

Позитивні приклади у Європі є. Так, у Франції ще в 1980 році у Паризькому університеті відкрито факультет та затверджено диплом за фахом «Організація та управління професійної підготовки дорослих». Для вступу на цій факультет необхідно мати трирічний стаж роботи, диплом про вищу освіту та бажання спеціалізуватися у даній області, що має підтвердження. Термін навчання на ньому два роки, щорічний прийом – 10 осіб. У процесі навчання головна увага приділяється досконалому вивченню того виробництва, кадри якого збираються навчати у майбутньому слухачі факультету. Отримані знання є основою для подальшого процесу навчання, яке складається з аналізу практичного досвіду та закріплення матеріалу.

Враховуючи процес утворення єдиного внутрішнього ринку країн ЄС, підготовка здійснюється за річним курсом з присвоєнням кваліфікації «відповідальний за професійну підготовку та консультант» та дворічним курсом з присвоєнням кваліфікації «європейський експерт в області професійної підготовки».

В умовах підвищеного попиту на свої послуги профнавчання повинно структуризуватися, а його робітники повинні бути не просто викладачами, а психологами та організаторами, взяти на себе завдання виховання своїх замовників. Поступово в суспільстві складається розуміння необхідності розробки певної політики в галузі профнавчання, тобто виконання профнавчанням політичної функції, що приводить до його перетворення в інструмент управління людськими ресурсами, до створення у структурі державних органів спеціальних посад, які будуть відповідальними за профнавчання тощо [7].

Щорічно в Україні професійним навчанням охоплено понад 220 тисяч дорослих за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Тільки в Луганській області проходять підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації близько 10 тисяч безробітних. Для цієї категорії доцільно:

• ввести наукову експертизу навчально   програмної та методичної документації, передбачити впровадження у навчальний процес активних методів навчання: імітаційних ігор, дискусій, «круглих столів», рольового моделювання майбутньої діяльності, тренінгів, «мозкових штурмів» тощо;
  
• створити Асоціацію навчальних закладів, які здійснюють професійне навчання безробітних;
  
• розглянути можливості використання для підвищення кваліфікації безробітних осіб з вищою освітою дистанційного навчання. Професійне навчання за робітничими професіями потребує навичок, які можливо отримати тільки при виконанні реальних (а не віртуальних) практичних та лабораторних робіт;
  
• за прикладом Франції передбачити в Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України (далі - Інститут) випуск фахівців, які би здійснювали організацію та управління професійною підготовкою дорослих;
  
• здійснювати силами Інституту підвищення кваліфікації викладачів, які займаються професійним навчанням безробітних у навчальних закладах та на підприємствах.
  

Література

1. Андрагогический подход к построению системы профессионального обучения персонала предприятия [Электронный ресурс] / Режим доступа : ссылка скрыта.
   
2. Болтівець С. І. Розвиток освіти дорослих в Україні [Електронний ресурс] / Режим доступу : ссылка скрыта.
   
3. Галицький В. М. Виступ на Круглому столі щодо вдосконалення професійної підготовки робочих кадрів 11.11.2004. [Електронний ресурс] / Режим доступу: ссылка скрыта=
   

30AB65934ABE65282AF695A2DFCBA60B?art_id=30088350&cat_id=3722603

4. Гамбургская декларация об обучении взрослых, принятая пятой Международной конференцией по образованию взрослых, Гамбург, Германия, 14-18 июля 1997 года [Электронный ресурс] / Режим доступа: ссылка скрыта.
   
5. Дистанционное обучение. Достоинства, недостатки, вопросы организации. [Электронный ресурс] / Режим доступа: ссылка скрыта
   
6. Маршавін Ю. М. Підвищення ефективності системи професійного навчання безробітних як важливий чинник забезпечення продуктивної зайнятості населення / Актуальні проблеми профорієнтації та професійного навчання безробітних в сучасних умовах ринку праці», Матеріали науково-практичної конференції, Київ., 2000. – с. 5-9.
   
7. Щекин Г. В. Основы кадрового менеджмента: Учебник. – 5-е изд., стереотип. – К.: МАУП, 2004. – 280с.
   

Борщ А.В.

м. Одеса

Шляхи підвищення ефективності професійного навчання безробітних (з досвіду роботи Одеського ОЦЗ)

Під час соціально-політичних, економічних змін, переходу до ринкової економіки в Україні суттєвих змін зазнала система професійної підготовки кадрів. Установлених взаємозв’язків, які були раніше, між держпідприємствами та професійно-технічними закладами, коли підприємства доводили до відома навчальних закладів кількість робітників, необхідних кожній галузі, та якими саме навичками повинні володіти випускники, майже немає.

За останні роки, коли зростає приватний сектор, в межах ринкової економіки вагомість державних підприємств значно зменшилась. Зайнятість населення вже частіше забезпечують малі та середні підприємства, що значно ускладнює стосунки на рівні „навчальний заклад - підприємство”, тому що роботодавці все частіше висувають диференційовані вимоги до рівня знань та умінь робітника.

Попередні чіткі та впорядковані відносини, що існували з держпідприємствами, не можуть в такому ж вигляді влаштовувати підприємства інших форм підпорядкування.

Відтак, одним серед важливих завдань служби зайнятості сьогодні є забезпечення активної участі у подоланні професійно-кваліфікаційних диспропорцій на ринку праці шляхом організації професійного навчання безробітних, яке сприяє ефективному використанню трудового потенціалу особи, підвищенню її соціальної та професійної мобільності, відіграє важливу роль у підготовці кадрів для структурної та технологічної перебудови галузей економіки, отже, є важливим чинником регулювання ринку праці.

Однак, професійне навчання безробітних як послуга має, так би мовити, посередницький характер, так як задоволення потреб клієнтів здійснюється третьою стороною - навчальними закладами, з якими укладаються договори на професійне навчання безробітних. На жаль, навчальні заклади, в основному, зосереджені на стандартах професійно-технічної та вищої освіти, не завжди мають ліцензії, відповідне кадрове забезпечення і технічне забезпечення для проведення навчання за актуальними професіями, а за рідкісними та специфічними, як правило, взагалі навчання не здійснюється, також навчальні заклади не враховують специфіку навчання дорослого населення. Таким чином, сьогодні існують певні проблеми і у формуванні змісту професійно-технічної освіти. Швидкі зміни, що відбуваються у технологіях, обладнанні, матеріалах, не знаходять своєчасного відображення в змісті кваліфікаційних характеристик та навчальних програмах. А крім того, типові програми не можуть враховувати особливості виробництва конкретних підприємств та технології, які на ньому застосовуються.

В умовах сучасності, коли у виробництві є тенденція постійного, безперервного оновлення технічної бази та продукції, проблема досягнення необхідного кваліфікаційного рівня, необхідного для забезпечення зайнятості не може бути вирішена без залучення роботодавців. Саме роботодавець найбільш гостро реагує на якість освітніх послуг, так як недостатня та невідповідна кваліфікація робітника веде за собою втрати продуктивності на виробництві. Тому необхідне вивчення потреб роботодавців, їх вимог до рівня кваліфікації кадрів, змісту навчання. Професійна компетентність повинна формуватися під робоче місце, замовлення роботодавця.

Таким чином, набуває все більшої актуальності і поширення професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних лише під конкретне замовлення роботодавців, і безпосередньо організація професійного навчання кадрів на виробництві.

<sup>В зв’язку з цим, впродовж останніх років, і особливо на сьогодні, в період кризової ситуації значна увага Одеської служби зайнятості приділяється залученню якомога більшої кількості підприємств, організацій та установ - замовників кадрів до процесу підготовки кваліфікованих працівників, а саме: узгоджується зміст навчальних планів та програм підготовки та підвищення кваліфікації, вносяться відповідні зміни, зазначені роботодавцем. У випадку відсутності сучасної матеріально-технічної бази у навчальному закладі та відповідно підготовлених педагогічних кадрів одним з ефективних шляхів професійного навчання є навчання на виробництві.

Такий підхід в організації професійного навчання є ефективним та доречним, прийнятним як для безробітних, так і для роботодавців. Адже слухачі проходять практичну підготовку на сучасному устаткуванні, беруть участь у виробничому процесі, що враховує їх особливості як дорослих людей, які мають певний життєвий і професійний досвід, сформувалися як особистості.</sup> Професійне навчання на виробництві спрямоване на формування у безробітних високого професіоналізму, майстерності, сучасного економічного мислення, вміння працювати в нових економічних умовах та забезпечення на цій основі високої продуктивної праці і ефективної зайнятості. Завдяки цим формам навчання скорочується період адаптації безробітного на новому робочому місця та знижується плинність кадрів.

<sup>Отже, головним пріоритетом Одеської служби зайнятості є професійне навчання безробітних під конкретне замовлення роботодавців, безпосередньо на майбутньому робочому місці, про що свідчать нижченаведені дані: протягом 2008 року під конкретне замовлення роботодавців навчались понад 7,1 тис. безробітних, на 1,8 тис. більше ніж за аналогічний період 2007 року. Дві третини з них проходили стажування та навчались за індивідуальною формою безпосередньо на виробництві за 176 професіями та спеціальностями. Та найбільшого розвитку відповідна форма навчання досягла у 2009 році, коли з майже 3,4 тис. безробітних, які навчались протягом січня – квітня цього року кожна друга особа опановувала нову професію за індивідуальною формою навчання або підвищувала кваліфікацію шляхом стажування на виробництві безпосередньо на своєму майбутньому робочому місці.

Треба додати, що зацікавленість зазначеними формами навчання є і у роботодавців, про що свідчить їх активне включення в процес організації стажування безробітних. У 2008 році більш ніж 800 підприємств, організацій та установ м. Одеси та області залучались до організації професійного навчання шляхом стажування на робочих місцях і посадах спеціалістів за 176 напрямками ( для порівняння : у 2007 році 638 ПОУ уклали договори за 177 напрямками). За 6 місяців поточного року вже укладено майже 400 договорів з ПОУ за 179 напрямками (див. табл. 1).

Таблиця 1

Дані щодо професійного навчання безробітних на робочих місцях ПОУ за індивідуальними планами та програмами</sup>

Рік	Кількість ПОУ, на базі яких здійснювалось навчання	Кількість напрямків, за якими проводилось навчання
2007	638	177
2008	846	176
2009 I півріччя	397	179

^{Практика свідчить, що саме навчання на базі підприємств є найефективнішим, оскільки слухачі мають змогу працевлаштуватись після отримання професії, навіть у випадку невирішеності питання працевлаштування саме на цьому підприємстві.}

Так, з початку 2009 року, за направленням служби зайнятості у відповідності до потреб роботодавців, навчались „пекарі” на базі КП „Ізмаїл-хліб”, „водолаз” в Біляївській районній організації „Рятування на воді”, „слюсар аварійно - відбудовних робіт” в Придунайському управлінні зрошувальних систем” м. Кілії, „зоотехнік” в Любашівському СВК „Агросвіт”, „різальник цегли та черепиці” на базі Роздільнянського ТОВ „Цегельний завод „Кучургани”, „тракторист-машиніст” на базі Великомихайлівського СВК „Агротехніка” та інші.

Також з метою подолання кадрового дисбалансу на ринку праці ефективною є робота щодо відновлення престижу робітничих професій, яка розпочалась ще в 2006 році. З цього приводу проводиться активна профінформаційна робота з орієнтації населення, особливо молоді, на робітничі професії, до якої залучаються висококваліфіковані працівники, майстри виробництва, ветерани праці. Велика увага в профорієнтаційній роботі служби зайнятості приділяється проведенню різноманітних заходів для випускників загальноосвітніх шкіл з метою сприяння їх професійному самовизначенню, формуванню мотивації у виборі тієї чи іншої професії, що відповідає індивідуальним особливостям молодої людини, потребам суспільства в кадрах і вимогам ринку праці. Для цього проводяться профорієнтаційні семінари, профдіагностичні тестування, професіографічні зустрічі на підприємствах, що мають потребу в певних кадрах. Також з метою здійснення професійної орієнтації, ознайомлення учнівської молоді, батьків, вчителів зі змістом професій, їх вимогами до працівника, шляхами одержання професії та умовами професійного навчання, станом і перспективами ринку праці з початку 2009 року в загальноосвітніх школах м. Одеси в рамках проекту „Живи і працюй в Україні!” встановлено 51 профорієнтаційний термінал.

Впродовж останнього часу Одеська обласна служба зайнятості значно активізувала роботу щодо підвищення ефективності професійного навчання шляхом розширення такої форми професійного навчання безробітних як курси цільового призначення. Цей напрям отримав визнання роботодавців і став широко використовуватися в практиці нашої роботи. Курси цільового призначення є одним із різновидів підвищення кваліфікації безробітних. Метою цих курсів є вивчення безробітними на підприємстві нового обладнання, технологій виробництва, сучасних технологічних процесів, устаткування, виробів, матеріалів, послуг, засобів механізації й автоматизації, що використовуються на виробництві, правил і вимог безпечної експлуатації, технічної документації, ефективних методів організації праці, а також з метою прискореного оволодіння навичками виконання окремих видів робіт на сучасному обладнанні.

Для якої ж частини населення ці курси є оптимальною формою навчання? Насамперед, це сільське населення, тобто особи, які через тривалий термін безробіття потребують підвищення своєї кваліфікації. Більшість з них не мають можливості виїхати на навчання в іншу місцевість, а таке підвищення кваліфікації проводиться на базі місцевих підприємств. Сьогодні в сільському господарстві запроваджуються нові інтенсивні технології, використовуються комбайни та трактори іноземного виробництва, сучасна причіпна техніка, що підвищує вимоги роботодавців до рівня професійної компетентності працівників, які беруть участь у виробництві. В зв’язку з цим в різних районах нашого регіону було організовано підвищення кваліфікації за напрямами: „Сучасні засоби механізації виробничих процесів в овочівництві”; „Використання сільськогосподарської техніки іноземного виробництва”; „Агротехнічні заходи підвищення врожайності овочевих культур”; „Вирощування томатів на крапельному зрошуванні” та інші.

Навчальні програми курсів розробляються спеціалістами служби зайнятості спільно з роботодавцем, безпосередньо замовником кадрів, з врахуванням специфіки конкретного виробництва та технологічних змін, які в ньому відбуваються.

Використання різних видів і форм навчання на виробництві дозволяє підвищити ефективність професійного навчання та оперативно задовольняти потреби підприємств у кадрах, забезпечити відповідність їх кваліфікації та компетенції вимогам роботодавців та конкретного робочого місця. Як результат, після завершення навчання майже 90 % безробітних працевлаштовуються, у відповідності з отриманою професією, що свідчить про переваги саме такого підходу.

Але повністю відмовлятись від навчання в професійно-технічних закладах не варто. Такий шлях підготовки є єдиною формою підготовки працівників для підприємств, які не мають власних потужностей для вирішення питань навчання працівників на робочому місці. В цьому випадку треба лише максимально наблизити підготовку працівників в навчальних закладах до вимог виробництва. Адже найбільша частина навчального процесу належить саме професійно-практичній підготовці. Тому професійний рівень випускника курсів багато в чому залежить від якості організації навчальним закладом виробничої практики слухачів. Саме під час практики слухачі послідовно закріплюють одержані первинні професійні уміння, навчаються використовувати сучасну техніку, механізми та інструменти, набувають потрібних практичних навичок для самостійного і якісного виконання робіт, що забезпечують оволодіння професією та професійну адаптацію в трудових колективах.

Більше 30 професійно-технічних училищ та курсових комбінатів м. Одеси та області співпрацюють зі службою зайнятості, допомагаючи безробітним отримувати нову професію, знаходити своє покликання в житті, незалежно від їхнього віку та попереднього професійного досвіду. Наприклад, дочірнє підприємство навчально-курсовий комбінат „Одесбуд” співпрацює зі службою зайнятості вже понад 15 років. За цей час випустив багато кваліфікованих працівників: електрогазозварників, штукатурів, лицювальників-плиточників, столярів-теслярів, мулярів, стропальників, машиністів кранів, які завжди користувались попитом на ринку праці. В комбінаті працюють висококваліфіковані та досвідчені викладачі, які основну увагу приділяють організації виробничої практики слухачів. Навчально – курсовий комбінат постійно укладає договори з будівельними підприємствами для подальшого виробничого навчання слухачів курсів. Найбільш активно залучаються до навчального процесу такі підприємства як: ООО „Консоль”, ЗАО ПСМО “Одесбуд”, ОАО Одеський металооброблюючий завод, ООО „Прогрес – буд”, ОАО „Стальканат”, ОАО „Припортовий завод”, ПП „Хімтяжмонтаж ООО” та інші. Під час такого навчання роботодавці мають змогу придивитись до практикантів і підшукати робітника для свого підприємства.

Аналізуючи стан та результати організації професійного навчання безробітних в Одеській області можливо дійти висновку, що найбільш ефективними шляхами професійного навчання є індивідуалізовані форми навчання безробітних на виробництві, що дають можливість максимально задовольнити потреби, як громадян, так і роботодавців. Індивідуалізованим має бути і підхід до організації професійного навчання безробітних на замовлення роботодавців. Наближення навчання до умов реального виробництва, залучення роботодавців до розробки навчальних планів та програм дає можливість максимально врахувати їхні потреби.

Підвищені вимоги роботодавців до якості робочої сили виявились саме тією рушійною силою, що сприяє активному пошуку нових стратегій навчання робітничих кадрів. Впровадження інноваційних методів професійного навчання в Україні потребує і оптимізації системи підготовки кваліфікованих робочих кадрів з числа безробітних, розширення традиційного підходу до професійного навчання дорослого населення, забезпечення гнучкості форм і методів його організації, які давали б змогу адекватно реагувати на потребу ринку праці і здійснювати керівництво змістом професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів. А це можливо лише тоді, коли професійне навчання буде орієнтоване на реальні потреби економіки.

Ми вважаємо, що до шляхів підвищення ефективності професійного навчання безробітних в умовах трансформації суспільної системи в Україні доцільно віднести: навчання з урахуванням потреб ринку праці, тісна співпраця з потенційними роботодавцями, впровадження різних форм та методів навчання на виробництві.

Додаток 1

Професійне навчання безробітних шляхом КЦП і стажування




Вонберг Т.В.

м. Київ

Навчання під конкретні замовлення роботодавців як засіб підвищення ефективності професійного навчання безробітних

Значні проблеми, що виникають при реалізації програми професійного навчання безробітних за сприянням Державної служби зайнятості, вимагають трансформації та конструювання адекватних механізмів управління нею з метою підвищення ефективності цієї програми. Разом із тим, динамічність і різноспрямованість впливу багаточисельних чинників, що впливають на ефективність реалізації даної активної програми сприяння зайнятості населення, значно ускладнюють досягнення нею результатів. Цілком очевидно, що така багатопланова проблема постійно знаходиться у полі зору багатьох науковців і практиків. Знайшла вона відображення й в дослідженнях В.І. Герасимчука, О.А. Грішнової, Л.С. Лісогор, Ю.М. Маршавіна, Н.О. Павловської, В.О. Покрищука, В.А. Савченка, І.М. Терюханової тощо. Заслуговують на увагу й праці зарубіжних вчених: А. Дара, В. Кабаліної, О.М. Конюхова, Дж. Клюве, Х. Леманна, Т.М. Малевої, П.Н. Новікова, Д. Прайса, Ф.Т. Прокопова, Ф. Туя, Д. Фритвелла, Е. Хансен, В.В. Шеметова, С. Шмідта та інших видатних дослідників [1, 2, 4].

Незважаючи на різноманітність і різноплановість досліджень із цієї проблеми, необхідно зазначити, що й досі не відпрацьований єдиний дієвий механізм підвищення ефективності професійного навчання безробітних за сприянням служби зайнятості. Особливо гостро постає це питання в умовах наслідків світової фінансової кризи, які вимагають економного та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Зазначене вище й обумовило вибір теми для дослідження.

Очевидно, сьогодні професійне навчання безробітних - це не лише соціальна послуга та ефективний інструмент реагування на потреби ринку праці. Воно є засобом поліпшення конкурентоспроможності громадян, а також підвищення їх соціальної та професійної мобільності.

Необхідно підкреслити, що професійне навчання за сприянням служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має свої суттєві переваги:

• оперативність підготовки кваліфікованих працівників (навчання триває менше шести місяців);
  
• актуальність одержуваної професії на ринку праці регіону;
  
• матеріальна підтримка безробітного (виплачується належна йому матеріальна допомога в період профнавчання за умови відсутності пропусків занять без поважних причин; якщо особа навчається не за місцем проживання, оплачується її проживання в гуртожитку або щоденний проїзд до місця навчання та у зворотному напрямку) [3].
  

Результати впровадження програми професійного навчання безробітних за сприянням служби зайнятості розглянемо на прикладі Миколаївської області. Перш за все відзначимо, що за останні 10 років рівень охоплення безробітних громадян професійним навчанням постійно зростає. Так, якщо в 2000 році цей показник дорівнював 5,2%, то вже у 2008 році він сягнув значення 13,0%, тобто підвищився на 7,8%, або у 2,5 рази (табл. 1). Із врахуванням впливу професійного навчання безробітних на конкурентоспроможність і мобільність останніх, очевидно, що таке підвищення є позитивною складовою.

Разом із тим, важливим є дослідження результатів проведення професійного навчання безробітних, адже високий рівень охоплення не завжди є підтвердженням результативності й ефективності програми. Відповідно до тверджень працівників служби зайнятості, ефективність професійного навчання безробітних визначається рівнем працевлаштування безробітних після його завершення [3].

Таблиця 1

Динаміка рівня охоплення безробітних громадян професійним навчанням у Миколаївській області в 2000-2008 рр.*

Показник	Роки					Абсолютне відхилення показника, +/-
	2000	2005	2006	2007	2008	2008 від 2000	2008 від 2005	2008 від 2006	2008 від 2007
Рівень охоплення безробітних громадян професійним навчанням, %	5,2	7,4	8,7	12,4	13,0	7,8	5,6	4,3	0,6

^*Джерело: Складено автором за даними Миколаївського обласного центру зайнятості України за 2000-2008рр. [5] 

За даними табл. 2 можна стверджувати, що загальна чисельність безробітних, які закінчили професійне навчання за сприянням служби зайнятості, збільшилась з 5264 осіб у 2006 році до 6986 осіб у 2008 році, тобто на 32,7%. При цьому, чисельність працевлаштованих за направленням служби зайнятості та самостійно також збільшилась з 4027 осіб у 2006 році до 6171 осіб у 2008 році, тобто базисний темп зростання склав 153,2%. Позитивною є й тенденція підвищення рівня працевлаштування за направленням служби зайнятості та самостійно після проходження професійного навчання з 76,5% у 2006 році до 88,3% у 2008 році. Разом із тим, значно знизилась чисельність безробітних, знятих з обліку на підставі заяви про відмову від послуг служби зайнятості (з 173 до 97 осіб протягом досліджуваного періоду); чисельність безробітних, знятих з обліку з інших причин (від 496 до 283 осіб за досліджуваний період); чисельність безробітних, які закінчили навчання, але перебувають на обліку в службі зайнятості (від 568 до 435 осіб за досліджуваний період).

Поряд із наявними та очевидними позитивними тенденціями в реалізації програми професійного навчання безробітних, варто звернути увагу на деякі дискусійні питання. Так, виходячи з даних табл. 2, рівень не працевлаштування після проходження професійного навчання становить 23,5% у 2006 році, 14,9% у 2007 році та 11,7% у 2008 році. Інакше кажучи, 1237 осіб у 2006 році, 1002 осіб у 2007 році та 815 осіб у 2008 році після проходження навчання за сприянням служби зайнятості не працевлаштувалися, тобто професійне навчання не принесло очікуваного результату, а отже, кошти служби зайнятості були неефективно витрачені.

Таблиця 2

Динаміка працевлаштування безробітних після закінчення професійного навчання безробітних на Миколаївщині в 2006-2008 рр. *

Показники	Роки
	2006	2007	2008
Загальна чисельність безробітних, які закінчили професійне навчання, осіб	5264	6740	6986
Базисний темп зростання, %	-	128,0	132,7
Чисельність працевлаштованих за направленням служби зайнятості та самостійно, осіб	4027	5738	6171
Базисний темп зростання, %	-	142,5	153,2
Рівень працевлаштування за направленням служби зайнятості та самостійно після проходження професійного навчання, %	76,5	85,1	88,3
Базисний темп зростання, %	-	111,2	115,4
Чисельність безробітних, знятих з обліку на підставі заяви про відмову від послуг служби зайнятості, осіб	173	123	97
Базисний темп зростання, %	-	71,1	56,1
Чисельність безробітних, знятих з обліку з інших причин, осіб	496	413	283
Базисний темп зростання, %	-	83,3	57,1
Чисельність безробітних, які закінчили навчання, але перебувають на обліку в службі зайнятості, осіб	568	466	435
Базисний темп зростання, %	-	82,0	76,6

^*Джерело: Складено автором за даними Миколаївського обласного центру зайнятості України за 2006-2008рр. [5] 


В межах теми дослідження вважаємо за необхідне дослідити рівень цих втрат для служби зайнятості. Так, за даними табл. 3 фактичні витрати коштів на реалізацію службою зайнятості програми професійного навчання безробітних на Миколаївщині у 2006 році склали 3505,9 тис. грн. В 2008 році цей показник збільшив своє значення на 438,1 тис. грн. і дорівнював 3944 тис. грн.

Прості підрахунки дозволяють стверджувати, що в середньому на одного безробітного, який пройшов професійне навчання за сприянням служби зайнятості, витрати коштів у 2006 році сягнули 666 грн., тоді як у 2008 році вони зменшилися на 101 грн. і склали 564,6 грн. Отже, в середньому в 2008 році на організацію професійного навчання 815 безробітних, які після його закінчення не працевлаштувалися, службою зайнятості було витрачено 460149 грн. Проведені розрахунки дозволяють стверджувати, що на сьогодні є значні резерви поліпшення ефективності використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Таблиця 3

Динаміка витрат коштів на реалізацію програми

професійного навчання безробітних*

Показник		Роки
		2006	2007	2008
Фактичні витрати коштів на реалізацію службою зайнятості програми професійного навчання безробітних, тис. грн.	в розрахунку на всіх безробітних, які пройшли професійне навчання за сприянням служби зайнятості	3505,9	3722,2	3944
	Абсолютне базисне відхилення показника, +/-	-	216,3	438,1
	в середньому на одного безробітного, який пройшов професійне навчання за сприянням служби зайнятості	0,666	0,5523	0,5646

^*Джерело: Складено автором за даними Миколаївського обласного центру зайнятості України за 2006-2008рр. [5]

Зазначимо, що ефективність використання коштів на організацію та проведення професійного навчання безробітних передбачає, за нашим переконанням, перш за все працевлаштування останніх на вакантне робоче місце. Звичайно, в деяких європейських країнах професійне навчання безробітних направлено на підвищення конкурентоспроможності і не передбачає обов'язкового працевлаштування. Проте, враховуючи умови, в яких опинилась наша держава, враховуючи проблеми із фінансуванням як активної, так і пасивної політики на ринку праці, автор статті наголошує, що сьогодні професійне навчання має проводитися лише під конкретне замовлення роботодавця, із обов'язковим працевлаштуванням безробітного. Звичайно, запропонований захід суттєво знизить рівень охоплення безробітних громадян професійним навчанням, проте, й підвищить рівень працевлаштування після закінчення професійного навчання безробітних за сприянням служби зайнятості до 100 %.

Зазначена вище пропозиція вимагає певних змін в процесі організації професійного навчання безробітних. На наше переконання, при відборі безробітних для направлення їх на професійне навчання за сприянням служби зайнятості активну участь мають приймати роботодавці, які ще до професійного навчання матимуть змогу попередньо підібрати підходящий персонал (рис.1).  





1

Група безробітних, що направляється на навчання під замовлення роботодавців

2

3

4

5555






Рис. 1. Етапи проходження професійного навчання безробітних за сприяння служби зайнятості.

Література

1. Маршавін Ю.М. Шляхи підвищення ефективності державного регулювання професійного навчання безробітних в умовах сучасного ринку праці // Економіка та держава.   2005. - №6. - С.63-67.
   
2. Прокопов Ф.Т. Безработица и эффективность государственной политики на рынке труда в переходной экономике России. - М.: Экономический факультет МГУ; ТЕИС,1999.   311с.
   
3. Професійне навчання безробітних - ефективний інструмент реагування на потреби ринку праці // Офіційний веб-сайт Державної служби зайнятості України.   Режим доступу: ссылка скрыта. - Заголовок з екрану.
   
4. Профорієнтація населення і професійне навчання незайнятих громадян / В.А. Савченко, Н.О. Павловська, В.І. Герасимчук, В.О. Покрищук. -Кременчук, 1997. - 278 с.
   
5. Ринок праці Миколаївщини у 2008 році: Аналітично-статистичний збірник /Миколаївський обласний центр зайнятості. - Миколаїв. - 2009.