Всеукраїнської науково-практичної конференції (30 жовтня 2009 р.) Київ 2009 ббк 74. 212 Розповсюдження І тиражування без офіційного а 43 дозволу іпк дсзу заборонено

Вид материалаДокументы

Содержание


Перелік використаних нормативно-правових документів
Коляденко Н.В.
Лайтер M.M.
Подобный материал:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   30


Рис. 1. Очікувані наслідки впровадження передвипускної виробничої (стажувальної) практики.


програми збереження і розвитку трудового потенціалу України на період до 2017 року [26].


Перелік використаних нормативно-правових документів:
  1. Закон України “Про зайнятість населення” від 31 березня 1991 року №665/97-ВР.
  2. Порядок формування системи професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки вивільнюваних працівників і незайнятого населення (Постанова КМУ від 24 червня 1991 р. № 46).
  3. Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів (затверджено постановою КМУ від 7 червня 1992 р. № 992).
  4. Типове положення про навчально-курсовий комбінат (центр, пункт) професійного навчання робітників (затверджень наказом Міносвіти і Мінпраці України від 20.05.1993 р. №148/32).
  5. Положення про організацію професійної підготовки підвищення кваліфікації та перепідготовки вивільнюваних працівників і незайнятого населення ( затверджено наказом Міністерства праці України та Міністерства освіти України від 30.06.1994 р.№ 36/206).
  6. Методичні рекомендації щодо розрахунку обсягу навчальної роботи при організації професійного навчання незайнятих громадян ( лист Державного центру зайнятості від 16.06.1995 р. № ДЦ-05-1048, погоджений з Міністерством освіти України).
  7. Концепція професійної підготовки перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення (схвалено постановою КМУ від 1 лютого 1996 р. № 150).
  8. Рекомендації щодо відбору навчальних закладів для професійного навчання незайнятого населення за направленням служби зайнятості (лист ДЦЗ від 18.03.1996 р. № ДЦ-05-444).
  9. Методичні рекомендації щодо здійснення контролю за організацією та проведенням професійного навчання незайнятого населення ( лист ДЦЗ від 05.05.1996 р. № ДЦ-05-711).
  10. Положення про навчальний заклад державної служби зайнятості (затверджено наказом Міністерства праці України від 02.08.1996 р. № 64).
  11. Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами ( затверджено постановою КМУ від 20 січня 1997 р. №38).
  12. Положення про професійно-технічний навчальний заклад (затверджено постановою КМУ від 5 серпня 1998 р. № 1240).
  13. Закон України “Про професійно-технічну освіту” від 10.02.1998 р.
  14. Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту (затверджено Міністерством праці та соціальної політики України і Міністерством освіти України 31.12.1998 р. № 201/469).
  15. Положення про ступеневу професійно-технічну освіту (затверджено постановою КМУ від 03.06.99 № 956).
  16. Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики ( затверджено постановою КМУ від 07.06.99 № 992).
  17. Інструкція про порядок укладання договорів з навчальними закладами, підприємствами і громадянами, які звертаються в державну службу зайнятості, щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації ( затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України 22.07.1999 р. № 120).
  18. Положення про порядок надання Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття послуг з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації (затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України 13 лютого 2001 р. № 53/59)
  19. Типовий договір про навчання, підготовку, підвищення кваліфікації або про надання додаткових освітніх послуг навчальними закладами (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України 11.03.2002р. № 183)
  20. Порядок здійснення підготовки (перепідготовки) незайнятого населення за інтегрованими професіями (лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-193 від 15.04.2002 р.).
  21. Державний стандарт професійно-технічної освіти (затверджено постановою КМУ від 17 серпня 2002 р. № 1135).
  22. Порядок ліцензування освітніх послуг ( затверджено постановою КМУ від 29 серпня 2003 р. № 1380).
  23. Положення про відбір навчальних закладів для організації професійного навчання безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття ( затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України 10.12.2002 р. № 639).
  24. Наказ Міністерства освіти і науки України від 13.04.2004 р. №295 “Про затвердження Типової базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах”.
  25. Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах ( затверджено наказом МОНУ від 30.05.2008 р. № 419).
  26. Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми збереження і розвитку трудового потенціалу України на період до 2017 року (схвалено розпорядженням КМУ від 22 липня 2009 р. N 851-р).


Коляденко Н.В.

Київ

Завдання державної служби зайнятості

щодо організації професійного навчання інвалідів


Процес навчання є одним із основних способів діяльності людини. Однак для осіб, які мають інвалідизуючі захворювання, виникають певні обмеження щодо можливостей професійної самореалізації, що поєднують об’єктивну та суб’єктивну складові (рис.1). Тому запорукою суспільної реінтеграції інвалідів як повноцінних членів соціуму є забезпечення їхньої професійної і трудової реабілітації.



Рис. 1. Обмежені можливості інвалідів щодо їхньої професійної самореалізації

Відповідно до чинного законодавства, завдання професійної реабілітації покладаються на фахівців державної служби зайнятості. Рекомендації щодо професійної реабілітації та працевлаштування інвалідів №168, ухвалені Генеральною конференцією МОП 01.06.1983р., наголошують на необхідності врахування при розробці програм трудової та соціальної інтеграції або реінтеграції інвалідів усіх форм професійної підготовки – професійне навчання, модульне навчання, побутову реабілітацію, навчання грамоті та інші пов’язані з професійною реабілітацією галузі. Згідно цих рекомендацій, забезпечення професійної підготовки інвалідів має покладатись на спеціальні служби професійної реабілітації осіб з обмеженими можливостями. Таким чином, вбачається доцільним ініціювати створення в системі державної служби зайнятості спеціалізованого підрозділу професійної та трудової реабілітації інвалідів. Цей підрозділ більш чітко забезпечував би виконання функцій професійної реабілітації інвалідів, що дозволило б підвищити якість надання інвалідам послуг із професійного навчання та подальшого працевлаштування (рис. 2).



Рис. 2. Складові підвищення якості професійного навчання інвалідів

Реабілітаційна сутність професійного навчання інвалідів досягається завдяки його організації на основі концепції безперервного навчання та підвищення кваліфікації впродовж життя, розвитку соціальної адаптації та професійної компетентності. Формування профілю компетентності осіб з обмеженими можливостями має здійснюватись під конкретні робочі місця та виконання конкретних робочих функцій. Для забезпечення професійної реабілітації інвалідів зміст професійного навчання має також обов’язково враховувати замовлення та вимоги роботодавців. Однак мережа центрів професійної реабілітації інвалідів орієнтована, насамперед, на осіб із високим та середнім ступенем реабілітаційного і трудового потенціалу, тоді як для осіб із низьким реабілітаційним потенціалом, які потребують для вирішення питань їхньої професійно-трудової реабілітації створення спеціальних робочих місць або інших особливих умов, доступність професійного навчання є недостатньою. Поза увагою залишаються, насамперед, потенційно працеспроможні люди з психоневрологічними порушеннями, які серед дорослих інвалідів становлять майже 16%. Незважаючи на збережений інтелектуальний потенціал, вони мають комунікативні проблеми, важко адаптуються до нових умов, однак для них відсутні адекватні та своєчасні психотерапевтичні, реабілітаційні підходи, профілактичні заходи, спеціалізовані навчально-реабілітаційні заклади, відповідні навчальні програми. Діяльність існуючої мережі реабілітаційних центрів професійного навчання спрямована переважно на інвалідів із соматичними захворюваннями, які не мають проблем із самообслуговуванням і спілкуванням. Отже, практично не забезпечується реалізація права осіб із порушеннями психічного здоров’я на здобуття професійної освіти. Психіатрична інвалідність у молодих людей стає на заваді отримання освіти, набуття професійних навичок і досвіду при проходженні спеціальної підготовки. Тому фахівцям служби зайнятості, відповідно до індивідуальної програми реабілітації, складеної МСЕК, треба з’ясувати потреби особи у видах підтримки, які необхідні, щоб продовжити навчання в разі його припинення через хворобу, визначити прогноз щодо подальшого професійного навчання і працевлаштування у кожному конкретному випадку.

Вирішення питань щодо підвищення якості надання інвалідам послуг із професійного навчання та подальшого працевлаштування є важливою функцією працівників служби зайнятості, однак реально досягти успішності реабілітаційного процесу можливо лише при забезпеченні наступності всіх його складових – медичної, соціальної, професійної, трудової.

Можливості досягнення конкурентоспроможності в сучасних умовах ринку праці для інвалідів базуються на дійсній реалізації принципу рівних можливостей, доступності професійного навчання, покращенні якості і ефективності систем освіти і навчання для того, щоб виробити необхідні трудові навички, сприяти їх вдосконаленню, забезпечити інвалідам спроможність працевлаштування. Важливим аспектом є системний підхід, забезпечення наступності між шкільною та професійною освітою і подальшим працевлаштуванням, що потребує партнерської взаємодії всіх відповідних ланок, міністерств, відомств, установ.

Література:
  1. Коляденко Н.В. Забезпечення професійної самореалізації інвалідів на основі системного комплексного підходу до процесу медико-соціальної реабілітації / Н.В. Коляденко // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця.- 2008.-№4(20). − С.64−68.
  2. Патент 29982, Україна, МПК 7 А61Н3/00. Спосіб лікування та медико-соціальної реабілітації людей з обмеженими можливостями / Коляденко Н.В., Ледощук Б.О, Киричук О.В. [та ін.]; заявник і патентовласник − Національний медичний університет імені О.О.Богомольця. − №200707810, заявка 11.07.07, опубліковано 11.02.2008. − Бюл. №3
  3. Коляденко Н.В. Трансформація особистості безробітного в процесі перенавчання / Н.В. Коляденко // Психологія особистості безробітного: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, (Київ, 26 травня 2006 р.). − ІПК ДСЗУ.- 2005.- С. 209-213.
  4. Коляденко Н.В. Роль державної служби зайнятості у забезпеченні реабілітаційного змісту професійного навчання інвалідів / Н.В. Коляденко //Ринок праці та зайнятість населення. − 2008.-№2(16).- С. 41-43.
  5. Коляденко Н.В. Дослідження поведінкових стратегій безробітних /Коляденко Н.В., півень Л.М., Шароварська С.В. // Психологія особистості безробітного: матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, (Київ, 26 травня 2006 р.). − ІПК ДСЗУ.- 2006. − С. 58−62
  6. Коляденко Н.В.Проблеми і перспективи професійного навчання інвалідів в умовах сучасного ринку праці відповідно до вимог Болонського процесу / Н.В.Коляденко, Н.В.Здоровенко // Психологія особистості безробітного: матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції, (Київ, 25 травня 2007 р.). − К.: ІПК ДСЗУ, 2007. − С. 196 − -203.


Лайтер M.M.

м. Рівне