Всеукраїнської науково-практичної конференції (30 жовтня 2009 р.) Київ 2009 ббк 74. 212 Розповсюдження І тиражування без офіційного а 43 дозволу іпк дсзу заборонено

Вид материала

Документы

Содержание Готовність старшокласників до вибору успішної професії Фактори вибору успішної професії Аналіз взаємодії чинників вибору успішної професії із статистичними характеристиками вибірки та показниками професійної готовнос Факторний аналіз показників професійної готовності учасників експерименту. Аналіз взаємодії показників професійної спрямованості із статистичними характеристиками вибірки та чинниками вибору успішної про Вивчення зв’язків обраних напрямків діяльності з певними характеристиками оточуючого середовища. Таблиця 1 Пріоритетність напрямків професійної діяльності у різних регіонах. Аналіз динаміки факторів вибору успішної професії та професійної спрямованості учнів в залежності від ріку навчання. Значення досліджуваних шкал у навчальних групах МЦППВ Значення досліджуваних шкал у навчальних групах ПТУ №45 Адаптація до умов сучасного життя осіб з психічними розладами Олійник Л.В.

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки України Дніпродзержинський технологічний коледж, 631.81kb.
• Облік І аудит", 050. 104 „Фінанси І кредит", 050. 100 „Економічна кібернетика" Вінниця, 803.77kb.
• Розповсюдження та тиражування без офіційного дозволу хінем заборонено!, 1230.23kb.
• Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
• Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
• Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
• Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали ІІІ, 4064.21kb.
• Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
• Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі», 8512.4kb.
• Матеріали ХVII міжнародної науково-практичної конференції удвох частинах Ч. I харків, 6941.25kb.

Мерзлякова О.Л.

м. Київ

Готовність старшокласників до вибору успішної професії

Профорієнтаційний напрямок роботи у навчально-виховному процесі школи є відомим і невідомим одночасно. Відомим, оскільки ця тема постійно хвилює науковців і практиків психолого-педагогічної галузі: адже вибір випускником школи успішної професії та подальше опанування нею складає найважливіший інтегрований результат зусиль педагогів, вихователів, шкільних психологів та інших освітян.

На сучасному етапі існують декілька підходів до розуміння психологічного змісту та механізмів професійного самовизначення учнівської молоді. Цей процес вивчають у зв’язку з життєвими перспективами особистості і плануванням майбутнього (В.І. Журавльов, М.Р. Гінзбург, Є.І. Головаха, А.А. Кронік), розглядають в якості аспекту соціального самовизначення (Т.М. Афанасьєва, Ф.Р. Філіппов, Д.І. Фельдштейн), пов’язують з розвитком особистості, віднайденням особистісного смислу, настановами свідомості (К.А. Абульханова-Славська, Є.О. Клімов, М.С. Пряжніков, М.Х. Тітма, П.А. Шавір). Поширеним є розуміння професійного самовизначення як діяльнісного прояву свідомого суб’єкта, що здійснює життєво важливий вибір – наукові засади такого підходу закладені в роботах Є.В. Єгорової, Н.І. Литвинової, І.П. Манохи, М.В. Папучі, П.С. Перепелиці, Н.А. Побірченко, В.В. Рибалки, Б.О. Федоришина, В.В. Синявського, З.Л. Становських, О.І. Вітковської.

І все ж таки цей напрямок є маловідомим, оскільки мало прогнозованою і непередбачуваною є вся наша загальна життєдіяльність – соціальна, політична, економічна, тощо. Змінюється не лише світ професій, змінюється весь зміст стратегій профорієнтації, адаптації, творчої розбудови власної професійної ситуації кожною особистістю.

При цьому ключовий вибір, який має зробити юна особистість, полягає у обранні персональної життєвої позиції – пристосовуватись або створювати. Розвиваючи ідею С.Л.Рубінштейна про існування двох способів життя, Є.В. Єгорова [1, 295] пропонує розглядати дві моделі професійного самовизначення особистості: адаптивну та рефлексивну. При адаптивному самовизначенні у людини в процесі пошуку професії домінує тенденція до підпорядкування зовнішнім обставинам, наприклад, принцип економії сил, прийняття готових штампів, шаблонів, стереотипів. При використанні рефлексивної моделі професійного самовизначення людина характеризується здатністю усвідомити та оцінити свої потенційні можливості, перспективи особистісного та професійного зростання з урахуванням ціннісних орієнтацій. Поза рефлексією неможлива об’єктивна самооцінка, продуктивне прогнозування, ціннісне ставлення до життя. На жаль, значна частина старшокласників не має змістовної моделі майбутнього, не здатна до рефлексії. Їх позиція: «життя покаже...».

Таким чином, учням потрібна постійно діюча допомога у вирішенні проблем вибору професії. Таку допомогу можуть надати професійні психологи, близькі люди – батьки, ровесники, джерела інформації різного типу. Але найважливішою та найближчою є допомога вчителів, з якими вони постійно контактують у навчально-виховному процесі в школі.

Н.І. Побірченко [2] вперше відносно повно дослідила вікову динаміку особистісної готовності школярів до життя та діяльності в умовах швидкозмінного соціального середовища та експерементально підтвердила, що успішність учнів у навчанні детермінована сформованістю результативної мотивації. Запропоновані Н.А. Побірченко навчальні курси та програми з розвитку економічного мислення учнів та формування у них готовності до підприємноцької діяльності спрямовані на активне формування у старшокласників мотивації досягнення результата, мотивації досягнення успіху [3; 4].

Всеукраїнський проект «Вибір успішної професії» [5], що базується на наукових розробках Н.І.Побірченко, є практичною спробою формування нових засад профорієнтаційної роботи у школі, що узгоджені з концепцією неперервної професійної орієнтації, враховують специфіку мінливого ринку праці, акцентують значущість особистісного потенціалу школярів в процесі їх професійного самовизначення. За розпорядженням МОН України № 699 від 27.07.08 року експериментальну реалізацію проекту розпочато на базі п’ятнадцяти середніх навчальних закладів різних регіонів України. Перші кроки по реалізації проекту вже зроблено. Пропонуємо вашій увазі окремі результати психодіагностики готовності старшокласників до вибору успішної професії, проведеної у жовтні-листопаді 2008 року на базі задіяних у проекті навчальних закладів.

Для психодіагностики готовності старшокласників до вибору успішної професії використано підборку психодіагностичних методик, спрямованих на виявлення таких характеристик учнів: здатність до раціонального мислення (тест на раціональність мислення), їх професійні установки (опитувальник професійних установок підлітків, розробка І.М. Кондакова) і показники професійної готовності (методика ОПГ). Для аналізу використано дані, отримані на виборці старшокласників (635 осіб) – учасників експерименту «Вибір успішної професії» з різних регіонів України: Чернігів (69 учнів), Черкаси (173 учні), Дніпрорудня (86 учнів), Кузнецовськ (26 учнів), Обухів (136 учнів), Славута (100 учнів) Харцизьк (19 учнів). Розподіл вибірки за профілями навчання склався наступним чином: гуманітарно-філологічний (28%), економічний (17%), природничий (5%), юридично-правовий (10%), інфоматико-математичний (10%),універсальний (15%).

Фактори вибору успішної професії (факторізація даних психодіагностики професійних установок та раціональності мислення). Оскільки було виявлено дуже тісні кореляційні зв’язки між показниками методик визначення раціональності мислення та професійних установок підлітків – вирішено провести факторний аналіз даних, отриманих за цими двома методиками. Мета аналізу – отримання факторної структури, яка би пояснювала основні тенденції вибору успішної професії.

Отримана модель містить 4 фактори, пояснює 62% сумарної дисперсії ознак. Вилучені фактори мають такий зміст: фактор 1 - соціально-психологічна залежність (27%): песимістичне ставлення до життя, залежність від загальної думки, ,емоційна зверх реактивність; фактор 2 - віра в себе (14%): висока самооцінка, оптимізм стосовно професійного вибору; фактор 3 - прагнення ідеалу (12%): прагнення досконалості, взаємодопомога, відчуття провини; фактор 4 - розгубленість у профвиборі (9%): раціоналізм професійного вибору, залежність у професійному виборі, нерішучість у професійному виборі.

Таким чином, одним з найвпливовіших чинників вибору успішної професії є така характеристика, як рівень соціально-психологічної залежності учнів. Високий рівень соціально-психологічної залежності супроводжується загальним песимістичним ставлення до життя, проявляється у залежності від загальної думки, супроводжується розбалансованістю, недостатньою саморегуляцією емоційної сфери підлітків та молоді.

Певною протидією негативному впливові соціально-психологічної залежності є такі характеристики, як віра у себе (висока самооцінка, оптимізм стосовно професійного майбутнього) та прагнення ідеалу (прагнення власної досконалості, розвиток партнерства та розвинуте почуття справедливості, совість). В загальній сумі ці показники мають майже такий же вплив на вибір успішної професії, як і показник соціально-психологічної залежності (27%).

На останньому по впливовості місті (9%) є фактор, що характеризує розгубленість молодої людини під час професійного вибору, а саме раціоналізм під час вибору професії, залежність та нерішучість у професійному виборі.

Аналіз взаємодії чинників вибору успішної професії із статистичними характеристиками вибірки та показниками професійної готовності. З метою виявлення ключових тенденцій, які впливають на формування готовності до вибору успішної професії, було проведено порівняльний аналіз чинників вибору успішної професії із статистичними характеристиками вибірки та показниками професійної готовності. Метод аналізу – лінійний регресійний аналіз. За одержаними результатами, найбільш впливовим на готовність до вибору успішної професії серед загального переліку статистичних характеристик вибірки є фактор проживання (місто проведення експерименту) та вплив специфіки навчального закладу: місто проживання впливає перш за все на рівень соціально-психологічної залежності та на прагнення молодих людей до пошуку ідеалу; також з характеристикою прагнення ідеалу тісто пов’язано навчальний заклад, який також впливає на показник розгубленості у виборі професії. Наявна профільність класів пов’язана лише з рівнем розгубленості у виборі професії. Такий чинник вибору успішної професії, як віра у себе, не залежить від статистичних характеристик вибірки.

Факторний аналіз показників професійної готовності учасників експерименту. Для проведення факторного аналізу обрано методи: вилучення факторів – максимального наближення; обертання – метод варімакс-обертання. Вилучені фактори – 6 фактори – пояснюють 90% сумарної дисперсії ознак – цей показник свідчить по високу достовірність одержаної моделі. Вилучені фактори відповідають напрямкам професійної спрямованості, закладеним у методиці ОПГ: технічна спрямованість (46%); природнича спрямованість (16%); комунікативна спрямованість (10%); творча спрямованість (7%); знакова спрямованість (6%). Крім того, останній фактор – фактор невизначеності (5%), свідчить про можливу розгубленість учнів у виборі професійних напрямків. Слід зазначити, що останній фактор – фактор невизначеності – «відтягнув» на себе частину показників спрямованості за кількома напрямками – комунікативним, творчим та знаковим напрямками. По-перше, цим можна пояснити відносно невеликий відсоток навантаження цих напрямків у загальній дисперсії даних; по-друге, саме поява такого фактору свідчить про певну різноплановість професіональної спрямованості у сучасної молоді. Тобто, вузька профілізація за одним з можливих професійних напрямків не відповідає бажанням, спрямуванням сучасних молодих. Адже величезний перелік новоз’явлених професій знаходиться на перетині декількох напрямків – комунікативного, творчого, знакового. Саме ці професії потребують розвинутих навичок працювати з людьми, з інформацією, творчого підходу до власної діяльності. Саме тому є сенс передивитися усталений перелік напрямків професійної спрямованості з урахуванням змін на сучасному ринку праці.

Аналіз взаємодії показників професійної спрямованості із статистичними характеристиками вибірки та чинниками вибору успішної професії. З метою виявлення ключових тенденцій, які впливають на формування готовності до вибору успішної професії та вибір напрямків майбутньої професійної діяльності, було проведено порівняльний аналіз взаємодії показників професійної спрямованості із статистичними характеристиками вибірки та чинниками вибору успішної професії Метод аналізу – лінійний регресійний аналіз. Аналіз показав, що такий чинник вибору успішної професії, як прагнення ідеалу, має тісний зв’язок з комунікативною, творчою та природничою спрямованістю діяльності. Виявлено статистично-достовірний (0,05) зв’язок фактору соціально-психологічної залежності із природничою та знаковою спрямованістю діяльності. Виявлений зв’язок потребує подальшого дослідження для розуміння і подальшої інтерпретації. Обрання учнями технічної спрямованості за результатами аналізу не пов’язано з факторами вибору успішної професії.

Що стосується порівняння напрямків професійної діяльності із статистичними характеристиками вибірки – виявлено високий рівень залежності (0,01) обрання учнями тієї чи іншої професійної спрямованості і від міста проживання, і від навчального закладу, і від профілю класу. Таким чином, зовнішнє середовище великою мірою впливає на обрання учнями певних напрямків майбутньої професійної діяльності.

Вивчення зв’язків обраних напрямків діяльності з певними характеристиками оточуючого середовища. Для більш детального вивчення зв’язків обраних напрямків діяльності з певними характеристиками оточуючого середовища (місто, профіль навчання) було проведено аналіз порівняння середніх ANOVA. Наступна таблиця узагальнює дані аналізу і демонструє розподіл вплив ості напрямків діяльності у представників різних міст, задіяних у експерименті.

Таблиця 1

Пріоритетність напрямків професійної діяльності у різних регіонах.

Місто	Пріоритетні напрямки	Неактуальні напрямки
Київ	комунікативний
Харцизьк	знаковий	технічний
Славута	не визначено
Обухів	не визначено	природничий, знаковий
Кузнецовськ	природничий
Дніпрорудня	фактор невизначеності
Черкаси	не визначено
Чернігів	творчий напрямок	фактор невизначеності

Порівняльний аналіз обрання напрямку діяльності з профілем класу не дав результатів, можливих для узагальненої інтерпретації. Так, природничий профіль навчання вплинув на більш високий рівень показник вмінь за напрямком «Людина –природа»; учні з до профільною підготовкою найбільше обирають напрямки «Техніка» та «Знакова система». Таким чином, наявна профілізація навчання або потребує подальшого дослідження, або є малоефективною для реального розподілу учнів по напрямках майбутньої професійної діяльності.

Аналіз динаміки факторів вибору успішної професії та професійної спрямованості учнів в залежності від ріку навчання. З метою виявлення тенденцій змін факторів вибору успішної професії та професійної спрямованості учнів в залежності від ріку навчання було аналіз порівняння середніх ANOVA, де у якості груп для порівняння виступили різні паралелі навчання (8, 10 та 11). За результатами аналізу тільки за чинником «Розгубленість у виборі професії» виявлена статистично-достовірна розбіжність між представниками різних паралелей (за результати аналізу цей фактор найбільш виражений у учнів 10-х класів). Що стосується профілізації – майже за всіма профілями (окрім комунікативного напрямку) відстежується тенденція зменшення зацікавленості учнів цим напрямком. Цей феномен потребує подальшого вивчення.

Проведений аналіз результатів психодіагностики готовності старшокласників до вибору успішної професії дозволив зробити наступні висновки та надати рекомендації щодо оптимізації профорієнтаційного супроводу старшокласників.

1. Впливовими факторами вибору успішної професії виявлено наступні характеристики: соціально-психологічна залежність, віра у себе, прагнення ідеалу, розгубленість у виборі професії.

Це дає підстави для розробки психолого-педагогічних заходів, які спрямовані:

- зниження рівня соціально-психологічної залежності учнів;

- розвиток віри в себе та власні сили;

- надання профорієнтаційної допомоги учням.

2. Найбільш впливовим фактором готовності старшокласників до вибору успішної професії серед загального переліку статистичних характеристик вибірки є фактор проживання (місто проведення експерименту) та вплив специфіки навчального закладу. В подальшому доцільно дослідити регіональні та специфічно-навчальні характеристики закладів – учасників експерименту: які професії у даному регіоні є найбільш актуальними на ринку праці, як з цим узгоджується (не узгоджується) профілізація навчання; яким чином відбувається профорієнтація учнів на найбільш популярні у регіоні професії, тощо.

3. За результатами дослідження заявлені профілі навчання мало узгодженні з професійною спрямованістю учнів, тому вважаємо за необхідне:

• Відшукати, побудувати нову, наближену до сучасних умов ринку праці, класифікацію професійної спрямованості.
  
• Рекомендувати навчальним закладам будувати профільність навчання в залежності від цієї класифікації та від реального попиту на ринку праці в конкретному регіоні.
  
• Опрацьовувати нові психодіагностичні методики для відстеження динаміки професійної спрямованості учнів, в тому числі із застосуванням лонгітюдного методу.
  

Перелічені напрямки є перспективою наших подальших наукових досліджень.

Література:

1. Єгорова Є.В. Психологічне дослідження професійного самовизначення старшокласників з різним типом усвідомлення проблеми вибору професії. /Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні.: Харків.: ОВС, 2003, с.284-294.
   
2. Побірченко Н.А. Формування особистісної готовності учнів загальноосвітньої школи до підприємницької діяльності / Побірченко Неоніла Антонівна ; АПН України, Інститут педагогіки і психології професійної освіти. — К. : Знання, 1999. — 286с. — Бібліогр.: с. 275-285. — ISBN 966-618-003-0.
   
3. Побірченко Н.А. Людина і праця : навч. посіб. для 10-го кл. / Н.А. Побірченко, О.П. Сергєєнкова, І.В. Підтілок. – К. : Наш час, 2006. – 180 с.
   
4. Побірченко Н.А. Самодіагностика профілю майбутньої професії: Робочий зошит старшокласника / Н.А. Побірченко. – К. : Науковий світ, 2004. – 57 с
   
5. Побірченко Н.А. Успішна професія – як її вибрати: нові підходи до організації професійного самовизначення учнівської молоді. / Н.А. Побірченко О.Л. Мерзлякові – // Психолог – 2009. – № 1 – С.3-7.
   

Моськін С.І.

м. Київ

Психолого-професійна зрілість як умова подолання учнями ПТНЗ безробіття у майбутньому

Педагогічний аспект соціалізації і розгляд з цих позицій проблеми особистісної зрілості — це цілеспрямована підготовка молоді до життя, до виконання основних соціальних функцій, що включає: трансформацію вимог суспільства до молоді в конкретні педагогічні задачі, форми, методи і засоби навчання і виховання; розроблення шляхів підготовки молоді до самостійного життя; психологічну діагностику і вивчення рівня особистісної зрілості.

Так, висвітлюючи проблеми становлення особистості, німецький дослідник Х. Ремшмідт розглядає зрілість як результат завершення процесу дозрівання, визначаючи, що «психосоціально зрілими можна вважати молодих людей, які у значній мірі вирішили вікові задачі розвитку, усвідомили свою відповідальність і соціальний обов’язок, включилися в громадське життя» [5].

Відомий психолог Г. Олпорт характеризував зрілу особистість як таку, що виявляє: здатність брати участь у широкому колі різноманітних діяльностей та радіти ним; самопротяжність (життя не повинно бути прив’язане до безпосередніх потреб та обов’язків, воно має проекцію у майбутнє у вигляді планів і сподівань); теплоту у міжособистісних контактах самоприйняття; реалістичне ставлення до себе (самооб’єктивація) та до зовнішньої реальності, що виявляється у гуморі (який розуміється і в контексті позитивного ставлення до себе) та інсайті (здатності розуміти себе); наявність єдиної життєвої філософії [6].

Складний, суперечливий процес становлення особистості, зазначає Л.А. Анциферова, включає в себе три основні аспекти зрілості: фізичний, соціальний і морально-психологічний та не обмежується якимись певними відрізками часу. Він здійснюється на всіх етапах життєвого шляху людини. «Період зрілості не може розглядатися як кінцевий стан, до якого спрямовано розвиток і яким воно завершується. Навпаки, чим більш зрілою в соціальному і психологічному розумінні стає особистість, тим більше зростає її здатність до подальшого розвитку» [2]. Отже, можна погодитися з Т.Н. Гусєвою, що формування такої якості людини, як зрілість, є тривалим процесом, що відбиває розвиток суб’єкта діяльності до можливості його самореалізації. І оскільки особистість має свої індивідуальні особливості, то зрілість кожної окремої особистості, як і окремих її компонентів, настає неодночасно і глибоко індивідуальна [4].

Б.Г. Ананьєв підкреслював, що «юність належить до зрілості, складає її першу фазу, фазу становлення розумової, емоційно-вольової, громадянської зрілості, утворення не тільки структури характеру, але й власного середовища розвитку» [1].

О.Н. Гундарь відзначає, що соціальна зрілість не дається раз і назавжди, та справедливо вважає, що вона «формується в результаті безупинної єдності виховання і самовиховання» [3]. Тому в педагогічному аспекті зрілість учнів ПТНЗ розглядається скоріше як певна мета професійного навчання і виховання особистості, спрямована на досягнення нею суспільно необхідного рівня розвитку.

Як усяке комплексне, інтегральне явище зрілість складається з окремих компонентів. При цьому як «опорний елемент» найчастіше виділяють професійну, моральну й психологічну зрілість.

Визначаючи досягнення концепції професійної зрілості Д. Сьюпера [7], яким було сформульоване поняття «рівень професійної зрілості» стосовно різних стадій розвитку особистості, вважаємо доцільним і правомірним впровадити термін «психолого-професійна зрілість» учня.

Проведене нами психодіагностичне обстеження полягало в дослідженні психолого-професійної зрілості учнів, психологічним критерієм якого виступив рівень самоактуалізації й розвитку якостей зрілої особистості. Психодіагностичним інструментарієм став «Самоактуалізаційний тест»
А. Шостром. Психодіагностичне обстеження проводилося наприкінці першого року навчання учнів Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців та ПТУ №45 м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Самоактуалізація як процес всебічного й постійного розвитку потенціалу особистості, її прагнення до реалізації своїх можливостей, адекватного сприйняття навколишнього світу й свого місця в ньому розглядається
А. Шостром як генералізований фактор двох основних векторів — «орієнтації в часі» й «опори на себе». Ці вектори визначають показник рівня спрямованості особистості учня до самоактуалізації. Крім основних шкал, з переліку допоміжних шкал опитувальника А. Шостром нами були обрані для діагностики наступні фактори: «ціннісні орієнтації особистості», «спонтанність», «самоповага», «самоприйняття», «синергічність», «контактність» і «креативність». У таблиці 1 наведено значення досліджуваних шкал у навчальних групах МЦППВ.

Таблиця 1

Значення досліджуваних шкал у навчальних групах МЦППВ

№	Назва шкали	Значення (mах)
1	Орієнтація в часі (Ті)	8,31 (17) Коеф. — 1,04
2	Опора на себе (I)	37,49 (90) Коеф. — 1,40
3	Ціннісні орієнтації (SAV)	10, 97 (20)
4	Спонтанність (S)	6,96 (14)
5	Самоповага (S)r	8,40 (15)
6	Самоприйняття (Sa)	8 ,88 (21)
7	Синергічність (Sy)	4,11 (7)
8	Контактність (З)	7,55 (20)
9	Креативність (Cr)	7,07 (14)

Обидва базових коефіцієнта рівня самоактуалізації учнів МЦППВ за шкалою «орієнтації в часі» і за шкалою «опора на себе» мають низький рівень вираженості, який означає відсутність співставлення в учнів свого минулого — шкільні роки, шкільні інтереси й проблеми і майбутнього — професійна діяльність, домінування сфери практичної праці із сьогоденням — сферою навчання й утворення і сферою громадського життя. Низьке значення базового коефіцієнта по фактору «опора на себе» характеризує перевагу конформної поведінки в учнів першого курсу МЦППВ, їхню тенденцію піддаватися зовнішнім впливам, будувати свою діяльність, виходячи з оцінок і схвалень оточуючих.

У таблиці 2 наведено значення досліджуваних шкал у навчальних групах ПТУ №45.

Таблиця 2

Значення досліджуваних шкал у навчальних групах ПТУ №45

№	Назва шкали	Значення (mах)
1	Орієнтація в часі (Ті)	6,9 (17) Коеф. — 1,46
2	Опора на себе (I)	41,7 (90) Коеф. — 1,16
3	Ціннісні орієнтації (SAV)	12,2 (20)
4	Спонтанність (S)	6,3 (14)
5	Самоповага (S)r	8,9 (15)
6	Самоприйняття (Sa)	8 ,8 (21)
7	Синергічність (Sy)	3,8 (7)
8	Контактність (З)	8,5 (20)
9	Креативність (Cr)	6,1 (14)

Результати, отримані при вибірці першого курсу ПТУ №45, повторюють дані МЦППВ. Обидва базові коефіцієнти рівня самоактуалізації учнів ПТУ №45 за шкалою «орієнтація в часі» і за шкалою «опора на себе» мають незначний рівень вираженості. Незалежні один від одного, ці показники свідчать про незначну орієнтацію учнів на сьогодення при критичному відношенні до минулого, про значний ступінь залежності їхньої особистості від інших особистостей й зовнішнього локусу контролю.

Порівняльна діаграма значень досліджуваних шкал тесту А. Шостром у групах МЦППВ та ПТУ №45 представлена на рис. 1.

На діаграмі числами позначено: 1 — шкала «Орієнтація в часі», 2 — шкала «Опора на себе», 3 — шкала «Ціннісні орієнтації», 4 — шкала «Спонтанність», 5 — шкала «Самоповага», 6 — шкала «Самоприйняття», 7 — шкала «Синергічність», 8 — шкала «Контактність», 9 — шкала «Креативність».

Крім основних коефіцієнтів тесту практично всі 7 додаткових шкал, відібраних для аналізу рівня особистісної зрілості учнів, визначають середній рівень вираженості.




Рис. 1. Порівняльна діаграма значень досліджуваних шкал тесту А. Шостром

у групах МЦППВ та ПТУ №45.


Віддаючи перевагу цінностям особистості, що самоактуалізується та прагне до реалізації своїх можливостей при адекватному сприйнятті себе, навколишнього світу й свого місця в ньому (шкала ціннісних орієнтацій — 54% — в учнів МЦППВ і 61% — в учнів ПТУ №45) і, усвідомлюючи необхідність прийняття себе й поважного відношення до своїх достоїнств (шкала самоповаги —56% в учнів МЦППВ і 59% в учнів ПТУ №45), разом з тим, учні, взагалі, характеризуються невираженим проявом основних характеристик зрілої особистості. Отримані дані характеризують обидві вибірки досліджуваних наступним чином: у учнів незначно сформована спрямованість на існування в теперішньому часі і здатність жити зараз в реальній системі; підверженість впливу інших людей домінує над направленістю особистості на себе і можливостями керувати особистісними цілями, переконаннями та установками; відносне освідомлення цінностей самоактуалізації — істини, добра, красоти, справедливості; недостатня упевненість в собі та самоповага і самоприйняття; невисока спрямованість на цілісне сприйняття світу і людей, на встановлення гнучких контактів і творчого ставлення до свого життя.

Таким чином проведене дослідження дозволяє:

— визначити рівень особистісної зрілості, спрямованості учнів до самоактуалізації; має практичний сенс його використання у професійному навчанні і профорієнтації учнівської молоді; допомагає психологу будувати продуктивну консультативну роботу з цих питань.

«Самоактуалізаційний тест» А. Шостром може використовуватися для ефективного професійного відбору випускників загальноосвітніх шкіл при вступі до закладів профтехосвіти, в роботі центрів зайнятості по сприянню найліпшого вибору або зміни громадянином сфери професійної діяльності з урахуванням вимог роботодавців.

Література:

1. Ананьєв Б.Г. К онтопсихологии человека // Теоретическая и прикладная психология в ЛГУ. – Л., 1969. – С. 52.
   
2. Анциферова Л.И. К психологи личности как развивающейся системе // Психология формирования и развития личности. – М.: Наука, 1981. – С. 8-9.
   
3. Гундарь О.Н. Социальная зрелость личности как проблема теории научного социализма: Дисс… канд. фин. наук. – Ростов н/Д, 1990. – С. 30.
   
4. Гусєва Т.Н. Формирование гражданской зрелости учащейся молодежи: Автореф. дис… канд. фин. наук. – М., 1991. – 25 с.
   
5. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст: Проблемы становления личности. Пер. с нем. – М., 1994. – 254 с.
   
6. Фрейджер Р., Фейдимен Д. Личность: теории, эксперименты, упражнения. – СПб.: Пройм – ЕВРОЗНАК, 2001. – 864 с.
   
7. Super D. The psychology of careers. N.Y., 1957.
   

УДК 37.048.4 – 057.19

Окара М.М.

м. Полтава

Інформаційна підтримка осіб, які готуються до звільнення з місць позбавлення волі, як складова адаптації до подальшої трудової діяльності

«Землетрус душі!» - саме такими словами назвав свій стан громадянин М., який відбуває покарання в місцях позбавлення волі в одній із колоній Полтавського району. У своєму відвертому листі до однієї з місцевих газет він звертається до молоді, яка через свій юнацький максималізм та безпечність найчастіше стає заручником злочинного світу. «Усвідомлення ціни свободи відбувається саме тут, за колючим дротом. Тут достатньо часу для того, щоб переглянути свої погляди на життя, визначитися у життєвих пріоритетах», - пише громадянин М.

Для людини, яка в силу певних обставин опинилась за гратами, життя завжди ділиться на три періоди: до скоєння злочину, час терміну відбування покарання та життя після. Останній період для засуджених є найголовнішим. Цей період в житті звільненого з місць позбавлення волі повинен виконати свою особливу місію - дати людині шанс розпочати все наново, ніби з чистого аркуша. Багатьма колишніми засудженими цей період сприймається, як альфа та омега, коли старе вмирає, а нове народжується. І саме від того, які перші кроки зробить колишній правопорушник на волі, залежить його майбутнє. Тут, як кажуть, дрібниць немає. Важлива й поведінка, й ті, хто буде поруч, і те, коли людина знов опиниться у скрутній ситуації, чи зможе вона знайти правильний вихід.

Майбутня доля людини із довідкою з місць позбавлення волі, замість паспорта, лякає тих, хто скоро звільняється. Як відстояти себе? Як заробити? Багато засуджених замислюються над цим ще до звільнення. Їх турбує все: і куди вони прийдуть, і що вони будуть робити, і як до них будуть ставитися. Ці хвилювання особливо притаманні молодим та неповнолітнім. І вони, як ніхто інший, відчувають свою беззахисність перед труднощами. Майнове розшарування, безробіття, брак моралі і омріяна свобода може стати для них новим випробуванням долі.

Вони добре усвідомлюють, що у цивільному житті на них особливо ніхто не чекає. Досвід попереднього життя привчив їх до думки, що довіряти в цьому жорстокому світі не можна нікому, хоча світ і не без добрих людей. Тому далеко не в кожного звільненого вистачає сил доводити суспільству, що після місць позбавлення волі, він може і хоче стати гідним цього суспільства.

Значна частина контингенту виправних установ – це молодь, золотий генофонд нашої нації. Серед них ті, які могли б стати вченими, композиторами, бізнесменами, винахідниками. Але чи може в час стрімкого науково-технічного прогресу повернутися в суспільство людина, яка не бачила комп’ютера, мобільного телефону і т.п.? А якщо ця людина ще й не має особистих документів, житла і, як наслідок, роботи?

Завдання нашого суспільства і полягає в тому, щоб «зцілити хвору душу», повернути людину до здорового способу життєдіяльності, переконати у перевагах жити за загальноприйнятими нормами, а не за законами злочинного світу. Розуміння поставлених перед суспільством завдань і спонукало службу зайнятості визначити роботу з соціально-незахищеними категоріями населення, до яких відносяться і особи, що відбували покарання, як пріоритетний напрямок роботи.

Налагодження системної профорієнтаційної роботи із засудженими, які готуються до звільнення, безпосередньо у місцях позбавлення волі, стало можливим після підписання спільної угоди про співпрацю між Управлінням Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області та Полтавським обласним центром зайнятості. Як наслідок: два роки поспіль в області засуджені в останні три місяці до звільнення отримують профінформаційну консультацію фахівців державної служби зайнятості в установах виконання покарань.

Всього в Полтавській області функціонують 9 установ виконання покарань, які розташовані у містах Полтаві, Кременчуці та Комсомольську,

Машівському та Полтавському районах.

Профінформаційні консультації для засуджених, які готуються до звільнення, проводяться за графіком, який складається раз на рік і узгоджується між Управлінням державного Департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області та обласним центром зайнятості.

Графік включає: дату та час проведення консультації, перелік установ виконання покарань, їх адреси, прізвище, ім’я та по батькові керівника установи, його посаду, номер контактного телефону, а також назву базового центру зайнятості, його адресу, прізвище, ім’я та по батькові працівників центру зайнятості, які проводять консультації, їх посади, номери контактних телефонів.

Профінформаційні консультації для засуджених проводяться в кожній установі раз на два місяці по четвергах. Орієнтовна тривалість консультації - 1 година, початок консультації об 11-00. Консультації проводять два працівники центру зайнятості: начальник (заступник начальника) відділу надання соціальних послуг та спеціаліст, який виконує функції профінформатора.

В ході консультації працівники служби зайнятості розповідають засудженим про діяльність спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації, яка займається питанням соціального супроводу осіб, звільнених з місць позбавлення волі, про те, що поряд з матеріальною підтримкою, державна служба зайнятості у разі звернення до центру зайнятості, безкоштовно надасть соціальні послуги, насамперед, допомогу у підборі роботи, участь в оплачуваних громадських роботах та, при необхідності, професійне навчання.

Засудженим надається інформація щодо професій (спеціальностей), яких потребують роботодавці, умов праці та вимог до працівників, про можливості працевлаштування на підприємствах на заброньовані робочі місця.

Кожен засуджений, після профінформаційної консультації, обов’язково отримує комплект інформаційних матеріалів: пам’ятку та буклети про послуги державної служби зайнятості.

Відділ організації профорієнтації обласного центру зайнятості контролює проведення цієї роботи та один раз на квартал збирає і узагальнює інформацію про роботу, проведену спеціалістами базових центрів зайнятості із засудженими.

Зокрема, у січні-червні 2009 року на виконання спільного графіка спеціалістами служби зайнятості області було проведено 29 групових профінформаційних консультацій для засуджених, що готуються до звільнення, в яких взяли участь 708 засуджених.

Своїми враженнями від спілкування із засудженими Божковської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області №16, які готуються до звільнення, ділиться Тетяна Каштанова, заступник директора-начальник відділу надання соціальних послуг Полтавського районного центру зайнятості. «Розповідаючи засудженим про діяльність спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації, яка займається питанням соціального супроводу осіб, звільнених з місць позбавлення волі, про те, що поряд з матеріальною підтримкою, державна служба зайнятості, безкоштовно пропонує шукачам роботи велике коло соціальних послуг, я була вражена реакцією слухачів», - каже пані Тетяна. Перше питання, яке пролунало із зали, звучало з недовірою: «Невже насправді все так і є, як Ви кажете? Невже ми справді комусь потрібні та можемо сподіватися на підтримку?!». Я подумки спробувала поставити себе на місце цих людей, які живуть «сьогоднішнім днем», не знаючи, що їх очікує у майбутньому, і не сподіваючись на чиюсь підтримку, бо не знають, що вона можлива і реальна, потрібно тільки знати, куди звертатися».

Як не дивно, але питання матеріального забезпечення у разі звернення до служби зайнятості, засуджених хвилює менше, ніж реальна можливість власного працевлаштування. Чи не це є показником готовності засуджених змінити своє життя? А щоб вже сьогодні визначитися зі своїми професійними намірами та скласти загальне уявлення про ситуацію на ринку праці «мешканці колоній» просили систематично інформувати їх про професії, в яких існує потреба на ринку праці.

За даними останнього анкетування в рамках соціологічного опитування, яке періодично проводить серед засуджених Полтавський обласний медіа-клуб, засуджені, відповідаючи на питання анкети «Яких найбільше фахівців Ви б хотіли бачити з метою отримання інформації?», на третє місце, після психологів і медиків, ставлять саме спеціалістів державної служби зайнятості.

Вважаємо, що робота із засудженими, які готуються до звільнення, є не просто важливою, а вкрай необхідною. Хочеться вірити, що вдячність цих людей під час виїзних консультацій була щирою, і допоможе їм повернутися до повноцінного життя.

Отож і займаються спеціалісти Полтавської обласної служби зайнятості наданням допомоги особам, напередодні звільнення та тим, що відбули покарання, у наданні необхідної для них інформації, сприяння у працевлаштуванні та вирішенні ще великої низки питань, бо інакше вчорашнім засудженим сьогодні одна дорога - знову «за грати». Головне, щоб засуджені не втратили надію на зміни в житті, інакше саме життя може втратити для них сенс.

Колишні ув’язнені все ж наважуються звертатися до центрів зайнятості. Вони навіть не сподівались, що саме держава прийде їм   колишнім правопорушникам, на допомогу, надасть і увагу, і роботу, і піклування щодо вирішення їхніх проблем, і як наслідок - шанс повернутися до звичайного життя.

Так, у січні - червні 2009 року за сприянням Полтавської обласної служби зайнятості після звільнення з установ виконання покарань було працевлаштовано 12 осіб, залучено до участі в оплачуваних громадських роботах   16 осіб, направлено на професійне навчання   3 чол. Їм надавалися також індивідуальні профінформаційні та профконсультаційні послуги, здійснювалася психологічна підтримка.

Колишнім засудженим пропонується широкий спектр профорієнтаційних послуг:

• надання інформації про потребу роботодавців в кадрах в розрізі окремих професій та спеціальностей, умови праці та вимоги до працівників, можливості працевлаштування на заброньовані робочі місця;
  
• професійні консультації щодо вибору або зміни професії чи виду діяльності на основі вивчення особливостей життєвих ситуацій, індивідуальних професійно важливих характеристик, інтересів, нахилів, стану здоров’я особи та з урахуванням потреб ринку праці;
  
• поглиблене профдіагностичне обстеження з метою професійного відбору до окремих видів професійної діяльності;
  
• навчання техніці пошуку роботи, навичкам спілкування з роботодавцями з метою посилення впевненості у власних силах та адаптації до суспільного життя тощо.
  

Адаптація до умов сучасного життя осіб з психічними розладами

За важливими політичними подіями останнього часу суспільство наче забуло про непрості проблеми існування людей з психічними розладами та розумовою відсталістю. Життя цих людей часто залишається поза увагою, і це викликає занепокоєння.

Кого сьогодні у державі цікавить те, як складаються їх долі? Чи потрібні вони суспільству, яке давно викреслило їх з життя? Чи мають вони право жити поруч із нами і дихати одним повітрям?

Жорстокі питання... Але маємо дати на них відповідь, тому що проблема психічно хворих осіб є життєво невідкладною.

За послугами до державної служби зайнятості Полтавської області звертаються особи з інвалідністю різної нозології захворювання, зокрема з психічними розладами та розумовою відсталістю.

Так, станом на 01.07.2009 року на обліку в центрах зайнятості області перебували 605 осіб з інвалідністю, з яких 21 чол. має інвалідність, пов’язану із психічними розладами, у тому числі 7 чол. - в Полтавському міському центрі зайнятості.

Спеціалістам державної служби зайнятості особливо складно працевлаштувати осіб з інвалідністю, які мають ураження, що спричиняють неадекватну поведінку та знижують працездатність, через несприйняття таких осіб в якості найманих працівників роботодавцями та суспільством в цілому. Значна частина цих людей не має досвіду практичної роботи і трудової книжки.

Саме з метою сприяння у працевлаштуванні інвалідів з проблемами психіки та інтеграції цієї категорії громадян у суспільство наприкінці 2008 року був підписаний Меморандум про спільні заходи Головного управління охорони здоров’я (за участю головного психіатра Головного управління охорони здоров’я), Головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації та Полтавського обласного центру зайнятості щодо реформування психіатричної допомоги в Полтавській області з метою покращення рівня життєдіяльності хворих на психічні розлади та сприяння їх соціальній, трудовій адаптації і раціональному працевлаштуванню даного контингенту інвалідів згідно рекомендацій МСЕК.

Напрацьовано нові підходи щодо сприяння у працевлаштуванні шляхом залучення таких громадян до участі в оплачуваних громадських роботах за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Сторони, які підписали Меморандум, домовилися проводити такі роботи на базі Полтавської обласної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева та обласного психоневрологічного диспансеру по благоустрою територій, проведенню підсобних робіт тощо, з можливим підвезенням до місця роботи, що дозволить особам з психічними розладами адаптуватися в суспільстві та долучитися до суспільно корисної праці.

28 квітня 2009 року двадцять першою сесією обласної Ради п’ятого скликання прийнято рішення «Про організацію оплачуваних громадських робіт на 2009 рік», яким затверджено перелік установ та організацій соціального захисту та охорони здоров’я комунальної власності області із створенням 348 спеціалізованих робочих місць, з них 20 місць для проведення робіт у вищезазначених лікувальних установах.

Спільними зусиллями головного психіатра Головного управління охорони здоров’я В.П. Закладного та працівників Полтавського міського центру зайнятості виявлено інвалідів з психічними розладами та розумовою відсталістю, які мають бажання працювати, та стан здоров’я яких дозволяє їм брати участь у тимчасових роботах, що не потребують спеціальної підготовки. Таких осіб підібрано 5 чол., з яких 1 чол.   має ІІ групу інвалідності, 4   ІІІ групу. Більшість цих осіб має середню та професійно-технічну освіту. Стаж практичної роботи – від кількох місяців до 5 років, одна особа не має досвіду практичної діяльності.

В індивідуальних програмах реабілітації осіб, які виявили бажання брати участь в громадських роботах, зазначено що, їм протипоказана робота, пов’язана з психоемоційним навантаженням, в нічний час та вони потребують постійного нагляду психіатра.

На початку спілкування з працівниками служби зайнятості ці особи в більшості виявляли почуття незручності, невпевненості у собі, розгубленості. Частина з них раділа можливості працювати та бути серед людей, інші - не були впевнені у здатності виконувати потрібну роботу. З урахуванням психоемоційного стану їм були надані послуги профконсультанта, насамперед, з психологічної підтримки.

За угодою між Полтавським міським центром зайнятості та Полтавськими обласним психоневрологічним диспансером, яка діє з 3 червня по 31 грудня 2009 року, починаючи з 9 червня 5 осіб з інвалідністю під наглядом медичного персоналу працюють в Полтавському обласному психоневрологічному диспансері по благоустрою його території за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Післямова: Від помилок життя ніхто не застрахований. Саме на своїх помилках, а не на чужих, вчиться жити кожна людина. Знаючи це, Ісус Христос колись казав, що скільки б разів не впала людина, Бог завжди допоможе їй піднятися. Бог завжди дає людині шанс. Чи скористається вона їм? Потрібно вчасно простягнути їй руку допомоги.


Олійник Л.В.,

Красильник Ю.С.

м. Київ