Ucraina terra Cosaccorum: Україна земля козацька

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание Очікувані результати Хід уроку Підсумок уроку Гетьман Пилип Орлик та його Конституція Хід уроку II. Актуалізація вмінь і опорних знань учнів. Мотиваційний аспект III. Вивчення нового матеріалу Політична діяльність П. Орлика в Європі та спроби створення IV. Закріплення вивченого матеріалу V. Підсумки уроку Конституція П. Орлика Конституція України Запитання, які вчитель може запропонувати учням для бесіди Додаток 2. Оцінка в історії постаті гетьмана Пилипа Орлика Додаток 4. Військова та політична діяльність гетьмана Пилипа Орлика в Україні та Європі

Подобный материал:

• Шаповалова Людмила Иннокентьевна Оригинальное (авторское) сочинение, 85.68kb.
• Використання ігрових елементів на уроках історії України у процесі вивчення теми «Козацька, 221.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 17.85kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 26.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 12.99kb.
• Козацька демократична конституція, 466.79kb.
• Ministry of Education and Science, Youth and Sport of Ukraine, 382.75kb.
• Держава І право україни у період козацько-гетьманської доби (середина 17 – кінець, 771.2kb.
• Земля І люди в повісті О. Кобилянської "Земля", 25.79kb.
• Cлово до читача Вступ Розділ І. Історико-теоретичні, методологічні основи українознавства, 8835.25kb.

Тема: «Місце Івана Мазепи в українському національно-визвольному русі».

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• визначати роль Івана Мазепи в історії України, національно-визволь­ному русі;

• уміти вести дискусію толерантно, аргументовано, переконливо, від­стоювати свою точку зору;

• розуміти роль особи в історії;

• визначати суть патріотизму і розуміти його справжні прояви;

• замислитись над результативністю діяльності сучасних політиків, дати оцінку їхньому патріотизму;

• критично оцінювати діяльність політиків у минулому та сьогоденні.

Обладнання уроку:

1. Портрет Івана Мазепи.

2. Таблиця (характеристика історичної особи).

3. Виставка книг про Івана Мазепу.

4. Запис на дошці питань для дискусії.

Тип уроку: урок-підсумок у формі дискусії з використанням інтерактивних форм навчання «Прес», «Акваріум».

ХІД УРОКУ

Вступне слово учителя

Оголошення вчителем теми, завдань уроку, особливостей його про­ведення. Ознайомлення із тезами-парами для дискусії, що буде проводи­тись у групах.

Тези-пари

1. Мазепа — Дон Жуан, старий ловелас, його захоплення Кочубеївною викликає сміх.

Мазепа — достойний кохання молодої дівчини, їх любов викликає захоплення.

2. Мазепа — розумний політик, державотворець.

Мазепа — вітчим України.

3. Мазепа — український меценат, вартий поклоніння і наслідування. Мазепа — пихатий багатій, стяжатель.

4. Мазепа — зрадник.

Мазепа — герой.

Далі клас ділиться на 4 групи по 5 учнів у кожній. При цьому викорис­товуються назви днів тижня або квітів, дерев, пташок та інше. Коли групи сформовані, вибрані у кожній з них спікери, кожна з груп витягає номер тез-пар для дискусії. Перша група сідає в «акваріум» —місце посеред кла­су, де парти поставлені півколом. З трьох боків навколо них сидять учні інших груп, які будуть слухати дискусію в «акваріумі». Після закінчення дискусії вони зможуть поставити запитання членам «акваріуму», висло­витись аргументовано за тими запитаннями, які є на партах у кожної групи:

1) Який з аргументів, наведених «акваріумом», вважаєте найбільш вдалим? Чому?

2) Чи погоджуєтесь ви з думкою групи, окремих її членів?

3) Чи була ця думка досить аргументованою?

У свою чергу, кожна група, що сідає у «акваріум», має перед собою, крім тез-пар, ще й завдання для дискусії:

1) Прочитайте вголос тезу - пару.

2) Обговоріть її методом дискусії, використовуючи метод «Прес».

3) Дійдіть спільного рішення і добре аргументуйте його.

4) Кілька осіб у групі повинні бути опонентами інших.

5) Група може в кінцевому результаті мати не одну точку зору на проблему.

6) Може висловлюватись якась одинична, оригінальна точка зору, погляд на проблему.

Наводимо кілька фрагментів учнівської дискусії в «акваріумі».

1-й учень. Іван Мазепа — непересічна особа. Він був видатною осо­бою, хоч і з багатьма вадами, що притаманні людині. Отже, він був зви­чайною людиною. Але те, що в кінці свого життя, здобувши слави, роз­кошуючи в достатку, багатстві, вирішив усе це віддати за примарну ідею звільнення України з-під ярма Росії, здобуття для рідної землі волі, під­носить його над усім земним. Це — Постать, це — Герой. Чи міг би хоч хтось із наших сучасних політиків пожертвувати усім заради України? На­вряд чи. Тому я глибоко поважаю Івана Мазепу саме за цей його вчинок.

2-й учень. Я визнаю, що Мазепа був визначною людиною, мав ба­гато різних талантів, а отже, посів відповідне місце в історії не лише України. Але вважаю, що виступити проти Росії, Петра І його примусили об­ставини, а не стійкі переконання і вболівання за долю держави. Упродовж всього періоду гетьманування він вірою і правдою служив царизму, одер­жуючи за це славу і нагороди. Він аж ніяк не чекав приходу Карла XII на Україну. Коли розкрився їх таємний політичний зв'язок, Мазепі нічого не залишалось, як виступити проти Петра І. В іншому випадку він би ніколи не пішов проти царя.

3-й учень. А я вважаю, що під кінець життя, він хотів виправдатись перед народом за роки плазування перед російським престолом. Цим вчинком він вирішив себе реабілітувати перед історією і таким чином за­жити у нащадків доброї слави. Тобто його помисли були корисливими.

4-й учень. А хоч би й так, хоч би й це рухало його вчинками. Головне те, що він намагався зробити для держави, а значить, і для народу. Уявімо, якщо б тоді Росія була переможена, історія України рухалася б зовсім іншим шляхом, і я вважаю, що далеко не гіршим. Про це красномовно свідчить життя народу Швеції та інших скандинавських країн.

5-й учень. Мотря любила не Мазепу, а його посаду, багатство, славу, прагнення стати гетьманшею. Ні про яке кохання там не йшлося. А Ма­зепа, звичайно, її любив. Ще б пак, вона молода, вродлива, таку кожен полюбить, тим більше дід.

6-й учень. А я вірю, що Мотря справді кохала Івана Мазепу і це кохання було безкорисливим. Це видно із їхнього листування, подальшої поведінки дівчини. Хоч він був і літньою людиною, але в нього було те, що не мали молоді хлопці: великий розум, блискуча освіта, мудрість, еле­гантність, ерудиція, такт, уміння догодити жінці, талант красномовства, галантність. А це завжди захоплює жінку будь-якого віку.

Учні в «акваріумі» можуть користуватися додатковою літературою, творами про Івана Мазепу, його віршами, ілюстраціями щоб довести свою точку зору.

Таким чином, протягом уроку учні усіх чотирьох груп побувають в «акваріумі» і висловляться з приводу поставленої проблеми.

Підсумок уроку

Під кінець уроку кілька учнів за допомогою учителя чи без нього піді­б'ють підсумок усього почутого, давши відповідь на запитання:

Яке ж місце посідає Іван Мазепа в українському національно-визволь­ному русі? Це звучить приблизно так:

Мазепа — другий Богдан Хмельницький.

• Це великий патріот України, недарма ж його проклинали за наказом царя.

• Це постать трагічна, яка не змогла втілити в життя мрію Б. Хмельни­цького.

• Без Мазепи не було б ні Пилипа Орлика, ні Миколи Міхновського, ні Михайла Грушевського.

• Дух Мазепи жив у серцях українців, які ніколи не забували, хто вони, чиї нащадки, якої долі гідні.

• Не всі його розуміли, не завжди підтримували його помисли і діла, але навіть вороги поважали і боялися.

• Ще багато століть слово «мазепинець» означало — справжній патріот України, який бореться за її державність.

• Про нього писали Феофан Прокопович, К. Рилєєв, В. Гюго, Вольтер, Д. Байрон, О. Пушкін, німецькі і польські письменники, ним захоп­лювалися, його кляли, намагалася зрозуміти. Його зображували то палким коханцем, то злодієм, зрадником-, хитрим дипломатом, дво­рушником. Він був різним, але єдине безсумнівно — він був патріотом України.

• Мазепа найдовше тримав гетьманську булаву (22 роки), більше за усіх гетьманів зробив у галузі культури. Його талантами, зовнішністю, освіченістю, ерудицією, тактом, галантністю захоплювалися сучасни­ки. І не лише українці. Він був окрасою України.

• Те, чого хотів і ким був Іван Мазепа, визначено у рядках його вірша «Дума»;

...І ви, панство полковники,

Без жадної політики,

Возмітеся всі за руки,

Не допустіть гіркої муки

Матці своїй більш терпіти!

Нуте врагів, нуте бити!

Учитель оголошує оцінки кожній групі за роботу, аргументує їх, визна­чає найбільш вдалі виступи, дає домашнє завдання.


Татаринов М. В.

Гетьман Пилип Орлик та його Конституція

Запропоновані методичні матеріали для вивчення життя та суспільно-політичної діяльності гетьмана у вигнанні Пилипа Орлика, визначного політико-правового документу «Пакти й Конституція прав та вольностей Війська Запорозького» сприятимуть ефективній та творчій підготовці вчителів до уроку. Одночасно зауважимо, що в кожній конкретній ситуації вчитель самостійно зможе визначити методи та засоби навчання, відібрати необхідний компонент змісту навчання. Тільки враховуючи специфіку та рівень інтелектуального розвитку, ступінь навченості й вихованості учнів-восьмикласників, учитель зможе використати пропонований методичний матеріал або його окремі елементи.

З метою ефективної підготовки вчителя до уроку необхідно заздалегідь проаналізувати наявну різноманітну наукову та методичну літературу. Гетьману П. Орлику присвячена доволі цікава література, в якій по-різному дається оцінка тих далеких і бурхливих часів, ролі самого гетьмана, його сподвижників і супротивників. У фундаментальних працях Д.І. Дорошенка [8], М.С. Грушевського [10] та Н. Д. Полонської-Василенко [17] П. Орлик постає продовжувачем справ І. Мазепи, фундатором першої української Конституції. Зрозуміти особливості формування нової антимосковської коаліції, розкрити дипломатичні здібності П. Орлика, висвітлити раніше не відомі біографічні дані гетьмана, показати заслуги його сина Григора допомагають роботи Б. Крупницького [14], О. Субтельного [21] та стаття Б. Хеггмана [26].

Ураховуючи той факт, що під час проведення уроку учні виступатимуть з повідомленнями про П. Орлика, а вчитель застосовуватиме метод роботи «портрет історичного діяча», беручи до уваги новітні дослідження істориків з даної теми [2; 6; 9; 11; 18; 19; 26], педагог не повинен забувати, що історичні джерела, а в нашому випадку це «Пакти й Конституція прав та вольностей Війська Запорозького», є одним із ключових об'єктів здобуття знань і розвитку вмінь аналізувати та порівнювати історичні події, процеси. У зв'язку з цим виникає необхідність підготувати до уроку роздавальний матеріал у вигляді адаптованого тексту Конституції П. Орлика, який мож­на творчо добрати з наявних хрестоматій [27; 28] та монографій [6; 12].

При проведенні цього уроку вчителі будуть застосовувати різні методи організації навчальної діяльності учнів, а тому їм стануть у пригоді ме­тодичні поради [13] та дидактичні матеріали [15; 16; 22; 24; 25].

Враховуючи зазначене, вважаємо, що навчально-виховний процес на уроці стане для учнів поєднанням нового й невідомого з уже раніше набутим і відомим, а ефективність та практична спрямованість уроку залежатиме від ступеня підготовки вчителя, його творчості та педагогічного досвіду.

Отже, пропонуємо увазі колег один з можливих варіантів проведення уроку «Гетьман Пилип Орлик та його Конституція».

Мета уроку: ознайомити учнів з міжнародним становищем у Європі в першій третині XVIII ст. та ставленням європейських держав до «українського питання»; скласти історичний портрет гетьмана П. Орлика, визначити його роль у спробі відновлення незалежності Гетьманщини; проаналізувати сутність видатної пам'ятки української правничої та європейської суспільно-політичної думки — Конституції гетьмана; про­вести історичні паралелі із сучасним Основним Законом України; роз­вивати вміння та навички використовувати історичний атлас як джерело додаткових знань, заповнювати текстову таблицю; формувати вміння давати оцінку діяльності історичної особи, використовуючи різні точки зору; виховувати в учнів патріотичні почуття, шанобливе ставлення до видатних постатей української історії.

Основні поняття та терміни: конституція, еміграція, антимосковська коаліція.

Основні дати та події: 1672-1742 рр. — життя та діяльність П. Орлика; 5 квітня 1710 р. — обрання П. Орлика гетьманом та схвалення «Пактів й Конституції прав та вольностей Війська Запорозького»; січень — березень 1711р. — спільний похід запорожців, військ гетьмана П. Орлика та польсько-татарських військ проти російських військ на Правобережній Україні; 12 липня 1711 р. — Прутський мирний договір Росії з Туреччиною; 1714-1720 рр. — перебування гетьмана з родиною та прибічниками в Швеції; 1720-1721 рр. — перебування П. Орлика в Німеччині та Франції.

Основні знання: біографічні дані про П. Орлика; суть «Пактів й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького»; республіканська форма правління та обмеження влади гетьмана; права та свободи населення; заходи гетьмана П. Орлика щодо створення в Європі антимосковської коаліції; Прутський мир та доля України; політична еміграція.

Практичні навички та вміння: аналіз змісту статей «Пактів й Конституції прав та вольностей Війська Запорозького», оцінки в історії діяльності гетьмана П. Орлика; заповнення текстової історичної таблиці «Військова та політична діяльність гетьмана П. Орлика в Україні та Європі», нанесення на контурну карту місця обрання гетьманом П. Орлика та похід його війська в Правобережну Україну.

Особистість в історії: Пилип Орлик, Кость Гордієнко, Григір Орлик, ПетроІ.

Обладнання: атлас [23, С. 14]; підручник [4, С. 199-206; 29, С. 26-264]; текстова історична таблиця «Військова та політична діяльність гетьмана Пилипа Орлика в Україні та Європі»; уривок з «Пактів й Конституції прав та вольностей Війська Запорозького»; картки «Оцінка в історії постаті гетьмана Пилипа Орлика».

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Перевірка домашнього завдання

З метою повторення матеріалу про участь населення України (Гетьманщини) в Північній війні, Полтавській битві та діяльність гетьмана І. Мазепи щодо звільнення Гетьманщини з-під влади московського царя вчитель організовує перевірку домашнього завдання. Його варіантами можуть бути:

а) відповіді учнів на запитання з підручника;

б) виконання тестової роботи за варіантами з подальшою взаємоперевіркою учнями робіт одне в одного з метою набрання максимальної кількості балів початкового рівня (3 бали) та подальша усна відповідь на запитання, запропоновані вчителем, з відповідним підвищенням рівнів навчальних досягнень (додаток 7);

в) учитель самостійно визначає форми перевірки домашнього зав­дання.

II. Актуалізація вмінь і опорних знань учнів. Мотиваційний аспект

На етапі актуалізації опорних знань учнів можна запропонувати нанести на контурні карти шлях просування до м. Бендери війська гетьмана І. Мазепи та шведського короля Карла XII після поразки під Полтавою.

Учитель пропонує пригадати учням, як гетьман І. Мазепа прожив свої останні дні та чому його не поховали на Батьківщині.

Переходячи до мотивації навчальної діяльності щодо необхідності опанування нового матеріалу, учитель пропонує учням замислитися над питанням: найбільший аеропорт Франції носить назву «Орлі», яка по­в'язана, у свою чергу, з подіями в нашій державі в XVIII ст. Чому?

III. Вивчення нового матеріалу

Оголосивши мету вивчення нового матеріалу, вчитель пропонує учням записати в зошити тему уроку, а також звертає їхню увагу на нові поняття та терміни (конституція, еміграція, антимосковська коаліція), робота над якими триватиме на уроці.

Перед учнями ставиться основне питання уроку:

• У чому полягає заслуга Пилипа Орлика перед Україною?

Гетьман Пилип Орлик

Учні самостійно за допомогою тексту підручника знайомляться з матеріалом про обрання гетьманом Пилипа Орлика. Робота завершується визначенням змісту поняття «емігрант» та «еміграція».

Учитель пропонує учням виступити з повідомленням про гетьмана П. Орлика та, використовуючи «Пам'ятку щодо складання портрету істо­ричного діяча», скласти історичний портрет гетьмана. Після завершення такої роботи, вчитель пропонує учням проаналізувати висловлювання та оцінку постаті гетьмана П. Орлика в історії України (додаток 2). Необхідно зазначити, що наприкінці вивчення нового матеріалу учням необхідно дати відповідь на таке запитання: «Чому існують такі різні погляди на постать гетьмана П.Орлика? Поясніть, яка з наведених точок зору вам імпонує?».

«Пакти й Конституція прав та вольностей Війська Запорозького»

«Пакти й Конституція законів та вольностей Війська Запорозького» — видатна пам'ятка європейської та української правової суспільно-політичної думки. З метою формування вмінь аналізувати різноманітні історичні джерела, поглибленого вивчення змісту першої писаної української конституції — «Пактів й Конституції прав та вольностей Війська Запорозького» — вчитель застосовує метод роботи учнів з історичними документами (додаток 3 або відповідний уривок з документа, який вміщено в підручнику). Досвід свідчить, що для чіткого вироблення у свідомості учнів моделі організації влади в майбутній незалежній Гетьманщині та засвоєння учнями понять про права та свободи населення вчитель має розробити адаптований текст «Пактів й Конституції...», а також у відповідних пунктах документа виділити опорні слова, терміни, поняття й назви.

Розпочати вивчення змісту «Пактів й Конституції...» необхідно зі створення трьох-чотирьох груп учнів, які, проаналізувавши зміст історичного джерела, представляють на класній дошці крейдові схеми або малюнки чи позначки стосовно поставленого завдання: «Ознайомтесь зі змістом Конституції Пилипа Орлика та створіть схему (малюнок), яка б відтворила функціонування органів влади та взаємозв'язок між ними, якби даний документ набрав чинності в Україні».

Решта учнів класу, які не ввійшли до складу груп, аналізують текст історичного документа за допомогою вчителя, роблять відповідні висновки та узагальнення, працюють над визначенням поняття «конституція», записують ключові моменти Конституції:

• Проголошувалася незалежність України від Москви та Речі По­сполитої.

• Обґрунтовувалися союз з Кримським ханством, а також протекція шведського короля.

• Територія України визначалася згідно зі Зборівським договором 1649 р.

• Козакам поверталися території в Подніпров'ї. Законодавча влада належала Генеральній Раді.

• Генеральна Рада складалася з Генеральної старшини, полковників, виборних Депутатів від кожного полку та делегатів від запорожців.

• Влада гетьмана обмежувалася генеральною старшиною, полковниками й полковими радниками.

• Гетьман не мав права здійснювати судочинство: цим займався Генеральний суд.

• Гетьман не мав права самостійно роздавати землі.

• Гетьман повинен був захищати інтереси козаків від надмірних податків та повинностей з боку старшин.

«Конституція П. Орлика» — видатний пам'ятник політичної та юридичної думки України й Європи XVIII ст. Уперше новообраний гетьман мав укладати зі своїми виборцями офіційний документ, де чітко визначалися повноваження.

Робота з вивчення цього матеріалу завершується представленням проектів груп, висновками про значення Конституції П. Орлика. За наявності часу вчителеві необхідно сконцентрувати увагу учнів на окремих статтях сучасної Конституції України та співвіднести їх зі статтями «Пактів й Конституції прав та вольностей Війська Запорозького».

Політична діяльність П. Орлика в Європі та спроби створення

антимосковської коаліції

Розкриваючи зміст питання про політичну діяльність гетьмана П. Орлика в Європі та його неодноразові невдалі спроби створити антимосковську коаліцію, можна застосувати метод заповнення текстової історичної таблиці, яка виготовляється як роздавальний матеріал (дода­ток 4). Алгоритм частково заповненої таблиці має вже існувати.

Робота супроводжується коментарями та роз'ясненням учителя, опрацюванням визначення терміна «антимосковська коаліція». Доцільно також використати атлас зі всесвітньої історії з метою наочної демонстрації інформації про перебування П. Орлика у Швеції, Франції, Німеччині та ін.

Досвід свідчить, що роботу над пунктами 2-3 доцільно організувати для всього класу як колективну роботу, а над пунктами 4-6 — як роботу кожного з трьох рядів над одним із пунктів, який визначає вчитель. Під час перевірки заповнених пунктів таблиці учні вносять записи у відповідні порожні клітинки. Учитель стисло повідомляє про біографію сина П. Ор­лика Григора, на честь якого й названо французький аеропорт Орлі.

За результатами проведеної роботи над матеріалом цього пункту учи­тель пропонує учням дати відповіді на запитання:

а) З якою метою гетьман П. Орлик відвідав країни Європи?

б) Яким був результат дипломатичної діяльності?

в) Хто ще з гетьманів України мав дипломатичні зносини з тими країнами, які відвідав гетьман П. Орлик?

Вивчення нового матеріалу завершується тим, що вчитель ще раз пропонує учням звернутися до різних оцінок постаті Пилипа Орлика в історії, обґрунтувати, яка з наведених їм імпонує найбільше, та пояснити, чому, а також висловити власні думки.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Закріплення вивченого матеріалу необхідно поєднати з відповіддю на основне питання уроку: «У чому полягає заслуга гетьмана Пилипа Орлика перед Україною?».

V. Підсумки уроку

Підбиваючи підсумки уроку, вчитель акцентує увагу учнів на тому, що:

• доля та спадщина гетьмана П. Орлика тривалий час були забутими;

• Пилип Орлик був першим гетьманом в еміграції, який продовжив справу свого попередника І. Мазепи щодо визволення України з-під влади Московського царства (з 1721 р. — Російської імперії);

• гетьман П. Орлик був палким борцем за втілення ідеї про незалежність

України за сприяння іноземних правителів;

• Конституція П. Орлика стала видатною правовою пам'яткою Європи та України, де вперше проголошено республіканський устрій держави та передбачено захист прав і свобод населення.

VI. Домашнє завдання

Домашнє завдання має враховувати 12-бальну систему оцінювання та може бути такого змісту: опрацювати параграф підручника; повторити записи в зошиті; скласти можливий діалог гетьмана Богдана Хмельницького з Пилипом Ор­ликом; заповнити таблицю.


Конституція П. Орлика та Конституція України

Питання для порівняння	«Пакти й Конституція прав та вольностей Війська Запорозького»	Конституція України
Дата прийняття
Місце прийняття
Структура влади
Як забезпечуються права та свободи населення (громадян)?
Висновки:

Додаток 1

Пропонована форма перевірки домашнього завдання учнями передбачає виконання тестових завдань, відправного етапу в набранні балів, які максимально оцінюються 3 балами, та надання відповіді на запитання вчителя з подальшим оцінюванням і підвищенням учнями балів до максимально можливого. Учитель пропонує учням виконати в зошитах тестові завдання, а потім, обмінявшись зошитами, взаємоперевірити їх та виставити бали. Ключі-відповіді вчитель може зачитати або заздалегідь записати на класній дошці, закривши їх до моменту взаємоперевірки.

Варіант І

1. Таємний українсько-шведський договір укладено:

а) 1700 р.;

б) 1704 р.;

в) 1706 р.

2. І. Мазепа був прибічником російського царя Петра І до 1708 р.

а) Так.

б) Ні.

3. Після зруйнування м. Батурина новою гетьманською резиденцією стало місто

а) Гадяч;

б) Глухів;

в) Полтава.

Варіант II

1. Полтавська битва відбулася:

а) 1700 р.;

б) 1709 р.;

в) 1711р.

2. Гетьмана І. Мазепу підтримали запорожці на чолі з кошовим отаманом Іваном Сірком.

а) Так.

б) Ні.

3. Після розгрому під Полтавою Іван Мазепа та Карл XII перебралися до міста:

а) Бендери;

б) Чигирин;

в) Хотин.

Запитання, які вчитель може запропонувати учням для бесіди:

• Розкажіть про укладання українсько-шведського таємного договору.

• У чому полягав тягар Північної війни для України?

• Поясніть, чому Полтавську битву історики називають «полтавською ката­строфою» гетьмана І. Мазепи та всієї України?

• Опишіть дії царських військ у м. Батурині після того, як цар Петро І дізнався про перехід гетьмана І. Мазепи на бік шведів.

• Поміркуйте, чому гетьмана Івана Мазепу так по-різному називають: «зрадник» та «великий патріот України»? Висловіть свою точку зору та обгрунтуйте її.


Додаток 2. Оцінка в історії постаті гетьмана Пилипа Орлика

«Історія русів», найвизначніший твір української національно-політичної думки кінця XVIII ст.:

«Війська і народ малоросійський... вельми погорджували дурощами Орликовими і зовсім не зважали на його... затії... І лише запорожці... пристали до Орлика».

Іван Мочульський, кошовий отаман запорозьких козаків (1721 р.): «Чекаєм гетьмана радісним серцем, як діти отця... Обще на Украйні всі про вельможності ваші говорять тії слова: коли наш орел вилетить і нас від того лиха визволить».

Антуан Фелікс де Монті, маркіз, французький посол у Варшаві у 20-х рр. XVIII ст.:

«Ми знаємо гетьмана як людину великої ворожнечі до москалів, розумну й відважну, дуже поважну й люблену на Україні між козаками... Козаки шукають нагоди, щоби повстати проти гнобителів і повернути свою давнішню вольність... При сприятливих умовах козаки обрали би гетьмана Орлика вождем...»

Ілля Борщак, відомий український історик-еміґрант у 20-х рр. XX ст.: «Пилип Орлик із завзяттям переносив до кінця своїх днів найбільше жорстокі нещастя».

Василь Ульяновський, сучасний український історик:

«Великий патріот, романтик і оптиміст Пилип Орлик до останніх днів... плекав ідею Української державності під зверхністю Швеції, Туреччини, Франції чи Польщі».

Борис Крупницький, історик:

«І хоч як державний муж... свого завдання не сповнив... то все ж таки його енергійна, вперта і невтомна праця... утворила певні зв'язки з Європою, поставила українську проблему як актуальне питання європейської дійсності першої половини XVIII ст.».

Додаток 3. Аналізуємо історичний документ

Пакти й Конституція прав та вольностей Війська Запорозького між ясновельможним паном П. Орликом, гетьманом, та між старшиною, полковниками, а також Військом Запорозьким, прийняті публічно ухвалою обох сторін, року 1710, квітня 5, при Бендерах.

Ми уклали угоду з Пилипом Орликом, новообраним гетьманом, і ухвалили, щоб не тільки він стежив за виконанням викладених нижче по пунктах і підтверджених його присягою, але щоб цього незмінно дотримувалися і наступні гетьмани.

1. Ясновельможний гетьман зобов'язаний та примушений у законному порядку дбати, щоб жодна чужинська релігія не запроваджувалась на нашій батьківщині, не допускаючи проповідування та розмноження кількості її прихильників. І щоб при новозбудованих церквах множилося навчання дітей «вільним мис­тецтвам».

2. Обов'язком Ясновельможного гетьмана стане турбота про недоторканий цілісний кордон, щоб нікому не дозволяв не лише порушувати закони і вольності, але й привласнювати батьківські землі.

3. Ясновельможний гетьман дбає через послів про відновлення давнього братства з Кримським ханством..., щоб надалі не пробували зухвалим нападом у спину підкорити собі Україну.

4. Гетьман муситиме подбати про звільнення від московських укріплень земель Війська Запорозького і повернення їх у власність Війська, і щоб надалі ніяким іншим чином не спустошували володінь Війська Запорозького.

5. Постановляємо навічно зберігати такий закон, щоб у нашій батьківщині пер­шість належала Генеральній старшині як з огляду на її високі служби, так і у зв'яз­ку з перебуванням при гетьманах.

Генеральній старшині, полковникам і генеральним радникам належить давати поради гетьману про цілісність батьківщини, про її загальне благо й про всі публічні справи. Без їхнього попереднього рішення і згоди, на власний розсуд гетьмана нічого не повинно ані починатися, ані вирішуватися, ані здійсню­ватися.

Генеральні ради збираються на Різдво, на Великдень, на Покрову. На ці ради з'являються посли від Низового Війська Запорозького для слухання й обговорення справ...

6. Правопорушення — і умисне, й випадкове — має підлягати [розгляду] Гене­рального Суду, який повинен винести рішення таке, якому кожен мусить під­корятися.

7. Генеральна старшина повинна доповідати гетьману про всі публічні справи, що перебувають у її віданні.

8. Ясновельможному гетьману належить пильно дбати про те, щоб на рядовий і простий народ не покладали надмірних тягарів, утисків і надмірних вимог. Вдови козаків, діти-сироти, козацькі господарства і господарства жінок, чоловіки яких перебувають на війні або військових службах, не притягатимуться до жодних повинностей і не будуть обтяжені сплатою податків.

9. Щодо цих пактів і Конституції, укладених для успішного виконання, то гетьман удостоїв їх підтвердити власноручним підписом і державною печаткою, а також присягою.


Додаток 4. Військова та політична діяльність гетьмана Пилипа Орлика в Україні та Європі

№ п/п	Дата	Місце історичних подій	Зміст події	Результат (наслідки)
1	2	3	4	5
1	Січень — березень 1711р.	Правобереж-на Україна	Спільний похід запорож­ців на чолі з отаманом Костем Гордієнком, військ гетьмана Пилипа Орлика, польських і та­тарських загонів проти російських військ	Контрнаступ росіян, зрада татар, відступ українських військ до м. Бендери
2	12 липня 1711р.	м. Яси	Прутський мирний до­говір Росії з Туреччиною	Росія повертає Пра­вобережжя Польщі. Населенню пропону­ється переселитися на Лівобережжя
3	5 березня 1712 р.	м. Стамбул	Видано указ турецького султана для гетьмана Пи­липа Орлика	Туреччина визнала П. Орлика володарем Правобережжя, але цією територією заволоділа Польща
4	1714р.	Швеція	Виїхав із Карлом XII, намагався створити коа­ліцію європейських дер­жав проти Росії	Поширив в Європі ідею незалежності України
5	1720, 1721 рр.	Німеччина, Франція
6	1722 р.	Туреччина

Література

1. Аркас М. М. Історія України-Русі / Переднє слово П. М. Гвоздецького.- 3-є вид., факс.: Вища школа, 1993.- С. 300-302.

2. Бойко О. Д. Історія України: Посібник для студентів вищих навч. закладів.— К.: Видав. Центр «Академія», 1999.- С. 157-160.

3. Велика історія України: У 2-хт. / Передмова д-ра І. П. Крип'якевича.- К.: Глобус, 1993.-Т. 2.-С. 117-119.

4. Власов В. С. Історія України: Підручник для 8 класу загальноосвіт. навч. закл.- За ред. Ю. А. Мицика.- 2-е вид., перероб.- К.: Абрис, 2002.- 256 с: іл., карти.

5. Власов В. С., Коляда І. А. Історія України. 8 клас: Зошит-конспект тем.- 4-е вид., доп. й перероб.- К.: А.С.К., 1996.- С. 114-119.

6. Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Авт. передм. В. А. Смолій.- К.: Варта, 1995.- С. 419-497.

7. Воропаєв В. В., Татаринов М. В., Власенко О. В. Історія України. 9 клас: Відповіді на питання екзаменаційних білетів державної підсумкової атес­тацій.- X.: Ранок, 2001.- С. 13-14.

8. Грушевський М. С. Ілюстрована історія України / АН України; Ін-т укр. археографії; Ін-т історії України; Вступна стаття В. А. Смолія, П. С. Соханя. - К.: Наукова думка, 1992.- С. 356-358.- (Пам'ятки історичної думки Ук­раїни).

9. Довідник з історії України. Т. 2 (К - П) / За ред. І. Підкови та Р. Шуста.- К: Генеза, 1995.- С. 314-316.

10. Дорошенко Д. І. Нариси історії України: У 2-х т. - Т. 2. Від половини XVII ст.- К.: Глобус, 1992. - С. 155-158.

11. Замлинський В. Пилип Орлик // Віче.- 1994.- № 3.

12. Історія Русів / Пер. І. Драча; Вступ. стаття В. Шевчука.- К.: Рад. письменник, 1991.-С. 275-277.

13. Історія України XV-XVII ст. 8 клас: Навч.-метод. посіб. для вчителів, студентів / За ред. І. Ф. Прокопенка, В. Я. Білоцерківського, Т. І. Пікалової.- X.: Скор­піон, 2000.- С. 195-200.

14. Історичні постаті України: Іст. нариси: Збірник / Упоряд. та авт. вступ. статті О. В. Болдирєв.- Одеса: Маяк, 1993.- С. 337-383.

15. Коляда І. А., Крилач К. І., Подобєд А. О. Дидактичні матеріали з історії України. 8 клас- К.: А.С.К., 1998.- С. 36 (№ 13), 63-64, 83 (№ 10-16).

16. Мисан В. О. Історія України. Друга половинаХУІІ - кінецьXVIII ст.: Робочий зошит учня. 8 клас (Ч. 2).- К. ; Л.: Кальварія : Абрис, 1997.- С. 49-53.

17. Полонська-Василенко Н. Д. Історія України: У 2 -х т. - Т. 2. Від середини XVII ст. до 1923 р.- К.: Либідь, 1992.- С. 77-80.

18. Рибалка І. К. Історія України. Ч. І. Від найдавніших часів до кінця XVII ст.- X.: Основа, 1994.

19. Слабошпицький М. Ф. З голосу нашої Кліо. Події і люди української історії: Навч. видання.- К.: Махаон - Україна, 2000.- С. 156-160.

20. Слюсаренко А. Е, Томенко М. В. Історія української конституції.- К.: Т-во «Знання», 1993.- С. 9-10, 25-37.

21. Субтельний О. Мазепинці. Український сепаратизм на початку XVIII ст. / Пер. з англ. В. Кулика.- К.: Либідь, 1994.- С. 56-197.

22. Татаринов М. В., Харківська Н. І. Вступ до історії України: Робочий зошит до початкового курсу з історії України. 5 клас.- X.: Східно-регіональний центр гуманітарних освітніх ініціатив, 2000.- С. 50 (№ 44-46, 49).

23. Лоза Ю. Україна: Історичний атлас. 8 клас- К.: ТОВ «Вид-во "Мапа"», 1998.

24. Харківська Н. І. Історія України в картах, схемах і таблицях: Навч. посібник для 7-9 класів.- X.: Світ дитинства, 2000.- С. 35.

25. Харківська Н. І. Історія України.8 клас: Робочий зошит.- X.: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2001.- С. 71-72.

26. Хеггман Б. Пилип Орлик у Швеції (1716-1719 рр.) // Український історичний журнал.- 1996.- № 3.- С. 151-154.

27. Хрестоматія з історії України: Посібник для 7-11 кл. загальносовіт. навч. закладів / Упоряд.: В. І. Гусєв, Г. І. Сургай.- К.: Освіта, 1996.- С. 95-100 (документи № 22, 23).

28. Хрестоматія з історії України: Посібникдля вчителів / За ред. В. І. Червінського. - К.: Вежа, 1996.- С. 127-139 (документи № 6-8).

29. Швидько Г. К. Історія України. XVI-XVIII століття: Підручник для 8 класу середньої школи.- К.: Генеза, 1997.- 384 с.


О.Желіба

Культура України в період Гетьманщини