Ucraina terra Cosaccorum: Україна земля козацька

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание Робочі матеріали учня на урок Богдан Хмельницький Основні поняття Хід уроку III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності (1 хв.) IV. Сприйняття та повідомлення нового матеріалу (10 хв.) V. Узагальнення та систематизація набутих знань (20 хв.) VI. Підбиття підсумків уроку Повідомлення домашнього завдання (1 хв) Основні поняття Хід уроку Хронологічна задача III. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.) IV. Сприйняття та осмислення нового матеріалу (12 хв.) V. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу. Пер­винне застосування набутих знань 2. Порівняльна характеристика діяльності Б. Хмельницького й І.Мазепи VI. Підбиття підсумків уроку (3 хв.) Хід уроку Запитання для першої команди 2 гейм. «Заморочки з бочки» ... Полное содержание

Подобный материал:

• Шаповалова Людмила Иннокентьевна Оригинальное (авторское) сочинение, 85.68kb.
• Використання ігрових елементів на уроках історії України у процесі вивчення теми «Козацька, 221.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 17.85kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 26.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 12.99kb.
• Козацька демократична конституція, 466.79kb.
• Ministry of Education and Science, Youth and Sport of Ukraine, 382.75kb.
• Держава І право україни у період козацько-гетьманської доби (середина 17 – кінець, 771.2kb.
• Земля І люди в повісті О. Кобилянської "Земля", 25.79kb.
• Cлово до читача Вступ Розділ І. Історико-теоретичні, методологічні основи українознавства, 8835.25kb.

Додаток

Робочі матеріали учня на урок:

«Боротьба за волю (Визвольна війна 1648—1657 рр.)»

Після цього уроку ви зможете роз­повідати:

• про події Визвольної війни 1648-1657 рр.;

• про видатного історичного дія­ча— гетьмана Богдана Хмель­ницького;

Пояснювати:

• чому Богдана Хмельницького шанують в Україні, називають його ім'ям міста та вулиці, його портрет вміщують на грошових купюрах;

• як і чому українські землі потра­пили в залежність від Москов­ської держави;

Набудете навичок:

• роботи з картою та історичними джерелами;

• навчання і спілкування в малих групах;

Сформуєте власне ставлення: до історичних подій в Україні середини XVII століття.

Перепустка до гри

1. Хто такі козаки?

2. Поясніть терміни «ополячення» та «окатоличення».

3. Назвіть держави, до складу яких входили українські землі в XVII ст.

4. В якому столітті та якій його частині (початок, середина, кі­нець) відбувалась Визвольна вій­на 1648-1657 рр.?

5. Назвіть причини козацько-се­лянських повстань І пол. XVII ст.

Завдання

1. Дайте відповіді на питання: Хто брав участь у Визвольній війні? Чи весь народ, чи лише його частина? Чому цю війну назива­ють визвольною? {Відповіді шу­кай у підручнику на С.127.)

2. Прослухайте повідомлення про Богдана Хмельницького. Дайте відповіді на запитання: Що спо­нукало Богдана Хмельницького розпочати боротьбу проти по­ляків?

3. Розгляньте малюнки на С. 125 вашого підручника і С. 17 в ат­ласі. Що зображено на них? До якого часу ми можемо віднести зображені події? Чому? Що спільного між цими двома ма­люнками?

4. Розв'яжіть історичну задачу.

Під час розкопок у Берестечку вчені знайшли безліч предметів козацького побуту, козацькі шаблі, селянську зброю — вили, шапки, поламані во­зи, залишки коней, багато мечів та стріл з польськими написами. Як на­зивають вчених, що проводять роз­копки? Про що свідчили ці знахідки?

5. Розгляньте малюнок. Чим він відрізняється від попередніх ма­люнків? Які можна зробити вис­новки?




6. Кого б ви обрали союзником для України в середині XVII ст.? Чи збігся ваш вибір з вибором Бог­дана Хмельницького?

Домашнє завдання

Опрацювати за підручником С. 125-129, 131- 135.

Для додаткового читання - С. 129-131. Знайти в художній літературі вірш або уривок з нього про Богдана Хмельницького.


Могорита В.

Богдан Хмельницький

Мета уроку:

• з'ясувати причини, характер та рушійні сили Національно-визволь­ної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького, перебіг основних воєнних дій та створення української козацької держави - Гетьманщини;

• розвивати вміння характеризувати події та персонали, використовуючи тексти підручника та документів, складати плани подій; закріп­лювати навички роботи з картографічним матеріалом.

• виховувати учнів на принципах загальнолюдської моралі, демократизму та національної гордості за славне минуле власного народу.

Основні поняття: Національно-визвольна війна, Гетьманщина, реєстрове козацтво, відродження держави, розбудова держави.

Тип уроку — комбінований урок.

Обладнання:

• підручник;

• атлас-хрестоматія;

• ілюстрації до теми (портрет Б.Хмельницького, козацькі клейноди);

• історична мапа «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.» для 5 класу;

• дидактичні матеріали до уроку.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина (1 хв.)

II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація і корекція опорних знань (8 хв.)

Усне повідомлення на тему «Петро Сагайдачний - гетьман коза­цького війська, захисник рідної землі».

III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності (1 хв.)

Становище козацтва та інших верств українського населення в Речі Посполитій невпинно погіршувалось, утиски ставали дедалі нестерп­нішими. Про те, як розгорталися події в цих умовах, ми дізнаємось на сьогоднішньому уроці.

IV. Сприйняття та повідомлення нового матеріалу (10 хв.)

Розповідь учителя

План

1. Богдан Хмельницький - син українського народу.

2. Початок і перебіг Національно-визвольної війни.

3. Козацька держава.

В ході розповіді вчителя для активізації пізнавальної діяльності учнів варто поставити їм кілька запитань, що сприятиме розвитку аналітичного мислення.

Запитання учням

•Як ви гадаєте, як діятиме Б. Хмельницький, щоб захистити свою власність?

• Де можна було сховатись від переслідувань властей, зокрема реєстровому козаку?

• Чи могли татари бути надійними союзниками Б. Хмельницького? Чому?

• Чи можна перемогти супротивника, якщо він значно переважає у силі? Якими засобами?

V. Узагальнення та систематизація набутих знань (20 хв.)

1. Аналітико-синтетичне читання художнього опису та історичного джерела.

Богдан Хмельницький

Вчора мав аудієнцію у гетьмана Хмельницького. Перед тим зібрав про нього деякі вірогідні відомості. Гетьман походить з небагатого шляхетського роду, який був вигнаний і позбавлений дворянського звання. З юних років мав тісні зв'язки зі своїм народом. Освіту дістав хорошу, у місті Львові в колегіумі єзуїтів, одружений з жінкою, в яку безтямно закоханий... Гетьман від першого шлюбу має двох синів: Тимофія та Юрка, дочок Степаниду та Катерину.

Росту гетьман скоріше високого, ніж середнього, кремезний і міцної будови. Мова його і спосіб управління показують, що він має тверезе судження і проникливий розум. Зустрів мене гетьман приязно, розмовляв зі мною вільно латиною. В поводженні, і не тільки зі мною, гетьман лагідний і простий, чим притягає до себе любов і пошану про­стих людей, але, з другого боку, він тримає їх у дисципліні суворими карами...

(Натан Рибак «Переяславська рада». К., 1964.)

Запитання до тексту

1. Про які риси характеру Богдана Хмельницького йдеться в цьому уривку?

2. Яким гетьман був у спілкуванні? Про що це свідчить? Чи давав такий тип поведінки якісь переваги?

3. Якою мовою Б. Хмельницький спілкувався з іноземцями, що це підкреслювало?

Робота над документом

Документ вміщений на с. 106 підручника [«Сказання про війну козацьку з поляками» Самійла Величка, с. 95—96 підручника].

2. Складання планів перебігу подій та характеристики істо­ричної постаті

Учням пропонується поділитися на два варіанти і, використовуючи зміст підручника та художнього опису, скласти:

• / варіант - план-характеристику постаті Б.Хмельницького;

• // варіант - план перебігу подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.

Після завершення роботи один учень від кожного варіанта презентує свій план з подальшим колективним його коригуванням.

3. Робота з картографічними матеріалами

На основі мапи, вміщеної на с. 105 [93] підручника, та мап атласу-хрестоматії учні простежують рух повстанців протягом війни.

VI. Підбиття підсумків уроку

Запитання та завдання учням (3 хв)

• Яким було становище українського народу в XVII столітті?

• Хто очолив Національно-визвольну війну українського народу? Що вам відомо про цю людину?

• Назвіть основні битви в ході війни.

• Які заходи було запроваджено для відновлення державності? Чому ми вживаємо термін «відновлення державності»?

Повідомлення домашнього завдання (1 хв)

• Опрацюйте зміст § 14 [§ 15] підручника, завдання 2 (до обох варіантів підручників).


Могорита В.

Гетьманщина

Мета уроку:

• з'ясувати становище української держави — Гетьманщини в II половині XVII століття: після договору 1654 року, в період Руїни та спроб відновлення державності І. Мазепою;

• розвивати вміння давати характеристику історичним постатям та подіям, підкріплюючи свої висловлювання матеріалами підручника, порівнювати історичні події та діяльність персоналій;

• виховувати учнів патріотами своєї держави та сприяти засвоєнню ними принципів загальнолюдської моралі.

Основні поняття: Гетьманщина, угода, Руїна.

Тип уроку — комбінований урок.

Обладнання:

• підручник;

• атлас-хрестоматія;

• ілюстрації (альбом ілюстрацій «Історія України в постатях»);

• історична мапа з історії України.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина (1 хв.)

II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація і корекція опорних знань (10 хв.)

Історичний диктант

1. В якому році розпочалася Національно-визвольна війна?

2. Де відбулася перша битва між козацькими і польськими військами?

3. Хто став союзником українців у цій війні?

4. Хто очолював Національно-визвольну війну українського народу?

5. Яку назву отримала козацька держава, створена в ході Національ­но-визвольної війни?

6. Назвіть столицю козацької держави.

7. Що стало символами відродженої української держави?

8. Як називалась українська монета, що карбувалася за часів Б.Хмельницького?

9. Хто здійснював управління складовими держави Війська Запорозького?

10.Яка верства українців склала основу повстанської армії Б.Хмельницького?

11. Скільки років тривала війна?

12. Назвіть відомі вам битви між козацьким і польським військами. Цей вид роботи можна проводити як у письмовій формі з подальшою корекцією знань учнів, так і в усній формі, як вікторину. Проведення історичних диктантів розвиває в учнів самостійність та дисципліно­ваність.

Хронологічна задача

• Позначте на «стрічці часу» такі дати:

— 27 грудня 1595 р.;

— грудень 1648 р.;

— грудень 1647 р.;

— вересень 1648 р.;

— квітень 1648 р.

• Які події відбулися у названий час? Визначте, в яких століттях відбулися ці події, складіть одну задачу із цими датами.

III. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)

Учитель розповідає про події Національно-визвольної війни та про­цес відродження державності, акцентуючи увагу на тому, що козацька держава була оточена ворогами та ненадійними союзниками.

IV. Сприйняття та осмислення нового матеріалу (12 хв.)

План

1. Українсько-московський договір 1654 року.

2. Період Руїни.

3. Правління І. Мазепи.

В ході викладу другого питання плану з учнями проводиться аналітико-синтетичне читання відповідного тексту підручника. За допомогою мапи з'ясовується розміщення Правобережної та Лівобережної України. Діти роблять припущення про те, чому цей період в історії українського народу отримав таку назву.

V. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу. Пер­винне застосування набутих знань (17 хв)

1. Робота над історичним джерелом

Рубрики «Попрацюйте з історичним джерелом» (с. 114) та «Жива історія» (с. 114—115) [спогади про Івана Мазепу Жана Балюза (с. 101 підручника)].

2. Порівняльна характеристика діяльності Б. Хмельницького й І.Мазепи

Учням пропонується дати порівняльну характеристику діяльності двох гетьманів, використовуючи текст підручника, історичних докумен­тів та інших джерел. Вчитель повинен взяти до уваги, що учні ще не вміють давати порівняльні характеристики історичним персоналіям, і для спрощення роботи та досягнення кращого результату в опануванні певних навичок учням пропонується таблиця:

VI. Підбиття підсумків уроку (3 хв.)

Запитання учням (2 хв.)

• Якою була доля козацької держави - Гетьманщини після смерті Богдана Хмельницького?

• Яку назву отримав період історії України між правліннями Богдана Хмельницького й Івана Мазепи?

• Чи можна назвати І. Мазепу справжнім меценатом? Чому?

Повідомлення домашнього завдання (1 хв.)

• Опрацюйте § 15 [§ 16] підручника та виконайте завдання 3 [5] до параграфа.


Бугай Л. О.

Українська держава — Гетьманщина

Мета: повторити й узагальнити знання учнів з теми «Українська ко­зацька держава - Гетьманщина»; підвищити пізнавальну активність учнів; розвивати вміння індивіду­альної та групової роботи під час підготовки до уроку і на уроці; ви­ховувати інтерес до минулого, по­чуття патріотизму, національної гордості.

Тип уроку: повторювально-узагаль­нюючий (у формі гри «Щасливий випадок»).

Обладнання: карта «Українські землі в XVI—XVII ст.; портрети гетьманів.

ХІД УРОКУ

Учитель. Я вітаю вас на історич­ній грі «Щасливий випадок», яка присвячена темі «Українська ко­зацька держава - Гетьманщина». Право зустрітись із щасливим ви­падком виборюватимуть дві коман­ди: 1 команда - ... та капітан ... , 2 команда - ... та капітан... . Звичай­но, кожна команда мріє, щоб щас­ливий випадок трапився саме з нею, але, якщо вірити великому італійце­ві Леонардо да Вінчі, «щастя діста­неться тому, хто багато працює».

Ось ці дві команди і будуть зараз вести боротьбу за перемогу.

1 гейм

Умови: кожна команда отримує по 4 запитання і повинна дати відпо­відь через ЗО секунд. Вартість кож­ного питання - 1 бал.

Запитання для першої команди

1. Впізнай подію за планом (про­понується план Пилявецької битви).

2. Розташуйте події в хронологіч­ній послідовності:

а) Переяславська Рада;

б) битва під Жовтими Водами;

в) битва під Батогом;

г) битва під Берестечком;

д) Зборівська угода.

3. Впізнай подію за ілюстрацією («Переяславська Рада» М. Дерегус,

С. Рєпін, В. Савенков).

4. Впізнай гетьмана (пропонується портрет І. Мазепи).

Запитання для другої команди

1. Впізнай подію за планом (пропо­нується план Корсунської битви).

2. Розташуйте події в хронологіч­ній послідовності:

а) битва під Батогом;

б) Переяславська Рада;

в) битва під Берестечком;

г) Зборівська угода;

д) битва під Жовтими Водами.

3. Впізнай подію за ілюстрацією («Урочистий в'їзд Б. Хмельниць­кого в Київ» М. Самокиш).

4. Впізнай гетьмана (пропонується портрет Б. Хмельницького).

2 гейм. «Заморочки з бочки»

Умови: представники команд по черзі виймають маленькі бочечки із великої бочки і, згідно з номерами, отримують питання вартістю в 1 бал. Та команда, яка витягне щасливий випадок, отримає 3 бали, якщо дасть правильну відповідь на запи­тання.

1. Символи гетьманської влади. (Бу­лава, бунчук, корогва, печатка)

2. Хто входив до війська Б. Хмельницького? (Запорожці, селяни, міщани, реєстрові козаки)

3. Яким був склад Генеральної старшини? (Обозний, суддя, пи­сар, осавул)

4. Як було поділено Україну за Андрусівською угодою ? (Лівобереж­на Україна відійшла до Росії, Правобережна - до Польщі.)

5. Чому П. Дорошенко звернувся по допомогу до турецького сул­тана? (Не вірив Росії і Польщі)

6. Де закінчили життя гетьмани Д. Многогрішний та І. Самойлович? (У Сибіру)

7. Поясніть походження назви Слобожанщина. (Слобода— віль­не поселення.)

8. Шо зробив гетьман І. Мазепа для розвитку української куль­тури?

9. Як ви гадаєте, чому російські царі руйнували Запорозьку Січ?

10. Кому належать слова «усі вони від Хмельницького до Мазепи зрадники»? (Російському цареві Петру І)

11. Якими були головні умови спіл­ки України з Російською держа­вою?

12. Чому війна 1648-1654 рр. нази­вається Національно-визволь­ною?

13. Кому належать слова «світ ло­вив мене, та не спіймав»?

(Г. Сковороді)

14. Поясніть значення прислів'я «Висипався хміль з міха і наро­бив ляхам лиха».

3 гейм. «Ти — мені, я — тобі»

Умови: кожен із членів команди обирає собі суперника і ставить йо­му питання. Інші члени команди не мають права відповідати.

4 гейм. «Далі, далі...»

Умови: за 2 хвилини слід відповісти на найбільшу кількість питань. Працює вся команда, якщо відпові­ді немає, кажете слово «далі».

Запитання для першої команди

1. Кошовий отаман, що писав лис­та турецькому султану. (І. Сірко)

2. Письмове розпорядження геть­мана, яке повинен виконувати увесь український народ. (Уні­версал)

3. Хто гетьманував 22 роки? (І. Мазепа)

4. Коли була остаточно зруйнова­на Запорозька Січ? (У 1775р.)

5. Столиця гетьмана Б. Хмельни­цького. (Чигирин)

6. Гетьман, з ім'ям якого пов'язана легенда про скарб. (П. Полу­боток)

7. Коли відбулася Андрусівська угода? (1667 р.)

8. Відтинок часу в історії Лівобе­режної України від Андрусівської угоди до кінця XVIII ст. (Гетьманщина)

9. Угода, за якою Україна ввійшла до складу Московської держави. («Березневі статті»)

10. Початок Визвольної війни. (1648 р.)

11. Вільна людина, яка жила за раху­нок воєнного промислу. (Козак)

12. Коли з'явилась перша друкова­на книга на Україні? (1574р.)

13. Ляльковий театр. (Вертеп)

14. Що таке троїсті музики? (Скрип­ка, сопілка, бубон)

15. Як називали виконавців народ­них дум? (Кобзарі)

16. Народні месники на західно­українських землях. (Опришки)

17. Гетьман, який очолив Націо­нально-визвольну війну (Богдан Хмельницький)

18. Закінчіть прислів'я «Який пан, такий ... (жупан).

19. «Мандрівний філософ». (Г. Ско­ворода)

20. Український першодрукар. (І. Федоров / Федорович)

Запитання для другої команди

1. Останній кошовий отаман. (П. Калнишевський)

2. Козацький воєначальник.(Гетьман)

3. Гетьман, автор першої консти­туції України. (П. Орлик)

4. Скасування Гетьманщини. (1763 р.)

5. Столиця за гетьмана Мазепи. (Батурин)

6. Гетьман, за якого з'явилась Ма­лоросійська колегія. (І. Скоро­падський)

7. Запровадження кріпацтва. (1783 р.)

8. Період в історії України, для якого характерні війни, бороть­ба гетьманів за владу. (Руїна)

9. За якою угодою Україну було поділено на 2 частини? (Андрусівською)

10. Кінець Визвольної війни. (1654 р.)

11. Козацький човен. (Чайка)

12. Битва під Батогом.(1652р.)

13. Образ козака, якого зображува­ли на народних картинах XVI-XVII ст. (Мамай)

14. Будинок, де містилися виборчі міські власті. (Ратуша)

15. Перший підручник з історії України. (Синопсис)

16. Відомий керівник опришківського руху. (О. Довбуш)

17. Останній гетьман України. (К. Розумовський)

18. Закінчіть речення «Пісня — ду­ша ...» (народу).

19. Автор літопису з історії козаць­кої України. (С. Величко)

20. Як називалася перша друкована книга на Україні? («Апостол»)

Підбиття підсумків уроку

Оголошення оцінок.


Могорита В.

Ліквідація української козацької держави

Мета уроку:

• розглянути з учнями спроби козацької старшини на чолі з П. Полуботком відновити державні права України, суть та наслідки подальших наступів царизму на українську державність;

• розвивати інтерес до історичної науки, вміння моделювати белетризовані історичні ситуації;

• виховувати учнів на принципах загальнолюдської моралі та в дусі патріотизму і любові до рідної землі.

Тип уроку — комбінований урок.

Обладнання:

• підручник;

• атлас-хрестоматія;

• альбом ілюстрацій «Історія України в постатях»;

• історична мапа з історії України.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина (1 хв.)

II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація і корекція опорних знань (10 хв.)

Учні отримують картки із завданнями.

Картка 1

Хто зображений на портретах? Зробіть повідомлення про життя і діяльність цих діячів. (На картці зображені портрети Б. Хмельницького та І.Мазепи.)

Картка 2

Визначте правильність чи помилковість наступних тверджень.

1. Росія завжди виконувала взяті на себе «Березневими статтями» зобов'язання. (Так/ні)

2. Протистояння Росії й Швеції відоме в історії як Північна війна, в яку було втягнуто і козацтво. (Так/ні)

3. Всі українці підтримали І. Мазепу і виступили проти Росії. (Так/ні)

4. Полтавська битва завершилась цілковитою поразкою Росії. (Так/ні)

5. В ході Північної війни козацьку столицю Батурин було знищено. (Так/ні)

6. Мазепа не зумів втілити в життя всі свої плани, але на це були об'єктивні причини. (Так/ні)

Картка З

Позначте на контурній карті розміщення Лівобережної та Правобережної Гетьманщини. Поясніть, коли і чому відбувся такий поділ України. Яку назву отримав цей період нашої історії?

Картка 4

Спробуйте пояснити, чому І. Мазепа серйозно опікувався освітою та культурою. Наведіть конкретні приклади меценатства гетьмана.

Картка 5

Дайте оцінку взаєминам І. Мазепи і російського царя Петра І. Чи справді можна вважати Мазепу зрадником? Відповідь обґрунтуйте.

Учні роблять короткі повідомлення за результатами виконання завдань.

III. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)

Учням пропонується спрогнозувати розвиток подальших подій на українських землях.

IV. Сприйняття та осмислення нового матеріалу (12 хв.)

Розповідь учителя

План

1. Гетьманування Павла Полуботка.

2. Останній гетьман України.

3. Зруйнування Запорозької Січі.

Під час розгляду першого питання плану учням пропонується прочитати уривок промови П. Полуботка до Петра І та проаналізувати обвинувачення, висловлені гетьманом щодо недотримання російською стороною покладених на неї Переяславською угодою зобов'язань, і відповісти, чого таким чином хотів домогтись російський уряд (уривок вміщено в тексті підручника).

V. Узагальнення та систематизація набутих знань (16 хв.)

1. Робота з уривком художнього твору

Тоді з монастирських нір, казематів і келій повипускали — бо так наказав Олександр — усіх до одного в'язнів. Вони виходили — брудні, зарослі, страшні, та причепурювати їх не велено було: цар бажав навіч переконатися, чи справді така-то вже страхітна соловецька тюрма, що її протягом століть боялися усі: ті, які жили в землянках, і ті, які в палатах.

В'язні ще нічого не знали, їм наказали стояти біля паперті Успенсько­го собору і ждати. Вони тривожно переглядалися поміж собою — що за дзвони серед будня і що задумали робити з ними? Спокійні були тільки двоє: сліпий Калнишевський і всезнаючий Авель-віщун.

Відправа давно закінчилася, а в'язні все ще стояли і чекали: он видніє лобне місце біля Рибних воріт, чи не задумали отак покінчити з ними в один день?

Цар же після відправи в супроводі архімандрита Іони, губернатора Мезенцева й соборних старців обходив монастирські приміщення: трапезну, келарську, ризницю, куховарню, чоботарню, квасоварню - і, похваливши за порядок, мовив:

- Тепер покажіть каземати.

...Він ходив із каземату в каземат, сопух запаморочив йому голову, купи нечистот, поряд з якими спали і їли люди, здавалися примарними, і, вражений витвором людської жорстокості, добросердний імператор розпорядився:

- Запечатати їх навіки. А тепер приведіть в'язнів.

їх прийшло дванадцять - людей із підземелля, чорних, виснажених, у кайданах.

Олександр відступив на крок: люди ці здалися йому привидами; він переборов у собі огиду й промовив:

- Ви вільні. Я, цар Олександр І, дарую вам свободу. Розкувати їх! Приречені вмирати у сморідних ямах, колодники не повірили спершу словам імператора й нерозуміюче перезиралися між собою, але солдати вже розковували на їх ногах і руках кайдани, а Олександр повторив слова помилу­вання. Тоді вони впали на коліна і, плачучи, дякували своєму спасителеві. ...Імператор скоса глянув услід пророкові, якого солдати виводили з подвір'я, потім запитав архімандрита:

- Чи правда те, що й досі живе тут останній кошовий Запорозької Січі?

- Він перед вами, ваша величність. Не осудіть його, що не вклякнув, сліпий він, тож не бачить, що чинять інші.

Цар підступив ближче до старого похилого діда, який дивився перед собою чистими невидющими очима; на його зарослому обличчі влігся спокій, на губах теплився тихий усміх людини, яка збагнула врешті сенс буття; старець був древній як світ - важко було вгадати його вік, і цар, засумнівавшись, мовив:

- Це неймовірно... Калнишевський уже тоді, коли його забрали з Січі, був вельми старий. З тої пори минуло стільки літ!.. Ти й справді останній кошовий? - глянув недовірливо на дідугана.

- Я - Калнишевський, - відказав старець. - Розсерджений моїми прокльонами, Бог хотів, видно, щоб я вийшов з ями на світ божий, та не зміг уже побачити його.

- Ти вільний, старче. Можеш їхати куди хочеш. Навіть у Мало­росію.

Мовчав Калнишевський. Воля... Десятками літ вимріяна воля! Дочекався-таки. Він може повернутися до свого народу...

«А який він, той народ, нині? Адже не бачив його чверть століття. Може, добре йому? Може, звик до неволі і не потрібна йому пам'ять про мене? А може, ярмо, яке я колись привітав хлібом-сіллю, промуляло до костей, і озлоблені невільні люди закидають мене камінням? А коли й ні, то чи подобає колишньому отаманові Війська Низового ходити, жебраючи, поміж колишніми запорожцями? Ні, не можна мені повертатися на Україну...»

Сказав:

- Ви віддаєте мені те, що для мене вже не існує. Темницею став для мене весь світ, відкурликав я своє журавлине і в цій обителі готуватися буду до майбутнього життя.

- Якої відплати жадаєш за кривду, тобі заподіяну?

- Неокупна моя кривда, царю. Окупитися вона може тільки свобо­дою мого народу, який і я допоміг занапастити вольними і невольними гріхами своїми. Але ти її не повернеш. Тюрем не зруйнуєш, бо не обійдеться імперія без них. То прошу лише одного: звели побудувати на Соловках такий острог, щоб майбутні страждальці могли в ньому почуватися людьми, а не червами гнойовими...

- Правда твоя, — промовив імператор.

А коли цар відійшов з почтом, Петро Калнишевський, намацуючи костуром дорогу, оповитий вічною темрявою, вийшов через Нікольські ворота на дорогу, що бігла у глибину острова і, вдихаючи запах молодого лісу, дивувався, що такою просторою стала враз його тюрма.

(Роман Іваничук «Журавлиний крик». К: ТАСТ-М;X: Світовид, 2001.)

1. Запитання учням

1. В якому році і з яких причин було ліквідовано Запорозьку Січ?

2. Де перебував у засланні останній кошовий отаман?

3. Як характеризує кошового турбота про майбутніх в'язнів Соловецьких островів?

4. Чому він не схотів повертатися на батьківщину?

2. Запитання та завдання учням

1. Відшукайте та покажіть на мапі:

• столицю Гетьманщини за Кирила Розумовського;

• територію Запорозької Січі, місце розташування останньої Січі.

2. Що ви дізналися про останнього гетьмана Лівобережжя?

3. Як було зруйновано Запорозьку Січ?

4. Нанесіть на «стрічку часу» основні події, про які йшлося на уроці.

VI. Підбиття підсумків уроку (3 хв)

Учням пропонується дати оцінку подіям, які вивчалися на уроці, та обрати ту, яка їх найбільше вразила.

Повідомлення домашнього завдання (1 хв)

• Опрацюйте § 16 [§ 17] підручника та виконайте завдання 5 до нього.


Могорита В.

Свідки давнини

Мета уроку:

• з'ясувати з учнями основні тенденції розвитку освіти та культури в XVII-XVIII століттях, ознайомитись зі спадщиною найвидатніших митців того часу та з філософською спадщиною Г.С.Сковороди;

• розвивати пізнавальні інтереси школярів, уміння працювати з різними історичними джерелами;

• виховувати учнів на принцах загальнолюдської моралі та прищеплювати їм повагу до культурної спадщини українського народу.

Основні поняття: братська школа, філософія, академія, літопи­сання.

Тип уроку - комбінований урок.

Обладнання:

• підручник;

• атлас-хрестоматія;

• альбом ілюстрацій «Історія України в постатях»;

• історична мапа з історії України.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина (1 хв.)

II. Перевірка домашнього завдання (10 хв.)

1. Усні повідомлення учнів

Теми повідомлень

• Діяльність Павла Полуботка.

• Руйнування Запорозької Січі.

2. Гра «Історичне лото»

На дошці слід зробити написи «Павло Полуботок», «Кирило Розумовський», «Петро Калнишевський». Учням роздаються картки із датами, іменами та подіями, які вони залишають під тим чи іншим написом (для цього можна використати магнітну дошку), дотримуючись логіки.

Дані для карток: 1722 рік; гетьманський скарб; Петропавловська фортеця; Петро І; Глухів; цариця Єлизавета; рапорт про відставку; 1764 рік; 1775 рік; Олександр І; Соловецький монастир; генерал Текелі; Катерина П.

Правильні відповіді

Павло Полуботок: 1722 р.; гетьманський скарб; Петропавловська фортеця; Петро І.

Кирило Розумовський: Глухів; цариця Єлизавета; рапорт про від­ставку; 1764 р., Катерина II.

Петро Калнишевський: 1775 р.; Олександр І; Соловецький монастир; генерал Текеля; Катерина II.

III. Актуалізація і корекція опорних знань і практичного до­свіду (2 хв.)

Запитання учням

• Яким був стан шкільництва в період Київської Русі?

• Які літературні пам'ятки цього періоду вам відомі? Про що в них ідеться?

• Що стало поштовхом до розвитку архітектури в часи Київської Русі?

IV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація на­вчальної діяльності (2 хв.)

Учитель розповідає про значення освіти та культури для розвитку суспільства.

V. Сприйняття та осмислення нового матеріалу (10 хв.)

Розповідь учителя

План

1. Розвиток освіти.

2. Архітектурні пам'ятки козацької доби.

3. Найвидатніші персонали козаччини.

VI. Узагальнення та систематизація набутих знань (16 хв.)

1. Робота з текстом підручника

Учні підбирають заголовки до пунктів тексту параграфа.

2. Робота з історичною мапою

Учні отримують фотографії архітектурних пам'яток козацької доби і розміщують їх на мапі України. Цю роботу можна провести колективно біля великої мапи чи попарно.

Пропоновані ілюстрації:

Троїцький собор у Новомосковську; церква Всіх святих у Києві (Києво-Печерська Лавра); Георгіївський собор у Києві (Видубицький монастир); Преображенський собор у Великих Сорочинцях; Іллінська церква у Суботові; Чернігівський колегіум; собор св. Юра у Львові; Андріївська церква у Києві; фонтан «Феліціал» у Києві.

VII. Підбиття підсумків уроку (4 хв.)

Запитання та завдання учням (3 хв.)

• Якою була система освіти в XVII-XVIII століттях?

• Чому Києво-Могилянська академія користувалась такою популяр­ністю серед слов'янських народів?

• Чому Г.С. Сковороду називають «мандрівним філософом»?

• Назвіть відомі вам архітектурні пам'ятки цієї доби.

Повідомлення домашнього завдання (1 хв)

• Опрацюйте зміст § 17 [§ 19] підручника. Підготуйте повідомлення про пам'ятки XVII-XVIII ст. у вашій місцевості.


Могорита В.

Козацька Україна

Узагальнення

Мета уроку:

• закріпити знання учнів з теми та підготувати їх до тематичного оцінювання;

• розвивати основні навички, набуті школярами в ході вивчення теми, та пізнавальний інтерес до предмета;

• виховувати дітей на принципах загальнолюдської моралі та поваги до історичної спадщини рідного народу.

Тип уроку — урок застосування знань, умінь і навичок.

Обладнання:

• підручник;

• атлас-хрестоматія;

• альбом ілюстрацій «Історія України в постатях»;

• історична мапа з історії України;

• дидактичні картки.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина (1 хв.)

II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань (5 хв.)

Учні роблять повідомлення про пам'ятки архітектури козацької доби своєї місцевості.

III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності (1 хв.)

Вчитель. Протягом кількох попередніх уроків ми з вами говорили про сміливих лицарів-козаків, які захищали рідну землю від набігів кочівників-сусідів, здійснили багато героїчних походів, робили спроби відродити власну державність та закладали її основи. Сьогодні на уроці здійснимо завершальну подорож найцікавішим та найславетнішим пе­ріодом вітчизняної історії. Наша подорож буде надзвичайно загадковою і сповненою різноманітних пригод, ви пригадаєте вивчене та дізнаєтесь багато нового. Тож уперед — до знань і пригод.

IV. Відтворення та узагальнення набутих знань, умінь і навичок

(31 хв)

1. Кросворд «Козацька Україна»

(розв 'язується колективно)





Завдання

По горизонталі

1. Козацький корабель. 4. Січовий прапор. 5. Керівник козацького війська. 7. Назва козацької держави, що утворилась в результаті На­ціонально-визвольної війни українського народу. 8. Період в історії України після смерті Б.Хмельницького. 9. Наука про розвиток приро­ди, суспільства, мислення. 10. Місто, в якому було укладено договір з Московією 1654 року.

По вертикалі

2. Під таким ім'ям Д. Вишневецький відомий у літературі та народ­ній творчості. 3. Фортеця на Буковині, в бою біля якої був смертельно поранений П. Конашевич-Сагайдачний. 6. Держава, на боці якої козацькі полки на чолі з І. Мазепою брали участь у Північній війні.

Відповіді

По горизонталі

1. Чайка. 4. Корогва. 5. Кошовий. 7. Гетьманщина. 8. Руїна. 9. Філософія. 10. Переяслав.

По вертикалі

2. Байда. 3. Хотин. 6. Швеція.

2. Сторінками історичних документів

Учні об'єднуються у групи. Для роботи використовуються 4 спогади, вміщені в [§ 18]. Перед початком роботи перед учнями ставляться запи­тання, на які вони дають відповіді після опрацювання документів.

Запитання за змістом спогадів

1. Хто з іноземців залишив спогад?

2. Що вразило автора спогаду і змусило взятися за перо?

3. Що ви дізнались цікавого і нового зі спогаду іноземця?

3. «Що зображено?»

Учні отримують картки із зображеннями козацьких символів. їхнє завдання - підписати зображені знаки та розповісти про їх призна­чення.

4. Гра «Ланцюжок»

Учні по черзі ставлять один одному запитання за вивченим матеріа­лом і дають відповіді.

5. «Знайди помилку»

В текстах заховалися помилки. Знайдіть їх і виправте.

Текст 1

Гіркою була доля тих, хто потрапляв до турецько-татарського поло­ну. Майже всі бранці продавались на найбільшому невільничому рин­ку в Афінах. Найсильніші довіку веслували на турецьких кораблях - чайках, а полоненних хлопчиків виховували відданими захисни­ками султана - яничарами. Однак захисники українського народу козаки здійснювали походи на турецькі й татарські міста. Цей пе­ріод названо добою героїчних походів. Блискучі перемоги здобули козаки під керівництвом гетьмана І. Мазепи. Під проводом цього ж гетьмана козаки перемогли польське військо у бою під Хотином у 1621 році.

Текст 2

Важке становище українського народу в межах Московії змуси­ло його в 1648 року розпочати боротьбу проти поневолювачів під керівництвом Д.Вишневецького. Ця війна ввійшла в історію як Націо­нально-визвольна. Перша битва цієї війни відбулася в урочищі Жовті Води, але, на жаль, козаки програли її. В результаті війни утворилась козацька держава - Гетьманщина, а її столицею стало місто Батурин. Союзниками козаків у війні стали поляки, які інколи залишали поле К. Розумовський, який уклав союз зі Швецією і виступив із частиною козаків на її боці проти Московії. Цар Петро І наказав зруйнувати гетьманську столицю - місто Чигирин. Вирішальна битва відбулася в 1709 році під Києвом. Шведське і козацьке війська програли її - ук­раїнцям на кілька століть довелось змиритися з неволею і лише мріяти про власну державність.

Учні коментують зміни в текстах (працюють індивідуально з одним із трьох варіантів).

6. Гра «Плутанина»

Висловіть свою думку про істинність або хибність тверджень за допомогою знаків +, -.

• Козаки були в усьому невибагливими: в їжі, одязі, умовах проживання.

• Козацькі «чайки» могли вмістити до 120 осіб.

• Після поранення під Хотином П. Сагайдачному вдалося ще здійс­нити легендарний похід на Кафу.

• Б. Хмельницький добре володів українською, польською, та­тарською, турецькою, російською мовами, а також латиною.

• На боротьбу з поляками в ході Національно-визвольної війни піднялись усі верстви українського народу.

• Російські царі завжди виконували взяті на себе за «Березневими статтями» зобов'язання.

• Григорія Сковороду по праву називають «мандрівним філосо­фом».

• Єдиним вищим навчальним закладом Лівобережжя була Києво-Могилянська академія.

• Останнім кошовим запорожців був Петро Калнишевський, запроторений у Соловецький монастир.

• У Павла Полуботка і Петра І були довірливі дружні відносини.

V. Підбиття підсумків уроку (5 хв.)

Учні діляться враженнями про вивчений матеріал з теми та назива­ють подію, яка їх найбільше вразила.

Повідомлення домашнього завдання (2 хв.)

• Опрацюйте завдання рубрики «Готуємось до тематичної атеста­ції».


Могорита В.