Ucraina terra Cosaccorum: Україна земля козацька

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание Мета уроку Хід уроку II рівень II рівень III рівень IV рівень IV. Підбиття підсумків уроку (1 хв.) Хід уроку. Учень: Мені допомагають наші виховні го­дини, де ми дізнаємось про історію українсь­кого козацтва. Вчитель Повідомлення теми, мети, девізу, емб­леми уроку. Проведення усного журналу «Сторінки історії українського козацтва». Учень: Перша сторінка — «Запорозька Січ». Вчитель Ними ворога ляка Що говорить вам козак — Байда - Дмитро Вишневецький На Січ жінок хоч не пускали Козак Забава Писар мудра є людина. Сміх - теж зброя козака Учень: Третя сторінка - «Козацькому роду нема переводу». Учениця ... Полное содержание

Подобный материал:

• Шаповалова Людмила Иннокентьевна Оригинальное (авторское) сочинение, 85.68kb.
• Використання ігрових елементів на уроках історії України у процесі вивчення теми «Козацька, 221.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 17.85kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 26.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 12.99kb.
• Козацька демократична конституція, 466.79kb.
• Ministry of Education and Science, Youth and Sport of Ukraine, 382.75kb.
• Держава І право україни у період козацько-гетьманської доби (середина 17 – кінець, 771.2kb.
• Земля І люди в повісті О. Кобилянської "Земля", 25.79kb.
• Cлово до читача Вступ Розділ І. Історико-теоретичні, методологічні основи українознавства, 8835.25kb.

Тематичне оцінювання

Мета уроку:

• виявити та оцінити реальний рівень знань учнів з теми;

• розвивати уміння концентрувати зусилля, увагу, логічне мислення, вміння передавати-свої думки на письмі;

• формувати в учнів навички самооцінювання та прагнення покращувати результати навчальної діяльності.

Тип уроку - урок перевірки та корекції знань, умінь і навичок. Обладнання: картки із завданнями.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина (1 хв.)

II. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація на­вчальної діяльності (1 хв.)

III. Перевірка знань та умінь учнів (42 хв.)

Варіант 1

І рівень

1. В добу героїчних походів козаки здійснювали морські походи проти:

а) Московії;

б) Королівства Польського;

в) Османської імперії.

2. Визначте що було раніше:

а) виникнення Запорозької Січі;

б) доба героїчних походів.

3. Про кого йдеться?

Закінчив Києво-Могилянську академію, мав чудовий голос. Пробу­вав себе на педагогічній ниві, писав вірші, був мандрівним філософом. На його могилі написано: «Світ ловив мене, та не спіймав».

а) про Самійла Величка;

б) про Григорія Сковороду;

в) про Петра Могилу.

II рівень

4. Підберіть до визначень терміни:

а) козацька держава, яка утворилася в результаті Національно-визвольної війни;

б) відзнаки Запорозького війська: булава, бунчук, корогви, печатка. (Гетьманщина, Запорожжя, клейноди)

5. Доповніть речення, вставляючи потрібні за змістом дату, ім'я історичної особи, назву.

У липні... року під містом ... відбувся вирішальний бій у ході Пів­нічної війни, в якій шведські війська на чолі з Карлом XII та козацькі полки на чолі з ... зазнали поразки.

6. Позначте на карті річку Дніпро та Лівобережну й Правобережну Гетьманщину, що утворились після поділу українських земель у період Руїни між Річчю Посполитою і Московією.

ІІІ рівень

7. Позначте інформацію, яка пов'язана з ім'ям Д. Вишневецького.

• Здобув освіту в Києво-Могилянській академії.

• Спорудив на Дніпрі фортецю — першу Січ.

• Походив з давнього українського князівського роду,

• Згуртував навколо себе козацьке військо.

• Під час походу був захоплений у полон і страчений у Стамбулі.

• Був засновником багатьох шкіл на українських землях.

• В усній народній творчості виступає під іменем Байди.

8. Позначте на «стрічці часу» наступні події:

• підписання українсько-московського договору;

• рік ліквідації Гетьманщини.

Скільки років пройшло з моменту підписання українсько-московсь­кого договору до ліквідації Гетьманщини?

ІV рівень

9. Прочитайте текст, придумайте для нього назву. Дайте характеристику діяльності Павла Полуботка та складіть план повідомлення про гетьмана.

Знаючи Петрову вдачу, в'язні мали невелику надію, що вони вийдуть на волю. А втім, хто попався до Петропавлівської фортеці-в'язниці, втрачав усяку надію вийти з неї живим. Кожного в'язня ждали «слово й діло», тобто допити, тортури й смерть, а до легкої кари зараховува­лося заслання в Сибір, чи в будь-який глухий монастир, або досмертне ув'язнення. На ув'язнену козацьку старшину москалі гляділи як на смертників, що їм неминуче слався шлях на ешафот, де покотяться їхні буйні голови.

...Полуботка тягають увесь час на допити. Звинувачують його у всяких, навіть найдрібніших справах. Найдужче звинувачують його в «державній зраді», тобто за спілкування з гетьманом Орликом і мазепинцями.

Наказний гетьман рішуче і твердо заперечував та відкидав таке звинувачення, як зовсім неправдиве й видумане злобними донощиками. В часі допитів, коли слідчі зачитували йому різні доноси й наклепи на нього, головно від Вельямінова, Полуботок зорієнтувався, що насправді москалі не мають в руках ніяких конкретних доказів. Ніхто з Орликових емісарів не попався москалям у руки, ніхто з найближчих співробітників наказного гетьмана нічого не зрадив, а теж ніякі обтяжуючі документи не попалися москалям у руки, так що Полуботок міг уперто боронитися й відкидати звинувачення про спілкування з Орликом і мазепинцями.

(Святомир Постун)

Варіант 2

І рівень

1. Від якої небезпеки з півдня захищали українські землі козаки?

а) від грабіжницьких набігів татар;

б) від половецьких набігів;

в) від нападів польської знаті.

2. Визначте, яка з двох подій відбулася раніше.

а) зруйнування Запорозької Січі;

б)Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої.

3. Про кого йдеться?

Згуртував навколо себе козацьке військо та заснував першу козаць­ку фортецю — Січ. В літературі відомий під іменем Байди. Помер у Стамбулі від тортурів.

а) П. Сагайдачний;

б) Д. Вишневецький;

в) Б. Хмельницький.

II рівень

4. Підберіть до визначень терміни:

а) наука про розвиток природи, людини, суспільства;

б) період в історії України, який характеризується занепадом і розпочався після смерті Б. Хмельницького.

(Гетьманщина, Руїна, філософія, історія)

5. Доповніть речення, вставляючи потрібні за змістом дату, ім'я історичної особи, назву.

Останній кошовий ... після зруйнування Запорозької Січі в ... році був відправлений на острів ..., де і провів решту своїх днів.

6. Позначте на карті річку Дніпро, Дике Поле та місце заснування першої Січі.

III рівень

7. Позначте інформацію, яка пов'язана з іменем Б.Хмельницького.

• Походив з давнього українського козацького роду.

• Освіту здобув у Львівському колегіумі і знав багато мов.

• Брав участь у багатьох походах проти турків. Під час одного з них потрапив у полон.

• Мав багато друзів серед польської шляхти.

• Стояв біля витоків козацької держави — Гетьманщини.

• Уклав угоду з московським царем у Переяславі.

• Зробив спробу карбувати власну монету — чех.

8. Позначте на «стрічці часу» наступні події:

• похід Петра Сагайдачного на Кафу;

• битву під Хотином. Скільки років розділяє ці події?

IV рівень

9. Прочитайте текст, придумайте для нього назву. Дайте характеристику діяльності Івана Мазепи та складіть план повідомлення про гетьмана.

За похибки провідників терпить загал, бо провідник повинен пе­редбачити лихо. Передбачити — легко сказати!

От і тепер Мазепа передбачує небезпеку, яка грозить Україні з боку царя. Знає, що треба порвати з Москвою і пристати до шведів, бо тільки з ними можна добитися волі й самостійності. А як важко перевести цей намір в діло. Як обережно треба переговорювати з новим союзником, щоб не довідався старий. Ще гетьман мало кому звірився зі своїми планами, а вже Кочубей і Іскра побігли з доносом до царя. Що то було б, коли б він провадив справу по-громадськи? Громада в один голос кричить: «Визволи нас із власті анти­христа!», а якщо він притакнув би їй і сказав: «Добре, визволяймося», так вона тоді другої заспівала б. Казали б, що москалі — це люди одної віри, а шведи — лютери, що гетьман хоче шляхетські порядки завести на Україні, що з ляхами руку держить, і почався б такий танець, якого за часів Руїни танцювали. Важка річ вести народ до волі! Мойсей 40 літ провадив жидів до обітованої землі і помер, не увійшовши до неї. «Чи не так зі мною буде?..»

(Богдан Лепкий)

IV. Підбиття підсумків уроку (1 хв.)


Ластівка Є.

Сторінки історії українського козацтва

Відкритий урок з історії України

Тема уроку: Сторінки історії українського козацтва.

Мета уроку:

1. Поглибити знання учнів про історію ук­раїнського козацтва.

2. Вчити учнів творчо працювати і само­стійно робити висновки.

3. Поєднати урочну форму роботи з позакласною.

4. Сприяти вихованню в учнів почуття патр­іотизму та національної самосвідомості.

Тип уроку: комбінований урок.

Вид заняття: урок з активними формами навчання й виховання (усний журнал).

Обладнання уроку:

1. Виставка літератури на козацьку темати­ку.

2. Ребуси, кросворди.

3. Булава, дід Козак (емблема).

4. Плакат «Запорозька Січ».

5. Роботи учнів про козаків.

6. Ольга та Андрій Будугай. «Козацька літератка».

7. Картки «Активність учнів на уроці».

Емблема уроку: Дід Козак.

Девіз уроку:

Козацтво — то світла сторінка у книзі,

Що наші діди написали шаблями.

ХІД УРОКУ.

Вступна бесіда вчителя з учнями.

Вчитель: Яку тему ми почали вивчати?

Учениця: Історію українського козацтва.

Вчитель: Що вам допомагає у підготовці до уроків?

Учень: Мені допомагають наші виховні го­дини, де ми дізнаємось про історію українсь­кого козацтва.

Вчитель: 3 ваших слів виходить, що наша позакласна робота дитячої організації «Коза­чата — джури» допомагає вам у підготовці до уроків.

Повідомлення теми, мети, девізу, емб­леми уроку.

Вчитель: Діти! Прошу уваги на класну дош­ку. Тут записані тема, мета, девіз та намальо­вана емблема уроку. Для нашої активної та ус­пішної роботи ми будемо працювати за та­кими куренями:

1. Курінь дослідників історії українського козацтва.

2. Курінь дослідників поезії козацької доби.

3. Курінь дослідників цікавих завдань.

4. Артистичний курінь (учні 8 класу — джу­ри).

5. Курінь експертів козацького руху (учні 11 класу).

У кожного з вас є картка «Активності учня на уроці», де ви будете відмічати свою участь у різних етапах уроку. Це буде оцінка вашої активності на уроці.

Проведення усного журналу «Сторінки історії українського козацтва».

Вчитель: Є і нам про що згадати.

(Звучить пісня «Запорозькі козаки»).

Учень: Перша сторінка — «Запорозька Січ».

Вчитель: Почнемо з дослідників історії ук­раїнського козацтва.

Учень: 3 дитинства ми знайомі з яскра­вим образом мужнього козака-запорожця. Ко­заки носили білу вишиту сорочку, шаровари, пояс. Мали гарні вуса, а на голові чуприну — оселедець .

Учениця:

Вуса — гордість козака,

Ними ворога ляка,

Не носили бороди

Наші прадіди — діди.

Учень:

Оселедець — не рибина,

То козацькая чуприна,

За вухо зачіпалась,

Під шапкою ховалась.

Учень: Козаки організували воєнну хрис­тиянську республіку — Запорозьку Січ. Про неї написав Микола Гоголь: «Так ось вона, Січ. Ось це гніздо, звідки вилітають усі горді й міцні, як леви. Ось звідки розливається воля й козацтво по всій Україні». (Робота за плакатом «Запо­розька Січ»).

Вчитель: Дуже гарно про Січ сказано в «Ко­зацькій літератці». (Виступи учнів з віршами.)

Вчитель: В п'ятому класі ви тільки одер­жуєте перші знання з історії українського ко­зацтва. Слово «козак» вперше згадується в 1240 році в монгольській хроніці. Воно означало «вільну, озброєну людину». Послухайте моє за­питання:

Що говорить вам козак —

Це крилате горде слово.

І чому буває так

Що світлішає від нього?

Учень:

Козаки — це вільні люди.

Козаки — безстрашні люди

Козаки — борці за волю.

За народ, щасливу долю.

Учениця:

Козак — чесна смілива людина.

Найдорожче йому Україна.

Козак — слабому захисник.

Цінити побратима звик.

Вчитель: Що можна сказати про перші пи­семні згадки про козаків на Україні?

Учень: Перші згадки про козаків на Україні з'явилися у писемних джерелах в кінці 15 сто­ліття. Справжньої сили українське козацтво набуло в 16-17 століттях.

Учениця: Перша Січ заснована князем Дмитром Вишневецьким, відомим під прізвись­ком Байда.

Учень:

Байда - Дмитро Вишневецький -

Хортицьку Січ заснував.

Сили зібравши для бою,

Замок в Січі збудував.

Вчитель: Прошу розкрити атласи на сто­рінках 14-15 і прослідкувати історію Січей. (Учні працюють за атласами з історії для 5 класу).

Вчитель: На Січ жінок не пускали, але їх козаки шанували. Кого найбільше шанували козаки?

Учень:

На Січ жінок хоч не пускали,

Щоб не було там сліз, жалів.

Та козаки їх шанували,

А особливо - матерів.

Вчитель: Діти, подивіться на ці ілюстрації. Ви бачите щасливих, радісних дітей на руках у матері. Тому всі ви маєте любити й шанувати своїх матерів. І не забувати, що покровитель­кою козацтва була Діва Марія, матір Божа. В центрі Січі була возведена церква Покрови.

Вчитель: Особливою пошаною у нас в школі з 1996 року користується образ козака Забави, який передається з року в рік. (Вбігає козак Забава).

Козак Забава: Вітаю вас шановне товари­ство. Дуже радий зустрічі з вами. Мені завжди у вас цікаво. Сьогодні я завітав до вас з свої­ми побратимами. Це — наш писар, який запи­сує прізвиська козакам.

Писар:

Писар мудра є людина.

Я і писар, і поштар.

Маю пера й каламар.

(Сценка-гра «Як козакам давали прізвись­ка»)

Учень: Друга сторінка - «Військове мис­тецтво козаків».

Вчитель: Літописець запорізького козацт­ва Дмитро Яворницький писав, що козаки вми­рали частіше в бою, ніж від хвороб. Вони мали різну зброю, знали багато військових хитрощів і мали свої бойові секрети.

(Учні читають вірші про козацьку зброю з «Козацької літератки»)

Вчитель: Діти, козаки мали ще одну цікаву зброю. Про неї ми говорили на святі «Коза­чат». Що це за зброя?

Учень:

Сміх - теж зброя козака,

Сміхом ворога ляха.

Сміхом дух він підіймає,

Товариство потішає.

Вчитель: Думаю, що тільки козак Забава може підняти дух і потішити всіх присутніх сьо­годні. (Виступ козака Забави)

Учень: Третя сторінка - «Козацькому роду нема переводу».

Учениця:

Щоб цвіла Україна моя,

Ми даємо обіцянку нині.

Вчитись так, щоб набуті знання,

Пригодились моїй Україні.

Учень:

Присягаєм наш край рідний

Над усе любити.

По-українськи говорити,

Історію України добре вчити.

Вчитель: До цього всіх вас діти закликає старовинний «Марш українського школяра».

Підсумок уроку. Виступи експертів ко­зацького руху. Оцінювання учнів.

Домашнє завдання: параграф 22 підруч­ника історії України для 5 кл.


Олексин Ю.

Вікторина «КОЗАЦЬКА»

1. Де і коли була засно­вана Запорозька Січ?

Відповідь. Близько сере­дини XVI століття на дніпровському острові Хор­тиця.

2. Поясніть походження назви Запорозька Січ.

Відповідь. Була розташо­вана на Запорожжі.

Козаки споруджували ук­ріплення із січених дерев'я­них колод.

3. Що означає слово ко­зак?

Відповідь. Вільна, неза­лежна й озброєна людина, яка, ведучи господарство, перебувала, водночас, у пос­тійній готовності до оборо­ни рідної землі від інозем­них загарбників.

4. В козаків, як відомо, чуб був задовгий, спадав аж на лоба. Тоді його заплітали у кіску й закладали за вухо. Як називали цю кісочку?

Відповідь. Оселедець.

5. Яку віру сповідували козаки?

Відповідь. Православну.

6. Для запорожця-самітника, що часто тинявся без­людними місцями, не маю­чи можливості протягом ба­гатьох днів промовити до когось слова, вона була справжньою подругою, вірною дружиною, якій він ввіряв свої думки, за допо­могою якої проганяв свою тугу. Про який музичний інструмент ідеться?

Відповідь. Про кобзу.

7. Яким було святкове вбрання козаків?

Відповідь. Жупан, барви­стий каптан, широкі штани червоного чи іншого кольору, пояс із китайки, шапка (бурка).

8. Яким було озброєння козака?

Відповідь. Сагайдак зі стрілами, спис, келеп, гаків­ниці, рушниці або мушкети, шаблі, пістолі.

9. Якою була повсякден­на їжа козаків?

Відповідь. Тетеря (варили із пшона або житнього бо­рошна з квасом), соломаха (житнє борошно, зварене з водою і засмачене олією), галушки, юшка від звареної риби, куліш із салом або олією, іноді баранина, дичи­на тощо.

10. Дотепні вигадки ко­заків породжувались самим життям. Як, на твою думку, козаки варили рибу в де­рев'яному цебрику?

Відповідь. Розпікали на вогні круглі камінці й кида­ли їх у відро. Робили це, доки вода не закипала й риба не зварювалась.

11. На прохання зайшлої людини записати її до Січі кошовий отаман питав:

- А в Бога віруєш?

- Вірую! - відповідав гість.

Як переконував гість ко­шового отамана в своїй при­належності до православної віри?

Відповідь. Хрестився. Це було певним доказом того, що він хрещений, і його бра­ли на Січ.

12. Кожен козак у будь-який міг вільно покинути Запорожжя, так само, як він прийшов, і з того дня йому вільно було взяти шлюб і сісти на господар­ство своїм зимівником десь у захищеному куточку того ж таки Запорожжя. Але цей запорожець уже не мав пра­ва брати участі у військових радах. Однак за козацьким звичаєм це годилося роби­ти не всім козакам, а тільки...

Про яку категорію ко­заків ідеться?

Відповідь. Про підстарку­ватих або покалічених запо­рожців, які не здатні були до бою. Одружуватися ж замо­лоду вважалося ганьбою для козака.

13. Яка кара чекала на козака, якщо він приводив у Січ жінку, навіть матір чи сестру?

Відповідь. Смерть.

14. За яких умов доступ у Січ був вільний для кожно­го, ким би він не був, звідки й коли б не прийшов на За­порожжя?

Відповідь. Новачок мав:

1) бути вільним, неодру­женим чоловіком;

2) розмовляти українсь­кою мовою;

3) сповідувати православ­ну віру;

4) пройти певне навчання.

15. Крім дорослих, які безперервно приходили в Січ, туди потрапляло чима­ло й дітей чоловічої статі. Яким чином діти потрапля­ли до Січі?

Відповідь. Одних приво­дили в Січ самі батьки, щоб їх навчили там військового мистецтва. Інших козаки за­хоплювали на війні й потім всиновлювали. Деяких, особливо круглих сиріт, вони брали замість дітей. Інших, найчастіше небожів або синовців, тобто племін­ників, випрошували у батьків. Декого просто зама­нювали до себе гостинцем та ласкою, а потім таємно завозили в Січ.

16. Які заходи (засоби) використовували козаки для охорони своїх кордонів віднесподіваного вторгнення ворогів?

Відповідь. Бекети (при­кордонні роз'їзди уздовж кордонів), радути (особливі приміщення для сторожових бекетів), фігури (кілька бо­чок, поставлених певним чином і пристосованих для сторожових цілей), могили (служили пунктами для спо­стереження за пересування­ми тих самих татар).

17. Споряджаючи свої судна в плавання, козаки причеплювали до них по обидва боки бортів в'язки очерету. З якою метою?

Відповідь. Коли човни наповнювались водою, оче­рет не давав човнові пото­нути.

18. Як називались ко­зацькі військові човни?

Відповідь. Чайки. Зва­лись вони ще байдами або дубами.

19. Що таке козацька рада?

Відповідь. Загальні збори козаків, орган козацького правління в Україні у XVI— XVIII ст. На Запорозькій Січі це був найвищий орган влади, де вирішувались пи­тання внутрішньої та зов­нішньої політики, адмініст­ративні, судові й військові справи, обиралися гетьман і козацька старшина.

20. Хто входив до складу генеральної старшини?

Відповідь. Кошовий, суддя, писар, осавул.

21. В XІ-ХVІІІ ст. ко­шові отамани Запорозької Січі називалися гетьманами. Які були символи влади геть­мана?

Відповідь. Булава, бунчук, лазуровий прапор.

22. Якого кольору були запорозькі прапори?

Відповідь. Переважали блакитні та жовті. Були іще червоні й малинові.

23. У зв'язку з якою подією козаки написали ли­ста турецькому султанові?

Відповідь. У відповідь на пропозицію султана перейти під його владу.

24. Султан Магомет IV ще здавна плекав план підкорити собі Запорозьку Січ. Спочатку він спробу­вав схилити запорожців до покори, але з цього нічого не вийшло. Тоді він вирі­шив будь-що знищити Січ, а заодно покінчити з козац­твом.

Цю підступну операцію надумали провести на Різдво, саме тоді, коли ко­заки після доброї вечері у Святий вечір поснуть.

Настала зима 1674 року. Морози скували Дніпро. Хан посадив 15 тисяч яничарів на добрих коней, узяв свою сорокатисячну орду й, трима­ючись далі від Дніпра, щоб не помітили запорожці, повів війська на Україну.

Як оповідає історик, на третю ніч Різдва, пізньої пори, хан підійшов до Січі й несподівано захопив варту, що стояла на певній віддалі від коша.

Старі загартовані козаки, що стояли на варті, хоч і за­знали тяжких тортур, усе ж нічого не виказали. Але між ними був один молодий ко­зак, який спокусився обіця­ною ханом волею іі винаго­родою. Він розповів, що всі запорожці перепилися й сплять по куренях і у Січ можна пройти через єдиний відкритий перелаз.

Хан зрадів цій звістці, ви­рядив із козаком усіх яни­чарів у Січ і наказав їм ви­рубати сонних запорожців усіх до єдиного, а гетьмана Сірка схопити живцем.

Віддавши такий наказ, хан оточив своїм військом усю Січ і пильнував, щоб ніхто з козацтва не втік під час різанини. Але султан і хан пошились у дурні зі своєю стратегією. Вони не знали, що...

Чого не знали султан і хан?

Відповідь. Саме на Різдво, за старовиним зви­чаєм, багато козаків, які зи­мували на дніпровських ни­зових луках та островах, прибували до коша обирати військову старшину. Всі ці козаки, які теж ночували в куренях, були тверезі.

В результаті татарської вилазки загинуло 13500 во­рогів і 50 козаків, 80 козаків було поранено.

25. У відомій картині ху­дожника І.Ю. Рєпіна «Запо­рожці пишуть листа турець­кому султанові» в особі пи­саря зображено відомого історика - дослідника ко­зацтва. Хто ця людина?

Відповідь. Д.І. Яворницький.

26. За якого російського царя і коли було зруйнова­но Запорозьку Січ?

Відповідь. За Катерини II, 1775 р.


8 КЛАС


Єрмоленко А.

Люблінська унія. Початок польського володарюван­ня на українських землях

Цілі уроку:

- схарактеризувати політичне становище українських земель напередодні укладення Люблін­ської унії, визначити передумови об'єднання Великого князівства Литовського та Польського коро­лівства в одну державу та наслід­ки, які мала ця подія для україн­ських земель;

- розвивати в учнів уміння ана­лізувати й узагальнювати істори­чні явища та події, визначати їх причини та передумови, працю­вати з джерелами інформації і на основі їх робити певні висновки та узагальнення;

- виховувати почуття патріоти­зму та гордості за український народ, який в тяжких умовах іно­земного панування зумів зберег­ти притаманні йому особливості мови, культури та побуту.

Основні поняття: унія, Річ По­сполита, республіка, шляхетська демократія, сейм, король, воєвод­ства, воєвода, староста, гродські, підкоморські й земські суди.

Обладнання: карта «Річ Поспо­лита в XVI ст.», документи, схе­ми, ілюстрації портрет В.К. Ост­розького.

Тип уроку - урок засвоєння нових знань.