Ucraina terra Cosaccorum: Україна земля козацька

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание Тип уроку: комбінований урок. Де козак, там і слава 2. Пояснення нового матеріалу. Учні розігрують сценку. Новоприбулі козаки Писар: «Підходь он ти, самий крайній! Як тебе звуть? Називай своє прізвисько! Ну чого соромишся?» Кошовий Козак: «Та в нашого пана.» Писар Піп: «Бачу, що ти людина не проста. Що, мабуть, шляхтич?» Козак Козак: «Безрідній я. Нема в мене ні батька ні матері.» Кошовий Козак: «Та ні, я не одружений.» Писар Козак (засоромившись): «Матуся з дитин­ства Манюнею звали, бо я самий молодший у родині.» Козаки Козак: «Мож, я легенько стукну тобі в лоба?» Писар Всі: «Славно! Славно! Буде добрий козак Вбийбик!» Піп Для перевірки засвоєного матеріалу вчитель пропонує учням такі завдання 2. Дібрати до термінів вірні відповіді з ко­лонки праворуч. Виникнення козацтва та Запорозької Січі Тип уроку Хід уроку II. Мотивація навчальної діяльності III. Оголошення теми та очікуваних результатів ... Полное содержание

Подобный материал:

• Шаповалова Людмила Иннокентьевна Оригинальное (авторское) сочинение, 85.68kb.
• Використання ігрових елементів на уроках історії України у процесі вивчення теми «Козацька, 221.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 17.85kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 26.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 12.99kb.
• Козацька демократична конституція, 466.79kb.
• Ministry of Education and Science, Youth and Sport of Ukraine, 382.75kb.
• Держава І право україни у період козацько-гетьманської доби (середина 17 – кінець, 771.2kb.
• Земля І люди в повісті О. Кобилянської "Земля", 25.79kb.
• Cлово до читача Вступ Розділ І. Історико-теоретичні, методологічні основи українознавства, 8835.25kb.

Тема уроку: Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі.

Мета: ознайомити учнів із процесом ви­никнення українського козацтва, показати його місце в історії України, розкрити принципи організації козацтва та його роль в державо­творчих процесах; навчити учнів працювати з джерелами, співставляти, узагальнювати істо­ричні факти, розвивати вміння працювати з кар­тою; виховувати в учнів почуття національної гідності, гордості за предків та формувати в дітях патріотизм, кмітливість, мужність.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: Магнітофон, аудіокасета з за­писом пісень «Козацькому роду нема перево­ду» та «Марш запорозьких козаків»; карта, вис­тавка книг та ілюстрацій про козацтво, плакати з прислів'ями:

— Де козак, там і слава;

— Козацькому роду нема переводу;

— Козак вкраїнську любить мову, додержить завжди свого слова;

Основні поняття, терміни: козак, кіш, Запорозька Січ, голота, дуки.

Хід уроку.

1. Перевірка домашнього завдання за до­помогою карток, розроблених за рівнями складності, та в ході розгорнутої бесіди з вуз­лових питань попередніх тем уроків.

2. Пояснення нового матеріалу.

(Лунає пісня «Козацькому роду нема пере­воду».)

Вчитель. Ця пісня допомагає нам, діти, відчути й уявити ще одну славну сторінку історії України - козаччину, її сильний, воле­любний, своєрідний дух. Дух наших предків.

(На дошці вчитель записує тему і план уро­ку.)

План.

1. Причини виникнення козацтва, джерела його формування

2. Життя і побут козаків.

3. Заснування Запорозької Січі. Д. Вишневецький.

Починаючи розгляд нового матеріалу, вчи­тель ставить перед учнями пізнавальне завдання, наголошуючи, що головним завданням уроку є визначення якісних характеристик ук­раїнського козацтва як соціального, національ­но-культурного та політичного феномену.

Вчитель. Що ж означає слово «козак»?

Слово козак прийшло зі сходу. У давніх тюрків козаками називали молодих хлопців, які справляли обряд посвячення в повноправні чле­ни племені. Вони повинні були прожити в сте­пу декілька місяців, змагаючись за те, щоб вижити в важких природних умовах.

У 1240 р. термін «козак» вперше згадується в «Таємній історії монголів». А в 1303 р. в слов­нику половецької мови «Кодекс Куманікус» термін козак вживається у значенні «страж», «конвоїр».

Перше писемне джерело, що засвідчує вжи­вання слова «козак» стосовно українців, - «Польська хроніка» Мартина Бельського. У 1489 р. польський хроніст, описуючи похід сина польського короля у Східне Поділля, засвідчує: «польське військо могло успішно просуватись у південних степах лише завдяки місцевим козакам, які добре знали місцевість». А в 1492 р. татарський хан скаржився у листі Великому князеві Литовському, що козаки захопили татарський корабель у Пониззі Дніпра. Зараз добре відомо, що козацтво виникає як явище побутове і лише згодом перетворюється на окремий стан феодального суспільства зі своїми правами і привілеями.

Особливістю суспільного життя в Україні в XV-XVI ст. було те, що основна маса населен­ня зосереджувалась на Поділлі, Волині, Гали­чині, Поліссі та в північній Київщині. І майже незаселеними залишались Середнє Подніпро­в'я, Побужжя, Запорожжя.

(До дошки викликається учень, який на карті знаходить вищеназвані регіони.)

Історики визначають декілька джерел утворення козацтва. М. Грушевський вбачав коріння козацтва ще в давньоукраїнських бродниках.і берладниках (східнослов'янське населення, яке перебувало поза державно-ад­міністративною структурою Русі).

На землях Дикого Поля уже з XV ст. козаки-уходники займаються промислами (мислив­ством, рибальством, бджільництвом). Для попов­нення державної скарбниці старости прикор­донних замків Остер, Канів, Черкаси, Вінниця, Житомир з часом взяли уходні промисли під контроль і почали їх роздавати тим, хто платив більший податок. А по сусідству в степах кочували татарські орди. Точилась постійна боротьба за володіння цим краєм.

Наприкінці XV ст. - в XVI ст. на українських землях склалася склад­на соціально-економічна ситуація. (Учням пропонується пригадати знан­ня з попередніх уроків та з вивчено­го в 7 класі.)

— Литва і Польща все більше об­межували автономію українських земель, нехтуючи їх самоврядуванням;

— здійснювався наступ на права православ­ного населення і збільшувалася католицька ек­спансія;

— зростало феодальне землеволодіння, по­силювалося кріпосне право, погіршувалося ста­новище покріпачуваного населення, що збільшувало кількість втеч селян-кріпаків на вільні землі.

Там, на Південному Бузі, Синюсі, Дніпрі, Трубежі, Сулі збільшується кількість зимівників (господарств, хуторів у запорозьких і чорно­морських козаків, де вони перебували, коли не велися військові дії, і де розвивалось скотар­ство, землеробство, бджільництво).

Політичний вплив на формування козаць­кої верстви справили заходи, вжиті урядом Речі Посполитої для колонізації Подніпров'я та Ліво­бережжя. Рішенням сейму у 1590 р. вільні землі у цих регіонах роздавались особам шляхетсь­кого стану у приватну власність. Прагнучи от­римати землеволодіння, багато безпомісних шляхтичів з Волині і Галичини приступили до колонізації нових земель. Серед прибулих було чимало таких, хто обрав військове ремесло го­ловним заняттям.

Немаловажною обставиною формування козацтва виявився й зовнішний чинник - спу­стошливі напади кримських татар на українські землі. В кінці XV ст. татари 41 раз здійснили набіги, а у XVI ст. за 63 роки вчинили 69 нападів. За даними дослідників, за станом на по­чаток XVII ст., татари забрали в полон та вби­ли 300 тис. чоловік (населення на українських землях в той час становило близько 4 млн. чоловік).

(Вчитель пропонує зробити висновки до по­чутої інформації.)

- Отже, слово «козак» має тюркське походження. Та, потрапивши на слов'янський грунт, воно стало вживатися для означення окремого соціального стану. Козак - це вільна озброє­на людина, котра несе сторожову прикордонну службу.

Поява та формування козаць­кої верстви - історично об'єктив­ний процес, зумовлений наступ­ними чинниками:

1) посиленням феодальної експлуатації; наростанням націо­нального та релігійного гніту;

2) господарським освоєнням та колонізацією нових земель;

3) нагальною потребою захисту українсь­ких земель від нападів татар.

У формуванні козацької верстви взяло участь міське населення, селянство, українська шлях­та, слуги.

Багато цікавих описів, звісток про козаків залишили мандрівники з різних країн Європи. Серед них - австрійський посланець Еріх Лясота (1594). Він писав: «Мешканці України, які сьогодні всі називають себе козаками і які з гордістю носять це ім'я, мають гарну постать, бадьорі, міцні, спритні до всякої роботи, щедрі і мало дбають про нагромадження майна, дуже волелюбні і не здатні терпіти ярма, невтомні, сміливі і хоробрі... Мова козаків є слов'янською. Вона дуже ніжна і сповнена пестливих виразів та незвичайно витончених зворотів».

Французький інженер Боплан в «Описі України» теж зазначав: «Козаки понад усе цінять волю, без якої не могли б жити. Це головна причина, чому вони так схильні до повстань проти місцевих вельмож.»

Козаки були людьми релігійними. Будували церкви і мали на утриманні Пустинно-Микільський Самарський монастир, який слугував за шпиталь пораненим козакам, пристанищем ста­рим і немічним. Монастир і всі церкви визна­вали над собою владу Київського Межигірського монастиря, який направляв до козаків свя­щеників.

Про релігійність козаків говорить і ритуал прийняття до запорізького товариства.

Учні розігрують сценку.

Писар: «Почнемо з богом, друзі, мерщій, бо сонце вже високо! Свята водиця, якою Вас бу­дуть пригощати, стане тепла й несмачна».

Кошовий: «В Отця і Сина і Святого Духа віруєте?»

Новоприбулі козаки: «Віруємо!»

Кошовий: «А ну перехрестіться!»

Новоприбулі козаки хрестяться.

Піп: «Бач які гарні хлопці православні! Го­дяться! Тепер треба вас до куреня записа­ти!»

Писар: «Підходь он ти, самий крайній! Як тебе звуть? Називай своє прізвисько! Ну чого соромишся?»

Кошовий: «А чого це в тебе така сорочка драна, аж пупа видно? Де ти таку взяв?»

Козак: «Та в нашого пана.»

Писар: «Запишемо - Голопузенко!»:

Кошовий: «А ти, звідки, такий чудернацький? Що це ти на себе нап'яв?»

Козак: «Та в Дикому Полі зустрілися віч-на-віч з татарином-бусурманином. Зчепилися на шаблюках битися. Він мені весь кунтуш шаблюкою порізав. То прийшлося мені позичати у нього оцю шкірянину. Мені згодиться, а йому вже ні. Залишився татарин в Дикому Полі ле­жати без голови.»

Піп: «Бачу, що ти людина не проста. Що, мабуть, шляхтич?»

Козак: «Так».

Кошовий: «Чого ж тоді до нас прибився?»

Козак: «Та мав я землі не багато. А сусід Чартицький силою відібрав моє майно, те, що мені батько залишив у спадок.»

Писар: «Будеш - Безземельний».

Кошовий: «Ну а ти, козаче, хто будеш? Як тебе будемо величати?»

Козак: «Безрідній я. Нема в мене ні батька ні матері.»

Кошовий: «То можливо маєш дружину. Так таких ми не приймаємо до свого товариства! Козак повинен воювати, а не за жінчину спідни­цю триматися.»

Козак: «Та ні, я не одружений.»

Писар: «Ну що ж, запишемо тебе Сиротенко.»

Кошовий: «Ого-го! Який здоровань. Як же тебе, синку, мати з батьком звали?»

Козак (засоромившись): «Матуся з дитин­ства Манюнею звали, бо я самий молодший у родині.»

Козаки (хором): «Оце так Манюня!»

Писар: «З такими кулаками тобі, мабуть, й бика вбити можна».

Козак: «Мож, я легенько стукну тобі в лоба?»

Писар: «Не лякай, хлопче! Бо страшно й дивитися на твої каменюки. Запишемо тебе під новим прізвищем - будеш ти козаком Вбийбиком.»

Всі: «Славно! Славно! Буде добрий козак Вбийбик!»

Піп: «Ну що ж, а тепер причастіться святою водою запорозькою! Та й ступайте до товари­ства. Добрі прийшли козаки до нашого гурту.»

Козаки беруть кухлі, зачерпують горілку із діжки.

Вчитель (продовжує виклад матеріалу): Майнової рівності серед козаків не було. Бідних називали голотою, а заможних - дуками. Те­риторія нижче порогів називалася Запорожжя, а козаки, які там селилися, - запорозькими. Пороги - це кам'яні пасма на Дніпрі висотою до 5 метрів. Порогів було 9.

Вояки за потребою, козаки залишались не­втомними трудівниками. Багато козаків проживало на слободах і зимівниках. Зранку козаки займались господарством. О 12 годині обідали гуртом. Популярними були такі стра­ви: соломаха, тетеря, щерба, гречана і пшоняна каші, житній хліб, гарбузи, капуста, молоко та інше. Від татар козаки перейняли звичай над­мірного вживання часнику та цибулі.

Козаки голили голови, залишаючи довге пасмо на тім'ї, яке закладали за вуха (так зва­ний «оселедець»), мали довгі вуса.

Похідний одяг у козаків був бідним, але до­машній, парадний - дуже розкішним. Д. Яворницький писав: «Шапка на запорожцеві окса­митна, червона з кужами, а околиця завширш­ки в три пальці, сіра чи чорна; і згори у нього піджак з найдорожчого червоного сукна, го­рить як вогонь, просто очі сліпить, знизу - чер­кеска з вильотами, або синя, або голуба, штани сукняні сині, широкі - так і висять майже нос­ками чобіт, чоботи червоні і на мадунці золото чи срібло; навіть перев'язь вся в золоті - так і сяє.»

Господарство в зимівниках було добре організованим, прибутковим, тісно пов'язаним з ринком. Умови степу були найкращими для вирощування коней, великої рогатої і дрібної худоби.

Козаки займалися хліборобством, городниц­твом, садівництвом, різними ремеслами. Серед них були теслі, стельмахи, ковалі, зброярі, кожу­м'яки, шевці, бондарі.

На Запорожжі досить розвинутою була внут­рішня і зовнішня торгівля. Найбільш міцними були торгівельні зв'язки з українськими зем­лями, Росією, Польщею, Кримом і Туреччиною. Головними предметами вивозу були коні, ху­доба, хутро, риба, сіль, віск, сало, сир. Ввозили хліб, залізо, смолу, коноплі, нитки для неводів, тютюн, горілку.

Отже, надзвичайна працьовитість, госпо­дарська винахідливість, кмітливість, наполег­ливість, відраза до лінощів, терплячість й загос­трене почуття людської гідності - риси, якими наш народ завдячує козацтву.

[Вчитель пропонує учням переглянути ілю­страції з зображенням козаків («З української старовини». -Альбом. - Київ, 1991.)]

Постійна загроза нападу ординців спонука­ла козаків до створення оборонних укріплень - січей. Січ - укріплення, зроблене з січених колод. При будуванні січей козаки використо­вували місцеві природні перешкоди (плавні, чис­ленні річкові протоки тощо). Найчастіше січ будували на острові. Спочатку існувало бага­то невеликих січей. Згодом за Дніпровими по­рогами утворилась одна головна Запорозька Січ - своєрідна столиця запорозьких козаків. Перша з відомих Запорозьких Січей розташо­вувалася на о. Мала Хортиця (нині на тери­торії м. Запоріжжя).

[Учням пропонується знайти місце розта­шування першої з відомих Січей на сучасній карті України.]

Ця Січ була зведена між 1552 та 1556 рр. з ініціативи Дмитра Вишневецького, вихідця з ве­ликокнязівського роду Гедиміновичів, власни­ка великих маєтностей на території сучасної Тернопільщини.

Чому ж феодал, канівський і черкаський ста­роста Дмитро Вишневецький став народним героєм? Що ж покликало його на Запорож­жя?

Дмитро Вишневецький був зацікавлений у по­ширенні своєї влади на нові землі. Він також бажав здобути перемоги і славу, бажав звільни­ти двоюрідного брата і його сім'ю з татарсь­кого полону (родинна трагедія трапилась у 1549 р.), Вишневецький перетворив Січ на плацдарм для подальшого просування на пів­день. Звідси протягом 1556 р. було організо­вано численні походи запорожців у володіння кримського хана й на турецькі фортеці. У 1557 р. з великими зусиллями татари зруйнували першу з відомих Запорозьких Січей. А Дмитро Виш­невецький, маючи розбіжності у політичних по­глядах на Кримське ханство з польсько-ли­товським урядом, перейшов на службу до московського царя. Здійснив успішні походи на Перекоп (1558 р.), під Азов (1559 р.). У 1562 р. він втрутився у боротьбу за молдавський пре­стол. Але союзники - волохи - підступно по­лонили князя й видали його султанові. Виш­невецького відправили до Царгорода, де й стра­тили.

З діяльністю Дмитра Вишневецького Запорозь­ка Січ виходить на міжнародну арену і пере­творюється на лідера боротьби східного слов­'янства проти Кримського ханства і султансь­кої Туреччини.

Для перевірки засвоєного матеріалу вчитель пропонує учням такі завдання:

1. Відгадати дату.

Заздалегідь готуються таблички з роками: 1240 р., 1489 р._, 1492 р., 1552-1556 рр.,1557 р., 1558 р., 1559 р., 1562 р.

Таблички вчитель почергово показує учням, і учні називають події, які відбулися в ці роки.

2. Дібрати до термінів вірні відповіді з ко­лонки праворуч.

До дошки викликається один учень. На дошці в дві колонки прикріплені аркуші з на­друкованими термінами і поясненнями до них. Учень повинен змінити (перекріпити) аркуші в правій колонці по порядку відповідно до термінів в лівій колонці. Клас перевіряє вірність вико­нання завдання учнем.

Завдання:

1. Козак. 2. Запорожжя. 3. Голота. 4. Січ. 5. Дуки. 6. Запорозька Січ. 7. Уходники. 8. Зимі­вник.

1. Бідне козацтво

2. Оборонне укріплення

3. Вільна, озброєна людина, страж.

4. Господар­ство, хутір у запорозьких козаків.

5. Територія за Дніпровими порогами.

6. Заможне козацтво.

7. Столиця, центр запорозького козацтва.

8. Люди, які займались промислами на незаселених землях.

Слова вчителя (під мелодію пісні «Марш запорізьких козаків»): Отже, суспільні процеси, соціально-економічні і політичні зміни на українських землях в другій половині XV ст. - в XVI ст. зумовили появу нового суспільного стану - козаччини.

Нехай слова цієї пісні дійдуть до вашого серця, діти. І ви відчуєте героїчне минуле на­шої історії, і нехай з'явиться у вас гордість за хоробрих, мужніх і волелюбних предків.


Савінова С.В.

Виникнення козацтва та Запорозької Січі

Мета: з'ясувати причини виник­нення козацтва та Запорозької Січі; познайомитися з господарською ді­яльністю козаків; закріпити вміння працювати з документами, додатко­вою літературою в групах; виховува­ти почуття гордості за історичне минуле свого народу.

Обладнання: карта, книги М. Грушевського «Ілюстрована історія України» та Д. Яворницького «Істо­рія запорозьких козаків», підручни­ки «Історія України. 8 клас» В. Власова та Г. Швидько, посібник О. Буштрука «Історія України» (7-8 класи), портрет Д. Байди-Вишневецького, текст «Пісні про Байду».

Тип уроку: комбінований урок з еле­ментами інтерактивних методів навчання.

Випереджальне завдання

1. Дати розгорнуту характеристику Д. Вишневецького (2 учні).
   
2. Підготувати ритуал прийняття до запорозького товариства (6 учнів).
   

План і мета проведення уроку

1. Актуалізація опорних знань.
   
2. Мотивація навчальної діяльності (метод «мікрофон»).
   
3. Оголошення теми та очікуваних результатів.
   

Робота в малих групах.

IV. Надання учням необхідної інформації.

Випереджальне завдання: «Іс­торичний портрет Д. Байди-Вишневецького».

VII. Рефлексія:

1.Рольова гра.

2. Робота за методом «мікрофону».

VIII. Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

1. Якими були передумови Люблінської унії?
   
2. Що передбачала Люблінська унія 1569 р.?
   
3. Які наслідки мала унія для України, Польщі, Литви?
   

II. Мотивація навчальної діяльності

Що вам відомо про українське козацтво?

Учні методом «мікрофон» одним реченням розкривають свої знання з історії українського козацтва.

III. Оголошення теми та очікуваних результатів

1. Довести, що поява нового стану українського суспільства - козацтва - була зумовлена як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками.
   
2. Довести, що Запорозька Січ стала заступницею православної віри.
   

Робота в групах

Учитель ділить клас на 5 груп: робо­чі та експертну. Кожна група отримує документ, за яким повинна ви­значити причину виникнення коза­цтва. Після визначення причини представник групи записує її на дошці під тим номером, що і номер документа. Експертна група працює з посібником О. Буштрук і стежить за правильністю визначення при­чин.

Група № 1

«...Ніхто людей не захищає, ніхто не боронить; міста попалено, фортеці зруйновано; багатьох славних рица­рів посічено або забрано в полон; немовлят порубано, літніх - повби­вано, дівчат зґвалтовано прилюдно, жінок збезчещено на очах у чоловіків, молодиць пов'язано й забрано разом із реманентом і худобою, так що нема чим і землю обробити. Жах і смуток всюди на полях і в оселях наших».

(С. Оріховський-Роксолан «Напучення польському королю»)

Група № 2

«Ті з русинського народу, які... не хотіли тягти ярмо і терпіти владу місцевих панів, йшли в далекі краї, тоді ще не заселені, і, здобувши собі право на волю..., закладали нові по­селення і, щоб відрізнятись від під­даних, залежних від панів, стали називати себе козаками».

(Самуіл Грондський, польський дипло­мат та історик)

Група № З

У 1417 році Київське князівство стало Литовським воєводством. «За феодальним принципом литовсько­го державного устрою земля вважа­лась государя і роздавалась особам вищого і середнього стану... Нищий клас населення вважався неправо­здатним і тому не мав права на одер­жання землі».

(Д. Яворницький «Історія запороз­ьких козаків»)

Група № 4

«Але власне ці розкішні дикі пусти­ні, цей край хрещеного світу, що й прозваний був через те Україною, манив до себе людність, тому, що не було тут ні господаря, ні пана... Зем­ля, кажуть, дає там неймовірні вро­жаї, вертає посів до ста раз; сіяти щороку не треба - одного року по­сіяти, вродить і на другий, а дасть одного року і другий, і третій уро­жай... Трава на пасовищах така ви­сока, що вдаль ледве видно в ній... Бджоли така сила, що не тільки в дуплах дерев, а навіть в ями на­носили меду.,. Ріки повні рибою... Звіря в лісах і степах така сила, що диких биків, коней та оленів б'ють тільки задля шкіри, м'ясо кидають. З Київського полісся, дальних зе­мель - з Волині, Білорусі кожної весни сунула сила людей до Київщини і розходилася по тутешніх просторах, займаючись ловлею ри­би, звіра, пасічництвом. Для одних це був спосіб поправити своє госпо­дарство, інші втягувалися в таке уходництво, воно ставало для них звичайним джерелом прожитку».

(М. Грушевський «Ілюстрована історія України»)

Група №5

«Мов степовий вітер, налітає та си­ла з Дикого Поля і ймення їй - ор­да. Скільки благородних шляхтичів наклало головами в боях із нею, але хіба можна спинити гарячий сухо­вій або дикий шал несподіваної бу­рі? Та й чи варто гинути йому, поль­ському королевичу, за цю розкішну, проте чужу й безталанну українську землю?... Рвучкий вітер приніс зі степу терпкі пахощі трав й далекий тупіт. «Невже орда», - подумав ко­ролевич і стиснув правицею меч. «Ясновельможний пане, - почув зовсім поряд когось із лицарів, - прибув козацький загін». «Прибув наш порятунок!» - прямуючи на зустріч з козацьким ватажком, мір­кував королевич».

(Мартин Бельський «Хроніка Польщі»)

Причини виникнення козацтва

1. Постійні набіги турків і татар на українські землі.
   
2. Посилення феодального гніту з боку польських і литовських феодалів.
   
3. Нестача орної землі в населення.
   
4. Народна колонізація вільних земель.
   
5. Прагнення польського уряду поставити козаків охороняти південні кордони від турків і татар.
   
6. Полонізація українського населення, наступ католицької церкви на права православної церкви. (Шостий пункт дописала група експертів.)
   

IV. Надання учням необхідної інформації за планом

1. Джерела формування козацтва.
   
2. Перші відомості про козаків.
   
3. Утворення Запорозької Січі.
   
4. Господарська діяльність козаків.
   

Словникова робота

Колонізація- заселення і господарське освоєння земель.

Козак - вільна, озброєна людина.

Козацтво - суспільний стан і вій­ськова сила в Україні.

Покозачення - масовий перехід се­лян до козачого стану.

Запорозька Січ - фортеця, головна військова база козаків.

Хронологічна робота

1489 р. - перша письмова згадка про козаків.

1556 р. - створення Січі на о. Мала Хортиця.

Історичний портрет

Дмитра Байди-Вишневецького

Групою учнів підготовлена історич­на довідка про Дмитра Вишневецького.

Звучить «Пісня про Байду».

V. Рефлексія

На основі розповіді учителя і до­машнього завдання учні розігрують сцену прийому до запорозького то­вариства.

Рольова гра

Дійові особи: кошовий, писар, свя­щеник, новоприбулі.

Писар. Почнемо з богом, друзі, мерщій, бо сонце вже високо! Свята водиця, якою вас будуть причаща­ти, стане тепла і несмачна.

Кошовий. В Отця і Сина і Свято­го Духа віруєте?

Новоприбулі. Віруємо!

Кошовий. А ну перехрестіться! (Новоприбулі хрестяться.)

Священник. Гарні хлопці право­славнії. Годяться! Треба записувати їх до куренів.

Писар. Підходь он ти, самий крайній. Як прізвисько?

Кошовий. А чого це в тебе ніс до­гори задертий?

Новоприбулий. Та в матері та­кий був.

Писар. Запишемо - Задериніс.

Кошовий. А ти якого роду, юначе?

Новоприбулий. Не знаю. Си­рота я.

Писар. Запишемо - Безрідний.

Кошовий. Ого-го! Який веле­тень, мабуть, своїми руками і вовка зможеш задушити.

Новоприбулий. Та зможу.

Писар. Запишемо - Вовкодав.

Священник. Ну, що ж, тепер причастіться святою водою. Та ступайте до своїх куренів. Добрі козаки прийшли до нашого товариства.

Робота за методом «мікрофону»

Дати відповідь на запитання:

Що свідчить про те, що козаки Запорозької Січі стояли на за­хисті православної віри?

VI. Домашнє завдання

Опрацювати підручник.

Завдання групам з метою створення «спільного проекту» - «Запорозька Січ - козацька православна демо­кратична республіка».


Тисовська О.С.

Виникнення українського козацтва та

Запорозької Січі

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

визначити причини виникнен­ня українського козацтва, озна­йомитися з їх життям, діяльніс­тю козаків та побутом; розширити знання про історич­ну постать першого козацького гетьмана Дмитра Байди-Вишневецького;

пояснювати нові терміни: «ка­торга», «козак», «джура», «Запо­розька Січ», «Великий Луг», «кіш», «гетьман», «козацька стар­шина», «козацькі клейноди»;

показати на карті (позначити на контурній карті) місце знахо­дження першої Запорозької Січі;

робити повідомлення і виступа­ти з ним перед учнями.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу із застосуванням групово­го методу роботи.

Елементи викладу уроку: розповідь, бесіда, робота в групах, робота з до­кументами.

Історичні терміни і поняття: каторга, козак, джура, Запорозька Січ, Вели­кий Луг, кіш, гетьман, козацька стар­шина, козацькі клейноди, тирса.

Основні дати: 1478 р., 1556 р.

Міжпредметні зв'язки: всесвітня іс­торія, географія, українська літера­тура.

Обладнання: карта України, портрет Д. Вишневецького, контурні карти, атласи, дидактичний роздатковий матеріал, ілюстрації з підручників «Історія України» В. Власова (С. 14- 24), Г. Швидько (С. 29, ЗО).

I. Організаційний момент

Учитель оголошує тему уроку, звер­тає увагу на її актуальність.

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель звертає увагу на дошку і за­читує уривок вірша Т. Г. Шевченка:

Було колись в Україні —

Ревіли гармати.

Було колись — запорожці

Вміли панувати!

Панували, добували

І славу, і волю —

Минулося, осталися

Могили по полю!

Вчитель розтлумачує уривок вірша й у швидкому темпі проводить опи­тування учнів.

Постановка завдань уроку

Учень-дослідник презентує свої напрацювання і зачитує уривок з «Іс­торії запорозьких козаків» Д. Яворницького.

«Міцне тілом, могутнє духом низове лицарство, мов буря, носилося сте­пами, морськими хвилями і всією просторою Україною, всюди зали­шаючи кривавий слід і всюди страш­ною помстою віддячуючи ворогам дідівської віри та свого народу, - та­тарам, туркам та полякам. І гриміла слава козацька по далеких країнах і надихала народних співців славних подвигів козацьких, які донині збе­рігають пам'ять про них у думах та піснях».

III. Повідомлення теми та очікуваних навчальних результатів уроку

IV. Опрацювання нового матеріалу

План

1. Передумови виникнення укра­їнського козацтва.

2. Господарська діяльність ко­заків.

3. Поява перших Січей. Дмитро Байда-Вишневецький та його діяльність.

4. Військове мистецтво та козаць­ка символіка.

5. Життя та побут козаків. Церква в житті козаків.

1. Передумови виникнення українського козацтва

Вступна бесіда вчителя

Про підневільне становище України під владою Литви і Польщі, соціаль­не гноблення, національні й релі­гійні утиски, постійну загрозу з боку кримських татар.

Проблемні питання:

• В якому становищі були україн­ські землі в XIV-XV ст.?

• Чому іноземним сусідським державам вдалося захопити українські землі?

• Яка держава найбільше «утиска­ла» український народ?

Учні заповнюють таблицю: «Пере­думови виникнення українського козацтва: соціальні, політичні, вій­ськово-політичні» .

Учитель надає необхідну інформацію.

Співбесіда.

2. Господарська діяльність козаків

Розповідь учителя та робота учнів з контурними картами і картосхе­мою. На контурні карти наносяться такі території:

• Дике Поле — о. Томаківка;

• Великий Луг — о. Мала Хортиця;

• р. Дніпро — Чорне море.

Групова робота учнів.

Учитель розповідає про господар­ську діяльність козаків, дає пояс­нення нових понять (із записом у зошити).

Учні записують у зошитах основні види занять козаків:

військова служба;

землеробство;

скотарство;

ремісництво;

торгівля.

Учитель спільно з учнями вислов­лює свої думки щодо спорудження першої Запорозької Січі на о. Тома­ківка та о. Мала Хортиця.

3. Поява перших Січей. Дмитро Байда-Вишневецький та його діяльність

Дмитро Вишневецький - заснов­ник першої Січі і перший козацький гетьман. Учитель пропонує учням дати характеристику постаті гетьма­на.

Робота учнів над портретним зоб­раженням гетьмана Д. Байди-Вишневецького.

Схема-пам'ятка вивчення історичного діяча:

а) В яку епоху жив діяч? Родинні зв'язки.

б) Як історичний діяч розумів ін­тереси українського народу?

в) Які особисті якості властиві іс­торичному діячеві?

г) Які засоби він використовував для досягнення мети?

д) Які наслідки мала його діяль­ність? Дайте їм оцінку.

4. Військове мистецтво та козацька символіка

Урок продовжують учні дослідники, які виступають з короткими повідом­леннями про військове мистецтво і козацьку символіку.

5. Життя та побут козаків. Церква в житті козаків

Групова робота. Учні виступають із заздалегідь підготовленими пові­домленнями.

Група А. «Козацьке житло».

Група Б. «Козацький побут».

Група В. «Віра і церква в козаків».

V. Заключна частина уроку

Закріплення знань. Проведення гри «Дерево рішень».

VI. Підсумки уроку

VII.Домашнє завдання

1. Вивчити тему: «Виникнення українського козацтва та Запо­розької Січі» з підручника і до­даткової літератури.

2. Зробити письмові записи у слов­ник історичних термінів.

3. Підготуватися до історичного диктанту.

Документ № 1

Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити,

Витоптала орда кіньми

Маленькії діти,

Котрі молодії —

У полон забрато...

Годі тобі, пане-брате,

Ґринджоли малювати,

Бери шаблю гостру, довгу

Та йди воювати!...

Ой ти станеш з шабелькою,

А я з кулаками,

Ой щоб слава не пропала

Поміж козаками.

Документ № 2

Уривок з книги «Описание Украины» французького військового інженера Боплана «Українські козаки - хоробрі по­будники, загартовані у боротьбі, завжди готові по першому наказу ви­ступити в поле. Не можна надивува­тися, з якою сміливістю вони перепливають море.

Козаки з природи сильні і рослі. Не­багато з них вмирає в ліжку і то у великій старості. Більша частина за­лишає свої голови на полі честі».

Документ № З

Уривок з документа польського ди­пломата та історика Самуїла Грондського про виникнення козацтва.

«Ті з русинного (українського) на­роду, які ...не хотіли тягти ярмо й терпіти владу місцевих панів, йшли в далекі краї, тоді ще не засе­лені, і здобували собі право на во­лю... закладали нові поселення і, щоб відрізнятися від підданих, за­лежних від панів, стали себе назива­ти козаками».

Документ № 4

Уривок з «Хроніки Польщі» Марти­на Бельського про події 1489 року.

«Королевич почувався якось непев­но: не вперше вирушає в похід, і військо його ніби щиро шанує, але щось непокоїло: з надто грізною си­лою доведеться зустрітися в степу. Не знає та сила законів лицарського бою, байдуже їм до шляхетських звичаїв, бо єдине, що жене її на пів­ніч, - вселюдне бажання нової здо­бичі. Мов степовий вітер, налітає та сила з Дикого Поля і ймення їй - орда. Скільки благородних шляхти­чів наклало головами в боях із нею, але хіба можна спинити гарячий су­ховій або дикий шал несподіваної бурі? Та й чи варто гинути йому, польському королевичу, за цю роз­кішну, проте чужу й безталанну українську землю? Адже не поспі­шають європейські володарі з допо­могою в боротьбі з турецько-татар­ською ордою, хоч їхнім краям вона загрожувала так само, як і його бать­ківщині. Рвучкий вітер приніс зі степу терпкі пахощі трав й далекий тупіт. «Невже орда?» - подумав ко­ролевич і стиснув правицею меч. «Ясновельможний пане, - почув зовсім поряд когось із лицарів, - прибув козацький загін». - «При­був наш порятунок!» — прямуючи на зустріч із козацьким ватажком, міркував королевич».

Документ № 5

Уривок з трактату 1543 року «Напу­чення польському королю» Станіслава Оріховського-Роксолана.

«Доки ти живеш у Краківському замку, люд Русі гине. Та ще й як ги­не! Цього без сліз розповісти не­можливо: ніхто людей не захищає, ніхто не боронить; міста попалено, фортеці зруйновано; багатьох слав­них лицарів посічено або забрано в полон; немовлят порубано, літ­ніх - повбивано, дівчат зґвалтовано прилюдно, жінок збезчещено на очах у чоловіків, молодиць пов'язано й забрано разом із реманентом і худобою, так що нема чим і землю обробити. Жах і смуток всюди на полях і в оселях наших».

Документ № 6

«Пісня про Байду» (кобзарська)

Ой крикнув цар на свої гайдуки: «Візьміть Байду добре в руки, - Візьміть Байду і зв'яжіте! За гак ребром зачепіте!» Ой висить Байда та й не день, не два, Не одну нічку й не годиночку; Ой висить Байда та й гадає, Та на свого джуру поглядає... «Ой джуро ж мій молодесенький, Подай мені лучок та тугесенький, 1 стрілочок цілий пучок!»

Документ № 7

Ой, у полі могила, широка долина.

Сизий орел пролітає,

Славне військо, славне запорізьке

У похід виступає.

Ой, у полі могила, широка долина.

Сизий орел пролітає:

Славне військо, славне запорізьке,

Як золото, сяє.


Єфімова В.О., Пономарьова Н.І.

Тієї слави козацької довіку не забудеш

Навчальна екскурсія

Мета:

• поглиблення знань учнів про традиції укра­їнців, пов'язані з епохою козаччини;

• розвиток уміння робити висновки з історич­ної інформації, отриманої протягом екскурсії, навичок оглядати й аналізувати експонати музею або інші екскурсійні об'єкти;

• сприяння вихованню в учнів бажання шанува­ти й зберігати кращі національні риси, спира­ючись на історичний досвід;

• допомога усвідомленню переваг життя в умо­вах незалежної демократичної республіки, зв'язку привілеїв і відповідальності.

Місце проведення: історичний музей або місця, пов'язані з історич­ними подіями, в яких брали участь козаки.

Обладнання: зошити, ручки, довідкова література.

Опорні поняття: Запорозька Січ, курінь, козацька республіка, Рада, козацька старшина, гетьман, кошовий отаман,клейноди.

ТЕОРЕТИЧНАЧАСТИНА

УСТРІЙ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ

І. Внутрішнє улаштування Запорізької Січі.

Історія українського козацтва пов'язана з історією Запо­різької Січі. Слово «Січ» виникло від слова «засіка» - укріплення, побудоване з дерев'яних колод. Найвірогідніше, Запо­різька Січ була створена в 1556 р. на о. Мала Хортиця.

За описами тих часів Запорізька Січ була великою за роз­мірами фортецею, вона мала форму правильного чотирикут­ника, була оточена високим валом, по вершині обрамленим частоколом. У частоколі (промаслених колодах) були прорізані бійниці для мушкетів та артилерії, по кутках - вежі з май­данчиком для вартових.

Всередині були споруди, схожі на великі сараї, - казар­ми, де жили підрозділи козацького війська - курені. Так називались і загони козаків, і приміщення. Куренів було 38. Це число не змінювалося майже 200 років.

У центрі фортеці знаходився майдан із церквою, по його краях - будинки козацької старшини, а також будинок, де розташовувалася канцелярія.

Недалеко від майдану знаходилась пушкарня - великий погріб, де зберігалися гармати, мушкети, кінська збруя, по­рох, ядра, кулі. Поряд був погріб, у якому знаходилися кош­товності, гроші (казна) та харчі, - «скарбниця». За куреня­ми розташовувалися майстерні - кравецькі, кушнірські, кузні, збройові, а також стайні.

Фортеця мала двоє воріт: головні та бокові. Бокові з'єдну­вали фортецю з просторим майданом недалеко від валу, де був базар із крамницями та шинками. Сюди в мирний час приїздили торговці з багатих міст України та сусідніх дер­жав. Крамарі продавали те, що було необхідне козакам, а у них купували рибу, мед, шкури.

В кінці базарного майдану стояла дуже красива споруда - «грецька хата» - готель для іноземних послів.

II. Державно-політичний устрій Січі. Козацькі звичаї.

Уважно вивчивши устрій Січі, її закони, внутрішнє жит­тя, можна сказати, що це був приклад республіки. Вся влада належала Раді, яка збиралася три рази на рік, а також на випадок необхідності. Рада була гарантом демократії - всі керуючі органи, які вибиралися козаками, звітували Раді. Тут вирішувалися всі найважливіші питання: війни та миру, військових походів. На Раді приймали послів, судили вин­них. Кожний козак мав право голосу. До повноважень Ради відносився й розподіл землі між куренями.

Наявність у Запорізькій Січі республіки була дійсно уні­кальним явищем, оскільки в той час у багатьох країнах утвер­джувався абсолютизм.

Запорізька Січ не мала записаних законів, життя регулюва­лося традиційним правом, закони не обговорювалися, їх вико­нання було обов'язковим для всіх, за порушення - смерть.

Ось деякі з законів-звичаїв.

Доступ на Січ був відкритий для всіх: «З віків за пороги віль­но може приїхати та поїхати кожний, як би він не називався».

Зарахування у військо не обмежувалось ні соціальним ста­тусом, ні національністю, проте були необхідні вимоги - пра­вославна віра та відсутність дружини. Коли козак залишав Січ, він міг одружитися. Жінки на Січ не допускалися.

Козакам гарантувалася свобода особистості - козак міг мати свою власну думку про все й жити, як йому хочеться, тобто чоловік міг як прийти, так і піти з Січі.

Велика увага приділялася рівноправності козаків.

Коли на Січ приймався чоловік, він отримував нове ім'я. Тому якщо в канцелярію Січі надходила вимога видати, ска­жімо, Вишневецького, то канцелярія Війська Запорізького впевнено відповідала, що людини з таким ім'ям на Січі немає. А те, що козак Байда був у недавньому минулому Вишневецьким, нікого не цікавило.

Горілку брати в похід не дозволялося, і в поході пити було заборонено.

III. Порядок виборів і склад козацького уряду - старшини.

Дуже важливим обов'язком Ради були вибори січового уря­ду - старшини.

За традицією кошовий отаман та інші вибиралися раз на рік, 1 січня, коли збиралися всі - козаки та «зимівники». «Зимові» козаки - це козаки, що жили за межами Січі та мали будинок (зимівник) і сім'ю; вони були обмежені у праві брати участь у військових нарадах.

У цей день кожний курінь обирав собі на рік курінного отамана, повара, після чого вибирали кошового отамана, суд­дю (слідкував за виконанням законів, зберігав печатку), пи­саря (вів усі записи, списки козаків, листування, його сим­вол - срібна чорнильниця), осавула (завідував матеріальними справами козацького війська, піклувався про збереження бу­лави, слідкував за військовою підготовкою та своєчасним ви­конанням вироків), скарбника (слідкував за казною), гарма­ша (командував січовою артилерією), довбиша (скликав козаків на Раду боєм у литавру - довбню), хорунжого (не звання, козак на цій посаді відповідав за головний стяг), бун­чужного (ніс відповідальність за збереження гетьманського бунчука, слідкував за козацьким самоуправлінням, займався посольськими справами).

У період великомасштабних військових дій обирали геть­мана. Це був найвищий чин, гетьман мав дипломатичні права.

У походи меншого значення запорожців водив кошовий отаман (польовий гетьман), який мав право приймати са­мостійні рішення, проте за військові поразки міг бути страче­ний. Таку ж кару кошовий отаман міг отримати за порушен­ня козацьких законів.

Головною святинею Січі був прапор, символ козацького війська. Всі символи й атрибути називалися клейнодами (у пе­рекладі з німецької мови - коштовність).

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА І. Підготовчий етап.

Для проведення заняття учителю необхідно:

• ознайомитися із методичною розробкою заходу;

• домовитись про проведення екскурсії до місцевого му­зею або підготуватись до самостійного ведення екскурсії за місцями козацької слави;

• повторити з учнями матеріал, пов'язаний з історією ство­рення Запорозької Січі та реєстрового козацтва, особа­ми гетьманів, битв, у яких брали участь підрозділи ко­зацького війська;

• забезпечити ознайомлення учнів з довідковою літерату­рою за темою заходу.

II. Проведення заняття.

1. Організація роботи.

Учитель організовує пересування екскурсантів до місця по­чатку екскурсії, забезпечує їх безпеку.

2. Вступна бесіда.

Учитель допомагає екскурсоводу познайомитись з групою учнів. Екскурсовод проводить вступну бесіду відповідно до теми екскурсії.

Якщо учитель самостійно проводить екскурсію, на її почат­ку він актуалізує знання учнів за темою «Виникнення укра­їнського козацтва та Запорозької Січі», яку вони вивчали на уроках історії України, ставлячи такі питання:

• Якими були причини виникнення козацтва?

• Коли з'явилися перші згадки про козаків?

• Які вам відомі пам'ятні місця, пов'язані з історією козацтва?

• Чи входила територія нашої області до зони колишнього впливу запорожців?

• Чи брали ви участь у екскурсіях, присвячених ушану­ванню козацької слави? Якщо так, стисло сформулюй­те, у чому була корисність такої екскурсії особисто для вас.

Доцільно попередити учнів, що інформація, яку вони отри­мають протягом екскурсії, корисна для участі в наступних заняттях, тому треба її законспектувати.

3. Проведення екскурсії.

Група пересувається за маршрутом екскурсії. Учитель у разі необхідності допомагає екскурсоводу або сам проводить екскурсію, спираючись на зміст теоретичної частини захо­ду і краєзнавчий матеріал.

III. Підсумкова бесіда.

Учитель по закінченню екскурсії допомагає учням узагаль­нити отриману інформацію, задаючи такі питання:

• Яка інформація, отримана протягом екскурсії, була для вас новою?

• Які експонати привернули найбільше уваги і чому?

• В яких сучасних предметах побуту, спорудах, що успад­кували риси минулих часів, відтворені звичаї й традиції українців як нації?

• Яке значення для національного життя має шанування історичних пам'яток?

• Яке значення для української державності має досвід часів існування Запорозької Січі?

IV. Пояснення завдання на наступне заняття.

Для підвищення ефективності заходу, стимулювання твор­чості учнів доцільно дати завдання учням написати твір про одну з героїчних сторінок історії українського козацтва, ви­користовуючи знання з курсу історії України та матеріали екскурсії. До перевірки творів можна залучити вчителів укра­їнської мови й літератури.


Савінова С.В.

Запорозька Січ – козацька держава

Мета: дослідити державотворчі процеси в Запорозькій Січі, озна­йомити учнів із структурою влади, козацькими символами, життям козаків; учити аналізувати, зістав­ляти, узагальнювати вивчений ма­теріал; виховувати почуттяпатріо­тизму і любові до історії свого на­роду.

Обладнання: карта, таблиця, книга Д. Яворницького «Історія запорозь­ких козаків» т. 1, підручники з істо­рії України для 8 класу В. Власова та Г. Швидько; посібник з історії Укра­їни для 7-8 класу О. Буштрука; книга А.Чайковського «Сагайдач­ний».

Тип уроку: ознайомлення з новим навчальним матеріалом.

Проблемне завдання

• Чи була Запорозька Січ держа­вою?

Дніпре, брате, чим ти славен,

Чим ти красен, чим ти ясен ?

Чи крутими берегами,

А чи жовтими пісками,

Чи своїми козаками ?

(Козацька пісня)

План та методи проведення уроку

1. Мотивація навчальної діяльності учнів.
   
2. Оголошення теми та очікуваних результатів.
   
3. Надання учням необхідної інформації.
   
4. Інтерактивна частина:
   

1. Робота в малих групах.
   
2. Створення спільного проекту «Запорозька Січ - козацька православна демократична рес­публіка».
   

5. Рефлексія.
   
6. Домашнє завдання.
   

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Якими були причини виникнення козацтва?
   
2. Що вам відомо про перше козацьке укріплення?
   

II. Оголошення теми та очікуваних результатів

• Довести, що Запорозька Січ за устроєм була козацькою респуб­лікою.

III. Надання учням необхідної інформації за планом

1. Утворення Запорозької Січі.
   
2. Устрій і влада.
   
3. Звичаї і традиції запорожців.
   

5. Інтерактивна частина
   
6. Робота в малих групах
   

Учитель пропонує учням утворити 7 груп за кольором картки, на якій було написано домашнє завдання, та обмінятися підготовленою ін­формацією.

Створення спільного проекту «Запорозька Січ - козацька православна демократична республіка»

Учитель звертає увагу на таблицю, яку учні повинні заповнити в ре­зультаті «спільного проекту».

Ознаки держави	Як були втілені в Запорізькій Січі
1.Територія 2. Законодавча влада 3. Виконавча влада 4. Судова влада 5. Військові сили 6. Система податків 7. Символи влади, духовність

І група (червоні картки)

1. Як називалася територія козацької держави?
   
2. Визначити кордони козацької держави.
   
3. Скільки було в історії Січей?
   

II група (оранжеві картки)

1. Кому належала вся повнота влади на Січі?
   
2. Періодичність та функції вищого органу влади.
   
3. Хто мав право голосу?
   
4. Визначте форму правління.
   

III група (жовті картки)

1. Кому належала виконавча влада на Січі?
   
2. Хто входив до складу козацького уряду?
   
3. Функції уряду.
   

IVгрупа (зелені картки)

1. Кому належала вища судова влада?
   
2. Хто здійснював судочинство в козацкій державі?
   

Vгрупа (блакитні картки) '

1. Дати характеристику війську козаків (чисельність, роди військ, озброєння).

VI група (сині картки)

1. Як була організована система збирання податків?
   
2. Які ще існували джерела поповнення козацької скарбниці?
   

VII група (фіолетові картки)

1. Які символи влади мали козаки?
   
2. Що вам відомо про віру козаків?
   

У результаті обміну інформацією групи представляють свої частини проекту. Один представник вписує свої ознаки в таблицю. Одержаний спільний проект має такий вигляд.

1. Територія козацької держави дістала назву Вольності Війська Запорозького і розташовувалася від Південного Бугу на заході до Кальміуса на сході. На півночі її межі сягали від річки Оріль до верхів'їв Інгулу та Інгульця. Вся територія ділилася на паланки, таких паланок було 10, в них жили одружені козаки, столицею була Січ - фортеця. В історії козацтва відомо 8 Січей.
   

2. Законодавча влада. Уся повнота влади в козацькій державі належала Січовій (Військовій) раді. Ради відбувалися 3 рази в рік (на початку січня - на Різдво, другого або тре­тього дня після Великодня і на По­крову. У разі потреби збиралася позачергова Січова рада. Кожний запорожець мав право голосу і в будь-який час міг вимагати скликання ради. Січова рада вирішувала питання війни і миру; про відносини з іншими країнами; про розподіл землі; про покарання винних; оби­рала і звільняла кошового отамана і козацьку старшину. За формою правління це була республіка з ви­борністю керівників; з рівними пра­вами всіх козаків.

3. Виконавча влада. Виконавча влада зосереджувалася в руках ко­ша — козацької старшини, яку оби­рали щорічно на січневій Січовій раді. Уряд Запорозької Січі очолю­вав кошовий отаман, в його руках зосереджувалася військова, адміні­стративна, судова влада. Він вирі­шував справи останньої інстанції. Мав право карати на смерть, затвер­джувати вибори курінної старшини, розподіляв землю і риболовні плав­ні між куренями. Підписував усі грамоти, які виходили із січової канцелярії. Його відзнака - булава.

Другою особою був генеральний суд­дя. На час відсутності кошового він заміняв його. Відзнака генерально­го судді - печатка Запорозького сі­чового низового війська.

Генеральний писар. Відав січовою канцелярією, одержував грамоти, і які надходили, і складав грамоти від імені коша. Його символ влади - срібний каламар.

Генеральний обозний керував гене­ральним штабом. Заступав кошово­го на війні, вибирав місце для обозу в поході, розробляв воєнні плани.

Генеральний хорунжий зберігав січо­вий прапор.

Генеральний пушкар відав артиле­рією.

Довбиш відав січовими литавра­ми, ними скликав запорожців на раду. Контролював паланки, збирав у них хліб і підводи для війська. На­глядав за виконанням присудів.

Кантарлей мав ранг полковника, наглядав вагу і міру. Відбирав мито від перевозів і десятину від крама­рів, на січовому базарі - січове.

Товмач. Перекладач, мусив знати українську, московську, грецьку, во­лоську, турецьку, татарську мови.

Шафар генеральний скарбник.

На раді вибирали полковників. По­дібні вибори відбувалися у куре­нях - вибирали курінну старшину. Цей вибір затверджував кошовий отаман.

4. Судова влада зосереджувалася в руках кошового отамана. Генеральний суддя стежив за дотриманням встановлених звичаїв і порядків, на яких спирався весь козацький устрій. А суддями у запорозьких козаків була вся військова старшина Січі, курінні отамани і полковники паланок. Так писар оголошував вирок на січовій раді, повідомляв засудженим про судове рішення. Генеральний обозний виступав у ролі слідчого. Була вироблена ціла система покарань, існувала смертельна кара.

Суперечки між січовиками вирішу­вали курінні отамани, між торгуючими - кантарлей.

5. Запорозьке військо складалося із 38 куренів, до кожного куреня приписувалося близько 600 козаків. Крім того, частина одружених коза­ків проживала в паланках, де вони вели господарство, але у випадку вій­ни ішли до війська. Козаки мали піхоту, кінноту, флот. На озброєнні були рушниці, списи, шаблі, гарма­ти. Козаки володіли військовим мистецтвом — стратегією і такти­кою. Для оборони застосовували табір, під час походу використову­вали тришеренговий порядок кіно-ти. Мали свої сторожові пости (бекети, фігури, могили).

6. Система податків у козаків:

• десятина від хуторів натурою; оплата за перевезення і мита;
  
• податок від млинів та продажу борошна на Січі;
  
• податок від сімейних козаків у паланках;
  
• торгове від базарних купців на Січі;
  
• судові штрафи.
  

Крім цього, джерелом доходів козаків були: воєнна здобич, лови риби та звіра, підтримка від польського ко­роля, а пізніше - російського царя.

7. Козацькі символи. Українське козацтво мало свої символи-відзнаки, які називали клейнодами. Серед них: корогва - козацький прапор; булава - символ отамана (палиця з горіхової деревини 50 x 70 см зі срібною чи визолоченою кулею, оздоблена смарагдами і перлами). А також бунчук, пернач, печатка, ли­таври.

Запорозькі козаки були глибоко ві­руючими людьми, вони стали на захист православної віри. Главою церкви вважався архімандрит Межигірського монастиря. На Січі стояла церква Покрови пресвятої Богоро­диці. У межах козацьких вольностей нараховувалося 47 церков, 13 часовень, 2 скити, 1 молитвенна ікона. Мали козаки і монастирі.

Таблиця на дошці набула такого ви­гляду (див. табл. 3)

Ознаки держави	Як втілювалися на Запорозькій Січі
1. Територія	Землі війська Запорозького займали територію від Південного Бугу на заході до Кальміуса на сході, від річки Оріль до вер­хів'я Інгулу та Інгульця. Вся територія ділилася на 10 паланок. Столиця – Січ, козацька фортеця. В історії було 8 Січей
2. Законодавча влада	Належала Січовій (Військовій) раді, яку скликали 3 рази на рік. Право голосу мали всі козаки
3. Виконавча влада	Зосереджувалася в руках козацької старшини (коша), яку очо­лював кошовий отаман. Обиралася щорічно на Січовій раді
4. Судова влада	Зосереджувалась у руках кошового отамана, суддями виступа­ла старшина
5. Військові сили	Військовою силою були козаки, які об'єднувалися у 38 куренів
6. Система податків	Доходи козаків складалися з різних податків, мита, воєнної здобичі та промислів
7. Символи	Козаки мали клейноди - символи влади. Серед них прапор, булава, печатка