Ucraina terra Cosaccorum: Україна земля козацька

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание Хід уроку 4. Суспільно-політичні зміни на Українських землях в середині XVI ст. Iii. узагальнення та си­стематизація знань. Наслідки Люблінської унії для України Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Речі Посполитої (XVI ст. – І пол. XVII ст.) Методи та прийоми Епіграф до уроку Хід уроку Вступна бесіда 1. Спроби збереження української державності у складі Великого князівства Литовського 2. Соціальна структура українського суспільства 3. Експансія Польщі на українські землі Українське козацтво: виникнення, заняття Методичні поради Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ Тип уроку Хід уроку Результат проблемно-аналітичної бесіди III. Мотивація пізнавальної активності та інтересів учнів 2 конкурс — спортивний ... Полное содержание

Подобный материал:

• Шаповалова Людмила Иннокентьевна Оригинальное (авторское) сочинение, 85.68kb.
• Використання ігрових елементів на уроках історії України у процесі вивчення теми «Козацька, 221.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 17.85kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 26.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 12.99kb.
• Козацька демократична конституція, 466.79kb.
• Ministry of Education and Science, Youth and Sport of Ukraine, 382.75kb.
• Держава І право україни у період козацько-гетьманської доби (середина 17 – кінець, 771.2kb.
• Земля І люди в повісті О. Кобилянської "Земля", 25.79kb.
• Cлово до читача Вступ Розділ І. Історико-теоретичні, методологічні основи українознавства, 8835.25kb.

Хід уроку

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ЗАВДАНЬ УРОКУ І МОТИВА­ЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОС­ТІ ШКОЛЯРІВ.

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІ­ДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

План

1. Політичне становище укра­їнських земель у середині XVI ст.

2. Передумови об'єднання Польщі та Литви.

3. Люблінський сейм 1569 року.

4. Суспільно-політичні зміни на українських землях після Люб­лінської унії.

1. Політичне становище укра­їнських земель в середині XVI ст.
   

Запитання учням.

1. У складі яких держав перебу­вали українські землі наприкінці XV — у першій половині XVI ст.? Які це землі? Покажіть їх на карті.

2. Які зміни в управлінні укра­їнських земель у складі Великого князівства Литовського сталися наприкінці XV ст.?

3. Що таке соціальні стани? Назвіть основні стани українсь­кого суспільства в першій поло­вині XVI ст. і схарактеризуйте їхнє становище.

4. Що являло собою магде­бурзьке право?

5. Коли і з якою метою було укладено Кревську унію?

Вчитель: підсумовує все, що було сказано учнями, й доповнює їхні відповіді. У першій половині XVI ст. українські землі продов­жували перебувати в складі Вели­кого князівства Литовського (Ки­ївщина, Переяславщина, части­на Волині й Поділля), Польщі (Га­личина), Молдавії (Буковина й Покуття, які згодом були захоп­лені Туреччиною), Туреччини (Нижня Наддніпрянщина й Крим входили до Кримського ханства, що було залежним від Туреччи­ни), Угорщини (Закарпаття), Мос­ковської держави (Чернігово-Сіверські землі).

Як ми бачимо, більшість укра­їнських земель були у складі Великого князівства Литовського. Наприкінці XV - у першій по­ловині XVI ст. Литва змінює свою політику щодо українських зе­мель: їх позбавляють автономії, вони переходять під управління урядників Великого князя. Основними станами українсько­го населення залишаються: пані­вні (князі, шляхта, вище духовен­ство), напівпривілейовані (купці, лихварі, міські урядники, реміс­ники, торговці, духовенство), непривілейовані (селяни, козаки). Господарська діяльність на укра­їнських землях здійснювалася в умовах розвитку феодальної сис­теми господарювання, посилен­ня кріпосництва. Великі земле­власники на своїх землях почали створювати фільварки — госпо­дарства, засновані на примусовій праці селян - панщині. Вироще­ний у них урожай ішов на продаж. Але сільське господарство ще зна­чною мірою зберігало нату­ральний характер. Українські міс­та були важливими торговельно-ремісничими, оборонними й куль­турними центрами. Багато міст перебувало в руках магнатів, але частина з них отримала магдебур­зьке право, тобто право на само­управління. Згідно з ним міщани виходили з-під судової й адмініст­ративної влади державних урядни­ків і приватних власників. Таке право отримали Львів, Дрогобич, Кам'янець-Подільський, Луцьк, Житомир, Київ та інші. Жахливим лихом для україн­ських земель у цей період були вторгнення турків і татар у Київ­щину, Поділля, Галичину, які супроводжувалися спустошенням величезних територій, розорен­ням господарства, загибеллю на­селення українських міст і сіл.

На схід від України міцніла й розширювала свої володіння Московська держава, цар якої Іван Грозний проголосив, що землі колишньої Київської Русі

повинні ввійти до її складу. Це викликало запекле суперництво за українські землі між Москвою, Литвою та Польщею. Але в тяж­ких умовах іноземного пануван­ня українські землі зберегли куль­турні та економічні зв'язки. Укра­їнське населення, яке було роз'єднане кордонами різних дер­жав, зуміло зберегти не лише свої культуру, мову, звичаї, традиції та побут, а й сформуватися у XVI ст. як народність. Назва «Україна» саме у цей період поширюється на всі українські землі і саме тоді з'являється національна назва українського народу - українці. Одночасно вступним словом учитель організовує роботу з по­вторення термінів, які були ви­вчені в 7-му класі. Для цього мож­на призначити учнів-«переклада­чів», які працюють разом з учи­телем І під час його розповіді по­яснюють терміни: автономія, урядник, стани, шляхта, кріпосни­цтво, магнат, панщина, фільварок, натуральний характер господарства, унія, самоуправління, магдебурзьке право, Україна.

2. Передумови об'єднання Польщі та Литви.

Питання про передумови об'єднання Польщі та Литви учні вивчають у групах. Але перед цим учитель зазначає, що процес злиття цих двох держав розпочався ще раніше, й пропонує учням пригадати умови Кревської унії 1385 року та Городельської унії 1413 року. У першій половині XVI ст. склалися всі передумови для остаточного об'єднання Польщі та Литви в єдину державу. Які саме? Учні об'єднуються у три групи і з'ясовують це питання за допомогою текстових історичних джерел. На виконання завдання відводиться 3-4 хвилини.

Група 1 опрацьовує уривок з праць О. Субтельного: «На поча­ток XVI ст. стало очевидним, що Велике князівство Литовське близьке до занепаду. У 1522 році Москва відібрала у нього Черні­гів і Стародуб на північному схо­ді України. А у 1549 та 1552 рр. воно не змогло протистояти двом великим вторгненням татар. У 1562 - 1570 рр. наростаюча криза сягнула критичної межі, коли Литва ув'язла в нову тривалу вій­ну з Московським царством. Ви­снажені величезними воєнними витратами й опинившись перед загрозою московського вторгнен­ня, литовці звернулися до Поль­щі по допомогу. Поляки готові були ЇЇ надати, але за плату. Тепер головною умовою вони постави­ли об'єднати в одне політичне ціле Польщу з Литвою, які до цих пір пов'язував спільний монарх. Побоюючись поступитися сво­їм панівним становищем перед польськими конкурентами й за­непокоєні небезпекою зростання католицьких впливів, литовські та українські магнати опиралися остаточному злиттю з Польщею. Але невдоволена пануванням магнатів середня та дрібна шлях­та підтримала поляків, сподіваю­чись здобути собі широкі приві­леї, якими користувалися поль­ські феодали». (Субтельний О. Україна. Історія. — К.: «Либідь», 1991. - С. 77.)

Завдання учням.

1. На основі даного тексту ви­значте, що спонукало Велике князівство Литовське до унії з Польським королівством.

2. Як ставилися до ідеї об'єд­нання литовські та українські магнати й шляхта? Чому?

Група 2 опрацьовує уривки з праць Д. Дорошенка та П. Саса:

«Польські пани давно вже прагнули до того, щоб тісніше з'єднати Литву з Польщею. Хоч формально обидві держави були зв'язані унією та мали одного спільного монарха, але у внут­рішніх справах, а часто й у зов­нішніх, кожна йшла своїм окре­мим шляхом. Поляки не мали права ні купувати земель в литов­ській державі, ні займати держа­вні посади. Їх вабила багата Укра­їна, і вони старалися цілком об'єднати Литву з Польщею, щоб і там бути такими ж госпо­дарями, як у себе. ...Польські пани побоювалися, щоб на Литві не вибирали зовсім окремого князя та щоб таким способом не було знищено унію між обома державами». (Дорошенко Д. Іс­торія України. - К.: «Освіта», 1993. - С. 83.)

«Зі свого боку Польща праг­нула скористатися послабленням Великого князівства Литовсько­го, щоб втілити в життя свої пла­ни просування на Схід. У цьому надзвичайно була зацікавлена польська шляхта, яка з втягненням у товарно-грошові відноси­ни потребувала нових орних зе­мель і залежних селян». (Сас П.М. Історія України. XVI - XVIII ст. -Львів: «Дивосвіт», 2001. - С. 16.)

Завдання учням.

1. На основі даних докумен­тів визначте, чому Польща праг­нула до об'єднання з Литвою? Чи однаково автори цих документів характеризують наміри Польщі?

2. Про яку вже укладену рані­ше унію між Литвою й Польщею йдеться в одному з текстів? Що вам відомо про неї?

3. Про яке «просування на Схід» ідеться в другому докумен­ті і яке це мало значення для Польщі?

Група 3 з'ясовує ставлення українців до питання про об'єд­нання Литви й Польщі, також працюючи з текстовими історич­ними джерелами:

«Українські й білоруські маг­нати... не йшли на зближення з Польщею, їх стримував страх втрати зверхності політичного становища в державі. ...Але най­більше їх лякало окатоличення, якого зазнала Галичина». (Швидько Г.К. Історія України. XVI - XVIII ст. - К.: «Генеза», 1997. - С.4.)

«Зацікавленість унією виявля­ли й українські шляхтичі. Вони думали, що в об'єднаній державі можна буде краще налагодити оборону від турецько-татарських нападів і покласти край шляхет­ським наїздам на польсько-укра­їнському прикордонні. Українсь­ка шляхта хотіла поліпшити умо­ви торгівлі з країнами Західної Європи, а шляхи торгівлі прохо­дили через Польщу». (Сас П.М. Історія України. XVI - XVIII ст. - Львів: «Дивосвіт», 2001. - С. 16.)

Завдання учням.

Порівняйте ці джерела й ви­значте, чи однакову позицію за­ймали українські магнати та українська шляхта щодо питан­ня про об'єднання Польщі та Литви. Чому?

3. Люблінський сейм 1569р.

Учитель. Об'єднання Польсь­кого королівства й Великого кня­зівства Литовського в одну дер­жаву відбулося у 1569 році на спі­льному сеймі представників при­вілейованих станів обох країн. Цей сейм проходив у польському місті Любліні. Литовська сторо­на хотіла, щоб Польща прийняла їхні умови: спільні сейми в новій державі будуть скликатися тільки для обговорення питань оборони й зовнішньої політики, а інші питання державного жит­тя кожна з держав розв'язувала б самостійно на своїх сеймах. Але польська сторона рішуче відки­нула ці пропозиції. У відповідь на це литовці спробували зірвати сейм, і вночі їхня делегація по­кинула Люблін. Польський ко­роль 5 березня 1569 року оголо­сив про приєднання частини ли­товських земель (а це були укра­їнські території - Підляшшя й Волинь) до Польщі, а на початку червня до Польського королівст­ва були приєднані ще й Брацлавщина та Київщина. Послам з новоприєднаних земель наказано було приїхати до Любліна й склас­ти присягу на вірність Польсько­му королівству. Українські магна­ти К. Острозький, К. Вишневецький, Б. Корецький та О. Чарторийський спробували чинити опір цьому. Але після погрози короля відібрати в них маєтки скорилися. Литовська делегація змушена була повернутися на сейм. 1 липня 1569 року унія була підписана. Про­голошувалося об'єднання Польщі та Литви у єдину федеративну дер­жаву Річ Посполиту (дослівно - республіку).

Республіка (лат. - всенародна справа) - форма державного правління, що передбачає ви­борність органів влади на певний строк.

Федерація (лат. - союз) - со­юзна держава, яка складається з кількох державних утворень, кожне з яких має власні органи влади, але водночас підпорядко­вується загальнодержавним орга­нам влади.

Історична довідка

Князь Василь-Костянтин Ост­розький

— видатний український полі­тичний і культурний діяч;

— володів великими маєтностями на Волині, Київщині, По­діллі та в Галичині;

— був старостою володимир-волинським, воєводою київським і з 1569 року сенатором;

— один з найвпливовіших по­статей того часу, послідовно за­хищав політичні права українців;

— був одним із лідерів опози­ції, яка не підтримувала укладен­ня Люблінської унії;

— виступав за те, щоб Украї­на увійшла на рівних правах з Польщею та Литвою до нового федеративного державного утво­рення.

Завдання учням.

Відшукайте на карті українсь­кі землі, які ввійшли до складу Речі Посполитої за рішенням Люблінського сейму, та назвіть їх.

Завдання учням.

На основі розповіді вчителя та поданої ілюстрації (Люблінсь­кий сейм 1569 року) сформулюйте власне ставлення до Люблінсько­го сейму.

Роботу з ілюстраціями та ка­ртою також можна організувати в групах.

4. Суспільно-політичні зміни на Українських землях в середині XVI ст.

Запитання учням.

Які соціально-економічні та політичні наслідки мала Люблін­ська унія для України?

Для розв'язання цього завдан­ня доцільно буде використати метод «мозкова атака». Вчитель записує висловлені міркування на дошці і пропонує перевірити їх правильність за текстом джерела й зробити висновки.

Зразок тексту.

«Люблінська унія мала для України як позитивні, так і нега­тивні наслідки. Позитивним її результатом було те, що в межах однієї держави об'єдналися біль­шість українських земель. Це сприяло культурному і політич­ному згуртуванню українського народу, створювало передумови для перетворення його на націю. ...Запорозьке козацтво активно втягувалося в політичне життя і швидко перетворювалося на са­мостійну політичну силу. В Укра­їні розширилася мережа освітніх закладів, зросли впливи культури Західної Європи.

Негативні наслідки Люблінсь­кої унії в Україні виявилися не відразу. Однак вони спричинили до болісних змін і потрясінь в українському суспільстві. Для селян і міщан зросли повиннос­ті і податки. Українське населення стало зазнавати національно-релігійних утисків: за належність до православної віри людей пере­слідували, обмежували їхні полі­тичні, економічні, станові та осо­бисті права. Багато українських князів і шляхтичів забували рід­ну мову і спольщувалися, тобто уподібнювали себе з поляками, прийнявши їхні культуру, мову, католицьку віру. Це означало, що українське суспільство втрачало свою еліту, тобто соціальну вер­хівку, вищий привілейований про­шарок. Польська держава не мо­гла оборонити українських земель ні від турецько-татарської агре­сії, ні від шляхетського беззакон­ня та безчинств коронного вій­ська». (Сас П.М. Історія Украї­ни. XVI-XVIII ст. - Львів: «Дивосвіт», 2001. - С. 19-20.)

Для з'ясування змін, що від­булися на території України піс­ля утворення Речі Посполитої, можна запропонувати учням опрацювати матеріал підручника методом коментованого читан­ня, відповідаючи на запитання.

Запитання учням.

1. Назвіть вищі державні ор­гани влади в Речі Посполитій.

2. Які зміни сталися в адміні­стративному управлінні на укра­їнських землях після Люблінсь­кої унії?

3. Яких змін зазнала судова система в Україні?

Робота з картою.

Завдання учням.

Які воєводства були новостворені на українських землях?

Адміністративні центри воє­водств та повітів

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИ­СТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

1. Заповніть таблицю «Наслід­ки Люблінської унії для Украї­ни» (див. таблицю).

2. Запишіть у зошити визна­чення термінів: республіка, унія, шляхетська демократія, сейм, фе­дерація, король, воєводство, воєво­да, Річ Посполита, підкоморські, гродські й земські суди.

Наслідки Люблінської унії для України

Позитивні	Негативні

Домашнє завдання: за підруч­ником, за яким працює вчитель.

Підготувати повідомлення про зовнішній вигляд козаків, про козацькі звичаї та про Дмитра Вишневецького.


Тисовська О.С.

Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Речі Посполитої (XVI ст. – І пол. XVII ст.)

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

поглибити й узагальнити свої знання про захоплення і розчле­нування українських земель су­сідніми державами;

визначити особливості вхо­дження українських земель до складу Великого князівства Ли­товського;

опрацювати поняття: «україн­ська державність», «соціальна та етнічна структура суспільства», «селянська громада», «селянські повинності», «натуральне гос­подарство», «Магдебурзьке пра­во», «цехи», «фільварки», «сейм», «єзуїти»;

працювати з історичними доку­ментами, історичною картою, складати хронологічні і тестові завдання.

Методи та прийоми: групова робота, заочна екскурсія «Подорож на Україну».

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, групова робота.

Основні поняття, пам'ятні дати:

Українська державність, селян­ська громада, селянські повин­ності, натуральне господарство, Магдебурзьке право, цехи, дріб­на та середня шляхта, фільвар­ки, панщина, сейм, єзуїти;

1529 р., 1566 р., 1558-1583 рр.

Обладнання:

підручники: Власова В. Історія України. 8 клас. — К.: Ґенеза, 2002;

Швидько Г. Історія України. 8 клас. - К.: Ґенеза, 1998;

Історичний атлас. Україна. 8 клас. - К.: Мапа ЛТД, 2000;

карта України;

документи до § 1 підручника Г. Швидько;

роздатковий матеріал, ілюстра­ції, виставка малюнків і віршів.

Епіграф до уроку:

«Багатостраждальна Україна... Скільки сумних і веселих спогадів зринає у моїй уяві при одному цьо­му слові. Так-бо, тут де не ступи усюди натяк на славне минуле наших предків. Скільки ж то було тут великих і слав­них героїв! Скільки лунало в повітрі волання і стогони переможених та пісні і вигуки переможців! А скільки разів землю поливала кров христи­янська, засівали кістки людські!» Д. Яворницький

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми та очікуваних навчальних результатів

Учні записують у зошити план:

1. Спроби збереження української державності у складі Великого князівства Литовського:

2. Соціальна структура україн­ського суспільства.

3. Експансія Польщі на українські землі.

4. Передумови об'єднання Вели­кого князівства Литовського та Польського королівства.

5. Укладення Люблінської унії та її наслідки.

IIІ. Мотивація навчальної діяльності

З метою економії часу інформація подається у письмовому вигляді.

Вступна бесіда

• Яким було становище україн­ських земель у складі Великого князівства Литовського?

• Коли і з яких причин була укла­дена Кревська унія?

• Як відбилося підписання Кревської унії на становищі україн­ських земель?

• Коли було остаточно ліквідова­но автономію удільних кня­зівств?

1. Спроби збереження української державності у складі Великого князівства Литовського

Учитель показує кордони україн­ських земель у кінці ХІV-ХVст., су­сідні держави, а також коли і ким українські землі були захоплені в цей період. Вказує на карті Велике князівство Литовське.

Повідомлення учня-дослідника, який зачитує документ «З опису України» 1651 року Г. Левассера де Боплана:

«Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноручно і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого па­на, а також сплачувати йому, залеж­но від наділу, який тримають, певну кількість буассо (фр. - міра) зерна, багато каплунів, курей, гусей і кур­чат перед Великоднем, Трійцею й Різдвом. Крім того, повинні вози­ти дрова для потреб свого пана та виконувати тисячі інших повинностей, яких би й не повинні були ро­бити, не кажучи про гроші, яких па­ни від них вимагають, а також зби­рають десятину з баранів, свиней, меду всіляких плодів, а кожного третього року - третього вола. Од­ним словом, селяни змушені давати своїм панам усе, чого тільки хочуть, так що немає нічого дивного, коли ці нещасні ніколи нічого не відкла­дають для себе, перебуваючи в таких тяжких умовах залежності. Але це не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їх майном, але й над їхнім жит­тям; ось яка велика свобода поль­ської шляхти, яка живе, неначе в раю, а селяни - ніби перебувають в чистилищі. Тому як трапляється, то ті бідні селяни потрапляють в пов­ну залежність до злих панів та опиня­ються в ще жалюгіднішому стані, ніж каторжники на галерах. Таке рабство й призводить до того, що багато хто тікає, найвідважніші з них подаються на Запорожжя, яке є місцем притул­ку козаків на Борисфені...».

(Учні аналізують документ.)

Учні заповнюють хронологічну таб­лицю і визначають послідовність захоплення українських земель Литвою.

2. Соціальна структура українського суспільства

Інтерактивна робота в групах

Учитель характеризує соціальну структуру українського суспільства в ХІV-ХVст.

Клас ділиться на 5-6 груп (по ря­дах), кожна з яких досліджує 5 соціальних структур українського сус­пільства. Пошук учнями інформації і тезисний запис:

Група 1 — Вищий клас суспільства.

Група 2— Міста і соціальні групи міщан.

Група З — Духовенство.

Група 4 — Козаки, «випищики».

Група 5— Селянство.

Повідомлення учнів-дослідників. Робота в зошитах.

3. Експансія Польщі на українські землі

Заочна екскурсія-подорож на Укра­їну XVI-XVII ст. Робота з картою.

Учитель знайомить учнів з передумо­вами підписання Люблінської унії.

Робота учнів з документами.

Назвіть причини підписання та укладення Кревської унії. (Запис 3 причин підписання унії).

1 липня 1569 року Люблінський сейм виніс ухвалу про унію.

Учень-дослідник. «Ми є на­родом таким поштивим, що жодно­му народові на світі не поступимо­ся», - князь Костянтин Вишневецький не говорив, а ніби карбував слова. Та дивна річ: багато пристрас­них промов проголошував на своє­му віку, звик, говорячи, відчувати трепетну тишу зібрання. А нині, на Люблінському сеймі, - якийсь не­збагненний гамір. Невже зрадив йо­му хист промовця? А може, бракує щирості? Князь замовк на мить, - зала непокоїлась, гула обуренням і нерозумінням. Вдихнувши глибоко, князь спробував ще раз підкорити присутніх своїй волі. «Ми переконані, що кожному народові рівні шляхет­ністю», - слова безсило впали в розбурхане море зневаги й несприйняття».

Проаналізувати, які наслідки для українських земель мала Люблін­ська унія.

Заповнення карти-схеми. Робота з картою й атласом.

Робота з документом по підручнику В. Власова (С. 14).

IІІ. Узагальнення та систематизація знань

Вправа на закріплення матеріалу.

Учні дають відповіді на запитання на листках, розданих по рядах.

ІV. Підбиття підсумків уроку

V. Домашнє завдання

Прочитати § 1 підручника В. Власо­ва, § 1 підручника Г. Швидько. Як­що учні у класі не заповнили табли­цю до кінця, то їм пропонується за­вершити роботу вдома.


Баханов К.О.

Українське козацтво: виникнення, заняття,

військове мистецтво

Лабораторно-практична робота

Мета: Ознайомитись з основними причинами переміщення населен­ня в південні райони України, складом переселенців, їхніми заняттями; розвивати вміння здобувати нові знання на основі всебічного вивчення історичного джерела.

Хід роботи

1. Уважно ознайомтеся з історичним джерелом і завданням до нього.

2. Усвідомте завдання.

3. Виконайте завдання, фіксуючи проміжні результати досліджень.

4. Зробіть загальний висновок щодо мети роботи.

Джерела

З «Опису України» Гійома Левассера де Боплана (1660 р.)

«Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноручно і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому залежно від наділу, який тримають, певну кіль­кість... зерна, багато каплунів, курей, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею і Різдвом. Крім того, повинні возити дрова для потреб свого пана та виконувати тисячі інших повинностей, яких би й не повинні були робити, не кажучи про гроші, яких пани від них вимагають, а також за­бирають десятину з баранів, свиней, меду, всіляких плодів, а кожного третього року - третього вола. Одним словом, селяни змушені віддавати своїм панам усе, чого ті захочуть, так що немає нічого дивного, коли ці нещасні ніколи нічого не відкладають для себе, перебуваючи у таких тяж­ких умовах залежності. Але і це ще не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, але й над їхнім життям; ось яка велика свобода польської шляхти (яка живе неначе в раю, а селя­ни — ніби перебувають у чистилищі). Тому як трапляється, що ці бідні селяни потрапляють у повну залежність до злих панів, то опиняються у ще жалюгіднішому стані, ніж каторжани на галерах. Таке рабство і призводить до того, що багато хто тікає, а найвідважніші з них подаються на Запо­рожжя, яке є місцем притулку козаків на Борисфені. Проживши там певний час і взявши участь у морському поході, вони вважаються запо­розькими козаками. Завдяки таким втечам їхні загони постійно і непо­мірно зростають...».

«Однак саме звідсіль пішов той благородний люд, який нині зветься запорозькими козаками. Протягом багатьох літ вони заселяють різні міс­ця по Борисфену і довкола; ще й тепер їх кількість сягає до 120 тисяч чо­ловік, призвичаєних до війни і готових менш як за тиждень до виконання будь-якого наказу, що йде від імені короля. Це люди, які часто, майже щороку, роблять набіги на Понт Евксинський з великою шкодою для турків...

Кількість [козаків], які йдуть у походи, ніколи не перевищує 6-10 тис, чоловік. Вони чудом перепливають море на поганеньких човнах, виготовлених власними руками...

...Серед цього народу зустрічаються люди, досвідчені у всіх взагалі необхідних для жител ремеслах: теслі для будівництва житла і човнів, стельмахи, ковалі, зброярі, кожум'яки, римарі, шевці, бондарі, кравці та ін. Вони дуже вмілі у виготовленні селітри, якої в цих краях дуже багато, і виготовляють прекрасний гарматний порох. Жінки займаються прядін­ням льону і вовни, з яких роблять полотно і тканини для щоденного вжитку. Всі уміють добре обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати різні м'ясні страви, варити пиво, мед, горілку, робити брагу тощо. Немає також серед них жодного, якого б віку, статі чи становища він не був, хто б не намагався перевершити свого товариша у пиятиці і гульні. Немає серед християн таких, котрі б настільки, як вони, призвичаїлися не дбати про завтрашній день.

А зрештою, правду сказати, вони взагалі розуміються на усіх ремеслах, хоча одні бувають більш вдатними, ніж інші, у тих чи інших заняттях; трапляються і такі, чиї знання у порівнянні із загалом значно ширші. Одне слово, всі вони досить розумні, але зосереджуються лише на корисному і необхідному, головним чином на тому, що пов'язане з селянським життям.

Родючий грунт дає їм зерно в такому достатку, що вони часто не зна­ють, що з ним робити...

Вони дотепні, кмітливі, винахідливі й щедрі, не прагнуть до великого багатства, але надзвичайно кохаються у своїй свободі, без якої не уявляють життя: саме через це вони такі схильні до бунтів та повстань проти місце­вих вельмож, як тільки відчують утиски. Тому рідко минає 7-8 років без того, щоб вони не бунтувалися чи не піднімалися проти них. Поза тим усім ці люди віроломні, зрадливі, підступні, яким довірятися можна, лише до­бре розваживши.

Вони надзвичайно міцні статурою, легко переносять спеку і холод, голод і спрагу, невтомні на війні, мужні, сміливі, а швидше нерозважливі, бо не дорожать власним життям. Найбільше вони проявляють спритності та доблесті, б'ючись у таборі під прикриттям возів (бо вони дуже влучно стріляють з рушниць, які є їхньою звичною зброєю), обороняючи ці укріплення; вони непогані також на морі, але верхи на конях вони таки не найкращі».

Завдання

Рівень А

Проаналізуйте документ. Спираючись на мету роботи, самостійно ви­значте напрями дослідження.

Рівень Б

Проаналізуйте документ за таким планом:

1. Основні причини виникнення козацтва.

2. Склад козаків.

3. Заняття.

4. Військове мистецтво.

5. Моральні якості козаків.

6. Загальні висновки.

Рівень В

Уважно прочитайте уривки з документа і дайте відповідь на запитання:

1. Хто такі козаки, коли і як виникло козацтво?

2. Якими були основні заняття козаків?

3. Чому козакам доводилося часто воювати? Як вони поводилися під час битв? У чому полягала козацька тактика ведення бою?

4. Які людські якості козаків відзначає Боплан? Які з них вам подобаються, а які - ні? Чому?


Методичні поради

Найдоцільніше, щоб цю роботу виконував увесь клас, але кожен учень окремо, відповідно до даного завдання. Якщо вчителеві бракує часу, то можна організувати дослідницьку діяльність у групах - коли кожна група вивчає лише одне питання з п'яти, наведених у завданні Б. Не виключається і варіант домашнього виконання роботи окремими учнями або групою з наступним докладним звітом на уроці та узагаль­ненням учителя.

Якщо вчитель у 7 класі не проводив з учнями лабораторно-практичних робіт і це заняття для них перше, то його слід організувати відповідно до рекомендацій лабораторно-практичної роботи № 7 для сьомого класу, тобто як фронтальну роботу з аналізу кожного фрагмента з колективною фіксацією результатів.


Вишковський І.В.

Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ

Урок-екстраполяція

Той, хто не любить свою країну,

нічого любити не може.

Дж. Байрон

Девіз уроку: «За славну Україну, за вільне життя, за козацьку славу, за щасливе майбуття».

Мета: на основі психологічного за­вантаження увійти в історичну епоху, розширити знання учнів з питань виникнення козацтва в Україні, його історії; продовжити навчання учнів мислити образами, уявляти історич­ні події і процеси у вигляді схем, мислити стратегічними схемами; ви­ховувати в учнів шанобливе ставлен­ня до історії України, до надбань українського народу; розвивати в уч­нів активне, самостійне, логічне, аналітичне й творче мислення, його критичність, гнучкість, конкрет­ність, нестандартність; активізувати фантазію, забезпечити максимально можливу пізнавальну активність учнів при постійно діючому зворот­ному зв'язку; використати міжпредметні зв'язки з літературою, народо­знавством, образотворчим мисте­цтвом, кресленням, біологією, інформатикою, музикою, кіномистецтвом, фізичною культурою.

Обладнання: рейтингові картки ко­манд, ватман, маркери, українські костюми, відеомагнітофон, телеві­зор, відеокасети, аудіозаписи, магнітофон, гиря, матеріал для прове­дення конкурсів, персональний комп'ютер, плакати із зображенням клейнодів, виставка художньої, до­кументальної та публіцистичної лі­тератури, стіл із козацькою їжею.

Тип уроку: урок-екстраполяція.

Пояснювальна записка

Урок-екстраполяція є сучасним уро­ком і належить до нетрадиційних форм роботи. Він дозволяє перетво­рити навчання з репродуктивного на продуктивне, розвивати творче мис­лення, уміння самостійно здобувати знання, здійснювати мотивацію пі­знавальної активності учнів, розви­вати уяву. Після проведення уроку-екстраполяції учні відчувають здиву­вання, що це «не так уже й важко» і «як я раніше цього не знав?».

Проведення даного типу уроку пе­редбачає роботу за схемою випереджального навчання, попереднє опрацювання теми учнями, надання їм консультаційної допомоги з боку істориків-краєзнавців, учителів, психологів, мистецтвознавців.

Клас заздалегідь поділяється на дві великі групи (команди), кожна з яких отримує завдання. У нашо­му випадку на уроці присутні коза­ки Олешківського куреня і вчителі історії, які виконують роль журі. За здалегідь встановлюється шкала оцінювання, використовуються ігрові методи оцінювання. Рейтин­гові картки кожної із груп ведуть сотники (капітани команд). Корекційна або середня оцінка встанов­люється з урахуванням:

• кількості балів, набраних командою (групою);
  
• індивідуального внеску кожного гравця команди;
  
• самооцінки учнями роботи групи;
  
• оцінки учнем власної участі в роботі групи (команди).
  

Наприкінці уроку за необхідності проведення загальної дискусії з оцінювання заняття вчитель може за­пропонувати учням методику «Дельта-плюс», яка полягає в тому, що спочатку пропонуються питан­ня про позитивні сторони заняття (що сподобалося - «плюс»), а потім обговорюються ті моменти, які можна було б змінити.

ХІД УРОКУ

1. Організація роботи класу
   
2. Історико-психологічне завантаження (входження в історичну епоху)
   

Залежно від ресурсного забезпечен­ня уроку можливі два варіанти проведення ІПЗ (історико-психологічного завантаження).


Варіант 1.

Трансформація	Зовнішнього вигляду (одягу)
	Способу мислення відповідно до епохи (інтелектуальна рефлексія)
	Свідомості (особистісно-комунікативна рефлексія)

Варіант 2

Входження в історичну епоху за до­помогою комп'ютерних технологій та відеоапаратури. Обидві команди (групи) отримують завдання розро­бити комп'ютерну програму «Ви­никнення українського козацтва. Запорозька Січ» або зняти відеофільм про козацтво на основі мате­ріалів місцевого історичного чи краєзнавчого музею. На цьому ета­пі, згідно з варіантом 2, проводиться коротка презентація (5 хв.) розроб­леної учнями комп'ютерної програ­ми або відеофільму.

Якщо вчителем обрано перший варіант входження в історичну епоху, то учні перед уроком перевдягаються у козацький, український національний одяг відповідного періоду. На цьому етапі уроку, згідно з варіантом 1, проводиться проблемно аналітична бесіда. Її мета - аналіз передумов та комплексу причин никнення європейського феномену - українського козацтва. Обидві групи (команди) для проведення і бесіди поділяються на малі групи. Завдання кожної малої групи - активне сприяння проблемно аналітичній роботі. Завдяки спілкуванню в малих групах вибудовується лан­цюжок причинно-наслідкових зв^’язків.

Результат проблемно-аналітичної бесіди

Див. схему 1.

Схема 1. „Виникнення українського козацтва”

Передумови утворення козацтва (ХV ст. – перша згадка про козацтво)
Посилення феодального та релігійного гніту, наступ польських феодалів на права і вольності українського народу		Відхід на нові землі заможних людей та селян з метою їх господарського освоєння		Боротьба з турецько-татарською агресією викликала необхідність створення військової організації для оборони українського народу
Козаки — вільні люди, воїни, захисники рідної землі
Реєстрові козаки (перебували на державній службі, мали землі, одержували платню)	Нереєстрові козаки (не внесені до реєстрів, найбільш активні до соціальних виступів, соціально не захищені)		Січові козаки (знаходились на Січі, належали до певного куреня)		Паланкові козаки (проживали на хуторах та зимівках, належали до певної паланки)

III. Мотивація пізнавальної активності та інтересів учнів

Проводяться конкурси (змагання) між групами (командами) класу.

1 конкурс — музичний

Звучать українські пісні, які вико­нують команди. (Підбиваються підсумки.)

2 конкурс — спортивний

Хто з представників команд підніме найбільше разів гирю, той і перемо­же. (Журі підбиває підсумки.)

3 конкурс — гумористичний

Гумором було пронизано все життя Січі. Завдання командам - розвеселити козацьке товариство, викорис­товуючи гумор і життєві ситуації, епізоди походів козаків. (Підбива­ються підсумки.)

4 конкурс — танцювальний

Представники від команд запрошу­ють дівчину на танець і показують своє вміння гарно танцювати. (Під­сумки).

5 конкурс — кулінарний

Що їли наші предки? Дати найпов­нішу відповідь. Описати процес приготування таких страв: борщ, каша, вареники, голубці, узвар, ква­шена капуста, бринза, пастрома. (Журі підбиває підсумки.)

IV. Поглиблення знань, вдосконалення вмінь, навичок

Команди на аркушах ватману зобра­жують схему «Політичний устрій Війська Запорозького» (див. схему 2).

Журі оцінює швидкість і правиль­ність виконання завдання.

Якщо було обрано другий варіант історико-психологічного завантаження, то кожна команда представ­ляє підготовлений заздалегідь спіч у малюнках і схемах, що розкриває структуру і зміст фільму, спосіб розкриття теми. Команда-суперниця намагається знайти слабкі місця і ставить питання, отримуючи від журі додаткові бали.

V. Узагальнення й систематизація знань учнів

Перший етап — «мозковий штурм» (брейн-стормінг)

Що б я змінив у політичному устрої Війська Запорозького? Які б ново­введення здійснив на Січі? (Журі оцінює і підбиває підсумки.)

Другий етап — естафета

Команди по черзі відповідають на питання:

1. Яку роль відіграло козацтво у боротьбі за незалежність нашого народу?
   

2. Яких вершин досягло козацтво у системі правління, політиці, економіці, розвитку духовної культури?

3. Що ми, нащадки, маємо сьогодні від тих далеких часів?
   
4. Як слід розуміти слова Т. Г. Шевченка:
   

Було колись в Україні —

Ревіли гармати.

Було колись — запорожці

Вміли панувати!

Панували, добували

І славу, і волю —

Минулося, осталися

Могили по полю!

(Журі оцінює естафету, сотники (капітани) заносять оцінки до рейтингової карти команди.)

VI. Підбиття підсумків уроку

Журі визначає переможців. Отри­мання подарунків від представників місцевого козацтва. Оцінювання учнів за рейтинговими картками команд.


Єрмоленко А.

Виникнення українського козацтва та

Запорозької Січі

Цілі уроків:

• визначити причини виник­нення українського козацтва, сха­рактеризувати господарську діяль­ність та звичаї козаків, а також процес утворення козацької дер­жави - Запорозької Січі - та дати оцінку діяльності першого коза­цького гетьмана Дмитра Вишне­вецького;

• розвивати в учнів уміння ана­лізувати текстові та візуальні іс­торичні джерела, робити виснов­ки, узагальнення й порівняння, визначати причини історичних явищ і подій, давати характерис­тику історичним діячам і визна­чати їхню роль в історії;

• на прикладах козацьких зви­чаїв виховувати в учнів почуття гордості за український народ та почуття патріотизму.

Основні поняття: козак, Запо­розька Січ, козацька республіка, гетьман, кошовий отаман, ко­зацька рада, кіш, курінь, козаць­кі клейноди.

Обладнання: карта, роздатковий матеріал з текстовими та ві­зуальними історичними джерела­ми, схемами, таблицями, портрет Дмитра Вишневецького.

Тип уроків: урок засвоєння нових знань.

Хід заняття 1

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОР­НИХ ЗНАНЬ.

Вчитель просить учнів прига­дати соціально-економічне та політичне становище українсько­го народу в другій половині XV - на початку XVI ст. під владою іноземних держав, зокрема Лит­ви та Польщі (учні повинні зазначити, що в цей період населен­ня України зазнавало економіч­них, соціальних, політичних, ре­лігійних та національних утисків з боку тих держав, до складу яких входили українські землі).

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬ­НОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Вчитель. Майже три століття, з кінця XV до кінця XVIII, істо­рія України визначалася наявні­стю особливого стану населення на її території - козацтва. Коза­цтво в Україні стало окремим суспільним станом, мало певні права, привілеї, звичаї і заняття, мало свою територію. Саме ко­зацтво стало на чолі національ­но-визвольної боротьби українсь­кого народу в цей період, визво­лило значну територію України від польського панування й закла­ло фундамент української дер­жавності. Якими ж були причини появи цього особливого стану на­селення в Україні? Якими були козацькі звичаї? Як виникла За­порозька Січ? З'ясувати це і буде завданням уроку.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІ­ДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.