Ucraina terra Cosaccorum: Україна земля козацька

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание IІI рівень — достатній III рівень — достатній Дискусійне питання 2. Додаткові аргументи для розв'язання дискусійного питання Величезний вплив Б. Хмельницького на події. В. Пропозиція Хмельницького про укладання союзу з кримськими татарами. Початок національно-визвольної війни (1648-1657) Мета і основні завдання психологічного розвитку. Обсяг і структура освітнього змісту міні-модулів. Сценарій навчального модуля II. Актуалізація опорних знань учнів. III. Вивчення нового матеріалу. Проблемне завдання. 2. Обрання гетьманом Б. Хмельницького. Повстання на Січі. Початок дипломатичної діяльності Б. Хмельницького. Проблемне завдання IV. Вирішення проблемного завдання уроку. VI. Пояснення домашнього завдання. Програма розбудови Української козацької держави Необхідність вирішення селянського питання. Визначення відносин з Польщею. Нестабільні відносини з кримськими татарами. Збаразько-Зборівська кампанія ... Полное содержание

Подобный материал:

• Шаповалова Людмила Иннокентьевна Оригинальное (авторское) сочинение, 85.68kb.
• Використання ігрових елементів на уроках історії України у процесі вивчення теми «Козацька, 221.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 17.85kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 26.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 12.99kb.
• Козацька демократична конституція, 466.79kb.
• Ministry of Education and Science, Youth and Sport of Ukraine, 382.75kb.
• Держава І право україни у період козацько-гетьманської доби (середина 17 – кінець, 771.2kb.
• Земля І люди в повісті О. Кобилянської "Земля", 25.79kb.
• Cлово до читача Вступ Розділ І. Історико-теоретичні, методологічні основи українознавства, 8835.25kb.

Тематичне оцінювання знань за темою

«Українські землі під владою Речі Посполитої. Наростання національно-визвольної боротьби українського народу»

Мета: з'ясувати, як учні засвоїли програмний матеріал, закріпити вміння аналізувати, зіставляти, узагальнювати, робити висновки; виховувати інтерес до історії як до науки.

Обладнання: карта, таблиці, доку­менти.

Тип уроку: урок контролю та корек­ції знань, умінь і навичок.

1 варіант

1 рівень — початковий

1. Назвіть одну-дві історичні осо­би цього періоду.

2. Гетьман - це ....
   
3. 1563 р. - це XIV століття? (Підкреслити правильну відповідь — «Так» чи «Ні»)
   

II рівень — середній

4. До козацьких клейнодів належать...
   
5. Люблінська унія - це об'єднання (...+...=...).
   
6. Розставте наведені події у хронологічній послідовності:
   

а) молдовський похід Івана Підкови;

б) Люблінська унія;

в) повстання Дмитра Гуні;

г) Хотинська війна;

г) зруйнування фортеці Кодак на чолі з Іваном Сулимою.

IІI рівень — достатній

7. Виберіть правильну відповідь (потрібне підкресліть): Кіш - це

а) символ-відзнака;

б) військова та господарська одиниця на Січі;

в) центральний орган управління Запорозької Січі.

8. Дайте визначення: булава - це…

9. Проаналізуйте уривок з «Опису України» 1651р. Г. Левассера де Боплана.

«Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони повинні працювати власноручно і зі своїми конями три дні на тиждень на користь свого пана, а також платити йому, у залежності від наділу, який тримають, визначену кількість буассо (франц. - міра) зерна, курей, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею і Різдвом. Крім того, повинні возити дрова для потреб свого пана і виконували тисячі інших повинностей, які й не повинні були б робити, не ка­жучи про гроші, які пани від них вимагають, а також забирають деся­тину з баранів, свиней, меду, усіля­ких плодів, а в кожний третій рік - третього вола. Одним словом, селя­ни змушені віддати своїм панам усе, чого ті захочуть, так що немає нічо­го дивного, коли ці нещасні нічого ніколи не відкладають для себе, пе­ребуваючи в таких тяжких умовах залежності. Але й це не найважливі­ше, оскільки пани мають необ­межену владу не тільки над їх май­ном, але й над їх життям; ось як ве­лика свобода польської шляхти, яка живе нібито в раю, а селяни — на­чебто знаходяться в чистилищі».

IV рівень — високий

10. Які зміни в житті суспільних верств українського населення сталися в першій половині XVI ст.?
    
11. Складіть схему управління козацькою республікою.
    
12. Чому ім'я Наливайка стало одним із символів визвольної боротьби українського народу?
    

II варіант

I рівень — початковий

1. Назвіть одну-дві дати з визначеної теми.
   
2. Що сталося раніше: заснування Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця Запорозької Січі чи підписання Люблінської унії? (Потрібне підкресліть)
   
3. 1604 р. - це XVII ст.? (Підкреслити правильну відповідь — «Так» чи «Ні»)
   

ІІ рівень — середній

4. Дайте визначення: чайка - це ...
   
5. Назвіть причини виникнення козацтва.
   
6. Розставте події у хронологічній послідовності:
   

а) повстання Криштофа Косинського;

б) утворення реєстрового козацтва;

в) гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного;

г) Цецорська битва;

д) Люблінська унія.

III рівень — достатній

7. Виберіть правильну відповідь (потрібне підкресліть).

Кафа - це:

а) фортеця, побудована на правому березі Дніпра;

б) найбільший невільницький ринок у Криму.

8. Дайте визначення: козацька старшина - це ...
   
9. Проаналізуйте уривок з «Опису України» 1651р. Г. Левассера де Боплана.
   

«Коли вони вирішують йти війною на татар, щоб помститися за образу та вчинені грабежі, то вибирають осінню пору. Для цього відправля­ють на Запоріжжя усе, що необхідно для походу чи експедиції, для будів­ництва човнів і взагалі усе, що, на їхню думку, буде потрібним. Потім 5-6 тис. відчайдушних, добре озброєних козаків вирушають на Запоріжжя видовбувати човни. До будівництва одного човна береться 60 чоловік, закінчуючи його через два тижні, оскільки вони, як я вже говорив, майстри на всі руки. Таким чином, за два тижні у них готово 80 або 100 човнів такої форми, що я описав. У кожний човен сідає від 50 до 70 чоловік, у кожного з яких по дві рушниці і шабля; на човні є також 4-6 фальконетів і запас продуктів, щоб вистачило на всіх. Одягнені козаки у сорочку і шаро­вари, мають ще одні змінні, старез­ний кожух і шапку, 6 ліврів пороху, достатню кількість свинцю, запас ядер для фальконетів; у кожного є годинник. Ось як виглядає лету­чий козацький табір на Чорному морі, який безстрашно нападає на найбільші міста Анатолії».

IV рівень — високий

10. Назвіть причини поразки повстань кінця XVI ст. та охарактеризуйте їхні наслідки?
    
11. Схарактеризуйте гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного як історичну особистість.
    
12. Якими були наслідки підписання Люблінської унії для українських земель?
    

Вєнцева Н.О.

Передумови національно-визвольної війни

Дискусійне питання 1. Після придушення козацько-селянського пов­стання 1637-1638 рр. найбільш напружена ситуація склалася в південно-східних районах України, яка незабаром переросла в народне повстання, що розпочалося 1648 р. Охопивши більшу частину території та населення України, воно переросло у визвольну війну. Які, на вашу думку, були основні причини Національно-визвольної війни: економічні, політичні чи релігійні?

Мета: розвивати вміння визначати причини історичного процесу, виходячи з різноманітності умов, за яких він відбувався; аналізувати інформацію; виявляти закономірності розвитку історичних процесів.

Додаткові аргументи для розв'язання дискусійного питання

А. Економічні. За даними подимних тарифів, наприкінці 20-х - на почат­ку 40-х рр. XVII ст. в руках польської шляхти опинилося близько 30 % приватного земельного фонду Волині, Київщини та Брацлавщини, причому це були здебільшого великі латифундії, що формувалися внаслідок королівських роздач, купівлі, шлюбів з місцевою знаттю. Де­що інакше склалася ситуація на «рекуперованій» (тобто «поверненій Польщі) Сіверщині: спустошена численними війнами, вона являла со­бою невичерпне джерело земельних пожалувань для дрібної шляхти [12, С. 41].

Сучасник зазначав: «Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноручно і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана... та виконувати тисячі інших повинностей, яких би й не повинні були робити, не кажучи вже про гроші, які пани від них вимагають... ось яка велика свобода польської шляхти, яка живе ніби в раю, а селяни ніби перебувають у чистилищі» [12, С. 42].

Б. Політичні. Значною мірою ситуація, що склалася, була наслідком того, що Україна відігравала роль кордону. Власне, присутність Дикого поля уможливила виникнення козацтва й дала змогу магнатам назбирати ве­личезні землеволодіння. Вибуховість ситуації посилювалась слабкістю королівської влади в Речі Посполитій. Не будучи спроможним власни­ми силами боронити кордони, король дарував магнатам величезні ді­лянки... Він мовчки погоджувався, хоч і до певної міри, з існуванням козацтва. Проте із швидким посиленням цього явища королівський уряд втратив над ним контроль [27, С. 159].

В. Релігійні. Спираючись на католицизм, польські магнати здійснювали політику національного та культурного поневолення українського на­роду. Одним з основних інструментів покатоличення в їхніх руках стала уніатська церква, яку активно підтримувала Римська курія. Папа Урбан у своїх листах до керівництва Речі Посполитої неодноразово закликав сприяти поширенню унії та фізично знищувати противників. Один за одним на українських землях виростали костьоли, кляштори (монастирі), колегіуми та школи єзуїтів, водночас дедалі більшого по­ширення набував процес передачі католикам, захоплення або руйнації православних культових споруд, утисків православних за їхню віру, пе­реслідування вживання української мови та поширення українських книг [4, С. 150].

Дискусійне питання 2. Визначаючи роль Б. Хмельницького у Національ­но-визвольній війні, О. Субтельний напише: «Рідко коли окремі особи так визначали хід епохальних подій, як це зробив стосовно Великого Україн­ського повстання 1648 р. Богдан Хмельницький» [27, С. 162]. Як ви вважає­те, чи почалось би «Велике Українське повстання 1648 р.», якби Б. Хмель­ницький не став гетьманом?

Мета: розвивати вміння оцінювати історичну подію, використовуючи різні підходи; визначати її суть та неоднозначність проявів; виявляти умо­ви, за яких вона відбувалась; визначати роль особистості в історії.

Додаткові аргументи для розв'язання дискусійного питання

А. Накопичення попереднього воєнного досвіду. Селянсько-козацькі повстання першої половини XVII ст. сприяли накопиченню воєнного досві­ду, зростанню національної свідомості українського народу, посиленню єдності козаків та селян у боротьбі за національне визволення, форму­ванню психологічної готовності боротися до переможного кінця. Зростання та поширення сфери впливу Запорозької Січі. Важливими при­чинами, що робили можливим початок козацького повстання, є поси­лення та поширення сфери впливу Запорозької Січі, яка того часу була своєрідним зародком української державності, що за певних умов міг стати основою для створення повноцінної держави [4, С. 151].

Б. Величезний вплив Б. Хмельницького на події. Рідко коли окремі особи так визначали хід епохальних подій, як це зробив стосовно Великого Ук­раїнського повстання 1648 р. Богдан Хмельницький. З огляду на його величезний особистий вплив на події, що змінили перебіг української й усієї східнослов'янської історії, вчені вважають Хмельницького най­визначнішим військовим і політичним діячем України... Життя Хмель­ницького, а разом з ним і хід історії всього краю змінив один типовий випадок... [27, С. 162].

В. Пропозиція Хмельницького про укладання союзу з кримськими татарами. Спочатку заколот, що набирав сили, мав усі ознаки попередніх невдалих повстань: засліплений жадобою помсти, козацький старшина, якого покривдили магнати, втікає на Січ і переконує запорожців повстати за свої (і його також) права. Проте у випадку з Хмельницьким винятковий талант організатора, полководця та політика все докорінно змінив. Ще до втечі на Січ він понад рік планував повстання й заручався підтрим­кою прибічників. Розуміючи, що великим недоліком козаків у боротьбі з поляками була відсутність кінноти, Хмельницький сміливо розв'язує проблему й звертається з пропозицією спільно виступати проти поляків до давнього ворога козаків — кримських татар [27, С. 165]. ...Чули навіть, як у Південній Польщі пригноблені холопи казали: «Як­би тільки Бог змилувався над нами й дав нам свого Хмельницького, тоді б ми теж показали шляхті, як гнобити хлопів» [27, С. 167].

ДП	Перевірка засвоєного раніше матеріалу	Вивчення нового матеріалу	Закріплення нового матеріалу
1		„Круглий стіл”
2		Панельна дискусія	Форум

Голубченко Н.Л.

Початок національно-визвольної війни (1648-1657)

Знати. Розкрити передумови та початок визволь­ної війни; з'ясувати причини, характер війни; показа­ти різноверстність рушійних сил війни.

Нормувати. Інформативний матеріал у вигляді те­матичних виписок; розкрити передумови та початок визвольної війни у вигляді плану; визначити причи­ни, характер війни у вигляді опорних таблиць; ре­зультати національно-визвольної війни у вигляді уза­гальнюючих висновків.

Цінувати. Почуття національної самосвідомості і менталітету; здатність чинити опір грубій силі, жор­стокому тиску і масовому загарбанню; вміння кри­тично оцінювати свої і чужі вчинки і поведінку; по­чуття національної гордості за славне минуле ук­раїнського народу.

Мета і основні завдання психологічного розвитку. Впливати на розвиток образного і словесного мис­лення; розвивати уяву і уявлення як механізм твор­чості; формувати розумові і творчі здібності; удоско­налювати морально-естетичні переконання; виклика­ти емоційні, душевні переживання; пробуджувати творчу рефлексію.

Обсяг і структура освітнього змісту міні-модулів.

1x30 3-П

1x30 3-П

1x30 О-С

Обладнання. Карта-схема битв з національно-виз­вольної війни; портрет Б. Хмельницького; карта бит­ви під Корсунем.

Сценарій навчального модуля

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вчитель. На сьогоднішньому занятті ми будемо вивчати тему «Національно-визвольна війна україн­ського народу».

(Тема заняття записана на дошці великими літе­рами. Завдання уроку і мету оголосити учням і запи­сати на дошці. Виділити проблемне запитання за­няття: визначити, яку роль відіграє у ході Визвольної війни кожен етап чи верства українського народу).

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Але перш ніж перейти до вивчення нового матеріалу, давайте пригадаємо той матеріал, який вивчали на мину­лому занятті, він допоможе нам краще засвоїти новий.

Рефлексія.

Відкрийте карту України XIV-XV ст.


1. Знайдіть сусідні держави, які захопили ук­раїнські землі, розділили Україну. (До карти, яка зна­ходиться на дошці, викликається один із учнів, він показує сусідні держави, останні уважно слідкують і виправляють в разі потреби).

2. Які наслідки це мало для її подальшої долі? (Скласти схему на дошці, а учням — в зошитах.)

НАСЛІДКИ
Гальмувався розвиток України			Перешкода для створення держави
економічний	культурний	політичний	Соборної(єдиної)	Незалежної

3. Які приклади боротьби за волю і державну не­залежність України в XVI ви можете навести?

(Викликається один із учнів, а інші уважно слуха­ють і готуються доповнювати).

1490— 1492 рр. — повстання Мухи.

XVI ст. — рух Опришків.

1591 — 1593 рр. — повстання Косинського.

1594— 1596 рр. — повстання Наливайка.

4. Які повстання мав на увазі автор підручника, го­ворячи, що у далеке минуле відійшли жахи повстань 20-30 рр. XVII ст.?

(Відповідь одного із учнів, доповнення класу.)

1630 р. — Трясила

1635 р. — І. Сулими

1637 р. — Павлюка

1633 р. — Остряника

Підсумок і виставлення оцінок.

III. Вивчення нового матеріалу. Проблемне завдання.

1. Визначити характер, рушійні сили.

а) Відкрийте підручник на сторінці 158 §15 і ви­значте причини, характер, рушійні сили війни. (Учні зачитують з підручника.)

б) Які стани верств українського народу ви може­те назвати на 1648 р. і яким було їхнє становище?

(Учні пригадують попередній матеріал, додому їм давалось завдання повторити § 10—13. Пригадавши його, учні колективно заповнюють на дошці і в зоши­тах схему.)

Суспільні стани українського народу

Селяни Реєстрові Православні Жителі

козаки священики міста

в) Які форми протесту прийшли на зміну зброй­ним повстанням?

(Учні читають § 15, п. 1 і самостійно в зошитах на оцінку заповнюють схему.)

Форми протесту

Масові Потрави Псування Відмова

втечі посівів реманенту виконувати повинності

г) Яким було політичне становище України на 1648 р.? (1,5 хв.)

(Діти працюють з картою на сторінці 152.)

д) Вирішення проблемного завдання (3 хв.). (Коротко занотовують таблицю і коментують її.)

Причини війни	Характер війни	Рушійні сили війни

2. Обрання гетьманом Б. Хмельницького. Повстання на Січі. Початок дипломатичної діяльності Б. Хмельницького.

Проблемне завдання до п. 2.

Чому саме Запорізьку Січ обрав гетьман місцем початку народного повстання?

а) Коротке повідомлення одного учня з біографії Б. Хмельницького.

(Діти в цей час складають хронологічну таблицю в зошитах, пригадують «Пам'ятки характеристики історичного діяча».)

б) Розглянути портрет Б. Хмельницького, зроблений невідомим художником, назвати риси характеру цього діяча. (Учні називають риси характеру.)

в) Прочитати документи на с. 158-159 і дати відповідь на питання: які риси характеру, здібності Б. Хмельницького, описані в цьому документі, утвердили його авторитет?

(Робота з документом, відповідь на питання.)

г) Повідомлення вчителя про початок дипломатичної роботи Б.Хмельницького.

д) Вирішення проблемного завдання № 2.

3. Початок збройної боротьби з Річчю Посполитою: битва під Жовтими Водами і Корсунем.

Проблемне завдання до п. 3.

Яке значення мали перші перемоги повстанських військ?

а) Робота з підручником.

Підтвердити словами підручника прислів'я: «Висипав хміль із міха і наробив ляхам лиха» (абзац п. 2 до § 15).

б) Які були плани Хмельницького у 1648 р.? (п.2, § 15).

в) У ході вивчення нового матеріалу розпочніть заповнювати хронологічну таблицю. (Діти креслять таблицю у зошитах.)

Дата	Подія	Наслідки

І. Розповідь вчителя про битву під Жовтими Водами у квітні 1648 р. (Діти заповнюють таблицю, слідкують за картою і розповіддю.)

ІІ. Розповідь вчителя з використанням схеми битви під Корсунем. (Заповнюють таблицю, слухають.)




ІІІ. Вирішення проблемного завдання. Значення перших перемог повстанських військ (Діти читають параграф підручника, заповню­ють схему, відповідають на питання.)

IV. Вирішення проблемного завдання уроку. (Діти дають відповіді на питання.)

V. Закріплення нового матеріалу.

Дати яких подій записані на дошці?

1648—1657 рр. - роки Національно-визвольної війни;

січень 1648 р. - Б. Хмельницького обрали гетьманом;

квітень 1648 р- битва під Жовтими Водами;

травень 1648 р. - битва під Корсунем.

1. Назвіть причини війни.
   
2. Який характер війни?
   
3. Які рушійні сили війни?
   
4. Яке значення перших перемог повстанських військ?
   

VI. Пояснення домашнього завдання. Вивчити параграфи підручника, документ, записи, зроблені в зошиті. Індивідуальні повідомлення про Д. Нечая, М. Гладкого. За бажанням читати одну із книг для позакласного читання.

Висновки заняття. Подяка дітям за проведене заняття.


Вєнцева Н.О.

Програма розбудови Української козацької держави

Дискусійне питання 1. Уявіть, що ви опинились на місці Б. Хмельницького після походу в Галичину та повернення до Києва. Запропонуйте свою програму розбудови Української козацької держави. На що б ви в першу чергу спрямували свої зусилля: на розвиток внутрішньої політики (еконо­міки, культури, освіти тощо) чи на укріплення зовнішньої політики?

Мета: розвивати вміння визначати характерні ознаки історичного яви­ща, враховуючи умови, за яких воно розвивалось; прогнозувати подальший розвиток історичних подій, враховуючи особливості історичного часу. Додаткові аргументи для розв'язання дискусійного питання

А. Ідея автономії. Б. Хмельницький та його соратники у цей час твердо пе­ребували на позиціях традиційного «козацького автономізму». Тому й мета в них була не радикальна — започаткування власної державності, а порівняно поміркована — реформування державного устрою Речі Посполитої, утвердження абсолютизму та надання Україні такого ж ста­тусу і прав, як Литві [4, С. 157].

Необхідність вирішення селянського питання. Перемога над польсько-шляхетським військом та визволення великої території України мало великі соціальні наслідки. Уже в перший період війни селяни відмови­лись виконувати численні феодальні повинності. Частина землі поль­ських магнатів перейшла до рук колишніх кріпаків, які могли її прода­ти, подарувати, передати у спадок. Війна відкрила селянамта мешканцям міст можливість переходу до козацького стану, який на той час користу­вався значними правами та привілеями [25, С. 112].

Б. Визначення відносин з Польщею. Навіть після перемог Хмельницького відносини між поляками та українцями залишилися нез'ясованими. Хоч гетьман все ще не вирішив розірвати зв'язки з Річчю Посполитою, він знав, що його послідовники рішуче налаштовані проти повернення до стану, який існував до 1648 р. [27, С. 168].

Нестабільні відносини з кримськими татарами. Не міг у цей час Б. Хмель­ницький повною мірою розраховувати й на кримських татар. За свід­ченням деяких джерел, татари обіцяли свою підтримку лише на місяць. І справді, після облоги Львова, обтяжені здобиччю, основні сили орди на чолі з Калга-султаном повертаються до Криму, а з Хмельницьким залишається лише незначна частина формувань Тугай-бея [4, С. 156]. Б. Хмельницький розумів, що для успіху повстання необхідна підтримка ззовні. Відтак він дедалі більше уваги звертав на зовнішню політику. Першу свою дипломатичну перемогу гетьман здобув, заручившись під­тримкою кримських татар. Але цей союз виявися ненадійним. До того ж він не розв'язав ключової для Богдана Хмельницького проблеми взаємин між Україною та Річчю Посполитою [27, С. 171].

ДП	Перевірка засвоєного раніше матеріалу	Вивчення нового матеріалу	Закріплення нового матеріалу
1	Дебати	Панельна дискусія

Вєнцева Н.О.

Збаразько-Зборівська кампанія

Дискусійне питання 1. Після Збаразько-Зборівської кампанії Б.Хмельницький пішов на переговори з поляками. Козацька старшина свої вимоги сформулювала у 17-ти «Пунктах про потреби Запорозького Війська». Про­те 18 серпня 1649 р. Зборівський договір був украдений. Як ви вважаєте, Зборівський мирний договір був проявом політичного таланту чи політич­ної слабкості Б. Хмельницького?

Мета: розвивати вміння визначати характерні ознаки історичної події, виходячи з особливостей її учасників; враховувати умови, за яких вона відбувалась; прогнозувати подальший розвиток історичних подій, враховуючи особливості історичного часу.

Додаткові аргументи для розв'язання дискусійного питання.

А. Перемир'я - можливість для мирного будівництва. Загальна ситуація, зокрема зрада хана, змушувала Б. Хмельницького зі старшиною підпи­сати угоду, яка, однак, не задовольняла ті вимоги, що подала старшина в 17-ти пунктах. І все ж Зборівська угода давала можливість Б. Хмель­ницькому зайнятися державним будівництвом [28, С. 157].

Традиційне вирішення конфлікту. Ця безвихідь спричинилася до повто­рення певної моделі подій: з року в рік обидві сторони воювали між собою; неспроможні завдати одна одній рішучої поразки, вони закінчу­вали виснажливі кампанії підписанням невигідних для себе угод, після чого верталися додому, щоб вести військову й дипломатичну підготовку до наступної війни [27, С. 168].

Б. Назрівання конфлікту між козаками. Зборівський мир висвітлив ті внут­рішні й зовнішні проблеми, на які мав зважати Б. Хмельницький. Те, що інтереси селянства були фактично проігноровані у Зборові, не було випадковим недоглядом. Відтак, уже в Зборові виник конфлікт між козацькою старшинською верхівкою та черню. З часом він розвинеться у фатальний недолік козацького устрою, що формувався на Україні [27, С. 169].

Падіння авторитету Б. Хмельницького. Бувало, що запорожці не лише не відгукувалися на заклик Б. Хмельницького, а й, навпаки, самі висту­пали проти нього. Так було після Зборівської угоди Б. Хмельницького з поляками, коли вся українська маса, що чекала на великі блага від йо­го походів проти поляків, лишилася невдоволена як договором, так і самим гетьманом. Тоді Хмельницький в очах натовпу став розвінча­ним кумиром [ЗО, С. 162].

ДП	Перевірка засвоєного раніше матеріалу	Вивчення нового матеріалу	Закріплення нового матеріалу
1	Дебати	Форум	Дебати

Вєнцева Н.О.

Заснування козацької держави — Війська Запорозького

Дискусійне питання 1. Український історик О. Бойко про українську державу доби Б. Хмельницького пише: «Українська держава доби Хмельниччини сформувалася на двох принципових засадах, які часто вступали між собою в суперечність — демократії та авторитаризму» [4, С. 165]. Чи пого­джуєтесь ви з думкою вченого? Чого більше було в цій державі: демократії чи авторитаризму?

Мета: розвивати вміння визначати характерні ознаки історичного явища, виходячи з особливостей розвитку країни; визначати умови, за яких мало місце історичне явище; виявляти загальні та часткові особливості розвитку країни.

Додаткові аргументи для розв'язання дискусійного питання.

А. Виборні посади. На початковій фазі національно-визвольних змагань переважають демократичні засади, про що свідчить існування таких суспільних явищ та норм: функціонування Військової (Генеральної) ради, у якій право голосу мала уся «чернь», тобто все військо; виборність усіх посадових осіб - від сотника до гетьмана; відсутність жорст­ких міжстанових розмежувань, що давало змогу міщанам і селянам «покозачитися» і стати частиною привілейованої верстви - козацтва [4, С. 165].

Зростання значення старшинських рад, які складалися з найбільш досвід­чених у політичному сенсі осіб. Як і на Запорозькій Січі, головним орга­ном влади в новій державі була Генеральна рада козаків, яка вирішувала найважливіші військові та політичні справи. Але швидко зростало зна­чення старшинських рад як органу більш оперативного управління. До старшинської ради входили посадові особи, люди переважно освічені й досвідчені в політиці. На чолі всього державного апарату стояв геть­ман [28, С. 160].

Б. Поступове зосередження всієї влади в руках гетьмана. Під впливом Б. Хмельницького та його однодумців сили набирають авторитарні на­чала. Безпосередніми виявами цього процесу були: поступове обме­ження впливу «чорних рад» та витіснення їх старшинською радою; зо­середження всієї повноти влади в руках гетьмана; домінування командних методів управління в державному житті; встановлення спад­кового гетьманату, тенденція до переростання гетьманської влади в мо­нархічну [4, С. 165].

Неможливість збирання рад. На верхівці цієї військово-адміністративної системи стояв гетьман. Теоретично він підпорядковувався волі ко­зацької ради, яка обрала його. Але через швидке збільшення чисельності козаків проведення їх стало недоцільним, тому гетьман рідко скликав їх [27, С. 179].

ДП	Перевірка засвоєного раніше матеріалу	Вивчення нового матеріалу	Закріплення нового матеріалу
1	Дебати	„Круглий стіл”

Вєнцева Н.О.

Молдовські походи Б. Хмельницького

Мета: розвивати вміння визначати особливості історичних подій, ви­користовуючи різні підходи щодо їх оцінки; виявляти умови, за яких вон відбувались; розвивати вміння використовувати різні джерела інформації; робити висновки.

Дискусійне питання 1. О. Бойко назвав молдовські походи Б.Хмельницького «молдовською авантюрою» [4, С. 160]. Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою історика?

Додаткові аргументи для розв'язання дискусійного питання

А. Втрата територій. Рішення гетьмана про молдовський похід було не зовсім продуманим кроком. Цей похід втягнув Україну в конфронтацію з Валахією та Трансільванією й підштовхнув їх до укладення воєнного союзу з Річчю Посполитою [28, С. 169].

Загибель сина Б. Хмельницького. Спираючись на турецьку підтримку, у вересні 1650 р. гетьман направив велике військо до Молдови, маючи на меті через шлюб його сина Тимоша з донькою молдовського госпо­даря Розандою піднести свій рід до рівня князівського та укласти союз України з Молдовою. Проте для Б. Хмельницького молдовська авантю­ра закінчилася надзвичайно трагічно — 1653 р. гине його син Тиміш... [4, С. 160].

Б. Спроба позбавити Польщу союзника. Молдовський воєвода (господар) Василь був союзником Польщі, і Б. Хмельницький хотів розірвати цей зв'язок.

Пошуки союзників. Ініціатором молдовського походу був кримський хан, який мав свої рахунки з Молдовою... Оскільки Польща інтенсивно шукала собі зовнішньої допомоги для боротьби з Україною, то Б. Хмель­ницький, котрий теж шукав собі союзників, заявляв: «Ми, охороняючи наші голови й запобігаючи нашому лихові, мусимо шукати приятелів» [28, С. 164].

ДП	Перевірка засвоєного раніше матеріалу	Вивчення нового матеріалу	Закріплення нового матеріалу
1	Дебати		Форум

Совєтова Г.

Розгортання національно-визвольної війни

в 1648 – 1649 роках

Цілі уроку:

— довести, що битва під Пилявцями, визвольний похід укра­їнського війська в Галичину свід­чать про розгортання національ­но-визвольної війни; розглянути процес формування української національної ідеї про розбудову української держави;

— формувати вміння аналізу­вати та узагальнювати історичні події, робити прогностичні при­пущення, вміння порівнювати події всесвітньої історії та істо­рії України, давати характеристи­ку історичним особам, працюва­ти з історичною картою;

— сприяти вихованню ціле­спрямованості, почуття націона­льної гідності.

Основні поняття:

— держава - політична фор­ма організації життя суспільства, що утворюється в результаті ви­никнення і діяльності публічної влади - особливої системи, яка керує основними сферами су­спільного життя;

— національно-визвольна війна - війна народу проти іноземно­го панування за створення неза­лежної держави.

Додаткові поняття:

— коаліція (від лат. — «союз») - союз, об'єднання для досяг­нення спільної мети;

— національна ідея - прагнен­ня до збереження національного існування, до свободи, незалеж­ності.

Персоналії:

— Богдан Хмельницький - український шляхтич, який очо­лив національно-визвольну війну українського народу проти поль­ського гноблення;

— Максим Кривоніс - найви­значніший полководець на пер­шому етапі національно-визволь­ної війни, черкаський полковник. Свій хист полководця виявив у всіх битвах 1648 року. Постійно виступав проти будь-яких угод з урядом Речі Посполитої, прагну­чи цілковитого звільнення Укра­їни. Помер у листопаді 1648 року у таборі під Замостим від чуми.

Основні дати:

— 1648 р., вересень - битва під Пилявцями;

— 1648 р., вересень—жовтень - облога українським військом Львова і Замостя;

— 1648—1668 рр. - правління в Речі Посполитій короля Яна ІІ Казимира;

— 1648 р., грудень - урочистий в'їзд Хмельницького до Києва;

— 1649 р., червень-серпень - облога українським військом фо­ртеці Збараж;

— 1649р., серпень - Зборівська битва. Укладення Зборівського перемир'я.

Обладнання дошки: мапа «Ук­раїна в роки національно-визволь­ної війни», портрети Б. Хмельницького та М. Кривоноса.

Обладнання уроку: підручник В.Власов. Історія України, 8 клас. — К.: Абріс, 2002; Буштрук О.В. Історія України, 7—8 клас.: Навч. посібник. - Харків: Країна мрій, 2003.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАС­ТИНА

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОР­НИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НА­ВИЧОК

Учитель. Повстання під про­водом Б.Хмельницького стало початком великомасштабної на­ціонально-визвольної війни укра­їнського народу проти польсько­го панування.

Запитання до учнів: чому вій­на мала національно-визвольний характер?

Робота з поняттями: «націо­нально-визвольна війна», «рушійні сили».

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Битва під Пилявцями

Розповідь учителя. 1648 рік — особливий в історії українського народу. Саме тоді був зроблений перший крок до формування української державної ідеї: Б.Хмельницький та його одно­думці розробили програму, що пе­редбачала надання статусу авто­номії козацькій Україні (щонай­менше в складі Брацлавського, Волинського, Київського, По­дільського і Чернігівського воє­водств) у межах Речі Посполитої.

У червні 1648 року Б.Хмель­ницький зупинившись великим табором під Білою Церквою, роз­силав по Україні універсали, за­кликаючи посполитих і міщан йти до війська. Гінці з універса­лами гетьмана дісталися Львова, Кам'янця-Подільського, Чер­нігова, Стародуба, Бихова і Го­меля.

Уже влітку 1648 року утвори­лась велика народна армія.

Магнат А. Радзивілл писав, що козацьке військо виросло до 10 тис, і «далі все більше людей до них прибуває...»

Шляхтич Йохим Єрлич зазна­чав, що на Правобережній Укра­їні почалася «хлопська війна», і шляхтичі-пани втікали з України «з одними душами...», «забравши жон і дітей; хто куди міг...»

Л.Г. Мельник у своїй праці «Бо­ротьба за українську державність (XVII ст.)» пише: «Одержавши звістку про виступ козацького вій­ська, князь Вишневецький рушив углиб України й громив усе на своєму шляху. Особливо катував повстанців у містечку Погреби­ще, жителі якого утворили загін і чинили опір його наказам. Ка­рали винних і невинних. Садили на палю, рубали голови, знуща­лися з православних священиків... він сам був присутнім на стра­тах й кричав катам: «Мордуйте їх так, щоб вони відчували, що вми­рають».

Учитель. На початку вересня 1648 року Польща зібрала велике 40-тисячне військо, у тому числі 8 тис. найманих німецьких сол­датів. Армія мала 100 гармат. На чолі стояли три регіментарі - (вище військове звання): корон­ний конюший князь Домінік Заславський, коронний хорунжий Олександр Конецпольський, ко­ронний підчаший Микола Остро­рог.

Б. Хмельницький презирливо називав цих полководців «пери­на» (Заславський), «латино» (Остророг), «дитино» (Конецпольський).

Порушивши перемир'я, польський уряд почав наступ на Збараж. Б.Хмельницький, приєд­навши до козацьких полків по­встанські селянські загони і за­кликавши на допомогу татар (4-тисячний загін), негайно ви­рушив назустріч противникові. У козацько-селянському війсь­ку було близько 80 тисяч чоло­вік. Добре озброєних було лише 20 тисяч козаків та орд буджацьких татар (4 тисячі). У триден­ному бою 21-23 вересня під зам­ком Пилявці польська армія за­знала повного розгрому; її реш­тки, що втікали в паніці у на­прямі Старокостянтинова, були розбиті по дорозі та в самому місті.

Сучасник-поет і хроніст С. Твардовський писав про втечу панів з Пилявецької битви: «За­гнавши коней, ледь коло самої Вісли зупинилися, щоб витерти піт і стримати серце, яке калата­ло, як важкий молот».

Переможцям дісталися вели­кі трофеї: 100 гармат та інша зброя, 10 тисяч підвід з матері­альними цінностями. В результа­ті цієї перемоги були визволені від польських панів Волинь і час­тина Поділля, розгорнулась бо­ротьба в Східній Галичині.

Формування вміння аналізува­ти невеликі за обсягом історичні джерела: аналізуємо свідоцтво польських сучасників і даємо від­повіді на питання: яку реакцію і чому викликали ці події у поль­ських магнатів?

Формування вміння аналізува­ти історичні події:

Як ви вважаєте, чи усвідомлю­вали поляки, що події 1648 року відрізняються від періоду народ­них повстань 30-х років? Свою думку обґрунтуйте.

Формування вміння працюва­ти із історичною картою:

Завдання учням.

1. Знайти на карті Збараж, Замостя, Львів.

2. Розглянути картосхему «Би­тва під Пилявцями 11-13 верес­ня 1648 року», «Битва під Зборо­вом 5-6 серпня 1649 року».

3. Визначте розташування українських, польських, татарсь­ких військ під час битв.

2. Похід українського війська в Галичину

Учитель. На військовій коза­цькій раді 16 вересня 1648 року більшість присутніх висловилась за продовження воєнних дій і Б.Хмельницький дав наказ насту­пати на Львів.

Вже 6 жовтня передові загони козаків і татар Тугай-бея розпо­чали бойові дії на околицях Льво­ва. Львів готувався до оборони під керівництвом Я.Вишневецького та М.Остророга. З міщан було стягнуто величезну суму грошей на воєнні потреби. Однак за день до приходу повстанського війсь­ка ці полководці втекли з міста, прихопивши із собою гроші. Обо­рону очолив бурмістер Мартин Гросвайєр. 15 жовтня полк М.Кривоноса здобув Високий Замок. 21 жовтня міщани сплатили козакам контрибуцію, а вже 26 жовтня Хмельницький повів свої сили на Замостя, стратегічно важливе місто на шляху до Вар­шави. 6 листопада розпочалася облога Замостя, але відбувалася важко. Становище ускладнювала епідемія чуми (від неї помер М. Кривоніс).

Формування вміння працю­вати з історичною картою. Розглянемо історичну карту і ви­значимо, виходячи із географіч­ного положення, чому саме Львів став метою військового наступу повстанського війська.

Формування вміння давати усну рецензію на виступи учнів:

а) повідомлення учня про Ма­ксима Кривоноса;

б) рецензія на повідомлення.

3. Вступ української армії в Київ

Учитель. Похід Б. Хмель­ницького на західноукраїнські землі викликає там піднесення визвольної війни, але він не ско­ристався своїми військовими ус­піхами і залишив західноукраїн­ські землі.

Патріарх Паїсій оповідав у зиму 1649 року (із запису піддя­чих), що нібито, як тільки Хмель­ницький оточив Замостя й замірився йти на Краків війною, полковники почіали активно від­мовляти гетьмана від цього заду­му. І, мовляв, Хмельницький послухався своєї старшини і не пішов на Краків.

М. Грушевський зазначає, що восени 1648 року Б.Хмель­ницький не мав чіткої програми державного будівництва Украї­ни, а отже не бажав повалення Речі Посполитої. Він зайняв очі­кувальну позицію, вів листуван­ня з майбутнім королем Яном Казимиром. «Хмельницький й козаки вірили в добру волю ко­роля і були переконані, що все зло робилося від панів, а Польща опинилася в руках саме сих панів».

Робимо припущення: як розви­валися б події, якщо Б.Хмель­ницький не повернув на схід?

Формування вміння порівню­вати події всесвітньої історії і іс­торії України.

Завдання учням. Наведіть при­клади, коли повстанці вірили в до­бру волю корбля, але це мало тра­гічні наслідки.

Аналіз тексту навчального по­сібника:

1.Чому Б. Хмельницький ру­шив на Київ?

2. Чому їх очікувала урочиста зустріч?

З.Чому Б. Хмельницького зу­стрічали, як Мойсея, спасителя і визволителя народу з неволі?

4. Програма побудови Україн­ської держави

Учитель. Перший крок до формування української держав­ної ідеї було зроблено в 1648 році, коли Б.Хмельницький та його од­нодумці розробили програму, що передбачала надання статусу ав­тономії козацькій Україні.

Запитання учням.

Як ви вважаєте, які події в 1648 році змусили Б.Хмель­ницького переглянути ставлення до кінцевої мети національно-визвольної війни?

Учитель. На початку 1649 року під час переговорів у Переяславі з польським посольством, у відпо­відь на умови перемир'я гетьман сформулював остаточну мету вій­ни. Промова Хмельницького тлу­мачиться дослідниками як програ­ма розбудови української держави.

Проголошення Хмельниць­ким у лютому-квітні 1649 року політичної Програми означало відмову від ідеї козацької автоно­мії в рамках Речі Посполитої і перехід до створення збройним шляхом незалежної Української держави, яка мала включати іс­торичні українські землі.

Робота з поняттям «націона­льна ідея».

Завдання учням. Уважно про­читати програму створення укра­їнської держави, дати відповіді на запитання:

1. За яких умов український народ міг досягти національного звільнення?

2. Які взаємовідносини плану­валися з Річчю Посполитою. Що стало підставою для прийняття такого рішення?

3. Як сформулював національ­ну ідею Б.Хмельницький?

Формування вміння узагаль­нювати історичний матеріал. Використовуючи здобуті знання з нового матеріалу, доведіть, що Б.Хмельницький мав гарне підгрунтя для проголошення нової мети - національно-визвольної.

5. Відновлення військових дій в 1649 році. Збаражсько-Зборівська кампанія. Укладення Зборівського договору

Учитель. 30 травня 1649 року поляки порушили Переяславське перемир'я і почали наступ на Південно-Східну Волинь. Війсь­ка Хмельницького знову під Пилявцями. Поляки панічно відсту­пають до Збаража.

Кінець червня-початок лип­ня 1649 року - гетьман посилає в Білорусію військо на чолі з київ­ським полковником М. Кричевським, тому що литовці готували удар у спину українцям (за домо­вленістю з поляками). Приєдну­ються ще декілька козацьких пол­ків.

Кінець липня 1649 року - тя­жкі бої М. Кричевського на переправі через Дніпро під Біло­руським містом Ловом з литов­цями.

30 липня - козацькі полки, які складалися переважно з учо­рашніх селян і міщан та майже не мали артилерії, зазнали по­разки. Кричевський смертельно поранений, однак литовці також зазнали великих втрат. Саме це змусило їх відмовитися від вторг­нення в Україну.

Закріплення вміння складати хронологічну таблицю військових подій 1649 року.

Аналіз подій 1649р.:

1. Визначте дату, коли відбу­валася подія.

2. Встановіть, які особливос­ті характеризували даний істо­ричний період.

3. Визначте причини, що викли­кали зазначену історичну подію.

4. Визначте характер події, її місце і роль у даній історичній обстановці (закономірна чи ви­падкова, підготовлена чи стихій­на, головна чи другорядна, пози­тивна чи негативна).

5. Встановіть зв'язки з інши­ми подіями цього ж періоду.

6. Як підсумок визначте, яку роль в житті різних груп та верств українського народу відіграла ця подія? Які наслідки для подаль­шого історичного розвитку мала ця історична подія?

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

Воєнна кампанія 1649 року розгорталася на тлі загострен­ня зовнішньополітичної ситуації. Національно-визвольна війна ви­явила найвразливіші сторони зо­внішньої політики багатьох дер­жав. Перемоги української армії спонукали Річ Посполиту і Крим­ське ханство до укладення сою­зу. Саме тому успішні воєнні дії 1649 року не мали відповідних по­літичних наслідків - Зборівський договір значно обмежував завою­вання українського народу. Вій­на припинилася лише тимчасово.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ


Михайлів Т.

Національно-визвольна війна українського народу

під проводом Б.Хмельницького

1648-1657 рр.

Підсумкове заняття

Мета. Закріпити знання, уміння та навички з те­ми «Національно-визвольна війна українського наро­ду під проводом Б. Хмельницького 1648—1657 рр.»; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальню­вати історичні явища та події, визначати їх суть, причини, значення; давати розгорнуту характерис­тику історичних діячів, визначати їхнє місце і роль в історичному прогресі; виховувати любов до рідної історії.

Обладнання. Швидько Г.К. Історія України, 8 клас. - Київ, 1997 р.; Борисенко В.Й. Курс ук­раїнської історії. - Київ, 1998 р.; Яковенко Н. Нариси історії України: з найдавніших часів до кінця ХVIII століття. - Київ, 1997 р.; Дорошенко Д.І. Нарис історії України. - Львів, 1990 р.; Геть­мани України: Збірник. - Київ, 1990 р.; Історія України / За ред. Зайцева. - Київ, 1998 р.; Яворницький Д. Історія Запорозьких козаків. У З т. - Київ, 1989-1991 рр.; Полонська-Василенко Н. Історія України. У 2 т. - Київ, 1992 р.; Апанович О. Розповіді про Запорізьких козаків. - Київ, 1992 р. Хрестоматія з історії України. - Київ, 1998 р.; Міщик Ю., Плохій С. Як козаки во­ювали. - Дніпропетровськ, 1992 р.; Шевчук В. Козацька держава. - Київ, 1995 р.; карта «Національно-визвольна війна українського наро­ду проти поляків під проводом Б. Хмельницького 1648-1654 рр.»

Хід уроку

1. Урок проводиться у формі гри відомої те­левізійної передачі «Брейн-ринг». Для цього вчитель ділить клас на декілька команд (6 чоловік у команді), які змагатимуться між собою. Перш ніж розпочати гру, вчитель повинен ознайо­мити учнів із правилами гри.

1. Ведучий дає запитання і говорить слово «час», після цього команди мають право натискати кнопки на столах і відповідати.
   
2. На обговорення одного питання дається одна хвилина часу.
   
3. Відповідь повинна бути повною, точною і впевненою.
   

4) Якщо одна з команд дала неправильну відповідь, інша команда має право на відповідь та 20 секунд часу на обговорення.

5) Під час гри проводиться конкурс капітанів, де запитання повинні бути підвищеної складності.

6) Якщо одна з команд натисне на кнопку раніше, ніж ведучий скаже слово «час», то вона позбавляється права відповіді на це запитання.

2. Ігрові столи.

Для ігрових столів необхідно взяти дві учнівські парти, прикріпити до них світильники, трансформа­тор телевізійний типу ТВК, знижуючий до 18 В; діоди типу Д 226Б; реле типу РСМ-1,2,3 на 18 В; лам­почки автомобільні 12 В; дзвінок; кнопки-мікрики типу МПЗгРІ до магнітофона «Карпати». Все це не­обхідно підключити за такою схемою:




Тр — трансформатор телевізійний, тип ТВК, зни­жуючий до 18 В.

Д1-Д4 — Діоди типу Д226Б.

Реле типу РСМ-1,2,3 на 18 В.

Л1-Л2 — лампочки автомобільні 12 В.

R1-R2 — дзвінок.

Кн1-Кн2 — кнопки-мікрики типу МП5-Р1 до магнітофона «Карпати».

3. Запитання для повторення вищезгаданої теми.

1. З якого роду походив Богдан Хмельницький?
   
2. Кого називають «Хмельницьким» Галицької землі?
   
3. Розкрийте зміст терміну «національно-визвольний рух».
   
4. Що означає слово «ясир»?
   
5. Хто такі «випищики»?
   
6. Що таке «універсал»?
   
7. Що означає термін «автономія»?
   

3.8. Де навчився турецької мови Богдан Хмельницький?

3.9. Яка соціальна група більше відчувала на собі гніт соціальний, а яка національно-релігійний?

3.10. Який характер носила Визвольна війна 1648-1657 рр.?

3.11. Головною рушійною силою Визвольної вій­ни було...

3.12. Назвіть завдання Визвольної війни 1648-1657 рр.

3.13. Назвіть причини Визвольної війни 648-1657 рр.

3.14. Назвіть точні дати битв під Корсунем і Пилявцями.

3.15. Назвіть умови Біло­церківського миру.

3.16. Назвіть головні дже­рела поповнення державної казни Гетьманщини середи­ни XVII ст.

3.17. Перерахуйте сорат­ників Богдана Хмельниць­кого.

3.18. Чому Б. Хмельниць­кий не зумів взяти м. Львів?

3.19. Що свідчить про на­явність державності на Ук­раїні після Зборівського ми­ру?

3.20. Коли розпочалась і закінчилась битва під Жов­тими Водами?

3.21. Поясніть термін «рейд».

3.22. Перелічіть головні умови «березневих статей».

3.23. До головних умов Зборівського миру належали...

3.24. Як називали по-іншому кордони козацької держави?

3.25. Яку назву мала козацька держава середини XVII століття?

3.26. Державна емблема сучасної України - три­зуб, а яку емблему мала козацька держава?

3.27. Хто очолював з обох сторін делегації під час Переяславської ради?

3.28. У чому полягає головна причина поразки козаків у битві під Берестечком?

3.29. Чому московські посли відмовились прися­гати на вірність виконання угод Переяславської Ради?

3.30. Скільки назв має російсько-московський до­говір 1654 р.?

3.31. У яких державах існувала ще посада гетьма­на, крім України?

3.32. Доведіть, що доля Б. Хмельницького на по­чатку Визвольної війни нагадувала долю С. Нали­вайка.

3.33. Про що писав український шляхтич Й. Єрлич у кінці 1648 року: «Вони були йому раді вдвічі, у десять разів більше, ніж якому своєму воєводі, і честь йому більше показували»?

3.34. Учасники цього зібрання висловились за та­ке рішення: «Гетьмана Б. Хмельницького і все Військо Запорізьке з міста­ми й землями прийняти». Про що тут йдеться?

3.35. «18 березня 1649 р. в м. Зборові між поляками й Москвою було укладено мир». Так чи ні?

3.36. Якій країні най­більшого значення надавав у дипломатичних стосунках Б. Хмельницький після Пе­реяславської Ради?

3.37. Територія Гетьман­ської України поділялась на...

3.38. За допомогою чого було встановлено день і місяць ймовірного дня наро­дження Б. Хмельницького?

3.39. Де був похований Б. Хмельницький?

3.40. Порівняйте умови Зборівського і Білоцерків­ського миру і доведіть, який з них був вигіднішим для України?

3.41. За скільки часу мог­ли збудувати козацьку чайку 120 козаків?

3.42. У «квітневих» статтях Б. Хмельницького на­раховувалося 32 статті, але цар прийняв лише 12. Про що йшла мова у 12 статті?

3.43. Яке історичне значення мала Визвольна війна 1648-1657 рр. для України та її народу? Відповідь обґрунтуйте.

Домашнє завдання. Вчитель пропонує повторити той матеріал, який учні засвоїли гірше.


Рибалка Л. Д.

Національно-визвольна війна українського народу

проти Речі Посполитої під керівництвом

Богдана Хмельницького в сер. XVII ст.

Підсумкове заняття

Цілі:

• навчальна: ознайомлення учнів з історіографією Національно- визвольної війни сер. XVII ст. (українські історики XIX ст.), формування історичних знань про підсумки війни і значення її для українського народу;

• розвиваюча: розвиток історичного мислення, критичного осмислення минулого, прогнозування майбутнього;

• виховна: підготовка учнів до свідомої активної участі в суспільному житті України, усвідомлення її ролі і місця в Європі, формування в учнів відповідальності за долю України.

Тип уроку: урок-підсумкова конференція (відповідно до методу проектів).

Обладнання: плакати-проекти «1654 р. - Україна в складі Речі Поспо­литої»; «Україна - незалежна козацька республіка»; «Україна, завойована Російською імперією в XVIII ст.»; індивідуальні проекти в учнів, історич­на карта.

Підготовка до уроку

1-й етап: вибір проектного завдання (теми) на уроці - настановної конференції.

2-й етап: планування (визначення джерел інформації, способів об­робки й аналізу, способів подачі результатів роботи).

3-й етап: індивідуальні дослідження учнів, збір інформації.

4-й етап: розподіл ролей між членами групи, обговорення проектів у міні-групах.

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення теми, мети і задач уроку. Мотивація навчання

Учитель. Діти! Сьогодні ми проводимо підсумкове заняття з теми «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої у середині XVII ст.». Епіграфом до нього я б обрала слова французького філософа, письменника і драматурга XX ст.: «Ми не здатні змінити історію, але ми можемо змінити своє ставлення до неї». Дійсно, протягом XIX-XX ст. оцінка національно-визвольної війни під керівництвом Богдана Хмель­ницького мінялася неодноразово. Ви народилися на світ, а ваша батьківщи­на - Україна - стала незалежною державою. І серед українських істориків поширилася точка зору, відповідно до якої Богдан Хмельницький був ледь чи не зрадником, що продав Україну «клятим москалям». Пройшов час, і виявилося, що замінити Богдана Хмельницького на сторінках історії Укра­їни XVII ст., власно кажучи, і немає ким. Немає в нас більше політиків та­кого масштабу. Тому від Богдана Хмельницького перестали відмовлятися, і зі зрадника він перетворився в жертву, обмануту 1654 р. московським уря­дом. Сьогодні суперечки навколо правильності історичного вибору, зробле­ного 1654 р., загострилися і спалахнули з новою силою. Але потрібно ви­знати: основні точки зору учасників дискусії були сформульовані ще в XIX ст. основоположниками української історичної науки, діячами українського національного відродження. Сьогодні на нашому уроці присутні учні 9 кла­сів, що виконують ролі Т. Г. Шевченка, М. І. Костомарова, П. О. Куліша. Вислухайте і спробуйте зрозуміти їхні позиції.

ІI. Сприйняття і первинне осмислення учнями нового матеріалу

Обговорення поглядів українських істориків XIX ст. на події Націо­нально-визвольної війни середини XVII ст.

Учень, що виконує роль Т.Г. Шевченка.

У містерії «Великий льох» я так висловив своє ставлення до Переяс­лавської ради:

Дивлюся: гетьман з старшиною.

Я води набрала

Та вповні шлях і перейшла;

А того й не знала,

Що він їхав в Переяслав

Москві присягати!..

І вже ледви я, наледви

Донесла до хати -

Оту воду... Чом я з нею

Відер не побила!

Батька, матір, себе, брата,

Собак отруїла

Тою клятою водою!

От за що караю,

От за що мене, сестрички,

І в рай не пускають.

Учитель. Т. Г. Шевченко оцінював Переяславську раду і рішення про приєднання до Росії як безумовно негативне явище в історії України. На питання, чому ж Україна не змогла домогтися незалежності, спробував відповісти його однодумець, член Кирило-Мефодіївського товариства М.І. Костомаров.

Учень, що виконує роль М.І. Костомарова. Хмельниць­кий міг йти прямо на Варшаву (у 1648 р.), навести страх на всю Річ Поспо­литу, змусити панів погодитися на крайні поступки; він міг би зробити докорінний переворот у Польщі, зруйнувати в ній аристократичний по­рядок, покласти початок новому порядку, як державному, так і суспільно­му. Але Хмельницький не наважився це зробити. Він не був ні народжений, ні підготовлений до такого великого подвигу. Почавши повстання в крайності, рятуючи власне життя і прагнучи помститись за своє майно, він... опинився на такій висоті, про яку не мріяв, і тому не здатний був вести справу так, як указувала йому доля. Епоха Хмельницького в цьому плані представляє один з тих випадків в історії, коли народна маса інстинк­тивно бачить, що слід тепер робити, але її ватажки не в змозі перетворити на справу те, що народ відчуває, чого народ вимагає. Хмельницький був сином свого століття, він засвоїв польські поняття, польські суспільні звички, і вони-то в ньому проявилися в рішучу хвилину.

Учитель. М.І.Костомаров, негативно оцінюючи роль Богдана Хмельницького в історії України, не сумнівався в необхідності звільнення нашого народу з-під польсько-шляхетського гніту. По-іншому вважав ви­датний український історик і письменник П.О. Куліш.

Учень, що виконує роль П.О. Куліша. Козацтво являло собою негативну силу в історії України, що відірвала країну від Польщі, а виходить, й від прогресивної західноєвропейської культури.

Учитель. Наші гості - учні 9-х класів - будуть виконувати сьогодні ролі експертів, оцінювати достовірність, обґрунтованість проектів, пред­ставлених групами.

III. Опанування системи знань та їхнє застосування для пояснення нових фактів і виконання практичних завдань (складання проектів)

ГРУПА №1

Проект: «Якби Україна 1654 року не приєдналася до Росії, вона б знову ввійшла до складу Речі Посполитої на правах Великого князівства Русько­го».

Аргументи на користь вірогідності проекту (представляє один з учнів групи - «історик»)

1. Річ Посполита являла собою федерацію Польського королівства і Великого князівства Литовського. Кожна з частин федерації мала свій сейм, уряд на чолі з канцлером, фінансову, судово-правову систему. Біда України полягала в тому, що на Люблінському сеймі представни­ки України - нащадки князівських родів (В. Острозький) - не вису­вали політичних вимог, обмежуючись захистом православної віри.

І все-таки в складі федерації Україні було б легше дістати прав автономії, ніж у складі унітарної Московської держави.

2. У першій половині ХVІ ст. Річ Посполита являла собою острівець миру і безпеки серед бурхливих у Західній Європі релігійних воєн. Для рішень сейму цього «золотого століття» була притаманна віротерпимість. Козакам необхідно було боротися за повернення до часів Сигізмунда І Старого і Сигізмунда II Августа.
   
3. Уряд Речі Посполитої погоджувався надати Україні права політичної автономії. Про це свідчить Зборівський договір від 8 серпня 1649 р., відновлений у ході боїв під Жванцем у 1653 р. Відповідно до договору, Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства керувалися гетьманом Богданом Хмельницьким. На їхній території не могло розміщатися: польське коронне військо, а чиновниками могли призначатися тільки українські православні шляхтичі.
   
4. За те, щоб Україна залишилася в складі Речі Посполитої, виступали представники української національної еліти:
   

а) митрополити київські Петро Могила, Сильвестр Косов, хоча саме їм, як главам православної церкви, здавалося б, більше від усіх слід було побоюватися поляків-католиків;

б) частина козацької старшини. Наприклад, 1658 року гетьман Іван Ви-говський (генеральний писар при Богдані Хмельницькому) уклав Гадяцький договір. Згідно з цим договором, Україна повинна була ввійти до складу Речі Посполитої на правах Великого князівства Руського.

Проект державного устрою України - Великого князівства Руського (представляє один з учнів групи - «політолог»)

1. Центральний уряд федерації складається із Сейму (вищий законодав­чий орган влади); довічного президента, колишнього короля (вища виконавча влада).
   
2. Державні органи у Великому князівстві Руському - це Сейм, або Ко­зацька рада (приймає місцеві закони); гетьман (виконує закони, очолює державну адміністрацію). Депутати ради і гетьман обираються місцевими жителями.
   

3. Адміністративний устрій: воєводства, або полки, що поділяються на староства, або сотні. їх очолюють полковники і сотники, що обира­ються місцевими жителями.

Проект економічного розвитку України - Великого князівства Русь­кого (представляє один з учнів групи - «економіст»).

1. Основу сільського господарства України, як і сучасної Польщі, будуть складати селянські господарства. Вони наситять країни Західної Єв­ропи зерном, цукром, м'ясом, вовною.
   
2. У промисловості пануватиме дрібний і середній бізнес. Основними галузями промисловості будуть легка і харчова промисловість, що переробляють продукцію сільського господарства. Але, можливо, буде розвиватися й металургійна промисловість (місцева українська заліз­на руда + польське вугілля).
   

«Інтерв'ю»

Оскільки учні 8-го класу ще недостатньо знають історію України ХІХ-ХХст., вони взяли інтерв'ю в учнів 9-11х класів: «Чи трапилися б наведені нижче трагічні події в історії України, якби замість Росії вона ввійшла б до складу Речі Посполитої?»