Ucraina terra Cosaccorum: Україна земля козацька
| Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Шаповалова Людмила Иннокентьевна Оригинальное (авторское) сочинение, 85.68kb.
- Використання ігрових елементів на уроках історії України у процесі вивчення теми «Козацька, 221.72kb.
- Україна управління освіти славутської міської ради, 17.85kb.
- Україна управління освіти славутської міської ради, 26.72kb.
- Україна управління освіти славутської міської ради, 12.99kb.
- Козацька демократична конституція, 466.79kb.
- Ministry of Education and Science, Youth and Sport of Ukraine, 382.75kb.
- Держава І право україни у період козацько-гетьманської доби (середина 17 – кінець, 771.2kb.
- Земля І люди в повісті О. Кобилянської "Земля", 25.79kb.
- Cлово до читача Вступ Розділ І. Історико-теоретичні, методологічні основи українознавства, 8835.25kb.
Ucraina terra Cosaccorum:
Україна - земля козацька
Навчально-методичний посібник
Переяслав-Хмельницький
2009
State Higher Educational Institution
Pereyaslav-Khmelnytsky
Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University
Library
Ukrainian Register the cossacks
Editorial office of newspaper „Ukraine cossacks”
Ucraina terra Cosaccorum:
Ukraine – the earth of cossacks
Educational-methodical manual
Pereyaslav-Khmelnytsky
2009
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний
університет імені Григорія Сковороди»
Бібліотека
Українське Реєстрове козацтво
Редакція газети «Україна козацька»
Ucraina terra Cosaccorum:
Україна - земля козацька
Навчально-методичний посібник
Переяслав-Хмельницький
2009
УДК 373.5.016: 94(477)
ББК 74.266.31+74.200.58
У45
Ucraina terra Cosaccorum: Україна - земля козацька: Навч.-метод. посібник / Укл.: О.І. Шкира, Л.В. Губар, Л.М. Забарило та ін.- Переяслав-Хм., 2009.- …с.
Навчально-методичний посібник «Ukraina terra Cossacorum: Україна - земля козацька» не випадково отримав таку назву, адже якихось 3-5 століть тому наша країна була відома у світі саме під таким йменням. Це вже третя книга, що виходить під цією загальною назвою. До цього були підготовлені науково-бібліографічний нарис і збірник козацьких дум та пісень. Видання вміщує методичні розробки уроків та дидактичні матеріали, сценарії шкільних свят козацької тематики, що можуть бути успішно використані у навчально-виховній роботі з аудиторією різного шкільного віку.
Посібник розрахований на широкий загал учителів-предметників, класних керівників, організаторів позакласної та позашкільної роботи, методистів, викладачів та студентів педагогічних навчальних закладів тощо.
Редактори: Віктор Коцур, ректор ДВНЗ «ПХДПУ імені Григорія Сковороди»,
доктор історичних наук, професор
Анатолій Шевченко, гетьман Українського Реєстрового козацтва,
доктор технічних наук, доктор богословських наук, професор
Бібліографи-упорядники:Ольга Шкира, Лідія Губар, Любов Забарило, Інна Корж Тамара Олешевко,Тетяна Деркач, Віталіна Єфіменко, Алла Глієва, Алла Яковенко, Ніна Обертій, Тетяна Мельник, Людмила Левченко,Марія Козубенко, Наталія Чечельницька Наталія Середня,
Бібліограф-консультант: Неля Гнатюкова
Літературні коректори: Тетяна Деркач, Світлана Чорна
Комп’ютерна верстка: Віталіна Єфіменко, Тамара Олешевко
Світлини: Віктора Сокола
Відповідальні за випуск: Ольга Шкира, Світлана Чорна
Рекомендовано до друку Вченою Радою ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Протокол №3 від 11 грудня 2006 року.
©ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький
державний педагогічний університет
імені Григорія Сковороди», 2009
©Бібліотека ДВНЗ
«Переяслав-Хмельницький
д
ISBN
ержавний педагогічний університет
імені Григорія Сковороди», 2009
©Українське Реєстрове козацтво, 2009
УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про заходи з підтримки розвитку Українського козацтва
Ураховуючи історичну роль козацтва у становленні української державності та з метою взаємодії органів виконавчої влади та козацьких громадських організацій у здійсненні заходів щодо відродження і розвитку історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українського козацтва, постановляю:
1. Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк розроблення та затвердити Державну програму розвитку Українського козацтва на 2008 – 2010 роки.
2. Підтримати пропозиції міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо залучення в установленому порядку козацьких громадських організацій до участі в:
- забезпеченні охорони громадського порядку і державного кордону, здійсненні заходів, у тому числі передбачених Комплексною програмою профілактики правопорушень на 2007 – 2009 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1767, із запобігання та припинення адміністративних правопорушень і злочинів, захисту життя та здоров’я громадян, інтересів держави від протиправних посягань;
- ліквідації надзвичайних ситуацій, співпраці з особовим складом аварійно-рятувальних служб, пожежно-рятувальних підрозділів у питаннях щодо надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
- здійсненні разом із підрозділами патрульно-постової служби органів внутрішніх справ та дільничними інспекторами міліції заходів із патрулювання на вулицях, в інших громадських місцях, зокрема, під час проведення масових заходів, державних та релігійних свят;
- науково-пошуковій та громадсько-краєзнавчій роботі для виявлення нових об’єктів з історії Українського козацтва, публікації документів з історії України козацької доби, зокрема родоводів українських гетьманів, кошових, полковників та інших діячів;
- створенні реєстру об’єктів історико-архітектурної спадщини та здійсненні обліку нерухомих пам’яток культурної спадщини, пов’язаних з історією Українського козацтва;
- реалізації заходів із реставрації, відбудови, впорядкування пам’яток історії і культури Українського козацтва, в тому числі ремонту будівельних споруд колишніх січей та паланок, зі збереження природних історичних ландшафтів, де відбувалися козацькі битви, розташовувалися козацькі січі, паланки та інші об’єкти, пов’язані з історією Українського козацтва;
- утворенні та розвитку козацьких мистецьких самодіяльних колективів, проведенні фестивалів козацької творчості, у змаганнях із козацьких бойових мистецтв;
- наданні науково-методичної допомоги музеям і заповідникам у пропаганді історії, культури і традицій Українського козацтва;
- створенні документальних та художніх фільмів, присвячених історії Українського козацтва та подіям козацької доби;
- здійсненні заходів з розроблення та запровадження нових, у тому числі кінних, туристичних маршрутів, пов’язаних з оглядом місць та об’єктів, що відображають історію та традиції Українського козацтва;
- заходах із військово-патріотичного виховання допризовної молоді, військовослужбовців, у проведенні інформаційно-пропагандистської роботи з особовим складом військових частин, присвяченої відзначенню важливих історичних подій в Україні;
- фізкультурно-спортивній, туристично-краєзнавчій та культурно-просвітницькій роботі серед учнівської молоді, в організації дитячо-юнацьких військово-спортивних ігор, проведенні фізкультурно-оздоровчого патріотичного комплексу заходів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах;
- реалізації заходів, спрямованих на подолання дитячої безпритульності та бездоглядності;
- роботі з відновлення історичних назв населених пунктів, місцевостей, пов’язаних з історією Українського козацтва;
- підготовці та внесенні пропозицій щодо присвоєння окремим частинам Збройних сил України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, почесних найменувань, пов’язаних з іменами видатних українських гетьманів, козацьких полководців та отаманів;
- підготовці та випуску сувенірної продукції до знаменних дат з історії Українського козацтва та ювілейних річниць, пов’язаних з життям та діяльністю його видатних діячів.
3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям залучати в установленому порядку та в межах своєї компетенції за сприяння Ради Українського козацтва, утвореної Указом Президента України від 4 червня 2005 року № 916, козацькі громадські організації до здійснення заходів, зазначених у статті 2 цього Указу.
4. Міністерству закордонних справ України надавати в установленому порядку підтримку козацьким громадським організаціям у здійсненні заходів із виявлення місць поховань українських гетьманів та козацьких полководців в інших державах та можливого перепоховання їх в Україні, а також із виявлення пов’язаних з історією Українського козацтва предметів та документів, організації роботи з повернення їх в Україну.
Президент України
Віктор ЮЩЕНКО
4 травня 2007 року
Духовний скарб України
Ми переживаємо складний період становлення нашої державності. У такій ситуації позитивний досвід старших поколінь стає неоціненним духовним багатством, яким треба розумно й творчо розпорядитися, зберігши й примноживши його для наступних генерацій. У педагогічній діяльності освітян та працівників культури України тема славного Запорозького козацтва вже стала магістральною. Цій невичерпній темі присвячені численні історичні свідчення, кращі фольклорні зразки, цінні літературні пам’ятки, сучасні твори красного письменства й малярства. Епоха січових лицарів надихала митців не тільки самого періоду козацтва, але й ряду наступних поколінь, включаючи й сьогоднішнє. У роки тоталітаризму штучно насаджувався метод соцреалізму, митцям забороняли розробляти тему козацтва в усіх сферах духовного життя, регламентували, дозували й перекручували історичну правду. Сучасні ж діти й молодь мають щасливу нагоду дізнаватися правду про героїчне минуле України. Дорослим треба тільки спрямувати цей процес у творче й високодуховне русло.
Звитяжні сторінки історії козацтва широко розкрилися перед усіма українцями й прогресивним людством в умовах незалежної України. Починаючи з 1995 року на загальнодержавному рівні реалізуються укази Президента України «Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва» (1995), «Про День Українського козацтва» (1999), «Про Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва» (1999) та ін. Міністерство освіти України видало «Методичні рекомендації педагогічним колективам закладів України по відродженню історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва» (1995). Науковці й методисти створили програму «Сучасне козацько-лицарське виховання дітей і юнацтва України» (1997).
У листопаді 2001 року Президент України затвердив «Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки». У травні 2007 року Президентом України Віктором Ющенком був підписаний Указ «Про заходи з підтримки розвитку Українського козацтва», в якому Президент постановляє розробити й затвердити Державну програму розвитку Українського козацтва на 2008-2010 роки та підтримати ряд заходів, у тому числі й культурно-просвітницьку роботу серед учнівської молоді щодо відродження і розвитку історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українського козацтва. Виховання дітей і молоді на прикладі життя й боротьби січовиків стало важливою складовою сучасної вітчизняної педагогічної науки. Українськими освітянами накопичено цінний досвід щодо втілення козацької педагогіки в сучасне життя навчальних закладів України.
Поширення цього передового досвіду й залучення ширшої аудиторії до виховної діяльності на матеріалі історії Запорозького козацтва є нині актуальною справою, оскільки козацька педагогіка стала осердям української народної педагогіки, дала змогу продемонструвати всьому світові самобутність нашої вітчизняної культури. Активний дослідник козацької педагогіки Юрій Руденко у своїй праці «Основи сучасного українського виховання» підкреслив: «Необхідно зважити на те, що надійшов час великих змін у духовній сфері, і козацько-лицарські традиції виховання є за своєю сутністю високим покликанням, одним із найефективніших шляхів формування в підростаючих поколінь шляхетності, аристократизму духу, націотворчих і державотворчих якостей, спрямованості духовної енергії на практичні справи в ім’я народу, Української держави»1.
Колектив бібліотеки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» під керівництвом директора Ольги Шкири провів титанічну роботу з добору, класифікації, упорядкування різних видів навчально-методичних матеріалів для втілення в життя виховної діяльності з молоддю в дусі козацтва. Працівники бібліотеки Лідія Губар, Тамара Олешевко, Любов Забарило, Тетяна Деркач, Віталіна Єфіменко, Марія Козубенко, Наталія Чечельницька та інші ретельно працювали над відбором, аналізом матеріалів та його впорядкуванням у виданні, яке Ви тримаєте в руках і можете ефективно застосувати у святій справі передачі козацьких духовних надбань юним українцям. Вивчати найважливіші віхи історії козаччини, деталі побуту січовиків та одружених мешканців козацьких паланок, звичаїв, походів, освіти степових лицарів України можна в межах цілого ряду навчальних дисциплін: історії й географії, мови й літератури, фізичного й трудового виховання, музики й співів та ін. Доцільно виховувати молодь у дусі лицарства в ході фізкультурно-спортивної, туристично-краєзнавчої, культурно-просвітницької діяльності тощо.
Вражає тематичне й жанрове розмаїття видів роботи з дітьми й підлітками, які мають місце в педагогічній скарбниці наших сучасників. Окрім розробки традиційних і нетрадиційних (у тому числі й інтегрованих) уроків з історії козацтва (урок-КВК, історичні дебати, оцінювальні дискусії, урок-суд тощо), учителі-практики пропонують дидактичні ігри-кросворди, вікторини, інтелектуальні ігри, виховні години (гра-подорож, розважальне свято, спортивна гра та ін.).
Пропонована збірка матеріалів може бути успішно використана в навчально-виховній роботі з аудиторією різного шкільного віку при умові творчого підходу до пропонованих уроків і виховних заходів з боку педагогів. Для ефективного проведення уроків і свят важливо враховувати навчальний рівень, досвід і смаки певної вікової групи учнів. Уроки й виховні заходи можуть збагатити розповіді бібліотекаря про книги з тематичної виставки літератури, виступу наукового співробітника музею з демонстрацією відповідних експонатів, представників місцевого роя чи куреня Українського козацтва. Добре, якщо є можливість запросити гостей із секції гопака чи іншого виду бойового козацького мистецтва, які могли б продемонструвати серію показових двобоїв. Варто також включити виступ танцюристів, які можуть виконати гопак. Окрасою свят може стати також спів запрошеного кобзаря або лірника, фольклорних колективів, у репертуарі яких є твори козацької тематики. Важливо розвивати творчість самих школярів, стимулювати їх прагнення виявити власне ставлення до непересічного явища української культури – козаччини.
Матеріали посібника можуть стати в пригоді на уроках історії, географії, словесності, народознавства, у виховній роботі з учнями і студентами.
Ольга Будугай, кандидат філологічних наук, доцент, ДВНЗ «Переяслав-
Хмельницький державний педагогічний
університет імені Григорія Сковороди»
Від упорядників
Козацька доба – найбільш хвилююча і яскрава сторінка багатостраждальної історії України. Але, зважаючи на минулі століття колоніального поневолення, значна частина сучасної молоді має досить поверхове і спрощене уявлення про козаків лише як про воїнів, що захищали від ворогів свою землю. Насправді ж козацтво було не лише військовим, а й чітко вираженим національним, політичним, державним, соціальним, культурно-історичним, психолого-педагогічним феноменом. Сила, велич і могутність козацтва були настільки впливовими, суспільно вагомими, що кожен мешканець України волів стати козаком. Виховання лицаря-козака починалося в родинному колі, продовжувалося в школах джур, січових, сотенних і полкових школах, які були майже в кожному населеному пункті.
В козацьку добу формувався такий тип українця, ментальність якого, порівняно з іншими періодами нашої історії, сягала найвищого рівня. Доки функціонувало лицарське виховання, доки козацтво плекало свою високу духовність, доти була і українська держава, незалежна або автономна.
Дослідження козацької педагогіки, шляхів і методів формування козацької духовності у дітей та підлітків - наразі поклик часу. Потрібно відродити козацьку педагогіку, адже вона у своєму арсеналі має такі засоби впливу на серце, душу і розум дитини, за допомогою яких можна успішно формувати фізично загартованих, сміливих і мужніх, вольових і сильних духом громадян незалежної України.
Усвідомлюючи нагальну необхідність відтворення козацьких виховних ідеалів, а також керуючись указом Президента В.А. Ющенка «Про заходи з підтримки розвитку Українського козацтва» від 4 травня 2007 року, колектив бібліотеки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» підготував даний навчально-методичний посібник, до якого увійшли дидактичні матеріали, що були надруковані в різних науково-методичних виданнях, зокрема, інформаційно-практичному бюлетені «Все для вчителя», журналах «Історія в школі», «Історія та правознавство», всеукраїнській газеті для вчителів «Історія України» із серії «Шкільний світ», бібліотечках до цих видань та ін. Періодичні видання в бібліотеках зберігаються лише 5 років, тому зібрані в одному збірнику такі методичні поради можуть довше слугувати користувачам.
Книга вміщує також сценарій літературно-історичного вечора «Сторінки історії Запорозького козацтва» (з використанням збірки «Козацька літератка»), авторами яких є викладачі університету, подружжя Ольга Дмитрівна та Андрій Олександрович Будугаї .
Матеріали у посібника подано у наступному порядку:
- методичні розробки уроків та дидактичні матеріали;
- сценарії козацьких свят;
- виховні заходи.
Дидактичні матеріали та розробки уроків згруповані згідно програмового вивчення в загальноосвітній школі. Сценарії козацьких свят та виховні заходи розміщені в алфавітному порядку. Сюди входять спортивні свята, історико- літературні композиції, театралізовані вечори, розважальні свята тощо.
Довідково-бібліографічний апарат видання включає бібліографію та алфавітний покажчик авторів.
5 КЛАС
Могорита В.
Виникнення українського козацтва та
Запорозької Січі
Мета уроку:
- з'ясувати причини появи козацтва та Запорозької Січі, особливості організації життя на Січі, побут і звичаї козаків;
- розвивати вміння працювати з науково-популярними та художніми текстами, історичною мапою, знання хронології;
- виховувати в учнів почуття національної гордості.
Основні поняття: Дике Поле, уходники, Січ, Запорожжя, гетьман, клейноди, бойове спорядження.
Тип уроку — урок засвоєння нових знань.
Обладнання:
• підручник;
• атлас-хрестоматія;
• ілюстрації до теми (Запорозька Січ, козацькі клейноди, козацька зброя, репродукції картин на козацьку тематику, портрет Д. Байди-Вишневецького);
• історична мапа.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційна частина (1 хв.)
II. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)
Учитель. Протягом нашої подорожі сторінками історії нашої батьківщини ми вже багато чого з'ясували та навчились — дізнались як пишеться історія і хто допомагає в цьому історикам, здійснили подорож у часи княжої Русі-України. А сьогодні ми вирушаємо у надзвичайно цікаву мандрівку в період, події якого викликають гордість в сучасного українця, адже говоритимемо про козацьку Україну.
III. Актуалізація і корекція опорних знань (5 хв.)
Перш ніж ми розпочнемо захопливу подорож, давайте відтворимо події більш ніж півтисячолітньої давності.
Запитання і завдання учням.
1. До складу якої держави увійшли українські землі в другій половині XIV століття?
2. Яким чином і коли українські землі ввійшли до складу Польщі?
3. Яка політика Польщі описується поняттям «колонізація»?
4. Нанесіть на «стрічку часу» події: перемога Ольгерда на Синіх Водах над монголо-татарами; поява греко-католицької церкви; підписання Люблінської унії; початок колонізації Галичини та Волині Королівством Польським.
Для підказки учням пропонується набір дат (1340 р., 1569 р., 1596 р., 1362 р.).
IV. Сприйняття та осмислення нового матеріалу (10 хв.)
Розповідь учителя.
План
1. Заселення Дикого Поля.
2. Виникнення Запорозької Січі.
3. Організація життя на Січі.
4. Зброя та бойове мистецтво козаків.
В ході художньої розповіді велика увага звертається на історичну мапу та ілюстрації, що підвищує рівень сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу.
V. Узагальнення та систематизація вивченого, первинне застосування знань (24 хв.)
1. Аналітико-синтетичне читання тексту
(Текст учитель може підготувати самостійно, скориставшись виданням: Лотоцький А. Історія України для дітей. - Івано-Франківськ: Просвіта, 1993.)
2. Головоломка. Запитання до головоломки
1. Ім'я, під яким Д. Вишневецький відомий у народній творчості. 2.Місцевість, де знаходилось Кримське ханство. 3. Назва козацького війська. 4.Назва загону на Січі. 5. Місцевість по обидва береги Дніпра нижче порогів. 6.Кому була присвячена церква на Січі? 7. Вогнепальна зброя у козаків. 8.Відзнаки запорозького війська.Відповіді
1. Байда.
2. Крим.
3. Кіш.
4. Курінь.
5. Запоріжжя.
6. Покрови.
7. Пістолі.
8. Клейноди.
3. Робота з історичним документом
Історичний документ вміщено на «сторінці 92 [85] підручника. Учні дають відповіді на запитання до нього.
VI. Підбиття підсумків уроку (3 хв.)
Учитель. От і завершився перший етап нашої подорожі в часи доблесних українських лицарів-козаків. Але наостанок давайте спробуємо відповісти на наступні запитання.
Запитання учням (2 хв.)
• Коли і як виникла Запорозька Січ?
• Чим відзначився Д. Вишневецький?
• Як був влаштований побут козаків?
• Що вам відомо про бойову звитягу козаків?
Повідомлення домашнього завдання (1 хв.)
1. Опрацюйте § 12 [§ 13] підручника, виконайте завдання на с. 96 [5, 6] до цього параграфа.
2. Опишіть Запорозьку Січ так, як ви її уявляєте.
Моренчук Т.
Виникнення українського козацтва і
Запорозької Січі
Цілі:
• ознайомити учнів з періодом козаччини як цілісним елементом історії України; формувати уявлення учнів про козацтво як про явище, що було притаманне лише українській історії; навчати визначати причини певного історичного явища (на прикладі виникнення козацтва);
• розвивати вміння оперувати історичними поняттями, працювати в групах; навчати працювати з історичною картою, використовуючи її як джерело знань; розвивати аналітичне мислення учнів;
• виховувати любов до історії; формувати уявлення учнів про козацтво як про лицарський період в історії; виховувати повагу до захисників батьківщини.
Тип уроку — урок засвоєння знань.
Обладнання: дошка, різнокольорова крейда, історична карта «Україна в добу козаччини», роздатковий матеріал, репродукції портретів гетьмана Д.Вишневецького, ілюстрації на козацьку тематику,
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II. ЕТАП МОТИВАЦІЇ ТА ОРІЄНТАЦІЇ
Дається широка ґрунтовна мотивація вивчення означеної теми:
• слід знати нашу історію, щоб бути справжніми громадянами своєї Батьківщини;
• вивчення цієї теми створить цілісне уявлення про історичний процес;
• козацька доба — це найгероїчніша сторінка історії нашого народу і дізнатися про події тих часів буде цікаво;
• козацтво як явище, притаманне лише Україні, діти мають знати і пишатися своїм минулим.
З опорою на знання та досвід учнів визначається місце козацького періоду в історії України.
III. ЕТАП ПРОЕКТУВАННЯ
З метою залучення учнів до планування навчальної діяльності пропонується дати відповідь на запитання: що ми хочемо дізнатися про козацтво? На дошці схематично записуються пропозиції дітей, до роботи залучається якомога більше учнів (див. дод. 1). Розмежовуються завдання поточного уроку і майбутніх занять. На основі побудованої схеми визначаються завдання уроку.
Очікувані результати визначаються за формулою «Ми дізнаємося...»:
• хто такі козаки;
• чому виникло козацтво;
• як жили козаки;
• як виникла Запорозька Січ;
• про устрій Запорозької Січі.
Вони записуються на дошці та залишаються до кінця пари, з метою підбиття підсумків уроку.
Діти записують тему і план уроку в зошити, причому учні залучаються до складання плану на основі побудованої схеми завдань (див. дод. 1).
Ставиться проблемне запитання (залишається на дошці до кінця пари): якби ви жили в ті часи, чи стали б козаком?
Визначаються два учні-«журналісти», що будуть готувати запитання до гри «Мікрофон».
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
План
1. Передумови виникнення козацтва.
2. Заснування Запорозької Січі. Гетьман Дмитро Вишневецький.
3. Устрій Запорозької Січі.
1. Передумови виникнення козацтва
З'ясовується, що діти вже знають про козацтво.
Варіанти відповідей учнів підсумовуються та узагальнюються. Визначення поняття «козак» записується в зошити.
Козак — походить від тюркського слова «кайзак», що означає «вільна людина», «хоробрий воїн».
Визначаються причини виникнення козацтва.
Дітям пропонується попрацювати парами (малі групи) над § 22 (с. 104—105) підручника В. Мисана «Оповідання з історії України» та, спираючись на знання, які вони вже мають (власний досвід), спробувати визначити причини виникнення козацтва. Правила роботи в малих групах лежать на кожній парті (див. дод. 2). На роботу відводиться не більше 5 хвилин. Підбиваються підсумки виконаної роботи, висновки систематизуються і записуються вчителем на дошці та учнями в зошитах.
Однією з причин виникнення козацтва було польське панування на українських територіях, що проявлялося у наступних формах:
1. Економічне гноблення: українські землі роздавалися польській шляхті, що відбирала землю у селян та змушувала їх відробляти панщину за користування землею.
(Панщина — це відробіток селянина на користь пана за право користуватися земельним наділом.)
2. Національне гноблення (ополячення — насадження на українських землях польської мови, звичаїв).
3. Релігійне гноблення (покатоличення — насильницьке насадження католицької віри).
2. Заснування Запорозької Січі
Сприятливі природні умови Південної України стали ще однією причиною виникнення козацтва.
Для роз'яснення цього твердження доцільно використати карту: показати Дике поле, землі Речі Посполитої, території Кримського ханства, заснованого татарами. При цьому варто пояснити, чому степова Україна була незаселена, згадавши про систематичні спустошливі набіги татар, спрямовані на північні території. Слід також звернути увагу на природні багатства Дикого поля, пояснити значення поняття «уходництво».
(Уходники — люди, що сезонно йшли в Дике поле займатися промислами.)
Наприкінці першої півпари перед учнями ставиться пролонговане проблемне запитання: чим іще могли займатися уходники, крім промислів?
Розв'язання пролонгованої проблеми підводить до висновку, що уходники могли воювати з невеликими групами татар, які грабіжницьким походом вирушали на Україну або поверталися зі здобиччю у свій край.
Учитель розповідає, що деякі уходники залишалися зимувати в плавнях Дніпра. Так виникли зимівники.
(Зимівники — місце перебування уходників, що на зиму не поверталися до своїх сіл і міст.)
Розповідь про заснування першої січі супроводжується зверненням до карти та демонстрацією репродукцій портретів Байди-Вишневецького. При цьому можна використати міжпредметні зв'язки, звернувши увагу учнів на те, що вони згадували про Д. Вишневецького на уроках української літератури.
3. Устрій Запорозької Січі
З метою дослідження питання про устрій Запорозької Січі учням роздаються картки з історичними поняттями, що окреслюють правила життєвого укладу козаків. Учитель пропонує уважно перечитати їх, з'ясовує, чи всім зрозумілі визначення. Завдання до карток учні будуть виконувати вдома. Його суть: скласти коротку розповідь про життєвий уклад запорожців за допомогою опорних слів (див. дод. 3).
V. РЕФЛЕКСІЯ
1. Гра «Мікрофон», запитання до якої готували два учні впродовж пари. Технологія «Мікрофон» дає кожному можливість відповісти на запитання або висловити свою позицію. Учням дається чітка інструкція. Вибирається якийсь предмет (ручка, олівець тощо), котрий виконуватиме роль уявного мікрофона. Слово надається тільки тому, хто тримає в руках «мікрофон». Учні повинні говорити лаконічно й швидко. Відповіді не коментуються і не оцінюються.
2. Розв'язання проблемного запитання, поставленого на початку пари.
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ
Підбиття підсумків уроку-пари зводиться до констатації розв'язання завдань, поставлених на початку заняття. Дітям пропонується дати відповідь на запитання: що нового вони дізналися, що хотіли б змінити в проведеному уроці. Учні висловлюють пропозиції на майбутнє.
Домашнє завдання
Опрацювати § 22 підручника В. Мисана «Оповідання з історії України». Скласти коротку розповідь про життєвий уклад запорожців, користуючись опорними словами, скласти історичний портрет Д. Вишневецького. Вивчити нові терміни, з якими ознайомились на уроці.
Завдання за бажанням: опрацювати § 23, підшукати відомості про діяльність П. Сагайдачного.
ДОДАТКИДОДАТОК 2
Правила роботи в малих групах
Робота в малих групах дасть змогу набути навичок спілкування та співпраці.
1. Швидко розподіліть ролі в групі. Визначте головуючого, посередника, секретаря, доповідача.
Головуючий зачитує завдання групи, організовує порядок виконання, керує порядком роботи групи, підбиває підсумки, визначає доповідача.
Секретар коротко і розбірливо веде записи результатів роботи.
Посередник стежить за часом.
Доповідач чітко висловлює думку, якої дійшла група, доповідає про результати роботи. -
Всі ролі можуть взаємодоповнюватись і взаємозамінюватись.
2. Починайте висловлюватись спочатку за бажанням, а потім по черзі.
3. Дотримуйтесь правил активного слухання, головне — не перебивайте один одного.
4. Обговорюйте ідеї, а не особи учнів.
5. Утримуйтесь від оцінок та образ.
6. Намагайтеся дійти спільної думки.
ДОДАТОК З
Опорні слова до вивчення питання про устрій Запорозької Січі
Січ, «засіка» — укріплена фортеця козаків на Дніпрі.
Гетьман — головний на Січі, командувач військ.
Козацька старшина — виборна група людей, що керувала усім життям на Січі (гетьман, писар, осавул, обозний).
Осавул — військовий чин у козаків.
Писар — виборна посада на Запорозькій Січі, вів листування з іншими народами, державами, складав важливі документи тощо.
Обозний — відповідав за забезпечення війська їжею (провіантом), кіньми та ін.
Кіш — козацьке військо Січі.
Курінь: І значення — загони козаків (кіш складався з близько 48 куренів); II значення — будівля, в якій живуть козаки.
Козацька рада — збори козаків, на яких вирішувались важливі питання (війни і миру, обрання гетьмана, козацької старшини тощо).
Могорита В.
Доба героїчних походів
Мета уроку:
• розглянути з учнями відносини між Кримським ханством і українськими землями у складі Речі Посполитої, причини та наслідки козацьких походів на землі Османської імперії, участь козаків у Хотинській війні;
• розвивати інтерес до предмета й навички роботи з текстом підручника, історичною мапою;
• виховувати школярів на прикладах доблесті козацтва та їхньої відданості українському народові.
Основні поняття: татари, бусурмани, турецька неволя, ясир, героїчні походи, галера, чайка.
Тип уроку — комбінований урок.
Обладнання:
• підручник;
• атлас-хрестоматія;
• ілюстрації до теми (козацька чайка, фото Хотинської фортеці, портрет П.Сагайдачного);
• історична мала.
• МРЗ-диск «Історія України для школярів».
ХІД УРОКУ
I. Організаційна частина (1 хв.)
II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань (12 хв.)
На цьому етапі уроку учні працюють у групах.
Завдання для І групи
• Хто зображений на портреті? Підготуйте план розповіді та саму розповідь про внесок цієї людини в історію України. (На портреті зображення Д. Вишневецького.)
Завдання для II групи
• Позначте на контурній карті, користуючись історичним атласом, річку Дніпро, Дніпрові пороги, територію Дикого Поля, місце заснування Січі. Розкрийте причини заснування Січі.
Завдання для III групи
-
Козацькі клейноди
Козацька зброя та бойове спорядження
• Розподіліть по колонках нижчеперелічені клейноди та зброю: ніж, шабля, корогва, кинджал, булава, пістоль, бойовий молот, гербова печатка, бунчук, мушкет.
Поясніть призначення козацьких клейнодів.
Завдання для IVгрупи
• Позначте на «стрічці часу» такі події: заснування на о. Мала Хортиця Запорозької Січі; зруйнування татарами першої Січі; взяття в полон Вишневецького та його страта. Скільки років відділяє заснування Січі від смерті першого кошового? Скільки років пройшло з часу заснування Січі на осторові Мала Хортиця?
Після завершення роботи кожна група презентує результати виконання роботи. Необхідно забезпечити самостійну роботу кожного учня в групі.
III. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності (1 хв.)
Учитель. Сьогодні на уроці ми продовжимо подорож у період українського лицарства і з'ясуємо відносини козаків з Кримським ханством та Річчю Посполитою, дізнаємось про долю іншого козацького ватажка.
IV. Сприйняття та осмислення нового матеріалу (10 хв.)
Розповідь учителя
План
1. Відносини з Кримським ханством.
2. Героїчні походи. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.
3. Хотинська битва.
Пояснюючи другий пункт плану, можна прослухати запис № 23 на МРЗ-диску.
V. Узагальнення і систематизація набутих знань (18 хв.)
1. Робота з текстом підручника та хронологією
Учням пропонується прочитати рубрику підручника «Жива історія» (с. 99—100) [«Цікаво знати» (с. 89—90)], а також розв'язати хронологічну задачу.
Задача
Нанесіть на «стрічку часу» роки початку та кінця гетьманування П.Сагайдачного, найвдалішого походу козаків під керівництвом П.Сагайдачного та Хотинської битви. Порахуйте, скільки років відділяє нас від Хотинської битви.
2. Робота з художнім текстом Хотинська битва
Козаки зараз кинулися до роботи. У рові перед окопом можна було сидіти, але зверху могла на голову впасти куля. Козаки підкопалися під віз, так що їм можна було стояти на колінах під возом і визирати на поле малими віконцями між дном воза і землею. У ті віконця поклали гаківниці і самопали. Коло зброї кожний поклав свою порошницю, гаманець з кулями, клоччя, кий до набивання — усе щоби було під рукою. Така робота йшла по всіх козацьких окопах, усі знали, що сьогоднішній день буде дуже тяжкий.
Сонце вже зійшло, і околиця розвиднілася. Заносилося на ясний, погідний день.
Козаки виглянули з окопів у поле.
...Почалося знов те, що вранці, тілько далеко страшніше. Турецькі пушки сипали ядрами зо дві години. Із-за диму не було сонця видко. Земля стугоніла. І найвідважніші з козаків тулилися по своїх «печах», щоб не впало на котрого згори важке кругле залізо, як гарбузик.
На бойовище до козацьких окопів зсувалася незчисленна товпа, не врозсип, як перше, а нога при нозі, цілий живий довгий і широкий вал, котрого, здавалося, не могла знести ніяка сила людська.
Турецькі пушки замовкли, козацькі ще не відозвалися...
Ревнули козацькі пушки, і всі козаки, мов обудилися, поглянули на свої рушниці та на шаблі, що лежали готові коло них. Козаки з-під воза стрілили і вхопилися за шаблі.
Полилася кров із порубаних голів і тулубів... Повінь турків наче захиталася, військо розбилося. Ціле ліве крило турків почало втікати зі страшним криком. Та утеча затривожила й інших, і почало турецьке військо віддиратися від козацьких окопів, мов сукно від рубця.
Із середини і лівого крила козацького обозу висипались справді козаки, як рій з улія, і бігли за турками. Турки втікали на цілій лінії...
Ось уже намети, уже турецький обоз. Турки розступаються, втікаючи на боки, козаки біжать, мов улицею. Всюди переполох. Місцями малі бійки, кров ллється, але найбільше — шалена утеча.
Але минає з півгодини; турки опам'ятуються, стягуються справа і зліва і починають страшенну боротьбу на життя і смерть з козаками. Здобичу треба кидати і боронити життя.
Із турецького обозу вертаються тисячі козаків. От уже козацькі окопи... Козаки входять в обоз. Сонце вже зайшло за буковинські ліси. Кругом настав спокій. На бойовищі конали недобиті, але їх стогонів ніхто не слухав, кожний волів відпочивати по тяжкім дні.
Запитання до тексту
1. Про яку історичну подію розповідається в уривку?
2. Чим закінчилася ця битва для козацтва?
3. Знайдіть у тексті підтвердження того, що козацтво відіграло вирішальну роль у цій битві.
4. Як ви ставитесь до військового способу розв'язання конфліктів? Чому?
3. Гра «Історичний баскетбол»
Учні класу об'єднуються у дві команди і по черзі дають пояснення термінів та понять. Учень, який дає визначення терміна, визначає, хто відповідатиме наступним з іншої команди. Якщо гравець однієї команди помилився, то суперники отримують право дати визначення цього ж терміна.
Пропоновані терміни та поняття: козак, героїчні походи, козацька дисципліна, ясир, турецька неволя, бусурмани, галера, кошовий отаман, козацькі вольності, султан, чайка.
VI. Підбиття підсумків уроку
Запитання до учнів (3 хв.)
• Про які події ми говорили на уроці?
• Що вам відомо про добу героїчних походів козаків?
• Яку характеристику ви можете дати кошовому отаману П.Конашевичу-Сагайдачному?
Повідомлення домашнього завдання (1 хв)
• Опрацюйте § 13 [§ 14] підручника та історичне джерело до цього параграфа.
Скальський В. В.
Визвольна війна українського народу
(1648-1657 рр.)
Мета уроку: показати перебіг основних подій Визвольної війни українського народу 1648-1657 рр.; розкрити роль Богдана Хмельницького, дати учням початкові уявлення про державотворчий процес; сприяти розвитку логічного та критичного мислення у дітей, формувати навички роботи з історичними джерелами, а також спілкування в малих групах; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної свідомості та толерантності.
ХІД УРОКУ
Обладнання: карта «Визвольна війна 1648-1657 рр.», лінія часу, папір для написання літопису (ватман А1), виставка літератури, робочі картки учнів, план-схема військових дій на підлозі, фігурки козаків, гетьмана Богдана Хмельницького, українських селян, татар, польського війська, московських бояр та царя, атласи.
Основні дати: 1648 р., 1649 р., 1651р., 1654 р., 1656 р., 1657 р.
Тип уроку: урок здобуття нових знань.
Форма уроку: урок-гра.
Обладнання уроку: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Підруч. 5 кл., атлас, робочі матеріали учня, план-схема битви, нанесена на підлогу, чисті листки.
Випереджальні завдання: учні мають підготувати повідомлення «Життя та діяльність Богдана Хмельницького» і «Переяславська рада 1654 року».
| Етапи уроку | Дії вчителя | Дії учнів |
| 1 | 2 | 3 |
| I. Організаційний момент | Привітання. Перевірка санітарного стану класу, присутності учнів | |
| II. Вступ | Сьогоднішній наш урок проходитиме у дещо не звичній для вас формі — у формі гри, під час якої ми з вами попрацюємо в архівах, влаштуємо справжні битви і, зрештою, спробуємо написати власний літопис. Але гра наша буде не простою, а навчальною, її тема: «Боротьба за волю, (Визвольна війна українського народу 1648-1657 рр.)». Чому саме ця тема? Ми з вами вже вивчили, в якому становищі перебували українські землі у складі Речі Посполитої, про утиски українського народу, про козаків. Логічним продовженням цього ряду є боротьба за волю козацтва та решти населення, що вилилась у Визвольну війну. Отож, наша гра навчальна. І по її завершенні ми маємо чогось навчитися. Що саме, ви можете прочитати в робочих матеріалах, які є в кожного з вас (див. додаток). Зверніть увагу, що на картках зроблені спеціальні помилки, які ми маємо віднайти в процесі роботи. Крім того, зверніть увагу на дошку. У вас є чистий листок для написання нашого власного літопису про події тих часів | Знайомляться з робочим картками. Один із учнів зачитує розділ «Після цього уроку ви зможете...» робочої картки вголос |
| III. Актуалізація опорних знань | Починаємо нашу гру. Спочатку, щоб включитися в неї, нам потрібна перепустка. Нею стануть ваші знання. Ви поділені на п'ять груп. Керівники груп, підійдіть і витягніть номер питання, на яке має дати відповідь ваша група. Перелік питань наведено у робочих картках «Перепустка до гри» (див. додаток) | Керівник групи витягує номер питання. Група обговорює його і подає узгоджену відповідь |
| IV. Вивчення нового матеріалу | Учитель оголошує план уроку: 1.Передумови Визвольної війни 1648—1657 рр. 2.Перебіг подій 1648 р. Богдан Хмельницький. 3.Зборівський та Білоцерківський мирний договори. 4.Переяславська рада 1654 р. та події після неї | Учні в зошитах записують число і тему уроку |
| 1. Робота Зі стрічкою часу | Нам необхідно визначити хронологічні рамки нашої теми, тобто роки, в межах яких відбуваються події, які ми вивчаємо. Учитель позначає дати 1648 і 1657 на стрічці часу, зображеній на дошці. Учитель. Всі спроби розв'язати наявні в І пол. XVII ст. проблеми зазнавали невдачі. Але в 1648 р. розпочалось нове повстання. Незабаром воно переросло у Визвольну війну. Хто ж брав участь у цій війні? Чи весь український народ, чи лише якась його частина? І чому цю війну називають Визвольною? Як ви гадаєте, де ми можемо знайти відповідь на ці запитання? Учитель повторює запитання | Визначають хронологічні рамки Визвольної війни і відзначають їх на стрічці часу у своїх зошитах. Пропонують свої варіанти відповідей |
| 2. Виконання завдання № 1 робочої картки | Узагальнює відповіді та зазначає, що в даному випадку джерелом інформації може стати наш підручник. Робить висновок про те, що Визвольна війна 1648,—1657 рр. стала всенародною боротьбою за волю, основною причиною якої була важке становище і гноблення українців | Знайомляться із завданням № 1 із робочої картки і шукають відповідь на нього в підручнику на С. 127 |
| 3. Виконання завдання № 2 робочої картки | Будь-яка справа не обходиться без лідера. Ним у 1648 р., безперечно, став гетьман Богдан Хмельницький. Оцінює виступ учня, який підготував повідомлення про Богдана Хмельницького. Узагальнює відповіді груп | Слухають повідомлення про Богдана Хмельницького і виконують завдання № 2 робочої картки. Питання обговорюється в групах, презентується узгоджена відповідь від кожної групи |
| 4. Робота з атласом | Якими ж були безпосередні дії? За допомогою атласа простежте шлях козацького війська в 1648р. і місця найважливіших битв. Вчитель записує дати і назви битв у літопис і позначає їх на стрічці часу на дошці. Показує шлях козацького війська на настінній карті | Відкривають атласи на с. 16-17, називають події, записують їх у зошитах. Знаходять в атласі історичні місця - Суботів, Січ, Жовті Води, Корсунь, Пилявці - і відзначають їх прапорцями |
| 5. Виконання завдання № З робочої картки | Прочитайте зміст завдання і спробуйте знайти спільне між двома малюнками на с. 125 підручника та на с. 17 атласа. Вчитель ілюструє події 1648 року, пересуваючи фігурки на план-схемі військових дій, позначеній на підлозі | Виконують завдання № 3 робочої картки |
| 6. Розповідь учителя | Розповідає про облогу Львова, про причини її зняття. (Хмельницький вчився у Львові; надзвичайна краса міста; поширення хвороб у таборі козаків; прихід зими). Позначення події на стрічці часу. Розповідь вчителя про похід до Замостя та урочистий в'їзд до Києва | Один з учнів записує дати та події в літопис на дошці. Учні заносять події, про які йдеться, у зошит на стрічку часу |
| 7. Фізкульт-хвилинка | Описує події 25 грудня 1648 р., коли кияни урочисто вітали Б. Хмельницького | Уявляють себе киянами, що очікують на приїзд Богдана Хмельницького: підстрибують, тупцюють на місці, після появи гетьмана плескають у долоні |
| 8. Розповідь учителя | Але польські магнати на цьому не заспокоїлись. Вони прагнули повернути втрачене. Розповідь про Збаразьку битву, Зборівський мирний договір. Ілюстрація подій на план-схемі. Відзначення події на стрічці часу на дошці | Заносять події на стрічку часу в зошитах. Один з учнів записує дату та подію в літопис на дошці |
| 9. Виконання завдань № 4-5 | Пропонує учням виконати завдання № 4-5. На підставі учнівських висновків розповідає про Берестецьку битву та Білоцерківський договір 1651 року. Ілюстрація подій на план-схемі. Позначення подій на стрічці часу на дошці. У козацькій державі під назвою «Військо Запорозьке» склалося важке становище. З одного боку, ворожа Польща, з іншого, - ненадійний союзник - Кримське ханство. Тому необхідно знайти нових, більш надійних союзників. Ним, на думку Богдана Хмельницького, мав стати московський цар Олексій Михайлович | Виконують завдання 4-5 робочої картки. Роблять висновки. Один із учнів записує дати та події в літопис на дошці. Запис у зошиті «Військо Запорозьке - офіційна назва української держави середини XVII ст.» |
| 10. Виконання завдання № 6 робочої картки | Повідомлення учня про Переяславську раду. Оцінювання учня, що підготував повідомлення. Запис події в літопис і на стрічці часу на дошці | Виконання завдання №6 робочої картки. Слухають повідомлення про Переяславську раду і готують по одному основному й одному резервному запитанню з теми повідомлення. Позначають дату «1654 рік» на стрічці часу в зошиті. Гра у «павутинку»: перша група ставить запитання з теми повідомлення другій групі, друга - третій і так далі по колу |
| 11. Розповідь учителя | Надалі війна тривала з перемінним успіхом. Зрештою, в 1656 р. Московська держава і Річ Посполита уклали Віденське перемир'я, за яким українські землі були розділені між цими державами. Таким чином, два могутніх сусіди вирішили долю нашого народу, навіть не радячись з ним. Запис події в літопис і на лінії часу на дошці. У 1657 р. Богдан Хмельницький помирає, і Визвольна війна закінчується, хоча боротьба й надалі триває. Про це ми будемо говорити вже на наступному уроці | Заносять подію на стрічку часу в зошитах |
| V. Підбиття підсумків | Учитель. Наш літопис завершено. Ми його збережемо для наступних поколінь учнів. Отже, Богдан Хмельницький - національний герой України. Він здійснив спробу захистити український народ від іноземних поневолювачів та відновив у XVII ст. українську державність. Пропонує учням дати відповіді на питання: 1) Ким став Богдан Хмельницький для України? 2) Які завдання стояли перед учасниками Визвольної війни? Побудуйте логічний ланцюжок: Київська Русь, Галицько-Волинська держава, Литовсько-Руська держава,.... Проводить узагальнюючу бесіду. Обґрунтовує та виставляє оцінки | Дають відповіді на питання, будують логічний ланцюжок Керівники учнівських груп аналізують роботу своїх груп |
| VI. Домашнє завдання | Домашнє завдання вміщено у робочих картках, учитель коментує його | Розглядають домашнє завдання і в разі потреби ставлять питання вчителеві щодо його виконання |