Ucraina terra Cosaccorum: Україна земля козацька

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


Організація влади на Запорозькій Січі
Тип уроку
Учень. Правило - прямий пере­клад з латини - «норма». Це певне положення, в якому відбито взірець діяльності або поведінки людин
Учень. Норми традиції, норми звичаїв. Учитель.
Учень (еколог, спостерігач).
II курінь — Таврійський
Місце проведення
Теоретична частина
Практична частина
II. Проведення заняття.
Другий учень.
Перший учень.
Другий учень.
Кошовий отаман.
Перший учень.
Кошовий отаман.
Писар. Рада вирішила на цей рік кошовим отаманом об­рати... Кошовий
Писар. Рада вирішила! Перший учень.
Другий учень
Другий учень.
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   32

V. Рефлексія

Учитель повертається до проблем­ного завдання:

• Чи є Запорозька Січ державою?

Учні займають позицію біля плака­тів «так», «ні», «не знаю». Методом «Прес» висловлюють свої думки. Це робиться швидко і стисло. Умовою є послідовність висловлення своєї думки:

а) Я вважаю, що...

б) ...тому, що...

в) ...наприклад...

г) Отже,...

Учитель пропонує тим, хто вважає, що це є держава, пояснити, чому вона була козацька, православна, демократична республіка.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати підручник.


Маркова Л.І.

Організація влади на Запорозькій Січі

Інтегрований урок-мандрівка з історії України та права

Мета: поглибити знання учнів щодо основних етапів розвитку української державності, її зв'язку із за­гальною історією суспільства; розвивати в учнів навички збирання й оцінювання інформації з різних джерел, використовувати її для з'ясу­вання морально-правових проблем; виховувати в учнів розуміння важли­вості знання історії власного народу.

Тип уроку: систематизація та уза­гальнення знань.

Форма заходу: урок-подорож.

Учитель. Ми зібралися, щоб здій­снити незвичайну подорож у мину­ле, через Дніпрові пороги на Січ. Чому на Січ? Бо протягом кількох років ви опановуєте історію Украї­ни, практичне право. А вітчизняна державність як об'єкт юридичної науки теж має свою історію. Ця іс­торія сягає у сиву давнину.

Сучасна незалежна Україна є спад­коємицею державницького досвіду, який протягом віків створювався на українській землі.

Поведу таку я річ:

Що ви знаєте про Січ

І про нашу Україну,

Про козацькії години?

Отож, ми вирушаємо у подорож, але і кожна подорож передбачає дотримання певних правил. Згадайте, що означає цей термін.

Учень. Правило - прямий пере­клад з латини - «норма». Це певне положення, в якому відбито взірець діяльності або поведінки людини.

Учитель. Як називають правила, що регулюють життя людей у суспільстві?

Учень. Соціальні норми. За спосо­бом встановлення і забезпечення І соціальні норми поділяються на норми права, норми моралі, звичаї, традиції, норми об'єднань грома­дян, релігійні норми.

Учитель. Які соціальні норми бу­ли в Запорозькій Січі?

Учень. Норми традиції, норми звичаїв.

Учитель. Історія права України починається з усних пам'яток (пра­вових норм, не зафіксованих в офі­ційних документах). Упродовж бага­тьох віків провідну роль у правовій системі відігравало санкціоноване державою та обов'язкове для насе­лення звичаєве право. Згадаємо та послухаємо історичну та правову до­відку про звичаєве право.

Учні. Звичаєве право - обов'язкові для виконання звичаї, санкціонова­ні державою. Воно лягло в основу перших відомих в Європі збірників феодального права «Руська правда», «Салічна правда». У XVI-XVII ст. В Україні діяло козацьке право - система звичаїв, норм, переважна більшість яких виникла в Запо­розькій Січі.

Учитель. Нам доведеться пройти через випробування, подолати по­роги, продемонструвати свої знання з правознавства і дістатися Запорозь­кої Січі, де на нас чекає Козацька рада. А для чого все це нам треба зробити, ми дізнаємося в кінці на­шої гри.

Нагадую умови конкурсу-подорожі (записані на дошці). Але шлях наш довгий і небезпечний, тому зараз послухаємо розповідь еколога про Дніпрові пороги, природні умови, що склалася в Україні у XVI ст.

Учень (еколог, спостерігач). Наші предки - слов'яни - називали Дніп­ро Славутою, Славутичем, козаки шанобливо називали Дніпро своїм батьком.

Унікальною особливістю Дніпра є його знамениті пороги, яких було 9: Кодацький, Сурський, Лоханський, Дзвонецький, Ненаситецький, Вовнизький, Будильський, Лишній і Вільний (робота з картою). Між порогами знаходилися забори, тобто скелі, розкидані по руслу ріки, які не перетинали всю ріку і залиша­ли вільний прохід для суден.

Сприятливий клімат, родючі землі, зелений оман рослин, безліч дичи­ни. Цей благодатний край активно заселявся козаками.

Учитель. Отже, ми вирушаємо у нелегку мандрівку, але спочатку не зашкодило б знати, з ким ми йде­мо в похід. Наш клас складається із трьох куренів, кожен з яких пред­ставляє свого джуру.

Нумо, джури, покажіться!

А ви, друзі, подивіться, за котрого уболівати ви прийшли.

(Кожен курінь представляє свого джуру, корогву, емблему свого куреня.)

І курінь - Томаківський.

Борис - майбутній козак, але зараз він - джура. Власне слово «ко­зак» - тюркського походження й означало - «захисник кордонів».

Прізвисько нашого джури - Захисник.

Захисник він, те, що треба,

Захищає до потреби.

Захищає нас від всіх,

Розіб'є всіх в одну мить

І за грішми не спішить.

І вже зранку він готовий

Всіх звільнити від оковів.

II курінь — Таврійський

Ми представляємо нашого джуру Павла.

Павло, як Аполлон, красивий і стрункий,

Як льодокол «Єрмак», він сильний,

Як герцог Бекінгем, шляхетний,

Як 10 ЕВМ, розумний,

Як бій курантів, пунктуальний,

Як меч Феміди, справедливий

Та, як комаха, працьовитий.

Усім козакам давали прізвисько за якісь недоліки чи вади. У Павла ж немає значних недоліків, а про та­ких людей на Січі казали:

Волосся, як колосся,

А серце, як відерце!

Це означало що, людина і ззовні гарна, і характер у неї добрий.

Девіз Павла:

«Краще нема Толстоп'ятого -

Козака завзятого.

Паша - не ледащо, -

Він козак найкращий».

ІІІ курінь — Титарівський

На Запорозькій Січі давали прі­звиська також за якісь здібності.

Нашому джурі Олегу ми дали прі­звисько «Скоромовка». Він розум­ний, багато читає книжок, знає чи­мало слів і дуже швидко розмовляє.

Олег, хоробрий молодчина,

Розумний, ввічливий хлопчина

На коника вороного сяде.

Як він сяде на коня,

То здригається земля.

Як він крикне на всю міць,

Ворог на землі лежить.

Його девіз: триматися і не здаватися.

Учитель. Немає кращої дороги -

Дніпро й роздолля степове.

Ми піді­йшли до першого порога -

Кодацького (праця з картою). Ось ваше перше, джури, випробовування - пройти цей поріг, для цього потріб­но показати знання правової термі­нології.

(Представники куренів ставлять джурам питання.)

Учитель. Наша небезпечна подорож триває. Ми підходимо до порога Лоханський. Саме в цьому місці на­ші джури повинні показати знання традицій, звичаїв Запорозької Січі.

(Конкурс відбувається у формі рольо­вої гри, спираючись на джерело Д. Яворницький «Історія запорізьких козаків».)

- Далі на нас чекає поріг Звонецький (робота з картою). У цьому місці вода дзвінко проривається через гостре каміння і лунає пісня пе­ремагаючої води - звідти і назва порога така. А завдання для джур - словесна дуель «Запитання - відпо­відь». Наприклад:

Кошового козаки обирали не голосуванням, а ... ? (Криками і підкиданням капелюхів) Царське жалування судді стано­вило ... ? (70 крб. на рік і частина за перевезення через ріки)

Учитель. Ви знаєте, що жінкам суворо заборонялось жити на Січі, встановлювалася навіть смертна кара для тих козаків, які приводили жінок. Отже, козаки мали поратися по господарству самі. Тож умови конкурсу такі: кожен джура отримує паперовий стаканчик із сумішшю різних круп. Завдання полягає в то­му, щоб за певний час знайти якнай­більше зерен пшона.

А поки хлопці працюють, ми з вами проведемо правовий аукціон.

Виносяться та виставляються козацькі клейноди: корогва, бунчук, булава, пе­чатка з гербом. Учні розповідають про символи влади на Запорозькій Січі. Підбиваються підсумки конкурсу.

Учитель. А тепер ми прибули до порога «Будило» - тут стояв такий рев води, що козаки жартома гово­рили, що він мертвого розбудить.

Козацтво поступово перетворилося на силу, здатну боронити рідну землю, а також створити власну дер­жавність. Згадайте, що позначає цей термін. На які гілки розподіля­ється державна влада.

Учні складають схему «Система ор­ганізації влади на Січі та в незалеж­ній Україні» (див. схеми 1 і 2).


Схема 1

Запорізька Січ

Законодавча

Виконавча

Судова

Козацька рада (січова Військова рада)

Кіш

старшина: кошовий отаман, військовий суддя, військовий писар


Схема 2

Незалежна Україна

Законодавча

Виконавча

Судова

Верховна Рада

Кабінет Міністрів

система судів


Учитель. Останній поріг - Віль­ний, бо за ним починалося роздолля водного простору, гладеньке плесо Дніпра - Запорозька Січ. Наша держава Україна - вільна, демокра­тична. А що Україна запозичила із козацького права? (Робота з текс­том Конституції України).

Учні складають порівняльну табли­цю (див. таблицю).



Козацьке звичаєве право

Конституція України:

На Січі всі козаки вільні, рівні

Ст. 21. Усі люди є вільні, рівні

Визнавалось право козаків на особисту свободу

Ст. 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність

Не мало ніякого значення по­ходження чи національність

Ст. 24. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси

Кожний рядовий міг стати старшиною (право голосу)

Ст. 69. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум

Усі важливі справи вирішувала військова рада, в якій брали участь усі козаки

Ст. 75, 76. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент, народним депутатом України може бути громадянин України, який досяг21 року...


(Учні роблять висновки.)

Учитель. Поки ви розмірковуєте, кого із джур обрати кошовим отаманам, слово надається спостерігачеві, який підбиває підсумки та характе­ризує діяльність джур.

Курені вибирають кошового отама­на, якому вручаються клейноди.

Учитель. Запорозька Січ заклала підґрунтя майбутньої державності. Серед них: політичного устрою (де­мократична християнська республі­ка), орган законодавчої влади (Ко­зацька Рада), виконавчої влади (Кіш), судової системи, збройні сили, сим­воли держави, правові норми.

Наша подорож триватиме шляхами розбудови української державності.

Література

1. Конституція України. .2. Коляда І., Булда А. Основи право­знавства.
  1. Усенко Основи правознавства.
  2. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків // Історія в школі.

Єфімова В.О., Пономарьова Н.І.

Козацька Рада

Рольова гра

Мета:

• розширення уявлень учнів про управління в козацькій республіці, про стиль здійснення народовладдя в Запорозькій Січі, про уні­кальність історичного досвіду шляху до де­мократії для кожної нації;

• надання учням можливості відчути себе учас­никами історичної події — процедури обран­ня козацького ватажка, розвиток здатності репрезентувати певну роль, вживатися в об­раз іншої людини, глибоко осмислювати при цьому її емоції, мотиви її дій, відчувати вплив історичної ситуації на вчинки людей;

• сприяння вихованню творчої особистості, яка усвідомлює значення народних традицій для становлення державності, для процесу фор­мування громадянського суспільства в Ук­раїні.

Місце проведення: класна кімната або відкрита місцевість.

Обладнання: костюми козаків, козацькі клейноди.

Опорні поняття: демократія, козацька республіка, Рада, козаць­кий старшина, гетьман, кошовий отаман, клей­ноди.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

ОПИС ВИБОРІВ КОШОВОГО ОТАМАНА

Український письменник, історик та етнограф Данило Мордовець (1830-1905) так описував обрання кошовим Петра Конашевича-Сагайдачного:

«Хоча й чарівна й приваблива будь-яка влада, але влада над козаками - то було страшне діло, тож ані для кого не був таким тяжким тягар влади, як для козацького батька - для кошового або для гетьмана. Вони дійсно мали всі підстави говорити: «О, тяжка ти, булава гетьманська!».

Навіть самий процес обрання був оточений такими подро­бицями, що могли налякати будь-кого аж зовсім не з полох­ливих. Отже, якщо когось козаки полюбили й обрали на ота­манство - тож підкорися, бо інакше одразу ж виявить себе народна воля - або киями заб'ють до смерті, або втоплять у Дніпрі. Коли ж прийняв булаву, підкорився - то терпи, будь ласка, особисті образи та інші козацькі вибрики й прим­хи: новообраного диктатора пообсипають сміттям з голови до ніг або обличчя брудом обмажуть, до того ж б'ють чи в ухо, чи по шиї, щоб пам'ятав про те, що народ подарував йому владу, але може так само і відняти у недостойного. Але ж коли оцей образливий процес обрання закінчується, кошовий перетворюється на справжнього диктатора: козаки тріпотіли перед ним. Він водив їх, куди забажав; йому безперечно підко­рялися, але натомість будь-яка невдача падала лише на його голову - він за все відповідав головою. Від того мало хто з кошових закінчував життя своєю смертю.

Сагайдачний дуже добре знав оцю страшну відповідальність влади та й непохитність народної волі - тож з рішучою муж­ністю підвів голову.

- Нехай буде так, вельможна громадо. Я приймаю військові клейноди: на то є воля Божа, - сказав він та вклонився на всі чотири боки.

Сила-силенна козацьких шапок злетіла догори...

Між тим, кухарі підмели підлоги по куренях, вимели все сміття на майдан та зібрали його до величезної лозяної корзи­ни - коша. Далі взяли кіш на плечі та підійшли до того місця, де сидів Сагайдачний. Новообраний кошовий сидів, мов бовван, задумливо дивлячись, як Дніпро котив свої води до далекого моря.

Кухарі підняли корзину над головою нового кошового. Са­гайдачний заплющив очі.

- На щастя, на здоров'я, на нового батька! - вигукнули кухарі та й висипали все сміття з корзини на голову свого нового диктатора.

- На щастя, на здоров'я, на нового батька! - гуркотом відповів майдан.

Писар підійшов та низенько вклонився обсипаному сміттям кошовому.

- Як тепер тебе, пане отамане, обсипали сміттям, так зав­жди в негараздах і в гараздах будеш ти обсипаний козаками, мов матка бджолами!

Та й почали козаки робити з новим батьком що кому зама­неться. Хтось мазав обличчя брудом, хтось тягав за чуба...

- Щоб не гордував перед нашим братом козаком!

- Щоб добрим був!

- Щоб ось так бив татарву та ляхів, як я тебе зараз б'ю!

Нарешті Сагайдачний підвівся, у смітті та бруді, та попря­мував до свого приміщення під доброзичливі вигуки своїх «діток».

За декілька хвилин він вийшов на майдан переодягнений, вимитий, із булавою у руці.

Козаки принишкли, мов діти, яких спіймали на пустощах: тепер вже одного поруху руки нового батька було достатньо для того, щоб у будь-кого з козаків голова злетіла з плечей...»

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

I. Підготовчий етап.

Для проведення заняття учителю необхідно:

• ознайомитися із методичною розробкою заходу;

• разом з учнями виготовити реквізит і костюми, необхідні для ефектної інсценізації;

• заздалегідь підготувати учнів, які виконуватимуть ролі у грі, провести репетицію заходу;

• запросити глядачів.

II. Проведення заняття.

1. Організація роботи.

Учитель разом з учнями оформлює місце проведення захо­ду, за допомогою виготовленого заздалегідь реквізиту ство­рюючи атмосферу, що відповідатиме історичній епосі, дух якої учасники вистави намагатимуться відтворити.

2. Вступна бесіда.

Учитель звертається до учасників і глядачів з короткою промовою: «Сьогодні ми заглянемо в славетне минуле ук­раїнського народу. Це велика честь і велика відпові­дальність, тому що події минулих часів продовжують впли­вати на наше життя. Кожен народ має цікаві історичні традиції. Наші учні підготували для вас інсценування однієї з таких традицій — обрання козацького ватажка. Вони зробили це для того, щоб присутні мали можливість відчу­ти себе часткою української культури, нащадком славного козацького роду й замислитися, чому нам слід шанувати минуле, будуючи майбутнє. Кожен народ має свій шлях до демократії. Зараз ми побачимо, якими були уявлення про народовладдя у запорожців. Отже, дозвольте привітати всіх на зборах козацької Ради».

3. Проведення гри.

Двоє учнів, які виконують ролі ведучих, звертаються до глядачів. Перший учень. Січовий устрій за багато століть, що відділяють нас від тих славних подій, обріс легендами, проте навіть через завісу часу ми бачимо, як у козаків зароджував­ся демократичний лад. Головним елементом козацької демо­кратії була Рада, котра збиралася тричі на рік: 1 січня, 1 жов­тня (на січове свято Покрови) та на другий або третій день Великодня. Скликати Раду можна було також за вимогою козаків. Проте найважливішою була січнева Рада.

Другий учень. За кілька днів до Нового року на Січі збиралися всі козаки, приїздили «зимівники». Вранці 1 січня, ошатно одягнені, з парадною зброєю козаки сходилися до цер­кви на урочисте богослужіння, а після нього йшли в курені на святкову трапезу.

Перший учень. Звучить постріл найбільшої гармати - сигнал збору.

Другий учень. Довбиш виносить литаври з церкви. Виходить учень, який виконує роль довбиша, і б'є в литаври корот­ким дробом. Ведучі продовжують коментувати дії учасників вистави. Перший учень. Військовий осавул заходить у церкву та виносить на майдан прапор. Учні інсценують ритуал винесення прапора.

Другий учень. І знову звучать литаври.

Довбиш б'є в литаври. На «майдан» виходять прості козаки, слідом іде старшина. Кошовий виносить булаву, суддя - велику срібну печатку, писар -перо та чорнильницю, курінні отамани - пірначі. Довбиш утретє б'є в литаври. Старшина виходить на середину майда­ну та кланяється на чотири боки, козаки кланяються старшині. Виходить кошовий отаман.

Кошовий отаман. Панове-брати козаки! Прийшов Но­вий рік, значить, треба, за нашим старим звичаєм, розділити між куренями всі річки, озера, луки та вільності!

Перший учень. Це було необхідно, оскільки на Січі господарство було лише січове та курінне.

У центр виходить писар із капелюхом, у ньому лежать 38 папірців, на яких розписані всі володіння козаків. Отамани по черзі підходять і беруть із капелюха по папірцю, голосно зачитуючи назви вільностей, якими курінь буде користуватися.

Кошовий отаман. Панове козаки! Сьогодні, у перший день нового року, чи хотіли б ви згідно з давньою традицією переобрати січову старшину?

Козаки (кричать). Так!

До прапора підходить кошовий отаман, кидає на землю шапку, кладе на неї булаву. Кланяється козакам.

Кошовий. Дякую за честь!

Другий учень. Починалася церемонія виборів нового кошового отамана. У натовпі козаків викрикуються імена командирів, кожний названий виходить, кланяється та йде у свій курінь, щоб не впливати на результати виборів. Із на­званих вибирають одного, кілька козаків ідуть у той курінь, де живе обраний кандидат, запрошують його на майдан.

Писар. Рада вирішила на цей рік кошовим отаманом об­рати...

Кошовий. Не можу я прийняти булаву!

Писар. Рада вирішила вибрати тебе!

Кошовий. Тяжка ти, булава гетьманська, не можу прий­няти її!

Писар. Рада вирішила!

Перший учень. Двічі відмовлявся новообраний від честі, третя відмова могла коштувати йому дуже дорого, іноді навіть життя.

Другий учень. Посвячення в кошові детально описав історик та етнограф Данило Мордовець (1830-1905).Так відбу­валися вибори Петра Конашевича-Сагайдачного.

Перший учень. Доля кошового була суворою. На ньо­му лежала вся відповідальність за долі козаків, військові по­ходи, торгівлю. За поразки, порушення козацького закону на нього чекала сувора кара - смерть. Тому що перед законом усі рівні від джури до гетьмана.

Другий учень. Судочинство на Січі було колективним і відкритим, вирок оскарженню не підлягав.

Перший учень. Козацькі закони були досить сувори­ми, проте - однакові для кожного члена суспільства. Бездо­ганне їх виконання було гарантією чіткого порядку та єдності козацтва, що виявилось необхідним для виживання та нездо­ланності у складний час.

III. Підсумкова бесіда.

Проводиться обговорення ролі кошового (гетьмана) та зна­чення Ради для демократичних свобод, що існували на Січі. Щоб сприяти закріпленню знань учнів про традиції народо­владдя в Запорізькій Січі, про їх вплив на сучасність, учите­лю доцільно поставити такі питання:

• Як ставали козаками?

• Які закони були на Січі?

• Як Рада та кошовий взаємодоповнювали діяльність один одного?

• Як звичайний козак міг впливати на життя Січі?

• Чи був у житті Запорізької Січі такий досвід, який ми можемо використовувати у становленні незалежної укра­їнської республіки?


Савінова С.В.

Історичний портрет Петра Конашевича-Сагайдачного

Мета: розкрити особливості розвит­ку українських земель на початку XVII ст.; створити історичний порт­рет гетьмана України Петра Конашевича-Сагайдачного, визначити його місце в історії нашої держави; закріплювати вміння учнів працю­вати в малих групах, з додатковою літературою, робити аналіз історич­них подій; виховувати почуття гор­дості за історичне минуле україн­ського народу.

Обладнання: портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, карта, книги А. Чайковського «Сагайдачний», Д. Мордовця «Сагайдачний» та А. Кащенка «Зруйноване гніздо»; «Петро Сагайдачний» - історично-документальна книга (упорядник В. Замменський); музичний запис «Козацького маршу», пісні «Ой, на горі та женці жнуть», ілюстрації; підручники з історії України для 8 класу Г. Швидько та В. Власова, навчальний посібник О. Буштрука.

Тип уроку: знайомство з новим навчальним матеріалом.

Безсмертні слави достойний, гетьмане!|

Жити вічно твоєму імені...

Скільки Дніпро з Дністром води нестимуть,

Стільки й хвалу тобі люди співатимуть.

Лукаш Беринда

План та методи проведення уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

II. Оголошення теми та очікуваних результатів.

III. Надання учням необхідної інформації.

IV Інтерактивна частина.
  1. Робота в малих групах.
  2. Створення історичного портрету «Петро Конашевич-Сагайдачний - видатний діяч української козаччини».
  1. Підбиття підсумків уроків.
  2. Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

На фоні мелодії «Козацького мар­шу» звучать слова: «Широким укра­їнським степом рухається козацьке військо. Попереду на красивому чорному коні в червоному жупані, в синіх і широких, як Чорне море, шароварах, чоботах скаче гетьман. Його погляд спрямований удале­чінь. Слідом за ним на такому ж красивому коні ще хорунжий, в його руках корогва. Захиталось козацьке військо - це козаки руши­ли в похід. Всі на конях із зброєю: з однієї сторони в них шабля, з ін­шої - порохівниці, за спиною руш­ниці. Коні вистукують у такт нашої музики. Хай буде вдалим їх похід, хай повертаються вони живими і з перемогою».
  1. Куди вирушали козаки в похід?
  2. Що вам відомо про козацьких ватажків?

II. Оголошення теми та очікуваних результатів

Учні зможуть:
  • оцінити внесок в історію українського народу Петра Конашевича-Сагайдачного;
  • охарактеризувати «добу героїчних походів».

III. Надання учням необхідної інформації за планом
  1. Політична ситуація в кінці XVI- на поч. XVII ст. в Україні.
  2. Організація морських походів козаків.
  1. Інтерактивна частина