Ucraina terra Cosaccorum: Україна земля козацька

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание Робота в малих групах Військовий стратег Військовий стратег. Військовий стратег. Військовий стратег. Українське козацтво в І чверті XVII ст. Основні поняття Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання Хід уроку Робота з картою, атласом Випереджальне завдання Самостійна робота III рівень Наростання національно-визвольної боротьби. Повстання 90-х рр. XVI ст. Хід уроку Стефан Баторій Орієнтовні варіанти відповідей Козацько-селянські повстання 90-х рр. XVI ст. Хід уроку Повідомлення учня ... Полное содержание

Подобный материал:

• Шаповалова Людмила Иннокентьевна Оригинальное (авторское) сочинение, 85.68kb.
• Використання ігрових елементів на уроках історії України у процесі вивчення теми «Козацька, 221.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 17.85kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 26.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 12.99kb.
• Козацька демократична конституція, 466.79kb.
• Ministry of Education and Science, Youth and Sport of Ukraine, 382.75kb.
• Держава І право україни у період козацько-гетьманської доби (середина 17 – кінець, 771.2kb.
• Земля І люди в повісті О. Кобилянської "Земля", 25.79kb.
• Cлово до читача Вступ Розділ І. Історико-теоретичні, методологічні основи українознавства, 8835.25kb.

Робота в малих групах

Клас ділиться на 5 груп: хроністи, військові стратеги, дипломати, пое­ти, історики. Кожна група учнів отримує додаткову літературу. На її основі, а також за допомогою під­ручників та посібників вони мають виступити у визначених ролях, створюючи історичний портрет Пет­ра Конашевича-Сагайдачного.

Створення історичного портрету Петра Конашевича-Сагайдачного

Учитель. Визначний український діяч, гетьман реєстрових козаків Петро Конашевич-Сагайдачний уві­йшов в історію українського народу як талановитий, відважний полководець, незрівнянний стратег, пре­красний дипломат, захисник право­слав'я в Україні. Його ім'я оспіване в піснях, легендах, його подвиги описали історики сусідніх держав, його боялися, ним захоплювалися. Хто ж він - Петро Конашевич-Сагайдачний?

Хроніст. На жаль, у нас відсутні документи, щоб ми змогли назвати точну дату народження видатного українського гетьмана Петра Кона­шевича- Сагайдачного. Частина хро­ністів дотримуються думки, що це був 1570 рік, інші, що 1577 або 1578 рік. Народився Сагайдачний в родині дрібного українського шлях­тича у Самбірському повіті, нині це село Кульчиці на Львівщині. Його батька звали Конон або Конаш, то­му і прізвище Конашевич. Сагай­дачний - це прізвисько, що похо­дить від слова «сагайдак», яке озна­чає шкіряна сумка для стріл.

Історик. Підтвердженням місця народження є «Вірші на жалісний погреб козацького гетьмана Петра Сагайдачного», написані Касіяном Саковичем.

Поет. Про народження Петра варто розказати,

Як дорогу до наук став він прокладати.

У перемиських краях виріс у Підгір'ї,

В Церкви східної його виховали вірі,

Він пішов до Острога для наук поштових...

Хроніст. Спочатку малий Петро навчався 8 років в Острозькій ака­демії, яка була осередком культури та освіти, згодом - у Львівській брат­ській школі. По закінченні навчан­ня працював чиновником у суді. Близько 1600 року з'явився Сагай­дачний на Запоріжжі.

Історик. Саме на Запоріжжі ви­явилися його найкращі якості: смі­ливість, військові та адміністративні здібності, розсудливість, висока культура. Він організовував морські походи до Кримського ханства й Османської імперії, зокрема на Очаків, Перекоп, Синоп, Кафу. Тут козацтво здобуло блискучі перемо­ги, що увійшли в історію як «доба героїчних походів».

Військовий стратег. Сагайдачний ви­явив себе блискучим стратегом, особливо у битві під Варною і Кафою. «У 1600 році козаки здійснили великий похід до турецьких воло­дінь, де здобули 10 турецьких галер з усіма припасами, напали на порт Варну, визволили полонених і взяли здобич 180 тисяч золотих».

Поет. А в неділю пораненьку

Зібралися громадоньки

До козацької порадоньки,

Стали ради додавати.

Звідкіль Варни доставати.

Ой, чи з поля, чи то з моря,

Чи з тої річки-невелички?

Військовий. Навесні 1602р. ко­заки на 30 чайках і відбитих у ворога галерах вийшли в море й розбили під Кілією турецьку ескадру.

Історик. Початок гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного припав на 1605—1610 рр. На гетьма­на його обирали кілька разів.

Хроніст.

1608. р. - запорожці йдуть у сухопутний похід на Кримське ханство, здобувають Перекоп, руйнують його укріплення;
      
1609. р. - похід на Ізмаїл, Кілію, Білгород. На 16 чайках увійшовши у гирло Дунаю, спалили ці фортеці;
      

1615 р. - похід на Константино­поль. Запорожці на 80 чайках напали на околиці турецької столиці, спалили гавані Мизевані та Архіоки. Коли ж турець­кий флот наздогнав козаків у гирлі Дунаю, козаки, оволо­дівши турецькими кораблями, спалили їх поблизу Очакова.

Військовий стратег. Сагайдачний був незрівнянним стратегом. Зрозумів і опанував тактику татар, пере­осмислив і узагальнив її у систему військових досягнень, які україн­ське козацтво засвоїло у тривалій невгаваючій боротьбі з ординцями. Як відомо з історії, татари вміли на­падати несподівано, замітали свої сліди, з'являтися там, де на них не чекали. Проти цих татарських хитрощів козаки винаходили свої. І в цьому велика заслуга їхнього гетьмана П. Сагайдачного.

Поет.

... Тая козацькая слава,

Що по всьому світу дибом стала,

Що по всьому світу станом розляглась-

простяглась

Та по всьому світу луговим галоном

роздалась,

Туреччині та Татарщині добрим лихом знати далась.

Хроніст. Найпотужнішого удару козаки завдали туркам в 1616 р., ко­ли здобули Кафу - найбільший не­вільницький ринок у Криму. Вони знищили 14 тисяч турецьких воїнів, потопили їхні кораблі, звільнили багато полонених.

Військовий стратег. Головним у страте­гії Сагайдачного було прагнення воювати з ворогом на його терито­рії. Козаки атакували водночас кілька фортець, але основного удару завдавали найміцнішому укріплен­ню. Знищувався також ворожий флот у портах і на морі. Запорожці прагнули захопити ворога зненацька, тому часто нападали вночі, а коли бій випадав сонячної днини, то козаки розташовувалися так, щоб сонце світило ворогу в очі. Під час битви насамперед знешкоджували флагманське судно, де перебував головнокомандувач флоту, що спри­чиняло розгубленість у турків.

Дипломат. Петро Конашевич-Сагайдачний уславився як видатний державний діяч. За його гетьману­вання 1617 року Військо Запорозьке увійшло до Європейської ліги для боротьби проти Порти. Прагнучи створити могутній антитурецький союз, Сагайдачний установив ди­пломатичні зв'язки з Московською державою, Грузією, Іраном.

Історик. Про Сагайдачного су­часник писав: «Був то чоловік вели­кого духу, що сам шукав небезпеки, легко важив життям, у битві був першим, коли доводилося відступа­ти - останнім...».

Дипломат. У 1618 р. польський король Сигізмунд III віддав наказ реєстровим козакам гетьмана Са­гайдачного йти на виручку короле­вичу Владиславові, який у поході проти Москви опинився у скрутно­му становищі. Погодившись, геть­ман одразу ж поставив вимогу: розширити права українського козац­тва. Із 20 тисячами війська взяв Путивль, Лівни, Єлець, Шацьк і підступив до Москви, яку не стали брати штурмом, а через Калугу пі­шли на Київ. Я вважаю, що тут ви­явився дипломатичний хист Сагайдачного. Можливо, він хотів своїм походом продемонструвати силу і міць козацтва, а можливо, у Мос­ковській державі вбачав потенцій­ного союзника у майбутній боротьбі з Польщею.

Історик. Повернувшись до Киє­ва, Конашевич-Сагайдачний всту­пає разом з усім Військом Запорозьким до Київського братства. Це означало, що він поширює свій ти­тул на всю козацьку Україну, а також бере під захист усе православне насе­лення.

Хроніст. У липні 1620 р. козаки здійснили успішний морський по­хід на Царгород, спустошили око­лиці столиці, здобули і спалили Варну. У відповідь на це Туреччина оголосила війну Речі Посполитій. Влітку 1620 р. турецько-татарське військо на чолі з Іскандор - Башою вступило в Молдову і розбило поль­ське військо біля с. Цецори непода­лік від Ясс. У цьому бою загинув чигиринський сотник Михайло Хмельницький, а його син Богдан потрапив у полон.

Дипломат. Залишившись без ар­мії, польський уряд був вимушений знову ж таки звернутись по допомо­гу до козаків. 5-7 червня 1621р. в урочищі Суха Діброва на Черка­щині відбулася спільна рада реєст­рового та нереєстрового козацтва, на якій розглядалася пропозиція польського сейму щодо їхньої участі у війні проти Туреччини. Козацька рада ухвалила виступити спільно з поляками за умови визнання прав козацтва, розширення реєстру, дотримання релігійної рівноправнос­ті, підтримки відновленої церковної ієрархії. Ці умови мало повідомити королю посольство, очолюване Сагайдачним.

Звучить пісня «Ой, на горі та женці жнуть».

Військовий стратег. Під Хотином зійшлася 35-тисячна польська та 250-тисячна турецько-татарська ар­мії. 21 серпня підійшло 40-тисячне козацьке військо на чолі з гетьманом Сагайдачним. Під його керівництвом козаки відбили 9 штурмів, здійсни­ли серію нічних атак. Козацька так­тика суттєво відрізнялась від поль­ської. Поляки надавали перевагу обороні, козаки - наступу. П'ятитижневі бої, вирішальну роль у яких відіграла козацька піхота, закінчи­лася для турецько-татарського вій­ська повною поразкою. 29 вересня 1621 р. між Річчю Посполитою і Ту­реччиною було укладено мирний договір.

Історик. У Хотинській війні геть­ман П. Конашевич-Сагайдачний отримав численні поранення. Су­часники свідчать, що додому він повертався на подарованому коро­левичем Владиславом возі у супро­воді королівського лікаря.

Хроніст. 22 квітня 1622 року легендарний гетьман помер у Києві. Власне майно заповів поділити на три частини - дружині та двом братським школам - Київській та Львівській. Поховали його у Богоявленській церкві Братського монастиря.

Поет. На могильному камені було викарбувано такий напис.

Тут зложив запорозький гетьман свої кості,

І Петро Конашевич, поранений задля вольності Вітчизни,

коли турки сильно нападали пострілів

смертельних кілька йому завдали.

А, зражений ними, віку свого схоронив, і

Вірності Богові, королеві і війську не поплямив

вмер, захищаючи батьківський край.

О, Творче, блакить йому неба подай,

яко ревнителю віри справдешньої,

В котрій з дитинства ще він похрещений.

Року тисяча шістсот двадцять другого

Похований в монастирі братства Київського,

На котрий кілька тисяч офірував,

Щоб там розвивались науки, жадав.

V. Підбиття підсумків

Використовуючи метод «Мікро­фон», учні висловлюють свої думки, оцінюючи внесок гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного в історію нашого народу.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати підручник.


Фурман Л.Г.

Українське козацтво в І чверті XVII ст.

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний

Мета: познайомитися з морськими походами козаків; проаналізувати політичну, військову та просвітницьку діяльність П. Конашевича-Сагайдачного, дати оцінку участі українського козацтва в Хотинській війні 1621 року; розвивати вміння аналізувати й узагальнювати явища та події, давати стислу характеристику історичному діячеві та визначати його місце і роль в історичному процесі; виховувати інтерес до минулого нашої країни.

Основні поняття: «доба героїчних походів», Османська імперія, янича­ри, каторга, хан, султан, метрополія.

Дати:

1600 р. — похід на порт Варна;

1602 р. — похід на Юлію;

1608 р. — похід суходолом на Кримське ханство;

1609 р. — похід на Ізмаїл, Килію, Білгород;

1614р. — походи на Трапезунд і Синоп;

1615 р. — напад на Константинополь;

1616р.— найбільший із походів на Кафу;

1620 р. — знову похід на Константинополь;

1620 р. — висвячення православним митрополитом Іова Борецького;

1621 р. — участь козаків у Хотинській війні;

1622 р. — смерть П. Конашевича-Сагайдачного.

Історичні діячі: Самійло Кішка, Настя Лісовська (Роксолана),

П. Конашевич-Сагайдачний, І. Борецький.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручники В. Власова та Г. Швидько; Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків; Довідник з історії України; Буштрук О. Навчальний посібник з історії України.; карта, атласи, дидактичний матеріал.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

• Чому козацтво в XVI ст. перетворилося на провідну верству українського суспільства?

• Чому селянські повстання кінця XVI ст. зазнали поразки?

Учитель. Після поразки повстань кінця XVI ст. протягом тридцяти років не було великих народних виступів. Значною мірою це пояснюється тим, що Польща, вступивши на початку XVII ст. у період активної зовнішньополітичної діяльності, постійно відчувала потребу у військовій силі козаків і тому мусила змінити гнів на милість, а репресії - на привілеї.

На початку червня 1621 р. в урочищі Суха Діброва зібралася козацька рада, де на підтримку козаків у їх боротьбі з іноземними загарбниками виступив православний митрополит Іов Борецький.

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

План

1. Морські походи козаків.

2. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

3. Участь українського козацтва в Хотинській війні 1621 р.

III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Проблемне завдання: доведіть, що поч. XVII ст. заслужено дістав назву «доба героїчних походів» в історії козацтва.

Учитель. Із південних рубежів існувала постійна загроза турків та татар для України.

Річ Посполита не зуміла забезпечити захист цих земель від агресії.

Розповідь про С. Кішку, Н. Лісовську, П. Конашевича-Сагайдачного.

Якими були причини походів козаків?

Найбільш успішними були морські походи початку XVII ст.

Робота з картою, атласом

Яке, на вашу думку, значення терміна «доба героїчних походів»? Опитування здійснюється методом «Прес».

«Я вважаю, що...»,

«...тому, що...»,

«...наприклад...»,

«Отже, я вважаю...».

Як оцінював діяльність козаків італійський письменник П'єро делла Валле? (Документ у підручнику В. Власова, с. 87.)

У чому полягали стратегія й тактика козацьких морських походів?

Випереджальне завдання підготовлене двома учнями про гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного (використати інформацію на с. 37-40 у підручнику В. Власова або з навчального посібника О. Буштрукна с. 134; Шляхами віків: Довідник з історії України, с. 67).

Учень розповідає про Сагайдачного як військового керівника, дипло­мата, поборника православної церкви.

Завдання: слухаючи розповідь та використовуючи пам`ятку для характеристики історичної особи, скласти портрет гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного (зразок пам'ятки вміщено в підручнику В. Власова, на с. 42).

У кінці робиться узагальнюючий висновок.

Самостійна робота

Під час роботи виконуються різнорівневі завдання.

II рівень

• Які наслідки мала битва під Цецорою?

Чому Польща звернулась по допомогу до козаків? Відповідь обґрун­туйте методом «Прес».

III рівень

Чому перемога під Хотином принесла козацтву славу рятівника хрис­тиянської цивілізації? Обґрунтуйте свою думку методом «Прес». Під час відповіді використовуйте карту.

ІV рівень

Влітку ми побували на екскурсії у Хотинській фортеці. Спробуйте з погляду учасника Хотинської війни довести очевидність перемоги. Використовуйте для обґрунтування метод «Мозковий штурм». Під час відповіді використовуйте карту.

IV. Осмислення навчального матеріалу

Розв'язуємо проблемне завдання, поставлене на початку уроку.

V. Узагальнення та систематизація знань

Учитель. Ми сьогодні вивчили, яким було українське козацтво в І чверті XVII ст., його героїчні походи проти турків та татар. Видатною постаттю цього періоду був П. Конашевич-Сагайдачний.

VI. Підсумки уроку, домашнє завдання

Вивчити за підручником В. Власова § 5; Г. Швидько § 9.


Савінова С.В.

Наростання національно-визвольної боротьби. Повстання 90-х рр. XVI ст.

Мета: розкрити чинники зростання ролі козацтва в житті України, визначити роль реєстрового козац­тва у цих подіях, з'ясувати причини козацько-селянських повстань 90-х рр. XVI ст.; розвивати в учнів нави­чки роботи зі схемами, встановлю­вати причинно-наслідкові зв'язки, розвивати уяву; виховувати співчут­тя до знедолених і гордість за героїв українського народу.

Обладнання: карта, схеми, підруч­ники з історії України для 8 класу В. Власова та Г. Швидько, навчаль­ний посібник з історії України для 7-8 класів О. Буштрук, портрети К. Косинського та С. Наливайка.

Тип уроку: комбінований.

План та методи проведення уроку

1. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності.
   
2. Оголошення теми та очікування результатів.
   
3. Надання учням необхідної інформації.
   
4. Рефлексія.
   
5. Домашнє завдання.
   

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності

1. Чому Запорозьку Січ називають козацькою республікою?
   
2. Яким був політичний устрій козацької держави?
   
3. Які функції взяли на себе запорожці?
   

II. Оголошення теми та очікуваних результатів

Учні зможуть:

1. Визначати місце реєстрового козацтва в історії України;
   
2. Встановлювати причини, хід та наслідки козацько-селянських повстань.
   

III. Надання учням необхідної навчальної інформації за планом

1. Молдавський похід Івана Підкови.
   
2. Утворення реєстрового козацтва.
   

3. Повстання Криштофа Косинського.
   
4. Повстання Северина Наливайка.
   

Історичні діячі

Іван Підкова - ватажок козаків.

Сигізмунд ІІ Август - польський ко­роль.

Стефан Баторій — польський ко­роль.

Криштоф Косинський - ватажок селянсько-козацького повстання, отаман.

Северин Наливайко — ватажок се­лянсько-козацького повстання, отаман.

Словникова робота

Господар - правитель Молдови.

Реєстр - спеціальний список коза­ків, взятих на службу польським королем, за що вони отримували платню та привілеї.

Хронологічна робота

1577. р. - похід запорожців на чолі з Іваном Підковою до Молдови.
      
1578. 1572 р. - створення реєстрового козацтва.
      
1579. р. - надання польським королем привілеїв реєстровцям, збільшення реєстру.
      

1591-593 рр. - козацько-селянське повстання на чолі з К. Косинським.

1594-597 рр. - козацько-селянське повстання на чолі з С. Наливайком.

IV. Рефлексія

Учням пропонується (на вибір) за­вдання.

1. Скласти порівняльну характеристику реєстрового козацтва за часів королів Сигізмунда II Августа і Стефана Баторія.
   
2. Встановити причинно-наслідкові зв'язки повстань 90-х рр. XVI ст.
   
3. Визначити причини поразки селянсько-козацьких повстань.
   

(Варіанти відповідей)

ОРІЄНТОВНІ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ

Реєстрове козацтво


Таблиця 4.

	Сигізмунд ІІ Август	Стефан Баторій
Рік	1572	1578
Реєстр	300 осіб	600 осіб
Привілеї	Не мали прав і привілеїв	Отримали привілеї: право землеволодіння, право власної військової та судової влади

Козацько-селянські повстання 90-х рр. XVI ст.

Причини

1. Посилення польською шляхтою національного гніту.
   
2. Зростання соціальних суперечностей, утисків козацтва і селян з боку польських панів.
   
3. Наступ католицизму на православ'я.
   

Події

1. Повстання К. Косинського (1591-1593).
   
2. Повстання С. Наливайка (1594—1596).
   

Наслідки:

1. Повстання зазнало поразки.
   
2. Поклали початок національно-визвольній боротьбі проти польського панування.
   
3. Сприяли масовому покозаченню селян і міщан.
   

Причини поразки козацько-селянських повстань:

• виникали стихійно;
  
• не мали чіткого плану;
  
• недостатнє озброєння;
  
• козацька старшина була непослідовною;
  
• часто козацькі загони діяли розрізнено.
  

V. Домашнє завдання

Опрацювати підручник.

Фурман Л.Г.

Наростання національно-визвольної боротьби

Мета: з'ясувати причини, хід повстань 90-х р. XVI ст., зростання ролі козацтва в житті України, військове мистецтво козацтва; молдавський похід І. Підкови; особливості повстання 1591 - 1596 рр. під проводом К. Косинського та С. Наливайка, місце повстань XVI ст. у національно-визвольному русі; розвивати вміння аналізувати та узагальнювати істо-ричні явища та події, визначати їх суть, причини, значення, давати стислу характеристику історичним діячам, визначати їх місце та роль в історич­ному процесі; виховувати любов до Батьківщини, повагу до її видатних представників.

Основні поняття: національно-визвольна боротьба, феодальний.гніт, покозачення, привілеї, стратегія, тактика, тактичний маневр.

Дати:

1577-1578 рр. — молдовський похід І. Підкови;

1591-1593 рр. — повстання К. Косинського;

1594-1596 рр. — повстання С. Наливайка.

Історичні діячі: І. Підкова, К. Косинський, С. Наливайко, Г. Лобода, М. Шаула.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручники В. Власова; Г. Швидько; Путівник юного історика. - Житомир: Волинь, 2002; Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків: Довідник з історії України. - К.: Україна, 1993; таблиця «Військове мистецтво козаків», карти, атласи, пам'ятка щодо вивчення повстань.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

1. Які причини виникнення козацтва?

2. Коли і чому виникло реєстрове козацтво?

II. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

Наприкінці XVI ст. відбувається посилення кріпосницького та націо­нального гніту українців з боку Речі Посполитої. Які це мало наслідки?

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

План

1. Зростання ролі козацтва в житті українського народу.

2. Військове мистецтво козацтва.

3. Молдовський похід Івана Підкови 1577-1578 рр.

4. Повстання Криштофа Косинського 1591-1593 рр.

5. Повстання Северина Наливайка 1594-1596 рр.

IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Проблемне завдання: доведіть, що наприкінці XVI ст. козацтво як новий стан перетворилося на велику силу українського суспільства.

Запитання: зачитати уривок (підручник В. Власова, С. 24 § 3 ).

• Про які події йдеться?

Учитель. У кінці XVI ст. набрав потужності козацький рух. Козацтво збільшувалось й ставало провідною верствою українського суспільства.

Повідомлення учня

Використати таблицю «Військове мистецтво козацтва».

Завдання учням

• Визначте, що таке тактика, стратегія, тактичний маневр.

• Яку роль у козацькому війську відігравали піхота, козацька розвідка, флот?

Евристична бесіда про молдовський похід І. Підкови 1577-1578 рр. Про що свідчить участь козаків у справах Молдови? Як відбувався молдовський похід І. Підкови?

Робота з використанням метода «Ажурної пилки»

4-5 питання вивчаються методом «Ажурної пилки». Клас поділяється на 5 груп. Під час роботи учні мають бути готовими працювати в різних групах. Спершу учень буде працювати в «домашній» групі, в якій потрібно буде проаналізувати та засвоїти частину інформації на такому рівні, щоб можна було чітко і зрозуміло викласти її з метою навчання інших учнів.

Потім в іншій групі, яка називається «експертною», учень виступає в ролі «експерта» із питання, над яким працював у домашній групі, де , буде передавати свою інформацію іншим, а також отримає інформацію від представників інших груп.

Завдання експертної групи - здійснити обмін інформацією.

У кінці роботи інформація узагальнюється, робляться висновки.

Порядок роботи в домашніх групах:

1. Кожна група отримує завдання для вивчення.

2. У групі обирають тайм-кіпера (той, що стежить за часом) та особу, яка ставить запитання.

Порядок роботи в експертних групах:

1. Коли учні об'єднуються в нові групи, учень стає експертом з тієї теми, що вивчалась ним у «домашній» групі.

2. По черзі кожен має за визначений учителем час донести інформацію членам інших груп і сприйняти нову інформацію.

Повернувшись до «домашніх груп», учень має поділитись інформацією про нові знання, що отримав від представників інших груп, після чого виробляються спільні висновки та рішення.

Завдання групам

Група 1. Визначте причини повстань 90-х рр. XVII ст. (підручник В. Власова, С. 29).

Група 2. Назвіть основні події повстання під проводом К. Косинського 1591-1593 рр. (підручник В.Власова, С. 30; використати для відпо­віді карту).

Група 3. Опишіть хід повстання під проводом Северина Наливайка 1594-1596 рр. (підручник, С. 31-32; використовуйте для відповіді карту).

Група 4. Дайте характеристику керівнику повстання С. Наливайку (підручник, С. 33; довідник «Шляхами віків», С. 65), використайте схему «Характеристика історичної особи» (роки життя, походження, освіта, основні події життя, яке мав значення в історії українського народу).

Група 5. Яким був підсумок повстань 90-х рр. XVII ст.? (Підручник В. Власова, С. 34; Г. Швидько, С. 63; навчальний посібник О. Буштрук, С. 131). Використовувати карту, атлас.

Після остаточного обговорення питань учні ще раз уточнюють при­чини, основні події повстань та їх підсумок. Розв'язуємо проблемне завдання.

V. Узагальнення та систематизація знань

Фронтальне опитування методом «Прес».

VI. Підсумки уроку, домашнє завдання

Вивчити § 3 за підручником В. Власова та § 7 за підручником Г. Швидько.

Випереджальне завдання: підготувати повідомлення «Гетьман П. Конашевич- Сагайдачний».


Савінова С.В.

Національно-визвольні повстання українського народу 20-30-х років XVII ст.

Мета: з'ясувати причини повстань українського народу 20-30-х років XVII ст; розкрити їх хід і наслідки; вчити учнів працювати з додатко­вою літературою; виховувати почуття патріотизму на прикладах боротьби українців за свої права.

Обладнання: карта, комп'ютери, підручники з історії України для 8 класу В. Власова та Г. Швидько, посібник «Історія України» (7-8 клас) О.Буштрук; Т. Шевченко «Кобзар», портрети ватажків селянсько-козацьких повстань.

Тип уроку: комбінований.

Бідна моя Україно,

Стоптана ляхами

Україно, Україно

Серце моє, ненько,

Як згадаю твого долю,

Заплаче серденько.

Т.Шевченко «Тарасова ніч»

План та методи проведення уроку

І. Актуалізація та мотивація навчальної діяльногсті.

II. Оголошення теми та очікуваних результатів.

III. Надання учням необхідної інформації.

4. Інтерактивна частина. Робота в малих групах.
   
5. Підбиття підсумків уроку.
   
6. Домашнє завдання.
   

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності

1. Чому часи козацьких морських експедицій І чверті XVII ст. називають добою героїчних походів?
   
2. Чому перемога під Хотином принесла козацтву славу рятівника християнської цивілізації?
   

II. Оголошення теми та очікуваних результатів.

Учні зможуть: визначити причини, хід та на­слідки повстань 20-30-х років XVII ст.; їх вплив на подальший розвиток подій.

Учні закріплять вміння самостійно працювати з підручником, використовувати Інтернет.

III. Надання учням необхідної інформації за планом.

1. Соціально-економічне та по­літичне становище України 20-30-х років XVII ст.
   

2. Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 року.
   
3. Повстання 30-х років XVII ст.
   

IV. Інтерактивна частина

Клас ділиться на 4 групи. Викорис­товуючи підручники, можливості Інтернету, методом пошуку інфор­мації у додатковій літературі кожна група вивчає перебіг подій по­встань:

1. група - під керівництвом Тараса Федоровича;
   
2. група - під керівництвом Івана Сулими;
   
3. група - під керівництвом Павла Павлюка;
   
4. група - під керівництвом Якова Остряниці.
   

Відповідь готується за таким пла­ном:

1. Дата.
   
2. Рушійні сили.
   
3. Ватажок.
   
4. Причини повстання.
   
5. Привід до повстання.
   
6. Підсумки повстання.
   
7. Причини поразки.
   

V. Підсумок уроку

Методом «Прес» учні дають відпо­відь на запитання:

• Якими були причини поразки козацьких повстань?

а) Я вважаю...

б) ... тому, що...

в) ...наприклад...

г) Отже,...

VI. Домашнє завдання

Опрацювати підручник.


Савінова С.В.