Ucraina terra Cosaccorum: Україна земля козацька

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание Розв'язання стрижневого проблемного питання уроку Аналіз результатів пошукової діяльності Закріплення нових знань і способів дій Основні поняття. Епіграф до уроку. Запитання до учнів. Українські землі наприкінці XVII - ІІ пол. XVIII ст. Підсумкове оцінювання 1 гейм. «Далі, далі...» 2 гейм. Гра «Хрестики-нулики» 3 гейм. «Ти — мені, я — тобі» 4 гейм. «Темна конячка» Правильна відповідь Правильна відповідь Правильна відповідь Хто ж він, Іван Мазепа?

Подобный материал:

• Шаповалова Людмила Иннокентьевна Оригинальное (авторское) сочинение, 85.68kb.
• Використання ігрових елементів на уроках історії України у процесі вивчення теми «Козацька, 221.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 17.85kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 26.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 12.99kb.
• Козацька демократична конституція, 466.79kb.
• Ministry of Education and Science, Youth and Sport of Ukraine, 382.75kb.
• Держава І право україни у період козацько-гетьманської доби (середина 17 – кінець, 771.2kb.
• Земля І люди в повісті О. Кобилянської "Земля", 25.79kb.
• Cлово до читача Вступ Розділ І. Історико-теоретичні, методологічні основи українознавства, 8835.25kb.

Таблиця 1

Ознаки порівнян-ня	Українсько-російські договори
	Березне-ві стат­ті 1654 р.	Переяс-лавські статті 1659 р.	Москов-ські статті 1665 р.	Глухів-ські статті 1669 р.	Конотоп-ські статті 1672 р.	Коломаць-кі статті 1687 р.
	Б. Хмельни­цький	Ю. Хмельни­цький	І. Брюховецький	Д. Много­грішний	І. Самойлович	І. Мазепа
1	2	3	4	5	6	7
Терито-ріально-адміністратив­ний устрій	Залиша-вся незмін-ним			Територія обмежува-лась умовами Андрусівського пере­мир'я (1667)	Підтвер-джува­лися Глухівські статті	Підтвер-джували­ся Глухівські статті
Органи публічної влади	Залиша-лися незмінними	Гетьман утрачав право звільняти, призначати пол ковників, кара­ти смертю стар­шин і переоби­рався після до­зволу царя	Гетьман обирав­ся після дозволу царя й у присут­ності російсько­го представника		Гетьман утрачав право позбавля­ти посад і кара­ти старшин без вироку Стар­шинської ради або військового суду	Гетьман не мав права без цар­ського указу позбавляти стар­шину керівних посад
Соціальноекономічні відносини	Виплачувалася данина до московської скарбниці		Податки збира­лися московсь-кими воєводами й надходили до царської казни	Податки збира­ла козацька старшина	Підтвер-джува­лися Глухівські статті	Підтвер-джувалися Глухівські статті
Станові права й привілеї	Залиша-лися незмін-ними	Залишали-ся незмінни-ми	Залиша-лися незмінни-ми	Селянам заборонено переходити до козаць­кого стану	Підтвер-джува­лися Глухівські статті	Підтвер-джували­ся Глухівські статті

Таблиця 2

1	2	3	4	5	6	7
Внутрішня політика	Залиша-лася незмінною	Заборона вій­ськових походів без царського дозволу	Московсь-кі воєводи втручалися у внутрішні справи	Відміна права московсь-ких воєвод втручатися у внутрішні справи	Підтверд-жували­ся Глухівські статті	Підтверд-жували­ся Глухівські статті
Збройні сили	60 тис. реєстрових козаків			ЗО тис. реєстрових козаків, 1 тис. найманців	Підтверд-жували­ся Глухівські статті
Зовніш-ньо-політична діяльність	Заборо-нялася з Річчю По-спо­литою й Туреч­чиною	Заборо-нялася	Забороня-лася	Забороня-лася	Забороня-лася зовсім	Забороня-лася
Релігійне життя	Залиша-лося незмінним	Київська митропо-лія підпоряд-ковувалася московсь-кому патрі­арху	Київський митропо-лит при­значався з Мо­скви			Підтвер-джували­ся Глухівські статті
Особливі умови	Російські війська перебували в Києві	Російські вій­ська — в Києві, Переяславі, Ні­жині, Чернігові, Брацлаві, Умані	Російські війська перебували в усіх великих містах	Російські вій­ська — в Києві, Переяславі, Ні­жині, Чернігові, Острі	Підтверд-жували­ся Глухівські статті	У м. Батурині — розміщення пол­ку московсь-ких стрільців

Таблиця 3

	Міжнародні договори щодо України
Країни,				Бахчисарайський
до яких	Андрусівське		Бучацький мирний	мирний договір	«Вічний мир»
відійшли	перемир'я 1667 р.		договір 1672 р.	1681 р. між Росією,	1686 р. між
українські	між Росією		між Польщею	Османською імпе-	Росією
території	та Польщею		та Туреччиною	рією та Кримським	та Польщею
				ханством
Росія	Сіверська	Запо-		Лівобережжя, Київ	Лівобережжя,
	земля,	ріжжя			Київ з околи-
	Смолен-	під			цями, Запоріж-
	щина,	спіль-			жя, Чернігово-
	Лівобереж-	ною			Сіверська
	жя й Київ	вла-			земля
	(на2 роки)	дою
Польща	Правобе		Галичина, Волинь,		Галичина, Во-
	режна		Північна Київщина		линь, Північна
	Україна,				Київщина
	Білорусь
Османська			Подільське воєвод-	Північна Київщи-	Поділля
імперія			ство з Кам'янцем.	на, Брацлавщина,	(з 1699 р. відій-
			Під протекторатом	Поділля. Середня	шло до Поль-
			Туреччини Доро-	й Південна Київ-	щі). Брацлав-
			шенко опікувався	щина залишалися	щина і Півден-
			Брацлавщиною	незаселеними	на Київщина
			й Південною Київ-		залишалися
			щиною		незаселеними
Наслідки	Роз'єднання укра-		Посилення турець-	Посилювались оку-	Ускладнення
	їнських земель, що		кої експансії на	паційні позиції	й ослаблення
	викликало невдо-		Україну й невдово-	Росії на Україні	національно-
	волення україн-		лення українського		визвольного
	ського населення.		населення		руху
	Порушення Ро-
	сією Березневих
	статей 1654 р.

Таблиця 4

Ознаки порівняння	Українсько-польські та українсько-турецькі договори
	Гадяцький договір 6 вересня 1658 р.	Слободищенський трактат 1660 р.	Українсько-турецький договір 1668 р.
	І. Виговський	Ю. Хмельницький	П. Дорошенко
Територіально-адміністратив­ний устрій	Україна (Велике князів­ство Руське) в межах Київ­ського, Чернігівського й Брацлавського воєводств утворювала федерацію з Польщею і Литвою	Усунено положення про Велике князівство Руське. Початок по­ділу української тери­торії	Територія України простягалася від р. Вісли (міста Пере­мишль, Самбір) до Севська й Путивля
Органи публічної влади	Спільно обраний король. Законодавча влада в Укра­їні належала депутатам від усіх земель, виконавча — гетьману, що обирався довічно й затверджувався королем. Передбачалася власна судова система	Україна поверталася під владу Речі Поспо­литої	Гетьман обирався довічно
Соціально-економічні відносини	Україна повинна мати власні фінанси й монет­ний двір	Відбувалося повернен­ня до фільварково-панщинної системи господа-рювання	Населення України звільнялося від сплати данини
Станові права й привілеї		Польським магнатам і шляхті повертались українські маєтки
Внутрішня політика		Україна мала надавати Польщі військову до­помогу	Турки й татари не втручались у внут­рішню політику України
Збройні сили	30 тис. реєстрових козаків і 10 тис. найманого вій­ська
Зовнішньо­політична діяльність		Заборонялася	Туркам і татарам заборонялось укла­дати договори з Москвою
Релігійне життя	Скасовувалася церковна унія. Православні зрівню­валися у правах з католи­ками		Православна церква отримувала автоно­мію й підпорядкову­валась Царгород-ському патріархові
Культура	Створення мережі на­вчальних закладів (шкіл, колегіумів, університетів)
Особливі умови	Гарантувалася свобода слова й друку

Аналізуючи інформацію таблиці № 3, простежте територіальні зміни, що відбулися на Україні внаслідок підписання договорів між Росією, Польщею та Османською імперією.

Як ви вважаєте, чи можна покласти відповідальність на гетьманів за втручання іноземних держав у перерозподіл українських земель? На основі таблиць № 1-4 визначте основні наслідки внутрішньо­політичної і зовнішньополітичної діяльності козацьких гетьманів для населення України II пол. XVII ст. Вкажіть наслідки такої діяльності для українських лідерів.

Розв'язання стрижневого проблемного питання уроку

Учитель організовує розв'язання стрижневого проблемного питання уроку. Отже, всім українським гетьманам II пол. XVII ст. судилася передчасна або фізична (І. Виговський, Ю. Хмельницький, П. Тетеря, І. Брюховецький), або політична (П. Дорошенко, Д. Многогрішний, І. Самойлович) смерть, бо вони віддали перевагу власним інтересам над загальнодержавними, ставши маріонетками в руках іноземних правителів. Звичайно, це не є основною причиною політичної поразки українських лідерів II пол. XVII ст. з огляду на всю складність ситуації, що тоді виникла.

III. Закріплення знань

Аналіз результатів пошукової діяльності

Педагог узагальнює, що період Руїни став трагічним випробуванням для народу України. Він призвів до жахливого спустошення українських земель, спалаху громадянської війни, загострення боротьби за гетьманську булаву, наростання соціальних конфліктів та протистоянь, поновлення старої моделі економічних відносин, відходу національної еліти від дер­жавницької ідеї. Польща, Росія й Османська імперія вели постійну бо­ротьбу за українську територію. Культурні і духовні норми втратили цін­ність.

Закріплення нових знань і способів дій

Поміркуйте, які події в історії України можна вважати безпосередніми провісниками доби Руїни, а які засвідчили її кульмінацію?

Що б ви записали в український літопис, якщо б жили у II пол. XVII ст. Чому?

IV. Повідомлення домашнього завдання

Опрацювати текст підручника:

1. Записати в зошити визначення основних понять і термінів.

2. Скласти синхроністичну таблицю подій на Лівобережній та Право­бережній Україні в період Руїни.

Література

1. Субтельний О. Україна. Історія.— К.: Либідь, 1995.

2. Довідник з історії України. (А-Я) / За ред. І. Підкови.— К.: Генеза, 2001.

3. Левітас Ф. Г., Гісем О. В. Історія України з найдавніших часів до початку XX ст.. У таблицях і схемах. 7—9 класи.— К.: Логос, 2000.

4. Бойко О. Д. Історія України.— К.: Видавничий центр «Академія», 1999.

5. Власов В. Історія України: Підручник для 8 кл.— К.: Генеза, 2002.


Буланов Ю.І.

Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII — на початку XVIII ст.

Мета уроку. Ознайомити учнів з основними епізодами біографії гетьмана І. Мазепи, його внутрішньою і зовнішньою політикою. Визначити причини повстання на Правобережжі під проводом С. Палія. Продовжити розвивати в учнів історичне мислення, навички роботи з підручником за завдан­ням учителя. Виховувати почуття патріотизму, любов до України, її славного минулого.

Тип уроку. Урок оволодіння новими знаннями.

Структура уроку.

1. Гетьман І. Мазепа: людина і політик.

2. Коломацькі статті. Внутрішня і зовнішня політи­ка гетьмана.

3. Відродження козацького устрою на Правобе­режній Україні. Повстання 1702 - 1704 рр. під прово­дом С. Палія.

Методично-дидактичне забезпечення уроку.

1. Швидько Г.К. Історія України XVI - XVIII століття. Підручник для 8 класу середньої школи. - К. Генеза, 1997. - С. 234-247.

2. Портрет гетьмана І. Мазепи.

3. Карта України.

4. Політична карта світу.

5. Таблиці:

а) «Дати життя І.С. Мазепи»;

б) «Внутрішня і зовнішня політика гетьмана І. Ма­зепи».

6. Роздатковий матеріал: кросворд «І. Мазепа».

7. Книжкова виставка творів про гетьмана І.С. Мазепу.

Основні поняття. Оренда, рента, підсусідки, по­сполиті, меценатство, бунчукові товариші.

Події, дати.

1687 р. — Коломацькі статті.

1689 р. — другий Кримський похід.

1702 - 1704 рр. — повстання під проводом С. Палія.

Історичні діячі. Іван Мазепа, Петро І, Карл XII, О. Меншиков,

Хід уроку

На дошці записана тема уроку:

«Гетьманщина на землі Правобережної України наприкінці XVII - на початку XVIII ст.».

Епіграф до уроку. «Хмельницький і Мазепа — це початок і кінець того короткого, але яскравого, як метеор, шляху, яким пролетіла політична історія ко­зацької України на тлі південно-руської історії.» (О. Єфименко)

1. У 1687 р. московсько-козацькі війська під проводом воєводи Василя Голіцина та гетьмана Івана Самойловича здійснили перший Кримський похід проти татар, який виявився невдалим. У провалі цієї кампанії звинуватили гетьмана, над яким учинили розправу — І. Самойловича зааре­штували і заслали до Сибіру, де він через три ро­ки помер.

Постало питання: кого обрати гетьманом?

Свій вибір козаки зупинили на Івані Мазепі, кот­рий на той час був генеральним осавулом.

Запитання до учнів. Хто такий осавул? Яке його місце серед козацької старшини?

Особа Івана Степановича Мазепи дуже цікава. Нікому, мабуть, з історичних діячів не дісталося та­ких суперечливих характеристик, як йому.

Гадяцький полковник Григорій Граб'янка у своєму літописі називає Мазепу підступним.

Історик Микола Костомаров: «Навряд чи помили­мося, як скажемо, що це був чоловік лукавий. Під зверхнім виглядом правдивості він був здатний пред­ставитися не тим, чим справді був...».

Олександра Єфименко, перша жінка-професор історії в Російській державі: «Горезвісну під­ступність Мазепи, звичайно, не можна цілком заперечувати. Вона є виявом тієї двоїстості, яка, безпе­речно, була йому притаманна. В свою чергу, ця двоїстість була віддзеркаленням того, що він приніс на Лівобережжя з Польщі поняття й почуття справжнього шляхтича: все це він мав приховувати, пристосовуючись до свого оточення, яке могло вису­нути його до влади».

Історик Іван Крип'якевич: «Іван Мазепа був чо­ловік розумний, досвідний і бачив добре, що Москва хоче знищити український народ і встановити нові порядки в Україні. Усім серцем він любив Україну і хотів її врятувати від сумної долі. Але він знав вели­ку силу ворога і розумів, що не відразу можна поконати Москву, що треба вести боротьбу поволі і обе­режно».

Антін Лотоцький: «... по-перше, Мазепа був тоді найбільш освічений між старшиною, а по-друге, всі знали, що хоча він і з царем живе в приязні, але над усе любить Україну, то й буде їй вірно служити».

Цей ряд можна продовжувати, але зупинимося на цьому. Вкажемо тільки, що постаті Мазепи присвяче­но багато як історичних, так і художніх творів.

(Учитель звертає увагу учнів на виставку книг, які представлені перед класом, де розповідається про Івана Степановича Мазепу. До того ж, учитель зауважує, що великий росій­ський композитор П.І. Чайковський, перебуваючи у 1882 році на Зачепилівщині, в с. Олександрівці, писав оперу «Мазепа» на основі поеми О.С. Пушкіна «Полтава». Можливо, наша природа нади­хала митця на створення цього музич­ного шедевру.)

А тепер зупинимося на біографії Івана Мазепи.

Він народився в родині шлях­тича у селі Мазепинці поблизу Білої Церкви, орієнтовно — у 1640 році. Навчався у Києво-Могилянському та Варшавському єзуїт­ському колегіумах. Пізніше опинився при дворі польського короля Яна Казимира і на ко­ролівський кошт був відправле­ний на Захід для вивчення арти­лерійської справи. Відвідав Гол­ландію, Францію, Італію, Німеччи­ну. Це наклало значний відбиток на його культурний розвиток. Мазепа, крім української, добре володів російською, польською, латинською, італійською, французькою і татарською мовами, Знав західну літературу, зібрав собі значну бібліоте­ку, сам писав вірші. Любив військову справу, мав ко­лекцію цінної зброї; як фахівець-артилерист заснував згодом власну ливарню гармат. Визначався високою товариською культурою, умів придбати собі приятелів і мав пошану у ворогів. Про свої плани умів мовчати і не виявляв їх перед­часно. Служив у гетьмана Дорошенка. Пізніше у Самойловича. Був призначений генеральним осавулом. Своїми якостями він прихилив на свій бік майже всю старшину, яка передала йому гетьманську була­ву; на цей вибір дав згоду також князь Голіцин, хоча Мазепа й мусив віддячити за те золотом. Вже будучи гетьманом Лівобережної України, ко­ристувався великою довірою і пошаною у московського царя Петра І.

(Далі учитель пропонує учням записати у зошити таблицю.)

Дати життя Івана Степановича Мазепи:

Орієнтовно 1640 р. народився у с. Мазепинцях по­близу Білої Церкви.;

1687 р., 25 липня — обрання гетьманом Лівобе­режної України;

1689 р. — другий Кримський похід; 1700 р. — нагородження орденом св. Андрія Первозванного;

1708 р., жовтень — перехід на бік Карла XII;

1709 р., 27 червня — Полтавська битва;

1709 р., 22 серпня — помирає у м. Бендери.

2. Повернемося до гетьманства Івана Мазепи.

Спочатку зупинимося на «Коломацьких статтях», які стали до­говірним актом новообраного ге­тьмана із царським урядом російської держави. Ось ос­новні положення цього доку­менту:

1) гетьман не мав права знімати з посад генеральну стар­шину без дозволу царя;

2) для охорони гетьмана в Батурині розташовувався полк мос­ковських стрільців;

3) на південних кордонах мали бу­дуватися фортечні укріплення. Якщо робити загальний висновок, то «Коломацькі статті» закріплювали автономію України в значно обмеженому вигляді, ніж всі подібні попередні акти.

Хотілося б виділити статтю 20: «... на ріці Самарі, і на ріці Орелі, і в гирлах річок Берестової та Орчика побудувати міста і заселити їх малоросійськими жителями. І розіслати про те в усі там­тешні міста універсали, щоб жили на тих-таки місцях, хто хоче мати поселення, і то без усіляких перепон».

(Запитання учителя до учнів класу: «А чому, як ви думаєте, я зупинив вашу увагу саме на цій статті?» Відповідь: «Бо тут згадується саме наша місцевість». А далі учитель пропонує учням розглянути табли­цю «Внутрішня і зовнішня політика гетьмана І. Ма­зепи», яку вони заносять до своїх робочих зошитів).

Внутрішня	Зовнішня
1) орієнтація на інтереси козацької старшини; 2) впорядкування податків, земельної власності стар­шини; 3) врегулювання системи грошової та натуральної ренти, відробітку панщини; 4) сприяння розвитку на­уки і культури	1) співпраця з Москов­щиною (Російською імперією) — до 1708 р.; 2) після 1708 р. — союз із Швецією

Рента — доход, отриманий власником від вико­нання землі, майна, капіталу, який не вимагає від власника здійснення підприємницької діяльності, за­трат додаткових зусиль (наприклад, від здачі землі або приміщення в оренду).

Оренда — договір, за яким одна сторона (орендо­давець) надає іншій стороні (орендарю) майно у тим­часове користування за певну плату.

3. Суперечливість натури І. Мазепи яскраво вия­вилася у відношенні до виступу білоцерківського полковника Семена Палія, повстання якого польський уряд порівнював з визвольною війною 1648-1657 років.

Причиною цього повстання стало прагнення пра­вобережних козаків відродити своє колишнє стано­вище, приєднатися до Лівобережної України.

Найбільшого розмаху повстання набуло у 1702— 1704 роках. Але саме завдяки Мазепі С. Палій був заарештований і відправлений до Сибіру. Чому Мазепа вдався до такого кроку? Пояснень можна знайти багато:

1) наказ царя;

2) повстання мало ви­ражений антифеодальний характер;

3) Мазепу лякала популярність С. Палія.

Закріплення.

(На закріплення учитель пропонує учням роботу в групах: користуючись текстом § 31 підручника історії розв'язати кросворд. При цьому над завданнями крос­ворду працює група учнів із чотирьох школярів. Яка група першою виконала завдання — та має право отримати бали. При цьому лідер групи оцінює участь кожного у роботі над кросвордом. Під час цієї роботи учні розглядають такі понят­тя, як «посполиті», «меценатство». Після розв'язування кросворду і його перевірки учитель пропонує учням записати наступне визна­чення одного з понять, яке зустрічається в підручни­ку, але без пояснення: «Підсусідки — селяни, які не мали ні дворів, ні землі, а жили в чужих дворах».)

Кросворд. По-вертикалі.

1. Півострів на півдні України.

2. Гетьман Ханської України, виступив проти І. Мазепи.

3. Назва селян в Польщі і на українських землях.

4. Віршована драма Феофана Прокоповича.

5. Покровитель науки і мистецтва.

6. Назва річки, поблизу якої відбулася козацька рада, на котрій було обрано гетьманом Лівобережної України І. Мазепу.

По-горизонталі.

7. Стиль у мистецтві, який характеризується деко­ративністю, пишністю, парадністю, піднесеною емоційністю, домінуванням почуття над розумом.

8. Сучасна назва міста, де знаходилася Богородицька фортеця.

9. Ім'я російського царя.

10. Воєвода, який від царського уряду підписав до­говірні статті 1687 р.

11. Назва навчального закладу, на який було пере­творено Києво-Могилянський колегіум.

12. Гетьманська столиця часів І. Мазепи.


Відповіді. 1. Крим. 2. Петрик. 3. Посполиті. 4. Во­лодимир. 5. Меценат. 6. Коломак. 7. Бароко. 8. Ново­московськ. 9. Петро. 10. Голіцин. 11. Академія. 12. Батурин.

Домашнє завдання: § 30, 31; завдання 1 на с. 247 (Порівняйте умови договору 1654 і 1687 років та ви­значте різницю між ними). На контурній карті вказа­ти кордони Гетьманщини часів І. Мазепи.


Коваль О. І.

Українські землі наприкінці XVII - ІІ пол. XVIII ст.

Підсумкове оцінювання

Мета: вчити учнів використовувати фактичні знання отримані на по­передніх уроках, формувати вміння оцінювати історичні події, аналізувати їх; виховувати патріотичні почуття, вміння прийти на допомогу другові.

Підсумкове оцінювання проводиться у вигляді гри «Щасливий ви­падок». У грі беруть участь дві команди. За 1 хвилину кожна команда по­винна дати найбільшу кількість правильних відповідей. Кількість балів, набраних кожною командою, відповідає кількості правильних відповідей. Перед першим геймом ведучий представляє ко­манди. Запрошуються члени журі. Підбиття підсумків відбувається після кожного гейму.

ХІД ГРИ

1 гейм. «Далі, далі...»

Перша команда відповідає на 10 питань за одну хвилину. Потім відпо­відає друга команда. За кожну правильну відповідь дається 1 бал.

I команда

1. Назвати останнього гетьмана України. (К. Розумовський)

2. Де народився І. Мазепа? (У с. Мазепинцях)

3. Якого року народився К. Розумовський? (1728 р.)

4. Хто такий П. Орлик? (Гетьман)

5. Коли почалася Полтавська битва? (1709 р.)

6. Чим закінчилася Полтавська битва? (Перемогою Росії)

7. Коли розпочалася Північна війна? (1700 р.)

8. На чию сторону перейшов Мазепа у Північній війні?( Карл XII)

9. Скільки років прожив Д. Апостол? (80 років)

10. Якого гетьмана названо гетьманом в еміграції? (П. Орлика)

II команда

1. Скільки років прожив К. Розумовський? (75років)

2. Якого року народився П. Орлик? (1672 р.)

3. Назвати головну причину Північної війни? (Боротьба Росії за вихід до Балтійського моря)

4. Якого року помер І. Мазепа? (1709р.)

5. Назвати місто, біля якого відбулася вирішальна битва в російсько-шведський війні? (Полтава)

6. Якого року закінчилася Північна війна? (1721 р.)

7. Хто був автором «Пактів і конституцій законів і вольностей Війська Запорозького»? (П. Орлик)

8. Якого гетьмана Петро І назвав зрадником? (І. Мазепу)

9. Скільки років виповнилось би К. Розумовському у 2005 р.? (277 р.)

10. Який гетьман не брав участі у жодному військовому поході? (К. Розумовський)

2 гейм. Гра «Хрестики-нулики»

На дошці накреслено вісім квадратиків з позначками трьох видів питань:

- питання з музики;

- з архітектури та образотворчого мистецтва;

- з літератури та освіти.

Ведучий (ознайомлює з правилами гри). У нас дві команди (X і 0). Команда називає номер і галузь. Якщо вона правильно відповідає, то в клітинці ставиться відповідний знак команди, (X), якщо неправильно, то відповідь має право назвати команда суперника (0). Виграє та команда, яка першою проведе лінію через чотири клітинки. (Хто буде X, а хто 0, ви­значають шляхом жеребкування.

1. (музика) - Хто такий М. Березовський, А. Ведель? (Музиканти)

2. (література та освіта) — Якого року був заснований Києво-Могилянський колегіум? (1632 р.)

3. (архітектура і живопис) — Великий внесок у розвиток архітектури зробили зодчі... (Мічурін, Растреллі, Шедель, Ковнір).

4. (музика) — Хто був автором «Граматики музикальної»? (М. Дилецький)

5. (література та освіта) — Назвати письменників кінця XVII — І пол. XVIII ст. (Л. Баранович, Ф. Прокопович, І. Ґізель)

6. (архітектура і живопис) — Хто є автором словника імен художників, які працювали в Україні? (П. Волховський)

7. (музика) — Музична культура України базувалась на народних традиціях ... (свят, ігор, хороводів).

8. (архітектура і живопис) — Як інакше називали архітектурний стиль бароко в Україні? («Козацьке бароко»)

Журі підбиває підсумки гри і підсумки гри за 2 гейми.

3 гейм. «Ти — мені, я — тобі»

Кожен із членів команди обирає собі суперника з іншої команди і ставить йому запитання, на яке той має відповісти самостійно. Правиль­на відповідь оцінюється 2 балами.

4 гейм. «Темна конячка»

За біографічними даними відгадати, про якого гетьмана йде мова.

Завдання І команді

Народився 1654 року.

1 жовтня 1727 року в Глухові відбулася козацька рада, на якій гетьманом обрали миргородського полковника.

Коли він став гетьманом, йому було більше 70 років.

На початку 1700 років брав участь у походах проти шведів.

Разом із Скоропадським брав участь у Полтавській битві.

Помер 28 січня 1734 року.

(Данило Апостол)

Завдання II команді

Народився 1728 року в родині простого козака.

У 1744 році була вирішена справа з відновлення гетьманату, його відкликали з-за кордону, надали почесті і привілеї, призначивши у вісімнадцятирічному віці президентом Російської Академії наук.

У березні 1760 року зібралася козацька рада у Глухові, на якій гетьма­ном було обрано...

Гетьман не був проникливим політиком і не дуже переймався тим, шо старшина взяла в свої руки політичне управління Гетьманщиною.

Останні роки життя жив у Петербурзі, Москві, Батурині.

Помер 15 січня 1803 року.

(К. Розумовський)

5 гейм. «Гонитва за лідером»

Умови проведення змагань такі самі, як і в першому геймі.

1. Як називалася війна Росії і Швеції у 1700-1721 рр.?

а) Лівонська;

б) Північна;

в) Семирічна;

г) Японська.

Правильна відповідь: б) Північна.

2. Кому П. Дорошенко склав булаву і клейноди?

а) І. Самойловичу;

б) І. Сірку;

в) К. Розумовському;

г) І. Мазепі.

Правильна відповідь: а) І. Самойловичу.

3. За що Мазепа стратив Іскру і Кочубея 1708 року?

а) за крадіжки;

б) вважав їх посольськими шпигунами;

в) за донос царю;

д) вони полаялися із Мазепою.

Правильна відповідь: в) за донос царю.

4. Із скількох статтей складалася Конституція П. Орлика?

а) 20 ст.;

б) 16 ст.;

в) 25 ст.;

г) 14 ст.

Правильна відповідь: б) 16 ст.

5. П. Орлика обрали гетьманом:

а) 5 квітня 1710 р.;

б) 5 травня 1720 р.;

в) 5 березня 1725 р.;

г) 5 січня 1710 р.

Правильна відповідь: а) 5 квітня 1710 р.

6. К. Розумовський в 1760 р. запровадив:

а) фінансову реформу;

б) політичну реформу;

в) судову реформу;

г) реформу освіти.

Правильна відповідь: в) судову реформу.

7. Яка була внутрішня політика І. Мазепи?

8. Охарактеризувати внутрішню політику К. Розумовського.

Підсумки уроку

Підбиваються підсумки гри та визначається команда-переможець.


Рябко Р.В.

Хто ж він, Іван Мазепа?