Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Методичний кабінет Розробки занять для елективного курсу

Вид материалаДокументы

Содержание


Тестові завдання
В Хотів би я знати, про що той струмочок у мріях своїх гомонить між травою? (П. Тичина). Г
2. Прийменник є в реченні А
3. Прийменник є в реченні А
Г Трансільванська осінь до самого обрію палахкотить ясними пожарами (О. Гончар).4.
Б Дівчина, вагаючись, швидко вихлюпує воду з відра на дерев'яну драбину (А. М'ястківський). В
Г Коли б я навчився працювати, як бджола, скільки міг би правди назбирати за життя! (П. Воронько).5.
Б З/ранку до вечора Кравчина в роботі (О. Довженко). В
А 3 розповіді вчителя стало зрозуміло, що виховну робота в школі поставлено на належний рівень. Б
В На уроці географії ми знайомились з важливістю метеорологічних спостережень для сіль­ського господарства. Г
7. Через дефіс пишеться прийменник в реченні А
В Грудьми ставай на/зустріч злій погрозі (М. Рильський). Г
8. З, зі, із є прийменниками в усіх словосполученнях рядка А
Г берегти з/молоду, покласти з/верху, бачити з/далеку; Д
Б Людські надії, радощі та втрати бентежать мою душу до/тепер. В
Б Передвечір'я, передвечір'я... Чи ти (з, із) загір'я, чи ти (з, із) зазір'я? В
Б Небо безхмарне, ніби виполоскане (у, в) синьці. В
Б Вечір приліг на зелені отави, руки (у, в) траві розметав. В
Тема уроку
1. Виділені слова НЕ є сполучниками і пишуться окремо в реченні А
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Тема уроку. Написання прийменників.

Мета. Повторити та узагальнити вивчене з теми «Написання прийменників», формувати вміння в школярів правильно писати прийменники, пояснювати їх написання за допомогою вивчених правил, розвивати пам’ять, логічне мислення.

Виховання любові до природи рідного краю.


Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Похідні та непохідні прийменники.

Диктант – завдання.

Розпізнати похідні прийменники від інших частин мови.

І шумить, шумить навколо рідний мій край. Навколо хати ростуть різнокольорові квіти. Над рікою лине вечір, пил спадає край села.

І сонця радіснеє коло світить нам буде з висоти, бо не могла іще ніколи зима весни перемогти. Коло річки на бережечку дівчинонька ходить.

Ставні берези вздовж дороги обабіч стали в два ряди. Дрова складали вздовж. Незабаром машина під’їхала близько. Ми зустріли туристів близько лісу.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІІ. Повторення та узагальнення вивченого матеріалу.

Складні прийменники пишуться разом:

Понад ( по + над )

Посеред ( по + серед )

Побіля ( по + біля )

Поміж ( по + між )

Попід ( по + під )

Задля ( за + для )

Хилить вітер жита понад шляхом.

Похідні прийменники пишуться окремо: згідно з, залежно від, під час, в результаті, незважаючи на, на шляху до, у зв’язку з.

Незважаючи на маленький вітерець, парило і робилося душно.

Прийменники, які пишуться через дефіс: з – за, з – над, з – під, з - понад,

з – посеред, з – поміж.

З – під коріння липи било джерело погожої води.

Пояснювальний диктант.

Під ( час ) канікул я часто буваю у лісі. (По)за хатами тяглися виноградники. ( З ) над хмар часом прилине прощання з літом журавлине. Блиснуло сонце ( з ) поза гір в зеленому саду. Блискавки бігли з різних сторін ( до ) середини неба. Знов устає ( переді ) мною зелене дзеркало ріки. Дорога біжить ( по) між високих трав. Десна вирвалася ( з ) під зимової кори й дала собі волю. ( По) за хатою засівся густий вишняк. ( По ) під тинами кругом садочка неначе вилася гірлянда з бузкового цвіту.

Тестові завдання

1. Немає прийменника в реченні

А Гілля по землі звиса, — дим же в небеса (П. Тичина).

Б На галявині біля струмка розташувались на привал бійці маршової роти (О. Гончар).

В Хотів би я знати, про що той струмочок у мріях своїх гомонить між травою? (П. Тичина).

Г Я не співець чудовної природи (П. Грабовський).


2. Прийменник є в реченні

А Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата, нікого нема! (Т. Шевченко).


Б Он верби розступилися від берега й розсипалися по зеленій траві

(І. Нечуй-Левицький).

В Дідусь став трохи недобачати й недочувати.

Г Небо стало не сіре, не попелисте, а сиве (А. М'ястківський).


3. Прийменник є в реченні

А Ніхто ніде не гомонів (Т. Шевченко).

Б Ані горбика, ані корчика, ані сліду живої душі... (І. Франко).

В Колоситься стигла пшениця, немає ж їй ні краю, ні кінця.

Г Трансільванська осінь до самого обрію палахкотить ясними пожарами (О. Гончар).


4. Немає прийменника в реченні

А Чує серце недоленьку, сказати не вміє (Т. Шевченко).

Б Дівчина, вагаючись, швидко вихлюпує воду з відра на дерев'яну драбину (А. М'ястківський).

В Чи є в світі така сила, щоб змагатись з нами сміла? (Прислів'я).

Г Коли б я навчився працювати, як бджола, скільки міг би правди назбирати за життя! (П. Воронько).


5. Складний прийменник пишеться через дефіс у реченні

А Хіба не вірите, що скоро день засвіте, що сонце наше вже з/за обрію встає, що хід його спи­нить ніщо не зможе в світі і цвіту нашого ніщо вже не уб'є (О. Олесь).

Б З/ранку до вечора Кравчина в роботі (О. Довженко).

В По/між небом і землею рухались два живі вогники (М. Стельмах).

Г По/під лісом роздоріжжям прямує чоловік (М. Стельмах).


6. Помилку допущено при вживанні прийменника в реченні

А 3 розповіді вчителя стало зрозуміло, що виховну робота в школі поставлено на належний рівень.

Б Закупівлю продуктів харчування було здійснено за цінами товаровиробника.

В На уроці географії ми знайомились з важливістю метеорологічних спостережень для сіль­ського господарства.

Г Моя подруга молодша за мене на два роки.

Д Кожний з учнів відвідував гурток по вподобаннях.


7. Через дефіс пишеться прийменник в реченні

А В/продовж усієї осені і напередодні зими ці яруги були обідрані і голі (Є. Гуцало).

Б З/поміж усіх українських міст найбільшим і найславетнішим був Київ (М. Грушевський).

В Грудьми ставай на/зустріч злій погрозі (М. Рильський).

Г Вона вже зовсім у бугилі і подорожнику, о/біч неї на травах не сіріла курявичка, збита люд­ськими ногами... (Г. Тютюнник)


8. З, зі, із є прийменниками в усіх словосполученнях рядка

А стрибнув з/висока, підштовхнув з/легка, підготувався з/вечора;

Б стояв з/ліва, пригорів зі/споду, насварив з/гарячу;

В пройти з/кілометр, залишитись зі/мною, дістати із/землі;

Г берегти з/молоду, покласти з/верху, бачити з/далеку;

Д підійшов з/заду, прокинувся з/рання, вийшов із/дому.


9. Виділену сполуку слів треба писати окремо в реченні
А Круг вікон сад спинається на/вшпиньки.

Б Людські надії, радощі та втрати бентежать мою душу до/тепер.

В У ясному безгомінні світ лежить, мов уві/сні.

Г Все відгриміло, відгасло, відіграло до/вкруг.

Д Добре йти з думками на/одинці у краю, де молодість пройшла.


10. Прийменник із треба писати в реченні

А (3, із) вірним легко іти під грозою, брати вершини круті.

Б Передвечір'я, передвечір'я... Чи ти (з, із) загір'я, чи ти (з, із) зазір'я?

В Пісня (з, із) працею дзвінкою, як сестра живе із сестрою.

Г Зараз оди вийшли (з, із) моди, але я собі дозволю оспівати бараболю.


11. Прийменник в треба писати в реченні

А Десь (у, в) натхненні молодім Каменяр будує дім.

Б Небо безхмарне, ніби виполоскане (у, в) синьці.

В Не спитавши броду, не лізь (у, в) воду.

Г Стоїть на видноколі мати — (у, в) неї вчись.


12. Прийменник у треба писати в реченні

А Защемить, засвітиться (у, в) серці осіння тиша і печаль землі.

Б Вечір приліг на зелені отави, руки (у, в) траві розметав.

В Прозорий ранок розправляє крила і сипле срібло (у, в) синю далечінь.

Г Але для мене — (у, в) святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем.


ІV. Повідомлення домашнього завдання.

Повторити правила про написання прийменників. Скласти шість речень, використовуючи складні випадки написання прийменників.


Тема уроку. Написання сполучників разом і окремо.

Мета. Узагальнити й систематизувати вивчені правила про написання сполучників разом і окремо, удосконалювати вміння школярів правильно писати сполучники разом і окремо, пояснювати їх написання за допомогою вивчених правил, розвивати пам’ять , логічне мислення. Виховання поваги та пошани до слова рідної мови.


Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Укажіть речення, в якому ужито сполучник:

а) Скраю росли соняшники, між рядочками моркви зеленіли шпильки часнику.

б) На галявині зійшов сніг, попід кущами верболозу вже блищала вода.

в) Ще тільки початок осені, однак на березах уже жовкне листя.

Вибірково – розподільний диктант (записати лише сполучники).

Через, як, біля, довго, мовби, скільки, ось, але, проте, вони, наче, попід, зовсім, якби, бо, за, або, там, щоб, нехай, якщо, й, однак, же, ще, чи, а, коли, що, на, та.

ІІ. Повідомлення теми й мети.

ІІІ. Узагальнення і систематизація вивченого про написання сполучників.

Пояснити написання сполучників і інших частин мови в реченнях.

(Як ) би оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золоту арфу. У мене одна думка: ( як ) би нам нашу красну мову так високо підняти, як підняв її Шевченко у пісні. Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, (що) б вільно по світі літати, (що) б вітер розносив луну. ( Що ) б не робив, роби тільки найкраще. Нагору доступитися нелегко, (за) те з гори зручніше боронитись. (Леся Українка). Спасибі вам не за (те), що грали, а за ( те), що перестали. (Народна творчість). Сонце зайшло, про( те) ще було видно. Сріблясті тополі з грушею і яблунею перемовляються про (те), як добре під зорею росою свіжою вмиватися.

Пояснювальний диктант.

( Як ) би я міг мої дні подвоїти чи потроїти я б їх присвятив далині. ( П. Дорошко). І синім вітром забринять простори ( про ) те як я давно люблю тебе.( К. Герасименко). Дощ був рясний ( про ) те йшов декілька хвилин. Всі позбирай в небесах бризки осіннього світла ( що ) б у привітних очах усмішка радості квітла. (К. Дрок). ( Що) б я не робив що служу цим скільки дозволяють мені сили передусім моїй батьківщині. ( І. Павлов). ( Як) що ви хочете (що ) б рідне слово назавжди ввійшло в духовне життя дитини стало її багатством не забувайте про рідну пісню. (Василь Сухомлинський). Життя не кінчається смертю ( як) що залишається сад. ( В. Терен).


Тестові завдання

1. Виділені слова НЕ є сполучниками і пишуться окремо в реченні

А Дарма що рудим називають, за/те ж серце в нього золоте (О. Гончар).

Б Коли бачиш гідну людину, думай про/те, щоб дорівнятись їй, а коли бачиш негідника, досліди самого себе, щоб у тебе не виявилося таких самих вад (Конфуцій).

В Як/би ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко).

Г Що/б жить – ні в кого права не питаюсь (П. Тичина).

Д Як/що узявсь іти, кінця ти доходжай (П. Тичина).


2. Виділені слова НЕ є сполучниками і пишуться окремо в реченні

А Про/те час не ждав, листя що далі, то більше опадало (Д. Міщенко).

Б Треба багато вчитися, що/б знати хоч трохи (Ш. Монтеск'є).

В Ну що/б, здавалося, слова (Т. Шевченко).

Г У природі ніч існує для того, що/б у тиші росло усяке зілля і відпочивала людина (М. Стельмах).

Д Треба нахилитися, що/б з криниці води напитися (Народна творчість).


3. Виділені слова НЕ є сполучниками і пишуться окремо в реченні

А Та пітьма не так уже мучила Соломію, про/те вогкий холод проймав її наскрізь (М. Коцю­бинський).

Б Вітру на морі не було, про/те клекотав сильний прибій (М. Трублаїні).

В Як/би йому, Данилові, хотілося зараз із веслом у руці сісти у свій вербовий човен (М. Стель­мах).

Г Що/б жить — я всі кайдани розірву (П. Тичина).

Д Ми нові гаї посадим, що/б земля була весела (М. Рильський).


4. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні

А Сад був невеликий, за/те густий і вигідний (Ю. Смолич).

Б А за вікном щасливі люди про/те, що є, і те, що буде, поміж собою гомонять (В. Сосюра).

В Як/би я хотів побачити, яким буде наше славне місто через сто або двісті літ!

Г Що/б не сталось — ми будемо разом.

Д Безстрашно битимусь, безтрепетно загину за/те, для чого жив (М. Бажан).


5. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні

А Що(б) ми не робили, завжди з теплим почуттям згадуємо рідну школу.

(Т. Шевченко)

Б (Як) що зима без снігу, то літо без хліба. (Нар. творчість).

В Що(б) тих щасливих днів не загубити, потрібно працювати цілий вік (Д. Павличко).

Г Ми вірші пишемо про(те), як стати біля дум на варті (А. Малишко).


6. Помилку допущено при позиційному чергуванні і—й в реченні

А Добро, як і любов загартовує людину (Ю. Мушкетик).

Б Любив дід гарну бесіду й гарне слово (О. Довженко).

В Семена викликали до князя в палац і наказали зачекати в челядницькій (П. Панч).

Г Взимку, працюючи за завданням Ширяєва, Тарас знаходив час і малювати з натури, і роби­ти копії з улюблених картин — набивав руку і око (Д. Красицький).


7. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні

А Безстрашно битимусь, безтрепетно загину за(те), для чого жив (М. Бажан).

Б Як(би) я тепер хотіла у мале човенце сісти і далеко на схід сонця золотим шляхом поплис­ти (Л. Українка).

В Звився жайворонок високо під чисте, неначе нове, небо і заспівав про(те), що мертва зем­ля ожила знов (М. Коцюбинський).

Г А зібравшись, вирушає в дорогу, кликнувши за собою малого, про(те) бідового песика Кузьку (Г. Тютюнник).

Д Що(б) вам заграть? (Т. Шевченко)


8. Виділене слово є сполучником, і його треба писати разом у реченні

А І сказала мати: «Як/би ти, сину, йшов в отаку погоду?»

Б Друзів люблю, за/те чванливих не терплю.

В Що/б улітку не вродило, те взимку не завадить.

Г Ворон висміює свиню за/те, що чорна.


9. Виділене слово є сполучником, і його треба писати разом у реченні

А Співай же за мною про/те, як весною усе оживає знов.

Б Ніч колихала так ласкаво, про/те не спалося мені.

В Каятись кайся, та за/те/ж не приймайся.

Г Не за/те кобилу б'ють, що сіра, а за/те, що воза побила.


10. Виділену сполуку треба писати окремо в реченні

А Про/те, щоб узяти перевал, не могло бути й мови.

Б Біда помучить, за/те мудрості научить.

В Коріння навчання гірке, за/те плід його солодкий.

Г Що/б руки вміли, треба працювати головою.


11. Виділену сполуку треба писати окремо в реченні

А Що/б лиха не мати, треба рано вставати.

Б Дівча стояло і співало про/те, що радості замало.

В Як/би прожить мені сто літ, пішов би в мандри в білий світ.

Г Ще холодно, за/те кругом цвітуть калюжки переливні.


12. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом в реченні

А Як/ би не крутила хуртовина, блисне промінь – крига розтане.

Б Гість говорив уже понад годину, про/те увага слухачів була великою.

В На те/ ж і щука в морі, щоб карась не дрімав.

Г Батько змалку розповідали про/ те, як берегти свою честь.

Д Учитель біології повідомила учнів про/ те, що завтра вони виконуватимуть лабораторну роботу.


ІV. Повідомлення домашнього завдання.

Повторити правила про написання сполучників. Скласти твір – мініатюру на тему: «Людина – коваль свого щастя».


Тема уроку. Написання часток.

Мета. Повторити та узагальнити вивчене учнями з теми »Написання часток», удосконалювати знання і вміння школярів правильно писати частки, пояснювати їх правопис за допомогою вивчених правил, відрізняти частки від інших службових частин мови, розвивати логічне мислення, пам’ять. Виховання любові до слова рідної мови.

Хід уроку

І. Повідомлення теми й мети.

ІІ. Узагальнення і систематизація вивченого про написання часток.

Робота з підручником. Повторення правил про написання часток.

Записати спочатку слова, які пишуться з частками через дефіс, а потім ті, що пишуться окремо.

Скиньте / но, скинути / б, вирушили / ж, домовились / таки, ще / й, відпочинь / бо, відгорніть / же / бо, таки / відбили, вдарили / ж / таки,

ну / й, якось / то, як / от, та / й, записав / же, все / таки, принесіть / же, невже / сказав, саме / тому, майже / вчасно, наверстали / таки, схаменіться / же / бо, таки / виконали, навряд / чи справились, заспівайте / ж / бо, хоча / б / знати, доручив / би.

Диктант з коментуванням.

(Як) би з ким сісти, хліба з’їсти, промовить слово, то воно ( б), хоч і

як – небудь на сім світі, а все ( б ) таки якось жилось. Та ( й) усміхнулася небога. Отаке ( то ) на сім світі роблять людям люди. Степаночку, голубчику! Чого ( бо ) ти плачеш? Та ( й ) знову думать заходивсь про те

(ж ) таки, що ( й ) перше думав. Що ( ж ) діяти? На те ( й ) лихо, що ( б ) з тим лихом битись. Тільки ( но ) зійшло сонце. Навкруги рай та ( й ) годі. Скажи ( бо ), Степане! Хіба ( й ) справді я (не ) сестра. (З тв.

Т. Шевченка). А я не знаю нічого ніжного, окрім берези, за ( те ) ж її сестрицею взиваю… Ти ( б ) не хотів, що ( б ) день уже скінчився? ( З тв. Лесі Українки).


Тестові завдання

1. У якому реченні частка пишеться через дефіс

А Як / же вправно робив, який був дужий і чистий (О.Дов­женко).

Б І не/ хай пливе за роком рік, буду, мамо горда і вродли­ва, з тебе дивуватися повік... (В. Симоненко).

В Не так/ то робиться все хутко, як швидко оком ізмигнеш (І. Котляревський).

Г Не/ спиться весні, бо така молода, в косі золотий молодик-гребінець (П. Воронько).

Д Хотіла / б я піснею стати у сюю хвилину ясну…( Л. Українка).


2. Через дефіс пишуться всі слова з частками в рядку

А тільки/но, зробив/таки, іди/ж/бо;

Б давай/но, як/от, з'явився/таки;

В чим/би/то, замовлено/ж/бо, як/от;

Г скажи/ж/бо, стривай/но, отож/бо;

Д так/то, трудом/таки, мов/би.


3. У якому реченні частка пишеться окремо

А Рання весна тільки/ но заходить у тихі села.

Б Все/ таки мені хочеться бути щасливим у ріднім краю.

В Можна все на світі вибирати, сину, вибра­ти /не/ можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).

Г Ми/ то любимо і шануємо українське слово.


4. Виділену сполуку слів треба писати окремо в реченні
А Круг вікон сад спинається на/вшпиньки.

Б Людські надії, радощі та втрати бентежать мою душу до/тепер.

В У ясному безгомінні світ лежить, мов уві/сні.

Г Все відгриміло, відгасло, відіграло до/вкруг.

Д Добре йти з думками на/одинці у краю, де молодість пройшла.


5. Виділене слово з часткою не треба писати разом у реченні

А І життя не/стоїть, а йде з гострим сміхом і гострим плачем.

Б Перегоріла, перетліла ватра, і ворушити спогадів не/варто.

В Не/спитавши броду, не лізь прожогом у воду.

Г Довіряю скрипці, котра знає ще ніким не/мовлені слова.

Д Даруй же людям слово не/вмируще і не жалій ні світла, ні тепла.


6. Частку не з усіма виділеними словами треба писати разом у рядку

А не/зареєстрована довідка; не/зрівнянний краєвид; не/спитавши дозволу;

Б не/завершений проект; не/весела розповідь; не/хтувати правилом;

В не/потрібно хвилюватися; не/забутня пригода; не/дожата нива;

Г читав не/голосно, але виразно; це не/біла фарба; не/доречно сказав.


7. Частку не з усіма виділеними словами треба писати разом у рядку
А не/абиякий успіх; не/високе дерево; який він не/ук

Б не/щирі слова; не/схвалюючи поведінки; не/доукомплектувати деталями

В з не/запам’ятних часів; не/відповідає дійсності; не/весела розмова

Г не/запланована зустріч; постійно не/довиконувати; не/врахувати обставини.


8. Усі слова з часткою не треба писати разом в рядку

А не/ цікава історія, не/ прочитана книга, не/ слухати брата

Б не/ здійснена мрія, ще не/ розгадана загадка, не/ привітно дивитися

В не/ волити людину, не/ захищений від вітру сад, не/ грамотна стаття

Г не/ дочувати змалку, не/ вибаглива людина, не/ абиякий талант

Д не/ легкі обов’язки, ніким не/ зірвані квіти, не/ доплетений вінок


9. Частки пишуться разом з усіма словами в рядку

А аби/ який, чим/ скоріш, навряд/ чи

Б хоч/ би, що/ хвилини, ні/ який

В ані/ де, будь/ з / ким, аби/ чий

Г тільки/ но, чим/ дуж, таки/ все

Д немов/ би/ то, чи/ мало, авже/ ж


10. Частки пишуться окремо з усіма словами в рядку

А колись/ то, міг/ би, відпочила/ б

Б коли/ ж / таки, таки/ сказали, скажи/ ж / бо

В приніс/ таки, відповідальний/ же, говори/ бо

Г стояли/ б, не/ поспішаючи, як/ от

Д напиши/ ж /но, комусь/ же/ таки, все/ таки


11. Частки пишуться через дефіс з усіма словами в рядку

А коли/ ж/ таки, мріяв/ таки, виконуй/ бо

Б намалюй/ же, ні/ слова, навряд/ чи

В головний/ же, що/ за, отакий/ то,

Г хотів/ от, кажи/ бо, попередь/ таки

Д не/ вертаючись, бажав / таки, подай/ но


12. Частки пишуться окремо з усіма словами в рядку

А що/ за, зростай/ же, не/ мої

Б таки /відзначили, хотіла/ б, якось/ то

В нехай/ думає, не/ доповівши, стривай/ но

Г отакий/ то, могла/ б, скажи/ ж/ бо

Д хай/ принесе, не / приходьте, співай/ но


ІІІ. Повідомлення домашнього завдання.

Повторити правила про написання часток. Виписати з художніх творів шість речень на правила написання часток.