Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Методичний кабінет Розробки занять для елективного курсу
Вид материала | Документы |
- Положення про управління економічного та інтеграційного розвитку виконавчого комітету, 50.12kb.
- Р І шенн я «12» 12 2011 №574 м. Чугуїв Про результати впровадження системи управління, 120.87kb.
- Управління освіти первомайської міської ради міський методичний кабінет р І шенн, 81.67kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту рішення виконавчого комітету Чернігівської міської, 80.24kb.
- Головне управління освіти І науки дніпропетровської облдержадміністрації управління, 15.52kb.
- Управління освіти первомайської міської ради міський методичний кабінет р І шенн, 63.52kb.
- Про план роботи виконавчого комітету Первомайської міської ради на ІІ півріччя 2011, 1701.58kb.
- До збірки включено методичні рекомендації необхідні для створення інформаційного середовища, 457.69kb.
- Додаток до рішення 5 сесії міської ради 6 скликання від 27 січня 2011 р. №66-п Положення, 64.35kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту рішення виконавчого комітету Луганської міської, 143.13kb.
Мета. Узагальнити й систематизувати знання про прикметник як
самостійну повнозначну частину мови.
Повторити ступенювання прикметників та зміни приголосних перед – ш(ий) у вищому ступені порівняння.
Удосконалювати вміння та навички прописання суфіксів –ов-,-ев-(-єв-). Повправляти учнів у правописі складних прикметників, а також написання прикметникових форм від географічних назв. Розвивати логічне мислення, спостережливість, активність і творчість.
Виховувати любов до рідної мови, родини, Батьківщини. Виховувати повагу до творчості геніального поета України – Тараса Григоровича Шевченка.
Тип уроку. Урок закріплення набутих знань, умінь і навичок.
Міжпредметні зв’язки: з українською літературою, музичним
мистецтвом.
Обладнання: таблиці «Прикметник», «Ступені порівняння прикметників», картки із завданнями, портрет Т.Г.Шевченка, збірки творів Кобзаря, музика.
Хід уроку
І. Організація класу.
Ти живий, Кобзар,
І пісні твої линуть по світу.
І тобі, Кобзар, зносять слави дар
Твої вільні онуки і діти.
Я. Колас
(Епіграф записують в зошити)
ІІ. Вступне слово вчителя.
- Наша українська мова – одна з наймилозвучніших мов світу і саме завдяки прикметникам. Сьогодні на уроці ми повторюватимемо прикметник, використовуючи приклади із творчості Т.Г. Шевченка – геніального поета України.
ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
- На сьогоднішньому уроці ви будемо працювати над вдосконаленням правопису прикметників, і всі тексти лексичного матеріалу дібрані з творчості видатного Кобзаря.
М.Т. Рильський
1 – Кобзарем його ми звемо,
Так від роду і до роду,
Кожний вірш свій і поему
Він присвячував народу.
2 – Всі його ми батьком звемо,
Так від роду і до роду.
Кожний вірш свій і поему
Він присвячував народу.
3 – Він любив усе прекрасне,
Він ненавидщів потворне,-
І ім’я його не згасне,
Світлий образ – неповторний.
4 – Чисту матір і дитину
Він прославив серцем чистим,
Всю осяяв Україну
Поглядом він променистим.
5 – Ясен досвіт ще не сходив, -
А йому перед очима
Жружба радісна народів
Як зоря палала зрима.
6 – Ось чому в сім’ї великій
І цвіту садів прекрасних
Буде жити він вовіки
Як безсмертний наш сучасник.
- А тепер, будь ласка, запишіть тему уроку.
ІV. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.
- Гра «Мікрофон» (За таблицею «Прикметник»)
Продовжити усно висловлення.
- Прикметник – це ...
- Він відповідає на запитання ...
- Прикметники змінюються за ...
- В реченні він виконує роль ...
- Прикметники поділяються на розряди за значенням ...
- Ступені порівняння мають лише ...
- Прикметники поділюються на такі групи ...
2. Практичне завдання (колективно, біля дошки )
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
(Підкреслити прикметники)
V. Основна робота на уроці.
1. Практичне завдання (письмово, розподільний диктант)
Розподіліть прикметники на групи за значенням (зачитую і відповідають)
Якісні | Відносні | Присвійні |
веселий кислий білий ясний | кам’яний київський денний вечірній | дідів бабусина татова солов’їна |
- Робота в групах (практично)
1 група. 1- Як утворюються форми вищого ступеня порівняння прикметників? Приклади.
2 – Записати речення. Підкреслити прикметники, визначити розряд за значенням.
Не китайкою покрились козацькії очі,не вимили біле личко
слізоньки дівочі.
2 група. 1- Як утворюються форми найвищого ступеня порівняння прикметників? Приклади.
2 – Записати речення. Підкреслити прикметники, визначити розряд за значенням.
Нащо мені чорні брови, нащо карі очі? Нащо літа молодії,
веселі дівочі?
3 група. 1 – Які прикметники не можуть утворювати ступені порівняння?
(синюватий, круглий, карий, малиновий, червоногарячий) Приклади.
2 – Записати речення. Підкреслити прикметники, визначити розряд за значенням.
Отакий – то Перебендя, старий та химерний! Заспіває весільної,
а на журбу зверне.
4 група. 1 – Які форми називаються суплетивними? Наведіть приклади суплетивізму при творенні простої форми вищого ступення порівняння. (Великий – більший; поганий – гірший; гарний – кращий, ліпший).
Поясніть зміну приголосних перед –ш(ий) у вищому ступені порівняння прикметників. (г, з, ж + ш –> жч)
вузький –> вужчий
дорогий –> дорожчий
дужий –> дужчий
с + -ш- –> щ
високий –> вищий
2 – Записати речення. Підкреслити прикметники, визначити розряд за значенням.
Наша душа, наша пісня не вмре, не загине ... От де, люди, наша слава, слава України! Без золота, без каменю, без хитрої мови, а голосна та правдива, як Господа Слово.
( Кожна група відповідає. Також пояснює орфограми у словах.)
- Практичне завдання (самостійно).
(На дошці накреслена таблиця.)
- Доберіть по три приклади на кожне правило, подане в таблиці.
Пишемо | ||
-о- | -е- | -є- |
Якщо | ||
кінцевий приголосний твірної основи твердий: гума –> гумовий казковий святковий гайовий стильовий дощовий | кінцевий приголосний твірної основи м’який: січень –> січневий шиплячий: груша –> грушевий овочевий взірцевий кобзареве Ігорева товаришева | кінцевий приголосний –й: радій –> радієвий подовжений м’який: мовлення –> мовленнєвий життєвий чуттєвий Олексієва дієвий суттєвий |
- Складіть три речення з практиком (на вибір).
4.Запитання між групами (ланцюжком).
(Всі учні записують в зошити утворені прикметники)
Утворіть прикметники від слів: лісостеп, теплообмін, чорнозем.
1 група до 2: Як пишуться складні прикметники (утворені від складних іменників? Чому? Наведіть подібні приклади). (радіофізичний, картоплесаджальний).
2 група до 3: Як пишуться прикметники (утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс, наприклад,
соціал – демократ (соціал-демократичний),
унтер-офіцер (унтер-офіцерський).
Наведіть приклади.
( дизель-моторний, віце-президентський).
3 група до 4: Як пишуться прикметники ( в яких першим компонентом виступає прислівник, наприклад) важкохворий, загальнодержавний;
(в яких другою складовою частиною є дієприкметник, наприклад,) новоутворений, свіжозрубаний, вище зазначений.
4 група до 1: Як потрібно писати складні прикметники (, які утворені від двох слів, між якими можна вставити сполучник і :)
аграрно-сировинний, мовно-літературний.
5. Пояснювальний диктант (колективно, біля дошки).
Правобережний, вузькодіалектне, історико-культурний, самохідний, норд-остівський, м’ясо-молочний, двадцятиповерховий, червоно-зелено-синій, волелюбний, нижчепідписаний, 125-річний, народно-визвольний, військозобов’язаний, блідолиций.
6. Завдання на картках:
(2 учні біля дошки)
Картка № 1
Утворити прикметники від поданих слів. Виділити суфікси.
Тульчин, Кишинів, Біла Церква, Калуга, Запоріжжя, латиш, турок, Бахмач.
(Тульчинський, кишинівський, білоцерківський, калузький, запорізький, латиський, турецький, бахмацький).
Картка № 2
Утворити прикметники від поданих слів. Виділити суфікси.
Таджин, Париж, Колгуєв, Кам’янець-Подільський, Нью-Йорк, П’ятихатки, Ніцца, чували.
(Таджицький, паризький, колгуєвський, кам’янець-подільський, нью-йорський, п’ятихатківський, ніццький, чуваський.)
Пояснюють, учні записують утворені прикметники в зошити.
(Групи виконують завдання на картках)
Виписати складний прикметник, пояснити його правопис.
1 група: Попід горою, яром, долом, мов ті діди височолі, дуби з гетьманщини стоять.
2 група: Отакий-то наш отаман. Орел сизокрилий!
3 група: І заплакала Лілея, а цвіт королевий схилив свою головоньку червоно-рожеву на білеє пониклеє личенько Лілеї.
4 група: Кохайтеся ж, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі – чужі люде,
Знущаються вами.
(Спочатку учні з груп пояснюють; потім ті учні, що працювали біля дошки).
VI. Розгадування кросворду.
- З ким вперше в літньому саду познайомився Т.Шевченко?
(Із Сошенком)
- Скільки років було Тарасу, коли померла його мати?
(Дев’ять)
3. Яке прізвище було у дівчини, яку поховав у дитинстві малий Тарасик і згодом присвятив їй поему «Мар’яна – черниця»?
(Оксана Коваленко)
- З якого твору ці рядки:
«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма».
(«Причинна»)
- В якому місяці народився і
помер Т.Г.Шевченко?
(Березень)
- Т.Шевченко був не лише геніальним
поетом, але він прославився ще й,
як талановитий … (художник).
- У 1840р. вийшла відома збірка
поезій Т. Шевченка, книга невичерпна, книга – навіки.
(«Кобзар»)
8. В якому вірші видатний Кобзар виразив своє прохання до українського народу?
(«Заповіт»)
VII. Усне виконання завдання.
Читаю речення, учні усно шукають прикметники.
- Я не одинокий, є з ким в світі жить; у моїй хатині, як в степу безкраїм, козацтво гуляє, байран гомонить...
- У темному гаю, в зеленій діброві на припоні коні отаву скубуть.
- Рости, рости, моя пташино, мій маковий цвіте.
- Сімя вечеря коло хати, вечірня зіронька встає.
- Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть.
- Веселе сонечко ховалось в веселих хмарах весняних.
VIII. Підбиття підсумків уроку.
1. Тарас Шевченко зумів відтворити духовність свого народу, його сутність, мову, культуру, історію, гідність за всіх умов, у кожному творі залишався українцем.
Сьогодні на уроці ми не лише повторили правопис прикметників, а й помітили велику кількість цих слів у творах Т.Г.Шевченка, через що його поезії такі мелодійні та надзвичайні.
Тож виконуймо, що заповідав видатний Кобзар:
Учітеся, читайте,
І свого научайтесь,
Й чужого не цурайтесь!
2. Продовжте речення.
Сьогодні на уроці мені сподобалось ...
Найбільше мені запам’яталось ...
На наступний урок я хотів (би) (ла(б)) знову ...
IX. Домашнє завдання
- Повторити правопис іменників та прикметників.
- Підготуватись до контрольного тестування.
Тема. Дієслово, його форми.
Соціокультурна тема. Мова і нація.
Мета: активізувати мовну діяльність учнів, спрямовану на узагальнення знань,
навичок, набутих у процесі вивчення теми « Дієслово як частина мови »; підвищувати культуру усного і писемного мовлення; виховувати повагу до рідної мови.
Тип уроку: урок узагальнення і систематизації вивченого.
Форма проведення уроку: урок – презентація.
Міжпредметні зв`язки: українська література, історія України.
Обладнання: комп`ютер, презентація зі слайдів до теми.
Перебіг уроку
І. Мотиваційний етап.
Актуалізація досвіду.
Робота над поетичними рядками Миколи Адаменка « Жива вода », коментування, обмін думками щодо значення мови в житті людини.
Я знаю: мова мамина – свята,
В ній вічний, незнищенний дух свободи.
Її плекали душі і вуста
Мільярдів. Це – жива вода народу.
Її зневажить – зрадити народ.
Котрий до сонця зводився крізь муки,
Це – забруднити плеса чистих вод,
Це – потоптати материнські руки…
Визначити у тексті дієслова. Обrрунтувати свій вибір.
ІІ. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності.
- Повідомлення теми і завдань уроку вчителем.
- « Мікрофон ». Доповніть цілі уроку, продовжуючи висловлювання.
- На уроці мені цікаво було б з`ясувати…
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
- Прочитати текст. Визначити стиль та тип мовлення.
Лінгвоцид (мововбивство) - це свідоме, цілеспрямоване нищення певної мови як ознаки етносу – народності, нації. Кінцевою метою лінгвоциту є не геноцид, тобто фізичне винищення певного народу, а етноцид – ліквідація цього народу як культурно – історичної спільноти.
Лінгвоцид щодо української мови має довгу історію, сторінки якої рясніють підступом, погордою, нахабством, лицемірством поневолювачів та щедро политі сльозами і кров`ю їхньої жертви – нашого народу.
- « Пошукова робота ». Виписати іменники, у яких є ознаки дії.
- Визначити форми дієслів, використаних у тексті.
- Перевірити правильність за таблицею « Форми дієслова ».
Форма дієслова | На яке питання відповідає | Як змінюєтьсяся | Яким членом речення виступає |
Неозначена | що робити? що зробити? | незмінна форма | будь-яким |
[Способові | що роблю? що зроблю? що робив? що зробив? що буду робити? що зроблю? що робив би? що зробив би? що роби? що зроби? тощо | за способами, часами, особами або родами, числами | присудками |
[Дієприкметник | який? | за відмінками, родами й числами | означенням (узгодженим), присудком |
Форма на -но, -то (безособова) | що роблено? що зроблено? | незмінна форма | присудком |
Дієприслівник | що роблячи? що зробивши? | незмінна форма | обставиною |
- « Запустіть вітряк ». Уписати усі форми дієслів крутити, молоти, сипати в піктограму « Вітряк ».
- Групова робота. Визначити морфологічні ознаки дієслова, використовуючи історичні факти про лінгвоцид через заборону української мови чужою державою (церквою).
- 1690 р. Собор російської православної Церкви осудив «кіевскія новьія книги» С.Полоцького, П.Могили, К.Ставровецького,І.Галятовського, Л.Барановича, А.Радивиловського та інші, наклавши на них «проклятство й анафему, не точію сугубо й трегубо, но й многогубо».
--------------------------------------------------------------------------------------------------
- 1720 р. Указ Петра І про заборону друкувати в Малоросії будь-які книги, крім церковних, які потрібно «для повного узгодження з великоросійськими, з такими ж церковними книгами справляти..., щоб ніякої відмінності й окремого наріччя в них не було».
------------------------------------------------------------------------------------------------------
- 1763 р. Вийшов указ про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії.
- 1769 р. Синод Російської православної Церкви заборонив друкування та використання українського «Букваря».
------------------------------------------------------------------------------------------------------
- 1784 р. Було переведено викладання у Києво-Могилянській академії на російську мову.
------------------------------------------------------------------------------------------------------
- 1786 р. Київський митрополит С. Миславський наказав, аби в усіх церквах дяки та священики читали молитви і правили службу Божу «голосомь, свойственньм-ь россійскому наречію». Те ж саме було заведено і в школах України.
------------------------------------------------------------------------------------------------------
- 1789 р. Р Едукаційна комісії Польського сейму видала розпорядження про закриття руських (українських) церковних шкіл та усунення з усіх інших шкіл руської мови.
------------------------------------------------------------------------------------------------------
- 1808 р. Закриття Руського інституту Львівського університету, на двох факультетах якого (філософському і богословському) низка предметів викладалася українською мовою.
------------------------------------------------------------------------------------------------------
- 1817 р. Була видана постанова про викладання в школах Західної України лише польською мовою.
------------------------------------------------------------------------------------------------------
- 1862 р. Було закрито українські недільні школи — безоплатні, для навчання дорослих.
------------------------------------------------------------------------------------------------------
- 1863 р. Циркуляр міністра внутрішніх справ П.Валуєва про заборону видавати підручники, літературу для народного читання та книжки релігійного змісту українською мовою, якої «не бьіло, нет и бьіть не может». Цього ж року заборонено ввіз і поширення в російській імперії львівської газети «Мета».
------------------------------------------------------------------------------------------------------
- 1864 р. Статут початкової школи: навчання має провадитись лише російською мовою.
------------------------------------------------------------------------------------------------------
- 1876 р. Указ Олександра II (Емський указ) про заборону ввозу до імперії будь-яких книжок і брошур «малоросійським наріччям», заборону друкування оригінальних творів і перекладів, крім історичних документів та творів художньої літератури, в яких «не допускати жодних відхилень від загальновизнаного російського правопису». Заборонялися також сценічні вистави й читання та друкування текстів до нот українською мовою.
------------------------------------------------------------------------------------------------------
- 1881 р. Заборонено викладання у народних школах та
виголошення церковних проповідей українською мовою.
1884 р. Заборонено українські театральні вистави у всіх губерніях Малоросії.
- 1892 р. Заборона перекладати твори з російської мови на українську.
------------------------------------------------------------------------------------------------------
—1895 р. Головне управління у справах друку заборонило видавати українською мовою книжки для дитячого читання, «хоча 6 за суттю змісту вони уявлялись би добромисними (благонамеренньїми)».
-------------------------------------------------------------------------------------------------
- 1908 р. Указом Сенату Російської імперії українськомовна культурна й освітня діяльність оголошена шкідливою, бо «може викликати наслідки, що загрожують спокоєві і безпеці».
------------------------------------------------------------------------------------------------------
- 1914 р. Заборона в окупованій російською армією Галичині й на Буковині друкувати книги, газети і журнали українською мовою, розгром товариства «Просвіта», гоніння на Українську Церкву.
------------------------------------------------------------------------------------------------------
- 1924 р. Закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, школі. Для порівняння: у 1922/23 навчальному році в Галичині було 2532 українські школи, в 1929/30—їх залишилось 749.
------------------------------------------------------------------------------------------------------
- 1938 р. Було видано постанову «Про обов'язкове вивчення російської мови в національних республіках СРСР».
------------------------------------------------------------------------------------------------------
- 1958 р. Положення про вивчення другої мови «за бажанням учнів і батьків». Оскільки постанову 1938 року не було скасовано, то за цими двома документами російську мову в Україні треба було вивчати обов'язково, а українську — хто як захоче. «Можна було відмовитись від будь-якої мови, але відмова від російської — кримінал» (Є.Сверстюк).
------------------------------------------------------------------------------------------------------
- 60-ті — 80-ті рр.
Соціалістична Польща: кількість українських шкіл зменшилась із 152 до 29.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------60 –ті – 80-ті рр..
- Соціалістична Чехословаччина: кількість українських шкіл зменшилась із 300 до 20, а з 200 тисяч етнічних українців стали вважати себе українцями (русинами) лише 40 тисяч. До цього спричинився і той факт, що українці боялися признаватись до своєї національності, щоб не бути депортованими до СРСР.
------------------------------------------------------------------------------------------------------
__- 60 –ті – 80 – ті рр.
- Соціалістична Румунія: закрито українські школи і ліцеї, заборонено Українську греко-католицьку Церкву, без румунського прізвища неможливо влаштуватись на добру роботу. З 840 тисяч українців у 1979 році визнали свою етнічну приналежність лише 159 тисяч. Крім національності «українець», румунський уряд запровадив ще інші «офіційні національності»: «гуцул», «русин», «хохол».
------------------------------------------------------------------------------------------------------
- 60-ті – 80-ті рр..
- Соціалістичний Радянський Союз: кількість тих, хто вважає українську мову рідною, за ці три десятиліття зменшилась на 10 мільйонів осіб.
----------------------------------------------------------------------------------------------------
--1983 р. — видано постанову про так зване посилення вивчення російської мови у школах і поділ класів на дві групи — російські і українські, що привело до нехтування рідною мовою, навіть багатьма українцями.
-----------------------------------------------------------------------------------------------
1989 р. — видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну. Як загальнодержавну мову, українську мову було відсунено на третій план, що позначається ще й сьогодні.
- Складіть узагальнюючу таблицю « Морфологічні ознаки дієслова ».
- Прочитайте текст. Визначте смислове значення та стилістичне забарвлення. Які форми дієслів у ньому використано? Якого значення надають текстові слова, вжиті в переносному значенні? Визначте синтаксичну роль дієслів.
Ось уже два століття ведеться свідома боротьба за мову в Україні. Протягом цих вісімдесяти тисяч днів мала коли світило лагідне сонце і йшли благодатні дощі над нашою мовною нивою. Не завжди було на ній багато трудівників, а ті, що були, не завше працювали ревно. Не дивина, що густо поросла вона бур`янами, що не всі її ділянки зеленіють, що чималими місцями вона не тільки витоптана, а й заасфальтована.
- Колективне спостереження.
Працюючи над твором «Для загального добра», М.Коцюбинський вніс зміни в розмову адвоката Тиховича з селянами. Чим пояснити, що книжний вислів погано володію вашою мовою виправлено на не дуже знаю вашу мову?
— Добре, я говоритиму — Добре, я говоритиму
по-молдуванськи, тільки не по-молдуванськи, тільки не
знаю, чи зрозумієте гаразд, знаю, чи зрозумієте гаразд,
бо я погано володію вашою бо я не дуже знаю вашу
мовою. мову.
- Культура мовлення. «Антисуржик». Розгляньте таблицю.
Відкривати – відчиняти – розкривати – розгортати – розплющувати – відмикати
Російське слово «открывать» українською перекладається переважно як відкривати. Проте існують усталені сполуки, де це слово перекладається по-іншому.
Відкривати | відкривати фірму відкривати рахунок відкривати шухляду відкривати комусь очі на правду |
Відчиняти | відчиняти (розчиняти, прочиняти) двері відчиняти (розчиняти, прочиняти) вікно |
Розкривати | розкривати нові таланти |
Розгортати | розгортати газету розгортати книгу |
Розплющувати | розплющувати очі після сну |
Відмикати | відмикати замок відмикати ключем двері |
Складіть речення, використовуючи подані дієслова.
- Інтерактивна вправа «Діалог». Робота в парах.
Скласти діалог на тему «Носієм яких скарбів є рідна мова?»
- Інтерактивна вправа «2 - 4 – усі разом». Робота в групах.
Дібрати до запропонованих дієслів синонімічні фразеологізми.
Заплутатися —... (збитися з пантелику);
наздоганяти —... (на п'яти наступати);
набридати —... (кілком у горлі стояти);
порозумнішати —... (за розум узятися);
розвиднятися —... (благословлятися на світ);
не журитися —... (бити лихом об землю);
перебільшувати —... (робити з мухи слона);
мовчати —... (тримати язик за зубами; ні пари з уст);
швидко бігти —... (ніг під собою не чути);
знищити —... (стерти на порох);
10.«Орфографічна хвилинка».
Списати речення. Пояснити орфограми. Зробити морфологічний розбір дієслів.
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
V. Контрольно – оцінювальний етап.
Заповнити картку самоконтролю.
| Дата | Прізвище | Ім`я |
| | | |
№ | Як працював на уроці | Коментар учня | Оцінка |
1. | Я повторив раніше вивчений матеріал | | |
2. | Я висловлював нові ідеї | | |
3. | Я плідно працював у групі | | |
4. | Я зможу скласти узагальнювальну розповідь | | |
5. | Настрій на уроці, мої очікування | | |