До збірки включено методичні рекомендації необхідні для створення інформаційного середовища бібліотеки. Матеріал розташовано наступним чином

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

Інформаційно-методичний центр

Управління освіти Славутської міської ради

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 6

Інформаційний простір шкільної бібліотеки

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

Славута 2010

Укладач: Г.Й. Тарасюк , завідуюча бібліотекою;

Рецензент: С.А. Вельма, методист ІМЦ.

Рекомендовано Радою інформаційно-методичного центру Управління освіти виконавчого комітету Славутської міської ради (протокол № 2 від 29.10.2010 р.)

У процесі реалізації загальноосвітніх і виховних функцій шкільна бібліотека здійснює інформаційну підтримку навчальної та освітньої діяльності школи.

До збірки включено методичні рекомендації необхідні для створення інформаційного середовища бібліотеки.

Матеріал розташовано наступним чином:

За розділами.

В межах розділів – за підрозділами.

Збірка покликана допомогти шкільному бібліотекареві у його професійній роботі.

Тарасюк Г.Й.

Інформаційний простір шкільної бібліотеки. – Славута, 2010. – 28 с.

ЗМІСТ

Передмова……………………………………………………………………..	3
І.Бібліографічна та інформаційна робота . Загальна методика…………….. 1.1.Довідково-бібліографічне обслуговування……………………………... 1.2. Бібліографічне інформування. Загальна методика…………………….. §1. Групове бібліографічне інформування……………………………... §2. Масова форма інформування……………………………………….. §3. Тематичні виставки та формування книжкового простору бібліотеки…………………………………………………………….. §4. Типологія книжкових виставок…………………………………… §5. Методика підготовки виставок……………………………………… §6. Формування книжкового простору бібліотеки…………………….. §7. Комплексні масові заходи у бібліотеці…………………………….. §8. Бібліотечно-бібліографічні заняття………………………………… День бібліографії……………………………………………………..	4 5 6 6 7 7 9 14 15 16 18 19
ІІ. Інформаційні бібліографічні видання. Загальна методика……………… §1. Посібники малих форм…………………………………………... §2. Книжкові закладки…………………………………………………. §3. Персональні пам’ятки ……………………………………………….	24 25 25 26
ІІІ. Візуально-орієнтуюча інформація……………………………………….	27
ІV. Електронна інформація…………………………………………………...	28
Використана література…………………………………………………….	29

ПЕРЕДМОВА

Інформація нині є важливим економічним, політичним та соціальним ресурсом людства, і ступінь розвитку та її доступність підносить рівень і якість освіти. Зростання обсягів інформації вимагає її якісної переробки, нових форм роботи. Цей процес супроводжується значними змінами в усіх сферах людської діяльності і бібліотечна - не виняток.

Інформаційне забезпечення є важливою ланкою навчального процесу будь-якого навчального закладу. Цю роль традиційно виконує бібліотека загальноосвітньої школи. Наскільки її інформаційний простір відповідає запитам користувачів, настільки успішною стає навчальна робота закладу. Саме від чіткої структури інформаційного простору бібліотеки залежить створення необхідних для книгозбірні набору інструментів, використання яких дозволить забезпечити кожному учневі та вчителю школи оперативний доступ до матеріалів та документів бібліотечного фонду, а бібліотекарям реалізувати різноманітні форми роботи з користувачами. Надійність процесу обслуговування в бібліотеці визначається не кількістю послуг, що надаються, а тим, наскільки повно і якісно вони задовольняють інформаційні потреби. Інакше кажучи, приступаючи до роботи, необхідно мати соціально корисний за змістом і формою перелік бібліотечно-бібліографічних послуг.

Підвищення соціальної і інформаційної ролі бібліотек у сучасній освітній діяльності диктує необхідність формування нових методів організації інформаційного простору бібліотеки школи, який реалізується на базі комп'ютерних технологій.

Аналіз бібліотечно-бібліографічних процесів, які відбуваються у шкільних бібліотеках, дає змогу відзначити, що під впливом технічного прогресу сутність процесів змінилася, і це позитивно впливає на діяльність бібліотек.

І. БІБЛІОГРАФІЧНА ТА ІНФОРМАЦІЙНА РОБОТА

Загальна методика

У процесі реалізації загальноосвітніх і виховних функцій шкільна бібліотека здійснює інформаційну підтримку навчальної і освітньої діяльності, прищеплює користувачам навички інформаційної культури. Основними напрямками бібліографічної діяльності шкільної бібліотеки є:

Створення ДБА (довідково-бібліографічного аппарату);

Підготовка бібліографічних посібників безпосередньо в бібліотеці;

Організація бібліографічного обслуговування, яке включає такі процеси:

- довідково-бібліографічне обслуговування (виконання разових читацьких запитів та видача різноманітних довідок);

- бібліографічне інформування (систематична робота, спрямована на задоволення поточних і постійних запитів читачів);

- рекомендаційно-бібліографічне обслуговування (активне використання бібліотекою рекомендаційних посібників);

- пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань

Усі ці процеси тісно взаємопов’язані й взаємозалежні.

Характер бібліографічного обслуговування педагогів та учнів , його зміст, масштаби зумовлюються завданнями, що їх має вирішувати бібліотека протягом року.

1.1. ДОВІДКОВО-БІБЛІОГРАФІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Довідково – бібліографічне обслуговування полягає у виконанні різноманітних бібліографічних довідок за разовими запитами читачів. Запит приймається в усній або письмовій формі. Бібліографічна довідка містить дані про різні види друкованих документів.

Довідки поділяються на :

Тематичні—запити з конкретної теми. Для підготовки використовуються систематичний каталог, бібліографічні картотеки і видання, довідники, енциклопедії.

Фактографічні— конкретні відомості статистичного , хронологічного характеру. Фактографічні довідки виконуються з використанням енциклопедій, довідників, словників, картотек тощо.

Адресні— довідки про наявність в бібліотеці конкретного видання книги, статті). Виконуються за допомогою каталогів (переважно алфавітного) та картотек.

Уточнювальні— довідки з уточнення відомостей про окремі відсутні або невірно зазначені елементи бібліографічного опису. Виконуються за допомогою алфавітного каталогу, бібліографічних картотек.

Усі типи довідок підлягають обліку за єдиною формою. Тематичні та фактографічні довідки можуть виконуватися письмово. Також бібліотекар надає бібліографічну консультацію — відповідь на разовий запит, що допомагає читачеві здійснювати самостійний бібліографічний пошук.

Фонд виконаних довідок—це частина ДБА бібліотеки, яка являє собою зібрання копій раніше виконаних письмових бібліографічних довідок.

1.2. БІБЛІОГРАФІЧНЕ ІНФОРМУВАННЯ. Загальна методика.

Бібліографічне інформування є провідним напрямком бібліографічної роботи шкільної бібліотеки, спрямованої на систематичне забезпечення бібліографічною інформацією.

Зміст інформування визначається специфікою навчально-виховного процесу школи, навчальними планами і програмами, головними завданнями, що стоять перед школою в поточному році, інтересами вчителів, учнів та батьків.

У шкільній бібліотеці інформаційно-бібліографічна робота проводиться за двома напрямами:

Інформаційне забезпечення розвитку дитини в школі, яке сприяє засвоєнню учнями знань з основ наук, розширенню і поглибленню знань, одержаних на уроках, підвищує не лише інтелектуальний, а й духовний розвиток особистості;

Інформаційне забезпечення педагогічного колективу школи.

Для бібліографічного інформування використовуються індивідуальні, групові та масові форми роботи.

Пріоритетними категоріями для індивідуального інформування є директор школи, інші представники адміністрації, шкільний психолог, керівники кафедр, методичних об’єднань, секцій МАН, гуртків, а також окремі педагогі, які бажають отримувати інформацію індивідуально.

§1. Групове бібліографічне інформування — це обслуговування певної групи користувачів інформації, які мають близькі за змістом інформаційні потреби; вчителі однієї спеціальності; класні керівники; члени секції МАН , гуртків тощо.

Групове інформування відбувається шляхом складання тематичних і галузевих списків нових надходжень, тематичних виставок-переглядів, тематичних оглядів літератури, Днів фахівця ( учителя -предметника).

§ 2. Масова форма інформування — це інформування всіх читачів бібліотеки. Головна його мета— інформування про нові надходження до бібліотеки, їх пропаганда, сприяння самоосвіті.

У шкільній бібліотеці здебільшого застосовують такі форми массового бібліографічного інформування : організація книжкових виставок, бібліографічних оглядів, картотек новинок, проведення Днів інформації, Днів нової книги, Днів періодики.

§ 3. Тематичні виставки та формування книжкового простору бібліотеки

Важливою складовою поряд із технологіями збору та зберігання інформації в бібліотеці є технології розповсюдження інформації, просування її до читача. Продуманою організацією фонду, комплексом виставок активізується його використання

Сьогодні бібліотека є не тільки закладом, який реалізує право громадян на доступ до інформації , але й центом спілкування читачів. Спілкуватися можна не тільки в діалозі, а й опосередковано, через виставку. Виставкова роботиа крім розкриття книжкових фондів покликана забезпечити усвідомлення мотивів до інформації, а також стимулювати здатність до інформаційного спілкування.

Кожна книжкова виставка—це погляд на світ людини, що її підготувала, це передача світогляду, її життєвого досвіду, ставлення до людей і до себе. Виставка—це завжди творчість. «Що я хочу сказати людям і світові, як можу представити себе через книги?» - ця думка повинна завжди хвилювати бібліотекаря, коли він приступає до роботи над виставкою. Виставка—це засіб об'єднати бібліотекаря з іншими людьми. І тільки тоді, коли буде присутній особистісний початок, виставка буде мати успіх.

Ефективність кожної виставки доцільно оцінювати за такими критеріями: важливість, актуальність, корисність, престижність, чіткість, простота, легкість сприйняття, естетична насолода.

Організовуючи книжкові виставки , бібліотека реалізує такі завдання і мету:

Розкриває та популяризує свій фонд;

Інформує про подію або знайомить з чимось новим;

Виховує інтерес читачів до літератури різної тематики;

Формує позитивний імідж бібліотеки;

Сприяє різноманітному дозвіллю.

Виставки класифікуються за такими ознаками:

За статусом—самостійні або такі, що супроводжують масові заходи;

За змістом—універсальні, галузеві, тематичні, персональні;

За цільовим призначенням—на допомогу навчальному процесу, для підвищення загальноосвітнього і загальнокультурного рівня;

За часом публікації й надходження до бібліотеки—виставки нових книг;

Добірки за різні роки, виставки забутих книг”;

За терміном функціонування—постійні, довготривалі, тимчасові;

За видами видань—книжкові, інших видів видань (журнальні або газетні), декількох видів одночасно (комплексні), нових носіїв інформації (CD-ROM, платівки, мікрофільми, відеокасети та інш.);

Конструкційні—ординарні, планшети, вітрини.

Найбільш поширеними є тематичні виставки, які розкривають певну частину інформаційних ресурсів бібліотеки і присвячені тій чи іншій актуальній проблемі сучасності. Великого значення набувають нетрадиційні виставки. Для створення привабливого, цілісного образу, значного пізнавального значення крім книг, періодичних видань, доцільно розміщувати різноманітний ілюстративний матеріал, аксесуари, змістовно пов'язані з проблематикою і доповнюючи її у вигляді фону. Використовуються також різні шрифти, натуральні предмети , макети, моделі, муляжі, бутафорія.

§ 4. Типологія книжкових виставок

Одножанрова виставка - це, як правило, представлення на виставці книг одного жанру (детектив, історичний роман, фентезі та ін.), завдяки якій можна задовольнити читацькі вимоги та інтереси у певному жанрі, а також дізнатися про наявність у фонді бібліотеки книг даного напрямку. Поряд із представленою літературою можна подати коротку історичну довідку про виникнення цього напрямку чи жанру, назвати його основоположників та послідовників. Необхідно зробити відповідне естетичне оформлення.

Виставка однієї книги або “Бенефіс книги”. Вона представляє книгу, яка за рейтингом визначена найпопулярнішою, а також статті, відгуки, рецензії з періодичних видань та матеріали про автора твору. Доцільно помістити анотацію відомого письменника, викладача або читача. Якщо книга перевидавалась, варто представити її у виданнях різних років. Можна також коротко описати шлях книги від рукопису до друкованого видання.

знак.

Виставка – хобі представляє літературу дозвіллєвого характеру та різноманітні вироби (декоративно – прикладне мистецтво, флористика, домоведення, вишивка, плетіння тощо). Наприклад, “Макраме – це просто...”, “Творчий оазис”, “Фантазія і творчість”. На основі таких виставок можна організовувати виставки – ярмарки.

Виставка – рекомендація або виставка – порада. Тут подаються поради з будь-якої проблеми, яка цікавить читача. Наприклад, “Як розвивати пам’ять”, “Наші комплекси: як їх подолати?”, “Екзамени і стрес”, “Квіткова косметика”. Популяризувати літературу допоможуть виставки “Готуємось до іспитів”, “Візьми книгу для відпочинку”, “Це цікаво: візьми і прочитай”, “Книги, які потрібно перечитувати”, “Досліджуйте нові світи: читайте”, “Книги для дівчаток”, та ін.

Виставка – осуд (засудження) або антивиставка. Часто у своїй роботі зустрічаємося з такою проблемою як неповернення літератури читачами та її псування. Саме тому ця виставка буде доречною, оскільки можна наочно показати неохайне, недбале відношення до бібліотечних видань. На виставці представляються пошкоджені або неповернуті книги (береться макет каталожної картки, де крім запису книги вказується прізвище, ім’я, по-батькові читача –боржника). Це один з ефективних способів у боротьбі з боржниками.

Виставка – застереження або антиреклама подає матеріали, які допоможуть користувачу розібратися в тих питаннях, що хвилюють людство. Обов’язковим елементом цієї виставки має бути пояснення вчених, спеціалістів з тієї чи іншої проблеми, щоб запобігти надзвичайним ситуаціям та покращити становище. Наприклад, “Не допусти лиха у своєму житті”, “Чорнобиль – старт нової епохи”, “Природа – вічне джерело краси” та інш.

Виставка – бенефіс читача “Кращий читач року”. Мета – привернути увагу до книг через інтереси однолітків. Обов’язкові елементи: формуляр читача (збільшений), бажано з фотографією. Дати короткі відомості про читача, зробити аналіз читання, тобто проаналізувати відвідування, визначити кількість прочитаних книг з різних галузей знань, жанри літератури, яким віддається перевага, організувати обговорення творів улюблених авторів та ін. Можна виготовити цікаву медаль або ж вручити грамоту. Наприклад, “Суперчитач”, “Містер (міс) фентезі”, “Любителю детективів”, “Знавець класики”, “Леді любовного роману”, “Історик-ерудит”, “Поезія – це завжди неповторність”.

Виставка – презентація. Це може бути виставка нової книги, журналу або газети, яка розкриває зміст видання, рубрики, тематику, представляє їх авторів. Наприклад, “Знайомтесь: новий підручник”.

Виставка – осуд (засудження) або антивиставка. Часто у своїй роботі зустрічаємося з такою проблемою як неповернення літератури читачами та її псування. Саме тому ця виставка буде доречною, оскільки можна наочно показати неохайне, недбале відношення до бібліотечних видань. На виставці представляються пошкоджені або неповернуті книги (береться макет каталожної картки, де крім запису книги вказується прізвище, ім’я, по-батькові читача –боржника). Це один з ефективних способів у боротьбі з боржниками.

Виставка – застереження або антиреклама подає матеріали, які допоможуть користувачу розібратися в тих питаннях, що хвилюють людство. Обов’язковим елементом цієї виставки має бути пояснення вчених, спеціалістів з тієї чи іншої проблеми, щоб запобігти надзвичайним ситуаціям та покращити становище. Наприклад, “Не допусти лиха у своєму житті”, “Чорнобиль – старт нової епохи”, “Природа – вічне джерело краси” та інш.

Виставка – бенефіс читача “Кращий читач року”. Мета – привернути увагу до книг через інтереси однолітків. Обов’язкові елементи: формуляр читача (збільшений), бажано з фотографією. Дати короткі відомості про читача, зробити аналіз читання, тобто проаналізувати відвідування, визначити кількість прочитаних книг з різних галузей знань, жанри літератури, яким віддається перевага, організувати обговорення творів улюблених авторів та ін. Можна виготовити цікаву медаль або ж вручити грамоту. Наприклад, “Суперчитач”, “Містер (міс) фентезі”, “Любителю детективів”, “Знавець класики”, “Леді любовного роману”, “Історик-ерудит”, “Поезія – це завжди неповторність”.

Виставка – презентація. Це може бути виставка нової книги, журналу або газети, яка розкриває зміст видання, рубрики, тематику, представляє їх авторів. Наприклад, “Знайомтесь: новий підручник”.

Виставка одного автора або виставка – портрет організовується до ювілеїв письменників, вчених, викладачів. На ній представляються книги ювіляра та матеріали про його життя і діяльність.

Виставка ілюстрацій або виставка – вернісаж. Для такої виставки підбираються ілюстрації по темі (історичного, краєзнавчого, природничого напрямків тощо) або твори одного автора (художника, дизайнера та ін.). Вагомим додатком до організації і оформлення такої виставки можуть стати цікаві цитати, які допоможуть зрозуміти її суть. Наприклад, “Різнокольорова палітра рідної природи”, “Осінні фантазії природи”, ”Земля в рожевому світанку”, “Краса завжди в моді”, “Війна і Перемога очима художників”.

Виставка “Імена”. Бажано, щоб це був цикл виставок, який доречно організовувати до ювілейних дат, днів народження та днів ангела: “Ганна”, “Володимир”, “Олександр”, “Ольга”, “Ярослав” та ін. Їх мета – познайомити користувачів з історичними постатями, поетами, письменниками, літературними і біблійними героями, які мали такі імена. Виставка забезпечує розширення світогляду сьогоднішнім Ганнам, Володимирам, Богданам, Ольгам і всім іншим – адже для кожного його ім’я - особливий знак.

Виставка – запитання пропонує тексти цікавих запитань та представляє книги, періодичні видання, окремі статті, які дають відповіді на них. Наприклад, “А у нас сьогодні гість” (про етикет), “Генетично – модифіковані організми: від захоплення до розчарування”, “Мандри навколо світу”, “Гіркі плоди солодкого життя”, Частинка моєї душі – рідний край”, “Книга, що творить історію” (Біблія), “Екологія і суспільство: на перехресті думок”.

Виставка – роздум має на меті сприяти осмисленню тих тем, що хвилюють людство та виробити власний погляд. Наприклад, “Я – для себе, я – для інших”, “Я – особистість”, “Формула успіху”, “ Ти на Землі - Людина”, “ Духовність і формування особистості”.

Виставка – дискусія має подібні завдання, що і виставка – роздум, але при її оформленні використовується метод обговорення. Адже деякі ситуації можна сприймати позитивно і негативно, а що ж вірно? Саме на ці питання і допомагає відповісти виставка-дискусія, де представляються різні точки зору та їх пояснення залежно від певних обставин. Наприклад, “Ким бути або яким бути ?”, “Якою має бути сучасна молодь”, “Щастя – реальність чи ілюзія”, “Людина і природа: гармонія чи трагедія”, “Хвороба, від якої не потрібно лікуватися"( кохання).

Виставка – діалог спонукає читачів до бесіди на хвилюючу їх тему. Біля виставки бажано поставити скриньку, де читачі можуть висловити свої міркування або залишити запитання. Їхні погляди варто обговорювати на засіданнях Клубів, творчих об´єднань або вони можуть скласти тематику подальшої виставкової роботи. Наприклад, “Чоловік + жінка = ?!”, “Студент – це звучить!”, ” Розмови один на один”, “Що таке жіночність”, “Я – ти: проблеми спілкування”.

Виставка – реклама в практиці роботи бібліотек навчальних закладів, зазвичай, покликана популяризувати сферу діяльності свого закладу. Наприклад, День бібліотечного працівника, педагога, машинобудівника, працівника сільського господарства та ін.

Виставка – реквієм оформляється для вшанування пам'яті та днів скорботи: “Війна пройшлась по їхніх долях”, “Велич ратного подвигу”, “ Знаємо і пам’ятаємо”, “І смерть, як найвищий вінок” (О.Ольжич), “Повернуті із забуття”, “Реабілітовані історією”, “Свіча поминальна, свіча надії”.

§ 5. Методика підготовки виставок

Підготовка виставок починається з вибору теми, визначення цільового і читацького призначення. Для того, щоб здійснити розробку книжкової виставки, слід добре вивчити тему, якій вона буде присвячена. Потім розробити план, підібрати літературу, сформулювати назву розділів, підібрати цитати. Матеріали з періодичних видань необхідно описати аналітично.

Інтерес до виставки визначається не кількістю представлених видань, а тим, як уміло вони подаються, наскільки образно передається основна тема, вдало сполучаються документи, графічні, допоміжні матеріали. Тема, назва, ілюстровані елементи, оформлення мають викликати у читача бажання познайомитися з представленими книгами. Якість книжкових виставок визначається новизною та оригінальністю. Цьому сприятимуть уміло підібрані ілюстрації, фотографії, композиції з квітів, зразки декоративно – прикладного мистецтва, що відповідають темі виставки.

При оформлені виставок важливо передати елементи колориту тієї епохи, яку відображає книжкова експозиція. Цього можна досягти за допомогою фотографій, ілюстрацій, добору шрифтів і кольорів заголовка. Наприклад, для виставки на історичну тематику буде цілком виправданим заголовок, виконаний стародавнім шрифтом, стилізованим під стародавню в’язь.

Вибір кольорів базується на трьох основних умовах: контраст, гармонія, концепція. До чистих кольорів відносяться червоний, синій, жовтий. Найбільш вдале поєднання кольорів – чорний із жовтим, жовто – гарячим, золотим і срібним; червоно – біло – синій, білий на синьому, червоному, зеленому. Дисгармонію створюють такі поєднання кольорів: жовтий на чорному, синій на жовтому. При виборі кольорів для виставки враховується інтер’єр приміщення бібліотеки в цілому ( стіни, підлога, меблі, штори, світильники тощо).

§ 6. Формування книжкового простору бібліотеки.

Від продуманої організації фонду залежить активізація його використання. При формуванні та оформленні книжкового простору потрібно враховувати вікові особливості читачів.

Для читачів молодшого шкільного віку — жанрова розстановка книжкового

фонду — казки, вірші і. т. д.

- в оформленні фонду—короткі, чіткі, зрозумілі заголовки;

- зображення та іграшки улюблених літературних персонажів допомагають адаптуватися, не загубитись у незнайомому просторі, створюють ефект присутності близької, знайомої людини.

Розстановка фонду для середнього і старшого шкільного віку — систематична, за галузями знань.

Покажчики відділів можуть містити знаки-символи. Існують стандартні вирішення для кольорового забарвлення тематичних блоків: суспільні науки—червоний колір, екологія—зелений і т. д.

Відкритий доступ—найбільш активна частина фонду бібліотеки. Від вмілої організації залежить активність використання фонду, просування книг до читача.

Існують прописні істини, які раніше називали мінімумом бібліотечної техніки, - література, розрахована на одиничний попит і екземплярність (більше 3 екз.), розташовуються у книгосховищі. Надлишкова дублетність затрудняє пошук і знаходження потрібної книги.

Створення серед поличкових виставок допомагає розбити цей книжковий моноліт і дає можливість своєрідного опосередкованого спілкування з читачем. Молоде покоління потребує розмови, діалогу, пошуку відповідей на вікові питання, потребує співбесідника. серед поличкова виставка повинна носити діалоговий характер: вис-

тавка-запитання; виставка-презентація, виставка-дискусія та інш. Закладини, значки-символи — сигнальна інформація у фонді, що допомагає читачам у виборі літератури.

§ 7. Комплексні масові заходи у бібліотеці.

Найдієвішою формою масових заходів є комплексні, які сприяють залученню до бібліотеки нових читачів. До таких комплексних форм належать День фахівця, День інформації, День нової книги, День періодики.

День фахівця містить не лише бібліографічну, а й фактографічну інформацію, тобто повідомлення за конкретною тематикою. Він включає екскурсію до бібліотеки, організацію книжкової виставки, проведення бібліографічного огляду, ознайомлення з довідково-бібліографічним апаратом, презентацію періодичних видань й видань психолого-педагогічного характеру.

Успіх проведення Дня фахівця багато в чому залежить від виконання

таких умов:

Вибір актуальної тематики, пов'язаної з проблемами навчально-виховного процесу в школі;

Однорідність контингенту (групи) вчителів, наприклад : класні керівники, завуч, директор, учителі-предметники, учителі початкових класів;

Продуманий комплекс масових заходів, які відповідають змісту Дня фахівця (усі заходи повинні бути взаємопов'язані, зосереджені на поглибленому розкритті тематики);

Попереднє інформування педколективу щодо проведення даного заходу.

День фахівця є однією з трудомістких форм масових заходів, тому доцільно проводити його не частіше одного разу на квартал.

День інформації — комплексна форма бібліографічного інформування, мета якої надати читачам інформацію про книги, інші джерела інформації на певну тему або про літературу, яка надійшла до бібліотеки протягом певного часу. Бажано День інформації проводити систематично, зокрема до кожного предметного тижня, декади чи місячника.

Тривалість Дня інформації — два – три дні. До програми включають організацію виставок літератури, причому не тільки книг, а й періодичних

видань, аудіовізуальних матеріалів; виставок довідкових та інформаційних видань; проведення бесід, бібліографічних оглядів та інш.

День інформації для школярів може включати і читання окремих оповідань або віршів, представлених на виставці.

По проведенні Дня інформації детально аналізуються його наслідки, визначається ефективність.

День періодики проводиться як огляд самих цікавих рубрик і публікацій у періодиці для дітей, або як захід, що допомагає дітям познайомитися із періодичними виданнями. До цього дня у бібліотеці готується бібліодайджест по періодиці, робиться викладка періодичних видань.

Тривалість Дня періодики один день.

День нової книги. Мета Дня нової книги - ознайомити користувачів бібліотеки з новинками , які з’явилися в бібліотеці. День нової книги зазвичай проходить як яскрава презентація обраної книги.

§ 8. Бібліотечно-бібліографічні заняття

Важливим напрямом бібліографічної діяльності є пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань. її ведуть диференційовано, із врахуванням вікових, професійних особливостей читачів і спрямовують на те, щоб навчити їх методики ефективного використання бібліотечних фондів, довідково-бібліографічного апарату, орієнтації в системі бібліографічних посібників. Пропаганду бібліотечно-бібліографічних знань здійснюють бібліотекарі і вчителі за програмою на уроках позакласного читання, класних годинах, факультативних заняттях, під час роботи гуртків.

На початку нового навчального року школа складає графіки проведення бібліотечно-бібліографічних занять. Учителі-предметники, класні керівники включають теми цих занять до своїх планів роботи.

У пропаганді основ бібліотечно-бібліографічних знань доцільно використовувати: бесіди, лекції, практичні заняття, своєрідні концерти, доповіді та повідомлення учнів, різні види змагань.

Наприкінці кожного навчального року слід проводити підсумкові заняття — масові заходи, де учні матимуть можливість застосовувати і демонструвати набуті ними бібліографічні знання. Існують різноманітні форми підсумкових занять: відповіді на запитання або вікторини, подорожі, конкурси, читацькі конференції, написання рефератів тощо.

У бібліотеці доцільно організувати картотеку на допомогу проведенню бібліотечних уроків, де б накопичувався використаний матеріал певної тематики. З метою вивчення ефективності пропаганди основ бібліографії бібліотечні працівники ведуть облік, заповнюють анкети, що сприяють виявленню глибини знань учнів.

Успіх роботи з питань прищеплення учням бібліотечно-бібліографічної грамотності залежить від тісного контакту школи і бібліотеки, батьків, від єдиного планування всієї роботи з книжкою, виховання загальної культури.

Дні бібліографії являють собою комплексну форму роботи з підвищення інформаційно-бібліографічної культури.

Дні бібліографії (ДБ) зазвичай проводяться у бібліотеках 1-2 рази на рік. Програма Дня бібліографії складається за один-два місяці до проведення чергового заходу, про неї сповіщають читачів за допомогою оголошення, а також листівок-запрошень.

До кожного такого заходу бібліотекарі та бібліографи ретельно готуються, а саме:

- Формулюють мету і завдання ДБ;

- Обирають тему ДБ;

Визначають читацький адресу ДБ

- Визначають дату і місце проведення ДБ;

- Вивішують оголошення про проведення ДБ в приміщенні бібліотеки;

- Розсилають листівки-запрошення на ДБ читачам;

- Складають план проведення ДБ;

- Підбирають бібліографічні посібники по темі ДБ;

- Готують і випускають нові бібліографічні посібники;

- Продумують тексти бесід і бібліографічних оглядів;

- Складають питання для бібліовікторін або конкурсів;

- Оформлюють виставки-перегляди літератури;

- Оформлюють виставки бібліографічних посібників.

Дні бібліографії можуть бути універсальними і тематичними.

Універсальні Дні бібліографії

У програму універсальних Днів бібліографії може бути включений цілий ряд заходів за різними напрямками бібліотечно-бібліографічної підготовки читачів:

- Історія книги та бібліотек;

- Навички самостійного пошуку інформації в АК, СК, КСК, СКС, картотеці «Персоналії»;

- Знайомство з ББК;

- Навички самостійного вибору книг у вільному доступі;

- Методи самостійної роботи з книгою;

- Правильне оформлення читацької вимоги;

- Робота з критичною літературою, довідковими виданнями і періодикою;

- Складання бібліографічних списків книг для читання;

- Складання записів про прочитане;

- Використання бібліографічних посібників при виборі літератури та інш.

Примірна програма універсального Дня бібліографії «Мистецтво бути читачем» для старшокласників може включати в себе наступні форми роботи:

К / виставка «Раціональні прийоми роботи з книгою» з підрозділами:

- Талант читача

- На перехрестях періодики

- Що таке конспект?

- Я пишу реферат

- Техніка швидкого читання

Бібліографічний огляд «Як читати книги» (по к / виставці)

Консультація «Що? Де? Як?: Пошук інформації за допомогою бібліотечних каталогів і картотек »

Презентація рекомендаційного покажчика літератури «Книголюб» (М., 1978)

Бібліотечний урок «лоції в світі знань» (про роботу з довідковою літературою)

День бібліографії може бути універсальним і в тому випадку, коли його завданням буде допомога школярам в освоєнні предметів шкільної програми, а метою - знайомство з бібліографічними посібниками з найрізноманітніших галузей знань і наук, що вивчаються в школі: математики, астрономії, біології,

літератури, іноземних мов, географії. Назвати такий День бібліографії можна «За сторінками ваших підручників».

Універсальний День бібліографії для старшокласників під назвою «Нитка Аріадни» може бути повністю присвячений знайомству юних читачів з найцікавішою наукою - бібліографією. Програма такого ДБ може включати в себе:

- Розповідь про науку бібліографію і роботу бібліографів;

- Презентацію книги І. Г. Моргенштерна та Б. Т. Уткіна «Цікава бібліографія» (М., 1987);

- Знайомство з рекомендаційними бібліографічними покажчиками з актуальних тем і проблем (через книжкову виставку та огляд);

- Бібліографічну гру «Лоцмани книжкових морів», де учасникам потрібно буде відповісти на питання, пов'язані з бібліографією, а так само самостійно скласти невеликі списки літератури для підготовки до доповіді, уроку, реферату з допомогою рекомендаційних покажчиків.

Тематичні Дні бібліографії

Продумуючи програму тематичних Днів бібліографії кожна бібліотека повинна враховувати:

- Провідну тему в роботі бібліотеки;

- Провідні теми року;

- Читацькі групи;

- Склад книжкового фонду бібліотеки;

- Наявність потрібних бібліографічних посібників у довідково-бібліографічному фонді .

Основою будь-якого Дня бібліографії є бібліографічні посібники.

Що стосується визначення читацької адреси тематичних Днів бібліографії, то хотілося б звернути увагу бібліотекарів на те, що останнім часом у бібліотеках все частіше стали проводитися Дні бібліографії не для масового читача, а для певної читацької групи. Справа в тому, що однією з умов ефективності будь-якого бібліотечного заходу є однорідність аудиторії, для якої вони підготовлені, за інтересами та цілям читання. Дослідження ефективності Днів бібліографії показало, що «безадресні» Дні бібліографії, як і інші форми роботи з інформаційно-бібліографічної культури читачів, які проводяться для випадково присутніх слухачів, малоефективні, і від них краще відмовитися. У той же час, якщо заняття проводяться для спеціально організованої однорідної групи читачів, наприклад, старшокласників, то «віддача» буває більшою.

При проведенні Дня бібліографії використовуються самі різні усні, наочні та друковані форми роботи з підвищення інформаційно-бібліографічної культури читачів:

- Виставки-перегляди

- Виставки по одному бібліографічному посібнику

- Виставки бібліографічних посібників

- Презентації та прем'єри бібліографічних посібників

- Бібліотечні плакати

- Консультації

- Бесіди про окремих виданнях

- Огляди бібліографічних покажчиків

- Конкурси

- Вікторини

- Книжкові закладки

При підготовці Дня бібліографії важливо пам'ятати, що будь-яка з вищеназваних форм роботи з формування інформаційно-бібліографічної культури читачів вимагає поєднання з іншими. Успіх консультацій, оглядів, бесід в значній мірі залежить від наочності, а всі наочні форми роботи вимагають живого слова бібліотекаря. Тому книжкові виставки та виставки-перегляди обов'язково повинні супроводжуватися рекомендаційними (або інформаційними) бібліографічними оглядами. У них бібліотекарі розповідають про літературу, представлену в розділах і підрозділах виставок, звертають увагу читачів на найбільш цікаві видання та актуальні публікації в періодичних виданнях.

Досвід показує, що широко поширені в бібліотеках виставки бібліографічних посібників «загалом і в цілому» («Книги про книжки», «Ваші помічники у виборі книг» тощо) неефективні без живого слова бібліотекаря. Тому рекомендаційні посібники краще демонструвати на початку або в кінці тематичної книжкової виставки з відповідним текстовим поясненням.

Можливі й так звані виставки по одному посібнику, коли разом з покажчиком, обладнаним розгорнутої анотацією, експонується і частина рекомендованих в ньому книг, причому, назву виставці можна дати за назвою покажчика, а назвами підрозділів виставки можуть служити підрозділи покажчика. Наприклад, оформляючи виставку «Особистість. Кар'єра. Успіх »за однойменним рекомендаційним бібліографічним покажчиком, можна використовувати як підзаголовки розділи покажчика: «Психологія та етика ділового спілкування», «Імідж ділової людини», «Якщо Ви керівник», «Жінка і кар'єра» та ін

ІІ. ІНФОРМАЦІЙНІ БІБЛІОГРАФІЧНІ ВИДАННЯ

Основну частину систему рекомендаційних посібників становлять універсальні та комплексні посібники. Мета цих посібників – сприяти популяризації роботи бібліотеки, задовольняти запити читачів з широкого кола тем і питань.

У бібліотеці використовують так звані малі форми посібників. Посібниками малих форм прийнято називати бесіди про книги, огляди літератури, книжкові закладки тощо. Основне призначення їх – формувати у читачів тривалий інтерес до систематичного читання, виховувати культуру читання.

Будь-який бібліографічний посібник, складений бібліотекою, має бути насамперед актуальним, з другого боку, він мусить враховувати інтереси читачів конкретної бібліотеки. Тематика намічається, як правило, заздалегідь – ще при складанні плану роботи. Бібліотекар повинен орієнтуватися у проблемах сьогодення, на що треба відгукнутися бібліографічними матеріалами. Безпосередня робота над посібником починається з визначення теми і ідейного замислу. Всебічне вивчення теми забезпечує глибоке розкриття її змісту, правильний добір літератури.

Продумати ідейний замисел посібника – значить чітко уявити, що може і повинен взяти читач із рекомендованої л-ри. Водночас необхідно чітко визначитися із читацькою адресою і його цільовим призначенням. Від докладності цієї орієнтації залежить якість добору літератури, характер розкриття змісту бібліографічного матеріалу, порядок розташування записів.

Крім характеристики теми й замислу необхідно:

a) читацько-цільове призначення посібника;

b) тип посібника (рекомендаційний список, план читання, книжкова закладка тощо);

c) схема (основні розділи) бібліографічного тексту;

d) принципи і критерії добору літератури;

e) зміст і характер методичних порад;

Всі пункти програми мусять бути добре продуманими, обґрунтованими й узгодженими між собою. Особлива увага звертається на принципи і критерії добору літератури. Адже одну й ту ж тему бібліографічно можна зробити по-різному, в одному чи кількох аспектах.

Наступний – виявлення і добір літератури. Переглядаючи бібліографічні й літературні джерела у заздалегідь визначеній послідовності, бібліотекар переносить на картки описи тих книг і статей, які за своїм змістом відповідають вимогам. При цьому матеріалу заготовлюється набагато більше, ніж потрібно для посібника, при детальному розгляді певна частина відсіюється. Картки попередньо розставляються з а основними розділами посібника, а всередині розділу - за алфавітом. Остаточний добір робиться вкінці. Відібрані документи обов’язково перечитуються складачем, для забезпечення високої якості посібника. Заключний етап роботи над посібником – контрольний перегляд картотеки, перевірка бібліографічних записів і перетворення картотеки у рукопис. Посібнику надається його остаточна зовнішня форма, оформляється титульна сторінка з усіма необхідними даними про посібник, його складачів. особлива увага звертається на правильність ініціалів авторів книги та на вихідні дані.

включає невелику кількість назв, приблизно 15-20. Рекомендаційні списки обов’язково відкриваються коротким вступом, в якому характеризується тема, склад літератури. Відомості про читацьке призначення списку подаються відразу після заголовку. Розташування як правило логічне.

На відміну від рекомендаційних списків книжкові закладки « Радимо звернути увагу», «З чого почати?», «Що читати далі?»

§ 1 Посібник малих форм

§ 2 Книжкові закладки.

конкретніші за читацькою адресою й чіткіші за педагогічною спрямованістю. Вони звернені до читачів, яким потрібна кваліфікована допомога у виборі книг для самостійного вивчення певного питання або які хотіли б краще познайомитися з літературою з теми. яка вже цікавила їх в процесі читання тих чи інших книг.

До закладок включаються декілька книг – значних і актуальних. Кожна книга характеризується з максимальною повнотою, розкривається зміст твору, його новизна, актуальність, своєрідність подачі матеріалу.

У закладці «Що читати далі?» кожен твір повинен поширювати й поглиблювати коло тих знань і уявлень, які дала читачеві попередня література.

§ 3 Персональні пам’ятки. Значною популярністю користуються покажчики, присвячені громадським діячам, письменникам, вченим та іншим видатним особам. Складаються з таких компонентів:

а) передмова,

б) бібліографічна довідка,

в) огляд творів автора (або літератури про особу),

г) список основних видань творів автора,

д) перелік творів, рекомендованих для першочергового ознайомлення з творчістю автора,

е) література про особу.

Завдання посібника – привернути увагу до творчості, певної особи, дати загальне уявлення. Масові бібліотеки здебільшого складають пам’ятки, присвячені знатним землякам,. Складнішими є пам’ятки, присвячені творчості письменників – уродженців краю. Центральне місце відводиться бібліографічному огляду творів письменника, в якому аналізується й оцінюється його творчість. Дана робота будь-якої бібліотеки – відповідальна творча робота, яка вимагає постійного удосконалення професійної майстерності й пошуків нового.

ІІІ. ВІЗУАЛЬНО-ОРІЄНТУЮЧА ІНФОРМАЦІЯ.

Продуманий, змодельований, професійно організований бібліотечний простір , який розкриває ресурси і можливості сучасної бібліотеки — притягує читача, спонукає до інтелектуального пошуку , до сприйняття, розуміння інформації, розвиває алгоритмічні здібності читачів шкільної бібліотеки.

З візуально-орієнтуючої інформації (стенди, інформаційні стрічки) та з путівників бібліотекою читач дізнається про розклад роботи бібліотеки, структуру бібліотеки, її ресурси, про послуги, які надаються бібліотекою, про бібліотечні заходи, отримує інформаційно-бібліографічну інформацію, інформацію про періодичні , електронні колекції, про Інтернет-ресурси.

Відомості про бібліотеку (“візитка”):

- розклад роботи бібліотеки, телефон для довідок;

- структура відділів бібліотеки, їх призначення;

Бібліотека пропонує:

- ресурси — книжковий фонд бібліотеки, періодичні видання, електронні видання і т. д.

- послуги, які надає бібліотека, перелік послуг;

- путівники бібліотекою, путівники книжковими , періодичними, електронними колекціями, Інтернет-ресурсами.

Бібліотека запрошує:

- заходи бібліотеки з уточненням місця, дати і часу проведення ;

- афіши, об'яви .

Путівники за окремими книжковими колекціями ( освітні ресурси, енциклопедичні видання, Інтернет-ресурси, електронні ресурси бібліотеки і т.д.)

Інформлідер — випуски серії формують інформаційну культуру читачів через розкриття алгоритму пошуку інформації , прийомів інтелектуальної діяльності, методів перетворення інформації.

Інформнавігатор — випуск серії путівників по віртуальних ресурсах для адаптації читача до сучасного типу інформації, представленої в систематизованому вигляді інформаційних ресурсів з ефективною навігацією у кіберпросторі.

IV. ЕЛЕКТРОННА ІНФОРМАЦІЯ.

Сайт бібліотеки — можливість надання інформації більш широкому колу читачів. На сайті створюються і розміщуються ресурси — дитячі та для сумісної роботи дітей і батьків, для вчителів та для бібліотекарів.

"Дитяча" частина орієнтує дітей у величезному масиві інформаційних ресурсів Інтернет (список відсилок різноманітної тематики на кращі інформаційні сервери і сторінки), розкриває фонд шкільної бібліотеки через віртуальні книжкові виставки та рекомендаційні списки літератури, надає інформацію про всеукраїнські акції: конкурси, вікторини, огляди, які проводять дитячі бібліотеки України спільно з іншими зацікавленими установами. На сайті діти можуть ознайомитись з законодавчими актами про права дитини.

Духовний світ українських дітей представлено в світовому інформаційному просторі через розміщені на сервері зразки літературної і художньої творчості юних, клуби за інтересами.

Друга частина сервера розрахована на дорослого споживача інформації. Це різноманітні матеріали на допомогу вчителю, матеріали з питань підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, відсилки на інформаційні ресурси Інтернет, "батьківські" сторінки.

Використана література

Бородина В.А. Библиотечное обслуживание: Учеб. - метод. пособие. - М.: Либерия, 2004.-168с.

Брам Т. Выставочная работа в системе информационно–библиотечного обслуживания//Библ. Свет.- 2000.- №4.- С.15-16.

Вяткина В.В. Организация книжных выставок – это наука и искусство// Школьная библиотека.- 2003.- №7.- С.37-44.

Голдина И.И. Нетрадиционная выставка – это современно// Библиотека .- 2003.- №1.- С.23-24.

Гольман О. Нетрадиционные выставки// Новая библиотека.- 2006.- №1.- С.21-24.

Кадырова Г. Новые грани книжной выставки// Новая библиотека.- 2004.- №1.- С.36-37.

Ким Т.Х. Традиции и обновления массовой работы// Мир библиотек сегодня. Науч.- инф. сборник.- М., 1997.- С.29 –43.

Кулахмедова Л. Сначала книгу надо увидеть // Библиотека.- 2003.- №1.- С.34-35.

Матлина С. «Всего и надо, что вглядеться…»// Новая библиотека .- 2004.- №3.- С.20-22.

Матлина С. Эта обычная и необычная выставка // Библиотековедение. – 2002 .- №1.- С.94-95.

Мешкова Н. Виртуальная реальность одной выставки// Молодые в библиотечном деле. –2004.- №5-6. – С.108-110.

Презентація виставки видань Російського гуманітарного університету// Бібліотечний вісник.- 2004.- №1.- С.51-52.

Самусева Г. «Самая, самая…»: выставка уникальных книг // Новая библиотека .- 2006.- №10.- С.36-38.

Смирнова Н. Книжные выставки и нормы времени // Библиотека .- 2004.- №5.- С.49-50.

Смалова О.М. Браво, массовая работа! // Библиотека .- 2003.- №2. – С.16-17.

Соколова Н. Выставки в публичной библиотеке // Новая библиотека .- 2004.- №3.- С.23-24.

Тумарь В. Оформление экспозиций: поиск новых решений // Библиотека .- 2003.- №2 .-С.78.

Башун О.В. Вплив маркетингу і фандрейзингу на трансформацію бібліотек / Наук. ред. В.С. Білецький, докт. техн. наук. - Донецьк: УКЦентр, 1999. - 204с. - підручник до курсу

Дригайло В.Г., Башун Е.В., Волынец В.Н. Основы управления библиотекой высшего учебного заведения. - К.: Политехника, 2001. - 389с.

Башун О.В. Маркетинг і фандрейзинг в бібліотеках: Бібліогр. покажч. / Донецька ОУНБ - Донецьк, УКЦентр. - 2000. - 58с.

Акилина, М.И. О критериях отнесения библиотеки к документным и информационным учреждениям / М.И. Акилина // Библиотечное дело на пороге XXI века : тез. докл. и сообщений международ. науч. конф. (Москва, 15-16 апр.1998 г.). – М., 1998. – Ч. 1. – С. 16.

Библиотека. Население. Информация : Опыт публичных библиотек США. – М., 1998. – 178 с.

Библиотеки и библиотечное дело США : комплексный подход / Р.С. Гиляревский, Ю.П. Нюкша, Б.П Каневский и др.; под ред. В.В. Попова. – 2-е изд., испр. – М. : НПО «Информ-система», 1993. – 295 с.

Библиотечная профессия в зеркале информационного общества : материалы Всерос. электрон. науч.-практ. конф. (27 мая 2001 г. – 27 мая 2002 г.) / [науч. ред. и сост. Р.У. Багаева]. – Казань : Милли китап; М. : ООО Партуэль, 2002. – 184 с.

Blog

До збірки включено методичні рекомендації необхідні для створення інформаційного середовища бібліотеки. Матеріал розташовано наступним чином

Содержание