Методичні рекомендації щодо перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами

Вид материала

Содержание

Порядок звернення з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами
Порядок здійснення перегляду за нововиявленими обставинами
Порядок сплати державного мита

Подобный материал:

Методичні рекомендації щодо перегляду судових рішень

за нововиявленими обставинами

Наступні методичні рекомендації покликані сприяти визначенню наявності нововиявлених обставин та звернення до суду з належним чином оформленою заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами

Провадження за нововиявленими обставинами є окремою стадією судового процесу, яка покликана сприяти повноті, об’єктивності та всебічності судового розгляду справи. Предметом перегляду під час провадження за нововиявленими обставинами є рішення або ухвали суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ. При цьому, слід підкреслити, що за нововиявленими обставинами переглядаються лише ті судові рішення, ухвали або накази, які набрали законної сили, тобто відсутня обов’язковість проходження стадій апеляційного або касаційного оскарження, з метою оскарження зазначених процесуальних документів.

Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами часто є єдиним процесуальним засобом оскарження судового рішення, за яким, зокрема, не здійснювалось належне представництво.

Нововиявлені обставини – це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов’язків осіб, які беруть участь у справі.

В подальшому у даній методичній рекомендації буде описано порядок звернення до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та особливості, на які необхідно звертати увагу як при зверненні до суду з заявою про порушення провадження за нововиявленими обставинами, так і при підготовці заперечень на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами.

У Цивільному процесуальному кодексі України (далі – ЦПК України) провадження за нововиявленими обставинами регламентується статтями 361 – 366, у Господарському процесуальному кодексі України (далі – ГПК України) провадження за нововиявленими обставинами врегульовано статтями 112 – 114 , в Кодексі адміністративного судочинства України (далі – КАС України) провадження за нововиявленими обставинами регламентовано статтями 245 – 253.

І так, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами починається з виникнення таких обставин та подання до суду заяви про перегляд.

Статтею 361 ЦПК України передбачено наступний перелік підстав для перегляду рішень, ухвал суду чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами у цивільному процесі:

істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

В адміністративному судочинстві перелік підстав визначено ст. 245 КАС України та складається з:

істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
встановлення вироком суду, що набрав законної сиди, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомого неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Як видно, різниця в підставах перегляду рішення за нововиявленими обставинами в адміністративному та цивільному судочинстві полягає лише в передбаченні КАС України додаткової підстави, а саме встановлення вироком суду вини судді у вчиненні злочину, але слід зауважити, що дана підстава підлягає застосуванню лише у тому випадку, якщо злочин був скоєний суддею безпосередньо при вирішенні Вашої справи, в іншому випадку зазначена підстава не підлягає застосуванню.

Крім того, частиною 3 статті 245 КАС України передбачено додаткову підставу перегляду рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовано закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи. Зазначена підстава сприяє реалізації принципу рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, закріпленому ст. 10 КАС України, оскільки, враховуючи презумпцію винуватості органу державної влади, надає право подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з вищезазначеної підстави лише фізичній особі.

ГПК України не встановлює переліку підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами у тому вигляді, у якому вони викладені у КАС України та ЦПК України. Так, статтею 112 ГПК України встановлено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Таким чином, Господарським процесуальним кодексом України не визначено конкретного переліку підстав перегляду рішення за нововиявленими обставинами. В той же час, як свідчить практика, при розгляді судом справ за заявами про перегляд рішень провадження здійснюється з урахуванням практики встановленої у адміністративному та цивільному судочинстві, зокрема щодо оскарження рішення у зв’язку з прийняттям нормативно-правового акту, який пом’якшує або скасовує відповідальність.

Крім того, при вирішенні справ за заявами про перегляд рішень за нововиявленими обставинами господарськими судами застосовуються рекомендації, викладені у роз’ясненнях президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року № 04-5/563 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» та інформаційному листі Вищого господарського суду України від 09.04.2009 року № 01-08/204 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права».

Як вже зазначалось в процесуальних кодексах викладено перелік підстав для звернення заяв про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, основу яких складають істотності для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою на час розгляду справи слід звернути увагу на наступні особливості. Перша, для прийнятності заяви про перегляд рішення, яке набрало законної сили необхідно, щоб зазначені істотні обставини існували на час розгляду справи по суті, але особа, яка подає заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не знала та не могла знати про наявність цих обставин.

Неможливість особи бути обізнаною про існування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, повинна включати в себе об’єктивну та суб’єктивну складові. Об’єктивна складова – неможливість бути обізнаною з підстав, які не залежать від волевиявлення особи, яка звертається з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, на момент ухвалення рішення, яке потребує перегляду. Суб’єктивна складова – неможливість дізнатись про наявність таких обставин навіть за наявності бажання та необхідності. Лише у випадку обох чинників обставини, які стали відомі особі після прийняття рішення по справі, можуть вважатися нововиявленими.

Звертаємо увагу, що посилання на рішення суду по іншій справі та на викладені в ньому висновку як на нововиявлені обставини не може бути прийнятним та не є підставою для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, виключенням є лише випадок, коли рішення, яке переглядається за нововиявленими обставинами, було прийнято на підставі рішення суду, яке мало преюдиційне значення для вирішення справи по суті та яке згодом скасоване.

Також, не можуть бути визнані як нововиявлені обставини роз’яснення чинних положень законодавства стосовно компетенції органів виконавчої влади, оскільки такі висновки спрямовані на переоцінку фактів, які вже були предметом дослідження суду. Такий висновок знайшов відображення в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20 січня 2009 року № 39/185-38/347-30/383.

Не можуть бути прийняті, як нововиявлені обставини обставини, про наявність яких зазначалось при розгляді справи в суді першої інстанції та при апеляційному або касаційному перегляді справи.

Окремо, потрібно зауважити, що нововиявленими обставинами є лише ті фактичні дані, які в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Тобто, для перегляду рішення за нововиявленими обставинами необхідно, щоб такі обставини впливали на юридичну оцінку фактів, на підставі якої ухвалено оскаржуване рішення.

По-друге, як в цивільному, так і в господарському процесах, особа яка подає заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами повинна довести наявність нововиявлених обставин, надавши за приписами ст. 61 ЦПК України та ст. 33 ГПК України, залежно від виду судочинства, відповідні докази – будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Більш складна ситуація виникає у випадку звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративному судочинстві, де не дивлячись на приписи ст. 71 КАС України щодо покладення обов’язку доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності на відповідача, орган наділений владними повноваженнями, у відповідних справах, все одно обов’язок доведення наявності нововиявлених обставин покладається саме на особу, яка звертається із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Інші підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, які зазначені у ст. 361 ЦПК України та ст. 245 КАС України мають характер преюдиційних фактів, які встановлені вироком суду по кримінальній справі та безпосередньо стосується обставин, які покладені в основу рішення, відносно якого подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами.

Встановлення вироком суду, що набрав законної сиди, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомого неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, але у іншій справі не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Скасування рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення або ухвали, що підлягає перегляду, за приписами ст. 61 ЦПК України, ст. 72 КАС України та ст. 35 ГПК України є преюдиційним доказом та відповідно є підставою для перегляду прийнятого на його підставі рішення.

Щодо перегляду рішення за нововиявленими обставинами на підставі рішення Конституційного Суду України, слід зауважити, що підставою є лише визнання неконституційним закону, іншого нормативно-правового акту, застосованого судом, якщо рішення ще не виконано. Випадок, коли Конституційним Судом України надано офіційне тлумачення положень Конституції України та законів України, в тому числі і у випадку, коли це тлумачення суперечить роз’ясненням Верховного Суду України з питань застосування законодавства або рекомендаційному роз’ясненню Вищого спеціалізованого суду з питань застосування законодавства щодо розгляду справ відповідної судової юрисдикції не є підставою для перегляду рішення в порядку провадження за нововиявленими обставинами.

Крім того, не може бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами й рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційним закону або іншого нормативно-правового акту, якщо рішення, яке підлягає перегляду, вже виконано.

Порядок звернення з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами

Заява про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами може бути подана у цивільному судочинстві, на підставі ст. 362 ЦПК України, протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду. У адміністративному судочинстві встановлено строк для звернення з заявою про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами ст. 247 КАС України у один місяць. В господарському процесі на звернення до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами статтею 113 ГПК України встановлено строк в два місяці з дня встановлення обставин.

За колом осіб, які можуть звертатися з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у цивільному процесі це сторони та інші особи, які беруть участь у справі; у адміністративному – особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки; в господарському процесі – сторона. Крім того, у господарському процесі прокурор може звернутися з поданням про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. При цьому, як свідчить практика для вступу у справу прокурора не потрібна ініціатива сторін справи, оскільки прокурор може вступити у справу за власною ініціативою.

Обчислення строків для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами починається:

у випадку встановлення обставин, які мають істотне значення для справи – з дня їх встановлення;
у випадку встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення – з дня набрання законної сили вироку суду;
у випадку скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду – з дня набрання законної сили рішення, яким скасовано рішення, яке стало підставою прийняття рішення, яке підлягає перегляду;
у випадку встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення – з дня набрання законної сили вироком суду;
встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано – з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.

Заява про перегляд за нововиявленими обставинами подається у письмовій формі та має містити дані, визначені ст. 249 КАС України – у адміністративному процесі; ст. 364 ЦПК України – в цивільному процесі. ГПК України не визначено переліку відомостей, які повинна містити заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, але зазначено, що до заяви повинні додаватись докази сплати державного мита та докази надіслання копій заяв про перегляд рішення за нововиявленими обставинами іншим сторонам. Щодо інших відомостей, які необхідно зазначати у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами можливо застосувати аналогію та керуватись приписами Кодексу адміністративного судочинства України або Цивільного процесуального кодексу України.

Порядок визначення суду, до якого подається заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у адміністративному судочинстві визначено ст. 249 КАС України; у цивільному судочинстві – ст. 363 ЦПК України, у господарському судочинстві – ст. 114 ГПК України. У всіх трьох видах судочинства порядок визначення інстанційної підсудності збігається та являє собою наступне. Так, заява подається до суду першої інстанції у випадку, якщо рішення або взагалі не було оскаржене, або було залишено в силі судом апеляційної інстанції та у випадку оскарження до суду касаційної інстанції було залишено в силі; до суду апеляційної інстанції – у випадку, якщо рішення суду першої інстанції було скасоване судом апеляційної інстанції, рішення якого або не оскаржене або не було скасоване судом касаційної інстанції; до суду касаційної інстанції – у випадку, якщо рішення судів першої та апеляційної інстанції було скасовано судом касаційної інстанції. У випадку, коли рішення суду першої інстанції було скасовано рішенням суду апеляційної інстанції, яке в свою чергу скасовано рішенням суду касаційної інстанції та у силі залишено рішення суду першої інстанції, то заява подається до суду першої інстанції.

Крім того, існує окремий випадок визначення інстанційної юрисдикції, передбачений ч. 2 ст. 249 КАС України, який стосується випадку перегляду рішення за нововиявленими обставинами в разі встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення. В зазначеному випадку заява про перегляд за нововиявленими обставинами подається до адміністративного суду тієї інстанції, суддею якого був суддя визнаний винним у скоєнні злочину.

Порядок здійснення перегляду за нововиявленими обставинами

Здійснення перегляду за нововиявленими обставинами залежить від виду судочинства.

КАС України детально регламентовано порядок провадження за нововиявленими обставинами. Так, за приписами ст. 250 КАС України заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається в порядку черговості судді адміністративного суду. У розгляді заяви та перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами не може брати участь суддя, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання.

Натомість, ЦПК України не визначено порядку прийняття судом до розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Крім того, в цивільному судочинстві за нововиявленими обставинами рішення переглядається тим суддею, який ухвалив рішення, яке підлягає перегляду.

Статтею 250 КАС України врегульовано процесуальні питання відкриття провадження за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Окремо, статтею 251 КАС України регламентовано порядок відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка може бути здійснена до початку розгляду справи в судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими обставинами, постановляючи ухвалу, яка може бути оскаржена. Крім того, у разі відмови від заяви інші особи, які брали участь у справі, можуть вимагати компенсації особою, яка її подала судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. До таких судових витрат відносяться витрати на правову допомогу, витрати, що пов’язані з прибуттям до суду, зокрема, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, наймання житла та інше, витрати, пов’язані з оглядом доказів на місці та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи.

У разі набрання законної сили ухвали про закриття провадження про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у зв’язку з відмовою сторони від заяви, повторне звернення з тих самих підстав не дозволяється, окрім випадків звернення до суду з заявою на підставі інших нововиявлених обставин.

У адміністративному судочинстві заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами переглядається протягом двох місяців після її надходження за правилами тієї судової інстанції, яка здійснює перегляд. Тобто, у разі подання заяви до суду касаційної інстанції справа переглядається лише у межах правильності застосування норм матеріального та процесуального права.

Крім того, слід підкреслити, що суд може переглядати рішення у межах заяви та викладених в ній обставин, не переглядаючи інших обставин судової справи, які не спростовуються фактичними даними, якими доведені нововиявлені обставини.

У всіх трьох процесах заява розглядається за викликом сторін або інших зацікавлених осіб, але їх неприбуття не перешкоджає розгляду заяви.

За наслідками розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у цивільному судочинстві постановляється ухвала, якою задовольняється заява та скасовується рішення, ухвала суду чи судовий наказ у зв’язку з нововиявленими обставинами або відмовляється у її задоволенні.

Після скасування судового рішення справа розглядається судом за правилами встановленими судом для розгляду у конкретній судовій інстанції.

За ст. 366 ЦПК України ухвала про задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає. Це зроблено з метою пришвидшення судового провадження, з врахуванням можливості здійснити оскарження після розгляду справи по суті на загальних підставах.

Ухвала ж про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами може бути оскаржена в установленому порядку. Можливість оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви передбачена з метою сприяння реалізації принципу гарантування апеляційного та касаційного оскарження, закріпленого ст. 128 Конституції України.

В адміністративному та господарському судочинстві, на відміну від цивільного судочинства суд при задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не постановляє ухвалу про задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, натомість справа розглядається по суті за правилами передбаченими для відповідної інстанції у межах відповідного судочинства та у разі зміни рішення та скасування постанови або ухвали ухвалюється нове рішення або постановляється відповідна ухвала. В разі відмови у задоволенні заяви постановляється ухвала про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Всі рішення, прийняті за наслідками розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, можуть бути оскаржені у встановленому порядку.

Порядок сплати державного мита

Відповідно до пп. «г» п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв про перегляд рішення за нововиявленими обставинами сплачується 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви про розгляд справи в суді першої інстанції, а із спорів майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оскаржуваної суми. Пунктом 43 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» встановлено пільги для відділів державної виконавчої служби - за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, а також з проведення аукціонів.

В якості висновку зазначаємо, що першочерговим елементом, на який необхідно звертати увагу при зверненні до суду з відповідною заявою чи при надходженні заяви від інших сторін або учасників по справі є відносність нововиявлених обставин, яка полягає у можливості спростувати факти, які покладені в основу судового рішення.

Методичні рекомендації

підготовлено спеціалістами відділу

представництва інтересів в судах

та міжнародного співробітництва

Blog

Методичні рекомендації щодо перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами

Содержание