Geum.ru

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди Бібліотека Григорій Сковорода

Вид материалаДокументы

Содержание


До ювілею
З міркувань григорія сковороди
Іменний покажчик
Подобный материал:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

2002


932. До ювілею Г.С. Сковороди // Переяславська Рада. – 2002. –2 березня. – С. 6.


Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про відзначення 280-річчя від дня народження Г. Сковороди” та заходи, що проводитимуться у місті.


2003


933. Бардінов А.В.,Бардінова В.Д. Мовою музейних експонатів

// Григорій Сковорода. Інтерпретації: Культурологія. Філософія. Педагогіка. Літературознавство: Зб. наук. праць. – Черкаси, 2003. – С. 32 – 36.


Полтавський край не тільки увійшов у творчість і долю просвітителя, але й сам набув нової ознаки, пов’язаної із всесвітньою славою Сковороди.

Про історико-краєзнавчий музей у с. Чорнухах.

[Центр Сковородинознавства]


934. Кононенко Т. Г.С. Сковорода – приятель мудрості українського терену. На пошану 280-ї річниці з дня народження // Українознавство. – 2003. – Число 1(6). – С. 40 – 42.


Саме Г. Сковорода стає одним з виразників нетлінного духу приятеля мудрості, шукача вічності і людини істинної натури.


935. Меморіальний музей Г.С. Сковороди // Культура. Історія. Традиції. – 2003. - № 2. – С. 26.


936. Сікорський М.І. Національний історико-етнографічний заповідник „Переяслав” // Культура. Історія. Традиції. – 2003. - № 2. – С. 4 – 10.


Про музей Г.С. Сковороди, його експонати.


937. Григорій Сковорода. Інтерпретації: Культурологія. Філософія. Педагогіка. Літературознавство: Зб. наук. праць / Відп. ред. В.Т. Поліщук, Ю.В. Тимошенко. – Черкаси: Вид-во ЧДУ; БРАМА, 2003. – 192 с.


В основу видання лягли тексти доповідей і повідомлень, виголошених на секціях філософії, педагогіки та літературознавства міжвузівської науково-практичної конференції „Григорій Сковорода – мислитель, письменник, педагог”, присвяченої 280-річчю з дня народження Г. Сковороди (Черкаси, 3 – 4 грудня 2002 року).

[Центр Сковородинознавства]

2004


938. Коцур В. До Сорбонни Переяславської // Рідна школа. – 2004. - №6. – С. 3 – 8.


В нашому університеті відбуваються найпрестижніші в Україні Сковородинівські читання (у 2003 р. – 11-ті). Це свідчення того, що в Переяславі утвердився один з найпотужніших в Україні осередків Сковородинознавства. Наукові сили НІКЗ, з його стародруками, стали немовби окремим підрозділом нашого колективу з вивчення та поширення спадщини Сковороди.


939. Меморіальний музей Г.С. Сковороди // Музеї України. – 2004. - № 3. – С. 10.


Музей Г. Сковороди розмістився в будинку колишнього Переяславського колегіуму. Про історію колегіуму, в якому викладав Сковорода.


940. Нікітіна В. Осяяні світлом слова і мудрості Сковороди // Київська правда. – 2004. – 16 березня.


Про меморіальний музей ім. Г. Сковороди.


941. Рідне місто: Нарис з історії рідного краю: Для учнів 4-го кл. / Л.С. Сорока та ін. – Х.: Торнадо, 2004. – 48 с.


Про увічнення пам’яті Г. Сковороди у м. Харкові.

Із 1753 до 1769 р. з перервами Сковорода викладає в Переяславському та Харківському колегіумах грецьку мову, поетику, курс доброчинності. 25 років він подорожував Україною, а найбільше – Слобожанщиною. Помер на Харківщині 1794 року у с. Сковородинівці (колишня Пан-Іванівка).


2005


942. Капась В. На Сковородинівських читаннях // Переяславська Рада. – 2005. - № 42, 14 жовтня. – С. 6.


6 – 7 жовтня 2005 року в Переяславському університеті відбулися XII Сковородинівські читання „Г. Сковорода в історії Переяславщини”. Були присутні науковці з Києва, Одеси, Івано-Франківська та інших регіонів України.


943. Коцур В.П. Мандрівний „старчик” чи великий філософ і учитель сучасності // Київська правда. – 2005. – 20 жовтня. – С. 2.


Про XII Сковородинівські читання, які проходили на базі нашого університеті. Про ідеї і творчість великого українського філософа та просвітителя Г. Сковороду.


944. Палатна Т. Благословенні ви, сліди... мандрівника // Вісник Переяславщини. – 2005. – 9 грудня. – С. 2.


Про вшанування пам’яті Г. Сковороди 2 грудня 2005 року у приміщенні Переяславського музею-колегіуму.


945. Григорій Сковорода: загадковість присутности: Матеріали конференції, присвяченої 280-річчю від дня народження Григорія Сковороди / Відп. ред. О. Купчинський. – Львів: Наук. т-во ім. Т. Шевченка, 2005. – 138 с.


Матеріал цього збірника з’явився між двома ювілейними датами – 280-річчям від дня народження (2002) і 210-ими роковинами закінчення земного шляху (2004) Григорія Савича. Автори збірника, як члени літературознавчої комісії НТШ, намагалися хоч якоюсь мірою приєднатися до славної сковородинівської традиції.

[Муз. Г. Сковороди]


946. Фотопутівник по місцях Слобожанщини, де мандрував Григорій Савич Сковорода / Текст В.Г. Штих; Відп. за вип. Н.І. Мицай. – Сковородинівка, 2005.


Схема подорожей Г. Сковороди.

[Центр Сковородинознавства]


947. Шкира О.І. Книга – постійний супутник людини, друг і порадник // Київська правда. – 2005. – 20 жовтня. – С. 2.


Про унікальний покажчик „Сковородіана”, підготовлений бібліографами нашого вузу.


2006


948. Будугай А. До дня народження Григорія Сковороди // Педагогічні обрії. – 2006. - № 1(36). – С. 5.


2 грудня 2005 року у приміщенні меморіального музею Г. Сковороди відбулася зустріч шанувальників філософсько-поетичної творчості Сковороди. Були присутні завідуюча музею В. Нікітіна; кандидат історичних наук, співробітник музею трипільської культури НІЕЗ „Переяслав” М. Товкайло; керівник літстудії „Дитинець” О. Будугай; професор кафедри літератури та методики навчання Переяславського ДВНЗ М. Корпанюк; викладач Г. Верба; старший науковий працівник музею Г. Сковороди, викладач М. Сидоренко та студенти і учні ЗОШ №№ 6, 7.


949. Будугай О., Будугай А. XII Всеукраїнські Сковородинівські читання у м. Переяславі-Хм. // Педагогічні обрії. – 2006. - № 1(36). – С. 3 – [Поч. 2005. - № 34; Продовж. № 3(38), № 5(40)].


950. Герук С. Філософія серця Григорія Сковороди: Круглий стіл // Персонал плюс. – 2006. - № 50(201). – С. 3.


8 – 9 грудня 2006 року в президії Міжрегіональної Академії управління персоналом відбувся Другий Міжнародний науковий круглий стіл на тему „Філософія серця Григорія Сковороди та сучасність”, організований центром риторики „Златоуст”.


951. Нікітіна В. Історія створення музею Григорія Сковороди // Педагогічні обрії. – 2006. - № 1(36). – С. 4. – [Продовж. 2006. - № 2(37)]


Меморіальний музей Г. Сковороди був відкритий у місті Переяславі - Хм. в 1972 році з нагоди святкування 250-річчя від дня народження Григорія Савича.

Про наукову, дослідницьку та пошукову роботу працівників тодішнього історичного музею розповідає завідуюча музеєм Валентина Нікітіна.


952. Свищ М.В. Герой України – Михайло Сікорський // Регіональні особливості розвитку оздоровчо-спортивного туризму та краєзнавчої роботи: Матеріали I Міжвузівської науково-практичної студентської конференції. – Переяслав-Хм., 2006. – С. 94 – 98.


Про музеї Переяславщини та унікальні книги і документальні матеріали про Г. Сковороду.


953. Шпиталь А. Сковородинівський центр у Переяславі-Хмельницькому // Дивослово. – 2006. - № 2. – С. 62 – 63.


Про Переяславський колегіум та музей Г. Сковороди в Переяславі-Хм. Подано афоризми Г. Сковороди.


З МІРКУВАНЬ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ


«Адже ти знаєш, що істина завжди в малолюдному числі про­свічених Божих людей царювала і царює, а світ цей прийняти не може. Збери перед собою усіх художників та архітекторів і пізнаєш, що художня істина не в багатьох місцях перебуває, а най­більшу їхню юрбу обіймає невіг­ластво та не мистецтво».


«А здорове коріння - це і є міцна душа і мирне серце. Здоро­вий корінь розсилає по всіх гіл­ках вологу та оживляє їх, а сер­це мирне, життєвою вологою на­повнене, кладе сліди свої за зовнішностями ».


Бачиш, що світло премудрості тоді входить у душу, коли чоловік два єства пізнає: тлінне і вічне.


Без бажання все важке, навіть найлегше.


Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.


Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.


Більше думай, тоді вирішуй.


Веселість – це здоров'я гармонійної душі. Душа, вражена якимось пороком, не може бути весела.


Визначай смак не за шкаралупою, а за ядром.


Воістину, моя самотність відкрила мені небо!


Все те не наше, що нас покидає.


В собі самому шукай справжніх благ.


Всяка їжа і пиття смачні і корисні, але треба знати час, місце і міру.


Годі побудувати словом, коли те саме руйнувати ділом.


Голод, холод, ненависть, переслідування, брехня, лайка і будь-яка праця не лише стерпна, але й радісна, якщо ти для неї народжений.


Добрий розум робить легким будь - який спосіб життя.


Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.


Досягнення вищих чеснот є метою людини. У досягненні їх непотрібно встановлювати ніяких меж.


„Друже мій , не зневажай байкослів‘я!.. Не за гаманом осуджуй скарб, а справедливим судом суди. Байка тоді буває погана й баб’яча, коли у простій і смішній своїй шкаралущі не ховає зерна істини, схожа на горіх-свищ...”


Життя наше – це подорож, а дружня бесіда - це візок, що полегшує мандрівникові дорогу.


Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ.


З видимого пізнавай невидиме.


Здоров'я, соромливість і репутація — найцінніші скарби.

Зерно доброго Слова проростає в серці.

Зрозумій одне тільки яблучне зерно, і досить тобі. Коли в нім сховалося дерево з коренем, гілками, листям та
плодами, то можна в ньому віднайти незчисленні мільйони садів - осмілюся сказати, і незчисленні світи.


З усіх втрат втрата часу найтяжча...


І ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро.


Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце - справдешній вовк, хоч обличчя людське; серце боброве - бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове - вепр, хоч подоба бобра.


Коли зачинається курча, тоді псується яйце.


Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.


Коли є червінець, навіщо бажати, щоб і гаманець був золотий?


Коли не можу нічим любій Вітчизні прислужитися, в кожному разі з усієї сили намагатимуся нікому ні в чому не шкодити.


Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.


Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.


Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.


Кому душа болить, тому весь світ плаче.


Копай усередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.


Любов викликається любов’ю, котру створюють доброзичливість і прихильність у поєднанні з доброчестю.


Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю.


«Люди в житті своїм пра­цюють, метушаться, утаюють­ся, а пащо - багато хто й сам не тямить. Коли помислити, то з усіх людських затій, скільки їх там тисяч не буває, є один кінець - радість серця».


Ми повинні бути вдячними Богу за те, що він створив світ так, що все просте – правда, а все хибне – неправда.


Мудрець мусить і з гною вибирати золото.


На новий путівець шукай нові ноги.


Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.


Найкраща помилка та, якої допускаються в навчанні.


Насіння лихих справ - лихі думки.


Наскільки трудне все те, що непотрібне і дурне! Наскільки легке і солодке все, що істинне і потрібне.


Не все те невірне, що тобі незрозуміле.


Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.


Не любить серце, не бачачи краси. Що вподобав, на те й перетворився.


Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.

Не тіло, а душа є людиною.


Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?


Істинна слава, шукання істиного набутку, свята пристрасть - це наречені високого духу, які осолоджують у своїх обіймах чисту душу.


Немає нічого небезпечнішого, ніж: підступний ворог, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга... Жоден диявол ніколи не приносить більше шкоди, ніж, такі удавані друзі.


Не буде тверезий той, хто перевантажує себе їжею, хоча б він і не пив вина.


Не розум від книг, а книги від розуму створились.


....не суди лиця, суди слово...


Не той нерозумний, хто не знає, а той, хто знати не хоче.


Не шукай щастя за морем.


Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух.


О книги, найкращі порадники, найвірніші друзі!.


О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!


О, коли б ми в ганебних справах були б такі ж сором'язливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно сором'язливі у порядних вчинках!


Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!


Перш за все батька і матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якій ти стільки зобов'язаний.


Пізнаєш істину - ввійде тоді у кров твою сонце.


Плаває нещасливо той, хто не вміє досягти гавані.


Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращі за моє тіло.


Роби те, до чого народжений, будь справедливий і миролюбний громадянин, і досить із тебе.


Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.

Самопізнання — це пізнання добра і зла.

Світло бачиться тоді, коли світло в очах є.


Світло премудрості тоді входить у душу, коли чоловік два єства пізнає: тлінне та вічне.

Світ ловив мене та не спіймав.

Серце тоді насичується, коли освічується.


Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.


Спішив на обід, та й вечері не застав.


Тілом ми ніщо, але думкою щось, та ще й велике.

Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.


Той ворога небезпечніший, хто удає твого друга.


Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.


У істини проста мова.


Уникай людей, котрі помічають твої хиби і недоліки, виправдовують їх чи навіть схвалюють. Такі люди або підлесники, або боягузи, або просто дурні. Від них не чекай допомоги ні в якій біді чи нещасті.


Хай вчить без притчі той, хто малює без фарб!


Хіба коли-небуть була дружба поміж скупими?


Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме що таке чорне?


Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати - це наполовину завершити.


Хто думає про науку, той любить її, а хто любить її, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.


Хто сліпий, тому скрізь ніч. Якщо ти темрява — скрізь для тебе пекло.


Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом буде безсоромно виправдовувати свою неосвіченість, котра є найбільшим пороком.


Хто спішить – насмішить.


Хто швидко приліплюється до нової думки, той швидко від неї і відпадає.


Частки розбитого дзеркала всі однаково лине відбивають.


Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі.


Чи може щось ширше розлитися, як думки!

Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?


Чисте небо не боїться блискавки та грому.


Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливий той, хто вміє ним користуватись.

Щастя твоє в тобі самому: пізнавши себе, пізнаєш усе...


Що вподобав, на те й перетворився.

Що може бути шкідливіше за людину, котра володіє знанням найскладніших наук, але не має доброго серця?


Що швидко запалюється, те раптово гасне.


Я... дуже задоволений тим, що не подоба­юсь... мерзотникам... похвально не подобатись по­ганим.


Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти.


Як у серці нуда, буде підлість і біда.


Як хто посіє в юності, так пожне у старості.


Яка користь бачити, не маючи смаку!


Якщо любиш прибуток, шукай його пристойним шляхом. Тисяча на те перед тобою благословенних ремесел.


Якщо ти вважаєш, що це погано, не роби цього; якщо ж ні, то переможи в собі поганий со­ром і страх, які тебе відвертають від порядних справ... О, якби ми в ганебних справах були такими ж соромливими, боязкими, як часто ми буваємо боязкими і хибно соромливими в порядних вчинках.

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК


Номери в круглих дужках відображають матеріали про особу, яка не є автором, але згадується у назві публікації чи анотації.


Авксентьєв Л.Г. 260

Авраменко Л.М. 142

Айзеншток І.Я. 306

Александрович Т. 448, 449,

480, 481, 553, 563

Алексюк А.М. 143

Аляєв Г.Є. 541

Андреєва Т. 564

Андрій О. 759

Андрушко В. 697

Андрущенко В.П. 235, 237, 859

Анкудинова О.В. 261

Аристотель (537)

Артемчук І. (514)

Аскоченський В. (288)

Астапова О.І. 773

Астаф‘єв О. 433

Астахова В.Н. 238, 239

Афанасьєв В.А. 306


Багалій Д.І. (1), (33), 43,

58, (65), (226),(288), (299),

(622), 760

Багдад Й.О. 262

Багряний І. (425)

Баєва Т.Ф. 170

Бажан М.П. 5, 18, 306, (341)

Бажинов І.Д. 263, 296

Базилевська Л.С. 642

Бака М.В. 643

Баканідзе О. 574

Балабуха К.Х. 264

Балязін В. 461

Барабаш Ю.Я. 309, 314, 354, (438)

Баранович Л. (232)

Бардінов А.В. 933

Бардінова В.Д. 933

Батюк Н.О. 6

Бевз О. 826

Бегека А.Д. 644

Безобразова Л.Л. 335

Бердник О. (413)

Бердяєв М. (851)

Береговий М.Н. 315

Бережний О. 922

Береза Б. 384

Береза І. 395

Березовський І.П. 20

Беркович Е.С. 891

Берло А. (139)

Бернадські Н.І. 496

Бернштейн М.Д. 258

Бетко І.П. 316

Бичко А.К. 639, 748, 774

Бичко І.В. 610, 764, 774

Бишовець В.Є. 722

Бойчук Г. 215

Біланюк П. 544

Біленко Т. 396

Білецький Б.Ф. 50

Білецький О.І. 3, 257, (322), 898

Білич Г.А. 575

Білич Т.А. 317, 571

Білодід В. 775

Білодід І.К. 906

Білянська Н.В. 240

Бовсунівська Т. 385, 397, 482, 698

Богданов В.С. 676, 677

Бодрійяр Ж. (812)

Бойко А.М. 212, 645

Бойко В.І. 646

Бойко Ю.Г. 699

Бойко-Блохин Ю. (840)

Боженко Л.І. 675

Бондар В. (264)

Бондар Л.С. 86

Бондар С.В. 554, 612

Бондаревська І.А. 336, 378

Бондаревська О.Д. 337

Бондаренко О.М. 776

Бондаренко Р. 144

Бондарчук Л. 398

Бонч-Бруєвич В. 1, (69), (300), (303)

Борисов О. 530

Борисова О. 530

Борканюк А.Б. 827

Боровик Г. 925

Боровик М.К. 522

Бородій М. 777

Бреусенко О.А. 878

Брюховецький В.С. 157

Бугайова Н.А. 62

Бугров В.А. 764

Будугай А. 565, 948, 949

Будугай О. (948), 949

Бузницька Л. 241

Булатов М.О. 842

Булгаков М. (498), (683)

Булда М. (499), 899, 919

Бурлака Ф. 5, 6, (416)