Інститут соціальних технологій
| Вид материала | Документы |
Содержание5.3. Рівень підтримки 5.4. Зміни якості освіти за роки реформ |
- Міжвузівський науково-методичний семінар, 57.27kb.
- Інститут соціальних наук загальний опис Інституту соціальних наук, 29.91kb.
- Бердянський державний педагогічний університет Інститут освітніх інженерно-педагогічних, 202.51kb.
- «соціальна стратифікація І соціальна адаптованість особистості за умов радикальних, 178.22kb.
- Д-р політ, наук (Інститут соціальних наук Одеського національного університету Ім., 14508.65kb.
- Наукові досягнення та розробки установ нан україни за 2011 рік, 233.7kb.
- Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти, 270.26kb.
- Волинський інститут післядипломної, 300.19kb.
- Інститут законодавства верховної ради україни на правах рукопису, 1002.76kb.
- Інститут гуманітарних та соціальних наук, 54.07kb.
5.3. Рівень підтримки
Запитання: Наскільки Ви підтримуєте або ні проведення наступних реформ?
Вчителі не підтримують впровадження 12-річного терміну навчання (індекс -0,355), а також радше не підтримують впровадження галузевого (замість предметного) принципу структурування змісту освіти (індекс 0,053). Найчастіше підтримують впровадження семестрової структури навчального року та профільне навчання (індекси відповідно 0,426 та 0,412) (див. гіст. 5.6).
Гіст. 5.82. Рівень підтримки реформ: думка вчителів, %
Стосовно доцільності початку шкільної освіти з шести років думки вчителів розділилися практично порівну: 50,7% вважають, що доцільність є або радше є, а 45,4% – що немає або радше немає (див. діагр. 5.2).
Діагр. 5.34. Доцільність шкільної освіти з шести років, %
На думку більшості вчителів, перехід школи на 12-річне навчання швидше гальмує соціальний розвиток учня та його вихід на ринок праці (60,7%), ніж надає можливість підвищення освітнього рівня випускників середніх шкіл (тільки 18,3%) (див. діагр. 5.3).
Впровадження незалежного тестування радше знижує рівень корупції при вступі до вузів і забезпечує об’єктивність оцінки знань учнів (53,0%), ніж орієнтує весь навчальний процес на зазубрювання відповідей на запитання тестів (35,0%) (див. діагр. 5.4).
Більшість опитаних вчителів вважає, що впровадження семестрової структури навчального року радше сприяє більш об’єктивній оцінці учнів (61,3%) (див. діагр. 5.5). Понад те, на їхню думку, впровадження семестрової структури навчального року радше надає можливість підготуватися до подальшого навчання у вузі (63,6%), ніж збільшує навантаження та зменшує час для відпочинку учнів (20,6%) (див. діагр. 5.6).
Діагр. 5.35. Перехід школи на 12-річне навчання, %
Діагр. 5.36. Впровадження незалежного тестування, %
Діагр. 5.37. Впровадження семестрової структури навчального року: вплив на об’єктивну оцінку учнів, %
Діагр. 5.38. Впровадження семестрової структури навчального року, %
На думку більшості вчителів, лібералізація форми випускних іспитів випускників старших класів (можливість вибору предметів та форм проходження державної підсумкової атестації) радше надає учневі можливість краще підготуватися з певних профільних предметів (71,6%), ніж погіршує загальну підготовку учнів (15,3%) або ускладнює планування навантаження для вчителів (7,6%) (див. діагр. 5.7).
Діагр. 5.39. Лібералізація випускних іспитів, %
Впровадження у старших класах профільного навчання більшість вчителів оцінює позитивно – головним чином як певною або достатньою мірою ефективний захід (відповідно 56,3% та 26,7%) (див. діагр. 5.8).
Більшість (78,8%) вчителів впевнена, що школа допомагає випускникам визначитися у виборі професії та подальшому життєвому шляху (див. діагр. 5.9).
Проте при цьому впровадження в основній та старшій школі навчальної практики не знаходить у них однозначного схвалення – підтримують практично стільки ж вчителів, скільки й не підтримують (відповідно 48,0% та 43,2%). Було важко відповісти 8,8% вчителів.
Діагр. 5.40. Ефективність впровадження профільного навчання у старших класах, %
Діагр. 5.41. Допомога школи учням у виборі професії, %
Запитання: Наскільки Ви підтримуєте або ні впровадження нових предметів?
Впровадження таких предметів, як основи здоров’я, екологія та етика, вчителі підтримують найбільшою мірою (індекси відповідно 0,541, 0,509 та 0,504), впровадження філософії підтримують дуже слабко (найменшою мірою, індекс 0,155) (див. гіст.5.7.).
Гіст. 5.83. Рівень підтримки впровадження нових предметів: думка вчителів, %
При цьому 52,4% вчителів підтримують ідею впровадити до навчальних програм середньої школи курс „Основи християнської етики”, 34,3% – не підтримують, а 13,3% було важко відповісти на це запитання.
5.4. Зміни якості освіти за роки реформ
Вчителі відзначають, що у ході проведення реформ середньої освіти погіршилися успішність учнів (36,6%), а також якість навчальних програм (17,8%), зокрема це позначилося на погіршенні обсягу та змісту програм, співвідношенні годин для індивідуальних та групових занять. Водночас відзначають істотне поліпшення кваліфікації педагогів (49,2%) (див. гіст. 5.8 та 5,9).
Гіст. 5.84. Зміни за роки реформ, %
| ІНДЕКСИ |
| -0.170 |
| 0.035 |
| 0.115 |
| 0.115 |
| 0.217 |
Гіст. 5.85. Зміни за роки реформ: якість програм, %
| ІНДЕКСИ |
| -0.123 |
| -0.083 |
| 0.009 |
