Інститут соціальних технологій

Вид материалаДокументы

Содержание


Інтерес до політики держави у сфері освіти та довіра до структур
Позиція вчителів з цього питання
Нас чують, коли вигідно… А роблять по-своєму… Роблять так, як диктують зарубіжні країни…
Вчитель у нас нічим не захищений. На нас можуть їздити всі. Тобто ми не маємо жодної правової захищеності…
інтерес до реформ у сфері середньої освіти
Політикою цікавимося… Тут не можна не цікавитися – примушують…
Ви знаєте, отак зразу згадати важко... Може, якби серед нас були ті, хто працює в адміністрації школи, то може б вони і згадали…
Ви знаєте, нам до відома доводять, але кожний рік багато всього, що і не запам’ятаєш…
довіра до структур системи освіти
Не довіряють, але вважають, що повинні довіряти.
Міському відділу освіти та науки
Коли вони приходять до нас, здається, що вони взагалі не знають, навіщо вони до нас приходять… Відірвані від життя адміністратор
Показати щось, провести відкритий урок – такого немає. Фактично методисти мають показувати урок, а не лише контролювати…
Дирекції школи
Вчителям школи
Там працюють люди, далекі від практики…
Джерела інформації та їх доступність
Харків, Київ
Якої інформації не вистачає? Яка інформація недоступна? Чому?
Якщо це все разом взяти, то вистачає…
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27

Інтерес до політики держави у сфері освіти та довіра до структур




впливовість думки громадськості



На Вашу думку, чи може і чи повинна думка громадськості, в тому числі вчителів/батьків, впливати на політику держави у сфері середньої освіти? Що заважає? Що слід зробити кожній із сторін?


Позиція вчителів з цього питання:

  • Не може, але її належить ураховувати
  • Політика держави у сфері середньої освіти знаходиться під сильним впливом західних країн


Ніхто нас (вчителів) не чує…


Нас чують, коли вигідно… А роблять по-своєму… Роблять так, як диктують зарубіжні країни…


Останні зміни у 12-річній освіті пов’язані з тим, що Україна прагне в Європу. Підлаштовується під ту освіту, яка у них...


Вчитель у нас нічим не захищений. На нас можуть їздити всі. Тобто ми не маємо жодної правової захищеності…


Потрібно:
  • Передусім захистити статус вчителя
  • Цікавитися думкою (частіше збирати дискусійні групи)
  • Проводити анонімне анкетування вчителів та батьків, аналізувати та робити висновки





інтерес до реформ у сфері середньої освіти



Наскільки активно Ви цікавитеся політикою держави у сфері середньої освіти? З якими законами та документами Міністерства освіти та науки, які регламентують реформи середньої освіти в Україні, ознайомлені?


Вчителі відзначають, що цікавляться політикою держави. Проте всі ці папери, закони та концепції їм набридли, відволікають і не дають ніякого результату.

Тому інтерес вчителів можна назвати доволі пасивним, без ініціативи, вимушеним, звідси й перелік законів, які були згадані, невеликий.


Політикою цікавимося… Тут не можна не цікавитися – примушують…

Знайомі з думкою міністра освіти та науки… Слухаємо їх виступи цікаві… Ознайомлені з їхніми політичними поглядами…


Ви знаєте, отак зразу згадати важко... Може, якби серед нас були ті, хто працює в адміністрації школи, то може б вони і згадали…


Крім того, що їм доводиться відстежувати подібну інформацію, часто на стенді в учительській вивішують останні документи…


Ви знаєте, нам до відома доводять, але кожний рік багато всього, що і не запам’ятаєш…


Головним чином відзначають, що знають наступні закони та документи:
  • Останній документ про зовнішнє тестування
  • Концепція освіти
  • Найперший закон про освіту
  • Про загальноосвітню середню школу
  • Закони про мови
  • Положення про державну атестацію вчителів
  • Національна концепція, національне виховання
  • Гендерна політика
  • Заборона на користування мобільними телефонами




довіра до структур системи освіти



Наскільки Ви довіряєте/ні наступним структурам системи освіти України? Чому?


МІНІСТЕРСТВУ ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ:


Не довіряють, але вважають, що повинні довіряти.


Гнила система виконавчої влади освіти… Несе негативні наслідки для самої системи освіти… (Донецьк)


Говорять по телебаченню, що школи забезпечені книжками на сто відсотків, а в сьомих класах, які йдуть по новій програмі, на початок жовтня є лише 50% книжок. Говорить міністр, що є, а насправді підручників усіх немає. Через це ми не довіряємо ні Міністерству, ні міністру…


Постійно говорять про зарплату. Говорять за підвищення зарплати. В три рази. Сусіди наші кажуть, та Ви вже маєте мерседес купити, а все бідкаєтеся. Так піднімають, що аж шістсот гривень маю. Вони ж, піднімаючи зарплату, забирають години, от і виходить, що, навпаки, зменшується. От зараз ми ще не знаємо своїх ставок. Тільки на початку жовтня дізнаємось…


МІСЬКОМУ ВІДДІЛУ ОСВІТИ ТА НАУКИ,

РАЙОННОМУ ВІДДІЛУ ОСВІТИ:


Вважають проміжною ланкою.

Не довіряють, але вважають, що повинні довіряти.


Коли вони приходять до нас, здається, що вони взагалі не знають, навіщо вони до нас приходять… Відірвані від життя адміністратори…


Після їх відвідувань кортить їх самих відправити на уроки, щоб пішли та попрацювали… Оскільки після їх претензій хочеться сказати – станьте і покажіть, як треба. У них претензії не по суті…


Показати щось, провести відкритий урок – такого немає. Фактично методисти мають показувати урок, а не лише контролювати…


Я хочу сказати, в Англії, не знаю як в інших країнах, там немає таких органів, установ. Є орган, в який входить батьківський комітет, входить якійсь представник з міської влади, з іншої влади. І цей орган має право контролювати. Там немає органів обласного, міського, районного рівня, немає. Там сама школа може вибрати програму навчання. Тобто дається школі велика можливість. Ми не можемо. Нам надіслали програму і говорять: «Навчайте!». Сказали: «Вас забезпечили підручниками», хоча насправді – ні. «Навчайте!». Тобто вчитель є постійно в таких рамках. Тобто сьогодні прийде райвно чи ІМЦО (інформаційно-методичний центр, що є фактично допомогою методичною), а практично це виконує функцію контролюючу, постійно контролюючу. Нас можуть збирати по кілька разів на рік, але фактично якоїсь такої потрібної, нагальної інформації, от наприклад – «Як це зробити?», немає…


Замість того, щоб заманювати вчителів до школи, вони нас відштовхують. На курсах, на семінарах щоразу розповідають – і таке буде, і таке. І лякають, лякають того вчителя. На курсах постійно говорять: «Тепер буде жорсткіше, страшніше!». На педрадах говорять: «Зараз на Ваше місце по двоє»…


ДИРЕКЦІЇ ШКОЛИ:


Довіряють і нерідко висловлюють співчуття.


Вони під таким пресом перебувають, що коли приходять 30 серпня на педраду, 27 наказів райвно потрібно виконати за 1 день…


Тепер у зв’язку з тим, що з директором школи укладають контракт на три роки... залежність від райвно несе в собі негативні відтінки... оскільки людині доводиться вивертатися між тими проблемами, які є у школі, та тим, що тобі нав’язують згори... То ж чи потрібна ця контрактна система найму?..


ВЧИТЕЛЯМ ШКОЛИ:


Своїм колегам довіряють наполовину, але частіше довіряють виключно самі собі.


ВСЕУКРАЇНСЬКОМУ ЦЕНТРУ НЕЗАЛЕЖНОГО ТЕСТУВАННЯ:


Не зовсім довіряють. Вважають, що ще не достатньо апробована та відпрацьована ця система.


Сама бачила, як усе це відбувається… все загалом добре… об’єктивність є, оскільки вчителі різні сидять, зовсім невідомі роботи, тобто кожний знає, що тут ваших дітей не може бути, їх просто немає. Але знову ж таки, якщо вони хочуть бачити якість, то нехай за програмою перевіряють...


Там працюють люди, далекі від практики…


Напевно може сказати лише той, чиї діти вже проходили. Їм вже зрозуміло…


Мали б сказати, що буде оцінювання, будуть завдання, як його оцінюють. Скільки то балів, скільки – то?


Так, діти хочуть завжди знати, як то буде оцінюватися? Скільки оцінюватиметься те питання, скільки – те? Вони мають, наприклад, на контрольній роботі знати. А насправді не знають ...

      Джерела інформації та їх доступність



Яким чином Ви отримуєте необхідну інформацію?


Головними джерелами інформації для вчителів є педради, курси підвищення кваліфікації, засоби масової інформації, спеціальна література, інформаційні збірники, колеги, рідше – Інтернет (через те, що не всі мають до нього доступ).


За регіонами істотних відмінностей не спостерігаємо.


Донецьк:

1 – Накази по школі, збори, педради, інформаційні п’ятихвилинки

2 – Засоби масової інформації, телебачення, новини, газети: всеукраїнські – «Освіта України», місцеві – «Вечірня Макіївка», газети з предметів (для кожного свої)

3 – Інформаційні збірники:
  • Інформаційний вісник Міністерства освіти України
  • Законодавча база Верховної Ради

4 – Інтернет: «Освітній портал», «Тестпортал»


Дніпропетровськ:

1 – Спеціальна література – наприклад, журнал «Математика у школі», юридична література з предмета, збірник указів

2 – Наради методистів, педради

3 – Курси підвищення кваліфікації

4 – Засоби масової інформації, газети – «Освіта України»

5 – Інтернет: сайт МОН


Харків, Київ:

1 – Шкільна адміністрація

2 – Інформаційні збірники

3 – Засоби масової інформації, газети – «Освіта України», «Освіта і право», газети з предметів, телебачення

4 – Курси підвищення кваліфікації

4 – Інтернет (сайт МОН, сайт з тестування тощо)


Луганськ:

1 – Професійні офіційні видання

2 – Професійні друковані видання для викладання, науково-практичні, дидактичні

3 - Телебачення

4 - Колеги

5 - Інтернет


Львів:

1 - На педрадах, через адміністрацію школи

2 - Через засоби масової інформації: телебачення (новини), спеціалізовані журнали (видавництва «Шкільний світ»)

3 - Інтернет


Одеса:

1 - Педради

2 – Семінари, конференції

3 – Засоби масової інформації: газети, телевізор

4 – Спеціальна література (окремо по предметах)

5 - Інтернет


Херсон:

1 – Дирекція, адміністрація

2 – Періодична, спеціалізована преса

3 – Семінари, курси перепідготовки

4 - Інтернет


Міські вчителі відзначають, що планова інформація доходить достатньо швидко і якщо її мало, то її ксерокопіюють. Сільські, навпаки, що вказівки, інструкції надходять із запізненням.


А як нам повідомили про 12- бальну систему? Перед 1 вересня нарада, нам кажуть, що буде нова система оцінювання. Це був жах…Не пояснили ні як, ні що? І ми практично хто як зрозумів, так і оцінювали… Може дехто так і досі…


Якої інформації не вистачає? Яка інформація недоступна? Чому?

В якій формі, де, кому і наскільки часто слід надавати цю інформацію?


В принципі загалом інформації достатньо.


Якщо це все разом взяти, то вистачає…


Найчастіше не вистачає:

  • Методичної літератури


Її неможливо купити за свої гроші… Хоч ксерокопії роздавайте… (Донецьк)


Нової спеціальної літератури (дуже дорого коштує)...

  • Літератури з обновлюваних програм



Коли оновлюють програми, іноді оновлюють якийсь предмет, а по ньому немає літератури... Припустимо, з літератури – певні твори неможливо дістати. Діти не можуть це дістати, щоб прочитати. І це, звичайно, викликає труднощі. Тобто доводиться або пропускати, або заміняти, або вчитель просто переповідає...


Автори з української літератури, які ніколи в радянські часи не викладали. У бібліотеках навіть немає книжок цих письменників, і вчитель сам нічого не може сказати...

  • Нових підручників



  • Спеціальних книжок («Книга для вчителя»)


Видають вже третій рік… Там зібрано все, що потрібно… Дуже зручно…


Найбільш зручною формою вважають друковану. Пропонують розпочати випуск газети «Вчитель року».


Книгу ніщо не замінить, навіть електронні засоби інформації…


Відзначають, що активно цікавляться методичними нововведеннями у сфері середньої освіти і застосовують їх на практиці.


Ознайомлені з наступними методиками:
  • Дистанційна освіта
  • Вальдарівська педагогіка
  • Ментасорі
  • Інтерактивні, інноваційні методи тощо



      Матеріально-технічне забезпечення: ідеальний та оптимальний варіанти



Яким має бути матеріально-технічне забезпечення у Вашому навчальному закладі для надання якісної освіти?


Загалом матеріально-технічне забезпечення, на думку всіх вчителів, жахливе.


Це жахливо. Не вистачає ВСЬОГО!.. Взагалі у школі нічого немає… Вже 20 років нічого не фінансували плюс оплата праці… Що було, то вже витратили, воно вийшло з ладу, а нового немає (Донецьк)


Директор не дозволяє вмикати світло, оскільки економить електроенергію. Коли одна лампа світить на весь кабінет, і якщо, не приведи Господи, заходить вчитель у цей момент, і ввімкнене світло, і я пишу план або що-небудь роблю, то за це мене ще й лають. Не можуть елементарних речей зробити… (Донецьк)


Всього не вистачає. Один м’яч на 36 учнів. Один – футбольний, один – баскетбольний. І в залі – один турник і 4 лавочки. І все... Елементарну крейду – самі купуємо. Дошки – купуємо. Парти – робимо... (Дніпропетровськ)


З необхідного найчастіше відзначають:
  • Ремонт школи, класу, меблі: парти для дітей та стільці.
  • Сучасна техніка: телевізори, DVD, технічні засоби навчання, комп’ютери.
  • Інформаційно-методичні матеріали: підручники, збірники задач, методичний матеріал.
  • Наочні посібники, інвентар, прилади, хімічні реактиви.


Більшість вчителів вкрай незадоволені оплатою праці і відзначають необхідність платити окрему ставку за класне керівництво, наймати нові кадри (розширювати штат лаборантів, обслуговуючого персоналу).


Ідеальний варіант матеріально-технічного забезпечення школи:
  • Ремонт будівлі, систем опалення, водопостачання та водовідведення
  • Приміщення, в тому числі спеціальні (спортзали, обладнані лабораторії хімії, фізики тощо, приміщення для вчителів)
  • Меблі, які відповідають росту та віку
  • Наявність питної води, якісного недорогого харчування, медичного обслуговування та ліків (у разі необхідності)
  • Наочні матеріали, обладнання для лабораторій, витратні матеріали для прикладних предметів
  • Технічні засоби: демонстраційна апаратура (медіапроектори для кожної групи предметів або індивідуально, а не один на всю школу), комп’ютерні класи, аудіо- та відеоапаратура
  • Підключення школи до Інтернету
  • Естетичне оформлення свят
  • Корпоративний зв’язок
  • Забезпечення вчителів канцтоварами


Оптимальний варіант матеріально-технічного забезпечення школи:

1. Відремонтувати що-небудь

2. Купити що-небудь

3. Зробити що-небудь

1 Негативна оцінка запровадження 12-річного терміну освіти в усіх регіонах є не тільки найбільш масовою, але й найбільш «негативною», оскільки саме ця реформа викликає найбільшу кількість негативних наслідків.

2 Тут і надалі для перевірки значимості зв’язку між ознаками використовуватимемо критерій Хі-квадрат (Х2). Для визначення сили статистичного зв’язку між ознаками – коефіцієнт Крамера (С). Додаткові умовні позначення у таблиці: df – кількість ступенів свободи, р – ймовірність випадковості отриманих значень (відсутності статистичного зв’язку).

3 Примітка: допустимий рівень значимості відмінностей 5%. Зірочкою (*) позначено значимість відмінностей середніх на рівні 1%.

4 Де 5 балів означає «цілком задоволені», 1 бал – «абсолютно не задоволені».

5 Примітка: допустимий рівень значимості відмінностей дорівнює 5%.

6 Середні значення наведено у порядку зниження.

7 Де 5 балів означає «цілком задоволені», 1 бал – «абсолютно не задоволені».

8 Відмінності середніх значень не значимі на рівні 5%.

9 Протоколи показують, що запитання про реформування освіти сприймають з іронією.

10 Чорним – «від найбільш негативних до найбільш позитивних», червоним – «за важливістю».

11 У Києві та Львові – окремо не визначалися.