Інститут соціальних технологій

Вид материалаДокументы

Содержание


Оцінка окремих реформ
З якими проблемами сполучене проведення певної реформи?
12-бальна система
Градація на велику кількість балів потрібна, щоб остаточно все заплутати…
12-річне навчання
Дитина вже в 11 класі не готова до навчання, дозрівши і психологічно, і фізично, вона змушена перебувати за шкільною партою, в р
профільна система освіти
Сприйняття немає. Доцільності немає. Матеріально-технічної бази немає. Мети не досягли. Рівень якості знижується…
Проблема збільшення кількості профілів у школах
Профільну освіту економічну діти отримували два роки, економічний клас. У них 2 години на тиждень економіка. То ж який це профіл
Проблема співробітництва шкіл з вузами
Необхідність залучення додаткової кількості викладачів-професіоналів (особливо це критично для сіл)
незалежне зовнішнє тестування
Загалом це для дітей дуже добре. По вибору йдуть до вузу, здають це зовнішнє тестування. Вступають до інституту…
Специфіка навчального процесу вітчизняної системи середньої освіти
Не готові ще… Мабуть, доцільно. Матеріально-технічної бази недостатньо. Досягнення поставлених цілей… поки що не можемо сказати…
Відсутність методологічної та матеріальної баз
Невідповідність шкільним програмам
Складність для сільського рівня підготовки
Обмежує всебічний розвиток дітей
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27

Оцінка окремих реформ



Як Ви вважаєте, чим була викликана певна реформа? (причини)

Чи підтримуєте Ви певну реформу чи ні? Чому?

З якими проблемами сполучене проведення певної реформи?

Як це позначається на якості освіти – на процедурі та результатах навчання? Які наслідки може мати у майбутньому? Які способи розв’язання Ви бачите зараз? Оцініть ефективність проведення певної реформи.

12-бальна система



Головна ідея, завдання:
  • Гуманізація, персональний підхід до учнів
  • Диференціювати оцінку, об’єктивно оцінити


Ставлення: вже звикли/радше не підтримують


Головна причина, чому підтримують:
  • Конкретні оцінки
  • Більш лояльний, демократичний підхід



Ми раніше ставили „5”, якщо все розв’язано правильно. Зараз можемо ставити „10”, якщо є помилочки. Все на користь учня...


Головні причини, чому не підтримують:
  • Позбавляє стимулу, діти не тягнуть на 12 балів
  • Підходи шкіл до бальної оцінки різні
  • Не призначено для вітчизняної системи освіти


Ефективність: незрозуміла


Проблеми:


Градація на велику кількість балів потрібна, щоб остаточно все заплутати…


Навіть «1» – це все атестація та перехідний бал…


Позбавляє твердого переконання, що «знає на відмінно»…


Всі 4 з мінусом та плюсом ми можемо вмістити в конкретну оцінку… Хоча у дітей немає стимулу, їм не потрібно 12, їм вистачить і 9…


Не виправдовує себе. Оскільки розділити п’ять з плюсом та п’ять з мінусом дуже погано. Ці вимоги, які повинні 12, 12 з плюсом та 12 з мінусом, ті вимоги, які на 12 з плюсом, не дуже стимулюють відмінників. Не тягне він по всіх предметах на 12 з плюсом. Я розумію, що це та сама п’ятірка. Але суто психологічно для них це важче, що він не найкращий...


Підходи шкіл до цієї бальної оцінки різні… 12 балів у школі периферійній – це справжні 12 балів… А 12 балів у міських Ворошилівських школах – це абсолютно інші, 6 – 8 балів. Тобто, можливо, ця система була б доброю, але просто сенс її, коли вступають до вузів. Скажімо, вступають 12 балів з Ворошилівської школи і 12 балів з Будьонівської школи, Петрівської. Коли потім приходять в інститут, виявляється, що знає на 7, хоча в атестаті стоїть 12…



12-річне навчання



Головна ідея, завдання:
  • Орієнтація на європейський стандарт


Ставлення: однозначно не підтримують


Головні причини, чому не підтримують:
  • Непродуманість
  • Недоцільність


Ефективність: поки що невідома


Найімовірніше рівень якості знань залишається тим самим…


Проблеми:


У сільської школи немає матеріально-технічної бази, для того, щоб здійснити потрібні зміни. Це означає, що майбутнє сільської школи – це 9 класів і все. А це означає, що навряд чи ми зможемо організувати загальну середню освіту…


Дитина вже в 11 класі не готова до навчання, дозрівши і психологічно, і фізично, вона змушена перебувати за шкільною партою, в результаті знижується успішність…


У зв’язку з 12-річною освітою збільшився обсяг знань і разом з тим навантаження на учня, при цьому обсяг початкової школи став більшим та складнішим...


Вони дорослішають раніше, незважаючи на те, що акселерація знизилась. Вони народжують раніше. 9 клас народжує і так далі. Біологічно ми Європу повторюємо, не знаючи, що там повторювати. Там інша система, там самостійно вже отримують 10, 11, 12. Вони самостійні люди. А ми їх хочемо дітками зробити, а вони вже із своїми дітьми, тому це недоречно. Ні біологічно, ні інформаційно, як педагогам…


профільна система освіти



Головна ідея, завдання:
  • зорієнтувати у спеціальності й підготувати до вступу
  • знизити перевантаженість дітей шкільними програмами


Профільна система була викликана тим, що політика держави була така – дивилися, які спеціальності потрібні, які здібності у дітей…


Головна причина, чому підтримують:
  • можливість для дітей вибрати профіль і одержати освіту


Головні причини, чому не підтримують:
  • несвідомий вибір
  • обмежує всебічний розвиток дитини


Часто діти йдуть незалежно від того, чи потрібен їм цей профіль чи ні... В результаті вступають до зовсім інших вузів...


Не завжди є вибір…Не завжди дітям до снаги певний профіль…


Для цього зараз є спеціалізовані ліцеї… Воліє дитина цим займатися, бажають батьки, щоб вона цим займалася, – будь ласка, ось вам ліцей… А для всієї середньої освіти, для середніх шкіл – це не потрібно…


Ефективність: у містах – є, у селах – відсутня


Профільна система працює у великих містах… у тих школах, де великий колектив є… Але не у сільських…


Сприйняття немає. Доцільності немає. Матеріально-технічної бази немає. Мети не досягли. Рівень якості знижується…


Потребує дороблення… У програмі виходить, що й інші вчителі повинні викласти свої курси, тому спеціалізації у цьому випадку приділяють мало часу…


Проблеми:
  • Проблема збільшення кількості профілів у школах


Якби була матеріальна база, то цей великий клас можна було б поділити на різні профілі, хоча б на 3 – 4, а не на два: технологічний та універсальний…

  • Проблема співвідношення годин з предметів


Профільну освіту економічну діти отримували два роки, економічний клас. У них 2 години на тиждень економіка. То ж який це профіль?..


Треба, щоб кожна школа мала профіль. А виходить, якщо у 10 клас не ходив, то математиків, істориків та економістів усіх в один клас і зробили взагалі мовознавців…


Чим молодь завдячує мені? Кажуть, дякувати Богові, нам тепер легше з історії. Я кажу, ви не ображайтеся, що матимете більше історії, ніж математики. Все одно, хоч би де ви були, у перший рік у вас буде історія. Хоч через це їм уже легше…

  • Проблема співробітництва шкіл з вузами


Є школи чудові, де уклали угоди з вузами, і професори викладають, і діти цілеспрямовано готуються йти до цього вузу… А якщо це роблять силами школи, то це так: одного чудового дня ти приходиш, твій клас якось називають, припустимо, технологічний, і пишуть тобі 6 годин технології, викладають те-то, те-то й те-то… Ось ми, припустимо, технологізуємося математикою, у вас – трактористи, у кого що…

  • Необхідність залучення додаткової кількості викладачів-професіоналів (особливо це критично для сіл)



  • Обмежує всебічний розвиток дитини


Можливо, дитина хотіла хіміком стати, а у неї тільки година на тиждень… Тобто універсальний профіль дає нашу стандартну освіту, згідно з якою вона хоче далі навчатися. Тобто зарано їм ще у школі цього навчатися. Той, хто хотів вибрати, вже пішов у технікум і він його вже закінчує…



незалежне зовнішнє тестування



Головна ідея, завдання:
  • перевірити якість знань
  • встановити відповідність до світових стандартів
  • зумовлене корупцією, щоб до вузів вступали


Як ми зараз зрозуміли, тим, що все ж таки хочуть зараз перевірити якість знань, чи відповідаємо ми світовим стандартам, причому стандарт такий дали, що ми ввіч не відповідаємо…


Головна причина, чому підтримують:
  • Незаангажованість


Систему запозичено з Англії. Неможливо підказати, відбувається відео- та аудіозапис. Так якщо дитина здала тести, то це гарантія вступу до вузу…


Загалом це для дітей дуже добре. По вибору йдуть до вузу, здають це зовнішнє тестування. Вступають до інституту…


Я ставлю оцінку, я хабарів не беру. Крапка…


Головна причина, чому не підтримують:
  • Специфіка навчального процесу вітчизняної системи середньої освіти


У такому вигляді, в якому воно є, – ні. Якщо завдання відповідатимуть програмі, то так…


Не готові ще… Мабуть, доцільно. Матеріально-технічної бази недостатньо. Досягнення поставлених цілей… поки що не можемо сказати… Якості знань забракло для здавання…


Ефективність: низька


Проблеми:
  • Відсутність методологічної та матеріальної баз


Як готувати дітей до цього тестування? Якщо у вас книжки навіть немає, і у мене ще немає…


У нас виходить – реформа вже є, а матеріальної бази немає. Тобто початок реформи зовнішнього тестування був дуже добрим. Дитина хотіла – йшла на зовнішнє тестування. Не хотіла – йшла на платне, куди завгодно. А тепер це для всіх дітей…

  • Невідповідність шкільним програмам


Я не знаю, звідки вони брали, але вони дають те, чого самі не знають… Вони хочуть того, чого у підручниках немає… Взяти це нізвідки. Якщо тільки дитина з репетитором не займається…


Я була на зовнішньому тестуванні… З інших шкіл, із сільських... Вони (учні) уходили просто… Ми кажемо, хоч подумай… А вони кажуть, у мене цього навіть не було... Потім запитуємо у викладачів – не було. Що я вирішу, якщо не було цього, що перевіряють? Доцільність цього буде тільки коли вони перевірять шкільну програму…

  • Складність для сільського рівня підготовки


У сільській школі ніхто до цієї реформи не готовий… Ні вчителі, ні учні, ні батьки. Потім спробні тести настільки складні, що сільським учням у загальній масі взагалі не світить потрапити до вузу…

  • Обмежує всебічний розвиток дітей


Чи можна знання з усіх предметів визначити за допомоги тестів? Наприклад, грамотність? Якщо ми хочемо розвивати творчість дітей, то тести нам не дають такої можливості. Тести вбивають індивідуальність…


Вчителі тепер змушені підлаштовувати свої плани та уроки під тести…

  • Проблема хворих дітей



…Хворих дітей, дітей-інвалідів, які у нас на індивідуальному навчанні, звільняють від іспитів за медичними показниками. Оскільки дітям не можна нервувати. Але від зовнішнього тестування їх не звільняють...

  • Недостатнє інформування


Дітей не інформують про те, що тестування відбувається… Цього року на Дніпропетровську область припало 4000 осіб, які могли пройти. Тобто що вони роблять: на один район – 1000, на інший – 1000, тобто я у Самарському районі була впевнена, що тестування не проводять. А потім з’ясовується, що це за бажанням, а бажання треба було поїхати самому й висловити дитині. Хто бажав – не пішов, а пішли ті, кого змусили...


Школі дають рознарядку, скільки треба, щоб було на зовнішньому. І хоч отакі сльози, пиши заяву, інакше атестат не отримаєш…

навчання з 6-ти років



Головна ідея, завдання: не зрозуміло


Ставлення: негативне


Головні причини, чому не підтримують:
  • Шестирічки не готові до школи ні фізично, ні морально
  • Потрібен спеціальний підхід, методисти, спеціальні програми, підручники


Шестирічки повинні йти до школи на базі дитячого садка…


Ефективність: відсутня, тільки шкода для здоров’я


Статистика говорить, що немає знань…


Проблеми:


Не засвоюють шестирічки матеріал у школі…


Діти спати ще повинні у такому віці. І відпочивати більше, і ігрова кімната має бути… Вони не висиджують 45 хвилин уроку…


Їм би в садочках ще бути… У садочках, де є старша підготовча група…


Моя дитина пішла з 6 років. Я була дужа задоволена, оскільки там відбувалося те саме, що й у дитячому садку. Вони там спали. Проводили заняття. Вчитель прийшов той, який у першому класі буде. І так потихесеньку, м’яко...


Не всі готові з шести років… Це залежить ще від дитини…


Одна з головних причин, чому я покинув молодшу школу, то шестирічки. Розумію, що кожна дитина має награтися. Мене діти смикали і казали: мамо! вуйко! …Слід було підготувати спеціальне… харчування…


Коли уроки по 30 хвилин…вони б мали не з усією школою чекати дзвінка... а вони виходять і нам заважають… виходить, вчителям треба їх ще 15 хвилин утримувати, щоб іншим не заважали… Тобто потрібно принаймні окреме приміщення…


...От уявіть. В другому класі вони ще спереду майже всі зубів не мають, а я маю навчити їх звуку. І як то? Та залишила ті спроби… зубів немає, язик не тримається… от скажіть, як врахували специфіку розвитку дитини?..




українізація



Головна ідея, завдання:
  • Незалежність держави
  • Національна ідея


Ставлення: неоднозначне


Головна причина, чому підтримують:


Держава у нас – Україна, ми повинні знати українську мову. В усіх країнах європейських знають державну мову і прагнуть її знати. Але це не повинно впливати на мову національної меншини…


Я сама росіянка, але якщо ми живемо в цій країні, то повинні володіти цією мовою. Мені ніхто не забороняє розмовляти російською мовою. А державна мова повинна бути українська. У нас держава Україна. Тому українізація в такому розумінні повинна бути. Але російську мову все-таки треба ввести, щоб вона була в школах, як навчальний предмет…


Головні причини, чому не підтримують:


поступово треба було б впроваджувати…


На районі 5 шкіл – 1 російська… і ця російська школа абсолютно перевантажена…


Хто-небудь з вас читав казку Пушкіна про рибалку та рибку українською мовою? Та це ж пародія просто!.. Те ж саме з підручниками зарубіжної літератури… Крім того, коли твори російських письменників друкують українською мовою, я цього сприйняти ніяк не можу…


Якби це було поетапно, то я «за». Але, коли мені кажуть викладай українською, а підручники ще російською, то продуманість повинна бути. І ще, регіони. Наш регіон все ж таки російськомовний, так, це важко, але треба навчати.


Ефективність: є, але недостатня


Проблеми:


Кадри були не готові…


Учні не готові. Дітоньки приходять у перший клас, їх починають навчати українською, писати українською, а знають вони тільки російську. У 4 – 5 класі починається російська мова, а вони вже забули, що таке російська…


Ось молодша школа, українська мова є, а потім переходять у 5 клас – російська мова, а діти звикли писати українською – й самі двійки. Цю літеру «і» вони пишуть скрізь, ви подивіться на дитину…


Забудуть російську мову, не встигнувши вивчити українську…


Способи розв’язання:

1. Вчителів навчити української мови


Тут необхідно проникнутись самому вчителю українською мовою, бо якщо він повинен учнів навчити, він ні учнів не навчить, ні сам не вивчить.


А впровадження ось цих нових правил правопису в українській, ці різні «г» та «ґ», я сама досі не второплю, як вони пишуться…


2. Впровадити додаткові предмети російською мовою


Зараз факультативів – одна година, а у 7 класі його можуть узагалі не дати…


3. Залишити українську та російську нарівні


Ми своїх дітей навчаємо українською, але він іде до себе додому і розмовляє російською. І що ж ми тоді робимо? Нам ще тоді батьків навчати, щоб вони вдома з ним розмовляли українською? Вони ж мають бути на рівних…


Я під українізацією розумію трішки інше. Я під цим розумію, що повинна бути національна ідея. Всі повинні працювати на національну ідею. На ту ідею, щоб наші діти не виїжджали за кордон. Щоб вони ось тут могли реалізовуватись. І свої знання, і так далі. Дійсно, зараз немає спеціальності на все життя. Але ж вони повинні тут жити і бути впевненими, що тут будуть жити їхні діти, їхні онуки.


В одній школі було проведено тестування, хотіли визначитись, чи російською, чи українською мовою більше викладати предметів. Дітей запитали, якою мовою вам краще викладати. 90% відповідей було – англійською, тому що англійська мова дає можливість поїхати за кордон. Як на це реагувати? Тобто українська, російська, англійська, німецька, французька тощо…




комп’ютеризація



Головна ідея, завдання:

Втілювати прогрес у життя


Ставлення: дуже важливо, підтримують


Ефективність: 100%


Проблеми:

Комп’ютерів не вистачає

Не в усіх школах є комп’ютерні класи

Підготовка самих вчителів


Адже у мене в кабінеті комп’ютера немає... Як я можу з ним працювати? Навіть якщо у нас є комп’ютерний клас у школі, то там розписані свої години, свої уроки, та й годі. Я туди з іншим класом, щоб подивитися щось, просто не увійду...


Програм комп’ютерних – безліч, але їх утілити у життя практично неможливо. Правильно, як говорять, є комп’ютер у школі, але він у директора і є недоступним для всіх... чомусь...


Відкрили цього року комп’ютерний клас, але знову ж таки - кілька комп’ютерів... я в ньому навіть не був...


Наша, сільська школа, значно краще укомплектована. У нас два комп’ютерних класи. І у нас більше доступу, і у нас більшість вчителів мають доступ до них. Вони прийшли цільовим направленням…


8 комп’ютерів у класі інформатики, 1 – у директора, 1 – у бібліотеці та й усе...


Комп’ютери у школи ще прийдуть, вони змінюються, застарівають і їх викидають у школи...


Учні впевненіше відчувають себе за комп’ютером, ніж вчитель-предметник, я не кажу вчитель інформатики, а саме предметник…


Комп’ютер має бути у кожному кабінеті. Сама форма навчання вимагає, щоб у кожного викладача був комп’ютер...




інтерактивні методи навчання



Головна ідея, завдання:

Підготовка інноваційної всебічно розвиненої особистості


Ставлення: однозначно підтримують, але не всі вважають реформою


Це найкраща реформа за останні 16 років! Ці методи доступні і вчителеві, і учневі, дають змогу акумулювати і краще засвоювати матеріал, не вимагають великих матеріальних витрат...


Ну, це не реформа, ці методи як були, так і залишилися. Їх застосовували, застосовують, Але не всі… Просто кожного року їх удосконалюють… Тобто назва нова, а зміст старий…

Ефективність: 100%


Це творчий допінг, розвиток, великий стимул…


Діти краще сприймають матеріал, навіть той самий матеріал, який я у вигляді лекції можу викласти або у вигляді гри можу провести. Нехай я підготуюся, нехай вони виступатимуть якимись видатними вченими, але їм це буде цікаво...


Проблеми:


Необхідне фінансування

Проблема села


особистісно-зорієнтований підхід



Головна ідея, завдання:

Виховання особистості, громадянина, впевненої у собі людини

Виявлення обдарованих дітей


Щоб дитина могла проявити себе і щоб ми могли підтримати ті якості, які у ній закладені природою, початковою школою, вироблені у сім’ї, можна від характеру які-небудь індивідуальні особливості врахувати...


Діти ж у нас різні… Адже ідея полягала в тому, щоб кожна дитина могла виконувати завдання різного рівня складності і у сільській школі, і у міській школі… І кожному вийти на свою оцінку… Щоб підняти самооцінку дитини в її очах і, можливо, навіть в очах класу… Є і хворі діти…


Ставлення: ідея подобається, однозначно підтримують


Ефективність: відсутня, але у перспективі є


Розумна ідея, яка була запропонована, але яка не була реалізована…


Реформа дуже потрібна, але на сьогодні неефективна… Коли робили цю реформу, треба було ретельно все продумати…


Рівень якості знань був би належний, як нам показують приклади відібраних класів або груп на госпрозрахунку…


Проблеми:
  • Матеріальні


Не вистачає альтернативних підручників…

Повинні бути різного роду завдання та підручники під ці завдання…

  • Завантаженість вчителя, відсутність часу


Коли цю реформу впроваджували, говорили, що вчитель матиме 12 годин і на ці 12 годин можна жити. Тоді у вас буде й індивідуальний підхід…


Це особистий підхід вчителя, його «голий ентузіазм»…

  • Наповнюваність класів


Якщо кількість дітей в класі 25 і менше, то можна перевірити і скоригувати, якщо більше – то ні. Якщо 35 – не буде ніколи нормальної якості знань. 30 – теж не буде...



моніторинг якості знань



Головна ідея, завдання:
  • Оцінка успішності дитини, ефективності програм


Ставлення: важливість є, моніторинг потрібен, але не у такому вигляді, в якому його проводять, підтримка на рівні «так собі»


Ефективність: низька (у тому вигляді, в якому проводять)


Ця реформа реалізована тільки у вчителів фізкультури, в одному-єдиному предметі…


Проблеми:
  • Відсутність системи


Це взагалі не моніторинг. Це просто якісь шматки знань чи то не знань. Моніторинг – це передусім система…


Щоб простежити зростання, треба давати у 7-х класах одні й ті самі завдання… і так упродовж 10 років… І тоді за 10 років ми зможемо побудувати криву. Чи то знають діти, чи то ні, чи то навчили ми їх, чи то ні… Чи то навчали різні вчителя, чи то ми побачили зростання дітей. А так кожного нового навчального року новий клас приходить і нове завдання отримує. Це не правильно…


І це дуже великий стрес для вчителів школи, коли приїздять райвно, облвно, міськвно… А перевірити ж це за ніч потрібно… і ось ці відсотки вивести…

  • Неадекватність дійсності


Моніторинг – річ відносна, адже його оцінюють у відсотках. І тут виходить так, учень мій непоганий на моніторинг не прийшов, і відсоток одразу упав. Або навпаки, тут у класі розумний на розумному, «найрозумніші» не прийшли, потім мені виставили семестрові – а де ж ваші відсотки?.. Тобто моніторинг – це та ж сама контрольна робота, але пишеться красиво…


Недоцільна. МТБ – не потрібна. Досягнення поставлених цілей немає. Рівень якості знань не підвищує…


Майбутнього у цієї реформи немає. Вони не показують дійсності. Я написала, тут 50%, тут 45%, а тут – 30%...

  • Протиріччя особистісно-зорієнтованого підходові


Врешті-решт, яка різниця – у нас гуманізація, індивідуалізація – це без різниці, який у мене відсоток навчається якісно…


Тобто воно йде врозріз з особистісно-зорієнтованим підходом…


Тобто знову зрівнялівка… Навіщо юрбу оцінюємо, коли у нас індивідуалізація?..


У підсумку: що дали реформи?


Нічого не змінилося. Паперів у нас дуже багато. Багато пишемо. Практично практику проводити ніколи…


Взяти по головних предметах… Обсяг колосальний… Обсяг наукової, незрозумілої інформації, викладеної у підручниках незрозумілою для дітей мовою. Від простого перейшли до складного…


Великий обсяг інформації вкладають у маленький обсяг викладу у часі і немає практичного пророблення цього питання, дуже складна і недоступна для дітей мова написання підручників, які зараз є…


Кількість, обсяг. Зменшилася кількість необхідних предметів. Збільшилася різноманітність. Але це різноманітність на шкоду глибині та якості знань…


Раніше було вчитель – еталон, непогрішимий та ідеал. Це не тільки від дітей, від інформаційного середовища, але й багато від сім’ї. Методи навчання можуть показати, що вчитель теж може не знати. Це не є бар’єр, на мою думку. Вчитель не повинен знати всі відповіді на запитання дітей. Дитина має знати, що відповідь можна знайти. Це ж у традиційній методиці – знання є фактом, який подає вчитель. Тут вчитель може виходити в ролі вчителя, помічника тощо. Ролі. Це є найбільша зміна. Вчитель – центр. Фігура в традиційному навчання, а в сучасних методиках – це є учень, центр, який має розвиватися, змінюватися. Тобто ми можемо створювати ситуації для їх розвитку…


Скільки років ми все реформуємо, але досі немає чіткої позиції держави, міністерства про те, яку дитину ми хочемо виховати? … Якщо ми чітко оберемо напрямок, тоді і лише тоді ми зможемо виховувати дитину… От якщо говорити про підручник, у старі часи, він проходив апробацію у міських школах, сільських. 1 рік. Потім рецензії, і лише тоді вносять зміни до програми, тоді їх випускають. А що ми маємо? Ось почався вересень – нова програма. Програма є, підручників немає, немає досі, а вже кінець вересня. Приходять, кажуть: «вибирайте, по якому підручнику будете читати?», а я їх в очі не бачила. А мені мали б подати матеріал ще в серпні на ознайомлення, щоб вибрати… А у нас експеримент над дітьми всієї країни. Про яку нову школу йдеться? В таких умовах?…