Інститут соціальних технологій
| Вид материала | Документы |
- Міжвузівський науково-методичний семінар, 57.27kb.
- Інститут соціальних наук загальний опис Інституту соціальних наук, 29.91kb.
- Бердянський державний педагогічний університет Інститут освітніх інженерно-педагогічних, 202.51kb.
- «соціальна стратифікація І соціальна адаптованість особистості за умов радикальних, 178.22kb.
- Д-р політ, наук (Інститут соціальних наук Одеського національного університету Ім., 14508.65kb.
- Наукові досягнення та розробки установ нан україни за 2011 рік, 233.7kb.
- Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти, 270.26kb.
- Волинський інститут післядипломної, 300.19kb.
- Інститут законодавства верховної ради україни на правах рукопису, 1002.76kb.
- Інститут гуманітарних та соціальних наук, 54.07kb.
4.4. Пропозиції щодо розвитку каналів комунікацій
Запитання: В якій формі та наскільки часто Ви хотіли б отримувати необхідну для роботи інформацію?
Найчастіше вчителі хотіли б отримувати потрібну інформацію:
- в електронному вигляді, Інтернет: раз на тиждень;
- у вигляді систематичних бюлетенів, збірників, брошур: раз на 1 – 2 тижні;
- у засобах масової інформації (головним чином у друкованому вигляді, у спеціалізованих журналах, рідше у вигляді освітянських передач по телебаченню): 1 – 2 рази на місяць;
- у вигляді статистики: раз на квартал;
- у формі семінарів, конференцій, курсів, тренінгів: раз на півроку;
- в усній формі на шкільних зборах: регулярно.
5.РОЗДІЛ 5. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ПІДТРИМКИ НАСЕЛЕННЯМ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ОСВІТИ, ОЦІНКА ЙМОВІРНОСТІ ПОЯВИ ПОЗИТИВНИХ ТА НЕГАТИВНИХ РЕАКЦІЙ НА ДЕРЖАВНІ РІШЕННЯ У ЦІЙ СФЕРІ
ДУМКА БАТЬКІВ
5.1. Рівень підтримки
Запитання: Наскільки Ви підтримуєте або ні проведення наступних реформ?
Батьки радше не підтримують такі реформи, як впровадження 12-бальної оцінки та 12-річного терміну навчання (індекси відповідно -0,365 та -0,057) та, в свою чергу, найбільше підтримують лібералізацію випускних іспитів випускників старших класів, профільне навчання та створення системи незалежного зовнішнього тестування (індекси відповідно 0,335, 0,298 та 0,209) (див. гіст. 5.1).
Гіст. 5.77. Рівень підтримки реформ: думка батьків, %
Не підтримують впровадження 12-бальної оцінки головним чином у зв’язку з тим, що:
1) немає чіткого розуміння критеріїв оцінювання у всіх учасників навчального процесу;
2) 12-бальні оцінки розслабляють учнів (за принципом „можна дуже не старатися, адже на 12 балів знають виключно вчителі”).
Не підтримують впровадження 12-річного терміну навчання, оскільки вважають, що це дуже довго, а також:
1) це розтягнута шкільна програма;
2) це дорослі учні, які „поодружуються ще у школі”;
3) це велике навантаження та стрес для шестирічок.
Галузевий принцип обмежує розвиток дитини.
Семестрова система освіти дезорганізує учнів (упродовж семестру діти забувають усе, що вивчали, а тематичні оцінювання відбуваються формально: звітували та й забули, слабка відповідальність – коли були чверті, учні 4 рази відчували відповідальність, а так тільки 2 рази).
Незалежне зовнішнє тестування знижує корупцію, захищає дітей від упередженого ставлення з боку адміністрації школи та окремих вчителів.
Профільне навчання орієнтує дітей на вибір майбутньої професії, допомагає сконцентруватися на основному предметі й не вивчати все поспіль (враховуючи перевантаженість шкільних програм). Побоювання та недоліки: 1) профільне навчання зумовлює необхідність залучення додаткової кількості викладачів-професіоналів (особливо це критично для сіл); 2) обмежує всебічний розвиток дитини.
Лібералізація випускних іспитів випускників старших класів:
1) стимулює інтерес дитини;
2) дає змогу успішно закінчити школу і заодно підготуватися до вступу до вузу.
Загалом доволі часто батьки відзначають, що „стара система була кращою та надійнішою”, і не розуміють, „навіщо змінювати систему освіти, яка стільки років була успішною”. А також те, що очевидним є безсистемне впровадження нових реформ, невідповідність реаліям та відсутність експериментальних програм, на підставі яких слід приймати рішення про доцільність або ні (понад те, кожної реформи зокрема, а не всіх разом).
Окремо відзначають проблеми українізації, зокрема те, що вчителі не готові працювати українською мовою, оскільки немає повної перепідготовки вчителів.
Запитання: Наскільки Ви підтримуєте або ні впровадження нових предметів?
Впровадження таких предметів, як основи здоров’я, екологія та етика, батьки підтримують найбільшою мірою (індекси відповідно 0,541, 0,509 та 0,504), впровадження філософії підтримують дуже слабко (найменшою мірою, індекс 0,155) (див. гіст. 5.2).
Гіст. 5.78. Рівень підтримки впровадження нових предметів: думка батьків, %
5.2. Оцінка реакції на реформи в системі середньої освіти
Більшість опитаних батьків вважає, що якість середньої освіти в результаті впровадження цих реформ залишиться без змін (38,1%) або незначно поліпшиться (31,0%) (див. діагр. 5.1).
Діагр. 5.33. Вплив реформ на якість середньої освіти, %
За регіонами:
На Заході, а також у Центрі та на Півночі частіше прогнозують можливість позитивного впливу реформ на якість середньої освіти, ніж на Півдні та Сході (див. гіст. 5.3).
За цільовими областями:
Подібні оптимістичні прогнози найчастіше спостерігаємо у Київській, Херсонській та Дніпропетровській областях („істотно поліпшиться” вважають 11 – 14% респондентів), навпаки, песимістичні прогнози найчастіше спостерігаємо в Луганській та Одеській областях. Істотна частка тих, кому важко відповісти, – у Харківській області (див. гіст. 5.4).
Гіст. 5.79. Вплив реформ на якість середньої освіти за регіонами, %
Гіст. 5.80. Вплив реформ на якість середньої освіти за цільовими областями, %
Гіст. 5.81. Вплив реформ на якість середньої освіти за типами населених пунктів, %
