Українська академія аграрних наук
| Вид материала | Документы |
- Українська академія аграрних наук, 516.21kb.
- Українська академія аграрних наук, 468.19kb.
- Українська академія аграрних наук, 349.15kb.
- Українська академія аграрних наук, 2736.22kb.
- Українська академія аграрних наук Інститут птахівництва Шаповалов Сергій Олегович, 510.49kb.
- Українська академія аграрних наук, 314.53kb.
- Міністерство агропромислової політики україни українська академія аграрних наук інститут, 1034.09kb.
- Державний комітет україни по земельних ресурсах міністерство сільського господарства, 589.46kb.
- Національний науковий центр „інститут аграрної економіки” національної академії аграрних, 319.01kb.
- Програма для вищих аграрних закладів освіти ІІІ іv рівнів акредитації із спеціальності, 165.25kb.
*- р 0,05; **- р 0,01; при U - 0,05; тпорівняно з контролем
Активність глутатіонпероксидази як у мозку, так і в печінці ембріонів, що розвивалися з яєць курей, які одержували Т-2 токсин, була нижче від контролю (табл. 3.29). Звертає на себе увага той факт, що в добовому віці у ембріонів дослідних груп активність цього ферменту вірогідно підвищується в печінці.
Таблиця 3.27
Вміст вітамінів у печінці та мозку курей (мкг/г) при Т-2 токсикозі при введенні вітамінних добавок
Показники | Групи курей | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| Печінка | |||||
Вітамін А | 1025,3 25,6 | 881,39 12,7 | 997,5 25,10 ** | 1009,4 27,10 | 1015,8 11,30 |
Вітамін С (АК+ДАК) | 173,7 8,1 | 240,6 18,0 ** | 184,32 4,70 | 201,6 17,30 | 173,76 5,80 |
Дегідроаскобі-нова кислота | 44,01 9,8 | 71,03 2,3 ** | 45,9 11,7 | 51,2 15,1 | 45,26 5,8 |
| Аскорбінова кислота | 129,7 4,9 | 169,5 6,7 ** | 138,4 0,4 | 150,4 3,5 | 128,5 4,1 |
| | Мозок | ||||
Вітамін С | 464,310,1 | 490,24,5* | 459,7 6,2 | 485,7 4,5 | 463,8 9,70 |
*- р 0,05; **- р 0,01; при U - 0,05; тпорівняно з контролем
У мозку ембріонів просліджується така ж тенденція, за винятком молодняку птиці від курей, що одержували Т-2 токсин, де активність вірогідно вище контролю й інших дослідних груп. Відзначено зниження активності каталази в печінці дослідних груп протягом усього досліду порівняно з контролем. Виражених змін активності антиоксидантних ферментів у ембріонів в групах курей, що одержували вітамінно-мінеральний комплекс на фоні Т-2 токсикозу, не виявлено.
Рівень активності каталази в мозку ембріонів курей, що одержували Т-2 токсин, був нижче контролю, а в групі, що одержувала вітаміни і селен, активність ферменту була на рівні контролю (табл. 3.29).
Така ж закономірність виявлялася у відношенні СОД у мозку і печінці. Показники активності ключових антиоксидантних ферментів дозволяють припустити, що існують різні механізми захисту тканин від ПОЛ в ембріогенезі.
Таблиця 3.28
Перекисне окиснення ліпідів у печінці і мозку добового молодняку курей
| Групи | Концентрація малонового діальдегіду, нМ/г | ||
| Fe – стимульоване ПОЛ | АК – стимульоване ПОЛ | ВільнеПОЛ | |
Печінка | |||
1 | 107,4 0,4 | 97,8 0,8 | 72,4 1,2 |
2 | 134,6 1,7 ** | 112,5 2,7 ** | 93,8 0,3 ** |
3 | 121,7 1,5 | 103,3 0,2 ** | 83,5 0,1 ** |
4 | 118,0 2,8 ** | 107,0 1,1 | 89,7 2,7 ** |
5 | 102,2 3,3 | 99,1 1,2 | 77,5 2,9 ** |
Мозок | |||
1 | 536,3 0,5 | 507,5 0,1 | 491,3 2,7 |
2 | 596,3 2,7 ** | 567,3 1,7 ** | 525,3 4,5 |
3 | 551,9 1,5 ** | 527,1 3,2 ** | 503,7 9,5 |
4 | 549,4 2,4 ** | 520,3 4,3 ** | 500,7 5,6 |
5 | 521,1 1,9 ** | 501,8 0,9 ** | 497,4 4,5 * |
*- р 0,05; **- р 0,01; при U - 0,05; тпорівняно з контролем
Таким чином було показано, що Т-2 токсин пригнічує розвиток антиоксидантної системи в ембріогенезі. Введення вітамінів Е, С і селену на фоні Т-2 токсикозу знижує рівень накопичення МДА, та стабілізує активність антиоксидантних ферментів.
Таблиця 3.29
Активність ферментів у печінці та мозку ембріонів курей
| Групи | Доба інкубації | | |||||||||||
| 17 | 19 | Вивід | Добові | | |||||||||
| Глутатіонпероксидаза, мU/год/мг білку (печінка) | | ||||||||||||
1 | 426,6 2,7 | 398,1 3,7 | 485,2 4,3 | 326,6 12,8 | | ||||||||
2 | 396,5 13,7 * | 300,7 2,5 | 327,2 1,6 * | 385,4 15,4 ** | | ||||||||
3 | 393,2 2,8 ** | 356,4 5,2 ** | 394,6 1,7 * | 427,7 0,69 ** | | ||||||||
4 | 391,7 1,5 | 356,5 3,5 ** | 340,7 3,5 ** | 430,1 3,8 ** | | ||||||||
5 | 405,1 3,6 | 350,2 2,8 ** | 359,7 2,7 | 427,6 2,4 ** | | ||||||||
Супероксиддисмутаза, U/хв/мг білку (печінка) | Активность супероксиддисмутазы (СОД) (U/мин/мг белка) | | |||||||||||
1 | 7,8 0,8 | 6,5 1,2 | 9,5 1,3 | 8,5 0,7 | | ||||||||
2 | 6,2 2,4 | 5,7 3,1 | 9,0 0,4 ** | 8,2 0,2 | | ||||||||
3 | 8,2 1,8 | 6,4 1,7 | 9,5 2,8 ** | 8,7 0,9 | | ||||||||
4 | 7,2 1,2 | 6,9 2,1 | 9,2 0,8 ** | 8,7 0,1 * | | ||||||||
5 | 7,4 2,7* | 7,1 0,3 | 9,1 0,7 ** | 8,4 2,5 | | ||||||||
| Каталаза, мМ H2O2/год/мг білку (печінка) | Активність каталази (м H2O2/час/мг білку) | | |||||||||||
1 | 254,5 6,3 | 227,3 2,5 | 232,4 8,4 | 229,7 13,7 | | ||||||||
2 | 225,7 6,8 * | 221,4 11,6 | 228,4 14,2 | 221,0 4,5 | | ||||||||
3 | 224,3 10,3 ** | 225,5 3,2 | 219,6 5,7 | 217,8 6,8 | | ||||||||
4 | 222,8 3,7 | 225,1 1,1 | 229,8 2,7 | 220,7 10,6 | | ||||||||
5 | 239,7 4,0 ** | 226,7 6,9 | 230,7 5,4 | 221,5 11,3 | | ||||||||
| Глутатіонпероксидаза, мU/год/мг білку (мозок) | | ||||||||||||
1 | 63,8 2,5 | 125,9 0,1 | 148,7 3,9 | 207,4 8,7 | | ||||||||
2 | 55,6 0,45 * | 123,40,11 ** | 109,5 8,2 | 225,8 4,5 * | | ||||||||
3 | 59,9 5,2 | 138,30,49 ** | 104,3 0,1 ** | 219,4 2,8 | | ||||||||
4 | 64,1 0,37 ** | 119,2 0,5 | 125,7 1,2 ** | 213,9 5,7 | | ||||||||
5 | 68,4 0,85 | 124,6 5,6 | 134,3 2,4 ** | 218,7 0,32 ** | | ||||||||
Супероксиддисмутаза, U/хв/мг білку (мозок) | Активність супероксиддисмутази (СОД) (U/хв/мг білку) | ||||||||||||
1 | 33,18 1,1 | 25,4 2,9 | 28,7 5,9 | 22,1 1,2 | | ||||||||
2 | 35,11 3,6 | 20,2 3,6 | 26,9 0,94 | 18,6 5,31 | | ||||||||
3 | 34,2 0,9 ** | 26,4 2,5 | 29,3 4,8 | 19,8 13,7 | | ||||||||
4 | 31,7 0,85 | 27,5 2,85 | 28,2 2,4 | 21,2 8,8 | | ||||||||
5 | 30,5 7,6 ** | 29,2 1,8 | 27,9 1,2 | 20,7 5,24 | | ||||||||
| Каталаза, мМ H2O2/год/мг білку (мозок) | Активность каталазы (м H2O2/час/мг белка) | ||||||||||||
1 | 35,5 0,4 | 37,9 0,7 | 44,2 1,9 | 42,3 5,7 | | ||||||||
2 | 28,9 5,3 | 34,3 5,6 | 39,2 3,5 | 40,6 1,7 | | ||||||||
3 | 30,5 2,95 | 38,7 0,5 ** | 41,4 10,8 | 42,2 2,7 | | ||||||||
4 | 34,3 3,9 | 35,4 1,46 ** | 43,5 1,4 | 47,8 0,97 | | ||||||||
5 | 35,1 3,6 | 36,7 7,1 | 47,3 0,7 ** | 39,5 1,5 ** | | ||||||||
*- р 0,05; **- р 0,01; при U - 0,05; тпорівняно з контролем
3.5.3. Вплив мікроелементних композицій на антиоксидантний статус курей при Т-2 токсикозі
Загально прийнята практика інтенсивного утримання тварин і птиці й відповідно їх висока продуктивність стали можливими тільки завдяки створенню повноцінних комбікормів з забезпеченням біологічно активними речовинами, зокрема вітамінами та мікроелементами. У порівняні зі звичайними солями мікроелементів, що використовуються на цей час для забезпечення кормів різними макро- і мікроелементами, перспективними є їх хелатні (органічні) сполуки. Хелатні сполуки біогенних металів – як синтетичні (метіонат марганцю, цинку), так і натуральні (йодобілковий препарат) поряд із забезпеченням кращої асиміляції біогенних металів сприяють більш високій продуктивності тварин і птиці. Крім того, ці сполуки значно менше руйнуються і негативно не впливають на стабільність вітамінів у складі вітамінно-мінеральних преміксів [53].
Цілий ряд антиоксидантних ферментів містить у своєму складі мікроелементи, нестача яких у раціоні може знижувати антиоксидантний потенціал організму в цілому. Тому, доцільність застосування комплексу мікроелементів, що мають біогенну та ферментімітуючу дію, може бути обумовлена їх здатністю підвищувати неспецифічну стійкість організму.
При цьому особливо важливим фактором може служити здатність організму засвоювати ці мікроелементи з різних препаратів. З цього погляду представляє інтерес мікроелементні композиці «Біотам» та «Біотам-2», що містять меншу в кілька разів кількість необхідних птиці мікроелементів, у порівнянні із звичайними добавками сірчанокислих солей, але мають підвищене засвоєння.
Раніше було показано, що препарат «Біотам», (складається з 7-ми координаційно-зв’язаних мікроелементів, у якому знаходяться індивідуальні комплекси Zn, Cu, Co, Cr, Fe, Mn з N-2,3-диметілфенілантраніловою кислотою, а також глюконатом кальцію) виявляє гемостимулюючу, мембранотропну дію в умовах іонізуючої радіації [106]. «Біотам-2» являє собою композицію мікроелементів, створену на основі препарату «Біотам», з додаванням з'єднань V5+, Mo6+, Se4+ у виді натрієвих солей. У зв'язку з цим була поставлена задача - оцінити ефективність застосування нової композиції мікроелементів препарату «Біотам» та «Біотам–2» при розвитку Т-2 токсикозу у курей-несучок (див. схему 3-го досліду). У результаті проведених досліджень встановлено, що на 21-у добу після введення Т-2 токсину в печінці вірогідно підвищується вміст МДА на 37-52%, мозку - на 16-23% і еритроцитах - на 37-96% (табл. 3.30 і 3.31) в порівнянні з контролем. При цьому найбільш чутливими виявились еритроцити.
При спільному введенні Т-2 токсину і препарату «Біотам» (4-а група) відзначено значне зниження інтенсивності накопичення МДА: у гепацитах його вміст збільшився лише на 4-10%, у мозку - на 0,6-2,3% і еритроцитах на 2,7- 40% порівняно з контрольною групою, що було істотно нижче показників при введенні лише Т-2 токсину.
Таблиця 3.30
Вміст МДА в печінці і мозку курей при Т-2 токсикозі
та добавці препарату «Біотам», нМ/г тканини
| ПОЛ | Групи курей | |||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||||
Печінка | ||||||||
| Fe2+ – стимульоване | 99,9 1,61 | 136,5 4,69 ** | 90,60 3,92 | 106,5 4,18 | 96,0 1,77 ** | |||
| Аскорбат-стимульоване | 84,3 4,40 | 126,9 5,30 ** | 72,6 3,60 | 93,0 3,4 | 87,3 2,9 ** | |||
| Вільне | 75,9 2,8 | 114,0 4,0 ** | 63,0 2,64 ** | 78,9 2,20 | 74,7 3,46 ** | |||
Мозок | ||||||||
| Fe2+ – стимульоване | 1016,4 15,6 | 1255,2 44,9 ** | 1032,0 22,6 | 992,4 40,53 | 1089,6 35,23 ** | |||
| Аскорбат-стимульоване | 640,8 8,67 | 747,3 38,35** | 637,2 11,0 | 644,4 22,79 | 645,6 14,05 | |||
| Вільне | 537,0 14,29 | 629,4 12,81** | 570,6 12,7 | 603,9 17,6** | 554,4 20,8 | |||