Міністерство агропромислової політики україни українська академія аграрних наук інститут сільського господарства полісся шляхи зниження 137 c s І важких металів у молоці І м’ясі при їх виробництві в зоні радіоактивного забруднення (Методичні рекомендації)
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Рекомендації по веденню сільськогосподарського виробництва в умовах радіоактивного, 764.06kb.
- Державний комітет україни по земельних ресурсах міністерство сільського господарства, 589.46kb.
- С. Г. Корсун Інститут землеробства Української академії аграрних наук, Київська обл.,, 201.79kb.
- Українська академія аграрних наук, 516.21kb.
- Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет, 535.07kb.
- Меморандум погодження між Міністерством сільського господарства, лісів та сільського, 69.71kb.
- Національний науковий центр „інститут аграрної економіки” національної академії аграрних, 319.01kb.
- Методичні рекомендації київ – 2009 міністерство охорони здоров’я україни академія медичних, 735.15kb.
- Українська академія аграрних наук Інститут птахівництва Шаповалов Сергій Олегович, 510.49kb.
- National scientific centre, 309.29kb.
міністерство агропромислової політики україни
українська академія аграрних наук
інститут СІЛЬСЬКОГО господарства полісся
шляхи зниження 137Cs і важких металів у молоці і м’ясі при їх виробництві в зоні радіоактивного забруднення
(Методичні рекомендації)
Київ 2007
міністерство агропромислової політики україни
українська академія аграрних наук
інститут СІЛЬСЬКОГО господарства полісся
шляхи зниження 137Cs і важких металів у молоці і м’ясі при їх виробництві в зоні радіоактивного забруднення
(Методичні рекомендації)
Київ 2007
УДК 636.084/22 : 637 : 669
Методичні рекомендації розробили:
від УААН – академік УААН Г.А. Богданов, в.о. академіка-секретаря О.І.Костенко
від Міністерства агропромполітики України - завідувач Департаменту тваринництва Д.М.Микитюк, начальник Департаменту ринків тваринництва з Головною державною племінною інспекцією, к.с-г. наук
від Інституту сільського господарства Полісся – академік УААН Ю.І.Савченко, кандидати с-г наук І.М.Савчук, М.Г.Савченко
Рекомендації розглянуті і схвалені Вченою радою Інституту сільського господарства Полісся (протокол № від 2007 року)
Рецензенти: Бурлака В.А., Пелехатий М.С. – доктори с-г наук, професори
Шляхи зниження 137Cs і важких металів у молоці і м’ясі при їх виробництві в зоні радіоактивного забруднення // Методичні рекомендації. – Київ: ІСГП, 2007. – 46 с.
Рекомендації розроблені на основі результатів наукових досліджень по балансуванню раціонів годівлі дійних корів і молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі по цукру, протеїну та мікроелементах з метою зниження рівня забруднення молока та яловичини 137Cs та важкими металами. Спрямовані на підвищення ефективності технології виробництва екологічно чистої продукції тваринництва в зоні радіоактивного забруднення.
Рекомендації розраховані для використання керівниками, спеціалістами господарств усіх форм власності, які виробляють молоко і яловичину в зоні аварії на ЧАЕС та студентів вищих навчальних закладів.
© Інститут сільського господарства Полісся, 2007
зміст
вступ 6
1. Рівень забруднення сільськогосподарської продукції 137Cs і важкими металами та способи їх зниження в кормових культурах у зоні аварії на ЧАЕС 8
1.1. Вміст 137Cs і важких металів у кормах і тваринницькій продукції зони гарантованого добровільного відселення 8
1.2. Концентрація 137Cs і важких металів у кормах залежно від удобрення ґрунту та внесення меліорантів 15
2. Трансформація важких металів у м’ясо бугайців при згодовуванні комплексної мінеральної добавки 20
3. Продуктивність корів та якість молока залежно від оптимізації поживних речовин в раціонах 23
3.1. Концентрація 137Сs та важких металів у кормових раціонах і молоці 23
3.2. Молочна продуктивність та витрати кормів на одиницю продукції 31
4. Продуктивні якості та перехід 137Cs і важких металів у яловичину відгодівельних бугайців при балансуванні раціонів годівлі по цукру, протеїну та мікроелементах 34
4.1. Вміст 137Cs і важких металів у кормах раціону та яловичині 34
4.2. Продуктивність піддослідних тварин 42
5. Економічна та екологічна оцінка застосування оптимізованих раціонів годівлі для дійних корів і відгодівельних бугайців у зоні радіоактивного забруднення. 44
вступ
Утримання тварин в умовах довготривалої дії малоінтенсивного опромінення та забруднення сільськогосподарських угідь радіонуклідами і важкими металами може призвести до погіршення стану їх здоров’я, а значить і продуктивності. Знизити негативну дію локального антропогенного навантаження в певній мірі можна шляхом згодовування тваринам різних природних мінералів і адсорбентів, а також за допомогою оптимізації поживних речовин в кормових раціонах.
Проблема кормового білка була і залишається основною при організації повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин. Щорічно в кормовому балансі країни дефіцит протеїну складає 15-30%, недобір продукції тваринництва досягає 20-35%, а собівартість та витрати кормів збільшуються в 1,5 рази.
Існує цілий комплекс заходів, направлених на забезпечення потреб тварин у протеїні. Сюди відноситься згодовування тваринам білків рослинного і тваринного походження, відходів маслоекстракційної промисловості, синтетичних азотистих сполук. Соняшникова макуха багата протеїном, на вміст якого істотно впливає ступінь видалення із зерна олії та його очищення від лушпиння. Олійна промисловість України випускає партії соняшникової макухи і шроту з умістом протеїну 30-40 і 40-50%. Перетравність такого протеїну становить 86%.
Нестачу протеїну жуйних тварин можна поповнити, згодовуючи синтетичні азотні сполуки. Важливою з них є сечовина. Вона містить 45-46% азоту. За вмістом азоту 1 г сечовини заміняє 2,6 г перетравного протеїну, а в раціоні нею можна поповнити 25-30% потреби тварин у протеїні.
Цукри – найбільш доступне джерело енергії як для мікрофлори рубця, так і для організму тварин. При оптимальному цукро-протеїновому співвідношенні в раціонах жуйних створюються сприятливі умови для розмноження мікрофлори в передшлунках, поліпшується синтез амінокислот, жирних кислот, вітамінів групи В у рубці, підвищується продуктивність. Крім того, встановлені і експериментально обґрунтовані дані О.Г.Архіпової про те, що під дією пектину, який міститься в плодах і коренеплодах, проходить посилення виведення розчинних солей ртуті із організму при їх одноразовому пероральному введенні, нормалізація вмісту SH-груп у крові, тканинах і внутрішніх органах, зменшення порушень у функціональному стані щитовидної залози.
Важливу роль у зменшенні надходження радіонуклідів у організм сільськогосподарських тварин, а також у підвищенні їхньої стійкості проти іонізуючих випромінювань відіграють мікроелементи. Особливо це стосується регіонів Полісся, ґрунти яких, а отже, і корми, бідні не лише на основні макроелементи, а й на більшість біологічно важливих мікроелементів, таких як йод, фтор, цинк, кобальт, марганець, мідь, селен. Збагачення раціону тварин солями вказаних елементів є важливим заходом у системі ведення тваринництва на забруднених радіонуклідами територіях.
У зв’язку з цим, наукову та практичну актуальність становлять дослідження, направлені на зниження концентрації радіонуклідів і важких металів у продукції тваринництва, що виробляється в зоні радіоактивного забруднення. Доцільність таких досліджень обумовлена соціальним фактором – зменшити екологічне навантаження на населення, що проживає в зоні аварії на ЧАЕС.