Міністерство агропромислової політики україни українська академія аграрних наук інститут сільського господарства полісся шляхи зниження 137 c s І важких металів у молоці І м’ясі при їх виробництві в зоні радіоактивного забруднення (Методичні рекомендації)
| Вид материала | Методичні рекомендації |
Содержание3.2. Молочна продуктивність та витрати кормів на одиницю продукції |
- Рекомендації по веденню сільськогосподарського виробництва в умовах радіоактивного, 764.06kb.
- Державний комітет україни по земельних ресурсах міністерство сільського господарства, 589.46kb.
- С. Г. Корсун Інститут землеробства Української академії аграрних наук, Київська обл.,, 201.79kb.
- Українська академія аграрних наук, 516.21kb.
- Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет, 535.07kb.
- Меморандум погодження між Міністерством сільського господарства, лісів та сільського, 69.71kb.
- Національний науковий центр „інститут аграрної економіки” національної академії аграрних, 319.01kb.
- Методичні рекомендації київ – 2009 міністерство охорони здоров’я україни академія медичних, 735.15kb.
- Українська академія аграрних наук Інститут птахівництва Шаповалов Сергій Олегович, 510.49kb.
- National scientific centre, 309.29kb.
3.2. Молочна продуктивність та витрати кормів на одиницю продукції
Забезпечення оптимального рівня вуглеводневого та мікромінерального живлення дійних корів за рахунок різних цукристих кормів і солей дефіцитних мікроелементів позитивно позначилося на молочній продуктивності тварин і якості молока (табл. 15).
15. Молочна продуктивність корів та витрати кормів на одиницю продукції
| № досліду | Групи корів | Молочна продуктивність: | Витрати кормів на 1 л молока | |||||
| середньодобовий надій, л | ± до контролю | вміст жиру в молоці, % | 4% молока, л | % підвищення 4% молока | кг кормових одиниць | % до контрольної групи | ||
| 1 | Контрольна | 6,5±0,7 | - | 4,13±0,08 | 6,71 | 100 | 1,34 | 100 |
| Дослідна 1 | 6,7±0,8 | +0,2 | 4,09±0,09 | 6,85 | 102,1 | 1,30 | 97,0 | |
| Дослідна 2 | 6,7±0,5 | +0,2 | 3,97±0,05 | 6,65 | 99,1 | 1,31 | 97,8 | |
| 2 | Контрольна | 10,4±0,9 | - | 3,50±0,16 | 9,10 | 100 | 0,94 | 100 |
| Дослідна 1 | 11,1±0,9 | +0,7 | 3,62±0,10 | 10,05 | 110,4 | 0,88 | 93,6 | |
| Дослідна 2 | 10,3±1,1 | -0,1 | 3,52±0,17 | 9,06 | 99,6 | 0,95 | 101,1 | |
| 3 | Контрольна | 9,0±0,5 | - | 3,35±0,17 | 7,54 | 100 | 1,13 | 100 |
| Дослідна 1 | 9,1±0,5 | +0,1 | 3,60±0,15 | 8,19 | 108,6 | 1,12 | 99,1 | |
| Дослідна 2 | 9,5±0,7 | +0,5 | 3,43±0,10 | 8,15 | 108,1 | 1,07 | 94,7 |
У досліді 1 за продуктивною дією дещо кращими були раціони тварин дослідних груп. Від них за період проведення досліду надоєно молока на 38-49 л більше, ніж від їх аналогів з контрольної групи. Затрати кормів на 1 л молока становили 1,30-1,34 кг кормових одиниць і були в І та ІІ дослідних групах дещо нижчими проти показників контрольної групи.
При забезпеченні 100% потреби тварин у дефіцитних мікроелементах Cu, Zn, J, Co (дослід 2), а також у збільшенні їх дачі до 130-150% від норми (дослід 3), середньодобовий надій 4% молока у дослідних групах був більшим на 0,61-0,95 л, або 8,1-10,4%, ніж у контрольних аналогів.
Оптимізація цукро-протеїнового відношення (1,11-1,18 : 1) в раціонах сінажного типу за рахунок вуглеводистих кормів позитивно вплинула на хімічний склад молока дослідних корів (табл. 16).
Встановлено, що рівень білку в молоці за дослідний період зріс тільки у корів ІІ групи (на 0,13%) і в середньому становив 3,21%, тоді як у їх аналогів із контрольної та І груп цей показник зменшився, відповідно, на 0,15 та 0,08%. Найбільш високою жирномолочністю характеризуються також тварини, вуглеводневе живлення яких оптимізували за рахунок кормового буряка.
16. Якісний склад молока піддослідних корів залежно від вмісту цукру в раціоні, % (n=3; M±m)
| Групи корів | У молоці міститься: | |||||
| сухої речовини | жиру | білку | лактози | нітратів, мг/кг | нітритів, мг/кг | |
| Початок досліду | ||||||
| Контрольна | 11,40±0,40 | 3,48±0,20 | 3,00±0,09 | 4,27±0,14 | 42,0±3,1 | 1,2±0,1 |
| Дослідна 1 | 11,97±0,11 | 3,80±0,09 | 3,08±0,11 | 4,39±0,23 | 40,7±3,5 | 1,3±0,3 |
| Дослідна 2 | 12,06±0,39 | 3,82±0,33 | 3,08±0,02 | 4,47±0,17 | 41,0±2,1 | 1,4±0,2 |
| Кінець досліду | ||||||
| Контрольна | 11,26±0,34 | 4,07±0,20 | 2,85±0,06 | 4,07±0,08 | 33,7±5,5 | 0,8±0,1 |
| Дослідна 1 | 11,88±0,42 | 4,07±0,30 | 3,00±0,13 | 4,05±0,07 | 9,0±3,0*** | 0,6±0,2 |
| Дослідна 2 | 11,97±0,33 | 4,14±0,25 | 3,21±0,23 | 4,10±0,05 | 14,0±1,0*** | - |
Міжгрупових відмінностей по вмісту лактози в молоці корів залежно від цукристого корму в раціоні нами не встановлено.
При дослідженні якісних показників продукції важливого значення надають сухій речовині, до складу якої входять усі компоненти молока, крім води та летких речовин. У контрольній групі тварин, в раціонах яких цукро-протеїнове співвідношення було мінімальним, концентрація сухої речовини в молоці також була найменшою (11,26%), тоді як у дослідних групах цей показник був більшим на 0,62-0,71% (Р<0,95) і становив 11,88-11,97%.
Виявлення азотних речовин у продуктах харчування необхідне тому, що вони є попередниками утворення нітрозоамінів, які негативно впливають на здоров’я людини. У нашій країні кількість нітратів в молоці регламентовано на рівні 20 мг/кг. Відмічено суттєве зниження концентрації азотистих речовин у молоці корів, яким згодовували вуглеводисті корми. Так, рівень нітратів у продукції тварин дослідних груп за період досліду зменшився в 2,9-4,5 рази і не перевищував ГДК, тоді як у контролі цей показник був на 68,5% більше нормативних вимог і в 2,4-3,7 рази (Р>0,999), ніж у І та ІІ групах.
Це пояснюється тим, що за повноцінної годівлі нітрати під дією денітрифіксуючих мікроорганізмів відновлюються до аміаку, який використовують мікроорганізми. Зокрема, за належної кількості вуглеводів розклад нітратів йде поступово та більш повно і шкідливого впливу на організм не має. Мабуть, тому і нагромадження нітратів та нітритів у молоці корів дослідних груп було меншим, незважаючи на їх значно більше надходження з кормами раціону.
У досліді 2 також вивчали зміни в хімічному складі молока піддослідних тварин залежно від забезпечення їх мінеральними елементами живлення (рис. 9).
Рис. 9. Динаміка хімічного складу молока при оптимізації
мінерального живлення тварин
Необхідно відмітити, що за період проведення досліджень якісний склад молока корів усіх піддослідних груп значно покращився, за виключенням вмісту жиру в І групі. Проте, найбільш суттєві зміни в хімічному складі молока спостерігаються у тварин ІІ дослідної групи, в раціони яких додатково до солей дефіцитних мікроелементів додавали 100 г КМД. Так, у продукції корів цієї групи збільшилась концентрація сухих речовин на 0,44%, лактози – 0,42, жиру – 0,38 та білку – на 0,19%, тоді як в інших групах ці показники становили, відповідно, 0,08-0,14%, 0,40-0,50, 0,19-0,32 та 0,02-0,15%.
Таким чином, оптимізація вуглеводневого та мінерального живлення дійних корів у ІІІ зоні радіоактивного забруднення позитивно позначилася на молочній продуктивності та хімічному складі молока.