Міністерство агропромислової політики україни українська академія аграрних наук інститут сільського господарства полісся шляхи зниження 137 c s І важких металів у молоці І м’ясі при їх виробництві в зоні радіоактивного забруднення (Методичні рекомендації)

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


3. Продуктивність корів та якість молока залежно від оптимізації поживних речовин в раціонах
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8
3. Продуктивність корів та якість молока залежно від оптимізації поживних речовин в раціонах
3.1. Концентрація 137Сs та важких металів у кормових раціонах і молоці

Дослідження впливу збалансованих і дефіцитних по цукру та мікроелементах раціонів дійних корів на їх продуктивність, метаболізм 137Сs і важких металів та їх перехід у молоко виконані протягом 1996-2006 років в умовах фізіологічного двору Інституту сільського господарства Полісся (с. Грозине Коростенського району Житомирської області, ІІІ зона після аварії на ЧАЕС).

У досліді 1 вуглеводневе живлення тварин оптимізували за рахунок різних цукристих кормів – цукробурякової меляси та кормових буряків. Цукро-протеїнове співвідношення в раціонах дійних корів контрольної групи становило 0,35:1, а в дослідних групах було майже однаковим – 1,11-1,18:1.

У досліді 2 дійні корови контрольної групи отримували господарський раціон, який був дефіцитний по мікроелементах: міді, цинку, кобальту та йоду. В І групі (дослідній) мікромінеральну потребу балансували (до норми) за рахунок сірчанокислих солей міді та цинку, хлористого кобальту та йодистого калію. Тваринам ІІ групи (дослідної) потребу в мікроелементах доводили до норми аналогічно, як і І групі, крім того, їм згодовували ще й по 100 г на голову щодоби комплексної мінеральної підгодівлі, виготовленої на основі сапоніту.

Ефективність використання підвищених рівнів дефіцитних мікроелементів у раціонах годівлі піддослідних корів у ІІІ зоні аварії на ЧАЕС вивчали в досліді 3. Мінеральне живлення тварин забезпечували за рахунок дачі їм солей мікроелементів Cu, Zn, J, Co – в контрольній групі до норми, а в І та ІІ дослідних групах, відповідно, 130 та 150% від потреби дефіцитних елементів живлення.

Як свідчать результати радіологічних досліджень, концентрація 137Сs у кормових раціонах усіх піддослідних груп корів, у розрізі дослідів, була практично однаковою, за виключенням досліду 1, де цей показник у І та ІІ групах, за рахунок різного середньодобового споживання кормів, був меншим на 7,3-15,4%, ніж у контролі (табл. 10).

10. Питома активність 137Сs у кормових раціонах і молоці


№ дос-ліду

Групи корів

Концентрація цезію-137 в:

Коефіцієнт переходу 137Сs в

молоко, %

раціоні, Бк/добу

молоці,

Бк/л

± до контрольної групи

Бк/л

%

1

Контрольна

1979

27,5±1,6

-

100

1,39

Дослідна 1

1674

21,1±1,7*

-6,4

76,7

1,26

Дослідна 2

1835

16,9±1,3***

-10,6

61,4

0,92

2

Контрольна

2648

29,7±0,9

-

100

1,12

Дослідна 1

2635

28,3±1,2

-1,4

95,3

1,07

Дослідна 2

2644

26,9±1,0*

-2,8

90,6

1,02

3

Контрольна

3133

25,3±1,2

-

100

0,81

Дослідна 1

3146

22,4±1,0

-2,9

88,5

0,71

Дослідна 2

3146

20,2±1,3*

-5,1

79,8

0,64

Концентрація 137Сs у молоці корів першого досліду коливалася по групах в межах 16,9-27,5 Бк/л. Найбільше зниження радіоактивності молока відмічено у корів, яким згодовували кормовий буряк (2 дослідна група) – на 38,6% (Р>0,999). Дещо менший цей показник у тварин І дослідної групи, цукро-протеїнове співвідношення в раціонах яких балансували за рахунок меляси кормової (23,3%, Р>0,95). У корів контрольної групи питома активність цезію-137 у молоці протягом досліду (91 день) майже не змінювалась, тоді як у дослідних групах вона зменшилась в 1,38-1,68 рази (рис. 5).




Рис. 5. Динаміка виведення 137Сs з молоком

Це пояснюється збільшенням екскреції радіонукліду з організму дійних корів І та ІІ груп, порівняно з контрольними аналогами, з каловими масами і сечею, відповідно, на 10,7-17,6 і 32,4-34,2% (рис. 6).





Рис. 6. Динаміка виведення радіоцезію з екскрементами


Аналіз питомої радіоактивності молока показав (дослід 2), що збагачення раціонів годівлі тварин дефіцитними мікроелементами Cu, Zn, J, Co з додатковим введенням комплексної мінеральної добавки призводить до зниження концентрації 137Сs в ньому на 4,7-9,4% порівняно із аналогічними показниками контрольної групи.

Підвищення рівня мікроелементів у кормових раціонах до 130 та 150% від потреби корів (дослід 3) забезпечувала зменшення нагромадження радіоцезію у молоці в 1,13-1,25 рази. Корекція живлення тварин впливає і на коефіцієнт переходу радіонукліду із кормів, спожитих за добу, в молоко. Так, якщо у контрольних групах він становив 0,81-1,39%, то в дослідних групах був меншим на 0,05-0,47% (рис. 7).





Рис. 7. Коефіцієнти переходу 137Cs у молоко піддослідних корів при різному рівні мікроелементів у раціоні

Як свідчать дані наукових досліджень, до організму людини надходить 13-25% важких металів від загальної кількості їх накопичення, а за рахунок рослинного походження – 75-87%. Токсичні хімічні елементи, що надходять в організм людини та тварини (з їжею, кормом), виводяться з нього повільно. В організмі важкі метали акумулюються окремими органами та тканинами. Тому рослинна продукція та корми, які вирощувалися навіть на відносно чистих чи мало забруднених ними ґрунтах, можуть стати джерелом надходження важких металів у організм в надмірній кількості і негативно впливати на обмін речовин.

Використання кормів для годівлі корів, забруднених не лише 137Cs, а й важкими металами, сприяло їх значному надходженню до організму тварин (табл. 11).

Найбільше в організм піддослідних корів надходило солей свинцю (25,67-301,02 мг/добу), а найменше – ртуті (2,043-3,111) та кадмію (0,746-9,135 мг/добу). За таких умов велика кількість важких металів акумулюється організмом піддослідних тварин, разом з тим частина з них виводилася з молоком і екскрементами.


11. Середньодобове надходження важких металів у організм

піддослідних тварин з кормами, мг

№ дос-ліду

Групи корів

Спожито за добу, мг:

Pb

Cd

Hg

Cu

Zn

1

Контрольна

25,67

х

х

34,4

217,8

Дослідна 1

27,60

х

х

33,0

211,9

Дослідна 2

27,78

х

х

37,7

244,8

2

Контрольна

47,19

0,749

3,111

41,0

271,0

Дослідна 1

46,97

0,746

3,096

75,0

502,0

Дослідна 2

47,08

0,748

3,104

75,0

503,0

3

Контрольна

299,56

9,107

2,043

82,0

555,0

Дослідна 1

301,02

9,135

2,052

106,6

721,5

Дослідна 2

301,02

9,135

2,052

123,0

832,5

Примітка. х – дослідження не проводились

Оптимізація вуглеводневого та мінерального живлення дійних корів у зоні радіоактивного забруднення по-різному впливала на перехід важких металів із кормів раціону в молоко (табл. 12).

12. Концентрація важких металів у молоці піддослідних корів, мг/кг (n=3; M±m)

№ дос-ліду

Періоди досліду

Групи корів

Важкі метали

Pb

Cd

Hg

1

початок

Контрольна

0,296±0,061

х

х

Дослідна 1

0,367±0,041

х

х

Дослідна 2

0,357±0,018

х

х

закінчення

Контрольна

0,313±0,015

х

х

Дослідна 1

0,314±0,044

х

х

Дослідна 2

0,279±0,019

х

х

2

початок

Контрольна

0,011±0,001

0,003±0,001

0,032±0,004

Дослідна 1

0,014±0,002

0,003±0,001

0,023±0,003

Дослідна 2

0,001±0,001

0,001±0,001

0,023±0,003

закінчення

Контрольна

0,012±0,001

0,004±0,001

0,023±0,003

Дослідна 1

сліди

0,001±0,001

0,016±0,002

Дослідна 2

сліди

0,001±0,001

0,006±0,001***

3

початок

Контрольна

1,087±0,315

0,053±0,007

0,012±0,001

Дослідна 1

1,095±0,205

0,109±0,009

0,012±0,001

Дослідна 2

0,565±0,117

0,062±0,012

0,016±0,003

закінчення

Контрольна

0,786±0,121

0,053±0,013

0,014±0,002

Дослідна 1

1,420±0,223*

0,054±0,010

0,009±0,001*

Дослідна 2

1,375±1,189*

0,057±0,011

0,008±0,001**

Гранично допустима концентрація

0,1

0,03

0,005

Примітка. х – дослідження не проводились

При балансуванні раціонів годівлі по цукру (дослід 1) забрудненість молока тварин всіх піддослідних груп свинцем була занадто високою – 0,279-0,314 мг/кг, або в 2,79-3,14 рази більшою від нормативних вимог. Проте, цей показник у ІІ групі порівняно з контрольною та І групами був нижчим на 10,9-11,2%. Концентрація свинцю в молоці корів дослідних груп за період проведення досліджень знизилась з 0,357-0,367 мг/кг до 0,279-0,314 мг/кг, або в 1,17-1,28 рази, тоді як в продукції контрольних тварин вона зросла на 0,017 мг/кг, або на 5,7%.

Забезпечення оптимального мінерального живлення дійних корів у зоні радіоактивного забруднення (дослід 2) сприяло значному зниженню концентрації важких металів у їх продукції – свинцю виявлено тільки сліди, а рівень кадмію зменшився в 3,0 рази. Вміст ртуті в молоці тварин дослідних груп порівняно з контролем також був значно меншим на 30,4-73,9% (Р>0,999), хоч вся продукція перевершувала ГДК за цим елементом у 1,2-4,6 рази.

Підвищення рівня дефіцитних мікроелементів Cu, Zn, J, Co у кормових раціонах до 130 і 150% від потреби тварин (дослід 3) вірогідно збільшувало концентрацію у молоці свинцю в 1,75-1,81 рази (Р>0,95) та зменшувало вміст ртуті на 35,7-42,9% (Р>0,95-0,99). При цьому рівень кадмію у І дослідній групі за період досліду знизився більше як у 2,0 рази, тоді як в інших піддослідних групах він залишався без змін.

Концентрація в молоці міді була низькою (0,05-0,49 мг/кг) і не перевищувала нормативних вимог (табл. 13).

13. Вміст Cu і Zn в молоці піддослідних тварин, мг/кг

№ дос-ліду

Групи корів

Періоди досліду

початок

закінчення

Cu

Zn

Cu

Zn

1

Контрольна

0,06±0,01

4,14±0,08

0,07±0,01

4,35±0,04

Дослідна 1

0,11±0,02

3,98±0,19

0,05±0,01

3,29±0,48*

Дослідна 2

0,09±0,003

3,71±0,14*

0,08±0,003

3,96±0,36

2

Контрольна

0,09±0,02

3,31±0,15

0,06±0,01

3,60±0,18

Дослідна 1

0,08±0,01

2,84±0,12

0,22±0,04***

3,30±0,19

Дослідна 2

0,05±0,01

3,21±0,21

0,25±0,03***

3,14±0,22

3

Контрольна

1,01±0,24

3,38±0,16

0,49±0,11

3,24±0,12

Дослідна 1

0,51±0,17

3,41±0,31

0,16±0,03**

3,43±0,25

Дослідна 2

0,31±0,13*

3,37±0,18

0,25±0,05

3,21±0,08

ГДК

1,0

5,0

1,0

5,0


При доведенні в кормових раціонах дійних корів суміші дефіцитних мікроелементів до норми, рівень міді в продукції різко зростає (в 2,75-5,00 рази) і був більшим у тварин дослідних груп порівняно з аналогічними показниками контрольної групи (Р>0,999). Протилежна закономірність спостерігається при підвищенні мінерального живлення корів до 130 і 150% від норми – концентрація міді в молоці І та ІІ груп відносно контрольної знижується, відповідно, на 67,4% (Р>099) та 49,0%.

Встановлено, що концентрація цинку в молоці піддослідних корів була значною, проте, нижчою допустимого рівня і становила в контрольних групах – у межах 64,8-87,0% і в дослідних – 62,8-79,2% відносно ГДК. Вміст цинку в молоці тварин, раціони яких були оптимізовані за цукром і мікроелементами згідно норм годівлі, був меншим на 8,3-34,4%, ніж у контрольних аналогів.

Порівнюючи коефіцієнти переходу важких металів у молоко з раціону, можна відмітити, що серед металів-токсикантів найбільше з молоком виводиться свинцю (0,03-1,22%), а з металів-біотиків – цинку (0,39-2,00%) ( табл. 14).


14. Коефіцієнти переходу важких металів із кормів раціону в молоко, %

№ дос-ліду

Групи корів

Важкі метали

Pb

Cd

Hg

Cu

Zn

1

Контрольна

1,22

х

х

0,20

2,00

Дослідна 1

1,14

х

х

0,15

1,55

Дослідна 2

1,00

х

х

0,21

1,62

2

Контрольна

0,03

0,53

0,74

0,15

1,33

Дослідна 1

-

0,13

0,52

0,29

0,66

Дослідна 2

-

0,13

0,19

0,33

0,62

3

Контрольна

0,26

0,58

0,69

0,60

0,58

Дослідна 1

0,47

0,59

0,44

0,15

0,48

Дослідна 2

0,46

0,62

0,39

0,20

0,39

Прослідковується чітка закономірність – при оптимізації живлення дійних корів по цукру та мікроелементах коефіцієнт переходу цинку в продукцію відносно контролю знижується на 0,10-0,71% (рис. 8).





Рис. 8. Коефіцієнти переходу цинку в молоко піддослідних корів

Коефіцієнт переходу міді в молоко значно нижчий контрольного варіанту тільки при використанні в раціонах годівлі підвищених доз дефіцитних елементів живлення тварин.

Найбільш впливає на зниження коефіцієнтів переходу металів-токсикантів у молоко мікромінеральне балансування раціонів згідно існуючих норм годівлі (дослід 2) – свинець майже не трансформується, а кадмію та ртуті при цьому виводиться, відповідно, на 0,40 та 0,22-0,55% менше. Підвищення рівня мінерального живлення дійних корів до 130-150% від потреби негативно позначається на акумуляції в продукції свинцю і кадмію та позитивно – ртуті.

Отже, в умовах надмірного техногенного навантаження агробіоценозу токсичними речовинами, а звідси і організму корів, балансування раціонів годівлі тварин по цукру та дефіцитних мікроелементах Cu, Zn, J, Co сприяло покращенню якості молока, знижуючи в ньому вміст 137Сs і важких металів.