Міністерство агропромислової політики україни українська академія аграрних наук інститут сільського господарства полісся шляхи зниження 137 c s І важких металів у молоці І м’ясі при їх виробництві в зоні радіоактивного забруднення (Методичні рекомендації)
Вид материала | Методичні рекомендації |
Содержание4.2. Продуктивність піддослідних тварин 5. Економічна та екологічна оцінка застосування оптимізованих раціонів годівлі для дійних корів і відгодівельних бугайців у зоні |
- Рекомендації по веденню сільськогосподарського виробництва в умовах радіоактивного, 764.06kb.
- Державний комітет україни по земельних ресурсах міністерство сільського господарства, 589.46kb.
- С. Г. Корсун Інститут землеробства Української академії аграрних наук, Київська обл.,, 201.79kb.
- Українська академія аграрних наук, 516.21kb.
- Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет, 535.07kb.
- Меморандум погодження між Міністерством сільського господарства, лісів та сільського, 69.71kb.
- Національний науковий центр „інститут аграрної економіки” національної академії аграрних, 319.01kb.
- Методичні рекомендації київ – 2009 міністерство охорони здоров’я україни академія медичних, 735.15kb.
- Українська академія аграрних наук Інститут птахівництва Шаповалов Сергій Олегович, 510.49kb.
- National scientific centre, 309.29kb.
4.2. Продуктивність піддослідних тварин
Забезпечення оптимального рівня цукру, протеїну та дефіцитних мікроелементів Cu, Zn, Co, J у раціонах, що вивчалися, за рахунок різних кормів і неорганічних солей позитивно позначилося на інтенсивності росту відгодівельного молодняку великої рогатої худоби (табл. 23).
23. Продуктивність піддослідних бугайців і витрати кормів на 1 кг приросту
№ досліду | Групи бугайців | Середньодобовий приріст, г | Витрати кормів на 1 кг приросту, кг корм.од. | ||||
M±m | ± до контрольної групи | М | ± до контрольної групи | ||||
г | % | кг | % | ||||
4 | Контрольна | 935±24 | - | 100 | 7,27 | - | 100 |
Дослідна 1 | 970±17 | +35 | 103,7 | 7,44 | +0,17 | 102,3 | |
Дослідна 2 | 983±49 | +48 | 105,1 | 7,22 | -0,05 | 99,3 | |
5 | Контрольна | 854±59 | - | 100 | 7,62 | - | 100 |
Дослідна 1 | 892±49 | +38 | 104,4 | 7,67 | +0,05 | 100,7 | |
Дослідна 2 | 906±52 | +52 | 106,1 | 7,44 | -0,18 | 97,6 | |
6 | Контрольна | 731±7 | - | 100 | 9,62 | - | 100 |
Дослідна 1 | 783±36 | +52 | 107,1 | 9,00 | -0,62 | 93,6 | |
Дослідна 2 | 827±38* | +96 | 113,1 | 8,49 | -1,13 | 88,2 | |
7 | Контрольна | 836±80 | - | 100 | 8,43 | - | 100 |
Дослідна 1 | 709±140 | -127 | 84,8 | 9,83 | +1,40 | 116,6 | |
Дослідна 2 | 764±60 | -72 | 91,4 | 9,21 | +0,78 | 109,2 |
Середньодобові прирости бугайців дослідних груп 4-6 дослідів були значно вищими (783-983 г) проти їх контрольних аналогів (731-935 г). Згодовування дослідному молодняку І та ІІ груп підвищених доз мікроелементів (дослід 7) хоч і знижувало вміст 137Cs, Pb і Cd в яловичині, проте депресувало прирости відгодівельних тварин – вони були на 8,6-15,2% нижчими, ніж у контролі.
Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси коливалися, у розрізі дослідів, від 7,22-7,44 до 8,43-9,83 кг кормових одиниць і були значно нижчими у бугайців І та ІІ дослідних груп (на 6,4-11,8%) порівняно з їх контрольними аналогами при оптимізації мікромінерального живлення тварин (дослід 6). При збільшенні рівня дефіцитних мікроелементів у кормових раціонах відгодівельних бугайців до 130-150% від потреби тварин (дослід 7) витрати кормів відносно контролю також зростають на 9,2-16,6%. В інших експериментах (4,5) міжгрупові відмінності по цьому показнику незначні.
Отже, балансування кормових раціонів по цукру, протеїну та мікроелементах згідно норм годівлі при виробництві тваринницької продукції в радіоактивній зоні Полісся України не тільки знижує вміст 137Cs і важких металів у м’ясі, але й позитивно позначається на продуктивності молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі.
5. Економічна та екологічна оцінка застосування оптимізованих раціонів годівлі для дійних корів і відгодівельних бугайців у зоні радіоактивного забруднення.
Основними показниками оцінки ефективності використання раціонів у годівлі лактуючих корів є їх молочна продуктивність, витрати кормів на одиницю продукції та якість молока.
Згодовування дійним коровам у складі раціонів цукристих кормів суттєво не впливало на їх середньодобовий надій молока та витрати кормів на одиницю продукції. Але при використанні кормових буряків значно поліпшується якість молока – у ньому знижується концентрація радіоцезію та свинцю, відповідно, на 38,6 та 10,9%, тоді як при дачі цукробурякової меляси зменшувалась тільки питома активність 137Сs у молоці на 23,3% при однакових показниках вмісту Pb.
Ефективним було також застосування у зоні радіоактивного забруднення при годівлі корів збалансованих згідно існуючих норм раціонів за дефіцитними мікроелементами – молочна продуктивність підвищується на 10,4%, витрати кормів знижуються на 6,4%, нагромадження токсичних речовин у молоці зменшується на 4,7-75,0%, а свинцю виявлено тільки сліди.
Підвищення рівня мікроелементів Cu, Zn, Co, J у кормових раціонах на 30 і 50% більше від потреби тварин (дослід 3) позитивно впливає на підвищення їх продуктивності (на 8,1-8,6%), зниження витрат кормів (0,9-5,3) та вміст у молоці 137Сs (11,5-20,2) і Нg (35,7-42,9), але при цьому в продукції значно підвищується рівень свинцю (на 74,9-80,7%).
Економічна ефективність застосування збалансованих раціонів годівлі тварин по цукру, протеїну та мікроелементах при виробництві яловичини визначалась за результатами науково-господарських дослідів (табл.24).
Розрахунки показують, що застосування збалансованих раціонів по цукру при відгодівлі молодняку великої рогатої худоби дало можливість отримати більше додаткової продукції, порівняно з контрольним варіантом, на 4,8-6,7 кг (дослід 4). Але за рахунок використання в раціонах годівлі тварин високозатратних кормів (кормового буряку та цукробурякової меляси), вартість 1 кг приросту живої маси в дослідних групах відносно контролю була більшою на 0,10-0,75 грн., або 3,9-32,9%.
При балансуванні раціонів годівлі відгодівельних бугайців по перетравному протеїну (за рахунок сечовини і макухи соняшникової) не встановлено міжгрупової різниці по вартості 1 кг приросту живої маси (дослід 5). Цей показник у дослідних групах був на рівні контрольних аналогів, відповідно, 2,99 проти 2,93 грн./кг.
Оптимізація мінерального живлення молодняку великої рогатої худоби згідно існуючих норм годівлі (дослід 6) забезпечило додаткове виробництво продукції на 7,8-14,5 кг більше від контролю. При цьому витрати кормів і вартість 1 кг приросту живої маси знижуються на 1,8-11,8%.
24.Економічна ефективність застосування оптимізованих раціонів при виробництві яловичини
Показники | 4 | 5 | 6 | ||||||
Групи бугайців | |||||||||
К* | Д1** | Д2*** | К | Д1 | Д2 | К | Д1 | Д2 | |
Отримано приросту за дослідний період, кг | 130,0 | 134,8 | 136,7 | 107,6 | 112,4 | 114,2 | 110,4 | 118,2 | 124,9 |
Всього витрачено, кг: | | | | | | | | | |
кормових одиниць | 945,2 | 1003,6 | 986,9 | 820,3 | 861,8 | 849,2 | 1061,5 | 1064,5 | 1060,0 |
перетравного протеїну | 128,4 | 135,9 | 132,9 | 69,7 | 87,3 | 87,7 | 109,5 | 109,8 | 109,3 |
Затрати кормів на 1 кг приросту живої маси, кг: | | | | | | | | | |
кормових одиниць | 7,27 | 7,44 | 7,22 | 7,62 | 7,67 | 7,44 | 9,62 | 9,00 | 8,49 |
перетравного протеїну | 0,988 | 1,008 | 0,972 | 0,648 | 0,777 | 0,768 | 0,992 | 0,929 | 0,875 |
Вартість витрачених кормів з розрахунку на 1 голову, грн. | 335,75 | 361,34 | 468,37 | 315,26 | 336,48 | 342,02 | 460,73 | 463,23 | 473,97 |
Вартість кормів, витрачених на отримання 1 кг приросту живої маси, грн. | 2,58 | 2,68 | 3,43 | 2,93 | 2,99 | 2,99 | 4,17 | 3,92 | 3,79 |
Примітки:
- К* - контрольна група
- Д1** - дослідна 1
- Д2*** - дослідна 2
Окрім цього, збалансоване вуглеводневе, протеїнове та мінеральне живлення відгодівельних тварин у зоні підвищеної екологічної небезпеки сприяє покращенню якості яловичини – концентрація 137Сs знижується на 5,3-21,7%, Рb – 6,3-57,9, Сd – 0,3-49,5, Hg – на 27,7-85,3%.
Таким чином, забезпечення оптимального співвідношення поживних речовин у раціонах дійних корів і відгодівельних бугайців сприяє більш економному використанню кормів, збільшенню виробництва молока і м’яса та покращенню їх якості у зоні радіоактивного забруднення.
Узагальнюючі отримані результати наукових досліджень, можна зробити заключення про те, що для зниження радіоцезію та важких металів у молоці і м’ясі та з метою підвищення продуктивності тварин і рентабельності виробництва тваринницької продукції в зоні аварії на ЧАЕС, при оптимізації живлення для великої рогатої худоби, поряд з іншими кормовими факторами, які характеризують повноцінність раціонів, необхідно враховувати їх забезпеченість цукром, протеїном і мінеральними елементами (Cu, Zn, Co, J).